Хворий К, 27 років поступив в інфекційний стаціонар зі скаргами на
підвищення температури тіла до 38 С, загальну слабкість, біль в прямій кишці, рідкі випорожнення 4-5 разів на день з домішкою слизу та крові, деяку охриплість голосу. За останні 6 місяців схуд на 11 кг, а пронос, біль у прямій кишці і підвищення температури тіла тривають більше 2 місяців.
В об’єктивному статусі звертали увагу на мікрополіаденопатію, білі
ніжні нальоти в ротоглотці, гепатолієнальний синдром. При ЕФГДС: кандидозний езофагіт.
Ректороманоскопія: на фоні незначної гіперемій слизової оболонки нижньої
третини прямої кишки виразки до 0,5 см діаметром. В загальному аналізі крові – лейкопенія, лімфопенія.
- Біохімічний аналіз крові (білірубін та його фракції, АЛТ, АСТ, сечовина,
креатинін, глюкоза, загальний білок та альбумін)
- Імуноцитометрія-абсолютна і відносна кількість
- Імунологічний аналіз крові для визначення кількості СD4 клітин
- Аналіз крові на RW;
- Аналіз крові на HbsAg;
- Аналіз калу на яйця гельмінтів;
- ЕКГ - УЗД органів черевної порожнини, нирок.
- Бакпосів мазка з ротоглотки на мікрофлору з антибіотикограмою
- Рентгенографія органів грудної порожнини
- ІФА крові для визначення HbsAg, RNA HCV, HCV cor Ag
- Дослідження крові в ІФА на IgG проти вірусу простого герпесу.
- Кров на анти-HCV IgG та анти-HBcor IgG
- Передтестова консультація та отримання письмової згоди на ВІЛ дослідження
- ІФА крові для виявлення антитіл до ВІЛ (зі згоди пацієнта)
- Імуноблотинг крові для виявлення білків ВІЛ (зі згоди пацієнта)
- ПЛР крові на кількісне визначення РНК ВІЛ
- Дослідження крові на антигени токсоплазм, цитомегаловірусів методом ІФА
- Урогенітальний мазок для дослідження на найчастіші збудники статевих
інфекцій
Квантіфероновий тест для виключення позалегеневого туберкульозу
- Огляд отоларинголога
План лікування
- Госпіталізація в інфекційне відділення
- Ліжковий режим
- Флюконазол 400мг 1 капсула 1 раз на день
- Ацикловір 200 мг 2таблетки 5 разів на день
- Діазолін 0,1 1таблетка 3 рази на день
- Бісептол 2 таблетки 4 рази на добу
- Азітроміцин 500мг 5 днів
- Через 3 тижні після успішного лікування кандидозу і герпетичної
інфекції: специфічне лікування після уточнення діагнозу та кількості
СД4:
- Рекомендована схема: TDF+ 3TC + EFV
- Тенофовір300 мг один раз на добу перорально.
- Ламівудин150 мг два рази на добу перорально.
- Ефавіренз400мг один раз на добу перорально.
1.Описати клінічні особливості пневмоцистної пневмонії
задишка з утрудненим вдихом, яка поступово наростає;
біль в грудній клітці при глибокому вдиху; сухий непродуктивний кашель, який поступово посилюється; схуднення; субфебрильна, а на пізніх стадіях захворювання фебрильна температура; перша оглядова рентгенограма органів грудної клітки без відхилень від норми (її виконували з приводи сухого тривалого кашлю та задишки); відсутність аускультативних шумів, які б відповідали тяжкості задишки (сухих або вологих хрипів. Може визначатись слабке везикулярне дихання); тривалість клінічних симптомів до появи рентгенологічних змін в легенях – 1,5-3 місяці; ВІЛ-інфекція із зниженням кількості CD4 клітин нижче 200 в мм3
2,Зміни в лікворі при токсоплазменному менінгоенцефаліті
Плеоцитоз та підвищення загального білку.
3,Етіотропне лікування токсоплазмозу у імунокомпетентних осіб
На сьогодні найбільш ефективним методом лікування токсоплазмозної інфекції
є призначення комбінації сульфадоксину/піриметаміну, яка діє синергічно і забезпечує блокаду метаболізму фолієвої кислоти у тахізоїтів, що реплікуються. Додаткове призначення фолінієвої кислоти дозволяє попередити токсичний вплив піриметаміну на червоний кістковий мозок. Клітини організму людини можуть використовувати фолінієву кислоту для синтезу нуклеїнових кислот, а токсоплазми — ні.
4.Особливості перебігу криптоспоридіозу у ВІЛ-інфікованих
На тлі імунодефіциту, у тому числі у ВІЛ-інфікованих, криптоспоридіоз має
тяжкий, тривалий (хронічний) перебіг, що призводить до прогресуючої втрати маси тіла до 10% та більше від початкової.
5.Охарактеризувати поняття ВІЛ-енцефалопатія
Синдром ураження нервової системи, що виникає в наслідок безпосередньої
руйнівної дії ВІЛ на центральну нервову систему і проявляється у формі емоційних, когнітивних, рухомих, мовних порушень, негативних змін в здатності до навчання, опануванні навиків, поведінці.