Хворий К., 55 років госпіталізований в інфекційний стаціонар без свідомості.

Зі слів родичів,
протягом 5 діб лікувався у отоларинголога з приводу гострого отиту. Погіршення стану вночі, коли
з'явилася гіпертермія до 40°С, виражений головний біль, нудота, багаторазова блювота. Вранці
з'явилося збудження, занепокоєння, став дезорієнтованим.

При надходженні стан вкрай важкий, рівень свідомості - сопор, рухове збудження, пульс 52/хв., АТ
170/90 мм.рт.ст, дихання поверхневе, число дихальних рухів 32/хв. Менінгіальні симптоми різко
позитивні. В загально аналізі крові Er 4,0х1012/л, HB - 140 г/л, Le 18,6х109/л, тромбоцити -
250х109 / л, п - 15%, з - 72%, л - 12%, м - 1% , ШОЕ 60 мм / год. Лікворограма: ліквор мутний, вітікає
під тиском, цитоз 2500 клітин, 98% - нейтрофіли, білок - 3,2 г/л, глюкоза - 1,2 ммоль/л. глюкоза
крові - 6 ммоль/л. При дослідженні ліквору методом ПЛР виявлено ДНК Str. pneumoniae.

ЗАВДАННЯ:

1.Обґрунтуйте діагноз.

2. Обґрунтуйте ускладнення.

3. Призначте специфічне дослідження для підтвердження діагнозу.

4. Визначте лікувальну тактику, враховуючи розвиток ускладнення.

1. Пневмококовий менінгіт . Діагноз поставлений на основі :

стану хворого : погіршення стану вночі, коли з'явилася гіпертермія до 40°С, виражений головний
біль, нудота, багаторазова блювота. Вранці з'явилося збудження, занепокоєння, став
дезорієнтованим.

на основі обєктивного обстеження : рівень свідомості - сопор, рухове збудження, пульс 52/хв., АТ
170/90 мм.рт.ст, дихання поверхневе, число дихальних рухів 32/хв. Менінгіальні симптоми різко
позитивні.

на основі лабораторни даних: лікворограма: ліквор мутний, вітікає під тиском, цитоз 2500 клітин,
98% - нейтрофіли, білок - 3,2 г/л, глюкоза - 1,2 ммоль/л. глюкоза крові - 6 ммоль/л. При
дослідженні ліквору методом ПЛР виявлено ДНК Str. pneumoniae.

2. Набряк головного мозку . На це вказує :психомоторне збудження вранці , рівень свідомості -

сопор , рухове збудження , багаторазове блювання , брадикардія , поява менінгіальних симптомів

3. Бактеріологічний метод дослідження ліквору

4.1. Етіотропна терапія :

Цефотаксим або цефтріаксон + ванкоміцин або рифампіцин + амоксицилін/

ампіцилін/пеніцилін G

Цефтріаксон 2 г кожні 12 годин або 4 г на добу; цефотаксим 2 г кожні 4-6 год; ванкоміцин 10-20
мг/кгкожні 8-12 год до досягнення концентрації 15-20

мг/мл; рифампіцин 300 мг кожні 12 год; ампіцилін або амоксицилін 2 г кожні 4 год.

2. Протинабрякова терапія
- 10 - 15% розчин маннітолавводят в / в крапельне дозі 0,5 - 1 г / кг. Половину дози вводять зі
швидкістю 200 крапель в хвилину, потім швидкість інфузії знижують до 30 крапель в хвилину;

- гліцерин є найбільш безпечним з осмодіуретиків, вводиться 1 г / кг ч через шлунковий зонд;

3. Дезінтоксикаційна терапія

Для проведення дезінтоксикаційної інфузійної терапії використовують кристалоїдні і колоїдні

розчини в співвідношенні 3:1

4. Оксигенотерапія