Задача 3

Дитина З. надійшла в стаціонар у віці 9 діб. З анамнезу відомо, що народилася від 4 вагітності, 2
пологів. Справжня вагітність протікала на тлі анемії ( гемоглобін 84г\л), на обліку з приводу
вагітності з 18 тижнів. Під час вагітності у матері виявлено хламідіоз, трихомоніаз, ЦМВІ. Матері
39 років, батькові 24 роки.
Пологи термінові 39 тижнів самостійні, відзначалася первинна слабкість пологової діяльності.
Безводний проміжок 16 годин 45 хвилин. Маса плаценти 630,0г. Навколоплідні води каламутні.
Маса дитини при народженні 2000г. Оцінка за шкалою Апгар 8\8 балів. На другий день стан
дитини погіршився. Температура піднялася до 39С. Дитина млява, відригує, шкіра блідо-сірого
кольору, з мармуровим малюнком. Стан дитини крайньої тяжкості, свідомість відсутня,
фотореакція зіниць на світло слабка, гіпотонія м’язів, шкіра холодна на дотик, симптом білої
плями 15 сек. По всьому тілу червоні плями, пупкова ранка кривавить. Дихання аритмічне 67 в
хвилину, ЧСС до 190 в хвилину. Печінка +3 см, селезінка +1 см.

Клінічний аналіз крові: Hb- 100 г\л, Ер-3.2х10(12)л; ЦП-0,9; тромб.-66,0х10(9)\л. Лейк-6,1х10(9)\
л, п\я – 7%, с-9%, с-1%, л-75%, м-8%, ШОЕ-8мм\год.
Люмбальна пункція – СМР каламутна, витікла рідкими краплями, цитоз – 400, з них 90%
нейтрофіли, 10% лімфоцити, білок 6400 мг\л, реакція Панді ++++, глюкоза 0,7 ммоль\л.
Бактеріоскопія ліквору – виявлена велика кількість коків, подібні по морфології з стрептококами.
Огляд очного дна – виявлено набряк.
1.Поставте діагноз.
Сепсис новонародженого, обумовлений стрептококом групи В. Септичний шок. Синдром
дисемінованого внутрішньосудинного зсідання. Гнійний менінгіт.

2.Класифікація даної патології.

I. За часом інфікування:
1. Внутрішньоутробний сепсис.
a. Антенатальна контамінація мікроорганізмами.
b. Інтранатальна контамінація мікроорганізмами.
2. Післянатальний сепсис:
a. Умбілікальний;
b. Шкірняий;
c. Легеневий;
d. Кишковий;
e. Уросепсис;
f. Отогенний сепсис, тощо.
g. Без чіткої локалізації первинного вогнища інфекції
II. За формою:
1. Септицемія – сепсис без метастазів;
2. септикопіємія – сепсис із гнійними метастазами.
III.За часом виникнення:
1. Ранній сепсис – виникає протягом 72 годин після народження.
2. Пізній сепсис – виникає після перших трьх діб життя дитни.
IV. Внутрішньолікарняний сепсис.

3.Назвіть сприяючі чинники.

 Недоношеність;

 Безводний період понад 24 год.;

 Чоловіча стать;

 Гарячка у матері 38,3оС та більше;

 Меконіальні, зловонні, мутні навколоплідні води;

 Хоріамніоніт

 Материнські інфекції, особливо сечостатевої системи,

 Колонізація шийки матки β-гемолітичним стрептококом групи В;

 Асфіксія при народженні або інша патологія, що потребує реанімаційних заходів та/або
тривалого утримання від ентерального харчування.

4.Призначте лікування.

 Організація спеціального догляду та вигодовування;

 Вплив на збудника інфекції;

 Інфузійна терапія, зокрема з метою підтримання гемодинаміки, об’єму циркулюючої крові,

корекції осмолярності плазми, дезінтоксикації, корекції порушень обмінних процесів, тощо;

 Респіраторні підтримка (за показанням);

 Імунотерапія;

 Місцева санація гнійних вогнищ (за показанням);

 Посиндромна та ситуаційна терапія.

Новонароджена дитина з наявністю сепсису має отримувати лікування у спеціалізованому
відділенні або на спеціальному неонатальному столику з підігрівом із дотриманням усіх правил
температурного режиму та асептики. Вигодовувати дитину краще материнським молоком, шлях
його введення залежить від загального стану дитини. За показаннями – парентеральне харчування.
Обов’язковою є наявність венозного доступу для проведення інфузійної терапії. Внутрішньовенна
реанімація об’ємом – перша ланка у невідкладній допомозі новонародженому з шоком, за умови
нормоволемії надалі додають дофамін або допутамін. Свіжозаморожена плазма, зокрема,
застосовується у разі гіповолемії на фоні синдрому екстравазації рідини. При розвитку септичного
шоку досить ефективна екстракорпоральна мембранна оксигенація.
Антибіотикотерапія. Стартова внутрішньовенна антибіотикотерапія розпочинається емпірично, з
препаратів широкого спектра дії, після отримання результатів бактеріологічного дослідження вона
може бути скорегованою. При виборі стартової антимікробної терапії слід враховувати
мікрофлору, що має місце в даній лікувальній установі, та її чутливість. Можливими варіантами
можуть бути:

 Ампіцилін + гентаміцин;

 Ампіцилі + цефотаксим (особливо при ураженні нирок);

 Ванкоміцин + гентаміцин або ампіцилін + цефуроксим )при підозрі на стафілококову інфекцію);

 Ампіцилін + цефотаксим + гентаміцин (при менінгіті);

 При некротичному ентероколіті додатково призначають метронідазол.

З 5-ї доби лікування з профілактичною метою додають флуконазол, а при розвитку кандидозного
сепсису – амфотерицин В, 5-флуороцитозин або флуконазол.
Лікування при сепсисі звичайно триває не менше 10-14 діб, при менінгіті – 14-28 діб.
В інтервенційній імунотерапії використовують внутрішньовенне введення імуноглобулінів
(пентаглобін 500 мг/кг на добу протягом 3 діб, сандоглобін, інтерглобін тощо).
5.Прогноз даного захворювання.
Прогноз не сприятливий. Летальність при різних видах сепсису коливається від 25 до 55%.

Задача 4
Недоношена дитина 4-х діб життя. Хлопчик від жінки 31 року, яка страждає на хронічний
холецистит, від 4-ї вагітності (1 і 2 вагітності – м\а, 3 – самовільний викидень на 8 тижні гестації),
що протікала з гестозом в 3 триместрі. Пологи мимовільні на 36-37 тижні гестації, в головному
предлежанні, протікали без ускладнень. Маса тіла при народженні 2600г. довжина 46см. Оцінка за
шкалою Апгар 7\8.
Група крові дитини А(ll)Rh – негативна, група крові матері 0(І) Rh-негативна.
Стан дитини при народженні задовільний. Дихання і серцева діяльність задовільні. Сеча світла,
стілець мекопіальний. Вигодовування штучне сумішшю «Фрісопре», засвоював добре, не
відригував. До кінця 1-х діб з’явилася жовтяниця на обличчі та тулубі, яка наросла до другої доби
життя. Печінка виступає на 2,5 см з під реберної дуги, селезінка не пальпується.

Дані обстеження:
1.Аналіз крові на 4 добу життя: Hb 158г\л, ер.4,3х10*12л\л, лейк. 12х10*9\л, п\я 3%, с\я 50%,
лімф.36%, ЕОЗ 3%, мон. 8%, тромб. 240х10*9\л, ШОЕ 4мм\год.
2.Загальний білірубін при народженні: 20 мкмоль\л.
3.Загальний білірубін на 2 добу життя: о 8.00 год. – 220мкмоль\л, о 12.00 год – 252 мкмоль\л, з них
прямий – 32 мкмоль\л.
4. Біохімічний аналіз крові на 4 добу життя: білок 49г\л, альбумін 37г\л, СРБ 4мг\л, креатинін
70ммоль\л, сечовина 5,8 ммоль\л, глюкоза 5,5 ммоль\л, АСТ 32 Од\л, АЛТ 28 ОД\л, натрій 139
ммоль\л, калій 5,2 ммоль\л.

Завдання:
1.Обгрунтуйте можливий діагноз.
Гемолітична хвороба новонародженого за АВО-системою.
Ізоімунізація за АВ0-системою розвивається в тому випадку, коли мама має групу 0(І), а плід – А
(ІІ) або В (ІІІ). Жінки першої групи крові 0(І) здатні продукувати антитіла (гемолізини), які
належать до класу IgG і є специфічними до аглютиногенів А або В (звичайні аглютиніни і
належать до імуноглобулінів класу М і не проходять через плаценту).

2.Чи потрібне дитині замінне переливання крові?

Ні.
3. Чи потрібна дитині фототерапія? Якщо так, то в яких режимах її слід проводити?
Так. Використовують 1 джерело світла (лампа фототерапії або фотоматрасик). Постійно міняють
положення тіла дитини (бажано після кожного годування). Фототерапію проводять безперервно,
окрім періодів годування дитини.
4.Чи потребує дитина медикаментозної терапії? Якщо так, то яким препаратом ( або
препаратами) , в якій дозі, тривалість курсу.
Медикаменти не мають особливого значення у лікуванні ГХН.
Внутрішньовенний імуноглобулін (0,5–1 г/кг протягом 2 год і повторити через 12 год за
потребою).
Ентеросорбенти (карболен – 0,5 х 4 рази у 5-10 мл р-ну глюкози; холестирамін – 0,5 х 4 рази) 5-7
днів.