1.

Хвора 3 роки Анамнез хвороби: хворіє на спадкову анемію, після

ангіни з’явилися підвищення температури тіла до 38,9°С, адинамія,
різка блідість шкіри та слизових оболонок, задишка, тахікардія, нудота,
блювота. Об'єктивно: стан важкий, Т тіла 38,9 С, насичено-жовтий
відтінок шкіри, іктеричність склер, лімфовузли не збільшені. Дихання
над легенями жорстке, хрипів немає, ЧД – 32 у хв. Тони серця
приглушені, ритмічні, ЧСС – 120 уд. у хв. Живіт м'який, помірно
болючий у правому підребер'ї, позитивний симптом Ортнера. Печінка
виступає з-під краю реберної дуги на 2,5 см, край гладкий, помірно
болючий. Відзначається збільшення селезінки на 3 см.
Аналіз крові: ер. – 2,1х1012/л, Нв - 85г/л, КП – 0,95 ретикул. - 15%,
лейкоцити - 11,5х109 /л, (еоз. - 4%, палич. – 12%, сегм. - 34%, лімф. -
40%, мон. - 10%), тромбоцити – 180х109 /л
. Еритроцити в мазку з малою поверхнею, зменшений їх середній
діаметр, товщина, осмотична стійкість. Б
ілірубін загальний – 65 мкмоль/л, непрямий – 45 мкмоль/л. У сечі
позитивна реакція на жовчні пігменти.
1. Встановіть діагноз
Гемолітичний криз
2.Сформулюйте основні принципи невідкладної терапії даного хворого
Оксигенотерапія

Переливання еритроцитарної маси: 10-15 мл/кг/добу

Преднізолон: 1-2 мг/кг/добу

Дезінтоксикаційна терапія (глюкозо-сольові розчини, , діуретики

(фуросемід)) 5% розчин глюкози, 0,9% розчин NaCI з вітамінами В2 і
В6, кокарбоксилазой, цитохромом в терапевтичних дозах на період
криза до його стабілізації, Фуросемід: 1-2 мг/кг/добу
Цефтріаксон 20 мг/кг в/в
2. Дитина П., 1 рік 8 міс. Скарги: мама звернулась зі скаргами на
періодичне посмикування підборіддя у дитини, яке посилюється під
час неспокою, посмикування окремих груп м’язів, здригання під час
сну, іноді короткочасні судоми. Анамнез життя: дитина від 1
вагітності. Народився в терміну гестації 35 тижнів. Матері 26 років,
протягом 2 років лікувалася щодо порушення оваріально-
менструального циклу і ендометріозу. Батьку 29 років, здоровий.
Характер трудової діяльності батьків не зв'язаний із професійними
шкідливостями. Об'єктивно: Дитина низькоросла, відстає в психо-
моторному розвитку. Виражене схуднення. Підшкірна основа стоншена
на животі, тулубі, кінцівках. Шкіра блідо-сірого кольору, суха,
лупиться. У ліктьових і підколінних ямках спостерігається ліхенізація і
екскоріація шкіри. Тургор тканин знижений, еластичність шкіри значно
знижена. Волосся тьмяні, рідкі. Під час огляду виникло тонічне
скорочення м'язів стіп і кистей. Кисті при цьому максимально зігнуті,
великий палець приведений до долоні, у п’ястнофалангових суглобах
пальці зігнуті під прямим кутом, у міжфалангових розігнуті. Стопи в
стані різкого плантарного згинання. Слідом за спазмом виникли
розповсюджені клонічні судоми. Тривалість приступу 2 хвилини.

1. Що необхідно ввести для купірування нападу судом при даному

стані?
Седуксен 0,5% розчину в разовій дозі 0,2-0,35-0,5 мг/кг в/в.

2. Які ускладнення можуть виникнути під час приступу загальних

тонічних судом?
Травмування дитини, асфіксія, якщо судом триває надто довго, це
може призвести до статусу епілептикусу - стану, коли судомні
напади тривають понад 5 хвилин або виникають один за одним без
відновлення свідомості між ними

3. Хворий С., 8 років. Скарги: на біль в ділянці серця, серцебиття,

відчуття жару, запаморочення, слабкість. Анамнез хвороби: скарги
з'явилися 1 місяць тому після перенесеної ГРВІ. Схуд на 3,5 кг,
погіршилася успішність у школі, поганий сон. Апетит не порушений.
Дитина стала дратівливою, плаксивою. Об’єктивно: дитина в важкому
стані: підвищена пітливість, відчуття жару, субфебрилітет, тремор,
хореподібний гіперкінез, червоний стійкий дермографізм, тахікардія,
екстрасистоли, екзофтальм, збільшення щитовидної залози до 2
ступеню, почуття страху смерті.
Лабораторні дані:
 загальний аналіз крові: Нв – 141 г/л, ер. - 4,24х1012/л, лейкоцити -
6,8х109 /л, тромбоц. – 291 г/л, ШОЕ – 7 мм/год.
Рівень тироксину – 250 нмоль/л (N – 72 – 150 нмоль/л), холестерин – 2
ммоль/л, залишковий азот – 50 ммоль/л
1. Встановіть діагноз.

Тиреотоксичний криз

2. Яку невідкладну терапію необхідно провести?

 Протитиреоїдні препарати:
o Тіамазол (мерказоліл) 40-60 мг/добу
 Бета-адреноблокатори:
o Пропранолол 1-2 мг/кг/добу
 Глюкокортикоїди:
o Преднізолон 30-60 мг/добу
 Плазмаферез

 Інфузійна терапія: розчини кристалоїдів (натрію хлорид, глюкоза)

 Корекція гіпокаліємії: калію хлорид

Симптоматична терапія:

 Жарознижуючі засоби (парацетамол)

 Протиблювотні засоби (метоклопрамід)

Моніторинг:

 Контроль за ЧСС, ЧД, сатурацією, артеріальним тиском, діурезом

4. Дівчинка 16 років Скарги: на слабкість, підвищену стомлюваність,

поганий апетит, нудоту, головокружіння Анамнез хвороби: страждає на
системний червоний вовчак. Захворювання характеризується важким
люпус-нефритом. Добова доза преднізолону - 60 мг. Дівчина
самостійно відмовилася від прийому кортикостероїдів. Через 5 діб стан
хворої значно погіршився: посилилася загальна слабкість, з’явились
масивні набряки, нудота, блювання. Об’єктивно: стан хворої важкий.
Дівчинка адинамічна. Невгамовне блювання, запах аміаку із рота.
Тургор тканин знижений, шкіра бліда з землистим відтінком, набряки
обличчя та нижніх кінцівок. Дихання поверхневе, тахіпное. Тони серця
приглушені, брадикардія. Пульс ниткоподібний. АТ 50/20 мм рт.ст.
Олігурія.
 Лабораторні дані:
Загальний аналіз крові: еритроцити 2,5х1012/л, Нв 70 г/л, ц.п. – 0,9
лейкоцити 14,0х109 /л, ШОЕ – 54 мм/год.
Загальний аналіз сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 10-15 в п/зору,
гіалінові циліндри. Рівень креатиніну крові - 1,2 ммоль\л, сечовини
крові - 65,2 ммоль/л, калію - 7,1 ммоль/л.
1. Встановіть діагноз.
Гостра ниркова недостатність
2. Яка тактика лікаря в даному випадку?
 Невідкладна госпіталізація в реанімаційне відділення.
 Відновлення прийому преднізолону в початковій дозі (60
мг/добу) з подальшим її титруванням.
 Корекція електролітних порушень (гіперкаліємії).
 Симптоматична терапія.
3.Від чого залежить прогноз стану дитини?
 Тяжкості загострення СЧВ
 Наявності супутніх ускладнень
 Ефективності проведеної терапії
3. Сформулюйте принципи невідкладної терапії.
Преднізолон 60 мг/добу внутрішньовенно (подальше титрування дози
під контролем активності СЧВ)
Кальцію глюконат: 10 мл 10% розчину внутрішньовенно
внутрішньовенна повільна iнфузiя 0.9% розчину натрію хлориду 10
мл/кг/година.

5. Дитина 1 рік 9 міс. Скарги: на часте шумне дихання, синюшність, різке

занепокоєння. Анамнез хвороби: дитина занедужала гостро два дні
тому, коли з'явилася нежить, кашель, підвищилася температура тіла до
38,3˚С, знизився апетит. Мати за медичною допомогою не зверталася.
На наступну добу температура тіла підвищилася до 39˚С, кашель став
грубим, гавкаючим, голос сиплим. Уночі стан дитини погіршився –
з'явилося часте шумне дихання, синюшність, різке занепокоєння.
Машиною швидкої допомоги дитина доставлена до лікарні.
Об'єктивно: стан важкий, свідомість порушена – сопор. Зіниці
розширені, менінгеальних симптомів немає. Дитина правильної
статури, підвищеного харчування. Шкірні покриви бліді, ціанотичні,
холодний липкий піт. Виражений ціаноз губ, носогубного трикутника і
піднігтьових лож. Температура тіла 36˚С. Подих «риб'ячий». Границі
серця розширені, тони глухі, брадикардія. Пульс 64 у хв., нестабільний.
Живіт м'який, печінка на 3см, а селезінка на 1,5 см нижче реберної
дуги.
1. Встановіть попередній діагноз
Стенозуючий ларинготрахеїт
2. Яку невідкладну терапію необхідно провести?
Оксигенація
Дексаметазон в/м у дозі 0,6 мг/кг маси тіла
Сальбутамол усередину в дозі 3–8 мг/добу у вигляді аерозолю по 1–
2 дози 3–4 рази на добу або інгаляцій через небулайзер по 1,25–
2,50 мг.