Захаркевич С. Є.

1. Клінічні критерії діагнозу орнітоз

 кашель,
 гарячка,
 міалгія, артралгія,
 головний біль,
 гепатомегалія,
 спленомегалія,
 безсоння,
 кон'юнктивіт,
 епісклера,
 брадикардія,
 артеріальна гіпотензія,
 емоційна лабільність,
 менінгеальні симптоми,
 нудота, блювання,
 діарея, запор,
 біль у горлі,
 менінгіт, поліневрит,
 нездужання і озноб

2. Принципи патогенетичної терапії атипових пневмоній.

Основним патогенетичним методом корекції гіпоксемії у хворих із середньотяжким

перебігом оксигенотерапія. Проте у пацієнтів з тяжким та вкрай тяжким перебігом НП
оксигенотерапії вже може бути недостатньо, і хворі нерідко потребують респіраторної
підтримки.

За тяжкого перебігу на фоні гіповолемії (пов’язаної з обмеженням вживання рідини) та

вазодилатації нерідко виникає артеріальна гіпотензія, що є найчастішою причиною
септичного шоку, тому артеріальна гіпотензія при тяжкому перебігу аналогічна тій, що
виникає при сепсисі та септичному шоці іншої етіології. Основним засобом
патогенетичної терапії є+в/в інфузія+.

Надмірна інфузійна терапія може сама призводити до посилення набряку легень та

гіпоксемії, тому її слід проводити на фоні інгаляції кисню, а також інтенсивного клініко-
лабораторного моніторингу.

У хворих літнього віку з супутньою патологією серцево-судинної системи можуть

виникати або посилюватися+симптоми серцевої недостатності. У таких випадках хворий
потребує більш ретельного моніторингу, іноді встановлення центрального венозного
катетера і вимірювання центрального венозного тиску, а у тяжких випадках і сатурації
центральної венозної крові.

До вибору методів лікування та медикаментів доцільно залучати кардіолога, а у тяжких

випадках такі хворі потребують переведення до ВІТ.

У деяких хворих, переважно похилого та старечого віку, на фоні дегідратації відмічається

утруднення відкашлювання мокротиння. Це може супроводжуватися бронхообструкцією
і прогресуванням порушень вентиляції та газообміну. Патогенетичною терапією може
бути оральна регідратація
 За наявності в’язкого мокротиння, яке тяжко відходить, можливе призначення
муколітиків (ацетилцистеїн, карбоцистеїн, амброксол) перорально, а також інгаляції
засобів, що поліпшують в’язкість мокротиння та її відходження (гіпертонічний 3% розчин
натрію хлориду, розчин гідрокарбонату натрію).

За наявності бронхообструкції іноді слід використовувати бронходилататори в

небулайзерній формі. У певної категорії пацієнтів ефективним можуть бути постуральний
дренаж та стимулювальна спірометрія (періодичні глибокі вдихи).

3. Охарактеризуйте дані рентгенограми  при атиповій пневмонії, що

викликається Legionella pneumophyllia.

Hа знімку видно осередкові інфільтрати в легеневій тканині та прояви плевриту.

4. Гемограма хворого на респіраторний мікаплазмоз у розпалі хвороби 

Картина периферичної крові характеризується нормальною кількістю лейкоцитів, часто

лімфоцитоз, ШОЕ нормальна або слабо підвищена.

5. Які шляхи передачі  легіонельозу, респіраторного  мікоплазмозу, та  атипової пневмонії,

що викликається Chlamydia pneumoniae?

Повітряно-крапельний. Можливо також аерогенне зараження контактно-побутовим

шляхом через забруднені збудником предмети побуту чи брудні руки.

Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно

виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 40 0С, біль у грудній
клітці при  кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі, де
працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось з нежитю та
дряпання у зіві.

При огляді: шкіра бліда, акроціаноз, задишка - 37 дихальних рухів за 1 хв., підвищення
температури до 400С. Пульс – 120/хв., АТ 100/60 мм рт ст. При перкусії грудної клітки –
укорочення звуку з обох сторін нижче кутів лопаток, аускультативно – дихання ослаблене,
незначна кількість вологих дрібнобульбашкових хрипів. Рентгенологічно – обширна
двостороння пневмонічна інфільтрація, плевральний випіт справа. ШОЕ 50  мм/год.

1. Попередній діагноз.  
Атипова пневмонія (легіонельоз), тяжкий перебіг, ексудативний плеврит, ДН
2 ступеня   
2. План обстеження.  
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Біохімічний аналіз крові (глюкоза, білок загальний і фракції, АлАТ,АсАТ,
 білірубін загальний і фракції, сечовина, креатинін, електроліти (натрій,
 калій, фосфор), газовий склад крові, кислотно-основний стан, СРБ)
 Аналіз крові на RW методом РЗК
 Аналіз крові на HbsAg методом ІФА
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Мікроскопія мазків харкотиння
 ЕКГ + контроль вітальних функцій (діурез, пульс, АТ, ЧД,сатурація
 SpО2 (пульсоксиметрія)
 Рентгенографія органів грудної порожнини в прямій проекції
 Загальний аналіз мокротиння та мікроскопічний аналіз на виявлення M.
 Tuberculosis
  УЗД ОЧП
 Консультація кардіолога
 Аналіз харкотиння методом РІФ на наявність Legionella вдинаміці
 Бактеріальний посів харкотиння на агар Мюллера-Хінтона
 (здодаванням солей заліза та цистеїну) на наявність Legionella
3. Лікування.
 Ліжковий режим
 Дієта 13, рясне пиття (теплий чай, узвар) – до 2 л/добу невеликимиковтками.
 Катетеризація підключичної вени, сечового міхура
 Киснева терапія (інгаляція кисню через маску чи носовий катетер), завідсутності
 самостійного дихання – переведення на ШВЛ.
 Левофлоксацин 0,5 г в\в струминно 1 раз на добу
 Парацетамол 100 мл в/в струменно 1 раз на добу ( при температурівище 38,5 С );
 Преднізолон 60 мг 2 рази на добу внутрішньовенно струминно;
 Реосорбілакт 200 мл 2 рази на добу внутрішньовенно крапельно;
 Глюкоза 5% 200 мл 1 раз на добу внутрішньовенно крапельно
 Амброксол 15 мг (2 мл) внутрішньовенно струминно 2 рази надобу
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл внутрішньовенно струминно