1. У хворого С. встановлено діагноз: бронхіальна астма, персистуюча, ІІІ ст.

,
середньоважкий перебіг, частково контрольована. Отримує базисну терапію.
Скарг не пред’являє. При аускультації дихання жорстке, хрипів немає. ЧД 20
за хвилину
. Проведено інгаляційну пробу з сальбутамолом (результати додаються).
До інгаляції сальбутамолу: ЖЄЛ – 92% ФЖ ЄЛ – 85% ОФВ1 – 80% Індекс
Тифно – 92%
Після інгаляції сальбутамолу: ЖЄЛ – 94% ФЖЄЛ – 92% ОФВ1 – 97% Індекс
Тифно – 98%
Питання: 1. Який метод інструментальної діагностики використано?
Спірометрія
2. Як Ви оцінюєте результати отриманих даних?
Збільшення ЖЄЛ на 2%
Збільшення ФЖЄЛ на 7%
Збільшення ОФВ1 на 17%
Збільшення індексу Тифно на 6%
3. Які показники проведеного інструментального дослідження свідчать на
користь Вашого висновку
Збільшення ОФВ1 на 17% - це значне покращення, що свідчить про
бронходилятаційний ефект сальбутамолу.
Збільшення ФЖЄЛ на 7% - також свідчить про покращення бронхіальної
прохідності.
Збільшення ЖЄЛ на 2% - може бути менш значущим, але все ж таки
свідчить про позитивний вплив сальбутамолу.
Збільшення індексу Тифно на 6% - індекс Тифно, розрахований як
співвідношення ОФВ1 до ФЖЄЛ, демонструє покращення бронхіальної
прохідності.
Загалом, результати спірометрії після інгаляції сальбутамолу свідчать про
його бронходилятаційний ефект.

2. Хворий О.,9 років Скарги: нежить, кашель продуктивний, частий,

протягом доби, субфебрильна температура. Анамнез хвороби: хворіє 5 днів.
Об'єктивно: стан середньої важкості, Т тіла 37,60С, ЧСС – 90 уд. у хв., ЧД –
28 у хв., периферичні лімфовузли не збільшені. Дихання над легенями
жорстке, вологі дрібно і середньо пузирчасті, розсіяні хрипи, що змінюють
локалізацію після кашлю. Тони серця приглушені, ритмічні. Для діагностики
патології хворому проведена рентгенографія органів грудної клітки
 1. Дайте оцінку рентгенографічному знімкові.
Ознаки здуття легень, посилення легеневого малюнка, незначне
опущення купола діафрагми
2. Встановіть діагноз.
Гострий простий бронхіт
3. Призначте лікування
Питний режим із достатнім об’ємом рідини, до 1,5-2 вікових добових
потреб дитини.
Дієта повноцінна, збагачена вітамінами, висококалорійна.
Відхаркувальні та муколітичні: сироп амброксолу 15 мг (5 мл) 2-3 рази
Дихальна гімнастика, масаж, фітотерапія
3. Хлопчик П., 10 років, захворів гостро. Відзначалося помірне
нездужання, головний біль, рясні слизові виділення з носа, сухий нав'язливий
кашель. Перші 2 дні від початку захворювання субфебрильнв лихоманка,
погіршення з 3-ї доби – фебрильна лихоманка, температура знижувалася
після прийому парацетамолу.
З анамнезу життя відомо, що хлопчик народився від першої вагітності,
перебіг якої був без особливостей, термінових пологів. Щеплений за віком. З
дитячих інфекцій переніс вітряну віспу, епідемічний паротит.
Спостерігається окулістом з приводу міопії середнього ступеня.
При огляді на другу добу від початку хвороби: хлопчик правильної
статури, задовільного харчування, маса тіла 30 кг. Шкірні покриви чисті,
бліді, видимі слизові чисті, в зіві - виражені катаральні зміни, ринорея.
Кашель вологий, непродуктивний, візінг. Пальпуються підщелепні,
задньошийні і передньошийні лімфовузли, дрібні, еластичні, безболісні. При
аускультації вислуховується жорстке дихання, розсіяні симетричні
непостійні сухі і різнокаліберні (переважно середньопухирчаті) вологі хрипи.
Після відкашлювання хрипи практично зникають, зберігаються в нижній
частці праворуч. Частота дихання 26-28 за хвилину. Перкуторно: звук з
коробковим відтінком, притуплення над нижньою часткою праворуч. Тони
серця звучні, ритмічні, 110 за хвилину. Живіт м'який, безболісний при
пальпації. Печінка і селезінка не пальпуються. Стілець і сечовипускання в
нормі.
Загальний аналіз крові: Нb - 105 г/л, Ер – З,2х1012/л, Лейк – 12,4 х109/л,
п/я - 8%, с - 62%, э - 2%, л - 20%, м - 8%, б - 1%, ШОЕ - 24 мм/год.

Рентгенографія органів грудної клітини:

1. Який попередній діагноз у дитини, обґрунтуйте його.

Позалікарняна вогнищева нижньодольова правобічна пневмонія. ДН0
(захворів гостро. Відзначалося помірне нездужання, головний біль,
рясні слизові виділення з носа, сухий нав'язливий кашель. Перші 2 дні
від початку захворювання субфебрильнв лихоманка, погіршення з 3-ї
доби – фебрильна лихоманка; в зіві - виражені катаральні зміни,
ринорея. Кашель вологий, непродуктивний, візінг. При аускультації
вислуховується жорстке дихання, розсіяні симетричні непостійні сухі і
різнокаліберні (переважно середньопухирчаті) вологі хрипи. Після
відкашлювання хрипи практично зникають, зберігаються в нижній
частці праворуч.
Лабораторні дані: лейкоцитоз, нейтрофільоз, прискорена ШОЕ.
Рентгенографія: інфільтративні зміни в нижній частці правої легені.)
 2. Яка найбільш імовірна етіологія?
Стрептокок
3. Складіть план обстеження хворого.
ЗАК, Прокальцитонін (маркер бактеріального запалення), Бактеріологічний
посів мокротиння на мікрофлору, Біохімічне дослідження крові – наявність
С-реактивного білка, підвищений рівень сіалових кислот,
гіпергаммаглобулінемія. Аналіз мокротиння на мікрофлору та чутливість до
антибіотиків. Повторна рентгенографія ОГК в динаміці.
4. Проведіть диференційну идіагностику.
 Гострий бронхіт: Зазвичай не супроводжується осередковими
змінами на рентгенографії ОГК.
 Інфекційний мононуклеоз: Характеризується вираженою
лімфаденопатією, гепатоспленомегалією, атиповими мононуклеарами в
периферичній крові.
 Крупозна пневмонія: Має більш гострий початок, виражену
інтоксикацію, локальні хрипи, інтенсивне затемнення на
рентгенографії ОГК.
5. Призначте лікування.

Антибактеріальна терапія:

 Амоксицилін/клавуланова кислота: 90 мг/кг/добу перорально 3 рази на

день протягом 7 днів.

Симптоматична терапія:

 Жарознижуючі: Парацетамол 10-15 мг/кг/добу при температурі тіла

вище 38,5°C.
 Відхаркувальні: Амброксол 30 мг/добу перорально 3 рази на день.
 Муколітики: Ацетилцистеїн 200 мг 3 рази на день.

Контроль:

 Загальний аналіз крові: 1 раз на 3 дні.

 Рентгенографія органів грудної клітини: в динаміці через 10-14 днів.

 Дотримуватися постільного режиму.

 Пити багато рідини.
 Дотримуватися дієти, багатої вітамінами.
 Уникати переохолодження.
 4. Хлопчик у віці 7 місяців. Скарги на в’ялість, зниження апетиту,
підвищення температури до 37,5-38,5°С протягом 5 діб без катаральних
явищ. В анамнезі гострий пієлонефрит у віці 3 місяці, лейкоцитурія та
протеїнурія у віці 5 та 6 місяців на фоні ГРВІ з фебрильною лихоманкою.
Вагітність у матері перебігала без патології. Народився доношеним з масою
тіла 3200, ростом 50 см. На грудному вигодовуванні, з 6 місяців отримує
прикорм.
При огляді: маса тіла 5700 г, зріст 62 см. Шкіра та слизові оболонки
чисті, бліді, пастозність обличчя. Велике тімячко 2х2 см, края мякі,
посиленні лобні бугри, сплощення потилиці, чотки на передніх відділах
ребер.
З боку дихальної системи – аускультація легень без особливостей,
частота дихання 34 за хвилину. Межі серця відповідають віку. Тони серця
приглушені, ритмічні, ніжний систолічний шум на верхівці, 140 в хвилину.
Живіт м’який, печінка + 2 см, селезінка не пальпується. Випорожнення в
межах норми. Сеча жовтого кольору.
Загальний аналіз крові: Ер. - 3,4х1012/л, Hb - 100 г/л, лейкоцити - 10,5
х109/л, е-2, п-7, сегм-54, лимф. - 28, м-5, ШОЕ - 30 мм / год.
Загальний аналіз сечі - сеча солом'яного кольору, питома щільність -
1010, білок - 0,66 г / л, еритроцити – 1-2 в полі зору, лейкоцити – 20-30 - в
полі зору.
Питання:
1. Встановіть попередній діагноз.
Гострий пієлонефрит
2. Які обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу та
проведення диференційної діагностики?
УЗД нирок, Загальний аналіз сечі (ОАМ) з мікроскопією осаду,
Посів сечі на стерильність, Біохімічний аналіз крові (креатинін,
сечовина)
3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну
діагностику?
 Гострий гломерулонефрит
 Інфекція сечовивідних шляхів (ІСШ)
 Пієлоцистит
 Вроджені аномалії нирок
4. Призначте лікування.
Амоксицилін/клавуланова кислота: 90 мг/кг/добу перорально 3
рази на день протягом 10-14 днів.
Ібупрофен: 10 мг/кг/добу перорально 3 рази на день протягом 3-5
днів.
Розчин Рінгера-Локка або розчин глюкози 5% внутрішньовенно
краплинно 10-15 мл/кг/добу.
 Папаверин 0,1-0,2 мл в/в

Контроль:

 Загальний аналіз сечі щодня

 УЗД нирок через 7-10 днів після закінчення лікування