МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ №3

РОБОЧИЙ ЗОШИТ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
6 курсу
з навчальної дисципліни
«Внутрішня медицина з інфекційними хворобами та з фтизіатрією»
Модуль 4 «Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини»
Тема 5: Курація хворого з гострою серцевою недостатністю
Напряму «Медицина»
Спеціальності: 7.12010001 «Лікувальна справа»

№___Ó____________20__ рік

№___Ó____________20__ рік

№___Ó____________20__ рік

№___Ó____________20__ рік

Автори: ______________________________________

Затверджено на засіданні кафедри від 31 серпня 2017 р., протокол № 2

Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією з терапевтичних дисциплін

від _____________2017 р., протокол № _____
 ВСТУП
Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи студентів
з тем дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є робота
студента над робочим зошитом. Роботу над робочим зошитом слід
починати з ознайомлення ключових питань з теми. На наступному етапі
необхідно познайомитися з переліком джерел, в яких студент може знайти
відповіді на поставлені питання. Для більш поглибленого вивчення даної
проблеми студент може звернутися на професійні сайти.
Ознайомившись з теорією, студенту необхідно оцінити ступінь
засвоєння матеріалу. У цьому зв'язку він вирішує запропоновані завдання,
тестові запитання з теми. Особливу увагу при підготовці до заняття студент
повинен звернути на необхідний мінімум тих практичних навичок, якими
йому необхідно оволодіти. У відповідних розділах підручників, посібників,
він повинен почерпнути ті відомості, які йому потрібні для оволодіння
практичними навичками.
Організація самостійної роботи засобом робочого зошита здійснюється
наступним чином: викладач представляє робочий зошит студенту або на
електронних носіях (на кафедральному сайті), або в друкованому вигляді,
далі студенти виконують завдання в позааудиторний час, згодом викладач їх
перевіряє та оцінює на початковому етапі практичного заняття.
Критерії оцінки завдань робочого зошита
Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його
виконання зі своїми критеріями. І тим не менш, при 5-бальній оцінці кожного
виду завдань слід дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а саме:
Оцінка «5» ставиться, якщо студент:
1. Виконав роботу без помилок і недоліків.
2. Допустив не більше одного недоліку.
Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але
допустив в ній:
1. Не більше однієї не грубої помилки і одного недоліку.
2. Не більше двох недоліків.
Оцінка «3» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше
половини роботи або допустив:
1. Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і однієї
не грубої помилки і одного недоліку;
2. Не більше двох-трьох не грубих помилок або однієї не грубої
помилки і трьох недоліків;
3. За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти недоліків.
Оцінка «2» ставиться, якщо студент:
1. Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму, при якій
може бути виставлена оцінка «3».
2. Якщо правильно виконав менше половини роботи .
3. Не приступив до виконання роботи.
Правильно виконав не більше 10% всіх завдань.
 ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4
«Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини»
Тема 5: Курація хворого з гострою серцевою
недостатністю
Визначення поняття гострої серцевої недостатності (ГСН);
основні форми ГСН; захворювання та стани, що призводять до
розвитку ГСН; алгоритм діагностики ГСН (Європейське товариство
кардіологів, 2008 р.); патогенетичні варіанти набряку легень та його основні
етіологічні чинники; патогенетичні варіанти шоку залежно від етіології та
місця кардіогенного шоку; патогенез ГСН;діагностика ГСН (симптоми та
клінічні ознаки ГСН; додаткові методи дослідження при ГСН, їх значення
для діагностики, диференційної діагностики та лікування); зміни
гемодинаміки при різних видах шоку; лікування ГСН.
Студент повинен знати:
1. Визначення поняття ГСН.
2. Основні форми ГСН.
3. Захворювання та стани, що призводять до розвитку ГСН.
4. Патогенетичні варіанти набряку легень та його основні етіологічні
чинники.
5. Патогенетичні варіанти шоку залежно від етіології.
6. Патогенез ГСН.
7. Зміни гемодинаміки при різних видах шоку.
8. Діагностика ГСН (симптоми та клінічні ознаки ГСН; додаткові
методи дослідження при ГСН, їх значення для діагностики, диференційної
діагностики та лікування).
9. Алгоритм діагностики ГСН (Європейське товариство кардіологів,
2008 р.).
10. Лікування ГСН.
Студент повинен вміти:
1. Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих на ГСН.
2. Ставити попередній діагноз ГСН.
3. Проводити катетеризацію периферичної або центральної вени
пацієнту з ГСН.
4. Оцінити результати ЕКГ-моніторингу тапульсоксиметрії в пацієнта з
ГСН.
5. Оцінити стан пацієнта за алгоритмом діагностики ГСН (Європейське
товариство кардіологів, 2008 р.).
6. Оцінити результати додаткових методів дослідження, а саме Ехо-КГ,
допплерографії, показників глюкози, K+, Na+, газів крові, загального аналізу
крові, біомаркерів некрозу міокарда, коагулограми, у пацієнта з ГСН.
7. Призначити лікування пацієнту з ГСН.
 8. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами
медичного фахівця та принципами фахової субординації.

Література:
1. Внутрішнямедицина. У 3 т. Т. 1 /За ред. проф. К.М. Амосової. –
К.: Медицина, 2008. – С.401-408.
2. Передерій В.Г., Ткач С.М.Основивнутрішньоїмедицини. В 3 т.
Том 3. «Нова книга», 2010. - С.826-847.
3. Практикум з внутрішньоїмедицини: навч. пос. / К.М. Амосова,
Л.Ф. Конопльова, Л.Л. Сидорова, Г.В. Мостбауер та ін. – К.:
Українськиймедичнийвісник, 2012 р. – С.339-351.
4. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 р. № 436 «Про затвердження
протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Кардіологія"»
5. Руководство по кардиологии/ под ред. В.Н. Коваленко.-
К.:МОРИОН, 2008.- С.1250-1282.
6. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти
діагностики і лікування кардіологічних хворих / за ред. В.М. Коваленка, М.І.
Лутая, Ю.М. Сіренка. – 2007.- с. 45-47, 118-121.
7. Фармакотерапія:підручник для студентів фарм. факультетів / під
ред. О.В. Кройдашенка, І.Г. Купновицької, І.М. Кліща, В.Г. Лизогуба.-
Вінниця:Нова Книга, 2010. - С. 517-518.
8. Harrison’sprinciplesofinternalmedicine, 18thedition /Editors: DanL.
Longo, DennisL. Kasper, J. LarryJameson //McGraw-HillMedical, 2012. –Р.1901-
1918.
 Варіант 1.
Завдання 1.
Заповніть таблицю, що визначає основні форми гострої серцевої
недостатності.
Форми ГСН
1.Декомпенсована ГСН (denovoабо декомпенсація ХСН).
2. Гіпертензивна ГСН
3.Набряк легень
4. Кардіогенний шок
5. ГСн з високим серцевим викидом

Завдання 2.
Заповніть таблицю основних етіологічних чинників ГСН.
Основні етіологічні чинники ГСН
1.Хронічна ІХС.
2.Гострий коронарний синдром: інфаркт міокарда (ІМ) або нестабільна
стенокардія.
3.Механічні ускладнення ІМ лівого шлуночка:
a. розрив папілярних м'язів
b. зовнішній розрив серця
c. розрив міжшлуночкової перетинки
4.Інфаркт правого шлуночка.
5. Гіпертензивний криз
6. Гостра аритмія
a. шлуночкова тахікардія
b. фібриляція шлуночків
c. фібриляція/тріпотіння передсердь
7.Клапанні вади серця
a. Клапанна регургітація
b. ендокардит
c. розрив сухожильних хорд серця
8.Кардіоміопатії
a.дилятаційна
b.гіпертрофічна
9.Ексудативний перикардит
10. Гемотампонада серця

11. Розшаровуюча аневризма аорти

Завдання 3.
Заповніть таблицю чинників, що сприяють розвитку ГСН:
 Чинники, що сприяють розвитку ГСН:
1.Перевантаження об’ємом
2. Інфекція, особливо пневмонія.
3. Тяжка форма інсульту
4. Стан після хірургічного втручання
5. Погіршення функції нирок
6.Гостра алкогольна інтоксикація.

Завдання 4.
Заповніть алгоритм діагностики ГСН (Європейське товариство
кардіологів, 2008 р.)

Симптоми ГСН:

1.Зміни на ЕКГ.
2.Зниження серцевого викиду
ні Пошук іншого діагнозу
3.Венозний застій
4. збільшення концентрації
ПНУП
5. Відоме захворювання серця
або хронічна СН
так

Пошук ЕхоКГ ознак

так Лікування

Патологія підтвердженна

Оцінити тип, тяжкість та

етіологію, використовуючи
окремі дослідження

Завдання 5.
 Заповніть таблицю патогенетичних варіантів набряку легень та його
основних етіологічних чинників
Транссудація рідкої частини плазми з легеневих капілярів в інтерстицій
легень і альвеол

Активація САС, РААС,

збільшення синтезу Підвищення
ендотеліну-1, Зниження гідростатичного
тромбоксану і онкотичного тиску в тиску в капілярах
зменшення синтезу плазмі
оксиду азоту та
простацикліну

Гіпопротеїнемія Підвищення
внаслідок: кінцевого
Розвиток гіпоксемії та
діастолічного
гіпоксії органів і тканин
1.Нефротичного синдрому тиску в ЛШ і
збільшення КДО
2.Печінково-клітинної ЛШ
недостатності
3.Інші причини втрати
білку

Завдання 6.
Заповніть таблицю додаткових методів дослідження при ГСН, їх значення
для діагностики, диференційної діагностики та лікування.
Метод Діагностичне значення
SaO2 за допомогою Менше 90% як для СН, так і
транскутанноїпульсоксиметрії для ГДН
Рентгеноконтрастнакоронаровентрикулографія інтерстиційний набряк (лінії
Керлі), посилений легеневий
малюнок; альвеолярний
набряк — застій крові в
легенях, центральна форма
— симетричне гомогенне
затемнення, дифузна — тіні

Гази (рО2, рСО2) артеріальної крові
різної інтенсивності в
легенях, фокусна —
обмежене або зливне
затемнення у формі кола;
застійні явища в легенях
розсмоктуються протягом
2–3 діб, рідше — 7–10 діб
артеріолярна гіпоксемія
(зниження рО2 в крові) та
гіперкапнія (підвищення
рСО2 в крові)

Тестові завдання
Виберіть одну правильну відповідь:
1.Основними етіологічними чинниками ГСН при клапанних вадах
серця є всі вказані окрім:
A.гостра аортальна або мітральна недостатність при інфекційному
ендокардиті.
B.гостра мітральна недостатність при розриві хорди мітрального
клапана у хворих з його пролапсом.
C.мітральний стеноз (до формування другого бар’єру).
D.мітральний стеноз (до формування третього бар’єру).
E.виражений стеноз устя аорти різної етіології.

2.Основними етіологічними чинниками ГСНє всі вказані окрім:

A.Хронічна ІХС.
B.Механічні ускладнення ІМ лівого шлуночка
C.Гострі порушення серцевого ритму
D.Кардіоміопатії
E.Сухий перикардит.

3. Кардіогенний набряк легень - гостра лівошлуночкова (у більшості

випадків) СН виникає в усіх вказаних випадках окрім:
A. гостра недостатність правого атріовентрикулярного клапана.
B.гострий коронарний синдром.
C.артеріальна гіпертензія.
D. хронічна ІХС.
E.гострамітральна або аортальна регургітація.
 4. Серед причин підвищення проникності альвеолокапілярної мембрани
немає наступного стану:
A. сепсис.
B.важка пневмонія
C.анафілаксія
D.гострий гастрит
E.гострий панкреатит

5. До інотропних засобів з ефектом вазодилятації, що застосовують при

ГСН, належить:
A. допамін
B.бісопролол
C.етацизин
D.лідокаїн
E.спіранолактон