Тести трансмісивний та множинний механізм передачі

Інфекції з трансмісивним та множинним механізмом передачі
Шановні студенти 5 курсу!

Зверніть увагу, що в тестування окрім тестових завдань з бази «Інфекції з
трансмісивним та множинним механізмом передачі» включені тести
КРОК-2. Також, кожного року до старої бази тестів додаються
новостворені тести.
ТЕСТИ МОЖУТЬ МАТИ ДЕКІЛЬКА ВАРІАНТІВ ВІДПОВІДІ
Малярія, бруцельоз, сепсис, синдром тривалої гарячки невідомого генезу, лейшманіоз,
кліщовий енцефаліт, хвороба Лайма, ендемічний та епідемічний висиптий тиф,
лептоспіроз, ГГНС, геморагічна гарячка Конго-Крим, жовта гарячка, гарячки Ебола,
Марбург, Ласса, Зіка, лихоманка Західного Нілу, Ку-гарячка, сказ, правець, бешиха,
феліноз, чума, туляремія, сибірка.
1.Який цикл розвитку малярійного плазмодія відбувається в організмі людини?
- шизогонія
- спорогонія
- спорогонія і шизогонія
2. Який цикл розвитку малярійного плазмодія відбувається в організмі комара?

- шизогонія
- спорогонія
- спорогонія і шизогонія
3. Малярія, що має найбільш важкий перебіг:

- триденна
- тропічна
- овале
- чотириденна
4. Приступи малярії спостерігаються в різні години доби при:

- триденній
- овале
- тропічній
- чотириденній
5. Які дослідження використовують для підтвердження діагнозу малярії:

- загальний аналіз крові
- мазки крові, товста крапля крові
- серологічні методи
- біологічні методи
6. Малярія, при якій в периферійній крові можна знайти всі стадії розвитку малярійного
плазмодія:
- P.ovale
- P.vivax
- P.malariae
- P.falciparum
7. Малярія, при якій в периферійній крові можна знайти тільки кільцевидні трофозоїти і
гамети:
- P.ovale
- P.vivax
- P.falciparum
- P.malariae
8. Малярія, при якій можна досліджувати кров, не дочекавшись пароксизму:

- тропічна
- овале
- триденна
9. Малярія,для якої найбільш характерний розвиток ускладнень:

- овале
- триденна
- тропічна
10. Ускладнення, не характерне для тропічної малярії:

- алгід
- малярійна кома
- гемоглобінурійна лихоманка
- нефротичний синдром
- дегідратаційний шок
11. Для лікування яких форм малярії призначається делагіл?

- триденної
- чотириденної
- овале
- тропічної (з врахуванням резистентності)
12. Препарати для лікування малярійної коми:

- делагіл внутрішньовенно
- делагіл перорально
- хінін внутрішньовенно
- хінін перорально
13.. Для патогенетичної терапії внутрішньосудинного гемолізу еритроцитів при малярії

доцільно застосовувати наступні препарати:
- глюкозу, інсулін, еуфілін
- ацесіль
- реополіглюкін
- лазикс
- преднізолон, гідрокортизон
14. Не використовуються для індивідуальної хіміопрофілактики малярії:

- делагіл
- фансідар
- амодіахін
- тетрациклін
15. Група інфекцій, до якої відносяться рикетсіози:

- кишкові
- крапельні
- особливо небезпечні
- трансмісивні
16. При висипному тифі:

- джерело інфекції-одежна воша
- зараження може відбуватись контактно-побутовим шляхом
- заразність хворого зберігається на протязі декількох років
- сприятливі переважно люди похилого віку
- механізм передачі-трансмісивний
17. Зовнішній вигляд хворого при висипному тифі:

- обличчя одутловате,бліде,світлобоязнь,нежить
- обличчя одутловате, гіперемійоване, судини склер ін’єковані, очі блищать, хворий
неспокійний,ейфоричний, на тулубі-розеольозно-петехіальний висип
- обличчя одутловате,погляд затьмарений, байдужий до оточуючого, хворий замкнутий
- зовнішній вигляд без змін, в контакт вступає вільно
18. Поведінка хворих на висипний тиф:

- апатичний, байдужий до навколишнього, лежить з закритими очима
- хворий спокійний, з бажанням контактує
- хворий неспокійний,багато і беззв’язно говорить, зіскакує з ліжка, дезорієнтований в
навколишньому, можливі зорові, слухові галюцинації
- хворий стогне, може метушитися в ліжку, просить допомогу, орієнтований в місці і
просторі
19. Найбільш характерна температурна крива при висипному тифі на висоті захворювання:
- ремітуюча
- субфебрильна
- постійна
- гектична
20. Характер висипу при висипному тифі:

- розеольозно-петехіальна з фестончатим краєм
- розеольозна, круглої форми, зникає при надавлюванні
- уртикарна
- крупно-плямиста
21. Строки появи висипу при висипному тифі:

- 2-3-й день хвороби
- 4-5-йдень хвороби
- 8-10-й день хвороби
- в будь-який час
22. Характер головного болю при висипному тифі:

- біль локалізується в лобній частині голови, в області очних яблук, що підсилюється під
час їх рухів
- біль гострий, інтенсивний в потиличній ділянці
- біль розлитий, нерізко виражений
- біль інтенсивний, постійний, розлитий
23. Захворювання при якому мають місце симптоми Кіарі-Авцина, Говорова-Годельє:

- черевний тиф
- висипний тиф
- грип
- лептоспіроз
24. Захворювання, при якому є лихоманка, різкий головний біль, безсоння, гіперемія та
одутловатісь обличчя, «кролячі очі», кон’юнктивальна енантема, ейфорія
- грип
- висипний тиф
- геморагічна лихоманка з нирковим синдромом
25. Характерні ускладнення при висипному тифі:

- стоматит
- отит
- серцево- судинна недостатність
- тромбози, тромбоемболії, тромбофлебіти
- ангіохоліт
26. Найефективніші препарати для лікування висипноого тифу:

- пеніцилін
- стрептоміцин
- сульфаніламіди
27. При тяжкому перебігу висипного тифу висипка з’являється на:

- обличчі
- шиї
- долонях
- підошвах
28. Вкажіть на правильне твердження – при сепсисі:

- найбільш частими збудниками є патогенні мікроорганізми
- найбільшу небезпеку становлять госпітальні штами умовно патогенних мікроорганізмів
- характерний циклічний перебіг хвороби
- клінічні прояви хвороби в першу чергу залежать від етіологічного фактора
- хвороба часто розвивається в осіб з не обтяженим преморбідним фоном
29. Найбільш характерним клінічним проявом сепсису є все, крім:

- лихоманки неправильного типу
- ознобу, поту
- гепатолієнального синдрому
- вираженої інтоксикації
- поліаденопатії
30. При сепсисі частіше всього спостерігається все, крім:

- ураження органів травлення
- висипань на шкірі
- деструктивної пневмонії
- ураження нирок
- прогресуючої пневмонії
31. Для підтвердження діагнозу сепсису використовують всі методи, крім:

- бактеріологічного дослідження крові
- знаходження антитіл проти збудника
- знаходження антигенів збудника методом імуноферментного аналізу
- бактеріологічного дослідження виділень з гнійно-запальних вогнищ
- бактеріологічного дослідження харкотиння, плеврального ексудату, сечі, ліквору та інших
біосубстратів в залежності від локалізації септичних вогнищ
32. Правильними твердженнями щодо сепсису є всі, крім:

- сепсис зазвичай викликається умовно патогенною бактеріальною флорою
- звичайно є аутоінфекцією
- розвивається, як правило, в результаті екзогенної інфекції
- розвивається у осіб з порушеними захисними механізмами
- характеризується стійкою бактеріємією
33. Вкажіть на правильне твердження щодо сепсису:

- етіотропні засоби необхідно призначати після встановлення етіології хвороби
- при встановленні етіології хвороби доцільно застосовувати антимікробні препарати
широкого спектру дії
- антимікробна терапія повинна проводитись з урахуванням чутливості збудника
- санація первинного вогнища не має суттєвого значення для кінцевого наслідку хвороби
- при відсутності помітного клінічного ефекту протягом 2-х діб необхідно провести заміну
антибіотиків
34. Для сепсису характерно все, крім:

- наявності вхідних воріт інфекції або первинного вогнища
- стійкої бактеріємії
- формування множинних вторинних вогнищ інфекції
- циклічного перебігу хвороби
- вираженого інтоксикаційного синдрому
35. Вкажіть на неправильне твердження щодо лікування сепсису:

- провідну роль відіграє антимікробна терапія
- важливе значення відіграє хірургічна санація первинного гнійно – запального вогнища
- ефективна специфічна та неспецифічна замісна імунотерапія
- після визначення чутливості збудника необхідно призначати антимікробні препарати
широкого спектру дії
- необхідні заходи, які направлені на профілактику дисбактеріозу
36. Збудником кліщового енцефаліту є:

- лістерія
- боррелія
- хламідія
- вірус
- мікоплазма
37. Все нижче перераховане характеризує етіологію та епідеміологію кліщового
енцефаліту, за виключенням:
- збудником кліщового енцефаліту є вірус
- переносником та основним резервуаром вірусу є іксодові кліщі
- осонвні шляхи передачі – трансмісивний та через сире молоко кіз або корів
- характерна осінньо-зимня сезонність
- хвора людина не заразна для оточуючих
38. Кліщовий енцефаліт розповсюджений:

- в степових районах Далекого Сходу та Сибіру
- прерважно в північних регіонах Россії
- в південній частині лісової зони від Атлантичного до Тихого океану
- на всіх континентах Південної півкулі
- у віддалених від населення лісів тайги
39. Джерелом збудника при кліщовому енцефаліті можуть бути всі, крім:
- багатьох видів ссавців
- гризунів
- деяких видів птахів
- домашніх тварин
- хворої людини
40. Вкажіть на неправильне твердження щодо епідеміології кліщового енцефаліту:

- основним резервуаром збудника є іксодові кліщі
- зараження можливе при втиранні фекалій кліщів в ранку при ссані
- збудник може знаходитись в молоці заражених домашніх тварин
- відноситься до природно-вогнищевих хвороб
- має весняно-літню сезонність
41. Для клінічної картини кліщового енцефаліту характерні такі симптоми, за

виключенням:
- загальноінтоксикаційного
- менінгіального
- енцефалітичного
- поліомієлітного та полірадикулоневротичного
- офтальмоплегічного
42. До основих клінічних форм кліщового енцефаліту відноситься всі, крім:

- кишкової
- лихоманочної (грипоподібної)
- менінгіальної
- менінгоенцефалітичної
- менінгоенцефалополіомієлітичної
43. Для лихоманочної форми кліщового енцефаліту характерно все, крім:

- гострого початку
- короткочасної лихоманки
- головного болю та гіперестезії
- катаральних явищ
- гіперемії обличчя та верхньої частини тулуба
44. Для менінгіальної форми кліщового енцефаліту характерно все, крім:

- різкого посилення головного болю на 3-4 дні хвороби
- приєднання блювання
- менінгіальних симптомів
- розладів свідомості
- лімфоцитарного плеоцитозу цереброспінальної рідини
45. Для менінгоенцефалітичної форми кліщового енцефаліту характерно все, крім:

- поступового початку
- високої лихоманки
- розладів свідомості
- судом
- спастичних парезів
46. Для менінгоенцефалітичної форми кліщового енцефаліту характерно все, за

- порушення свідомості
- судом
- парезів черепних нервів
- в’ялих парезів кінцівок
- можливої хронізації процесу
47. Вкажіть на неправильне твердження відносно виникнення таких віддалених наслідків

кліщового енцефаліту, як:
- деменція
- атаксія
- сліпота та зниження слуху
- гідроцефалія
- атрофічні паралічі м’язів плечового поясу, шиї, верхніх кінцівок
48. Вкажіть на правильне твердження щодо менінгоенцефаломієлітичної форми кліщового

енцефаліту:
- домінує загальномозкова симптоматика
- характерні в‘ялі паралічі м’язів шиї
- характерні тазові розлади і парези нижніх кінцівок
- характерні порушення больової та інших видів чутливості
- протягом року відбувається відновлення функцій уражених м’язів
49. Діагноз кліщового енцефаліту може бути підтверджений всім, за виключенням:

- шкірної алергічної проби
- виділення вірусу з крові та цереброспінальної рідини з використанням культури тканин
- зараження кров’ю та цереброспінальною рідиною хворого лабораторних тварин
- РЗК
- РПГА
50. Диференціальний діагноз при кліщовому енцефаліті проводиться з усіма хворобами,

крім:
- грипу
- хвороби Лайма
- ботулізму
- поліомієліту
- ентеровірусних менінгітів
51. Основним засобом лікування кліщового енцефаліту є:
- препарати інтерферону
- антитоксична сироватка
- ацикловір
- ганцикловір
- імуноглобулін
52. Заходами профілактики кліщового енцефаліту є:

- дезінсекція помешкань
- вирубка кущів поблизу населених пунктів
- вакцинація населення
- дератизація
- імуноглобулінопрофілактика за 1 місяць до сезону активності кліщів
53. При хворобі Лайма:

- збудником є риккетсія
- природним резервуаром збудника є людина
- механізм зараження – трансмісивний
- осоновний переносник – блоха
- найбільша захворюваність реєструється у степових районах
54. Вкажіть на неправильне твердження щодо хвороби Лайма:

- викликається спірохетою роду Боррелій
- природно – вогнищева хвороба
- переноситься іксодовими клщами
- розповсюджена в лісовій місцевості
- на території Росії та України не зустрічається
55. Механізм зараження при хворобі Лайма:

- фекально-оральний
- повітряно-крапельний
- контактний
- трансмісивний
- парентеральний
56. Місцеві зміни при хворобі Лайма:

- розеола
- папула
- пустула
- геморагії
- еритема
57. Основною клінічною ознакою хвороби Лайма в ранній період є:

- плямисто-папульозний висип
- лихоманка
- кільцеподібна ерітема
- гепатолієнальний синдром
- поліартрит
58. Характерним симптомом гострого періоду хвороби Лайма є:

- менінгоенцефаліт
- кільцеподібна ерітема
- кардіопатія
- поліартрит
- менінгорадикулоневрит
59. Для системного кліщового борреліозу характерні симптоми, за виключенням:

- лихоманки
- артралгій, артритів, міалгій
- кільцеподібної еритеми
- розеольозного висипу
- серозного менінгіту, менінгорадикулоневриту
60. Для підгострого періоду хвороби Лайма характерно все, за виключенням:

- менінгіту
- поліартриту
- полірадикулоневриту
- поліаденопатії
- міокардиту
61. Для хронічного перебігу хвороби Лайма характерно все, за виключенням:

- хронічного остеомієліту
- спастичного парапарезу
- хронічного енцефаломієліту
- поліартриту
- хронічного атрофічного дерматиту
62. Препаратом вибору при лікуванні хвороби Лайма є:

- клафоран
- еритроміцин
- левоміцитин
63. Препаратом вибору при лікуванні хвороби Лайма є:

- гентаміцин
- бісептол
- сумамед
- доксициклін
- ципрофлоксацин
64. Вкажіть на неправильне твердження щодо хвороби Лайма:

- для діагностики використовують шкірно-алергічну пробу
- для діагностики використовують виділення збудника з тканин та біологічних рідин
організму
- для діагностики використовують серологічні методи
- лікування проводять пеніциліном
- лікування проводять тетрацикліном
65. Переносниками лейшманіозу є:

- комарі
- москіти
- мухи
- кліщі
- воші
66. Основними ланками патогенезу шкірних форм лейшманіозу є:

- проникнення та розмноження збудника в місці вхідних воріт
- утворення специфічної гранульоми
- утворення та рубцювання виразок
67. Основні ланки патогенезу вісцеральних форм лейшманіозу:

- проникнення і розмноження збудника в клітини ретикуло-ендотеліальної системи і
розвиток системного паразитарного ретикулоендотеліозу
- виникнення тяжких обмінних розладів під впливом продуктів метаболізму збудника
- розвиток специфічної сенсибілізації організму хворого
- розвиток некротичних дегенеративних процесів в органах
68. Вісцеральний лейшманіоз характеризується всіма слідуючими клінічними ознаками,

крім:
- артралгій
- поступового початку хвороби
- тривалої хвилеподібної лихоманки
- прогресуючої анемії
- геморагічного синдрому
69. Клінічна картина крові у хворих на вісцеральний лейшманіоз характеризується всім,

крім:
- зниження гемоглобіну
- лейкопенії та тромбоцитопенії
- агранулоцитозу
- різкого збільшення ШОЕ
- лейкоцитозу
70. При вісцеральному лейшманіозі у випадках з вираженою лейкопенією спостерігаються

наступні ускладнення:
- піодермія
- флегмони
- некротичний тонзиліт, пневмонія
- ентероколіти
71. Хворі якою геморагічною лихоманкою небезпечні для оточуючих здорових людей:
- кримською
- омською
- геморагічною лихоманкою з нирковим синдромом
72. Обличчя хворого на геморагічну лихоманку з нирковим синдромом в перші дні

захворювання:
- бліде, одутловате, погляд тьмяний
- бліде, риси обличчя загострені, очі обведені синіми кругами
- обличчя рожеве, кон’юнктивіт, світлобоязнь, сльозотеча
- одутловате, гіперемійоване, ін’єкції судин склер
73. Чи характерний для геморагічних лихоманок симптом «джгута»?

- ні
- буває досить часто
- буває дуже рідко
74. Олігуричний симптом при геморагічній лихоманці з нирковим синдромом

розвивається:
- в 1 добу
- на 3-4день
- на8-10день
- після 11 дня
75. Краплинно-петехіальний висип при геморагічній лихоманці з нирковим синдромом

насамперед з’являється:
- на обличчі, голові
- по всьому тулубі
- на бокових поверхнях грудної клітини
- на верхніх та нижніх кінцівках
76. Найбільш часта тривалість лихоманочного періоду при геморагічній лихоманці і з

нирковим синдромом:
- до 3-х днів
- до 6-9 тижнів
- до 15 днів
- більше 15днів
77. Ускладнення, які частіше всього виникають в початковий лихоманочний період

геморагічних лихоманок:
- гостра серцево-судинна недостатність
- геморагічний синдром
- печінкова недостатність
- ниркова недостатність
78. Значення тахікардії в олігоуричний період геморагічної лихоманки:

- не має значення
- є сприятливою ознакою
- є грізною ознакою
79. В якому періоді клінічних проявів геморагічної лихоманки з нирковим синдромом

необхідно обмежувати калій:
- в початковому,лихоманочному
- олігуричному
- поліуричному
- в період реконвалесценції
80. Група антибіотиків, яким надається перевага при ускладненях у хворих на геморагічну
лихоманку з нирковим синдромом:
- аміноглікозидам
- тетрациклінового ряду
- препаратам левоміцетина
- групі пеніциліна
81. Лептоспіри потрапляють в організм людини :

- через ушкоджені шкірні покриви
- через слизові оболонки шлунково-кишкового тракту
- повітряно-крапельним шляхом
- через слизові оболонки очей, рота, носа
82.Передача лептоспірозу відбувається:

- аерогенно
- через їжу
- через воду
- контактним шляхом
83. Механізм зараження при лептоспірозі:

- аерогенний
- аліментарний
84. Небезпечність хворих на лептоспіроз для оточуючих осіб:

- немає
- небезпечні перші 4 дні хвороби
- небезпечні до одужання
- небезпечні тільки хворі важкими формами
85.Тривалість інкубаційного періоду при лептоспірозі:

- години
- 3-5 днів
- 2-20, частіше 7-10 днів
- до місяця
86.Чи розвивається на місці враження лептоспірозом запальний процес:

- так
- іноді розвивається
- ні
87. Для початкового періоду лептоспірозу характерно:

- швидке підвищення температури
- наявність жовтяниці при нормальній температурі
- болі у м’язах
- різкий головний біль
- гострий початок хвороби
88. Початковий період лептоспірозу характеризується:

- ознобом, ТоС тіла 39-40о, головним болем, слабкістю, болем у м’язах, гіперемією та
одутлуватістю обличчя, ін`єкцією склер
- поступовим підвищенням температури, поступовим наростанням головного болю,
блідим обличчям
- гострим початком, лихоманкою, блідістю, болем в животі, проносом
89. Жовтяниця при лептоспірозі частіше всього виникає:

- в першу добу
- на 3-5 день хвороби
- на 7-10 день
- на кінець 2 тижня
90. Ураження нирок при лептоспірозі супроводжується розвитком набряків:
- ні
- так, завжди
- буває часто
91. Екзантема при лептоспірозі:

- нема
- зустрічається завжди, поліморфна
- дрібнокраплинна, на гіперемійованому фоні, завжди
- може бути поліморфна, нерідко геморагічна
92. Найбільш характерні зміни гемограми при лептоспірозі:

- лейкопенія, нейтропенія, нормальна ШОЕ
- лейкоцитоз, нейтрофільоз, підвищення ШОЕ
- лейкоцитоз, нейтропенія, нормальна ШОЕ
- еритропенія, лейкопенія, лімфоцитоз
93. Який метод діагностики знайшов широке застосування для підтвердження

лептоспірозу:
- бактеріологічний
- серологічний
- алергічний
- біологічний
94. Провідний метод діагностики лептоспірозу:

- копроцитограма
- ректороманоскопія
- реакція мікроаглютинації та лізису
- мікроскопія в темному полі зору
95. Імунітет при лептоспірозі:

- стерильний типо-специфічний
- відсутній
- слабко виражений
96. У хворого виражена жовтяниця, інтоксикація, болі у м’язах, олігоурія, підвищення

білірубіну в крові, в сечі уробілін, циліндри, білок, лейкоцитоз 12*109 /л , ШОЕ 38 мм/г
- гемолітична жовтяниця
- вірусний гепатит
- обтураційна жовтяниця
97. Захворювання, з якими треба диференціювати лептоспіроз:

- бешиха
- геморагічна лихоманка з нирковими синдромами
- шигельоз, ішерихіоз
- вірусний гепатит
98. Перший тиждень захворювання: висока лихоманка, нейтрофільний лейкоцитоз,

збільшення ШОЕ, різкі болі у м’язах, одутлуватість та гіперемія обличчя, субіктеричність,
ниркові синдроми:
- опісторхоз
- фасциольоз
- трихінельоз
99. Ускладнення, характерні для лептоспірозу:

- бульбарний параліч
- набряк легень
- ниркова недостатність
100. Менінгіт в початковий період лептоспірозу:

- специфічний серозний
- специфічний гнійний
- неспецифічний серозний
- неспецифічний гнійний
101. Найкращий ефект від застосування протилептоспірозного імуноглобуліну можна

одержати в:
- початковий лихоманочний період
- оліго-анурічний період
- поліурічний період
- період ранньої реконвалісценції
102. Антибіотики, до яких чутливі лептоспіри:

- левоміцетин
- цефалоспорини
- макроліди
103. Тварини, які підтримують антропургічний (міський) тип сказу:

- травоядні тварини
- кажани
- вовки,лисиці,шакали
- домашні собаки,кішки
104. Можливі шляхи віруса сказу з місця первинної реплікації до ЦНС:

- по нервовим стовбурам
- гематогенний
- лімфогенний
105. Система, яка уражається при сказі:

- нервова
- серцево-судинна
- лімфатична
- дихальна
- шлунково-кишковий тракт
106. Симптоми, які характерні для початкового періоду сказу:

- початок з ознобу, підйом температури до 40°С, ломота в усьому тілі, слабкість, почуття
жару в ділянці бувшої рани з послідуючим розвитком гіперемії та набряку на місці рубця
- адинамія, замкнутість, різкий головний біль, слабкість, висока лихоманка, тахікардія,
безсоння, на місці укуса змін немає
- недомагання, депресія, головний біль, гіперестезії, анорексія, блювота, мова з
судорожним зітханням, сон зі сновидіннями, біль і гіперемія в ділянці рубця
107. У хворого : неприємні відчуття в області укуса, депресія, безсоння, безпричинна

тривога . Стадія сказу:
- провісників
- стадія збудження
- паралітична
108. У хворого температура тіла 39.2°С, дихання шумне з судомним зітханням, сіалорея,
підвищена пітливість, гідрофобія. Стадія сказу:
- провісників
- збудження
- паралітична
109. Симптоми, характерні для сказу :

- світлобоязнь, гідрофобія, аерофобія
- підвищення температури тіла
- неприємні відчуття в ділянці рани
- депресія, порушення сну, тривога
- тризм жувальних м’язів
110. Захворювання, при якому знаходять в нервових клітинах тільця Бабеша-Негрі:

- правець
- сказ
- ботулізм
- енцефаліт
111. Для лікування сказу використовують:

- жарознижуючі
- сечогінні засоби
- спазмолітичні
- антибіотики
- седативні препарати
112. Алергічні ускладнення при вакцинації проти сказу частіше мають місце:
- у дітей
- у людей похилого віку
- у осіб, які одержують щеплення вперше
- у осіб, які одержують щеплення повторно
113. Провісники грізного ускладнення,що потребують припинення щеплень проти сказу:

- ерітема та набряк навколо місця щеплення
- місцеві і загальні (лихоманка, інтоксикація, нудота, запалення лімфатичних вузлів)
реакції
- кропивниця
- запаморочення
114. Провідне значення в розвитку правця відіграє :
- екзотоксин
- ендотоксин
- поєднання екзотоксину з ендотоксином
- токсин значення не відіграє
115. Якими шляхами токсин при правці досягає центральної нервової системи:
- гематогенним
- лімфогенним
- по переневральним порожнинам
116. Які відділи ЦНС уражаються при правці:

- довгастий мозок (вставні нейрони)
- ретикулярна формація стовбура головного мозку
- спинний мозок
117. Токсин при правці діє на:

- м’язи
- вставні нейрони, ферментні системи тканин
- нервово-м’язові синапси
118. Механізм розвитку судом при правці:

- підвищена збудливість нервових клітин
- стимуляція виробки ацетилхоліну
- пригнічення холінестерази
119. У хворого підвищена збудливість, неспокій, безсоння, тягнучі болі в попереку,

потилиці, тризм, дисфагія, саркастична посмішка, опістотонус. Діагноз?
- сказ
- ботулізм
- правець
- отруєння неїстівними грибами
120. Імунітет після перенесеного правця:

- стійкий, загальний
- стійкий, типоспецифічний
- нестійкий
+ нема
121. Лікування правця середньої важкості:

- спокій, антибіотики, протиправцева сироватка
- спокій, виключити фактори роздратування, первинна обробка рани, антибіотики,
протиправцева сироватка, імуноглобулін, анатоксин,протисудомна терапія,
дезінтоксикаційна терапія, анальгетики
- ліжковий режим, дезінтоксикаційна терапія, анальгетики, антибіотики, анатоксин
122. Збудником бешихи є:

- стафілокок
- клебсієла
- бета-гемолітичний стрептокок
- пневмокок
- ентерокок
123. Вкажіть на правильне твердження:
- збудниками бешихи є гемолітичні стрептококи та стафілококи
- збудником бешихи є бета-гемолітичний стрептокок групи А
- єдине джерело інфекції – хворий на бешиху
- хворі на бешиху високо контагіозні
- в даний час нерідко спостерігаються внутрішньолікарняні спалахи бешихи
124. Вкажіть на неправильне твердження щодо бешихи:

- джерелом інфекції є носії бета-гемолітичного стрептококу групи А
- характерне серозне запалення в шкірі та слизових оболонках
- можливий рецидивуючий перебіг хвороби
- характерне ураження шкіри тулуба та волосистої частини голови
- імунітет не виробляється
125. Вкажіть на правильне твердження щодо бешихи:

- бешиха виникає тільки в результаті ендогенного зараження В-гемолітичним
стрептококом групи А
- характерним проявом бешихи є розвиток гнійного запалення шкіри та підшкірної
клітковини
- бешихою хворіють лише особи, які мають індивідуальну схильність
- морфологічні зміни при бешисі такі ж, як і при флегмоні
- після перенесеної бешихи виробляється тривалий імунітет
126. Бешиха відноситься до наступної групи інфекцій:

- кишкові інфекції
- кров’яні
- повітряно-крапельні
- з різними шляхами передачі
- зовнішніх покривів
127. До захворювання на бешиху схильні всі, крім:

- особи з лімфостазом
- переважно особи молодого віку
- хворі на епідермофітію
- хворі на діабет
- хворі на варикозне розширення вен
128. При бешисі розрізняють наступні форми, за виключенням:

- первинної
- первинно-хронічної
- повторної
- первинної з пізніми рецидивами
- рецидивуючої
129. При бешисі за характером місцевих змін розрізняють наступні форми, за

- еритематозної
- еритематозно-бульозної
- еритематозно-гангренозної
- еритематозно-геморагічної
- бульозно-геморагічної
130. Характерним проявом синдрому інтоксикації при бешисі є все, за виключенням:
- ознобу
- головного болю
- судом
- гіпертермії
- міалгії
131. Для бешихи характерно все, за виключенням:

- хвороба починається з проявів загальної інтоксикації
- перші ознаки ураження шкіри з’являються через декілько годин після початку хвороби
- ділянка ураження шкіри має чіткі межи
- характерна виражена гіперемія шкіри
- характерне нагноєння у вогнищі запалення
132. Характерними симптомами для еритематозної форми бешихи є все, за виключенням:

- високої температури
- головного болю
- гіперемії, набряку з чіткими межами в місці запального вогнища
- геморагій в місці запального вогнища
- регіонарного лімфаденіту
133. Найбільш часта локалізація бешихи:

- спина
- живіт
- грудна клітка
- верхні кінцівки
- нижні кінцівки
134. Набряк м’яких тканин найбільш виражений на:

- нижніх кінцівках
- верхніх кінцівках
- животі
- обличчі
- спині
135. Ураження шкіри при бешисі характеризується всім, крім:

- вираженої гіперемії з чіткими межами
- підвищення температури шкіри у вогнищі запалення
- вираженого набряку м’яких тканин
- різкої місцевої болючості
- наявності регіонарного лімфаденіту
136. Місцеві зміни при бешисі характеризуються всім, крім:

- помірної болючості
- яскравої гіперемії
- набряку м’яких тканин
- нечіткості меж вогнища
- часто – утворення бул та геморагій
137. Найбільш раннім симптомом при первинній бешисі є:

- поява еритеми на шкірі
- болі у вогнищі ураження
- підвищення температури тіла з ознобом
- набряк м’яких тканин у вогнищі ураження
- болі в ділянці регіонарних лімфовузлів
138. Характерними місцевими симптомами при бешисі є всі, за винятком:

- помірної болючості у вогнищі бешихи
- підвищення локальної температури
- почуття печії
- сильного зуду
- еритеми
139. Ускладнення бешихи – все, за винятком:

- сепсису
- токсичного нефрозу
- лімфостазу
- абсцесів, флегмон
- тромбофлебіту
140. Фактори, що сприяють розвитку рецидивуючої бешихи, - всі, за винятком:

- грибкових уражень стоп
- венозної недостатності
- наявності вогнища хронічної стрептококової інфекції
- лімфостазу
- хронічної пневмонії
141. Для профілактики рецидивів бешихи важливе значення має все, за винятком:
- проведення біцилінопрофілактики
- санації хронічних вогнищ стрептококової інфекції
- лікування грибкових захворювань шкіри
- повноцінного харчування
- запобігання травматизації шкіри
142. Рецидиви бешихи зумовлені всім, за виключенням:

- активації ендогенних вогнищ інфекції
- екзогенної інфекції
- наявності лімфостазу
- цукрового діабету
- варикозного розширення вен
143. Для лікування первинної бешихи препаратом вибору є:

- ампіцилін
- бензилпеніцилін
- метронідазол
144. Препаратом вибору при лікуванні первинної бешихи в стаціонарі є:

- цефтріаксон
- лінкоміцин
- сумамед (азітроміцин)
145. Доброякісний лімфоретикульоз викликається:

- вірусами
- хламідіями
- найпростішими
- рикетсіями
- грибами
146. Джерело та резервуар інфекції при доброякісному лімфоретикульозі:

- кішки
- собаки
- домашні птахи
- хвора людина
- велика рогата худоба
147. Основними клінічними симптомами при доброякісному лімфоретикульозі є всі, за

- первинного афекту, лихоманки
- регіонарного лімфаденіту
- загальної інтоксикації
- гепатоспленомегалії
- розеольозного висипу
148. Група захворювань, до яких відноситься чума:

- антропонози
- зоонози
- антропозоонози
- зооантропонози
149. Трансмісивна передача чуми від хворої тварини людині відбувається:

- при роздавлюванні зараженої блохи на шкірі
- при втиранні випорожнень зараженої блохи в шкіру
- при укусі зараженої блохи
150. Механізм зараження різними формами чуми людиною:

- аерогенний
151. Форма чуми, найбільш небезпечна для оточуючих:

- легенева
- шкірна
- бубонна
152. Середня тривалість інкубаційного періоду при чумі:

- декілька годин
- 2-5днів
- 10-12днів
- 21день
153. Характер харкотиння при легеневій формі чуми:
- дуже рясне, скловидне, з домішками алої крові
- мала кількість, в’язке, тягуче
- помірної кількості, гнійне
154. Для чуми характерні такі ознаки :

- гострий початок
- гіперемія обличчя і кон’юнктив
- висока лихоманка
- озноб
- обкладений язик темно-коричневим нальотом
155. Перший день захворювання: лихоманка 40.5, пульс-170/хв, АТ 85/45 мм.рт.ст,

блювота, марення, петехіальний висип на шкірі, різко болючий пахвинний лімфаденіт. 3
дні тому прибув з однієї азіатської країни:
- флегмона
- сибірка
- чума
- туляремія
156. Найбільш ефективні антибіотики при чумі:

- окситетрациклін
- левоміцетин
157. Карантин для контактних по чумі:

- 6 днів
- 17 днів
- 21 день
- не проводиться
158. Специфічна профілактика чуми:

- вакцинація убитою культурою
- використання молекулярної вакцини
- вакцинація живою ослабленою вакциною
159. Шляхи зараження при туляремії :

- повітряно-пиловий
- раньовий
160. При бубонній формі туляремії:

- пакети спаєних різко болючих лімфовузлів
- чітко пальпуються лімфовузли, помірно болючі, лімфангіт, періаденіту немає
- різко болючі лімфовузли,з втягненням у процес шкіри, з вираженим лейкоцитозом
- лімфовузли різних груп збільшені, дуже щільні, не болючі
161. Неправильна лихоманка до 38.4, збільшений, помірно болючий передньошийний

лімфовузол, в крові лімфоцитоз. За чотири дні до захворювання –укус кліща в ділянці шиї:
- туберкульозний лімфаденіт
- бубонна форма чуми
- бубонна форма туляремії
- інфекційний мононуклеоз
162. Найбільш ефективний препарат в лікуванні туляремії:

- сульфаніламіди
163. Специфічна профілактика туляремії:

- виявлення та ізоляція хворих
- вакцинація в осередку
- обробка природних вогнищ
- використання антибіотиків
164. Збудник сибірки:

- анаеробна грампозитивна рухома бактерія
- анаеробна грампозитивна нерухома бактерія
- аеробна грампозитивна бацилла
165. Стійкість спор сибірки в зовнішньому середовищі:

- нестійкі
- зберігаються до1місяця
- зберігаються до року
- зберігаються в грунті десятки років
166. Шляхи зараження людини сибіркою:

- повітряно-пиловий
167. Інкубаційний період при шкірній формі сибірки в середньому складає:

- години
- 2-3 дні
- 10-14 днів
- 2-3 тижнi
168. Найчастіше зустрічається клінічна форма сибірки в мирний час:

- локалізована (шкірна)
- кишкова
- легенева
- септична
169. Час необхідний для лабораторного підтвердження сибірки:

- попередній - через декілька годин, кінцевий - через 3-4дні
- попередній - через добу, кінцевий - через 7-12 днів
- попереднього немає, кінцевий через 14 днів
- попереднього немає, кінцевий через добу
170. У хворого на 3 день хвороби:розлитий набряк правої половини обличчя, бульозні
елементи з геморагічним вмістом, болючості в зоні ураження немає, температура 39.1°,
лейкоцитів-8,0*10*9/л, хворий –мисливець. Діагноз?
- флегмона обличчя
- алергічний дерматит
- сибірка
- бешиха
171. Хворий скаржиться на головний біль, різку загальну слабкість, температура 40,0°С;
права кисть з різким набряком, студенистої консистенції, неболючий; має місце виразка,
закрита темно-коричневою кіркою; працює ветеринарним лікарем. Діагноз?
- чума
- сибірка
- флегмона кисті
- бешиха
172. Не проводиться при лікуванні хворих на шкірну форму сибірки:

- введення протисибіркового імуноглобуліна
- введення антибіотиків
- видалення виразки (хірургічне втручання)
173. З метою профілактики сибірки вакцинації підлягають працівники:

- м’ясокомбінатів
- підприємств переробки шкірної сировини і вовни
- бактеріологічних лабораторій
- ветеринарної служби
174. Для етіології жовтої гарячки характерно все перераховане, крім:

- збудник жовтої гарячки – вірус, розміром від 12 до 27 нм
- відноситься до арбовірусів, вміщує РНК
- характеризується пантропністю, особливо вісцеро- та нейротропними властивостями
- стійкий в зовнішньому середовищі
- в заражених комарах – переносниках зберігає життєздатність до 4 тижнів
175. До характерних для жовтої гарячки епідеміологічним даним відноситься все

перераховане, крім:
- природно-вогнищеве захворювання з ареалом розповсюдження в зоні тропічного поясу
- існує 2 епідеміологічних варіанта жовтої гарячки: ендемічний (гарячка джунглів) та
епідемічний (міський)
- міська жовта гарячка є антропонозним трансмісивним захворюванням
- жовта гарячка джунглів передається по циклу тварина – комар – тварина
- сприйнятливість до жовтої гарячки низька
176. Джерелом інфекції та переносником при жовтій гарячці є все перераховане, крім:
- мавп джунглів
- птахів
- опосумів, мурашок
- хворої людини з кінця інкубаційного періоду та перших 3-4 днів хвороби
- комарів
177. В патогенезі жовтої гарячки найбільше значення мають всі перераховані фази, крім:
- вкорінення вірусу при укусі комара через шкіру
- лімфогенного заносу віруса в регіонарні лімфоузли
- вірусемії
- ураження ендотелію капілярів внутрішніх органів і розвиток внутрішньосудинного
згортання крові
- токсинемії
178. Ураження печінки і нирок при жовтій гарячці:

- спостерігається у всіх хворих
- частіше розвивається з 1-2 дня хвороби
- пов’язане з тропізмом вірусу до ендотелію судин печінки і нирок
- є ускладненням захворювання
- розвивається в період другої хвилі лихоманки
179. Клініко-епідеміологічний діагноз жовтої гарячки грунтується на наведених нижче

даних, крім:
- ендемічного вогнища
- типової двоххвильової температурної кривої
- симптомів геморагічного діатезу
- ураження печінки та нирок
- зміни пульсу
180. Диференціальний діагноз жовтої гарячки проводять з:

- вірусним гепатитом
- лептоспірозом
- геморагічними лихоманками
- малярією
181. Найбільш достовірним методом лабораторної діагностики жовтої гарячки є:

- виділення вірусу з крові хворого, печінки та мозку померлих
- реакція зв’язування комплементу в титрі 1:16 і вище
- реакція нейтралізації вірусу
- реакція гальмування гемагглютинації
- гістологічна картина біопсії печінки
182. При лікуванні жовтої гарячки використовують всі перераховані препарати, крім:
- дезінтоксикаційних розчинів в об’ємі 2-3 л на добу
- глюкокортикоїдних гормонів парентерально
- серцево – судинних засобів (корглікон, камфора)
- антибіотиків
- специфічного імуноглобуліну
183. До внутрішньолікарняних інфекцій відносяться:

- інфікування пацієнтів у поліклініці
- інфікування пацієнтів у стаціонарі
- інфікування медичних працівників при наданні медичної допомоги в стаціонарі або
поліклініці
184. Зростання захворюваності на внутрішньолікарняну інфекцію обумовлено:

- застосуванням антибіотиків
- формуванням внутрішньогоспітальних штамів
- створенням крупних багатопрофільних лікарняних комплексів
- збільшенням числа інвазивних втручань, лікувальних та діагностичних процедур,
використанням медичної апаратури
- збільшенням кількості пацієнтів груп ризику
185. Етіологічними агентами внутрішньолікарняної інфекції можуть бути:

- бактерії
- віруси
- гриби
- найпростіші
186. Для госпітальних штамів характерно:

- множинна медикаментозна стійкість
- стійкість до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища
- стійкість до дезинфекційних засобів
- зміни вірулентності
- відмінності в біохімічній характеристиці
- підвищення чутливості до антибактеріальних препаратів
187. Серед збудників гнійно-септичних інфекцій в пологових будинках у немовлят частіше

зустрічається:
- золотистий стафілокок
- ешеріхії
- клебсієли
- протей
188. Механізм передачі внутрішньолікарняних інфекцій:

- фекально-оральний
- аерозольний
189. В умовах стаціонару внутрішньолікарняні інфекції можуть передаватись наступними

шляхами:
- контактно-побутовим
- повітряно-крапельним
-харчовим
190. Зараження гнійно-септичною інфекцією частіше всього відбувається в:

- палаті
- процедурній
- операційній
- перев’язочній
191. Ризик виникнення госпітальних інфекцій найбільш високий в:

- терапевтичних відділеннях
- неврологічних відділеннях
- урологічних відділеннях
- опікових відділеннях
192. Відповідальність за організацію та проведення заходів по профілактиці

внутрішньолікарняних інфекцій в стаціонарі покладено на:
- зам. головного лікаря з медичної частини
- головного лікаря стаціонару
- головну медичну сестру
193. Розповсюдженню внутрішньолікарняних інфекцій можуть перешкоджати:

- загальні профілактичні щеплення в лікувальних закладах
- використання одноразових інструментів
- дотримання протиепідемічного режиму
- скорочення часу перебування хворого в стаціонарі
- скорочення кількості інвазивних втручань
194. Система епідемічного нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ) охоплює:

- облік та реєстрацію ВЛІ
- розшифровку етіологічної структури ВЛІ
- нагляд за рівнем та характером циркуляції патогенних та умовно-патогенних
мікроорганізмів в умовах лікарні
- вивчення культуральних, біохімічних, серологічних та інших властивостей виділених
мікроорганізмів
- контроль за станом здоров’я медичного персоналу
- нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму в
лікувально-профілактичних закладах
- проведення епідеміологічного аналізу захворюваності на ВЛІ
195. Особливості сальмонельозу як госпітальної інфекції:

- передача збудника повітряно-пиловим шляхом
- джерелом збудника інфекції частіше є людина
- провідний шлях передачі інфекції – контактно-побутовий
- вогнища сальмонельозу виникають в основному в дитячих стаціонарах
196. У вогнищі внутрішньолікарняного сальмонельозу заключна дезинфекція:

- не проводиться
- проводиться тільки за рішенням адміністрації лікувально-профілактичного закладу
- проводиться з камерною обробкою постільної білизни
197. На 12-й день перебування в соматичному відділенні у хворого з’явився рідкий

стілець, виділена Sh. Sonne. Зараження могло відбутись:
- до надходження в стаціонар
- в стаціонарі
- можливо, як до надходження в стаціонар, так і в стаціонарі
198. Чоловік 35 років, дератизатор, надійшов до стаціонару у дуже тяжкому стані: 3-я
доба хвороби, температура 39,5°С, невгамовний, марить, дизартрія. Обличчя,
кон’юнктиви гіперемійовані. Ціаноз. Дихальна недостатність до 36 в 1 хв. Рідкий
кашель, відходить кров’янисте, шумливе харкотиння. У легенях праворуч у нижньому
відділі вкорочення перкуторного звуку, вислуховуються поодинокі дрібнопухирчасті
хрипи. Тоні серця глухі. Пульс 140 в 1 хв. Язик сухий. Крейдяний наліт. Які треба
провести профілактичні засоби серед контактних?
- екстрена профілактика стрептоміцином та його аналогами
- дератизація, дезінсекція, дезінфекція
- вакцинація
- медичний контроль
- одягнути захисну одежу
199. 29-річна жінка тиждень тому повернулася з відпустки в Коста-Риці. Вона відчула
підвищення температури тіла та пітливість за декілька днів до звернення в лікарню, які
минулись самостійно. В клініку вона звернулась, коли симптоми з‘явились знову і
повідомляє про озноб, головний біль, біль у м‘язах та суглобах. Вона заперечує зміни зору,
задишку, біль в грудях, нудоту, блювання чи діарею. Температура тіла 39.3, ЧСС 98/хв, АТ
119/61, ЧД 13/хв. Мазки товстої та тонкої краплі крові за Романовським-Гімзою та ПЛР
підтвердили інфікування Plasmodium vivax. Дослідження глюкозо-6-фосфатдегідрогенази
було негативним. Який препарат, окрім хлорохіну, має бути доданий у схему лікування
даної пацієнтки?
- Артеметр
- Атоваквон
- Метронідазол
- Примахін
- Хінідин
200. Хворий 34 років, геолог, скаржиться на сильний головний біль, біль в правому паху,
де помітив дуже болюче ущільнення. Повернувся з однієї з країн Африки. В порту
спостерігав велику кількість щурів. Об'єктивно температура 40°С. Хворий збуджений,
лице почервоніле, з ціанотичним відтінком, одутле. Хода хитка. Язик обкладений білим
нальотом, ніби натертий крейдою. Пульс – 140 за 1 хв., м'який. В правій пахвинній
ділянці різко виражений набряк, збільшений, болючий, лімфатичний вузол, шкіра над
ним напружена, з синюшним відтінком. Який діагноз найбільш імовірний?
- Чума
- Туляремія
- Сибірка
- Бешиха
- Флегмона
201. В липні до того здоровий 73-річний чоловік поступив в лікарню з запамороченням,

слабкістю в ногах та диплопією. Протягом тижня декілька інших осіб, що перебували в
тому самому будинку для людей похилого віку надійшли з подібними симптомами,
міоклонусом та порушенням ходи. Епідеміологічне дослідження виявило декількох
мертвих птахів навколо будинку до та під час початку захворювання. Що з наступного є
найбільш імовірним механізмом трансмісії цієї інфекції?
- Прямий контакт з мертвими птахами
- Крапельне інфікування від інфікованої людини
- Вдихання випорожнень птахів
- Укус москіта вірус лихоманки Західного Нілу з енцефалітом
- Укус кліща
202. Хворий 45 років, госпіталізований на 2-й день захворювання. Неділю назад

повернувся з Індії (моряк закордонного плавання). Скарги на температуру 41°С, сильний
головний біль, задишку, кашель з виділенням пінистої іржавої мокроти. Об’єктивно
блідий, ціаноз слизових, ЧД – 24 за 1 хв., тахікардія. В легенях дихання ослаблене,
вислуховуються вогкі хрипі над обома легенями, крепітація. Вірогідний діагноз?
- Міліарний туберкульоз
- Грип
- Орнітоз
- Сепсис
- Чума, легенева форма
203. 54-річний чоловік звернувся до невролога зі слабкістю, болем та поколюванням в

лівій руці, йому було виставлено діагноз невропатія. Через декілька тижнів він звернувся
до відділення невідкладної допомоги через посилення болю і слабкості в руці, м‘язовими
посіпуваннями, труднощами в ковтанні та диханні та підвищеним слиновиділенням. Його
перевели на ШВЛ. 2 дні потому чоловік став дезорієнтованим та войовничим. Через
тиждень після поступлення пацієнт помер. В зразках аутопсії з Аммонієвого рогу було
виявлено еозинофільні включення. Контакт з чим найбільш імовірно буде в анамнезі
пацієнта?
- Кажани
- Птахи
- Москіти
- Свині
- Кліщі
204. 17-річний хлопець, який нещодавно іммігрував до США з Індії, звернувся до лікарні
зі скаргами на лихоманку, втрату ваги і сонливість. При обстеженні він кахектичний, шкіра
з сіруватим відтінком, у нього виражена спленомегалія і помірна гепатомегалія.
Лабораторне обстеження виявило панцитопенію. Мікроскопічне дослідження кісткового
мозку виявило паразитів в гістіоцитах. Який найбільш імовірний діагноз?
- Трипаносомоз
- Малярія
- Вісцеральний лейшманіоз
- Шистосомоз
- Онхоцеркоз
205. У відділення госпіталізований хворий, пастух з підозрою на чуму. Захворювання

почалося гостро, розвивалося дуже бурхливо й супроводжувалося гіпертермією,
головним болем, блювотою. Об'єктивно при надходженні: праворуч у паховій області
виявлений збільшений до 3х5 см дуже хворобливий з нечіткими контурами
лімфовузол. Шкіра над ним багряних кольорів, блищить. Які протиепідемічні заходи
потрібно провести контактним?
- Обсервація на 6 днів, антибіотикопрофілактика
- Провести вакцинацію
-Прийом імуностимулюючих засобів

- Тільки термометрію протягом 6 днів
- Введення імуноглобуліну
206. 35-річний чоловік надійшов в приймальне відділення після епізоду синкопе. Він
заперечує хронічні захворювання і зазначає, що залишається в формі завдяки тому, що
щодня гуляє в місцевому парку. Крім того, пацієнт відмічає субфебрильну температуру
протягом останніх днів.Фізикальне обстеження виявило ділянку інфільтрації на лівому
стегні, оточену еритематозним кільцем, брадикардію, на ЕКГ-AV-блокада 3 ступеня. Яке
лікування ускладнення основного захворювання є найбільш раціональним для даного
пацієнта?
- Доксициклін
- Амоксицилін
- Ципрофлоксацин
- Цефтріаксон в/в
- Цефтріаксон в/м
207. Хворий 42 р., під час полювання на зайців часто пив воду із дрібних джерел. Через
2 дні захворів гостро: озноб, висока температура, біль в горлі при ковтанні. Об’єктивно:
слизова ротоглотки нерізко гіперемійована, на правому мигдалику щільний
сірувато-жовтий наліт. Справа збільшені шийні лімфатичні вузли до розміру яйця,
неболючі, рухомі, температура 38- 39,1°С. Вкажіть попередній діагноз?
- Чума
- Дифтерія
- Ангіна
- Лімфогрануломатоз
208. 13-річного хлопчика, який разом із сім'єю відпочивав у кемпінгу в Аппалачських

горах, доставили до відділення невідкладної допомоги через головний біль, висип та
різкий початок високої температури. Висип розпочався на долонях і підошвах, але
поширився щиколотки та руки. Під час фізикального огляду у нього виявили пурпуру, що
пальпується, на зап’ястях та гомілках. Який найбільш імовірний збудник викликав
захворювання?
- R.rickettsii
- B.henselae
- T.pallidum
- Coxsakie virus
- Picornavirus
209. Хворий 32 років, ветсанітар, госпіталізований на 5-й день хвороби зі скаргами на
підвищення температури до 38,4°C, загальну слабість, появу в лівій пахвинній ділянці
щільного утвору 5х6 см, малоболючого, рухомого. Шкіра над утвором не змінена.
Обличчя хворого гіперемійоване, пастозне. ЧСС – 95/хв., АТ – 100/80 мм рт.ст. В
загальному аналізі крові – помірна лейкопенія. Який найвірогідніший діагноз?
- Гідраденіт
- Чума
- Ієрсиніоз
- Доброякісний лімфоретикульоз
210. 42-річна жінка скаржиться своєму лікарю на еритематозний кільцевий висип із

центральним просвітом на лівому передпліччі. Пацієнтка заявляє, що висип почався як
маленька червона папула приблизно 5 днів тому і поступово збільшувалася. Вона також
скаржиться на втому, головний біль, міалгії та періодичні артралгії, які тривали 2 тижні.
Вона залишилася афебрильною, а її життєві показники стабільні. Фізикальне обстеження
виявляє еритематозну пляму розміром 9 × 9 см на її лівому передпліччі, яка має
концентричні кільця та просвіт у центрі, а також цервікальну та пахвову лімфаденопатію.
У неї немає недавньої історії подорожей, немає контактів із хворими, і вона тримає кількох
собак для полювання в лісі неподалік від свого будинку в Коннектикуті. Якій збудник
найімовірніше викликав захворювання?
- R.rickettsii
- B.henselae
- Borrelia recurrentis
- Rickettsia prowacheki
- Borrelia burgdorferi
211. До інфекційної лікарні госпіталізовано хворого зі скаргами на спрагу, неможливість

пити воду. При спробі напитися у хворого виникають судоми м'язів глотки, дихання стає
шумним, хворий відштовхує від себе склянку з водою. 1,5 місяці назад хворого укусила
собака в праву литку. В області рани відчуває печію, сверблячку і тягнучі болі. Який
прогноз при даному захворюванні?
- Введення вакцини в перші три дні хвороби веде до одужання
- При проведенні дезінтоксикаційної терапії можливе одужання у 15% хворих
- Введення специфічної сироватки в перші три дні хвороби веде до одужання
- При введенні в перші три доби вакцини та сироватки можливе одужання
- Захворювання завжди закінчується летально
212. У 16-річного хлопчика висока температура, озноб і піт, які він виникли після
повернення з сімейної подорожі до Індії. Його батьки кажуть, що він відчував слабкість з
моменту їх повернення, скаржився на болі в шлунку та м'язах і не міг їсти. Під час поїздки
він не отримував жодних профілактичних ліків. Під час фізичного огляду він знаходиться
біля матері і здається, що йому незручно. Температура тіла 40,1°С, ЧСС 157/хв,
артеріальний тиск 88/65 мм рт. ст., частота дихання 16/хв. Живіт у нього м'який з
помітною спленомегалією. Лімфаденопатії, ригідності потиличних м’язів або висипу
немає. Яке захворювання є найбільш імовірним?
- Черевний тиф
- Малярія
- Лихоманка Денге
- Вірусний гастроентерит
- Грип
213. Хворий 40-ка років, лісник, викликав бригаду ШМД. Скарги на сильний головний
біль, температуру тіла до 39,5°C, тремтіння кінцівок. Із анамнезу відомо, що сильно
порізав руку під час розтину вбитої лисиці. Настрій у хворого пригнічений. Просить не
вмикати світло, не відчиняти двері. На стук реагує різким руховим збудженням. Коли
хворий побачив графин з водою, у нього виникли судомні спазми в горлі. Яка тактика
лікаря ШМД?
- госпіталізація до інфекційного стаціонару
- госпіталізація до реанімаційного відділення
- госпіталізація до неврологічного відділення
- госпіталізація до психіатричного стаціонару
- залишити вдома з подальшою консультацією психіатра
214. 16-річна дівчинка звертається до відділення невідкладної допомоги (ЕД) із 6-денною

історією лихоманки, нездужання, дратівливості, дифузних міалгій, болю в животі, нудоти
та блювоти. Її спостерігали в лікарні за 4 дні до прийому з приводу лихоманки, болю в
животі, нудоти та блювоти, і їй діагностували вірусний гастроентерит. За останні 4 дні у
неї з’явився висип, який почався на зап’ястях і щиколотках і поширився у напрямку до
тулуба. У неї температура 39,3°C, частота серцевих скорочень 130 / хв, частота дихання 16
/ хв і артеріальний тиск 87/45 мм рт. Фізікальний огляд виявляє гепатоспленомегалію та
еритематозну папульозну висипку з розсіяними петехіями на тулубі, руках, ногах, долонях
і підошвах. Пацієнтка живе зі своїми батьками, двома братами та сестрами та трьома
собаками. Нещодавно сім’я поїхала до Північної Кароліни і вирушила спостерігати за
птахами в лісі. Відповідні лабораторні результати такі: лейкоцити 11,4 Г/л, тромбоцити 90
Г/л, АСТ 279 Од/л, АЛТ 77 Од/л. Яке захворювання у пацієнтки?
- Лихоманка Скелястих гір
- Кір
- Лептоспіроз
- Менінгококцемія
- Ерліхіоз
215. Хворий, 18 років, надійшов в інфекційне відділення на 5-й день хвороби з

ознаками важкого енцефаліту: збуджений, лихоманка, аерофобія, гідрофобія, слинотеча,
періодично генералізовані судороги. За 2 місяці до захворювання укушений собакою.
Хворий споживає наркотики ін’єкційним шляхом. Попередній діагноз:
- Сказ
- Правець
- Вірусний менінгоенцефаліт
- Хвороба Содоку
- Отруєння опіатами
216. Близько місяця після того, як чоловіка вкусив кажан, у нього виникли грипоподібні
симптоми. У нього виникли зміни настрою, фарингеальні спазми зі слинотечею та судоми,
після чого розвинулась кома. Через декілька днів хворий помер. Вірусом з якої родини
було викликане погіршення стану пацієнта?
- Bunyaviruses
- Caliciviruses
- Flaviviruses
- Rhabdoviruses
- Togaviruses
217. В поліклініку звернувся пенсіонер 72 років. Ранком цього ж дня на дачі наступив на
цвях і травмував праву стопу. Даних про попередні вакцинації відсутні. При огляді стан
задовільний. Права стопа незначно набрякла, на підошві колота рана. З метою
запобігання можливого розвитку правця насамперед потрібно:
- В/м ввести 0,5 мл правцевого анатоксину
- В/м ввести 3000 МО протиправцевої сироватки
- Обробити рану мильним розчином
- Призначити курс антибіотикотерапії
- В/м ввести 1 мл правцевого анатоксину, 3000 МО протиправцевої сироватки
218. 27-річна жінка звернулась до лікаря з приводу млявості і втоми протягом 4 тижнів.
Вона не має хронічних захворювань, але 4 тижні тому помітила червоне кільцеподібне
ураження на її правій сідниці. Вона не палить і не вживає алкоголь. Вона гордо
повідомляє, що 5 днів на тиждень ходить на пробіжку в ліс біля її дому. Фізикальне
обстеження виявило дифузну м’язову болючість та скутість у суглобах. Глобальна
ерадикація цього захворювання неможлива, оскільки ймовірний мікроорганізм:
- Зберігається в природі незалежно через кліщів
- Має тверду зовнішню оболонку і не піддається зовнішнім впливам
- Первинним резервуаром є людина
- Резистентний до антибіотиків і дезінфектантів
- Може реактивуватися і викликати хворобу Брілла-Цінсера
219. Чоловіка, 48 років, госпіталізовано у лікарню з діагнозом “опіки ІІ ступеню”. Менше

5 років тому він отримав два щеплення проти правцю. Як здійснити термінову
профілактику правцю?
- 0,5 мл АП-анатоксину
- 1 мл АП-анатоксину
- 250 МО ППЛІ
- 3000 МО ППС
- 1 мл АП-анатоксину + 3000 МО ППС
220. Через 2 тижні після повернення з Індії 35-річний чоловік звернувся до приймального
відділення зі скаргами на лихоманку вдень, головний біль, озноб і загальну слабкість. Він
згадує, що під час поїздки його багато разів кусали блохи за гомілки та стопи. Фізикальне
обстеження виявило макулопапульозну висипку на його тулубі, руках і стегнах. Що з
наведеного найімовірніше викликало симптоми у пацієнта?
- Bartonella henselae
- Borrelia recurrentis
- Coxiella burnetti
- Ehrlichia chaffeensis
- Rickettsia typhi
221. Хворий, 42 років, відзначив незручність при відкриванні рота й проковтуванні їжі,
температура підвищилася до 38°С. У наступні два дні приєдналося утруднення при
повороті й згинанні голови, не міг повністю відкрити рот. На 4-й день хвороби звернувся
до лікаря у зв'язку з появою короткочасних стискаючих болів в області грудної клітини.
Об'єктивно виявлено: температура 38,1°С, шкірні покриви вологі, тризм, м'язи шиї,
спини, черевного преса ригідні. Ваш діагноз:
- Правець
- Менінгіт
- Хвороба Содоку
- Сказ
- Феліноз
222. Листоношу вкусив пітбуль на сміттєзвалищі. Виконано первинну хірургічну обробку
рани, він отримав бустерну вакцинаццію проти правця та ін’єкцію пеніциліну G. Через
декілька днів рана загноїлась. Ексудат культивували на кров’яному агарі і отримали
грам-негативні палички. Результатів аналізів на антибіотикорезистентність ще немає. Який
з наведених збудників найімовірніше викликав захворювання?
- Brucella canis
- C.tetani
- Pasteurella multocida
- Toxocara canis
223. В клініку госпіталізований хворий з діагнозом: анаеробна газова гангрена ноги.

Який антисептик обов`язково повинен бути використаний при обробці інструментів
після перев`язки?
- 5% розчин йоду
- 0,1% розчин перманганату калію
- 6% розчин перекису водню
- 0,02% розчин декаметоксину
- розчин фурациліну
224. 40-річний садівник, що не має хронічних захворювань поступив в лікарню з

декількома підшкірними вузликами на правій руці в місцях, де він вколовся трояндою.
Фізикальне обстеження виявило декілька еритематозних флуктуючих уражень. Який з
патогенів найімовірніше викликав ці ураження?
- Aspergillus
- Malassezia
- Onchocerca
- Rhizopus
- Sporothrix
225. Хворий на п`яту добу після операції з приводу пошкодження товстої кишки
скаржиться на розпираючий біль в післяопераційній рані, слабкість, сонливість,
головний біль, підвищення температури до 40 ° C. Об`єктивно: навколо рани
припухлості, крепітація газу. Виділення з рани мізерні темно-сірого кольору з
гнильним запахом. Який Найбільш ймовірний діагноз?
- анаеробна клостридіальна раньова інфекція
- абсцесу
- нагноєнням післяопераційної рани
- рожа
- флегмона
226. 38-річний хворий на СНІД звернувся в клініку з нудотою, неболючими

асиметричними червонувато-фіолетовими вузликами в пахвинні та аноректальні ділянках.
Печінка на 8 см виступає з-під краю реберної дуги. Виявлено підвищення рівнів
амінотрансфераз та лужної фосфатази. У нього є двоє котів і він заперечує недавні
подорожі. Який патоген найімовірніше викликав інфекцію в пацієнта?
- Папіломавірус
- Контагіозний молюск
- Rickettsia prowazekii
- Treponema pallidum
227. Хворому, 40 років, встановлений діагноз тропічна малярія, лікувався делагілом у

комплексі з сульфаніламідами пролонгованої дії. На 5-й день з’явилася жовтяниця.
Кількість еритроцитів знизилась з 4,5•1012/л. Виник субфебрилітет, запаморока,
посилилася слабкість. Печінка +3 см, селезінка +1 см. Сеча темно-вишневого кольору до
чорного, у два шари: верхній – червоний, нижній – чорний. Діурез 500 мл. Що привело
до розвитку подібного стану?
- Кома
- Гепатит
- Інфекційно-токсичний шок
- Гостра ниркова недостатність
- Гемоглобінурійна лихоманка
228.Місцевий майстер, який робить одяг зі шкір кіз, відвідує свого лікаря, оскільки заоста
нні кілька днів у нього з’явилося кілька чорних уражень на руках. Ураження не болючі,
але його тривожить їх поява. Він афебрильний і його фізикальний огляд не виявив
особливостей. Який збудник викликав подібне ураження?
- B.anthracis
- Clostridium perfringens
- F.tularensis
- Y.pestis
- Klebsiella granulomatis
229. Громадянин Афганістану 25 років, поступив у лікарню на 5-й день хвороби із

скаргами на озноб, підвищення температури до 39-40°С, виражене потіння, головний
біль, біль у крижах. Селезінка помірно збільшена. Приступи повторюються через добу.
10 місяців тому хворів на малярію, отримував делагіл. Попередній діагноз.
- Пізній рецидив триденної малярії
- Туберкульоз
- ВІЛ- інфекція
- Сепсис
230. 49-річна жінка, яка нещодавно іммігрувала до Сполучених Штатів з Нікарагуа,

скаржиться на труднощі при ковтанні, закреп та біль у животі. За її словами, остання
дефекація була більше тижня тому. Фізикальний огляд виявляє тахікардію та роздутий
живіт. Електрокардіограма показує АВ-блокаду Мобіца I типу. Який збудник викликав
захворювання?
- Trypanosoma cruzi
- Trypanosoma gambiense
- Entamoeba hystolytica
- Trypanosoma rhodesiense
- Corynebacterium diphteriae
231. Хвора 42 років госпіталізована на 12-й день хвороби. Захворювання розпочалось

гостро – озноб, що змінився відчуттям жару, температура 39,5°C, інтоксикація. Напад
лихоманки продовжувався 6 годин, після чого температура знизилася до 36,5°C з
надмірною пітливістю. Напади лихоманки повторювалися кожен 3-й день. Об'єктивно: на
губах герпетичний висип, легка жовтяниця склер. Гепатолієнальний синдром. Аналіз
крові: анемія, лейкопенія, лімфоцитоз, ШЗЕ – 19 мм/год. Який найбільш інформативний
метод діагностики при цьому захворюванні?
- Мазок та товста крапля крові
- Бактеріологічне дослідження сечі
- Серологічна реакція Відаля
- Клінічний аналіз крові
- Визначення стерильності крові
232. Жінка, яка нещодавно повернулася з міста в Південно-Східній Азії,

скаржиться своєму лікарю на раптово підвищену температуру, сильний біль у м’язах у
спині та кінцівках та недавній біль у суглобах у колінах. Огляд виявляє еритематозний
висип, який вкриває її обличчя та тіло та генералізовану лімфаденопатію. Яке
захворювання можна припустити у пацінтки?
- Лихоманка Західного Нілу
- Жовта лихоманка
- Аденовірусна інфекція
- Лихоманка Денге
233. Хворий, 47 років, звернувся до лікаря на 7-й день хвороби. Захворів гостро: після
ознобу підвищилась температура тіла до 40°С, котра трималась до 7 годин, після чого
різко понизилась із послідуючим профузним потом. Подібних приступів, котрі
повторювались через день, було три. Два тижні тому прибув із Африки. При огляді: шкіра
бліда. Склери субіктеричні. Значно збільшені печінка і селезінка. Чим обумовлений
розвиток приступу пропасниці при даному захворюванні?
- Еритроцитарною шизогонією
- Тканинною шизогонією
- Дією екзотоксину збудника
- Дією ендотоксину збудника
- Гаметоцитами
234. 46-річна домогосподарка з штату Коннектикут скаржиться на нездужання, артрит та

висип на лівому стегні. ІФА та вестерн-блот підтверджують зараження Borreliaburgdorferi.
Призначається 30-денний курс перорального прийому доксицикліну з подальшим
спостереженням через 1 тиждень. Пацієнтка скасовує наступне спостереження і через 3
місяці повертається зі скаргою на опущення обличчя, сплутаність свідомості, щоденні
лихоманки та поколювання в руках і ногах. Вона заявляє, що після 2 тижнів прийому
антибіотиків відчувала себе значно краще, і тому припинила прийом ліків. Що з
наведеного є найбільш прийнятним наступним кроком в лікуванні?
- 14-денний курс хлорамфеніколу
- 14 денний курс цефтріаксону в/в
- 28-денний курс ванкоміцину в/в
- Виписати повторний 3-денний курс доксицикліну per os
- Виписати 30-денний курс амоксициліну per os
235. Хворий 20 років, півроку тому повернувся з Африки. Через місяць у нього з’явились
клінічні симптоми триденної малярії. Чи потрібно провести протиепідемічні заходи серед
контактних осіб?
- Потрібно, є переносник інфекції
- Не потрібно, бо реконвалесцент не виділяє збудника
- Потрібно, бо реконвалесцент виділяє збудника
- Не потрібно, бо протиепідемічні заходи не ефективні
- Не потрібно, тому що відсутній переносник інфекції
236. 18-річна жінка звертається до лікаря через лихоманку та червону папулу на лівому
передпліччі, яка розвинулася через 1 тиждень після подряпини її котом. У неї
були підвищення температури до 38,5 C і нездужання протягом 2 днів. При огляді
виявляються збільшені та болючі лімфатичні вузли в епітрохлеарній та пахвовій областях.
Що з перерахованого є найбільш вірогідним збудником?
- Bartonella quintana
- Calymmatobacter granulomatis
- Chlamydia psitacci
- Pasteurella multocida
237. Хворий 45 років захворів раптово з появи ознобу і підвищення температури до

39,2°С. Ввечері з'явились інтенсивні болі в животі та литкових м'язах. Через 2 дні
помітив жовтяничність шкіри і склер. Об'єктивно: стан тяжкий, Т – 39,9°С. Виражена
в'ялість. Шкіра і склери помірно жовті. На тулубі множинні петехії. Дихання
везикулярне. ЧД – 20/хв. ЧСС – 102/хв., АТ – 100/60 мм рт.ст. Живіт м'який, болючий в
епігастрії, печінка на 3 см виступає з-під реберної дуги. Добовий діурез – 300 мл сечі
темного кольору. Який попередній діагноз?
- Сепсис
- Єрсиніоз
- Вірусний гепатит В
- Інфекційний мононуклеоз
238. 35-річний чоловік приходить до лікаря через періодичні напади високої температури з
тремтячим ознобом протягом 1 тижня. Він був у сафарі-подорожі в Африці на південь від
Сахари 1 місяць тому. Кожен напад починається з тремтячого ознобу, що триває кілька
годин, а потім лихоманки до 41,0 С, яка проходить із сильним потовиділенням. Ці напади
траплялися через день. Пацієнт відчуває легку втому між епізодами лихоманки, але в
іншому випадку добре. При огляді виявляється легка спленомегалія. Печінка не
пальпується. Мазок крові в цей час є негативним для паразитів. Що з наведеного є
найбільш підходящим наступним етапом діагностики?
- Культура крові
- Повторити мазки крові кожні 8 год протягом 3 днів
- Повторити мазок під час нападу
- Повторити мазок ще раз
- Почати лікування хлорохіном
239. Сантехнік 40 років захворів гостро – озноб, t 39,8°С, сильний біль голови,
блювання, біль у м`язах. До лікарів не звертався, стан погіршився, появилися гіперемія
обличчя, ін`єкція судин склери, на губах герпес з геморагічним вмістом, носова
кровотеча, шкіра та склери стали жовтяничними, сеча кольору міцного чаю, діурез 200
мл., ахолії не було. Найвірогідніше джерело інфекції?
- Кішки
- Людина-реконвалесцент
- Щури
- Людина-бактеріоносій
- Кліщі, для яких характерний трансоваріальний шлях передачі
240. 45-річний чоловік звернувся в лікарню з 3-денною історією лихоманки, головного

болю, болю та закляклості в шиї та фотофобії. Близько 1 міс тому він був на кемпінгу в
лісі. Він пригадує, що у нього був висип і грипоподібний стан, але потім він знову
почувався добре. На час обстеження температура тіла 38.5. Фізикальне обстеження
виявило ригідність потиличних м‘язів. ІgM до спірохет були виявлені в його
спинномозковій рідині. Окрім цієї інфекції, яку ще інфекцію він найімовірніше має?
- Бабезіоз
- Бартонельоз
- Хвороба Шагаса
- Шкірний лейшманіоз
- Малярія
241. Чоловік 35 років, будівельник, через місяць збирається у тривале відрядження в

ендемічний з кліщового енцефаліту район. Вкажіть, які заходи щодо імунопрофілактики
даного захворювання будуть найбільш доречними?
- Провести планову профілактику інактивованою вакциною
- Провести планову профілактику рекомбінантною вакциною
- Провести екстрену профілактику лейкоцитарним інтерфероном
- Провести активно-пасивну імунізацію
- Провести пасивну профілактику імуноглобуліном
242. Хворий Ш., 26 років, доставлений в лікарню на 4-й день хвороби із скаргами на
лихоманку, головний біль, біль у литкових м’язах. Працює меліоратором. Має
невпорядковані статеві зв’язки. Об-но: Т-39,7°С. Стан тяжкий. Млявий. Загальмований.
Виражені іктеричність шкіри та склер. Крововиливи у кон’юнктиви і склери. На шкірі
геморагічний висип. Пальпується печінка на 3 см нижче реберної дуги, край селезінки.
Добовий діурез 300 мл. Етіологічним фактором хвороби є:
- Лептоспіри
- Вірус ГА
- Рикетсії
- Спірохети
- Хламідії
243. Хворий К., 45 років, госпіталізований в клініку інфекційних хвороб на 5-й день
захворювання, зі скаргами на підвищення температури до 40 °С, виражену загальну
слабкість, болі у м'язах, особливо у литкових, відсутність сечовипускання 2-й день. При
огляді: на долонях багато подряпин і тріщин, відзначається одутлість і гіперемія обличчя,
на склерах і кон'юнктиві – геморагії, в пахвових і пахових областях, в ліктьових згинах
геморагічний висип з елементами згущення у природних складках, позитивний симптом
постукування, діурез відсутній. З анамнезу: рибалка, останній раз рибалив 2 тижні тому.
Вкажіть специфічні лабораторні дослідження для підтвердження діагнозу.
- загальний аналіз сечі коагулограмму

- коагулограму
- визначення креатиніну та сечовини у сироватці крові
- загальний аналіз крові
- РМАЛ (реакція мікроаглютинації та лізісу)
244. Хворий 42 років – мисливець. Захворів гостро з ознобу, підвищеної температури тіла
до 37,7°С, ломоти у м’язах, суглобах. На 4-й день хвороби розвинулась носова кровотеча
з’явилися висипання на шкірі. Госпіталізований до стаціонару. Об’єктивно: стан тяжкий,
сопор. Температура тіла 39,2°С. На тулубі та кінцівках рясні петехіальні висипання.
Симптом “капюшона”. АТ 100/65, пульс 64 уд./хв. Гепатолієнальний синдром. У
неврологічному статусі:
ригідність потиличних м’язів помірно виражена. Назвіть ведучий механізм виникнення
екзантеми?
- Універсальний капіляротоксикоз
- Осідання імунних комплексів у капілярах шкіри
- Деструктивно-проліферативний тромбоваскуліт
- Дефіцит факторів згортання крові
- Попадання збудника у лімфатичні судини дерми
245. Хворий К., 45 років, поступив в клініку інфекційних хвороб на 5-й день
захворювання, зі скаргами на підвищення температури до 40 °С, виражену загальну
слабкість, болі у м'язах, особливо в литкових, відсутність сечовипускання 2-й день. При
огляді: на долонях багато подряпин і тріщин, обличчя гіперемоване, одутле, на склерах і
кон'юнктиві геморагії, в пахвових і пахових областях, в ліктьових згинах геморагічний
висип з елементами згущення в природних складках, позитивний симптом постукування,
діурез відсутній. З анамнезу: професійний рибалка, останній раз рибалив 2 тижні тому.
Не щеплений. Вкажіть найбільш доречну лікувальну тактику даного захворювання.
- Призначити етіотропне лікування з корекцією водно-електролітних та
гемокоагуляційних порушень
- Призначити антибактеріальну терапію з групи пеніцилінового ряду
- Призначити антикоагулянти
- Призначити форсований діурез
- Призначити ентеросорбцію
246. Хворий 33-х років госпіталізований до інфекційної лікарні на 7-й день

захворювання зі скаргами на різку слабкість, високу температуру, біль у м`язах ніг і
попереку, жовтяницю, темний колір сечі, головний біль. Захворів гостро з ознобу,
підвищення температури до 40оC, головного болю, болю в литкових м`язах та
попереку. На 4-й день хвороби з`явилася жовтяниця, на 5-й -носова кровотеча,
крововилив у склери. Тривалість гарячки 6 днів. Добовий діурез - 200 мл. Який
найбільш вірогідний діагноз?
- вірусний гепатит А
- сепсис
- ієрсиніоз
247. У хворого 35 років без певного місця проживання, упродовж 3-х днів температура
тіла 38,5-39,5°С, сильний головний біль, зорова гіперестезія, марення. Хворий
збуджений, обличчя гіперемоване, одутле, позитивні симптоми Кіарі - Авцина, АТ 90/60
мм рт.ст., У крові: Лейк. 10,5,0 х 109/л; п-9%; с-68%; л-18%; м - 5%; ШОЕ- 21 мм/год.
Вкажіть, який з показників специфічної діагностики підтверджує діагноз.
- Виявлення IgG РНІФ до рикетсій Провасека
- Виявлення IgG ІФА до рикетсій Провасека
- Виявлення IgM РНІФ до рикетсій Провасека Виявлення IgG РНІФ до рикетсій
Провасека
- РНГА титр 1:100 з рикетсіями Провасека
- Помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз
248. У хворого 42 років протягом тижня тиждень кожні 48 годин з’являлись приступи
ознобу, котрі змінялися жаром. Температура тіла підвищується до 40°С. Зниження
температури через 3-4 години супроводжується потовиділенням. Погіршився апетит,
з’явилась загальна слабкість. Шкіра бліда. Збільшені печінка та селезінка. Який найбільш
ефективний метод верифікації
діагнозу?
- Мікроскопія мазка крові та товстої краплі
- Гемокультура
- Загальний аналіз крові
- УЗД
- Визначення білірубіну
249. Хворий 28 років, мисливець, вважає себе хворим другий день. Захворювання
почалося гостро з ознобу та підвищення температури тіла до 40 °С, головного болю,
зниження апетиту, сильного болю у лівій пахвинній області При огляді: пахвинні
лімфовузли зліва збільшені у розмірі до 6см в діаметрі, болючі, шкіра над ними гаряча,
натягнута, блискуча, червона. П’ять днів назад повернувся з регіону ендемічного по
чумі. Вкажіть етіотропну терапію даної форми захворювання.
- Левофлоксаці
- Озельтамівір
- Зовіракс
- Амоксиклав
- Стрептоміцин
250. Хворий К., 32 років, без постійного місця проживання, звернувся до лікаря на 5-й
день хвороби зі скаргами на гарячку, різкий головний біль, безсоння. Об-но: Т – 40°С, Ps
– 110/хв. Хворий збуджений, говіркий. Обличчя гіперемоване. Склерит. На тулубі рясний
розеольозно-петехіальний висип. Позитивний симптом
Говорова-Годелье. Пальпуються збільшені печінка та селезінка. Які сторони
епіданамнезу треба з'ясувати?
- Наявність вошей
- Контакт з гризунами
- Вживання недоброякісної їжі
- Наявність парентеральних втручань
- Контакт з інфекційними хворими
251. Військовослужбовець повернувся з Конго, при обстеженні в мазках крові виявлені

Pl. falciparum. Через 3 дні, після повернення, підвищилася температура тіла до 38,5º, яка
не знижувалася після прийому парацетамолу, головний біль слабкість, болі у суглобах.
Призначте етіотропну терапію даної форми захворювання.
- Артеметр+Люмефантрин
- Примахін
- Делагіл
- Хінін внутрішньовенно
- Парацетамол
252. Хворий 40 років захворiв гостро, через 2 днi пiсля повернення з Індії.. Скарги на
частi рiдкi рясні випорожнення, багаторазове блювання, поодинокі судоми в литкових
м’язах. Об’єктивно: температура тiла - 35,0oC, пульс - 120/хв., артерiальний тиск - 80/60
мм рт.ст. Шкіра суха, риси обличчя загостренi, тони серця глухі, живiт безболiсний,
діурез знижений. Вкажіть засіб для екстренної профілактики даного захворювання серед
контактних осіб?
-Призначення тетрацикліну на 4 дні
Призначення вакцини
Призначення лейкоцитарного інтерферону
Призначення доксицикліну одноразово
Призначення анатоксину
253. У хворого 29 р., кілька днів тому з’явився озноб, температура за 2

– 3 дні підвищилась до 39-40°С. Спостерігається гіперемія та набряк обличчя, значна
ін’єкованість склер – “п’яне” обличчя та “кролячі” очі. На третій день хвороби – на
слизовій оболонці м’якого піднебіння, язичка та піднебінних дужок з’явилися
яскраво-червоні енантеми. На 3-4 день у хворого при намаганні висунути язик
спостерігаються поштовхоподібні рухи, тремтіння, відхилення його вбік. Д-з:
епідемічний висипний тиф. Який механізм зараження?
- Фекально-оральний
- Повітряно-краплинний
- Контактно-побутовий
- Парентеральний
- Трансмісивний
254. Жінку, 30 років, яка працювала на присадибній ділянці, вкусив невідомий гризун
(поверхневий одиночний укус кисті). Відомо, що місцевість неблагополучна щодо сказу
серед диких тварин. Які рекомендації можете дати?
- Промити з милом рану, припекти спиртним розчином йоду і негайно провести

лікувально-профілактичну імунізацію проти сказу
- Негайно повідомити ветеринарного спеціаліста, який обслуговує населений пункт.
- Промити з милом рану рану та провести лікувально-профілактичну імунізацію проти
сказу.
- Направити в СЕС
- Направити пацієнтку в інфекційне відділення найближчої лікувально-профілактичної
установи
255. Хворий провідник потягу 39 років госпіталізований на 4-й день хвороби зі скаргами
на головний біль, слабкість, запаморочення, пітливість, безсоння, лихоманку. Обличчя
гіперемійоване, набрякле, кон'юнктивіт. На перехідній складці кон'юнктиви – поодинокі
петехії. На шкірі тулуба, грудної клітки, живота, кінцівок рясна розеольозно-петехіальна
висипка. Тахікардія. АТ – 100/60 мм рт.ст. Відмічається тремор язика. Пальпується
печінка, селезінка. Випорожнення затримане. Який найбільш вірогідний діагноз?
- Грип
- Висипний тиф
256. Хворий 45 рокiв, будiвельник, скаржиться на напруження i болючiсть жувальних

м’язiв, утруднення при вiдкриваннi рота. Захворювання розпочалось 4 днi тому з появи
тягнучого болю в дiлянцi рани на правій кистi. Поранення сталось 2 тижнi тому пiд час
роботи. При оглядi: вiдкривання рота утруднене через тонiчне напруження м’язiв, живіт
напружений, болючий.
Температура - 38,9°C. Вкажiть ймовiрний дiагноз:
- Правець
- Сказ
- Полiомiєлiт
- Паратонзилярний абсцес
- Енцефалiт
257. Хворий М., 43 роки, мисливець. Скарги на підвищення температури тіла до 38ºС,
озноб, наявність виразки на лівій кисті. 6 днів тому вичинював шкіру зайця. Об’єктивно:
на лівій кисті кратероподібна виразка розміром 2 см з чіткими краями та гнійним
вмістом; лівобічний аксилярний лімфаденіт. Вірогідний діагноз.
- Шкірна форма сибірки
- Бубонна форма чуми
- Феліноз
- Содоку
- Ульцерогландулярна форма туляремії
258. Хворий 42 років – мисливець. Захворів гостро з ознобу, підвищеної температури
тіла до 37,7°С градусів, ломоти у м’язах, суглобах. На 4-й день хвороби розвинулась
носова кровотеча з’явилися висипання на шкірі. Госпіталізований до стаціонару.
Об’єктивно: стан тяжкий, сопор. Температура тіла 39,2°С градуси. На тулубі та кінцівках
рясні петехіальні висипання. Симптом “капюшона”. АТ 100/65, пульс 64 уд./хв.
Гепатолієнальний синдром. У неврологічному статусі: ригідність потиличних м’язів
помірно виражена. Назвіть ведучий механізм виникнення екзантеми?
- Дефіцит факторів згортання крові
- Осідання імунних комплексів у капілярах шкіри
- Капіляротоксикоз
- Деструктивно-проліферативний тромбоваскуліт
- Попадання збудника у лімфатичні судини дерми
259. Хворий C., 39 років, в серпні місяці звернувся до лікаря зі скаргами на підвищення
температури тіла до 37,4°С, помірний головний біль, почервоніння шкіри в ділянці лівої
гомілки. Зі слів хворого, 4 тижні тому на шкірі лівої гомілки виникла червона пляма
розміром до 6-7см в діаметрі, що збільшувалась з кожним днем. Об’єктивно на шкірі
лівої гомілки виявлено теплу на дотик, яскраву кільцеподібну еритему з чіткими краями
та зоною просвітлення в центрі, розміром 10 х 15 см. Вірогідний діагноз.
-Лайм-бореліоз
- Бешиха лівої гомілки
- Еризипелоїд
- Сибірська виразку
- Алергічний дерматит
260. До лікаря звернулась мати, власниця сімейної звіроферми, з приводу карбункула

лівого плеча у її доньки віком 10 років, що активно допомагає їй по господарству.
Близько 7 днів назад у дівчинки на плечі з’явилась округла неболюча пляма розміром до
1,0 см в діаметрі яскраво червоного з синюшним відтінком кольору з дрібною, до 2-3 мм,
везикулою по центру, що сильно свербіла, збільшилась вдвічі в діаметрі протягом
наступної доби, через три доби під час розчухування виділилася кров’яниста рідина.
При огляді виявлено неболючу круглу виразку діаметром 2,5 см з темно-коричневим
ніби обвугленим дном, припіднятими валикоподібними гіперемованими краями та
виразним набряком навколишньої підшкірної клітковини, що значно перевищувала за
розмірами саму виразку. Больова та тактильна чутливість в ділянці набряку відсутні.
Ким з лікарів-спеціалістів повинно проводитись лікування даної дитини?
- Інфекціоністом
- Хірургом
- Дерматологом
- Неврологом
- Сімейним лікарем
261. Пацієнт 18 р., студент, поступив зі скаргами на багаторазову блювоту, загальну

слабкість, гарячку до 39-39,5 ℃, головний біль і м'язовий біль. Скарги пацієнта на
підвищену пітливість, загальну слабкість, периоральну сірість. Пальпуються збільшення
підщелепних лімфовузлів, не болючі, посмикування в литкових м’язах.
Із епідеміологічного анамнезу встановлено, що в серпні місяці пацієнт купався у водоймі
і мав рани на нижніх кінцівках. Біохімічний аналіз крові AсAT -68,2 IU/L, AлAT-122,9
IU/L, загальний білірубін 6,8 µmol/L. Який імовірний діагноз у пацієнта?
- Кишкова інфекція
- Менінгіт
- Псевдотуберкульоз
262. Хлопчик 12 років подав скарги на генералізовану слабкість, набряки, утруднення

руху лівого колінного суглоба.
Анамнез: Симптоми почалися після травми колінного суглобу, мав місце укус кліща в
ділянку живота в 2 міс тому. ЗАК: Hb 115 г / л, ер 4 / 63×1012 / л, кп 0,9, лей 12,12–109 /
л, сегментовані нейтрофіли - 64%, еозинофіли - 3%, лімфоцити - 26%, моноцити - 3%,
швидкість осідання еритроцитів 40 мм / год (нормальна 2-10мм / год).
Імунологічне обстеження: проти боррелії IgM 1,79 RU / мл (поз. 1,1), IgG 7,05 RU / мл
(поз. 1,1).
Ревматичний тест: С-реактивний білок: 5,5, Анти-страптолізин-О. Ревматоїдний фактор -
негативний.
- Ювенільний ідіопатичний артрит
- Ревматоїдний артрит
- Ревматизм
- Лайм-артрит
- Коксит
263. У хворого 28 років, без постійного місця проживання, на 5-й день захворювання
з'явився розеольозно-петехіальний висип на тулубі і внутрішніх поверхнях кінцівок.
Перед тим – збудження, температура t 41,0°С, ейфорія, гіперемія обличчя, почервоніння
склер, при огляді – тремор язика, тахікардія, спленомегалія. Імовірний діагноз?
- Алкогольний делірій
- Кір
264. Хворий поступив зі скаргами на гарячку до 39,0 °C протягом тижня, біль голови,
загальну слабість, припухлість у лівій паховій ділянці. Об’єктивно: збільшений паховий
лімфовузол розміром як куряче яйце, мало болючий при пальпації, контури його чіткі,
шкіра над ним не змінена. З анамнезу відомо, що 2 тижні тому полював на дрібну дичину
в лісі. Попередній діагноз?
- Чума
- Лімфаденіт
- BІЛ-інфекція
265. Основною відмінністю гарячки Форт-Брагг від інших клінічних форм легіонельозу є:
- Зміни в легенях
- Збільшення селезінки
- Eнантема
- Ерозії на слизовій оболонці ротоглотки
- Bисипка на шкірі
266. Провідник потягу госпіталізований на 5-й день хвороби зі скаргами на біль голови,
загальну слабість, запаморочення, пітливість, безсоння, гарячку. Обличчя гіперемічне,
набрякле, кон’юнктивіт. На перехідній складці кон’юнктиви поодинокі петехії. На шкірі
тулуба, грудної клітки, живота, кінцівок рясна розеольозно-петехіальна висипка.
Тахікардія. AТ 100 і 60 мм рт. ст. Bідмічається тремор язика, при спробі висунути - він
ніби «спотикається» на передніх зубах. Пальпуються збільшені печінка і селезінка. Який
найбільш вірогідний діагноз?
- Bисипний тиф
- Aденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка
- Кір
- Геморагічна гарячка Крим-Конго
267. Який типовий вигляд обличчя хворого на жовту гарячку?

- Facies Hippocratica
- Risus sardonicus
- Aмарильна маска
- Риси обличчя загострені, очі запалі
- Bигляд обличчя не змінюється
268. Хворий П., 32 років, геолог. Два тижні тому повернувся з експедиції по Далекому
Сходу. Захворів три дні тому, коли з’явився головний біль, сухість в роті, біль у
попереку, температура тіла 38,2°С. Об’єктивно стан середньої тяжкості. На обличчі та
кон’юнктивах гіперемія. Ін’єкція судин склер. Брадикардія. Гіпотонія. Носова
кровотеча. Симптом Пастернацького позитивний. Діурез 800 мл на добу. У клінічному
аналізі сечі: питома вага 1007, білок 0,1 г/л, еритроцити 20-30 в полі зору, циліндри
1015 у полі зору, лейкоцити 4 -6 у полі зору. Які протиепідемічні заходи проводяться
при виявленні захворювання:
- Дератизація
- Екстрена профілактика населення
- Використання захисного костюму
- Складання списку контактних осіб
- Перекривання системи центрального водопостачання
269. Хворий 36 років, лісоруб захворів гостро: підвищилась температура до 39,6°С,

головний біль. На третю добу з’явився біль у попереку та симптом Пастернацького.
Потім виникла блювота та носова кровотеча. Розвинулась олігурія, сеча кольору м’ясних
помиїв. На сьому добу розвинулась поліурія (5-7 л за добу). Діагноз захворювання?
- Гострий гломерулонефрит
- Отруєння сулемою
- Сепсис
- Геморагічна гарячка з нирковим синдромом
270. На 21-й день після появи везикульозного висипу при вітряній віспі у
дитини 7-ми років з’явились атаксія, ністагм, інтенційний тремор, м’язова
гіпотонія. У лікворі невисокий лімфоцитарний плеоцитоз, незначно
збільшений рівень білку. Яке ускладнення розвинулось у даної дитини?
- енцефаліт
- гнійний менінгіт
- пневмоніт
- гострий неврит
- постгерпетична невралгія
271. В природному осередку чуми (Казахстан) виявлено хворого на бубонну форму чуми.
Усiх, хто спiлкувався з хворим, розмiстили в iзоляторi. Що потрiбно негайно провести
iзольованим?
- Антибiотикопрофiлактику
- Фагопрофiлактику
- Хiмiопрофiлактику ремантадином
- Введення iнтерферону
- Введення iндукторiв iнтерферону
272. 43-рiчний чоловiк без постiйного мiсця проживання госпiталiзований на 5-й день
захворювання зi скаргами на пiдвищення температури тiла до 39,6oC, загальну слабкiсть,
головний бiль. Об’єктивно: збуджений, ейфоричний. На одязi хворого велика кiлькiсть
вошей. Обличчя гiперемоване, набрякле. Одиничнi петехiї на перехiднiй складцi кон’-
юнктиви, на шкiрi розеольозно-петехiальна висипка. Язик при висовуваннi тремтить та
вiдхиляється влiво. Збiльшенi печiнка та селезiнка. Який найбiльш iмовiрний дiагноз?
- Аденовiрусна iнфекцiя
- Iнфекцiйний мононуклеоз
- Грип
273. Вагiтну жiнку 33-х рокiв у термiнi 16- 17 тижнiв вагiтностi вкусив собака у дiлянку
шиї. Пацiєнтка доставлена бригадою швидкої допомоги в травмпункт. Загальний стан
середньої тяжкостi. Артерiальний тиск - 100/60 мм рт.ст., пульс - 92/хв. При оглядi рана в
дiлянцi шиї з рваними краями й помiрною кровотечею. Якою буде тактика лiкаря?
- Хiрургiчна обробка рани, введення протиправцевого анатоксину та вакцини вiд сказу
- Хiрургiчна обробка рани, спостереження за собакою, рiшення про профiлактику сказу
через 10 дiб
- Зупинка кровотечi, рiшення про вакцинацiю при ознаках сказу у тварини
- Переривання вагiтностi за медичними показами пiсля обробки рани
- Зупинка кровотечi, хiрургiчна обробка рани
274. Хвора 42-х рокiв госпiталiзована на 12- й день хвороби. Захворювання розпочалося
гостро - остуда, що змiнилася вiдчуттям жару, температура - 39,5oC, iнтоксикацiя. Напад
лихоманки продовжувався 6 годин, пiсля чого температура знизилася до 36,5oC з
надмiрною пiтливiстю. Напади лихоманки повторювалися кожен 3-й день. Об’єктивно: на
губах герпетичний висип, легка жовтяничнiсть склер. Гепатолiєнальний синдром. Аналiз
кровi: анемiя, лейкопенiя, лiмфоцитоз, швидкiсть осiдання еритроцитiв - 19 мм/год. Який
найбiльш iнформативний метод дiагностики при цьому захворюваннi?
- Мазок та товста крапля кровi
- Бакпосiв сечi
- Реакцiя Вiдаля
- Печiнковi проби
- Посiв кровi на стерильнiсть
275. Хворий напередоднi вiдчув легке нездужання, незначний головний бiль, слабкiсть.
Сьогоднi температура пiдвищилася до 38,5oC з остудою, значним головним болем,
переважно в лобовiй дiлянцi, вираженим болем при рухах очних яблук. Шкiра обличчя i
кон’юнктива гiперемованi. Виник сухий надсадний кашель. Зiв гiперемований, на м’якому
пiднебiннi зерниста енантема, мiсцями точковi крововиливи. Над легенями дихання з
жорстким вiдтiнком. Який найбiльш iмовiрний дiагноз?
- Грип
- Гарячка Ку
- Ентеровiрусна iнфекцiя
276. У доярки на правiй кистi наявна виразка - 3х3 см, вкрита чорним щiльним струпом.
Кисть рiзко набрякла, безболiсна. Колiр шкiри у дiлянцi набряку не змiнений. Збiльшений
пахвовий лiмфовузол справа. Пальпацiя лiмфовузла безболiсна. Симптоми iнтоксикацiї
вираженi помiрно. Який найбiльш iмовiрний дiагноз?
- Шкiрно-бубонна форма чуми
- Виразково-бубонна форма туляремiї
- Банальний карбункул
- Бешиха
- Шкiрна форма сибiрки
277. Хворий 44-х рокiв пiд час сiльськогосподарських робiт отримав рану в дiлянцi правої
гомiлки. Профiлактичного щеплення проти правця не отримував протягом останнiх 20-ти
рокiв. Яку профiлактику правця слiд провести?
- Екстрену, неспецифiчну (первинна хiрургiчна обробка рани), специфiчну
(активно-пасивна iмунiзацiя)
- Планову, шляхом введення правцевого анатоксину C. Виконати первинну хiрургiчну
обробку рани
- Потерпiлому ввести 3000 АО протиправцевої сироватки
- Специфiчну - активно-пасивна iмунiзацiя
278. Хворий 39-ти рокiв скаржиться на пiдвищення температури тiла до 41oC, головний
бiль, слабкiсть. Захворiв гостро, на 5-й день захворювання з’явився
розеолезнопетехiальний висип на бiчнiй поверхнi грудної клiтки, спини. РЗК з рикетсiями
Провачека - 1:640, lgМ- 89%. Який найбiльш iмовiрний дiагноз?
- Ентеровiрусна iнфекцiя
- Хвороба Брiлла
- Грип
279. Хворого 29-ти рокiв госпiталiзовано на 10-й день хвороби. Початок захворювання
поступовий, турбують iнтенсивний головний бiль, вiдсутнiсть апетиту, закреп, поганий
сон, пiдвищення температури до 39oC. Об’єктивно: стан важкий, Ps- 80/хв., АТ- 100/60 мм
рт.ст. На шкiрi живота поодинока розеольозна висипка. Живiт здутий, збiльшенi печiнка,
селезiнка. Яке захворювання насамперед можна припустити?
- Лептоспiроз
- Грип
- Iєрсинiоз
280. Хворого 35-ти рокiв госпiталiзовано з нападами лихоманки, якi супроводжувалися

потовидiленням i повторювалися кожний 4-й день. Об’єктивно: субiктеричнiсть склер,
блiдiсть шкiри, збiльшення печiнки на 2 см та її ущiльнення, збiльшення селезiнки на 5 см.
Яке дослiдження дозволить верифiкувати дiагноз?
- Визначення рiвня бiлiрубiну в сироватцi кровi
- Мiкроскопiя товстої краплi та мазку кровi на малярiйний плазмодiй
- Серологiчне дослiдження кровi
- Дослiдження активностi АлАТ i АсАТ
- Бiохiмiчний аналiз кровi
281. У 31-рiчного хворого з’явився рiзкий озноб, температура 39oC, що трималась 9 годин
i раптово знизилась до нормальної з сильним потовидiленням. Наступного дня
температура 36, 8oC, Ps- 70/хв. Живiт м’який, не болючий. Печiнка +2 см, селезiнка +3 см.
Рiк тому повернувся з Пiвденної Азiї, де було декiлька нападiв гарячки. Яке дослiдження
найкраще провести для швидкого пiдтвердження дiагнозу?
- Дослiдження товстої краплi кровi на малярiю
- Дослiдження кровi на стерильнiсть
- Бактерiоскопiя товстої краплi кровi на менiнгокок
- Дослiдження кровi на anti-HEV IgM
- Бактерiоскопiя товстої краплi кровi на лептоспiроз
282. У хворого 37-ми рокiв через 2 доби пiсля дорiзу великої рогатої худоби з’явилась
пляма на руцi, яка за добу перетворилася на пустулу з чорним дном, безболiсну пiд час
дотику, з вiнцем дочiрнiх везикул по периферiї. На руцi та плечi безболiсний набряк.
Пiдвищилась температура тiла до 39oC. Ps-100/хв., АТ- 95/60 мм рт.ст., ЧД- 30/хв. Який
дiагноз найбiльш iмовiрний?
- Чума
- Туляремiя
- Сибiрка
- Бруцельоз
- Оперiзуючий герпес
283. До травмпункту звернувся фермер, який пiд час роботи в полi поранив праву ступню.
Коли був щепленим, не пам’ятає, в армiї не служив. При оглядi правої ступнi виявлено
забруднену рану довжиною 5-6 см з нерiвним краями. Яка подальша тактика лiкаря?
- Ввести правцевий анатоксин i протиправцеву сироватку
- Ввести правцевий анатоксин
- Ввести протиправцеву сироватку
- Тiльки хiрургiчна обробка рани
- Призначити антибiотик
284. Хворий 53-х рокiв поступив у клiнiку з районної лiкарнi, де 5 днiв тому лiнiйним
розрiзом був розкритий карбункул спини. В пiсляоперацiйному перiодi стан залишався
важким. Констатовано тахiпноє, тахiкардiя, лейкоцитоз, гiпертермiя. При
бактерiологiчному обстеженнi кровi видiлений гемолiтичний стрептокок. Який найбiльш
iмовiрний дiагноз?
- Сепсис
- Карбункул спини в стадiї абцедування
- Токсикорезорбтивна гарячка
- Синдром системної запальної вiдповiдi
- Септичний шок
285. Хворий 42-х рокiв госпiталiзований зi скаргами на головний бiль, висип на тiлi. Пiд
час огляду: to- 40oC, збуджений, марить, обличчя гiперемоване, язик збiльшений,
висувається поштовхоподiбно, петехiальна висипка на тулубi, кiнцiвках, тахiкардiя,
гiпотонiя, гепатоспленомегалiя. Немає постiйного мiсця проживання, безробiтний. Який
найбiльш iмовiрний дiагноз?
- ВIЛ-iнфекцiя
- Грип
- Лептоспiроз
286. Хворий 44-х рокiв пiд час сiльськогосподарських робiт отримав рану в дiлянцi правої
гомiлки. Профiлактичного щеплення проти правця не отримував протягом останнiх 20-ти
рокiв. Яку профiлактику правця слiд провести?
- Екстрена, неспецифiчна (первинна хiрургiчна обробка рани), специфiчна
(активно-пасивна iмунiзацiя)
- Планова, шляхом введення правцевого анатоксину
- Виконати первинну хiрургiчну обробку рани
- Потерпiлому ввести 3000 АО протиправцевої сироватки
- Специфiчна - активно-пасивна iмунiзацiя
287. Якi симптоми правця називають "раннiми" i яке клiнічне значення вони мають?
- Почуття страху, тахікардія, опiстотонус
- Бiль тягнучого характеру в потилицi, спинi, попереку
- Порушення зору, блювота, судоми дрібних м'язiв рук i нiг
- Тризм, дисфагiя, сардонiчна посмiшка
288. Хвора 37 р., циганка, без постійного місця проживання, звернулась до лікаря на 6-ий
день від початку захворювання, зі скаргами на головний біль, слабкість, гарячку,
наявність висипань на шкірі. При огляді t0 – 390С, збуджена, виявлені воші. Обличчя
гіперемійоване, набрякле. Виражені гепатоспленомегалія, крововиливи в кон’юнктиви.
На шкірі грудної клітки та внутрішній поверхні плечей розеольозно-петехіальний висип.
Язик сухий, посіпується при висуванні, обкладений білим налетом. Задишка, тахікардія,
гіпотонія. Про яке захворювання можна подумати в цьому випадку?
- Висипний тиф.
- Черевний тиф.
- Менінгококцемія.
- Лептоспіроз.
- Грип.
289. У хлопчика 10 років, який мешкає в Закарпатті, на 4-й день гарячки з’явилась нерясна
геморагічно-петехіальна висипка, місцями у вигляді червоних та фіолетових смужок з
переважною локалізацією на шиї, грудній клітці, в пахвових ямках, над ключицями. На
гіперемійованій слизовій зіву точкові крововиливи, кровотеча з носа. В легенях жорстке
дихання, тони серця глухі, брадикардія, здуття і біль в животі, збільшені печінка і
селезінка. Олігурія, протеїнурія, гематурія, циліндрурія. В крові нейтрофільний
лейкоцитоз, тромбоцитопенія, прискорена ШОЕ. Поставте найбільш вірогідний
попередній діагноз.
- Менінгококова інфекція
- Геморагічний васкуліт
- Геморагічна гарячка
- Тромбоцитопенічна пурпура
290. Дівчинка 13 років доставлена у дитяче інфекційне відділення із скаргами на

підвищення температури тіла до 40oС, головний біль, припухання та болючість у
пахвинних ділянках. Два дні тому сім’я дитини повернулася із Середньої Азії, де брала
участь у розробці туші верблюда. Об’єктивно: шкіра обличчя гіперемована, риси
загострені, пахвинні лімфатичні вузли збільшені, болючі, шкіра над ними гіперемована.
Про яке захворювання можна думати?
- Чума
- Гострий гнійний пахвинний лімфаденіт
- Доброякісний ретикульоз
- Лімфогранулематоз
291. Машиною швидкої допомоги доставлено дівчинку 14 років, яка захворіла 6 днів тому
з появи кволості, підвищення температури тіла до 39oC, міалгій, на тлі яких
з’явилися висипання на шкірі і слизових геморагічного характеру, жовтяниця, носові
кровотечі, збільшення печінки і селезінки. 2 тижні тому повернулася з фестивалю у
Бразилії. Яку інфекційну патологію слід виключити перш за все?
- Жовту гарячку
- Гарячку Ку
- Гарячку Денге
- Малярію
- Вірусний гепатит
292. Чоловік 45 років, працює на твариницькій фермі ветеринаром. Доставлений у

приймальне відділення зі скаргами на зміну кольору сечі, зменшення діурезу,
підвищення температури тіла до 39oС, біль у м’язах. Хворіє на протязі 5 днів: раптово
підвищилась температура тіла, з’явились сильні болі у ікрах, головний біль. Потім –
висип на шкірі, крововиливи у склери, червоний колір сечі. Пульс 56/хв., АТ 90/60 мм рт
ст. Аналіз сечі: білок – 0,99 гр/л, ер-25-30 у полі зору, циліндри гіалінові – 8-10 у полі зору.
Мочевина крові 20,5 ммоль/л Який діагноз найбіль вирогідний?
-Гострий гломерулонефрит
-Сечокам”яна хвороба
-Лептоспіроз
-Рак сечового міхура
-Геморагічний васкуліт
293. Сім’я тиждень тому повернулася з подорожі по Африці. Через декілька днів у дитини
10 років підвищилася температура тіла до 400С, на наступний день блювота, пронос з
домішками слизу, крові. Стан поступово погіршується. На 4-й день на шкірі кінцівок,
тулуба з’явилися поодинокі геморагії, крововилив на м’якому піднебінні. Виходячи з
якого ймовірного захворювання Ви будете вирішувати тактику ведення хворого?
- Висококонтагіозні геморагічні гарячки
-Дизентерія Григор’єва-Шига
-Менінгококова інфекція
-Сальмонельоз
294. У хворого лихоманка 38-39oC на протязі 6 днів, головний біль, болі в м’язах, жовтуха,
носова кровотеча, олігоурія. Лейкоцити крові 16,5*109/л, ШЗЕ 52 мм/год, аналіз сечі –
білок 0,125 г/л, лейкоцити 15-20 п/з, ерітроцити 5-8 п/з, цилідри гіалінові 2-3. Ваш
діагноз?
-Гострий пієлонефрит
-Сепсис
-Геморагічна гарячка
-Гострий гломерулонефрит
295. У хлопчика 9 років, який мешкає в Закарпатті, на 3-й день гарячки з’явилась
неряснагеморагічно-петехіальна висипка, місцями у вигляді червоних та фіолетових
смужок з переважною локалізацією на шиї, грудній клітці, в пахвових ямках, над
ключицями. На гіперемійованій слизовій зіву точкові крововиливи, кровотеча з носа. В
легенях жорстке дихання, тони серця глухі, брадикардія, здуття і біль в животі, збільшені
печінка і селезінка. Олігурія, протеїнурія, гематурія, циліндрурія. В крові нейтрофільний
лейкоцитоз, тромбоцитопенія, прискорена ШОЕ. Поставте найбільш вірогідний
попередній діагноз.
- Геморагічна гарячка
-Тромбоцитопенічна пурпура
296. У хворого 42 років, протягом тижня кожні 48 годин з'являлися приступи пропасниці,
що змінювалися жаром, температура тіла підви-щується до 40oС. Зниження температури
супроводжується надмірною пітливістю. Збільшені печінка і селезінка, при пальпації -
щільні. Який найбільш ефективний метод верифікації діагнозу?
- Мікроскопія мазка крові і товстої краплі
-Імуноферментний аналіз
-Бактеріологічний метод
-Загальний аналіз крові
-Мікроскопія висячої краплі крові
297. Захворілий відмітив через місяць в місті укусу тхора почервоніння та набряклість. За
день до цього виникло почуття незрозумілого непокою, нудьги. На 3-й день температура
38oС, спастичні судоми, особливо при спробі ковтати воду. Став збудженим, хвилювання
викликає приступ судом. Вкажіть вірогідний діагноз
-Отруєння атропіном
-Істерія
- Сказ
-Енцефаліт
-Правець
298. У мешканця Ставропольського краю, на 4-й день гарячки з’явився

геморагічно-петехіальний висип, місцями у вигляді червоних та фіолетових смужок.
Кровотеча з носа, здуття і біль в животі, гепато-спленомегалія, олігурія, протеїнурія,
гематурія, ци-ліндрурія. Нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцито-пенія, прискорена ШЗЕ.
Попередній діагноз.
- Геморагічна гарячка з нирковим синдромом
-Тромбоцитопенічна пурпура
-Грип
299. У хворого з діагнозом тропічна малярія на 2-й день лікування хініном: гіпертермія,
біль в суглобах та м’язах, блювота жовчю. Число еритроцитів знизи-лось до 110, Hb- 30
г/л. Олігурія. Сеча кольору чор-ного пива. При стоянні сечі утворилися 2 шари: верхній –
прозорий, кольору червоного вина, нижній - темно-коричневий. Визначте вид
ускладнення:
-Кровотеча
-Малярійная кома
-Гострий нефрозо - нефрит
-Гострий гемоліз
- Гемоглобінурійная гарячка
300. Мисливець захворів гостро – підвищилася температура тіла до 39oС, з'явився біль у
м'язах, особливо, литкових. Об'єктивно: гіперемія обличчя, коньюктивіт, склеріт, незначна
жовтяниця. Хворий відмічає поступове зменьшення добового діурезу. Яке ускладнення
хвороби найбільш ймовірно?
- Ниркова недостатність.
-Набряк мозку.
-Інфекційно-токсичний шок.
-Печінкова недостатність
-Гостра наднирникова недостатність
301.Хворий, 41 року, займався полюванням на водяних пацюків. Захворів гостро з

підвищення температури тіла до 39oС. На другу добу в лівій пахвинній ділянці з'явилися
два збільшених лімфовузли (4х3 см) з чіткими контурами та незначною болючістю, шкіра
над якими рухома без ознак набряку та запалення. Який найбільш ймовірний діагноз?
-Сибірка
-Чума
-Гнійний лімфаденіт
-Феліноз
302. У хворого 40 років через 4 доби після дорізу теляти з'явилися 3 плями на руці, які за
добу перетворилися на пустули з чорним дном, безболісні при дотику, з вінцем дочірніх
везикул навколо. На руці та плечі безболісний значний набряк шкіри , температура тіла
підвищилася до 40oС, пульс 110/хв., АТ – 100/60 мм. рт.ст. Обстеження на яку хворобу
необхідно провести найпершим?
- Бешиха.
- Еризипелоід
- Туляремія.
- Сибірка.
- Флегмона.
303. Хворий 48 років, ветеринарний лікар, протягом декількох місяців відмічає загальну
слабкість, підвищення температури тіла до 37,2-37,4oС у другій половині дня, пітливість,
біль в великих суглобах. Об'єктивно: лімфаденопатія, гепатоспленомегалія. Суглоби без
помітних об'єктивних змін. Яке дослідження доцільно провести для підтвердження
діагнозу?
-Гемокультура
- Реакції Райта та Хаддельсона
-Люмінесцентну мікроскопію мазків крові
-Ревматичні проби.
-РА з рикетсіями Провачека
304. В стаціонар на 3-й день хвороби поступив хворий 25 років. Скаржиться на високу
температуру, головний біль, болі в м’язах, попереку, нудоту. Кон’юнктиви, обличчя та шия
хворого гіперемійовані, шкіра суха, гаряча. Язик, губи сухі, яскраво-червоні. Склери
субіктерічні. Пульс частий, м’який. Живіт болючий в епігастрії. Повернувся з Африки 6
днів тому, був у джунглях. Яке захворювання необхідно запідозрити?
- Жовта гарячка
-Грип
-Малярія
-Черевний тиф
305. У хворого через 4 дні після повернення з сільської місцевості Північного Казахстану
підвищилась температура тіла до 39°С, з’явився біль у паху зліва. На 3-й день хвороби t°
39,5°С, хворий лежить із півзігнутою лівою ногою. В лівій пахвинній ділянці
спостерігається болючий конгломерат 3х5 см, шкіра над ним синюшно-червона.
Пульс-120/хв., АТ-100/50 мм. рт.ст. Який антибактеріальний препарат слід призначити
хворому?
- Стрептоміцин
- Пеніцилін
- Кларитроміцин
-Ампіокс
-Триметоприм-сульфаметаксазол
306. Дільничний лікар викликаний до хворої В. 56 р., яка скаржилася на озноб, нудоту,
одноразову блювоту, підвищення Т до 39oС. При огляді у хворої на шкірі в нижній третині
лівої гомілки виявлено болісну, гарячу на дотик еритему, з чітким нерівним контуром.
Ймовірний діагноз?
-Бешиха.
-Еризипелоїд.
-Раптова екзантема.
-Флегмона лівої гомілки.
-Тромбофлебіт.
307. За допомогою звернувся потерпілий П., 41 року, якого вкусив чужий собака за праве
плече. Рана вдома була оброблена йодом, накладена пов’язка. На 4-у добу стан хворого
погіршився, слабкість, пітливість, головний біль. Місцево: рана 1,5х2 см з набряклими,
вивернутими краями, на дні темний згусток крові. Шкіра навколо гіперемована. В цей
день з’явилися тонічні судоми м’язів правого плеча, а потім і жувальних м’язів. Ваш
діагноз?
-Правець
-Нагноєння рани
-Сибирська виразка
-Бешиха
-Газова гангрена
308. Хвороба почалася гостро. Після ознобу температура підвищилася до to= 39oС, на 2-й
день температура знизилась до норми, що супроводжувалось потовиділенням. Через 3 год.
температура знову з ознобом піднялась до 39,0oС. Без свідомості доставлений у стаціонар,
12 днів тому повернувся з відрядження з Центральної Африки.
-Триденна малярія
-Менінгоенцефаліт, мозкова кома.
-Тропічна малярія
309. Хворий Д., упродовж року працював по догляду за тваринами. Звернувся до лікаря з
приводу підвищеної температури до 38-39oС, ознобу, пітливості, загальної слабкості, болю
в суглобах, м’язах протягом 2-х тижнів. Об’єктивно: стан задовільний, Т– 38,5oС. Шкірні
покриви бліді, вологі. Мікрополіаденопатія. Збільшена печінка. Про яке захворювання є
підстави думати?
- Бруцельоз
-Малярія
-Ревматизм
-Інфекційний мононуклеоз
310. Лісоруб, 30 р., звернувся до лікаря зі скаргами на головний біль, біль у плечі,
підвищення to тіла до 38-39oС. Вказує на укуси кліщів. При огляді: стан середньої
тяжкості, менінгеальний синдром, в’ялі парези рук, які поширюються на шию. З 8-го дня to
тіла нормалізувалась. Зменшились менігеальні симптоми, але залишаються парези верхніх
кінцівок. Про яке захворювання слід думати?
-Малярія
- Кліщовий енцефаліт
-Поліомієліт
-Правець
-Сказ
311. Хворий С., 42р., госпіталізований на 2-й день хвороби із скаргами на м’язовий біль.
Стан тяжкий. Т – 38,8oС, ейфорія, обличчя гіперемоване, одутле, ін’єкція судин склер.
Хода хитка, мова невиразна. На 3-й день хвороби з’явився у пахвинній ділянці зліва різко
болючий, щільний бубон до 6 см в діаметрі, що спаяний з прилеглими тканинами. Пульс –
120/хв. АТ – 90/60 мм рт ст. Язик “крейдяний”. Печінка, селезінка не пальпуються.
Якийдіагноз є найбільш ймовірним?
- Бубонна форма чуми
-Феліноз
-Бубонна форма туляремії
-Гострий гнійний лімфаденіт
-Лімфогранульоматоз
312. Хворий Н., 35 р., мисливець, захворів гостро: з’явились різкі болі в правій пахвинній
ділянці, які призвели до вимушеного положення руки t 39,5oС. На наступний день
викликав дільничного лікаря, який поставив діагноз лімфаденіт і машиною швидкої
допомоги направив хворого до чергово хірургічного стаціонару. Хірург при огляді виявив
дерев’янистої щільності конгломерат лімфатичних вузлів та багрово-синюшний колір
шкіри над ним. Який найбільш імовірний діагноз?
-Чума, бубонна форма
-Сепсис, гнійний лімфаденіт
-Гнійний лімфаденіт
-Тромбоз стегнової артерії
-Туляремія,бубонна форма
313. У хворого 30 років, якого за ногу вкусила бродяча кішка, на місці укусу через 2 тижні
з’явились неприємні відчуття. Хворий скаржиться на безсоння, наявність галюцинацій,
підвищену пітливість. Найбільш вірогідним діагнозом є:
- Сказ
-Правець
-Феліноз
-Отруєння неїстівними грибами
-Енцефаліт
314. У жінки 28 років раптово піднялась температура тіла до 39-39,5oС, слабкість, з'явився
біль, набряк, почервоніння в обл. правої гомілки. Не лікувалась. Стан погіршився.
Визвала МШД. При огляді: Т- 39,5oС, ЧД- 26/хв, тахікардія-104/хв, АТ- 80/60 мм рт.ст.
Місцево: набряк, яскрава гіперемія з фістончатими краями в обл. правої гомілки та н/2
стегна, при пальпації різкий біль. Ваш діагноз?
- Бешиха. Інфекційно-токсичний шок.
-Лептоспіроз. Інфекційно-токсичний шок
-Грип.
-Лімфангііт.
-Флегмона правої гомілки та стегна
Лабораторні показники
* Включені до Біохімічного профілю (SMA-12, об’ємна метаболічна панель)
Референтні величини Референтні

інтервали
КРОВ, ПЛАЗМА, СИРОВАТКА
*Аланін-амінотрансфераза, сироватка 8-20 Од/л 8-20 Од/л
Амілаза, сироватка 25-125Од/л 25-125 Од/л
*Аспартат-амінотрансфераза,сироватка 8-20 Од/л 8-20 Од/л
Білірубін, сироватка (дорослі) 0,1-1,0 мг/дл // 0,0-0,3 2-17 мкмоль/л// 0-5
Загальний // прямий мг/дл мкмол/л
*Кальцій, сироватка (Ca ) 2
8,4-10,2 мг/дл 2,1-2,8 ммоль/л
*Холестерин, сироватка Рекомб.:<200 мг/дл <5,2 ммоль/л
Кортизол, сироватка 08-00: 5-23 мкг/дл // 138-635 нмоль/л//
16-00: 3-15 мкг/дл 82-413 нмоль/л
20-00: < 50% від 08 Частка 08-00: < 0,50
-00
Креатинкіназа, сироватка Чоловіки: 25-90 Од/л 25-90 Од/л
Жінки : 10-70 Од/л 10-70 Од/л
*Креатинін, сироватка 0,6-1,2 мг/дл 53-106 мкмоль/л
Електроліти, сироватка
Натрій (Na ) +
136-145 мЕкв/л 136-145 ммоль/л
* Калій (K ) +
3,5-5,0 мЕкв/л 3,5-5,0 ммоль/л
Хлор (Cl ) –
95-105 мЕкв/л 95-105 ммоль/л
Бікарбонат (HCO3 ) –
22-28 мЕкв/л 22-28 ммоль/л
Магній(Mg ) 2+
1,5-2,0 мЕкв/л 0,75-1,0 ммоль/л
Естріол, заг., сироватка (під час
вагітності) 30-170 нг/мл // 60-280 104-590 нмоль/л //
24-28 тижд // 32-36 тижд нг/мл 208-970 нмоль/л
140-760 нмоль/л //
28-32тижд // 36-40 тижд 40-220нг/мл // 80-350 280-1210 нмоль/л
нг/мл
Феритин, сироватка Чоловіки: 15-200 мкг/л
15-200нг/мл 12-150 мкг/л
Жінки: 12-150 нг/мл
Фолікулостимулюючий гормон, Чоловіки: 4-25 мМОд 4-25 Од/л
сироватка, плазма /мл
Жінки: пременопауза 4-30 Од/л
4-30 мМОд/мл 10-90 Од/л
пік середини циклу
10-90 мМОд/мл 40-250 Од/л
постменопауза 40-250
мМОД/мл
Гази, артеріальна кров (при кімн.
темпер.)
pH 7,35-7,45 [H+] 36-44 нмоль/л
PCO 2 33-45 ммртст 4,4-5,9 kПа
PO 2 75-105 ммрт.ст 10,0-14,0 kПa
* Глюкоза, сироватка Натщесерце: 70-110 3,8-6,1 ммoль/
мг/дл < 6,6 ммoль/л
2-год після
їжі:<120мг/дл
Гормон росту- стимуляція аргініном натщесерце: < 5 нг/мл < 5 мкг/л
Провокаційна проба: < 5 мкг/л
> 7 нг/мл
Імуноглобуліни, сироватка
IgA 76-390 мг/л 0,76-3,90 г/л
IgE 0-380 МОд/мл 0-380 кМОд/л
IgG 650-1500 мг/дл 6,5-15 г/л
IgM 40-345 мг/дл 0,4-3,45 г/л
Залізо 50-170 мкг/дл 9-30 мкмоль/л
Лактатдегідрогеназа, сироватка 45-90 Од/л 45-90 Од/л
Лютеінізуючий гормон, сироватка Чоловіки: 6-23 6-23 Од/л
/плазма мМОд/мл
Жінки : 5-30 Од/л
фолікулярна фаза 5-30
мМОд/мл 75-150 Од/л
середина циклу
75-150 мМОд/мл 30-200 Од/л
постменопауза 30-200
мМОд/мл
Осмотична концентрація, сироватка 275-295 мОсмоль/кг 275-295 мОсмоль/кг
HO
2 HO
2
Паратироїдний гормон, сироватка, 230-630 пг/мл 230-630 нг/л

N-термінал
*Фосфатаза(лужна), сироватка (p-NPP
при 30°C) 20-70 Од/л 20-70 Од/л
*Фосфор(неорг.), сироватка 3,0-4,5 мг/дл 1,0-1,5 ммoль/л
*Фосфор(неорг.), сироватка 3,0-4,5 мг/дл 1,0-1,5 ммoль/л
Пролактин, сироватка < 20 нг/мл < 20 мкг/
*Білки, сироватка
Загальний білок 6,0-7,8 г/дл 60-78 г/л
Альбумін 3,5-5,5 г/дл 35-55 г/л
Глобулін 2,3-3,5 г/дл 23-35 гл
Тироїд-стимулюючий гормон, сироватка
чи плазма 0,5-5,0 мкОд/мл 0,5-5,0 мОд/л
Тироїдний йод, ( I) споживання
123
8%-30% введеної 0,08-0,30/24 год
дози/24 год
Тироксин (T ), сироватка
4 5-12 мкг/дл 64-155 нмоль/л
Тригліцериди, сироватка 35-160 мг/дл 0,4-1,81 ммoль/л
Трийодтиронін (T ), загальний,сироватка
3 115-190 нг/дл 1,8-2,9 нмоль/л
(RIA)
Тест на поглинання Трийодтироніна (T )3 25%-35% 0,25-0,35
*Азот сечовини, сироватка 7-18 мг/дл 1,2-3,0 ммoль/л
*Сечова кислота, сироватка 3,0-8,2 мг/дл 0,18-0,48 ммoль/л
ІНДЕКС МАСИ ТІЛА (ІМТ)
Індекс Маси Тіла Дорослі: 19-25 кг/м2
СПИННОМОЗКОВА РІДИНА
Вміст клітин 0-5/мм3 0-5 x 106/л
Хлорид 118-132 мЕк/л 118-132 ммоль/л
Гамма глобулін 3%-12% заг. білку 0,03-0,12
Глюкоза 40-70 мг/дл 2,2-3,9 ммоль/л
Тиск 70-180 ммH O2 70-180 ммH O 2
Білок,загальний <40 мг/дл <0,40 г/л

ГЕМАТОЛОГІЧНА ПАНЕЛЬ
Час згортання крові 2-7 хв 2-7 хв
Вміст еритроцитів Чоловіки: 4,3-5,9 4,3-5,9 x 1012/л
млн/мм3 3,5-5,5 x 1012/л
Жінки: 3,5-5,5
млн/мм3
ШОЕ методом Вестергрена Чоловіки: 0-15 мм/г 0-15 мм/г
Жінки : 0-20 мм/г 0-20 мм/г
Гематокрит Чоловіки: 41%-53% 0,41-0,53
Жінки: 36%-46% 0,36-0,46
Гемоглобін A 1c < 6% < 0,06
Гемоглобін, кров Чоловіки: 13,5-17,5 2,09-2,71 ммоль/л
г/дл 1,86-2,48 ммоль/л
Жінки: 12,0-16,0 г/дл
Гемоглобін, плазма 1-4 мг/дл 0,16-0,62ммоль/л
Вміст лейкоцитів, лейкоцитарна формула
Вміст лейкоцитів 4500-11,000/мм3 4,5-11,0 x 109/л
Сегментоядерні нейтрофіли 54%-62% 0,54-0,62
Паличкоядерні нейтрофіли 3%-5% 0,03-0,05
Еозинофіли 1%-3% 0,01-0,03
Базофіли 0%-0,75% 0-0,0075
Лімфоцити 25%-33% 0,25-0,33
Моноцити 3%-7% 0,03-0,07
Середній вміст гемоглобіну в окремому 25,4-34,6 пг/кліт 0,39-0,54 фмол/кліт
еритроциті (MCH)
Середня концентрація гемоглобіну в 31%-36% Hb/кліт 4,81-5,58 ммольHb/л
еритроцитарній масі (MCHC)
Середній об’єм еритроцитів (MCV) 80-100 мкм3 80-100 фл
Активований частковий 25-40 сек 25-40 сек
тромбопластиновий час
Вміст тромбоцитів 150,000-400,000/мм3 150-400 x 109/л
Протромбіновий час 11-15 сек 11-15 сек
Вміст ретикулоцитів 0,5%-1,5% 0,005-0,015
Тромбінованій час <2 сек відхилення від <2 сек відхилення
контролю від контролю
Об’єм
Плазма Чоловіки: 25-43 мл/кг 0,025-0,043 л/кг
Жінки : 28-45мл/кг 0,028-0,045 л/кг
Червоні тільця Чоловіки: 20-36 мл/кг 0,020-0,036л/кг
Жінки: 19-31 мл/кг 0,019-0,031 л/кг
ПІТ
Хлориди 0-35 ммоль/л 0-35 ммоль/л
СЕЧА
Кальцій 100-300 мг/24 год 2,5-7,5 ммоль/24 год
Хлориди Різниться щодо Різниться щодо
споживання споживання
Креатиніновий кліренс Чоловіки: 97-137
мл/хв
Жінки: 88-128 мл/хв
Естріол, загальний (під час
вагітності) 6-18 мг/24год 21-62 мкмоль/24год
30 тижд 9-28 мг/24 год 31-97 мкмоль/24 год
35 тижд 13-42 мг/24 год 45-146 мкмоль/24
40 тижд год-
Гідроксикортикостероїди Чоловіки: 3,0-10,0 8,2-27,6
мг/24год мкмоль/24год
Жінки : 2,0-8,0 мг/24 5,5-22,0
год мкмоль/24год
17-кетостероїди,заг Чоловіки: 8-20 мг/24 28-70 мкмоль/24 год
год 21-52 мкмоль/24 год
Жінки : 6-15 мг/24год
Осмоляльність 50-1400 мОсмоль/кг
HO
2
Оксалати 8-40 мкг/мл 90-445 мкмоль/л

Калій відповідно до відповідно до
Білок,загальний <150 мг/24 год <0,15 г/24год
Натрій відповідно до відповідно до
Сечова кислота відповідно до відповідно до

Тести трансмісивний та множинний механізм передачі

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Тести трансмісивний та множинний механізм передачі

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Інфекції з трансмісивним та множинним механізмом передачі

Шановні студенти 5 курсу!

2. Який цикл розвитку малярійного плазмодія відбувається в організмі комара?

3. Малярія, що має найбільш важкий перебіг:

4. Приступи малярії спостерігаються в різні години доби при:

5. Які дослідження використовують для підтвердження діагнозу малярії:

8. Малярія, при якій можна досліджувати кров, не дочекавшись пароксизму:

9. Малярія,для якої найбільш характерний розвиток ускладнень:

10. Ускладнення, не характерне для тропічної малярії:

11. Для лікування яких форм малярії призначається делагіл?

12. Препарати для лікування малярійної коми:

13.. Для патогенетичної терапії внутрішньосудинного гемолізу еритроцитів при малярії

14. Не використовуються для індивідуальної хіміопрофілактики малярії:

15. Група інфекцій, до якої відносяться рикетсіози:

16. При висипному тифі:

17. Зовнішній вигляд хворого при висипному тифі:

18. Поведінка хворих на висипний тиф:

20. Характер висипу при висипному тифі:

21. Строки появи висипу при висипному тифі:

22. Характер головного болю при висипному тифі:

23. Захворювання при якому мають місце симптоми Кіарі-Авцина, Говорова-Годельє:

25. Характерні ускладнення при висипному тифі:

26. Найефективніші препарати для лікування висипноого тифу:

27. При тяжкому перебігу висипного тифу висипка з’являється на:

28. Вкажіть на правильне твердження – при сепсисі:

29. Найбільш характерним клінічним проявом сепсису є все, крім:

30. При сепсисі частіше всього спостерігається все, крім:

31. Для підтвердження діагнозу сепсису використовують всі методи, крім:

32. Правильними твердженнями щодо сепсису є всі, крім:

33. Вкажіть на правильне твердження щодо сепсису:

34. Для сепсису характерно все, крім:

35. Вкажіть на неправильне твердження щодо лікування сепсису:

36. Збудником кліщового енцефаліту є:

38. Кліщовий енцефаліт розповсюджений:

40. Вкажіть на неправильне твердження щодо епідеміології кліщового енцефаліту:

41. Для клінічної картини кліщового енцефаліту характерні такі симптоми, за

42. До основих клінічних форм кліщового енцефаліту відноситься всі, крім:

43. Для лихоманочної форми кліщового енцефаліту характерно все, крім:

44. Для менінгіальної форми кліщового енцефаліту характерно все, крім:

45. Для менінгоенцефалітичної форми кліщового енцефаліту характерно все, крім:

46. Для менінгоенцефалітичної форми кліщового енцефаліту характерно все, за

47. Вкажіть на неправильне твердження відносно виникнення таких віддалених наслідків

48. Вкажіть на правильне твердження щодо менінгоенцефаломієлітичної форми кліщового

49. Діагноз кліщового енцефаліту може бути підтверджений всім, за виключенням:

50. Диференціальний діагноз при кліщовому енцефаліті проводиться з усіма хворобами,

52. Заходами профілактики кліщового енцефаліту є:

53. При хворобі Лайма:

54. Вкажіть на неправильне твердження щодо хвороби Лайма:

55. Механізм зараження при хворобі Лайма:

56. Місцеві зміни при хворобі Лайма:

57. Основною клінічною ознакою хвороби Лайма в ранній період є:

58. Характерним симптомом гострого періоду хвороби Лайма є:

59. Для системного кліщового борреліозу характерні симптоми, за виключенням:

60. Для підгострого періоду хвороби Лайма характерно все, за виключенням:

61. Для хронічного перебігу хвороби Лайма характерно все, за виключенням:

62. Препаратом вибору при лікуванні хвороби Лайма є:

63. Препаратом вибору при лікуванні хвороби Лайма є:

64. Вкажіть на неправильне твердження щодо хвороби Лайма:

65. Переносниками лейшманіозу є:

66. Основними ланками патогенезу шкірних форм лейшманіозу є:

67. Основні ланки патогенезу вісцеральних форм лейшманіозу:

68. Вісцеральний лейшманіоз характеризується всіма слідуючими клінічними ознаками,

69. Клінічна картина крові у хворих на вісцеральний лейшманіоз характеризується всім,