Задача 1

Дільничний лікар викликаний на будинок до 5-річного хлопчика.

Дитина росла і розвивалася відповідно до віку. До 1 року хворів на
алергічний діатез, вогнищевою пневмонією. З 3-х років тричі переніс ангіну.
Неорганізований. Регулярно спостерігається дільничним педіатром.
Два тижні тому хлопчик переніс стрептодермію. Батьки лікували дитину
домашніми засобами, до лікаря не зверталися.
Після одужання хлопчик під час однієї з прогулянок потрапив під дощ,
змерз, промочив ноги. Через кілька днів став рідше і помалу мочитися.
Знизився апетит, дитина зблідла. На обличчі, попереку і ногах з'явилися
набряки. Став нудним, скаржився на головний біль. У зв'язку з описаними
скаргами батьки звернулися до дільничного лікаря.
При огляді стан дитини розцінений як середньотяжкий. Хлопчик млявий.
Поширені набряки на всьому тілі. АТ 130/70 мм рт.ст., пульс 80 ударів в
хвилину, температура тіла 37.0ºС, зів гіперемований. Сеча жовтого кольору.
Стілець без патологічний змін.
ЗАВДАННЯ:
1. Яке захворювання можна припустити?
ГГН з нефритичним синдромом, початковий період

2. Назвіть клінічні симптоми, що підтверджують передбачуваний діагноз.

 Набряки
 Артеріальна гіпертензія
 Рідке сечовипускання малими порціями
 Інтоксикаційний синдром (втома, головний біль, зниження
апетиту)

3. Які лабораторні дослідження необхідно зробити хворому для

постановки остаточного розгорнутого діагнозу?
 Загальний та б/х аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз сечі за Земницьким та Нечипоренком
 Бак. Дослідження сечі
 Імунологічне дослідження крові

4. Назвіть основні напрямки терапії

 Госпіталізація
 Моніторинг АТ, водно-електролітних показників
 Дієта за дієтним столом №7
 Антибактеріальна терапія
  Глюкокортикостероїди
 Цитостатики
 Діуретини
 ІАПФ

ЗАДАЧА 2
Дівчинка 13 років поступила в нефрологічне відділення зі скаргами на
слабкість, нудоту, блювоту, болі внизу живота, поява бурого забарвлення сечі
при сечовипусканні. Вважає себе хворою протягом 2-х тижнів, після
перенесеного респіраторного захворювання. Дільничним педіатром було
розпочато лікування з приводу циститу. В процесі амбулаторного лікування
наростали млявість, нудота. В аналізах сечі - білок 0,099% 0, еритроцити 15-20
в полі зору. Дівчинка госпіталізована в спеціалізоване відділення.
При надходженні і надалі - стан середньої тяжкості. Відзначається легка
пастозність повік, АТ 150/105 мм рт. ст. Зниження діурезу. В аналізах крові:
ШОЕ 24 мм / год. В біохімічному аналізі крові: сечовина 14,4 ммоль / л,
креатинін 73 ммоль / л, гамма-глобуліни 22,1%. В аналізах сечі: відносна
щільність 1003-1012, білок 0,66% 0, еритроцити 25-30 в п / зору.
У стаціонарі при цілеспрямованому зборі анамнезу вдалося з'ясувати, що в
8 років дівчинка перенесла скарлатину, на тлі якої були виявлені сліди білка,
макрогематурія, лейкоцитурія. Надалі аналізи сечі не контролював.
У стаціонарі в динаміці захворювання у дівчинки на обличчі, на шкірі в
області тулуба і кінцівок стали з'являтися елементи плямисто-папульозний і
геморагічної висипки, які через кілька днів почали поступово бліднути і зникли
безслідно.
Завдання:
1. Встановіть попередній діагноз за класифікацією.
Хронічний гломерулонефрит з гематуричним синдромом, період
загострення з порушення функції нирок

2. Про яке захворювання - гострому або хронічному - йдеться? Наведіть

дані на користь своєї думки.
Хронічне, тому що раніше ГГН був перенесений пацієнтом, а на
другому році від початку даного захворювання діагностується
хронічна форма гломерулоненефриту.

3. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз? На

підставі яких симптомів і синдромів? Які методи додаткового обстеження
дитини можуть допомогти в диференціальної діагностики?
 ГГН
  Нефоритичний ГГН
 Некритичний ГГН
 Загальний та б/х аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз сечі за Земницьким та Нечипоренком
 Бак. Дослідження сечі
 Імунологічне дослідження крові

4. Яке лікування слід призначити даної особи в стаціонар

 призначення дієти (стіл 7а, 7 або 5), протимікробних або

противірусних препаратів протягом 1- 2 тижнів;
 діуретичних препаратів до досягнення ефекту, ІАПФ.
 Кортикостероїдна терапія: преднізолон (метипред) протягом 4-8
тижнів в максимальній дозі 2-3 мг/кг та підтримуюча протягом
4-10 місяців.
 Супутня терапія: мембраностабілізатори (есенціальні
фосфоліпіди, аєвіт), гіпохолестеринемічні засоби (ліпідал,
ловастатин, пробукол), антагоністи кальцієвих каналів,
реологічні засоби (аспірин, курантил, тиклід, гепарин,
фраксіпарин), анти-НВv-імунізація.

Задача 3
В терапевтичне відділення дитячої лікарні надходить хлопчик 7 років з
діагнозом «Гострий гломерулонефрит».
Захворювання розвинулося 2 тижні тому, коли після перенесеного ГРВІ
хлопчик довго купався і замерз. Через кілька днів з'явилася субфебрильна
температура, слабкість, головний біль. Викликаний дільничний педіатр
діагностував ГРВІ, але, вимірявши АТ (хлопчик скаржився на сильний
головний біль), виявив гіпертензію: АТ 140/80 мм рт. ст. Хлопчика
госпіталізували в ЦРЛ, де патологія в аналізі сечі та інші проведені
дослідження дозволили діагностувати гострий гломерулонефрит. В обласній
дитячій лікарні діагноз підтвердився, і була призначена терапія з приводу
гломерулонефриту з нефротичним синдромом. На тлі проведеної терапії стан
поліпшувався, через 3 дня нормалізувався АТ, поступово зменшувалися і інші
симптоми захворювання.
На 10 день перебування в ОДКЛ стан хлопчика змінився. Рано вранці до
хлопчика медичною сестрою був викликаний черговий лікар у зв'язку з
підйомом температури тіла до 38,5 градусів. При огляді лікар звернула увагу на
жовтяничне фарбування шкірних покривів і склер, печінка виступила на 2 см,
селезінка - на 1,5 см з-під краю реберної дуги. Хлопчик був ізольований в
окрему палату з підозрою на вірусний гепатит, про що черговий лікар доповіла
на ранковій лікарської конференції. Терміново були проведені лабораторні
дослідження, які дозволили виключити гепатит.
В аналізі периферичної крові: Ер 2,8 * 1012 / л, Hb 92 г / л, КП 0,95,
ретикулоцити 35 ‰, тромбоцити 280 * 109 / л, Le 12,5 * 109 / л, б 0, е 0 , п / с 11,
з / с 62, л 18, м 9, ШОЕ 32 мм / год.
Завдання:
1. Які симптоми (клінічні і лабораторні), характерні для гострого
гломерулонефриту з нефротичним синдромом, повинні бути у хлопчика?
 Початок захворювання після перенесеного ГРВІ
 Інтоксикаційний синдром (температура, слабкість, головний
біль)
 Артеріальна гіпертензія

2. В якій терапії (дієта, обсяг рідини, медикаментозне лікування) потребує

хворий?
Дієта №7 з обмеженням вживання солі та білку

3. Про яке захворювання, розвиненому на 10 день лікування, можна думати?

Відповідь обґрунтуйте.
На 10-й день лікування можна думати про розвиток системного
лупусу (системний червоний вовчак). Це може пояснити жовтяничне
фарбування, печінкові зміни та підйом температури. Лабораторні
зміни, такі як пониження еритроцитів, підвищення лейкоцитів та
тромбоцитів, можуть також вказувати на системний характер
захворювання.

4. Які дослідження потрібно провести додатково?

 Загальний та б/х аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз сечі за Земницьким та Нечипоренком
 Бак. Дослідження сечі
 Імунологічне дослідження крові

5. Які дані анамнезу Вас цікавлять для уточнення характеру захворювання,

що розвинулося у дитини на 10-й день?

 Інформація про попередні захворювання та їхнє лікування.

 Історія контактів з іншими хворими або збудниками інфекцій.
 Вказівки на можливу експозицію токсинам або іншим
факторам навколишнього середовища.
 Інформація про можливий стрес чи фізичне навантаження
перед початком симптомів.
 Сімейна анамнез, зокрема, наявність аутоімунних або
спадкових захворювань.
 Інші симптоми, що можуть бути важливими для розуміння
контексту захворювання.