МАРЮХНІЧ 8120

Задача 1

Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно

виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 400С, біль у грудній
клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі,
де працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як нежить
з дряпанням у зіві. При обстеженні: шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця значно
приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм. рт. ст. Виникло одноразове блювання та діарея 3
рази на добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні фокальні та зливні тіні,
залучена нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з часом спостерігалось
прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на антибактеріальну терапію. На 10 день
перебування хворого у лікарні з’явились симптоми міокардиту. При лабораторних
дослідженнях - гіпонатріємія - 120 ммоль/л, у клінічному аналізі крові лейкоцитоз, різкий
нейтрофільний зсув, ШОЄ - 50 мм/год.

1. Попередній діагноз

Легіонельоз, хвороба легіонерів, важкий ступінь тяжкості. Негоспітальна двобічна атипова

пневмонія. Ексудативний плеврит. Міокардит. ГДН 3 ступеня

2. План обстеження

 Загальний аналіз крові, гематокрит, визначення групи крові, резус-фактору

 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на HbsAg, RW
 Біохімічний аналіз крові (СРБ, креатинін, сечовина, глюкоза, АлАТ, АсАТ, електроліти,
КОС, тропоніни)
 Пульсоксиметрія, спірометрія
 ЕКГ
 Аналіз мокротиння загальний та на МБТ
 Плевральна пункція – одночасно діагностична та лікувальна
 Контроль життєво важливих функцій
 Консультація кардіолога

Специфічна діагностика:
 Бактеріологічний метод (використовують мокротиння, кров) для виділення збудника –
посів на спеціальний агар Мюллера-Хінтона з додаванням солей заліза і цистеїну
 ПЛР для виявлення ДНК L. pneumophila

3. Лікування

 Госпіталізація до реанімаційного відділення

 Режим постільний
 Підтримка рівня оксигенації за допомогою ШВЛ
 Левофлоксацин – 0,5 г 100 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Парацетамол 100 мл в/в струминно одноразово
 Ацетилцистеїн 600 мг парентерально 2 рази на добу
  Краплинна інфузія: 5 % розчин глюкози – 400 мл, NaCl 0,9% - 400 мл, розчин Рінгера –
400 мл в/в крапельно
 NaCl 3% 150 мл в/в протягом 20 хвилин
 Реополіглюкін 400 мл в/в на добу
 Фуросемід 40 мг в/в одноразово
 Преднізолон 60 мг 2 рази на добу в/в краплинно

4. Диференційний діагноз

 З орнітозом: відсутня задишка у пацієнтів; немає нейтрофільного лейкоцитозу або

підвищення ШОЕ до 50-60 мм/год; рівні натрію в нормі на відміну від легіонельозу
 З респіраторним мікоплазмозом: частіше виникає у дітей чи молодих дорослих; має
поступовий розвиток; супроводжується гастроентеритом чи просто ентеритом на
відміну від легіонельозу
 З тяжким гострим респіраторним синдромом: немає гострого початку хвороби;
відсутнє підвищення ШОЕ до 50-60 мм/год; наявна лейкопенія на відміну від
легіонельозу

Задача 2

Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення

температури до 380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль, нечастий
сухий кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого підвищення
температури до 38,20С, вираженої загальної слабкості, через кілька днів помітив втрату нюху
та смаку, з'явився нечастий сухий кашель. Лікувався самостійно, приймав жарознижуючі.
Поява задишка змусила звернутися за медичною допомогою.

У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась температура до 390С,
наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 89%. ЧСС - 98 уд/хв, АТ - 125/75 мм рт.ст. У
клінічному аналізі крові – виражена лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження кількості
тромбоцитів. На рентгенограмі двостороння плямистість, виявлено інфільтрати розташовані
білатерально, які стрімко збільшились за добу, з’явилась їх консолідація, незважаючи на
терапію захищеним пеніциліном та макролідом. При огляді хворого, ураховуючи задишку та
рухи грудної клітки, складалось враження виконання ним тяжкої фізичної праці. Перкуторно
над легенями незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна
кількість вологих та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.

1. Попередній діагноз

Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19). Негоспітальна двобічна полісегментарна пневмонія,

тяжкий перебіг. ГДН 2 ступеня, 3 (?), ГРДС (?)

2. Диференційний діагноз

 З мікоплазмовою пневмонією: початок поступовий; не характерно втрачати нюх та

смак; фізикальні зміни в легенях мізерні або взагалі відсутні на відміну від корона
вірусної хвороби
 З орнітозом: відсутні інфільтрати на рентгенограмі; немає втрати смаку та нюху;
характерне розширення кореня легень на відміну від коронавірусної хвороби
  З легіонельозом: за анамнезом перебування в готелях чи приміщеннях з працюючими
кондиціонерами; виражений лейкоцитоз; наявна гепатомегалія на відміну від корона
вірусної хвороба

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові, гематокрит, визначення групи крові, резус-фактору

 Загальний аналіз сечі
 БХ (ЛДГ, АлАТ, АсАТ, сечовина, креатинін, креатинкіназа, загальний білірубін з
фракціями, лактат, електроліти, КОС, С-реактивний білок, прокальцитонін)
 Рівень феритину
 Коагулограма (Д-димер)
 Аналіз крові на HbsAg, RW
 Аналіз мокротиння загальний та на МБТ
 УЗД легень в динаміці
 КТ легень
 Пульсоксиметрія
 ЕКГ
 Контроль АТ, ЧСС

Специфічна діагностика:
 ІХГ для виявлення антигену вірусу SARS-CoV-2 (матеріал – зішкріб зі слизової оболонки
носа і глотки)
 ПЛР для виявлення РНК вірусу SARS-Cov-2 (матеріал – зішкріб зі слизової оболонки
носа і глотки)

4. Лікування

 Госпіталізувати до відділення інтенсивної терапії

 Оксигенотерапія до досягнення цільового рівня SpO2 ≥ 94%
 Годувати та поїти великою кількістю теплої води (1,5-2 л)
 Дезінтоксикаційна терапія: реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу; 5%
розчин глюкози 200 в/в 1 раз на добу; NaCl 0,9% 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Дексаметазон – 8 мг в/в 2 рази на добу
 Еноксипарин – 0,4 мл 1 раз на добу підшкірно
 Парацетамол 100 мл в/в струминно
 Тоцилізумаб 560 мг у 100 мл 0,9 % натрію хлориду і вводити впродовж 1 години
одноразово
 Вітамін Д 2000 МЕ 1 раз на добу перорально
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на добу

МАРЮХНІЧ 8120

Задача 1

Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 4 день хвороби зі скаргами на гарячку,

головний біль, кашель, висип, нудоту, блювання. Захворювання почалось гостро, з
підвищення температури тіла до 38,9 С, головного болю, слабкості. На другий день
приєднався кашель, нежить, сльозотеча. Сьогодні стан погіршився – зросла слабкість,
помітив висип на обличчі, з’явились нудота, багаторазове блювання, одноразове
послаблення випорожнень. Звернувся до лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 400С, млявий, адекватний, свідомість ясна, патологічної неврологічної
симптоматики немає. Обличчя гіперемійовано, набрякле. Виражений склерит та
кон’юнктивіт. На шкірі обличчя та шиї рясний плямісто-папульозний висип з тенденцією до
злиття. Слизова оболонка ротоглотки гіперемована, біля нижніх кутніх зубів – дрібна біла
енантема. Язик сухий. Пальпуються чутливі шийні лімфовузли. Поодинокі елементи висипу
на грудях та плечах. Тони серця незначно приглушені, пульс – 100 уд/хв, АТ – 110/60
мм.рт.ст. Живіт м’який, болючий в епігастрії та лівому підребер’ї, ослаблена пульсація
черевного відділу аорти.

1. Попередній діагноз

Кір, період висипу, тяжкий перебіг. Гострий панкреатит. Склерит, кон’юнктивіт. Гострий
міокардит?

2. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі (діастаза)
 БХ крові (сечовина, креатинін, АлАТ, АсАТ, електроліти, КОС, С-реактивний білок,
ліпаза, альфа-амілаза, глюкоза, КФК, ЛДГ, трипсин, рН крові, тропоніни)
 Коагулограма
 Копрограма
 Аналіз крові на HbsAg, RW
 ЕКГ, ЕхоКГ
 УЗД органів черевної порожнини
 Рентгенограма органів грудної клітки
 Пульсоксиметрія
 Контроль АТ, ЧСС, ЧДР, ЦВТ

Специфічна діагностика:
 Молекулярно-біологічний метод: проведення ПЛР для виявлення РНК вірусу кору
(кров, сеча, носоглоткові зішкріби та змиви)
 Серологічний метод: проведення ІФА для виявлення в сироватці крові IgM до вірусу
кору (1 сироватка - на 4-5 день висипки, 2 сироватка - через 10-14 днів після взяття
першої)

3. План лікування

 Режим ліжковий, повний спокій + рясне пиття

 Фізіологічний розчин NaCl 800 мл, розчин Рінгера 400 мл, 5% розчин глюкози 800 мл
 Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
 Парацетамол 1000 мг в/в крапельно
 Апротинін в/в 100 000 МЕ на 200 мл фіз. розчину
 Метаклопрамід 10 мг в/в 3 рази на добу
 Омепразол 40 мг в/в 1 раз на добу
 Дексалгін 100 мг в/м 2 рази на добу
 Лоратадин 10 мг перорально 1 раз на добу
 Вітамін А 100000 МО 1 капсула 1 раз на добу перорально
 Мирамистин по 2-3 краплі в кожне око 4-6 рази по добу
 Ксилометазолін по 1 впорскування у кожний носовий хід до 3 разів на добу

4. Диференційний діагноз
  З набутою краснухою: збільшення потиличних лімфатичних вузлів; поширення
висипу по всьому тілу за добу, потім на обличчі; плямисто-папульозний висип не
зливається на відміну від кору
 З ентеровірусною інфекцією, екзантемою формою: висип з’являться на 2 добу;
одночасно по всьому тілу висип; висип зникає сам безслідно через 1-2дні на відміну
від кору
 З алергічним дерматитом: висип виникає на 1 день; незмінні лімфатичні вузли; є
контакт з алергеном на відміну від кору

Задача 2

Хворий 29 р. на 6 день хвороби поступив зі скаргами на підвищення Т тіла до 39,2 0С, сухий
кашель, з періодичним виділенням слизово-гнійного харкотиння, задишку. Захворю-вання
почалось з підвищення температури тіла до 38 0С, остуди, головного болю з локалізацією в
ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. На 2 добу з’явився сухий кашель з дертям за
грудниною, сухість та дряпання в горлі, закладення носу. На 3 добу температура тіла
нормалізувалась, з’явились мізерні виділення з носу, посилився кашель. Приймав
жарознижуючі, відхаркуючі препарати та краплі в ніс. На 5 добу температура знову
підвищилась до 39,80С, з’явився кашель з виділенням харкотиння.

Об-но: гіперемія шкіри обличчя, Т тіла 38,20С, АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 96/хв., тони серця
приглушені, ритмічні, ЧД 26/хв. Над легенями укорочення перкуторного звуку в нижньому
відділі правої легені, аускультативно - дихання жорстке, в нижніх відділах вислуховуються
дрібнопухирчаті вологі хрипи та крепітація. Живіт м’який, випорожнення без змін.

1. Попередній діагноз

Грип важкий перебіг. Негоспітальна правобічна нижньодольова пневмонія. ДН 1 ступеня

2. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі
 Мікроскопія калу на яйця гельмінтів
 БХ крові (сечовина, креатинін, загальний білок, КФК, ЛДГ, електроліти)
 Аналіз крові на HbsAg, RW
 ЕКГ
 Рентгенограма органів грудної клітки
 Пульсоксиметрія
 Контроль АТ, ЧСС, ЧДР, ЦВТ

Специфічна діагностика:
 РІФ мазка-відбитка з носу на грип
 Бакпосів харкотиння на мікрофлору та ВК
 РГГА з грипозним антигеном в динаміці
 Імунохроматографія
 ПЛР

3. Лікування

 Госпіталізація у реанімаційне відділення

 Оксигенотерапія до > 95%
  Режим: ліжковий
 Дієтотерапія (м’ясо, риба, сосиски, яйця, кисломолочні продукти, крупи, чай, кава,
соки, олія), рясне пиття
 Аугментин 1,2 г на 200 мл NaCl 0,9% 3 рази на добу в/в крапельно
 Сорбілакт 200 мл в/в крапельно, фуросемід 4 мл в трубку в кінці крапельниці
 Дексаметазон 4 мг 2 рази на добу в/м
 Омепразол 40 мг 1 раз на добу в/в
 Сироп «Геделікс» 1 мірна ложка 3 рази на добу
 Полоскання ротоглотки розчином фурациліну 1:5000 6 разів на добу
 Аскорутин 0,05 г 3 рази на добу внутрішньо
 Противірусні можно 2 рази на добу перорально

4. Диференційний діагноз

 З черевним тифом: початок поступовий; блідість шкірних покривів; відсутні

катаральні явища та міальгія на відміну від грипу
 З менінгококовим менінгітом: блідість шкірних покривів; нейтрофільних лейкоцитоз;
збільшений ШОЕ на відміну від грипу
 З лептоспірозом: дифузний головний біль; відсутні катаральні явища; наявний
гепатолієнальний синдром на відміну від грипу

МАРЮХНІЧ 8120

Задача 1

Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де перебував
на канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без централізованого
водопостачання. Хвороба розпочалася із загальної слабкості, підвищення температури до
38.0, погіршення апетиту. Починаючи з 5 дня хвороби, температура має постійний характер
у межах 39,0 – 40,00С, з’явився сильний головний біль, стан значно погіршився. Направлений
до лікарні на 7 день хвороби.

Під час огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура тіла 39,7 0С, язик
“фулігінозний”. Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна
ригідність потиличних м’язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60 мм рт ст.
Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка збільшені. Позитивний симптом Падалки.

1. Попередній діагноз

Черевний тиф, типова форма, тяжкий стан. Менінготиф

2. Диференційний діагноз

 З менінгококовим менінгітом: немає симптому Падалки; не характерний

«фулігінозний» язик; характерно блювання на відміну від черевного тифу
 З епідемічним висипним тифом: немає симптому Падалки; наявні склерити та
кон’юнктивіти; характерні гіперемія обличчя та збудженість на відміну від черевного
тифу
 З церебральною формою тропічної малярії: гострий початок; відсутній симптом
Падалки; характерні гарячкові пароксизми на від відміну від черевного тифу

3. План обстеження
  Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Коагулограма
 Аналіз крові на RW, HbsAg
 Біохімічний аналіз крові (сечовина, креатинін, залишковий азот, глюкоза,
загальний білок, білірубін та фракції, АСТ, АЛТ, електроліти, КОС)
 УЗД органів черевної порожнини
 ЕКГ
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Контроль вітальних функцій: сатурація, АТ, ЧСС, ЧД
 Люмбальна пункція, загальний аналіз СМР, бакпосів СМР
 Консультація невролога

Специфічна діагностика:
 ІФА крові IgM Salmonella typhi
 ПЛР крові на наявність ДНК S.typhi
 Гемокультура на 10 % жовчному бульйоні
 Визначення чутливості до АБ, копроуринокультура
 Реакція непрямої гемаглютинації з О, Н, Vi-антигенами (парні сироватки, в
динаміці через 7 діб)

4. Лікування

 Госпіталізація в інфекційне відділення

 Суворий ліжковий режим, голод на 12 годин, після дієта №1
 Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу в/в крапельно
 Глюкоза 5% 200мл 1 раз на добу в/в крапельно, реосорбілакт 200мл 1 раз на добу в/в
крапельно, NaCl 0,9% 200 мл 1 раз на добу в/в крапельно, Рінгер 400 мл 1 раз на добу
в/в крапельно
 Маніт 200 мл 1 раз на добу в/в крапельно
 Фуросемід 20 мг 1 раз на добу в/в
 Дексаметазон 8 мг в/в 2-3 рази на добу
 Омепразол 40 мг в/в 1 раз на добу
 Парацематол 1000 мг в/в крапельно
 Аскорбінова кислота 5% 5мл в/в 1 раз на добу у крапельницю

Задача 2

Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до
39,8°С, з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася,
незважаючи на прийом аспірину, висока постійного типу гарячка, наростала сонливість. На
6-ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де була протягом 1
місяця.

Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні рефлекси
підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда з лимонним
відтінком, ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого наповнення. АТ-
90/60 мм рт. ст. Тони серця глухі. Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно
збільшена. У загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.
1. Попередній діагноз

Малярія тропічна (спричинена P.falciparum), церебральна форма, первинна атака, тяжкий

стан. Малярійна кома, стадія сопор. Набряк-набухання головного мозку? Набута гемолітична
анемія. Гемолітична жовтяниця. Інфекційний міокардит? СН 1 ступеню?

2. План обстеження

 Загальний аналіз крові з групою крові та резус-фактором, гематокрит

 Загальний аналіз сечі
 Біохімія крові (загальний білірубін, його фракції, АсАТ, АлАТ, тропоніни, ЛДГ,
сечовина, креатинін, електроліти + КОС, ЛФ, ГГТП, глюкоза, лактат, прокальцитонін)
 Аналіз крові на RW
 Проведення ІФА крові для виявлення HCV Ag та анти-HCV
 Проведення ІФА крові для виявлення HbsAg, НbeAg та анти-НВ cor IgM
 Коагулограма
 Копроцитограма
 Пульсоксиметрія
 Рентгенографія органів грудної порожнини
 УЗД ОЧП + нирок
 ЕКГ
 Електроенцефалограма
 Контроль АТ, ЧСС, температури тіла, діурезу, сатурації
 Консультація невропатолога, офтальмолога, кардіолога

Специфічна діагностика:
 Паразитоскопія: мікроскопія товстої краплі (з метою виявлення плазмодія в крові) та
мікроскопія тонкого мазка крові (для верифікації збудника)

3. Лікування

 Госпіталізація до відділення інтенсивної терапії інфекційного стаціонару

 Режим: суворий ліжковий
 Оксигенотерапія за допомогою кисневої маски до SpO2 – 94%
 Парацетамол 100 мл в/в струминно + фізичні методи охолодження
 Хінін дигідрохлорид – 1500 мг в/в, потім кожні 8 годин по 700 мг в/в на 5% глюкозі
 Доксициклін – 100 мг в/в 2 рази на добу
 Еритроцитарна маса в/в (у разі зниження гематокриту нижче ніж 20%)
 Омепразол 40 мг в/в 1 раз на добу
 Розчин Рінгера – 800 мл, Розчин NaCl 0,9% – 400 мл, розчин глюкози 5% 500 мл – в/в
крапельно (під контролем ЦВТ (не вище 5 см вод.ст.), гематокриту, рівню глікемії,
діурезу)
 Манітол 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Фуросемід – 40 мг в/в крапельно (перше введення) и 20 мг (друге введення)

4. Диференційний діагноз

 З жовтою гарячкою: характерні гемолітична висипка та кровотечі; селезінка та печінка

збільшуються однаково; жовтяниця помаранчева на відміну від малярії
  З черевним тифом: поступовий початок; гарячка постійна (без пароксизмів);
«фулігінозний» язик на відміну від малярії
 З лептоспірозом: типова міальгія в литкових м’язах; ураження нирок з їх
недостатністю; нейтрофільнй лейкоцитоз із зрушенням лейкоцитарної формули вліво
на відміну від малярії
МАРЮХНІЧ 8120

Задача 1

Хворий 34 роки, поступив у інфекційне відділення на 5-й день хвороби зі скаргами на

виражену загальну слабкість, помірний головний біль і біль у горлі при ковтанні, утруднене
носове дихання, підвищення температури тіла – 38,0 – 38,60С, неприємні відчуття в області
серця, ломота в м′язах і суглобах.

Об´єктивно: шкірні покриви – бліді, ціаноз губ та носогубного трикутника. Слизова

ротоглотки – незначно гіперемована, ціанотична, виражений її набряк. На мигдаликах є
фібринозні нашарування, що поширються на задню стінку глотки та язичок. При риноскопії
– на фоні незначного набряку та ціанозу слизової виявлено сірі плівки. Пальпуються
підщелепні лімфовузли (0,5-1см) та визначається набряк підщелепної і шийної клітковини.
Тахікардія (ЧСС-104 уд/хв), тони серця глухі. АT 90 \ 60мм.рт.ст. Живіт м´який, безболісний.

1. Попередній діагноз

Комбінована дифтерія (поширена плівчаста дифтерія ротоглотки – мигдалики, задня стінка

глотки, язичок; локалізована плівчаста дифтерія переднього відділу носа), тяжкий перебіг.
Ранній інфекційно-токсичний дифтерійний міокардит. Синусова тахікардія

2. Диференційний діагноз

 З кандидозом ротоглотки та носу: крихто подібні нашарування на поверхні

мигдаликів, язичка тощо; нормальна або субфебрильна температура; відсутній набряк
підщелепної та шийної клітковини на відміну від дифтерії

 З стрептококовим тонзилофарингітом: наявні нудота та блювання; язик «малиновий»;

петехії на слизовій оболонці піднебіння на відміну від дифтерії

 З ангінозно-бубонною формою туляремії: сірувато-білий наліт на мигдаликах;

однобічний процес; з’являється після вживання води чи недостатньо обробленого
м’яса зайця на відміну від дифтерії

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі

 Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, СРБ, АЛТ, АСТ, ЛДГ1, ЛДГ2, КФК,
КФК-М, тропоніни, BNP, NT-proBNP, КОС, електроліти, глюкоза)

 Коагулограма

 Аналіз крові на RW
  Аналіз крові на HBsAg

 Аналіз калу на яйця гельмінтів

 УЗД ОЧП

 Пульсоксиметрія

 ЕКГ, ЕхоКГ

 Рентгенографія ОГК

 Контроль погодинного діурезу, АТ, ЧСС, ЧД, сатурації, температури тіла

 Консультація кардіолога, отоларинголога, анест

Специфічна діагностика:

 Бактеріоскопія мазків з носа та ротоглотки для виявлення бактерій морфологічно

подібних до коринебактерій дифтерії

 Бакпосів мазків з носа та ротоглотки для виділення культури коринебактерій дифтерії

та визначення токсигенних властивостей

 РПГА крові з дифтерійним діагностикумом (зростання титру антитоксичних антитіл у

сироватці крові у динаміці хвороби) до введення сироватки

4. Лікування

 Госпіталізація до реанімаційного відділення інфекційного стаціонару

 Суворий постільний режим
 Дієта №10, рясне пиття (до 700 мл на добу)
 Катетеризація периферичної вени, катетеризація сечового міхура
 Інсуфляція зволоженого кисню через кисневу маску потік 6 л/хв
 ПДС 100 тис. ОД в/в 1 раз на добу + 200 мл NaCl 0,9% (АЛЕ ПІСЛЯ ПРОБИ НА
ЧУТЛИВІСТЬ: 0,1 мл розведеної 1:100 ПДС в/ш)
 Бензилпеніцилін 1 млн ОД в/м 6 раз на добу
 Реосорбілакт 200 мл 2 в/в крапельно 2 рази на добу, глюкоза 5% 200 мл в/в крапельно
1 раз на добу
 Диклофенак 0,075 в/м 1 раз на добу
 Бісопролол 5 мг 1 раз на добу перорально
 Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
 Лоратадин 10 мг 1 раз на добу перорально
 Преднізолон 30 мг в/в 2 раз на добу
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно
 Панангін 1 таблетка 3 раз на добу перорально

Задача 2
Пацієнт М. 30р. звернувся до офтальмолога зі скаргами на субфебрильну температуру,
загальну слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах, головний біль, періодично нудоту.
Хвороба розпочалася підгостро з явищ ринофарингіту, помірного токсикозу, було двократне
послаблення випорожнень, з 3 дня - відчуття «піску» в очах.

Об-но: Т тіла 37,80С, блідий, пальпуються збільшені шийні, пахвинні лімфатичні вузли до 1
см в діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, у ротоглотці гіперемія,
мигдалики гіпертрофовані і гіперемовані. Кон’юнктиви ін’єктовані, набряк
повік. Слабкопозитивні менінгеальні знаки. Дихання жорстке, тони серця приглушені,
АТ 130/80 мм.рт.ст. ЧСС – 96/хв. Живіт м’який, чутливий під час пальпації в правому
підребер’ї. Печінка пальпується біля реберної дуги. Фізіологічні випорожнення в нормі.

1. Діагноз

Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, середньо-тяжкий перебіг.

Менінгіт. Набряк-набухання головного мозку? Гострий інфекційний міокардит. СН 1
ступеню

2. Диференційний діагноз

 З менінгококовим менінгітом: початок гострий з ознобом; швидко наростаючий

головний біль; об’єктивні симптоми подразнення мозкових оболонок на відміну від
аденовірусної інфекції

 З ентеровірусним менінгітом: відсутній кон’юнктивіт; фебрильна температура тіла;

гострий початок на відміну від аденовірусної інфекції

 З пневмококовим менінгітом: фебрильна температура; судоми та ураження черепних

нервів, моно-та геміпарези; не уражаються очі на відміну від аденовірусної інфкеції

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі

 Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, СРБ, АЛТ, АСТ, ЛДГ1, ЛДГ2, КФК,
КФК-М, тропоніни, КОС, електроліти, глюкоза)

 Коагулограма

 Аналіз крові на RW

 Аналіз крові на HBsAg

 Аналіз калу на яйця гельмінтів

 УЗД ОЧП

 Пульсоксиметрія

 ЕКГ, ЕхоКГ
  Рентгенографія ОГК

 Люмбальна пункція, загальний аналіз СМР, бак посів СМР + ПЛР на ДНК
аденовірусу

 Контроль погодинного діурезу, АТ, ЧСС, ЧД, сатурації, температури тіла

 Консультація кардіолога, невролога, офтальмолога

Специфічна діагностика:

 РНІФ мазка з носоглотки на виявлення антигенів аденовіруса

 Імунохроматографічний експерт-метод калу на аденовіруси

4. План лікування

 Госпіталізація до інфекційного відділення

 Суворий постільний режим
 Рясне пиття (до 2-2,5 л на добу)
 Катетеризація периферичної вени
 Інсуфляція зволоженого кисню через кисневу маску потік 6 л/хв
 Оксиметазолін по 1 вприскуванню в кожний носовий хід 2 рази на добу
 0,05% р-н натрію дезоксирибонуклеату по 1-2 краплі в носові ходи 4 рази на добу
 0,2% р-н натрію дезоксирибонуклеату по 1-2 каплі в кон’юнктивальні складки кожна
2 години
 Реополіглюкін 200 мл в/в крапельно, NaCl 0,9% 400 мл в/в крапельно, глюкоза 5% 200
мл в/в крапельно
 Манітол 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
 Дексаметазон 8 мг в/в 2 рази на добу
 Лоратадин 10 мг 1 раз на добу перорально
 Парацетамол 1000 мг в/в крапельно (при температурі більше 38,0)
 Ретинол 50000 МО перорально 1 раз на добу через 15 хвилин після їжі
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в струминно

МАРЮХНІЧ 8120

Задача 1

Хворий 40 років хворіє протягом 2 останніх років, протягом яких турбує загальна слабкість,
постійні болі в животі, частий рідкий стілець з домішками крові та слизу. Своє захворювання
пов’язує з перебуванням в Індії.

Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість,

запаморочення, хворий знепритомнів. Під час огляду: виражена блідість шкіри, холодний піт
на обличчі; температура 37,2. АТ 80/50. Пульс 120/хв., слабкий. Живіт дещо здутий,
болючий за ходом товстого кишечнику. Випорожнення рідкуваті, мають вигляд дьогтю.

1. Попередній діагноз
Хронічний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, тяжкий стан. Кишкова кровотеча.
Геморагічний шок ІІІ ступеню

2. Диференційний діагноз

 З неспецифічним виразковим колітом: наявні тенезми; температура тіла підіймається

до фебрильних цифр; біль переймистий, посилюється перед дефекацією та
зменшується після на відміну від амебіазу

 З хворобою Крона: не характерно стілець з домішками крові; біль саме термінального

відділу повздовжньої кишки в початкового відділу товстої кишки; характерні поза
кишкові прояви на відміну від амебіазу

 З кишковим шистосомозом: поширений в Африці, Китаї, Бразилії; передує період

алергічних і загально клінічних реакцій тривалістю до 2 місяців; чередування закрепів
та діареї на відміну від амебіазу

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові з гематокритом, група крові та резус-фактор in cito!

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Біохімія крові (креатинін, сечовина, СРБ, прокальцитонін, АЛТ, АСТ, ЛДГ, КФК,
КОС, електроліти, глюкоза, тропоніни)

 Аналіз крові на RW

 Аналіз крові на HBsAg

 УЗД ОЧП

 Рентгенографія ОГК

 Колоноскопія

 ЕКГ, ЕхоКГ

 Пульсоксиметрія

 Контроль температури, ЧД, ЧСС, АТ, випорожнень, діурез

 Консультація хірурга, анестезіолога in cito!

Специфічна діагностика:

 Мікроскопія нативних мазків з випорожнень + культивування на штучних поживних

середовищах

 ІФА, РНГА, РНІФ випорожнень або сироватки крові (якщо доступно у регіоні)
  ПЛР калу на E. histolytica

4. Лікування

 Госпіталізація до реанімаційного відділення

 Суворий ліжковий режим
 Дієта - голод
 Постановка сечового катетера та периферичного венозного катетера + центр
 Амінокапронова кислота 5г на 200 мл води
 Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно, Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно, глюкоза 5%
200 мл в/в крапельно 2 рази на добу, Дисіль 200 мл в/в крапельно
 Еритроцитарна маса 1 доза в/в крапельно
 Свіжозаморожена плазма 1 доза в/в крапельно
 Етамзилат 2 мл в/в 3 раз на добу
 Метронідазол 0,5 г 3 рази на добу перорально
 Паромоміцин 0,5 г 3 рази на добу перорально
 Лоратадин 0,1 г 1 раз на добу перорально
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на добу

Задача 2

Хвора І. 25 років поступила в лікарню через 6 годин від початку захворювання, яке
розпочалося гостро з частих рідких випорожнень і блювання без нудоти та болю в животі.
Незабаром з'явилися значна слабкість, спрага, сухість в роті.

Об-но: Т – 36,0Со. Хвора адинамічна, свідомість збережена. Шкіра ціанотична, кінцівки

холодні. Голос осиплий. Пульс слабкого наповнення, 110 за 1хв. Тони серця глухі, АТ 90/60
мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, безболісний. Печінка і
селезінка не збільшені. Повторні судоми м'язів кінцівок. Випороження часті, рясні, водянисті
з домішкою білих “пластівців”. Діурез 400 мл за добу.

Загальний аналіз крові: гемоглобін 146 г/л, лейкоцити 12х109/л, ШЗЕ – 5 мм /год.

1. Попередній діагноз

Холера, блискавична форма, важкий ступінь тяжкості. Дегідратаційний шок ІІ ступеню.

Гостра ниркова недостатність, стадія олігурії. Гострий токсичний міокардит? СН ІІ ступеню?

2. Диференційний діагноз

 З ротовірусним гастроентеритом: наявний біль у животі; виражений інтоксикаційний

синдром; наявна субфебрильна температура на відміну від холери

 З ешерихіозом: наявний біль; відсутні білі «пластівці» у випорожненнях; наявна

нудота при блюванні на відміну від холери

 З харчовою токсикоінфекцією: дефекація утруднена; при заповненні втрат рідини

зменшується обсяг випорожнень; відсутні домішки білих «пластівців» у
випорожненнях на відміну від холери

3. План обстеження
  Загальний аналіз крові з гематокритом in cito!

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Біохімія крові (сечовина, креатинін, СРБ, прокальцитонін, АЛТ, АСТ, ЛДГ, КФК,
глюкоза, тропоніни, КОС, електроліти)

 Аналіз крові на RW

 Аналіз крові на HBsAg

 ЕКГ, ЕхоКГ

 Контроль ЧД, ЧСС, АТ, температури, випорожнень, діурезу

 Консультація кардіолога, анестезіолога

Специфічна діагностика:

 Бактеріологічне дослідження випорожнень для виявлення V.cholerae

 Дослідження впорожнень люмінесцентно-серологічним методом на V.cholerae

 Реакція мікроаглютинації збудника холери в калі

 Експрес метод імунохроматографічни на випорожнення

4. Лікування

 Госпіталізація в реанімаційне відділення інфекційного стаціонару

 Суворий ліжковий режим
 Голод до припинення блювання
 Постановка периферичного венозного катетера, сечового катетера + центр
 Розчин Трисіль 2л підігрітий до 38°С в/в 120 крапель/хв
 Розчин Трисіль 2л підігрітий до 38°С в/в 90 крапель/хв
 Розчин Трисіль 2л підігрітий до 38°С в/в 60 крапель/хв
 Розчин Трисіль 2л підігрітий до 38°С в/в 40 крапель/хв
 Ципрофлоксацин 1 г перорально після припинення блювання

МАРЮХНІЧ 8120

Задача 1

У кардіохірурга, 32 років з’явились швидко зростаючі слабкість, нудота, погіршання

апетиту, артралгії, збільшення селезінки, печінки, а через 9 діб – блювота, відраза до їжі,
безсоння, запаморочення, зменшення розмірів печінки, болючість та тістоподібність її краю,
яскрава жовтяниця, петехії на шкірі, незначні тахікардія, субфебрилітет,
гіперамінотрансфераземія.
При огляді на 11-й день хвороби: збуджений, ейфоричний. Яскрава жовтяниця, болюча,
тістоподібна печінка, помірна тахікардія. При УЗО – жовчі у жовчному міхурі немає,
печінка майже не збільшена, помірно зменшеної акустичної щільності, холедох не більше 3
мм, дещо збільшена, не ущільнена селезінка. ЧСС - 108 уд/хв, АТ - 110/70 мм рт ст. У крові –
незначний нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ 15 мм/год, незначно переважає прямий
білірубін, АлАТ – 5650 ОД/Л, ЛФ – 280 ОД/Л, АсАТ – 3240 ОД/Л, γГТП – 240 ОД/Л,
креатинін – 90 мкмоль/л, сечовина 1,6 ммоль/л, альбумін 16 г/л, протромбіновий індекс – 42
%.

1. Попередній діагноз

Гострий вірусний гепатит В, фульмінантний перебіг, жовтянична форма, жовтяничний

період, важкий стан. Коінфеція з вірусним гепатитом D? Гостра печінкова недостатність.
Гостра печінкова енцефалопатія І ступеню. Геморагічний синдром

2. Диференційний діагноз

 З гострим неалкогольним стеатогепатитом: наявні фіброзні зміни печінки на УЗД; є

метаболічний синдром; не характерне підвищення АлАТ, АсАТ на відміну від
вірусного гепатиту В

 З гострим алкогольним гепатитом: печінка щільної консистенції та значно збільшена;

в анамнезі наявне зловживання алкоголем; відсутні артралгії та петехії на відміну від
вірусного гепатиту В

 З гострим токсичним медикаментозним гепатитом: наявний контакт з гепатотропними

засобами; відсутня петехіальна висипка; характерно більше підвищення АсАТ, ніж
АлАТ на відміну від вірусного гепатиту В

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові з гематокритом, група крові та резус-фактор

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Біохімія крові (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, креатинін,

сечовина, СРБ, АлАТ, АсАТ, ЛФ, ГГТП, КОС, електроліти, глюкоза)

 Копроцитограма

 Аналіз крові на RW

 ЕКГ, ЕхоКГ

 Пульсоксиметрія

 Контроль температури, ЧД, ЧСС, АТ, випорожнень, діурез

Специфічна діагностика:

 ПЛР крові на виявлення ДНК HBV

  ПЛР крові на виявлення ДНК HDV

 ІФА крові на виявлення HBsAg, HBeAg, анти HBcor IgM

 ІФА крові на виявлення total антиHDV та антиHDV IgM

4. Лікування

 Госпіталізація до реанімаційного відділення

 Суворий ліжковий режим
 Дієта - безбілкова
 Постановка сечового катетера та центрального та периферичного венозного катетера
 Інфляція зволоженого кисню через маску 6 л/хв (концентрація кисню 40%)
 Розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно, Реосорбілакт 400 мл в/в крапельно
 Фуросемід 40 мг в/в 1 раз на добу
 Преднізолон 60 мг в/в кожні 6 годин
 L-орнітин L-аспартат 10 мл на 200 мл 0,9% NaCl 4 рази на добу в/в крапельно
 Контрикал 100 тис МО/добу на 200 мл 0,9% NaCl в/в крапельно
 Рифаксимін 200 мг кожні 8 годин перорально
 Атоксіл 4 г розвести у 100 мл води 3 рази на добу перорально
 Лактулоза 30 мг 2 рази на добу перорально
 Етамзилат 12,5% 2 мл 3 рази на добу в/в
 Альбумін 10% 200 мл в/в крапельно 1 аз на добу

Задача 2

Хвора З. госпіталізована в інфекційне відділення на 7-й день хвороби із скаргами на

підвищення температури тіла до 37,5 - 37,80С, біль в суглобах, знижений апетит, жовтяницю.
Захворювання почалося з блювоти і проносу протягом 2-х діб, жовтяницю помітила на 6-ий
день хвороби.

Об-но: нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівках і тулубі, збільшені шийні, пахвові

лімфовузли, катаральні зміни слизової оболонки ротоглотки, збільшення печінки. ЧCC - 90
уд/хв, АТ - 120/80 мм рт ст. Білірубін загальний – 56,7 мкмоль/л, білірубін прямий -26,0
мкмоль/л, АЛТ – 340 од., Л- 9,6·109/л, п- 14%, ШОЕ – 25 мм/год.

1. Попередній діагноз

Псевдотуберкульоз, генералізована жовтянична форма, середньотяжкий стан. Реактивний

поліартрит. Гепатит

2. Диференційний діагноз

 З жовтяничною формою лептоспірозу: жовтяниця з’являється на 2 добу хвороби;

характерний петехіальний висип на грудній клітці; початок хвороби із вираженого
інтоксикаційного синдрому та фебрильної температури тіла на відміну від
псевдотуберкульозу

 З генералізованою формою кишкового ієрсиніозу: характерна фебрильна температура;

наявний біль у животі; плямистопапульозний висип з’являється на 2-3 добу на відміну
від псевдотуберкульозу
  З ентеровірусною інфекцією з екзантемою: висип з’являється рано (один з перших
проявів хвороби); не характерні артралгії; гепатит є мало характерним на відміну від
псевдотуберкульозу

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Копроцитограма

 Біохімія крові (загальний білірубін та його фракції, сечовина, креатинін, СРБ, АлАТ,
АсАТ, ЛФ, ГГТП, тимолова проба, глюкоза, КОС, електроліти)

 Аналіз крові на RW

 Аналіз крові на HBsAg

 УЗД ОЧП

 Рентгенографія ОГК

 ЕКГ, ЕхоКГ

 Контроль ЧД, ЧСС, АТ, температури

Специфічна діагностика:

 Бакпосів крові і випорожнень на виявлення Yersinia pseudotuberculosis

 ІФА крові для виявлення IgM до антигенів Yersinia pseudotuberculosis

 РНГА з ієрсиніозним діагностикумом

 ПЛР на Yersinia pseudotuberculosis з калу

4. Лікування

 Госпіталізація в інфекційне відділення

 Суворий ліжковий режим
 Дієта – рясне пиття, їжа на пару, варена, тушена чи запечена
 Постановка периферичного венозного катетера
 Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу перорально
 Реосорбілакт 200 мл 2 рази на добу в/в крапельно, розчин Рінгера 400 мл 2 рази на
добу в/в крапельно
 Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
 Лоратадин 0,01г 1 раз на добу перорально
 Лінекс 2 капсули 3 рази на добу під час їжі перорально
  Диклофенак 75 мг в/м 1 раз на добу

МАРЮХНІЧ 8120

Задача 1

Хворий М. повернувся з туристичної поїздки до Сіцілії, де часто вживав в їжу козине

молоко, сири домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підвищення температури
тіла упродовж 3 тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає.

Об-но: шкіра волога, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, ЧCC-106 уд/хв,
АТ-120/70 мм.рт.ст, спостерігається помірне збільшення печінки і селезінки, системна
лімфаденопатія. У гемограмі – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, помірно прискорена
ШOЕ.

1. Попередній діагноз

Бруцельоз, гострий перебіг, середньо-важкий ступінь тяжкості. Гострий інфекційний

міокардит. СН І стадія, ФК І

2. Диференційний діагноз

 З генералізованою формою туляремії: наявний висип; має бути контакт з гризунами

або їх виділеннями, вживання харчових продуктів і вод, забруднених виділеннями
гризунів, обробка інфікованих зернових продуктів, укуси комах; виражена
інтоксикація на відміну від бруцельозу

 З черевним тифом: відсутня генералізована лімфаденопатія та пітливість; не залежить

від контакту з продуктами з козячого молока; гарячка стійкого постійного характеру
на рівні 39-40 без ознобу, інтоксикація наростає аж до тифозного статусу на відміну
від бруцельозу

 З малярією, викликаною P.vivax: значно виражений гепатолієнальний синдром;

гарячка хвилеподібного характеру; відсутня лімфаденопатія на відміну від бруцельозу

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Біохімія крові (креатинін, сечовина, СРБ, АлАТ, АсАТ, ЛДГ1, ЛДГ5, КФК, КФК-МВ,
тропоніни, BNP, NT-proBNP, КОС, електроліти, глюкоза)

 Аналіз крові на RW

 Аналіз крові на HBsAg

 ЕКГ, ЕхоКГ
  УЗД ОЧП

 Рентгенографія ОГК

 Пульсоксиметрія

 Контроль температури, ЧД, ЧСС, АТ, випорожнень, діурез

 Консультація кардіолога

Специфічна діагностика:

 РА (реакція Райта та реакція Хеддлсона) крові з бруцельозним діагностикумом

 ІФА крові для виявлення антитіл класу IgM до бруцельозу

 Проба Берне алергічна з бруцеліном

4. Лікування

 Госпіталізація до інфекційного відділення

 Ліжковий режим
 Дієта – виключити борошняні продукти, грибні, рибні та м’ясні бульйони, риба та
м’ясо жирних сортів,смажені та круто варені яйця, солодощі + тепле рясне пиття до
1,5 л на добу (лужні води)
 Доксициклін 100 мг 1 раз на добу перорально
 Рифампіцин 300 мг 3 рази на добу перорально
 Бісопролол 2,5 мг 1 раз на добу перорально
 Парацетамол 1000 мг перорально (при температурі > 38°С)
 Лоратадин 10 мг 1 раз на добу перорально
 Лінекс форте 1 капсула 3 рази на добу перорально

Задача 2

Хворий Ч., 42 років, поступив в інфекційне відділення на 2й день хвороби із скаргами на

озноб, підвищення температури тіла до 40ºС, міалгії, головний біль, слабкість, біль у правій
паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив дератизацію за 3 дні
до хвороби.

Об’єктивно: температура тіла 40С, АТ 80/40, Рs 124 у хв., аритмічний. У свідомості, але на
запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість слизових оболонок.
Тони серця різко приглушені, перкуторно розширення меж серця. В легенях послаблене
дихання везикулярного характеру, хрипів немає. Печінка, селезінка не збільшені. У паховій
ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см, різко болючий при пальпації, без чітких
меж, шкіра над ним почервоніла з цианотичним відтінком. Інші лімфовузли не збільшені,
висипки на тілі немає. В крові: L-1810/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122г/л, П-24%, С-60%, Л-
15%, М-1%.

1. Попередній діагноз

Чума, бубонна форма: правосторонній паховий бубон, важкий ступінь тяжкості. ІТШ ІІ ст.
Гострий інфекційний міокардит. СН ІІА. ФК ІІ
2. Диференційний діагноз

 З хламідійною лімфогранульомою: шкіра над бубоном набрякла без ціанотичного

відтінка; бубон може нагноюватися і прориватись; і частини людей розсмоктується на
відміну від чуми

 З бубонною формою туляремії: вузол має чіткі межі; діаметр вузла має менший
діаметр, ніж 10 см; шкіра над вузлом не змінена на відміну від чуми

 З гнійним лімфаденітом: відносно задовільний стан; наявний гострий гнійний

запальний процес в місці вхідних воріт; невеликі розміри вузлів на відміну від чуми

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Копроцитограма

 Біохімія крові (сечовина, креатинін, СРБ, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, КФК, BNP, NT-proBNP,
тропоніни, прокальцитонін, глюкоза, лактат, КОС, електроліти) in cito!

 Аналіз крові на RW

 Аналіз крові на HBsAg

 УЗД ОЧП

 Рентгенографія ОГК

 ЕКГ, ЕхоКГ

 Пульсоксиметрія

 Контроль ЧД, ЧСС, АТ, температури, діурезу

 Консультація хірурга, кардіолога, анестезіолога

Специфічна діагностика:

 Бакпосів крові з антибіотикограмою на визначення Y.pestis

 ІФА крові на виявлення IgM до Y.pestis

 Біологічна проба крові на виявлення Y.pestis

 Експрес-методи: РІФ крові на АГ Y.pestis

 Бактеріоскопія нативного мазку крові на виявлення Y.pestis

4. Лікування

 Госпіталізація в реанімаційне відділення інфекційного стаціонару

 Суворий ліжковий режим
 Дієта – виключити борошняні продукти, грибні, рибні та м’ясні бульйони, риба та
м’ясо жирних сортів,смажені та круто варені яйця, солодощі + тепле рясне пиття до
1,5 л на добу (лужні води)
 Інсуфляція зволоженим киснем через кисневу маску 8 л/хв
 Постановка сечового катетера та центрального венозного катетера, назогастрального
зонда
 Реосорбілакт 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу, розчин 5% глюкози 400 мл в/в
крапельно 1 раз на добу, розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
 Стрептоміцин 1 г в/в 2 рази на добу
 Парацетамол 1000 мг в/в крапельно
 Преднізолон 90 мг в/в 1 раз на добу
 Метопролол 5 мл в/в 1 раз на добу
 Контрикал 100000 ОД на 200 мл 0,9% NaCl в/в крапельно 1 раз на добу
 Омепразол 40 мг в/в 1 раз на добу
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на добу
 Норадреналін 16 мг на 50 мл 0,9% NaCl інфузоматом зі швидкістю 2 мл/год

МАРЮХНІЧ 8120

Задача 1

Хворий Г., 27 років поступив у клініку інфекційних хвороб в тяжкому стані на 6-й день
хвороби. Захворювання розвивалося підгостро: втомлюваність, помірний головний біль, біль
у горлі, підвищення температури тіла до 37,3-37,5°С. Хворий до лікаря не звертався і
продовжував працювати. На 5-й день стан різко погіршився, температура тіла досягла 39°С,
головний біль значно посилився, була одноразова блювота. На 6-й день температура тіла -
40,6°С, хворий втратив свідомість і машиною “швидкої допомоги” доставлений до лікарні.

При госпіталізації в клініку: свідомість відсутня. Температура тіла - 39,8°С. Положення

вимушене: лежить на боці із зігнутими в колінах ногами. Періодично з’являється різке
збудження, клоніко-тонічні судоми м’язів кінцівок. Обличчя яскраво гіперемійоване, з
багрово ціанотичним відтінком. Шкіра суха, гаряча, без висипки. Пульс 72 уд/хв., ритмічний,
задовільного наповнення, АТ – 130/90 мм рт.ст. Дихання часте – 32 за хв. Тони серця глухі.
Живіт м’який, безболісний. Сечовипускання самовільне. Виражена ригідність м’язів
потилиці, позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Зіниці звужені, реакція на світло
в’яла. Аналіз СМР: тиск – 450 мм вод.ст., спинномозкова рідина каламутна, білок – 10 г/л,
плеоцитоз – 15000/мкл, нейтрофіли – 100%, глюкоза – 2,8 ммоль/л.

1. Попередній діагноз

Менінгококова інфекція: генералізована форма, менінгококовий менінгоенцефаліт, важкий

ступінь тяжкості, кома ІІ ст. ГДН ІІ ст. ННГМ. Судомний синдром. Гострий інфекційний
міокардит. СН ІІА ст. ФК ІІ
2. Диференційний діагноз

 З пневмококовим менінгітом: різкий початок з вираженим інтоксикаційним

синдромом та лихоманкою; характерна блідість шкірних покривів; зеленуватий колір
ліквору на відміну від менінгококової інфекції

 З лептоспірозний менінгіт: розвивається на фоні гарячки, болю в м’язах; притаманна

ниркова недостатність та геморагічних синдром; виявляються лептоспіри в лікворі на
відміну від менінгококової інфекції

 З субарахноїдальним крововиливом: раптовий початок з сильного головного болю,

блювоти, менінгеального синдрому; специфічний анамнез (наявна гіпертонічна
хвороба, склероз судин головного мозку, травми); в лікворі ксантохромія, наявність
вилужених еритроцитів пна відміну від менінгококової інфекції

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Біохімія крові (креатинін, сечовина, СРБ, АлАТ, АсАТ, ЛДГ1, ЛДГ5, тропоніни,
прокальцитонін, КФК, КФК-МВ, КОС, електроліти, глюкоза, лактат)

 Аналіз крові на RW

 Аналіз крові на HBsAg

 ЕКГ, ЕхоКГ

 УЗД ОЧП

 Рентгенографія ОГК

 Пульсоксиметрія

 Контроль температури, ЧД, ЧСС, АТ, сатурації, діурезу, стану свідомості

 Консультація кардіолога, невропатолога, офтальмолога, анестезіолога

Специфічна діагностика:

 Бакпосів ліквору дл виявлення Neisseria meningitides з визначенням

антибіотикочутливості

 Бактеріоскопічне дослідження ліквору – виявлено внутрішньоклітинно розташованих

грам негативних диплококів зі спільною капсулою

 РНГА крові визначення IgM до менінгокока

4. Лікування
  Госпіталізація до реанімаційного відділення
 Суворий ліжковий режим
 Дієта – нутрізон 2 л на добу, харчування через назогастральний зонд
 Постановка периферичного венозного катетера та сечового катетера
 Киснева терапія зволоженим киснем починаючи з 6 л/хв, та концентрацією кисню
40%
 Бензилпеніцилін 4000000 ОД кожні 4 години чергувати в/в та в/м введення
 Реосорбілакт 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу, розчин Рінгера 200 мл в/в крапельно
1 раз на добу, розчин глюкози 5% 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Манітол 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
 Діазепам 10 мг 3 рази на добу в/в
 Дексаметазон 8 мг в/в кожні 6 годин
 L-лізину есцинат 10 мл + 50 мл 0,9% NaCl в/в 1 раз на добу
 Метопролол 5 мг в/в 1 раз на добу
 Аспаркам 10 мл в/в крапельно 3 рази на добу
 Пентоксифілін 200 мг в/в крапельно 1 раз на добу
 Парацетамол 100 мл в/в крапельно при температурі > 38°С

Задача 2

Студент 25 років захворів гостро через тиждень після повернення з Карпат, де перебував на
канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості де у великій кількості вживав
саморобні молочні продукти. Хвороба розпочалася гостро із підвищення температури до
38,5, ознобу, нудоти, блювання, головного болю. Починаючи з 3 дня
хвороби, температура знизилася до субфебрильної, стан значно покращився. За медичною
допомогою не звертався. Але через 7 днів температура тіла раптово підвищилася до 39,2 0С.
Направлений до лікарні на 7 день хвороби.

Об’єктивно: хворий загальмований, температура тіла 39,70С, слабко позитивні симптоми

Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних м’язів. Шкіра обличчя,
верхньої частини тулуба гіперемійована, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60мм рт ст.
Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка помірно збільшені.

1. Попередній діагноз

Центральноєвропейський кліщовий енцефаліт, тяжкий перебіг. ННГМ. Кома І ст

2. Диференційний діагноз

 З герпетичним енцефалітом: наявний висип на тілі; відсутній хвилеподібний характер

температури; не характерний гепатолієнальнй синдром на відміну від кліщового
енцефаліту

 З ентеровірусних енцефалітом: характерний однохвильовий характер підвищення

температури тіла; притаманні пірамідні порушення; різкий початок з швидким
наростанням симптомів та інтоксикації на відміну від кліщового енцефаліту
  З менінгококовим менінгоенцефалітом: гострий початок; підвищена чутливість до
усіх видів зовнішніх подразників; виражені менінгеальні ознаки на відміну від
кліщового енцефаліту

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Копроцитограма

 Біохімія крові (креатинін, сечовина, СРБ, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, тропоніни,

прокальцитонін, КФК, КФК-МВ, КОС, електроліти, глюкоза, лактат)

 Аналіз крові на RW

 Аналіз крові на HBsAg

 УЗД ОЧП

 Рентгенографія ОГК

 ЕКГ, ЕхоКГ

 Пульсоксиметрія

 Контроль ЧД, ЧСС, АТ, температури, діурезу

 Консультація невролог, офтальмолог, анестезіолог

Специфічна діагностика:

 Люмбальна пункція з бактеріологічним, біохімічним та загальним дослідженням

ліквору

 Аналіз крові методом ІФА на виявлення IgM до збудника кліщового енцефаліту

 РПГА крові

4. Лікування

 Госпіталізація в реанімаційне відділення

 Суворий ліжковий режим
 Дієта – сухарі, знежирені м’ясні бульйони, яйця, крупи з бульйоном, нежирні сорт
м’яса, нежирна риба, кефір, свіжий творог
 Катетеризація периферичної вени, сечового міхура
 Інсуфляція зволоженим киснем через кисневу маску зі швидкістю 10 л/хв
  Реосорбілакт 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу, розчин глюкози 5% 200 мл в/в
крапельно 2 раз на добу
 Манітол 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Фуросемід 40 мг в/в 1 раз на добу
 Метоклопрамід 10 мг 3 рази на добу перорально
 Парацетамол 100 мл в/в крапельно при температурі > 38°С

МАРЮХНІЧ 8120

Задача 1

Хворий 30 років скаржиться на рідкі випорожнення протягом 6 тижнів, підвищення

температури тіла до субфебрильних цифр. На першому тижні хвороби діагностували
сальмонельоз, проте збудник не виявлено, лікування було практично неефективним,
антибіотикотерапія, що проводилась, ефекту теж не дала. Хворий відзначає прогресуючу
слабкість, пітливість, втрату ваги.

Об’єктивно: астенізований, зниженого живлення. Збільшені усі групи лімфовузлів. В легенях

розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв.,
температура тіла 38 °C. Живіт м‫ۥ‬який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не
пальпується. Менінгеального синдрому немає.

1. Попередній діагноз

ВІЛ-інфекція. Клінічна стадія 4, тяжкий стан. Криптоспоридіоз, гастроінтестинальна форма,

підгострий перебіг. Дегідратація легкого ступеня. Пневмоцистна пневмонія. ДН?

2. Диференційний діагноз

 З бактеріальною пневмонією: гострий початок; «класичні» симптоми – гарячка,

кашель з мокротинням, задишка, біль у грудях; наявні вогнищеві тіні на відміну від
ВІЛ-інфекції

 З гастроінтестинальний сальмонельоз: діарея триває 5-6 діб, відсутня тривала гаряка;

не характерне збільшення лімфовузлів; гепатомегалія не характерна на відміну від
ВІЛ-інфекції

 З рота вірусний гастроентерит: блювання до 5-10 разів на добу, зазвичай після

виникнення діареї; помірний дифузний біль у животі; випорожнення водянисті, у
великій кількості, пінисті, іноді яскраво-жовтого кольору на відміну від ВІЛ-інфекції

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Біохімічний аналіз крові (білірубін загальний та його фракції, ЛФ, ГГТП, АлАТ,
АсАТ, креатинін, сечовина, кліренс креатиніну, глюкоза, загальний білок та альбумін,
ліпідограма)
 Аналіз крові на RW
  Аналіз крові методом ІФА для виявлення анти-НВ cor IgM і HbsAg
 Аналіз крові методом ІФА для виявлення anti-HCV і HCV Ag
 Аналіз крові на ІФА для виявлення IgM, IgG до CMV, VCA EBV, EA EBV, EBNA
EBV
 Зішкріб з урогенітального тракту з подальшим проведенням ПЛР для виявлення ДНК
Neisseria gonorrhoeaе, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis
 Дослідження крові методом ПЛР до вірусу простого герпесу
 Посів з ротоглотки на патогенні гриби
 Проба Манту з 2 ТО
 ЕКГ, ЕхоКГ

 УЗД ОЧП + нирок

 Рентгенографія ОГК

 Пульсоксиметрія

 Консультація фтізіатра, гастроенетеролога

Специфічна діагностика:

 Імунологічний аналіз крові для визначення кількості СD4 клітин

 Передтестова консультація та отримання письмової згоди
 Дослідження крові імунохроматографічним методом для виявлення антитіл до
HIV1/2, HIV Ag p24
 Дослідження крові методом ІФА для виявлення антитіл до ВІЛ
 Імуноблотинг крові для виявлення сумарних антитіл до ВІЛ
 Дослідження крові методом ПЛР для кількісного визначення РНК ВІЛ
 Резистентність до АРТ
 Аналіз калу на мікроскопічне дослідження з попереднім фарбуванням за Цілем-
Нільсеном на виявлення ооцист криптоспоридій
 Аналіз калу з метою виявлення антигену Cryptosporidium parvum hominis методом
ІФА
 ПЛР бронхоальвеолярного змиву на виявлення ДНК пневмоцист
 Бакпосів мокротиння/бронхоальвеолярного лаважу (пневмоциста, мікобактерій,
пневмококів) та калу (криптоспоридій, мікобактерій) з визначення культуральних
властивостей та антибіотикочутливості

4. Лікування

 Госпіталізація до інфекційного відділення

 Ліжковий режим
 Дієтотерапія + тепле рясне пиття до 2-2,5 л на добу
 Катетеризація периферичної вени
 Паромоміцин 1 г 3 рази на добу перорально
 Бісептол 400 мг/80 мг 2 таблетки 2 рази на добу перорально
 Ентеросгель 15 мг 3 рази на добу перорально
 Імодіум 1 капсула (2 мг) 2 рази на добу перорально при діареї
 Трисіль 400 мл в/в крпаельно 1 раз на добу, Реосорбілакт 200 мл в/в крапельно 1 раз
на добу, розчин глюкози 5% 200 мл в/в крапельно 1 раз на добу
  Флуконазол 100 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Тенофовір 300 мг 1 раз на добу перорально + емтрицитабін 200 мг 1 раз на добу
перорально + ралтегравір – 400 мг 2 рази на добу перорально

Задача 2

Хвора С, 32 років поступив в інфекційний стаціонар зі скаргами на підвищення температури

тіла до 37,3 С, загальну слабкість, біль у грудній клітці з правого боку, деяку охриплість
голосу. Захворювання триває останні 6 місяців, за цей час уже був один рецидив.

В об’єктивному статусі звертали на увагу мікрополіаденопатія, висипання у вигляді

ланцюжка пухирців на рівні 4 міжребір’я з правого боку, почервоніння шкіри. Тони серця
приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв., температура тіла 38 °C. Живіт м‫ۥ‬який,
безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеального синдрому немає.
У загальному аналізі крові – лейкопенія, лімфопенія.

1. Попередній діагноз

ВІЛ-інфекція. Клінічна стадія 2, середній ступінь тяжкості. Оперізуючий герпес, грудна

форма, рецидивуючий перебіг, середній ступінь тяжкості

2. Диференційний діагноз

 З простим герпесом: свербіж і висипання везикулярного типу; збільшення

регіонарних лімфатичних вузлів; гострий гінгівіт та стоматит, губний герпес на
відміну від ВІЛ-інфекції

 З шкірним лейшманіозом: лихоманка; чорний колір шкірних покривів; нома,

висип/вугрі, що вражає руки та тулуб на відміну від ВІЛ-інфекції

 З екзема: група безладно розташованих пухирів (не ланцюжком); як правило двобічна

локалізація; відсутня інтоксикація на відміну від ВІЛ-інфекції

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Біохімічний аналіз крові (білірубін загальний та його фракції, ЛФ, ГГТП, АлАТ,
АсАТ, креатинін, сечовина, кліренс креатиніну, глюкоза, загальний білок та альбумін,
ліпідограма)
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові методом ІФА для виявлення анти-НВ cor IgM і HbsAg
 Аналіз крові методом ІФА для виявлення anti-HCV і HCV Ag
 Аналіз крові на ІФА для виявлення IgM, IgG до CMV, VCA EBV, EA EBV, EBNA
EBV
 Зішкріб з урогенітального тракту з подальшим проведенням ПЛР для виявлення ДНК
Neisseria gonorrhoeaе, Chlamydia trachomatis, Trichomonas vaginalis
 Дослідження крові методом ПЛР до вірусу простого герпесу
  Посів з ротоглотки на патогенні гриби
 Проба Манту з 2 ТО
 ЕКГ, ЕхоКГ

 УЗД ОЧП + нирок

 Рентгенографія ОГК

 Пульсоксиметрія

Специфічна діагностика:

 Імунологічний аналіз крові для визначення кількості СD4 клітин

 Передтестова консультація та отримання письмової згоди
 Дослідження крові імунохроматографічним методом для виявлення антитіл до
HIV1/2, HIV Ag p24
 Дослідження крові методом ІФА для виявлення антитіл до ВІЛ
 Імуноблотинг крові для виявлення сумарних антитіл до ВІЛ
 Дослідження крові методом ПЛР для кількісного визначення РНК ВІЛ
 Резистентність до АРТ
 Мікроскопія вмісту пухирців з метою виявлення тілець Арагао
 ПЛР крові з метою виявлення ДНК VZV
 ІФА крові з метою виявлення антитіл до оперізувального герпесу

4. Лікування

 Госпіталізація в інфекційне відділення

 Суворий ліжковий режим
 Дієтотерапія + рясне пиття до 2-2,5 л на добу
 Валацикловір 1 г 3 рази на добу перорально
 Ацикловір 2,5% мазати зону ураження 5 разів на добу
 Тенофовір 300 мг 1 раз на добу перорально + емтрицитабін 200 мг 1 раз на добу
перорально + ралтегравір – 400 мг 2 рази на добу перорально