Ситуаційна задача №1

Хворий 21 року, студент, захворів вранці, відчувши озноб, підвищилася

температура до 39,0С, з’явилися загальна слабкість, головний біль, помірний біль у
горлі під час ковтання, ломота у м’язах та суглобах, нудота, повторне блювання. Тричі
протягом дня був кашоподібні випорожнення без патологічних домішок. Ввечері
приєднався біль у правій половині живота. Наступного дня біль у животі посилився,
локалізувався у правій здухвинній ділянці, зберігалася висока температура тіла. З
діагнозом «гострий апендицит» направлений до стаціонару, де у той же вечір
прооперований: виявлено незмінений апендикс і збільшені мезентеріальні лімфатичні
вузли. З підозрою на черевний тиф хворий переведений в інфекційний стаціонар.
Об’єктивно: гіперемія ротоглотки, незначна іктеричність склер. Печінка +2 см,
чутлива під час пальпації. З боку серця – без змін. У загальному аналізі крові –
помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, помірна
еозинофілія, помірно прискорена ШОЕ.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.
1. Кишковий єрсеніоз, гастроінтестинальна форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його
фракції, білурубін(прямий і непрямий))
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
Специфічна діагностика:
 Бак-посів калу на збудника кишкового єрсиніозу
 Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним Ag в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 5
 Ципрофлоксацин 0,5 2 раза в день, per os
  Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
 Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в крапильно+тепле рясне пиття до 2л на
добу
 Ентеросгель по 1ст. ложці 2 рази на добу, per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
 Перев’язка післяопераційної рани
 Кетанов 10мг в/м (при вираженому болю в післяопераційному рубці)

Ситуаційна задача №2
Хворий 32 років захворів гостро з появи гарячки, незначного головного болю,
загальної слабкості. На 2 добу з’явилися рідкі випорожнення до 3 р/добу, біль у
суглобах, на 3 добу хворий помітив висипання на тілі. Госпіталізований на 4 добу
захворювання. З’ясовано, що за 10 днів до захворювання був у відрядженні, часто
вживав у їжу салат зі свіжої капусти та моркви.
Об’єктивно: температура тіла 39,1С. На шкірі обличчя, шиї, дистальних відділів
кінцівок дрібний точковий висип, що має вигляд «капюшона», «рукавиць» та
«шкарпеток». Губи вишневого відтінку. Язик обкладений білим нашаруванням, його
кінчик має вигляд «малини». Живіт чутливий під час пальпації у правій здухвинній
ділянці, там же - укорочення перкуторного звуку. Печінка та селезінка помірно
збільшені. Над легенями дихання везикулярне. Пульс – 88 уд/хв., ритмічний. АТ –
120/80 мм рт.ст. Суглоби візуально не змінені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Гострий псевдотуберкульоз, генералізована форма, середньої тяжкості

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
  Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його
фракції, білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби)
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
Специфічна діагностика:
 Кров на гемокультуру
 Копроуринокультура
 Аналіз крові на РНГА з псевдотуберкульозним Ag в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 5
 Ципрофлоксацин 0,5 2 раза в день, per os
 Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
 Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу в/в крапильно+тепле рясне пиття до 2л на
добу
 Ентеросгель по 1ст. ложці 2 рази на добу, per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os

Ситуаційна задача №3
Хворого робітника молочної ферми 45 років госпіталізовано до інфекційного
стаціонару на 14 день захворювання із скаргами на гарячку, озноб, підвищену
пітливість. Захворів гостро з підвищення температури тіла до 38,0°С, незначного
погіршення загального стану. Продовжував працювати протягом 5 діб. Надалі
температура підвищилась до 38,5-39,0°С, з’явився помірний біль у суглобах,
пітливість, наросла загальна слабкість.
 Об’єктивно: активний, не відчуває інтоксикації. T- 38,5°С. Суглоби не
деформовані, помірний біль під час рухів. Печінка збільшена до 3 см, пальпується
нижній край селезінки. Пульс – 80 уд/хв, ритмічний, АТ – 140/80 мм рт.ст. Тони серця
трохи приглушені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Гострий бруцельоз, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (креатинін, сечовина, АЛТ, АСТ, ЛФ, тимолова проба, глюкоза,
загальний білок і його фракції, білурубін(прямий і непрямий), ревмопроби)
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
Специфічна діагностика
 Реакції Райта, Хаддлсона(реакція аглютинації) з бруцельозним діагностикумом
в динаміці
 Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника бруцельозу в динаміці
 Аналіз крові на ПЛР ДНК бруцел
 Бак посів крові на збудника бруцельозу
 Стернальна пункція з бактеріальним дослідженням кісткового мозку на
бруцели
3. План лікування.
 ліжковий режим
 дієта стіл № 5
 Доксициклін 0,1 1 раз на добу per os
 Рифампіцин 0,3г х3 рази на добу протягом per os
 рясне пиття (до 3000 мл на добу)
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Аскорутин (по 1 т х 3 рази на добу, per os)
Ситуаційна задача №4
У студента, що відвідував хворого товариша, на 2 добу після цього з’явився
озноб, сильний головний біль у лобній ділянці, ломота в тілі, підвищилася
температура тіла до 39,0°C. До кінця першої доби з’явилися закладеність носа, сухий
надсадний кашель з відчуттям дряпання за грудниною.
Об’єктивно: обличчя гіперемійоване та дещо набрякле. Ін’єкція судин склер та
кон’юнктив, утруднене носове дихання. Ротоглотка гіперемійована, зернистість
задньої стінки глотки. У легенях жорстке дихання та одиничні сухі розсіяні хрипи.
Пульс 96 уд/хв., ритмічний. АТ – 110/75 мм рт.ст. Тони серця приглушені.
Менінгеальних знаків не виявлено.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Грип, типова форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ
Специфічна діагностика:
 Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу
 Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 15
 Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os
 Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу
 Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
 Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
  Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
 Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день

Ситуаційна задача №5
Робітницю птахофабрики 37 років госпіталізовано на 5 день хвороби. Захворіла
гостро з підвищення температури тіла до 39,0°С, головного болю, сухого кашлю,
загальної слабкості, погіршення сну.
Об’єктивно: температура тіла 38,5°С. Гіперемія слизової оболонки м’якого
піднебіння, дужок. Незначна задишка. Над легенями жорстке дихання. Пульс 86
уд/хв., ритмічний. АТ - 120/80 мм. рт. ст. Незначна ригідність м’язів потилиці, слабо
позитивний симптом Керніга.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Орнітоз, типова форма, середній ступінь тяжкості, дихальна недостатність 1
ступеня
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на Hbs Ag
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
лужна фосфатаза, АСТ, АЛТ, КОС)
 Газовий склад крові
 Спірографія
  Рентгенографія ОГП
 УЗД ОЧП
 Бак-посів харкотиння
 Аналіз харкотиння на МБТ
Специфічна діагностика:
 Аналіз крові на РЗК з орнітозним діагностикумом в динаміці
 Аналіз крові на ІФА Ig збудника орнітозу
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 5
 Азитроміцин 0,5 1 раз в день, per os
 Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
 Ібупрофен 0,5 3 рази на добу, per os
 Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
 Інгаляції кисню

Ситуаційна задача №6
Хворого 45 років госпіталізовано на 4 день хвороби. Захворювання почалося
гостро з підвищення температури тіла до 39,0° С, ознобу, головного болю, пітливості,
болю у м’язах та лівій пахвовій ділянці. З епідеміологічного анамнезу встановлено, що
за тиждень до захворювання полював на зайців в Одеській області, знімав шкіру з
убитого зайця.
Об’єктивно: Т - 39,5°С. На шкірі тулуба симетричні, еритематозно - петехіальні
висипання. На великому пальці лівої руки виразка діаметром 0,5 см із щільним дном,
шкіра навколо неї набрякла, гіперемійована. На лівому передпліччі лімфангоїт. У лівій
пахвовій області збільшений до величини курячого яйця лімфатичний вузол,
малочутливий. Тони серця приглушені. Пульс частий, відповідає рівню температури
тіла. АТ – 130/80 мм рт.ст. В загальному аналізі крові - нормоцитоз, прискорена ШОЕ.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Діагноз: Туляремія, виразково-бубонна форма (ульцерогландулярна),
середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімічне дослідження крові (глюкоза,креатинін, сечовина, КОС)
 Коагулограма
 ЕКГ
 Огляд хірурга
Специфічна діагностика:
 Бак посів (кров, пунктат бубону, виділення з виразки) на виявлення збудника
туляремії
 Біологічна проба на лабораторних тваринах (пунктат бубону)
 Аналіз крові на ІФА IgM з використанням туляремійного діагностикуму в
динаміці
 Шкірно-алкргійна проба з тулярином
3. План лікування
 Режим постільний
 Дієта №15
 Стрептоміцин 1г 1раз в день в/м
 Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Лоратадін 0,01 1р/д пер ос
 Аскорутін 0,5 1раз на добу
 Вскриття бубону, аспірація гною, промивання антисептиком, первязка
Ситуаційна задача №7
Хвора 35 років поступила на 7 добу хвороби з діагнозом «грип». Скаржиться на
кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла. Захворювання
почалося поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить. Продовжувала працювати,
температуру не вимірювала.
Об’єктивно: температура 37,2°С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок. Голос
осиплий. Носове дихання утруднене. В легенях – дихання з жорстким відтінком. З
боку серцевої діяльності без змін. Печінка і селезінка не збільшені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ
Специфічна діагностика:
 Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу парагрипу
 Аналіз крові на РНГА з парагрипозним AG в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 15
 Тепле рясне пиття до 3500мл на добу
 Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
 Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
 Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
 Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день
Ситуаційна задача №8
Хвора 16 років поступила в інфекційне відділення через 20 год від початку
хвороби. Захворювання почалося гостро, з ознобу та підвищення температури тіла до
40,0 С, блювання, сильної ломоти у тілі, головного болю.
Об’єктивно: температура тіла 36,1С, свідомість порушена. На ін’єкції реагує
слабко. Риси обличчя загострені, шкіра вкрита липким холодним потом. На тулубі та
кінцівках геморагічний висип з ціанотичним відтінком неправильної форми та різного
ступею забарвлення. Тотальний ціаноз. Тахіпное. Тони серця глухі, пульс
ниткоподібний, 148 уд/хв. АТ – 50/0 мм рт.ст. Менінгеальні знаки відсутні.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Менінгококова інфекція, менінгококцемія, вкрай тяжкий перебіг, пізній
ІТШ 2 ступеня, ГДН 2 ступеня, ДВЗ-синдром
2. Діагностика:
 ЗАК, ЗАС…
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
 Коагулограма
 Група крові і резус фактор
 ЕКГ
 Консультація офтальмолога
 Консультація невропатолога
 Пульсоксиметрія
 Специфічна діагностика:
 Бактеріоскопія крові на менінгокок (мазок+товста крапля)
 Бак-посів крові на менінгокок
 Бак-посів мазка з носоглотки на менінгокок
 Аналіз крові на РНГА з менінгококовим Ag в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 15
 Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ
 При збудженні – аміназин 2,5% 2,0 в/м
 Левоміцетин 1,0 4 рази на добу в/в ст
 Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в кр
 Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
 Поліглюкін 500 мл 1 раз на добу в/в краплинно
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно
 Контрикал 100 000 ОД 2 разу на добу в/в крапинко
 Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в стр
 Гепарин 5 000 ОД 4 рази на добу в/в ст
 Адреналін 0,1% 1,0 в/в струминно

Ситуаційна задача №9
Хворого 24 років доставлено в клініку бригадою швидкої медичної допомоги на
2 добу захворювання. Захворювання почалося з ознобу, підвищення температури тіла
до 40,0°С, значного головного болю, тричі було блювання. За 3-4 доби до цього
скаржився на помірну загальну слабкість, дряпання у горлі, нежить. Продовжував
працювати.
 Об’єктивно: температура тіла – 40,5°C, мовне та рухове збудження. Свідомість
відсутня, судоми нижніх кінцівок. Обличчя гіперемійоване, ін’єкція склер.
Гіперестезія шкіри. Пульс 110 уд/хв, ритмічний, АТ 150/90 мм рт.ст. Тони серця
звучні, над легенями дихання везикулярне. Живіт м’який, печінка та селезінка не
збільшені. Помірна гіперемія задньої стінки глотки, там же гнійна доріжка. Позитивна
ригидність потиличних м’язів.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Менінгококова інфекція, комбінована форма (назофарингіт + менінгіт),
важкий ступінь тяжкості, набряк мозку
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
 ЕКГ
 Консультація офтальмолога
 Консультація невропатолога
 Консультація ЛОР
 Пульсоксиметрія
 Люмбальна пунція, загальний і біохімічний аналіз ліквору
Специфічна діагностика:
 Бактеріоскопія ліквору на менінгокок
 Бак-посів ліквору на менінгокок
 Бак-посів мазка з носоглотки на менінгокок
 Аналіз крові на РНГА з менінгококовим Ag в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №15
 Бензилпеніцилін 6 млн ОД 4 рази на добу ( після проби на чутливість)
 Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Преднізолон 30мг 2 рази на добу в/в струминно
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно

Ситуаційна задача №10

Чоловік, 40 років, хворіє протягом 2 років, своє захворювання пов’язує з
перебуванням в Індії. Скаржиться на майже постійні болі в животі, часті рідкі
випорожнення з домішками крові. Захворювання почалося поступово з непостійного
болю у животі, періодичного проносу, у подальшому у випорожненнях почали
з’являтися домішки крові. Лікування антибактерійними засобами стійкого ефекту не
дало.
Об’єктивно: температура тіла 37,0°С. Шкіра бліда. Язик вологий, обкладений
білим нашаруванням. У легенях дихання везикулярне. Пульс – 80 уд/хв., АТ 110/75 мм
рт.ст. Тони серця звучні. Живіт м’який, помірно болісний за ходом товстого
кишечника. Печінка та селезінка не збільшені. Під час ректороманоскопії виявлені
глибокі виразки з підритими краями та сальним дном, слизова за межами виразок – без
змін. У просвіті кишечнику багато склоподібного слизу.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Хронічний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, середній ступінь
тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції)
 ЕКГ
Специфічна діагностика:
 Паразитоскопія калу на на амебіаз
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 4
 Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os
 Індометацин 0,5 3 рази на добу, per os
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os
 Аевіт 1 капсула 3 рази на добу, per os

Ситуаційна задача №11

Хворий 20 років поступив до інфекційного відділення зі скаргами на біль внизу
живота, часті рідкі випорожнення спочатку калового характеру, потім мізерні, зі
слизом і кров’ю у вигляді «ректального плювка». Температура тіла 39,5°С, язик сухий,
обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, болючий в ділянці сигмоподібної
кишки, остання спазмована. Зі сторони інших органів та систем – без змін.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Шигельоз, колітний варіант, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:
 ЗАК, ЗАК
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції)
 ЕКГ
 Ректорманоскопія
Специфічна діагностика:
 Бак-посів калу на збудник шигельозу
 Аналіз крові на РНГА з шигельозним Ag в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режи
 Дієта 4
 Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
 Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу
в/в краплинно

Ситуаційна задача №12

Хворий 42 років доставлений у відділення на 2 день хвороби зі скаргами на
головний біль, розлитий біль у животі, нудоту, безперервне блювання, судоми м’язів
нижніх кінцівок, часті рідкі смердючі випорожнення, головний біль. Захворів через 18
год після вживання у їжу сирих курячих яєць.
Об’єктивно: температура тіла 36,2°С. У свідомості, риси обличчя загострені,
акроціаноз. Тургор шкіри знижений. Голос осиплий. Язик сухий, живіт здутий, під час
пальпації болісний переважно в епігастральній ділянці, навколо пупка та в
ілеоцекальному кутку, сигмоподібна кишка не спазмована. Печінка виступає на 2 см
нижче краю реберної дуги. Селезінка не пальпується. Тони серця глухі, пульс
ниткоподібний, частий, 120 уд/хв. АТ – 40/20 мм рт.ст. ЧД 36/хв., дихання поверхневе.
Судоми м’язів нижніх кінцівок. Діурез 400 мл.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, дегідратаційний шок 2
ступеня
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
 ЕКГ
Специфічна діагностика:
 Бак-посів калу/блювотних мас на збудник сальмонельозу
 Аналіз крові на РНГА з сальмонельоз ним Ag в динаміці
3.Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 4
 Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих
промивних вод
 Спочатку Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 120мл/хв., далі 2000 мл в/в зі
швидкістю 80мл/хв., наступні Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 50мл/хв.
 Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
 Аскорбінова кислота 5% 10мл, в/в струминно
Ситуаційна задача №13
Хворий 35 років поступив на 7 добу захворювання зі скаргами на сильний біль у
м’язах, високу температуру тіла, головний біль, жовтяницю. Захворювання почалося
гостро з остуди, підйому температури тіла до 40,0°C, сильного болю у м’язах. У
подальшому – гарячка постійного типу, головний біль, нудота, позиви на блювання,
кров’яниста сеча, на 5 добу – жовтяниця. За 2 тижні до захворювання перебував у селі,
купався в озері.
Об’єктивно: у свідомості., не дає доторкнутися до м’язів, кричить від болю.
Температура тіла 37,4°С. Інтенсивна жовтяниця з геморагіями. Язик сухий,
обкладений коричневим нашаруванням. Виражений склерит та кон’юнктивіт. Пульс –
100 уд/хв., АТ – 80/50 мм рт.ст. Тони серця приглушені. Печінка виступає з-під краю
реберної дуги на 3 см. В загальному аналізі крові – лейкоцитів 30,0х109/л, ШОЕ – 50
мм/год. Олігурія.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
1. Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ,
(олігурична стадія). ДВЗ-синдром
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, азот, глюкоза, загальний білок і його
фракції, електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС, білірубін та фракції,
АСТ, АЛТ, КФК, ЛДГ)
 Аналіз сечі за Зимницьким
 Коагулограма
 ЕКГ, ЕхоКГ
 УЗД ОЧП
Специфічна діагностика
 Аналіз крові на РМАЛ з жививми культурами лептоспір
3. Лікування:
 Режим суворий ліжковий
 Дієта №7 з обмеженням білка та солі
 Бензилпеніцилін 2млн 6 р/д в/в
 Трисіль 1000мл 2 рази на в/в кр
 Глюкоза 5% 400мл 2рази на добу в/в кр + Допамін 1 ампула (20 мг)
 Реополіглюкін 200мл 2 рази на добу в/в кр
 Етамзилат 12,5 % 8 мл в/в стр
 Контрикал 100тис. 1 раз в день вв краплинно
 Фуросемід 2,0 3 рази на добу в/в стр

Ситуаційна задача №14

Хворий 23 років, працівник забійного цеха м’ясокомбінату, поступив на 6 день
хвороби зі скаргами на виражений головний біль, біль у м’язах, особливо ніг,
блювання. Захворювання почалося гостро: температура тіла підвищилася до 40,0°С й
утримувалася на цьому рівні всі дні, турбував біль в м’язах, головний біль, що
поступово посилювався. З 3 дня хвороби - щоденно носові кровотечі. Через м’язовий
біль не зміг ходити.
Об’єктивно: лежить непорушно, стогне. Незначна жовтяниця, висипка відсутня. На
склерах - зливні геморагії, в ротоглотці - без змін. Помірна ригідність потиличних
м’язів, позитивний симптом Керніга. Гепатолієнальний синдром. Т тіла 39,6°С, пульс
104 уд/хв., поодинокі екстрасистоли. Тони серця приглушені. АТ – 130/80 мм рт.ст. За
добу у відділенні хворий виділив 300 мл сечі, яка мала вигляд «м’ясних помиїв».
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
 4. Діагноз: Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий перебіг. ГНН ІІ
(олігоурична стадія). Лептоспірозний менінгіт (?).Геморагічний синдром
5. Діагностика: додати люмбальна пункція з дослідженням ліквору в темному полі,
згальним і біохімічним дослідженням

Ситуаційна задача №15

Хвора 45 років госпіталізована у стаціонар на 2 добу захворювання зі скаргами
на слабкість, нечіткість зору, двоїння в очах, сухість у роті, закреп. За 2 дні до хвороби
їла копчену свинину домашнього приготування.
Об’єктивно: бліда, свідомість ясна. Температура тіла 36,8°С, пульс – 68 уд/хв., АТ –
130/80 мм рт.ст. Живіт здутий, метеоризм. Зіниці розширені, на світло реагують
погано; птоз, конвергенція порушена. Сухожилкові рефлекси жваві, симетричні.
Чутливість не порушена. Менінгеальних симптомів немає.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Харчовий ботулізм, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
 ЕКГ
 Консультація офтальмолога
 Консультація невропатолога
Специфічна діагностика:
 Аналіз крові на РН з ботулотоксином
 Бак-посів промивних вод шлунка/залишків їжі/кишечника на збудник ботулізму
3.Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 15
 Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих
промивних вод
 ПБС 25000 МО в/м 1 раз на день (після проби на чутливість)
 Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
 Очисна клізма через день
Ситуаційна задача №16
Хворий 55 років поступив у клініку в 1-й день захворювання зі скаргами на
утруднення під час дихання та ковтання, значну загальну слабкість, двоїння в очах,
погіршення зору. Захворювання почалось через 8 годин після вживання в’яленої риби
з помірного болю в епігастрії, короткочасного блювання.
Об’єктивно: дихання утруднене, шкіра обличчя бліда з ціанозом. Зіниці широкі,
на світло не реагують, птоз. Порушений глотковий рефлекс, є парез м’якого
піднебіння. Виразна слабкість кінцівок. Язик сухий, живіт здутий. АТ - 120/70 мм. рт.
ст., пульс - 86 уд/хв., ЧД 36 за хв.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Харчовий ботулізм, важкий ступінь тяжкості, ГДН 1 ст.

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
 ЕКГ
 Консультація офтальмолога
 Консультація невропатолога
Специфічна діагностика:
 Аналіз крові на РН з ботулотоксином
 Бак-посів промивних вод шлунка/залишків їжі/кишечника на збудник ботулізму
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 15
 ПБС 25000 МО в/м 1 раз на день (після проби на чутливість)
  Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу
в/в краплинно
 Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
 Гіпербарична оксигенація
 Інгаляції кисню
 Очисна клізма кожен день

Ситуаційна задача №17

Хворий 35 років на добу хвороби госпіталізований у стаціонар зі скаргами на
нудоту, повторне блювання, біль у верхній половині живота ріжучого характеру.
Однократно був пронос без патологічних домішок. Із анамнезу відомо, що за 3 години
до захворювання їв торт, що зберігався в холодильнику протягом 1 тижня.
Об’єктивно: шкіра бліда, періодично виникають судоми м’язів нижніх кінцівок.
Температура тіла 37,1°С, пульс 90 уд/хв., слабкого наповнення. АТ – 100/60 мм рт.ст.,
ЧД – 18 за хв. Тони серця приглушені. Над легенями вислуховується жорстке дихання.
Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м’який, чутливий в
епігастральній ділянці.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Харчова токсикоз-інфекція (стафілококова), середній ступінь тяжкості,

помірна дегідратація
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
  Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
 ЕКГ
Специфічна діагностика:
 Бак-посів блювотних мас/калу на s. aureus
3. Лікування
 Постільний режим
 Голод
 Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих
промивних вод
 Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу
в/в краплинно
 Ентеросгель 1столова ложка 3 рази на день

Ситуаційна задача №18

Хвора 46 років захворіла гостро: о 5 годині ранку виникли часті водянисті
випорожнення та блювання – 5 разів. О 8 годині виникли судоми литкових м’язів,
відчула серйозну слабкість, запаморочення.
В приймальному відділенні було рясне блювання «фонтаном». Об’єктивно:
температура тіла 36,0°С. Шкіра холодна на дотик, акроціаноз. Тургор шкіри знижений.
Риси обличчя загострені, очі запалі. Слизові ротової порожнини та кон’юнктиви сухі,
гіперемійовані. Язик обкладений. Голос осиплий. Періодичні судоми м’язів кистей,
стоп, гомілок. Пульс ниткоподібний, ЧД 28/хв., АТ – 60/40 мм рт.ст. Живіт м’який,
безболісний, бурчання під час пальпації в навколопупковій ділянці. Випорожнення
безбарвні, водянисті, нагадують рисовий відвар.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження.
3. Лікування.

1. Холера, типова форма, важкий ступінь тяжкості, дегідратаційний шок

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
 ЕКГ
Специфічна діагностика:
 Бак-посів калу на збудника холери
 Експрес-діагностика Аналіз калі на реакцію мікроаглютинації збудника холери
 Аналіз крові на РНГА з холерни Ag в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 4
 Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих
промивних вод
 Спочатку Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 120мл/хв., далі 2000 мл в/в зі
швидкістю 80мл/хв., наступні Трисіль 2000 мл в/в зі швидкістю 50мл/хв.
 Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно
Ситуаційна задача №19
Хворий 22 років поступив на 1 добу захворювання зі скаргами на слабкість,
пронос. Встановлено, що брат і мати хворого знаходяться в інфекційному відділенні.
Захворювання розпочалося раптово з проносу без больових відчуттів зі сторони
кишечника.
Об’єктивно: температура тіла 36,8°С. Шкіра фізіологічного забарвлення, тургор
не знижений. Язик вологий. Живіт м’який, безболісний, урчить. Випорожнення рідкі у
вигляді «рисового відвару». Блювання немає. Пульс – 80/хв., АТ – 110/70 мм рт.ст.
Тони серця звучні.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Холера, типова форма, середній ступінь тяжкості, легка дегідратація

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
 ЕКГ
Специфічна діагностика:
 Бак-посів калу на збудника холери
 Експрес-діагностика Аналіз калі на реакцію мікроаглютинації збудника холери
 Аналіз крові на РНГА з холерни Ag в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 4
 Промивання шлунку та кишечника розчином гідрокарбонату Na до чистих
промивних вод
 Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/в краплинно+Глюкоза 5% 500мл 2 рази на добу
в/в краплинно
 Ципрофлоксацин 0,5 2 рази на добу, per os
Ситуаційна задача №20
Хворий 16 років захворів гостро через три тижні після аналогічного захворювання
у молодшого брата, котрий лікувався амбулаторно під наглядом педіатра з діагнозом
«Грип». Раптово з’явився озноб, головний біль, загальна слабкість, міалгії, біль під час
рухів очними яблуками, температура підвищилась до 39,5°С і трималась протягом 3
діб. Потім загальний стан покращився, збереглись лише слабкість та знижений апетит.
З 3 дня захворювання потемніла сеча, з’явилась тяжкість в епігастрії після прийому
їжі. На 5 день на тлі подальшого покращання загального стану помічена жовтяниця.
Об’єктивно: субіктеричність склер, м’якого піднебіння. Живіт м’який, неболючий,
печінка + 4 см, м’яка, селезінка не збільшена. Пульс – 68 уд/хв, АТ – 110/70 мм рт. ст.
Тони серця звучні.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Вірусний гепатит А, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
  Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
білірубін і його фракції, лужна фосфатаза, ГГТП, АлАт, АсАТ)
 УЗД ОЧП
Специфічна:
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту А
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №5
 Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Ентеросгель 1 ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Лактулоза 15 мл 2 рази на добу per os

Ситуаційна задача №21

Хворий 37 років поступив в клініку зі скаргами на загальну слабкість, зниження
апетиту, свербіж шкіри. Захворювання почалося з болю в суглобах, загальної
слабкості, погіршення апетиту. Через 3 дні виникла нудота, двічі було блювання, зник
апетит, наросла загальна слабкість. На 8 добу захворювання стала темнішою сеча,
знебарвилися випорожнення, з’явився свербіж шкіри, люди з близького оточення
помітили жовтяницю.
 Об’єктивно: температура тіла нормальна, помірна жовтяниця. Пульс 62 уд/хв.,
АТ – 100/60 мм рт.ст. Язик обкладений нашаруванням. Печінка +3 см, середньої
щільності, пальпується збільшена селезінка.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Гострий вірусний гепатит В, жовтянична форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
білірубін і його фракції, лужна фосфатаза, ГГТП, АлАт, АсАТ)
 Коагулограма
 УЗД ОЧП
 ЕКГ
Специфічна:
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусного гепатиту В
 Аналіз крові на ПЛР ДНК вірусу гепатиту В
4. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №5
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу
 Контрикал 100 тис ОД 1 раз на добу в/в крапельно на фізіологічному розчині
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Ентеросгель 1 ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Лактулоза 15 мл 2 рази на добу per os
Ситуаційна задача №22
Хворий 19 років, студент, поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі
скаргами на нежить, кашель, відчуття дертя в горлі. Захворювання почалося гостро з
підвищення температури тіла, кашлю. Гарячка постійного типу тривала 3 дні. На 4
день спостерігалось короткочасне зниження температури, після чого на обличчі
з’явився висип, який наступного дня поширився на шию і грудну клітку. Висип
супроводжувався підвищенням температури до 39,5°С.
Об’єктивно: температура тіла 39,9С, хворий кволий. Обличчя набрякле. На
шкірі обличчя, шиї, грудей – плямисто-папульозний висип. Виражений кон’юнктивіт і
склерит, пальпуються помірно болісні задньошийні лімфовузли розміром до 1 см.
Слизова оболонка ротоглотки гіперемійована. Дихання жорсткувате, поодинокі сухі
хрипи. Пульс 110 уд/хв., ритмічний. Тони серця приглушені. АТ 105/70 мм рт. ст. Язик
вологий, обкладений нашаруванням. Печінка і селезінка не пальпуються.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Кір, період розпалу, типова форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ
Специфічна:
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника кору
3. Лікування:
  Постільний режим
 Дієта №15
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу per os
 Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в обидва ока 4 рази на день
 Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні температури вище 38,0)

Ситуаційна задача №23

Хворий 17 років, студент, проживає у гуртожитку. Поступив до клініки на 2 день
хвороби зі скаргами на висип на тілі, незначне нездужання. Захворювання почалося
гостро, з одночасного підвищення температури тіла до 38,0°С і появи висипу на тілі.
Об’єктивно: Т-37,3°С, незначна слабкість. Помірна гіперемія кон’юнктив, слабкі
слизисті виділення з носу. Висип плямистий, по всьому тілу, незначна гіперемія в
ротоглотці. Пальпуються збільшені потиличні лімфатичні вузли. Гемодинаміка
стабільна. З боку органів грудної клітки та живота патологічних змін не виявлено.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Набута краснуха, типова форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:
  Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ
Специфічна:
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника краснухи
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №15
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Глюкоза 5% 500 мл 2 рази на добу
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Ситуаційна задача №24

 Хворого 15 років госпіталізовано в інфекційне відділення на 4 день хвороби.
Захворювання почалося з підвищення температури тіла до 37,4°С. Продовжував
ходити на заняття. В день госпіталізації з’явився біль в очах, сльозотеча, біль в горлі
при ковтанні.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкіра обличчя бліда. Правосторонній
плівчастий кон’юнктивіт, повіки очей набряклі. Слизова оболонка ротоглотки
гіперемійована. Мигдалики збільшені в розмірах, нашарувань немає. Збільшені
підщелепні, шийні лімфовузли до 2 см, не болісні. Серце та легені без змін. Печінка та
селезінка не збільшені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Аденовірусна інфекція, фарингокон’юнктивальна гарячка, перебіг

середньої важкості
2. Діагностика.
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові – креатинін, сечовина, глюкоза, білок з фракціями
 ЕКГ
Специфічна:
 Аналіз крові на РНІФ з аденовірусним діагностикумом в динаміці
 ПЛР на виявлення ДНК аденовірусів
3. Лікування:
 Режим постільний
 Дієта №15
 Рясне пиття до 3 л на добу
 Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в кожне око 4 рази в день
 Назоферон по 2 вприски 3 рази на день
 Лоратадин 0,0 1 раз в день, per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
 Парацетамол 0,5 пер ос (при 38 і більше)
 Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
Ситуаційна задача №25
Хвора 35 років поступила до лікарні на 7 добу захворювання з діагнозом «грип».
Скаржиться на кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла.
Захворювання починалось поступово, з’явився гавкаючий кашель, нежить.
Продовжувала працювати, температуру не вимірювала.
Об’єктивно: температура тіла 37,2С, в ротоглотці – легка гіперемія дужок.
Голос осиплий. Носове дихання утруднене. В легенях дихання з жорстким відтінком.
Серце без змін. Печінка і селезінка не збільшені. Пульс – 76 уд/хв, АТ – 120/80 мм
рт.ст.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

4. Парагрип, типова форма, середній ступінь ступінь тяжкості

5. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ
Специфічна діагностика:
 Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу парагрипу
 Аналіз крові на РНГА з парагрипозним AG в динаміці
6. Лікування:
  Постільний режим
 Дієта 15
 Тепле рясне пиття до 3500мл на добу
 Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
 Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
 Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
 Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день

Ситуаційна задача №26

Хворий 27 років поступив у клініку на 6 добу хвороби зі скаргами на сильний
головний біль, високу температуру, слабкість, безсоння. Захворів гостро, з’явилися
головний біль, озноб, ломота в тілі. Вночі були марення, страхітливі сновидіння. В
наступні дні симптоми наростали, з’явилися безсоння, зорові галюцинації. На 4 добу
з’явився висип на тілі. Протягом місяця до початку захворювання був у відрядженні в
Африці, жив у поганих санітарних умовах.
Об’єктивно: збуджений, говіркий, ейфоричний. Свідомість збережена. Обличчя
гіперемійоване, набрякле, склерит, кон’юнктивіт, на кон’юнктивах петехії.
Температура тіла 39,5С. На шкірі тулуба, кінцівок значний розеольозно-петехіальний
висип, щонагадує «зоряне небо». Пульс 110 уд/хв. АТ – 90/55 мм рт. ст. ЧД – 18/хв.
Над легенями сухі розсіяні хрипи. Язик обкладений сіруватим нашаруванням,
висовується поштовхами, тремтить. Печінка і селезінка збільшені. Помірна ригідність
потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Діагноз: Епідемічний висипний тиф, типова форма, період розпалу,тяжкий

перебіг. ІТШ ІІст.
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімічний аналіз крові( креатинін, сечовина, білірубін та його фракції, АЛТ,
АСТ, глюкоза, КФК, ЛДГ, калій, натрій, хлор крові)
 Коагулограма
 ЕКГ
 Огляд офтальмолога, невропатолога
 Люмбальна пункція з мікроскопічним, біохімічним дослідженням ліквору
 Консультація невропатолога, психіатра
Специфічна діагностика
 Аналіз крові на ІФА Ig M до збудника висипного тифу
3. Лікування
 Режим суворий постільний
 Дієта №15
 Доксициклін 0,1 г 2р/д 3 дні, потім до 10 дня 1 раз на добу парентерально
 Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Преднізолон 40мг 2 рази на добу в/в струминно
 Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в
 Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в
 Фуросемід 2 мл 3 рази на день в/в стр
 Аскорбінова кислота 0,5 % 10мл в/в
 Контроль гемодинаміки та електрол балансу
Ситуаційна задача №27
Хворий 40 років протягом 2 місяців перебував у Африці. Захворів гостро на 3
добу повернення з відрядження, коли температура тіла підвищилася до 40,0С,
з’явився озноб, головний біль, сильний біль у правій пахвинній ділянці. На 2 і 3 добу
гарячка та інтоксикація прогресували. Каретою швидкої допомоги доставлений в
стаціонар.
Об’єктивно: хворий неспокійний, хода хитка, мова нерозбірлива, намагається
втекти. Язик наче натертий крейдою. ЧД 26/хв., над легенями хрипи не
вислуховуються. Пульс 110 уд/хв., АТ – 80/55 мм рт. ст. В правій пахвинній області
пальпується сильно болісний конгломерат вузлів до 5 см в діаметрі. Шкіра над ним
багряного відтінку.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Діагноз: Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг, ІТШ

2. План обстеження:
 загальний аналіз крові;
 загальний аналіз сечі;
 дослідження сечі на міккроальбумінурію
 аналіз калу на яйца гельмінтів;
 Біохімічний аналіз крові: креатинін, сечовина, електроліти К, Na, Cl, білок з
фракціями, глюкоза
 аналіз крові на RW;
 анализ крові на HBsAg;
 ЕКГ;
 Рентгенографія ОГП
 Консультація невропатолога, психіатра, хірурга
Специфічна діагностика
  Бактеріоскопія вмісту бубону на збудник чуми
 Бак посів вмісту бубону на збудний чуми
 Біопроба начуму
 Аналіз крові РПГА з чумним діагностикумом в динаміці
3. Лікування.
 Суровий ліжковий режим
 Дієта №15, багато пиття до 3000 мл/доба
 Стрептоміцин 1,0 2рази в день в/в стр
 Ацесіль, 1000 мл 2 рази на добу в/в кр
 Глюкоза 500 мл 2 рази в день в/в кр
 Реополіглюкін 200 мл 2 рази на день в/в кр
 Преднізолон 40 мг 2 рази в день в/в стр
 Фуросемід 2 мл 3 рази в день в/в стр
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в стр

Ситуаційна задача №28

Хворий 48 років, лісник, поступив до інфекційного відділення на 6 добу хвороби.
Захворювання почалося з тягнучого болю у вказівному пальці правої кисті,
підвищення температури тіла до 37,3°С слабкості, нездужання, головного болю,
зниження апетиту. У наступні дні з’явилися страхітливі сновидіння, безсоння, відчуття
занепокоєння, туги, страху, плаксивість, нудота, блювання. Згідно слів сина, 3 місяці
тому батька вкусив собака, який потім зник з дому. Рука довго не загоювалась, шкіра
навколо рани була гіперемійована. За медичною допомогою не звертався,
продовжував працювати.
Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Обличчя гіперемійоване, погляд зляканий,
зіниці розширені, горизонтальний ністагм. Пульс 98 уд/хв., тони серця приглушені. АТ
110/70 мм рт ст. Дихання переривчасте, шумне. Шкіра гаряча, волога. Хворий
попросив води, однак, при вигляді склянки з водою з’явились судоми м’язів обличчя,
шиї, дихальної мускулатури. Обличчя посиніло, з’явилася задишка інспіраторного
типу. З рота витікала слина. Хворий почав безсистемно бігати по пропускнику,
хапаючись за шию. Напад тривав 30 секунд.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Діагноз: Сказ, стадія збудження

2. Діагностика:
 Заг. аналіз крові,
 заг. аналіз сечі,
 дослідження крові на RW,
 дослідження крові на HBsAg,
 дослідження калу на я/глистів,
 біохімічний аналіз крові(глюкоза, сечовина , креатинін, КОС, білок, глюкоза,
електроліти)
 ЕКГ
 огляд невропатолога, офтальмолога
 огляд психіатра
Специфічна діагностика
 Аналіз мазків-відбитків рогівки ока на РНІФ для виявлення вірусу сказу
3. Лікування
 Режим постільний,
 дієта№15,
 перевод на ШВЛ
 Антирабічний гамаглобулін 0,5мг/кг в/м
 Аміназин 2,5% 2 мл в/м,
 Трисіль 1000 мл 2 рази на добу в/венно крапельно
 Реосорбілакт 500 2 рази на добу в/венно крапельно
Глюкоза 400 мл 1 раз на добу в/венно крапельно
  контоль стільця, діурезу, водного балансу.

Ситуаційна задача №29

Хвора 20 років поступила в інфекційного відділення на 3 день хвороби зі
скаргами на загальну слабкість, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр,
біль в горлі під час ковтання, появу висипу. Захворювання почалося гостро. Ввечері
того ж дня виявила на шкірі грудей, живота, стегон поодинокі рожеві папули, поява
яких супроводжувалася незначним свербежем і була розцінені як алергія на прийняту
вранці ацетилсаліцилову кислоту. Наступного ранку, не дивлячись на прийом
десенсибілізуючих препаратів, кількість елементів висипу значно збільшилась. На 3
день захворювання з’явився біль в горлі.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. На всій поверхні тіла, на обличчі,
волосистій частині голови наявні множинні висипання у вигляді плям, папул, везикул,
поодинокі кірочки. Помірна гіперемія слизової оболонки ротоглотки, на м’якому
піднебінні окремі поверхневі ерозії, болісні під час доторкування шпателем. Збільшені
і трохи болісні шийні лімфовузли. Пульс – 80 уд/хв. АТ – 120/80 мм рт.ст. Тони серця
звучні. Над легенями дихання везикулярне.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Вітряна віспа, типова форма, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ
Специфічна:
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вітряної віспи
 3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №15
 Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
 Ацикловір 0,4 4 рази на добу per os
 Змащування елементів висипу діамантового зеленого 3% 1 раз на день
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Ситуаційна задача №30

Хворий 16 років поступив у клініку на 8 добу хвороби зі скаргами на помірний
головний біль, слабкість, гарячку, біль у горлі під час ковтання. Захворювання
почалося гостро з підвищення температури до 38,5°С, болю в горлі. Гарячка трималася
всі дні хвороби, не перевищуючи 39,0°С. Зберігав достатню активність, не відчував
інтоксикації.
Об’єктивно: температура 38,7°С. Привушні, задньошийні, аксілярні лімфовузли
збільшені до 1,5 см і чутливі під час пальпації. Гіперемія ротоглотки, мигдалики і
фолікули задньої стінки глотки розрихлені. Печінка і селезінка збільшені. Пульс 88
уд/хв. Тони серця незначно приглушені. АТ – 110/70 мм рт.ст. Над легенями дихання
везикулярне.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.
 1. Інфекційний мононуклеоз, типова форма, середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 БХ крові (АлАт, АсАТ, білірубін і його фракції, білок і його фракції, сечовина,
креатинін, глюкоза)
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Огляд ЛОР
Специфічна:
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника вірусу Епштейн-Бар
 Аналіз крові на ПЛР ДНК збудника вірусу Епштейн-Бар
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №5
 Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Ситуаційна задача №31

Хвора 30 років поступила до інфекційного відділення на 2 добу хвороби, яка
розпочалася з появи труднощів при відкриванні рота та жуванні, тягнучого болю в
м’язах шиї. За кілька годин напруження м’язів тулуба, приєдналися судомні
скорочення м’язів кінцівок, тулуба, підвищена пітливість.
 Об’єктивно: свідомість збережена. Шкіра бліда, волога на дотик. Вираз обличчя
страждальницький. Шкіра лоба зібрана у складки. Очні щілини звужені, кути рота
припідняті. М’язи тіла постійно напружені, крім кистей та стоп. В момент огляду
напад тетанічних судом тривалістю до 10 секунд. Частота дихання – 28/хв. Пульс – 88
уд/хв., АТ – 160/80 мм рт.ст. Тони серця звучні.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Діагноз : Генералізований правець,тяжк.перебіг,ГНД1

2. План обстеж.
 заг.ан.крові ,резус фактор,гр..крові
 заг.ан.сечі
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 ан.калу на я/г
 Б/х,заг.білок фракції, креатинін ,сечов,глюк, КОС, електроліти Na,K,Cl
 ЕКГ
 Рентгенографія ОГК
 Коагулограма
 Пульсоксиметрія
 ЕКГ,огляд хірурга,невроп,офтал, психіатра
3. Лікування:
 Режим постільний,дієта№15,ШВЛ,інкубація,катетеризація
 Протиправцева сиров 100тис ОД 1раз на добу в/в після пров.проби
 Метранідазол 0,5 4р/д в/в крап
 Трисіль 500 мл 2 рази на добу в/вкрап
 Глюкоза 5% 500мл 2р/д в/вкрап
 Реосорбілакт 400 в/в крап 2р/д
 Магнію сульфат 25% 5 мл (при високому тиску)
 Аміназин 2,5 % 2.0 в/в стр (при збудженні)
 Аскорб.кислота 5 % 5мл в/в стр
 Очисна клізма щодня
 Гіпербарична оксигенація
 Контроль гемодинаміки та електролітів
Ситуаційна задача №32
Хворий 27 років, що вживає наркотичні речовини ін’єкційним шляхом,
скаржиться на помірний біль в горлі при ковтанні, послаблення випорожнень
протягом 3 місяців, втрату маси до 10 кг, слабкість, пітливість, періодичні підйоми
температури тіла, двічі за цей період були поширені герпетичні висипання на тілі.
Об’єктивно: хворий астенізований, зниженої вгодованості. Шкіра бліда.
Збільшення всіх груп лімфовузлів. Пульс 90 уд/хв., тони серця злегка приглушені. АТ
100/70 мм рт. ст. Живіт м’який, під час пальпації бурчання. На язику волосиста
лейкоплакія, є білі нашарування на м’якому піднебінні та задній стінці глотки.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, середній ст. тяжкості. Волосиста

лейкоплакія язика
2. План обстеж
 заг.ан.крові
 заг.ан.сечі
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 ан.калу на я/г
 Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,
креатинін,сечовина,глюкоза, ЛФ, тимолова проба.
 УЗД ор.чер.порж,
 ЕКГ
 ЕЕГ
 Бак посів мазка з рото глотки
Спец.діагн:
1. Ан.крові на ІФА антитіла до ВІЛ
3. Лікування:
 Режим постільний,
 Дієта№4 чи 5
  Зидовудін 0,3г 2р/д пер ос
 Ламівудин 0,3 г 2р/д пер ос
 Індинавір 0,8г 3р/д пер ос
 Флюконазол 0,1 2р/д в/в струм
 Дексаметазон 16мл 2 р/д в/в
 Трисіль 1000 мл 2рази на добу в/в кр
 Глюкоза 5% 500 в/в
 Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per os
 Полоскання рото глотки розчином Ністатину

Ситуаційна задача №33

Хворий 53 років, сторож ферми великої рогатої худоби. Поступив у клініку на 4
добу хвороби зі скаргами на загальну слабкість і набряки обличчя. На початку хвороби
хворий помітив на правій щоці «міхурець», який став швидко збільшуватися у
розмірах, з’явився набряк обличчя та шиї. В подальшому міхурець лопнув, на його
місці утворилася виразка. Наростала слабкість, підвищилась температура тіла до
38,0°С.
Об’єктивно: на правій щоці виразка до 5 см в діаметрі. Навколо неї вінчик із
дрібних пухирців з геморагічним вмістом на тлі вираженого драглистого набряку
обличчя та шиї. Реґіонарний підщелепний лімфовузол збільшений до 2 см в діаметрі,
безболісний. Пульс 90 уд/хв., АТ – 90/60 мм рт ст. Тони серця приглушені. ЧД – 24/хв.
Над легенями везикулярне дихання.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. D.S : Сибірка, шкірна форма, тяжкий перебіг, ІТШ 1

2. План обстеж.
  заг.ан.крові ,резус фактор,гр..крові
 заг.ан.сечі
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 ан.калу на я/г
 Б/х,заг.білок фракції, креатинін, сечов, глюк, КОС, Na, K, Cl, білок
 Коагулограма
 Пульсоксиметрія
 ЕКГ
 Огляд хірурга
Спец.діагн:
 Бактеріоскопія вмісту карбункула на зб.сибірки
 Бак посів вмісту карбункула на зб сибірки
 Біологічна проба на сибірку
 Ан.крові на РНГА з сибірковим діагност в динам
3. Лікування:
 Режим постільний,дієта№15
 Пеніцилін 2млн ОД 6р/д в/в стум
 Глюк 5% 500мл в/вкрап 2р/д
 Реосорбілакт 400 в/в крап 2р/д
 Дексамет 16мг 2р/д в/в
 Аскорб.кислота,5 % 5мл в/в
 Фуросемід 2мл 3 рази на день в/в струм
 Контроль гемодинаміки та еленктрол

Ситуаційна задача №34

У хворого 42 років впродовж 5 днів поступово підвищувалася температура тіла,
з’явився головний біль, загальна слабкість. У наступні дні на тлі високої постійної
гарячки інтенсивність головного болю наросла; хворого турбували безсоння, затримка
випорожнень, помірний сухий кашель. Госпіталізований на 10-у добу.
Об’єктивно: температура тіла 39,8°С, загальмований, адинамічний. Шкіра бліда, на
передньо-бокових відділах живота поодинокі розеоли. Язик сухий, вкритий густим
білим нашаруванням, краї та кінчик його вільні від нашарування, є виразні відбитки
зубів. Метеоризм, гепато-лієнальний синдром. Над легенями жорстке дихання. Пульс
88 уд/хв., АТ – 95/65 мм рт.ст., тони серця глухі, ритм правильний.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. D.S : Черевний тиф типова форма, тяжкий перебіг, ІТШ-1

2. План обстеж.
 заг.ан.крові
 заг.ан.сечі
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 копроцитограма
 Б/х- креатинін,сечовина,глюкоза, білок,фракції, електроліти(К,Na,Cl)
 коагулогрма
 УЗД ор.чер.порож,
 ЕКГ,
 Ro ОГП,
 Огляд невропатолога
Спец.діагн:
1. ан.крові на гемокультуру
2. Копроурінокультура
3. Р-ція Відаля
4. Аналіз крові на РНГА з Vi-АГ в динам
3. Лікування:
 Режим постільний,дієта№1
 Ципрофлоксацин 0,5г 2р/д в/в
 Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Преднізолон 30мг 2 рази на добу в/в струминно
 Аскорб.кислота 0,5 % 10мл в/в
 Ттавегіл 2.0 в/в стр 2р/д
 Контрикал 100000 ОД 2р/д в/в
 Гепарин 5000 ОД 4р/д в/в
 Контроль гемодинаміки та електрол балансу
Ситуаційна задача №35
Хворий 39 років направлений у клініку інфекційних хвороб із діагнозом
«сепсис». Захворювання почалося гостро з ознобу, потім з’явилося відчуття жару,
підвищилася температура тіла до 40,5°С та утримувалася протягом 6 годин. Зниження
температури тіла до норми супроводжувалося рясним потовиділенням. Подібні напади
повторювалися кожні 48 годин. Хворіє 14 діб, до того приїхав з Уганди.
Об’єктивно: температура тіла в межах норми, незначна іктеричність шкіри та
склер. З боку серця та легень - без змін. Живіт м’який, пальпуються збільшені печінка
та селезінка.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Малярія триденна(vivax), первинна атака, сер.ст.тяж. Вторинна

гемолітична гіпохромна анемія
2. План обстеж.
 заг.ан.крові
 заг.ан.сечі + жовчні пігменти
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 ан.калу на я/г +стеркобілін
 Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,
креа,сечов,глюк,тим.проба,ЛФ
 УЗД ор.чер.порж, ЕКГ
Спец.діагн:
1. Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)
3. Лікування:
 Режим постільний,дієта№5
 Хлорохін 1.0 реr os, через 6год 0,5 г, потім 0,5 1р/д
 Примахін 0,027 1р/д реr os
 Лоратадин 0.01 1р/д реr
 Рясне тепле пиття до 3л на добу
 Ентеросгель 1 ст ложка (15мг) 3 рази на добу
Ситуаційна задача №36
Хвора 32 років захворіла гостро, коли після ознобу підвищилась температура до
39,8°С, з’явився головний біль, було одноразове блювання. У наступні дні,
незважаючи на прийом антипіретиків, зберігалась висока гарячка, наростала
сонливість. На 6 добу втратила свідомість. 10 днів тому приїхала з Тропічної Африки,
де була протягом 1 місяця.
Об’єктивно: температура 40,1°С. Непритомна, значне моторне збудження. Зіниці
звужені, слабко реагують на світло. Колінні рефлекси підвищені, позитивні симптоми
Бабінського та Оппенгейма. Шкіра бліда, з лимонним відтінком, ціаноз губ. Склери
помірно жовтяничні. Пульс 112 уд/хв., слабкого наповнення, АТ 90/60 мм рт.ст. Тони
серця глухі. ЧД – 22/хв, над легенями везикулярне дихання. Пальпуються збільшені
печінка та селезінка.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Малярія тропічна, первинна атака, тяжкий перебіг. Малярійна кома

2. План обстеж.
 заг.ан.крові
 заг.ан.сечі + жовчні пігменти
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
  ан.калу на я/г +стеркобілін
 Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції, креатинін,
сечовина, глюкоза, тим.проба,
ЛФ, електроліти, КОС
 Коагулограма
 УЗД ор.чер.порж,
 ЕКГ
 Пульоксиметрія
 Огляд невропатолога, офтальмолога
Спец.діагн:
1. Паразитоскопія крові на зб малярії(мазок+товста крапля)
3. Лікування:
 Режим постільний,дієта№5
 Хінін 0,5 3 рази на добу в/в стр на глюкозі 5%
 Доксициклін 0,1 2 рази на добу в/в струминно
 Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
 Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно

Ситуаційна задача №37

 Хворий 34 років поступив до клініки на 3 добу хвороби зі скаргами на головний
біль, біль у горлі, підвищення температури тіла.
Об’єктивно: температура тіла 38,6°С. Шкірні покриви бліді. В кутощелепних
ділянках спостерігається незначний набряк підшкірної клітковини, пальпуються
малочутливі лімфовузли до 1 см в діаметрі. В ротоглотці на тлі ціанозу мигдалики
вкриті сірим плівчастим нашаруванням, яке погано знімається шпателем, переходить
на піднебінні дужки. Під час риноскопії в правому носовому ході виявлено сіре
нашарування, яке не знімається шпателем. Пульс 60 уд/хв., ритмічний. Тони серця
приглушені, АТ 110/70 мм рт.ст. ЧД – 12/хв, над легенями ддихання везикулярне.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Дифтерія плівчаста, комбінована, глотки та носа, (піднебінні мигдалики,

піднебінні дужки, правий носовий хід), середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, глюкоза, загальний білок з
фракціями)
 ревмопроби
 ЕКГ
 Огляд ЛОР
 Консультація кардіолога
Специфічна:
 Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
 Бак.посів мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
 Аналіз крові на РНГА з дифтерійним антигеном в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №15
 ПДС 80 тис ОД в/м 1 раз на добу після проби на чутливість
  Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os
 Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання рото глотки та носа розчином фурациліну 3 рази на день

Ситуаційна задача №38

Пацієнтка 25 років госпіталізована в інфекційне відділення у тяжкому стані.
Скаржиться на виражений головний біль в скроневій та лобовій ділянках, надбрівних
дугах, біль при рухах очима, біль у м’язах, ломоту в тілі, виникнення блювання на
висоті головного болю. З анамнезу з’ясовано, що вдома хворіє на грип молодший брат.
Об’єктивно: хвора збуджена, температура 39,60С, брадикардія змінюється
тахікардією, виникли генералізовані судоми, є сумнівні менінгеальні знаки. АТ –
160/90 мм рт.ст. Тони серця приглушені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг, набряк мозку

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 ЕКГ
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl, газовий склад крові, КОС)
  Коагулограма
 Група крові і резус фактор
 ЕКГ
 Консультація офтальмолога
 Консультація невропатолога
 Пульсоксиметрія
 Люмбальна пункція, загальне і біохімічне дослідження ліквору
Специфічна діагностика:
 Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу
 Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 15
 Катетеризація підключичної вени, сечового міхура, назогастральний зонд, ШВЛ
 При збудженні – аміназин 2,5% 2,0 в/м
 Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
 Фуросемід 2,0 1 раз на добу в/в струминно
 Лазолван 2,0 в/в струминно 3 рази на добу
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно

Ситуаційна задача №39

Хворий 29 років поступив на 6 день хвороби зі скаргами на підвищення Т тіла
до 39,20С, сухий кашель з періодичним виділенням слизисто-гнійного харкотиння,
задишку. Захворювання почалось з підвищення температури тіла до 38,0 0С, ознобу,
головного болю з локалізацією в ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. Потім
з’явився сухий кашель з відчуттям дертя за грудниною, сухість та дряпання в горлі,
закладення носу. На 4 добу температура тіла нормалізувалась, з’явились мізерні
виділення з носу, посилився кашель. Приймав жарознижувальні, відхаркувальні
препарати та краплі в ніс. На 5 добу температура знову підвищилась до 39,8 0С,
з’явився кашель з виділенням харкотиння.
Об’єктивно: гіперемія шкіри обличчя, температура тіла 38,20С, АТ 120/70 мм
рт. ст., пульс 96 уд/хв., тони серця приглушені, ритмічні, ЧД 24/хв. Над легенями
укорочення перкуторного звуку в нижньому відділі правої легені, аускультативно -
дихання жорстке, в нижніх відділах вислуховуються дрібнопухирчаті вологі хрипи та
крепітація. Живіт м’який, випорожнення без змін.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Грип, типова форма, тяжкий перебіг

Пневмонія, поза госпітальна, вторинна, правостороння, нижньодольова, ДН 1
1. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий
склад крові, КОС)
 ЕКГ
 Рентгенографія ОГК
 Бак.посів харкотиння
 Аналіз харкотиння загальний і на МБТ
 Спірометрія
Специфічна діагностика:
 Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу
 Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в динаміці
2. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 15
 Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os
 Азитроміцин 0,5 1 раз в день per os
  Тепле рясне пиття до 3,5 л на добу
 Ацетилцистеїн 0,2 3 рази на добу, per os
 Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази в день, per os
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
 Полоскання рото глотки розчином хлорофіліпту 3 рази в день
 Назоферон 2 вприскування в кожну ніздрю 2 рази на день
 Інгаляції кисню

Ситуаційна задача №40

Хворий 18 років поступив в інфекційне відділення на 3 день хвороби зі скаргами
на сухість у роті, гарячку, набряк привушної ділянки праворуч.
Об’єктивно: у свідомості, адекватний. Температура тіла – 39,0оС, шкірні
покриви без висипки, бліді. Обличчя та шия асиметричні за рахунок м’якуватого
набряку безболісної правої привушної залози. Мигдалики не збільшені, нашарувань
немає. Тони серця звучні, ритм правильний. Живіт м'який, болісний в епігастрії під
час пальпації, печінка й селезінка не збільшені.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. D.S : Епідемічний паротит, типова форма, середній ступінь тяжкості.

Панкреатит
2. План обстеж.
 заг.ан.крові
 заг.ан.сечі
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 ан.калу на я/г
 Б/х-білірубін(загальний,фракції),заг.білок фракції, креа,сечов,глюк, амілаза
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
Спец.діагн:
1. Ан.крові ІФА на IgM до збуд
 3. Лікування:
 Режим постільний,дієта№15
 Рясне пиття до 3л на добу
 Лоратадин 0.01 1р/д реr os
 Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per
 Полоскання ротоглостки розчином хлорофіліпту
 Сухе тепло на ураж.ділянки

Ситуаційна задача №41

Хворий 18 років звернувся до лікаря зі скаргами на появу на різних ділянках
шкіри червоних плям різного діаметру (3-7 см), що чітко відокремлені від здорової
шкіри, головний та м’язовий біль, ломоту у всьому тілі, неприємні відчуття, біль в
області серця. Відмічає також періодичний біль у суглобах.
Об’єктивно: свідомість не порушена, на шкірі тулуба, кінцівок еритематозні
плями різної насиченості, безболісні. Тони серця дещо приглушені, поодинокі
екстрасистоли. Конфігурація суглобів не змінена, рухливість у повному обсязі. Три
тижні тому хворий помітив почервоніння на правому стегні в місці укусу кліща, яке
через кілька днів зникло. Загальний стан у той час практично не погіршувався.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Хвороба Лайма, дисемінована стадія,середній ступінь тяжкості

2. План обстеж
 заг.ан.крові
 заг.ан.сечі
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 ан.калу на я/г
 Б/х-білірубін(загальний,фракції),АСТ,ЛДГ, КФК,заг.білок фракції, креа, сечов,
глюк, ревмо проби
 УЗД ор.чер.порж,
 ЕКГ, ехокардіографія
 Огляд кардіолога, невропатолога
Спец.діагн:
1. Ан крові ІФА на IgM до збуд хв Лайма
3. Лікування:
 Режим постільний,дієта№15
 Доксициклін 0,1 2р/д в/в струм
 Рясне тепле пиття до 3 л добу
 Ібупрофен 0,2 3 рази на день
 Аскорб.кислота 0,5 3 рази на добу пер ос
 Контроль гемодинаміки та електролітного стану
Ситуаційна задача №42
Хворий 21 року поступив в інфекційне відділення на 5 день хвороби зі скаргами
на прогресуючу загальну слабкість, неприємні відчуття за грудниною, підвищення
температури тіла до 38,6о С, біль у горлі, що підсилюється під час ковтання.
Об’єктивно: в свідомості, адекватний. Температура тіла 37,8оС.Шкіра бліда,
акроціаноз. Пальпуються підщелепні лімфовузли (0,5-1см). Слизова оболонка
ротоглотки набрякла, незначно гіперемійована з ціанотичним відтінком,. На
гіпертрофованих мигдаликах визначаються плівчасті нашарування, що виходять за їх
межі на задню стінку глотки, язичок, піднебінні дужки, при спробі зняти слизова
оболонка кровоточить. Визначається набряк підщелепної області. Дихання
везикулярне. Пульс 92 уд/хв., АД- 100/50 мм.рт.ст. Тони серця приглушені. Живіт
м’який, безболісний.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Дифтерія плівчаста, поширена (піднебінні мигдалики, піднебінні дужки,

язичок, задня стінка глотки), середній ступінь тяжкості
2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, глюкоза, загальний білок з
фракціями)
 ревмопроби
 ЕКГ
 Огляд ЛОР
 Консультація кардіолога
Специфічна:
 Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
 Бак.посів мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
  Аналіз крові на РНГА з дифтерійним антигеном в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №15
 ПДС 80 тис ОД в/м 1 раз на добу після проби на чутливість
 Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os
 Рясне тепле пиття до 3,5 л на добу
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання рото глотки розчином фурациліну 3 рази на день

Ситуаційна задача №43

Хворий 35 років доставлений до інфекційного відділення через 48 годин після
вживання м’ясного салату зі скаргами на багаторазове блювання, профузний пронос,
розлитий біль у животі, судоми кінцівок
Об’єктивно: температура тіла 38,6оС, шкіра бліда, тургор знижений, АТ 90/65 мм
рт.ст., пульс 115 уд/хв. Тони серця приглушені, ритмічні. Дихання везикулярне. Живіт
болісний в епігастрії та правій здухвинній ділянці. Випорожнення рясні, рідкі,
смердючі з домішками слизу.
1. Попередній діагноз
2. План обстеження
3. Лікування.

1. Сальмонельозний ентерит, тяжкий ступінь важкості, помірна дегідратація

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
  Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
електроліти К, Na, Cl)
 ЕКГ
Специфічна діагностика:
 Бак-посів калу/блювотних мас на збудник сальмонельозу
 Аналіз крові на РНГА з сальмонельоз ним Ag в динаміці
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 4
 Регідрон до 4л на добу per os
 Трисіль 1000 мл в/в струминно 2 рази на добу
 Індометацин 0,5 3 рази на добу per os
 Ентеросгель 1ст.ложка (15мг) 3 рази на добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os

Ситуаційна задача №44

Хвора 52 років скаржиться на слабкість, головний біль, підвищення
температури тіла до 39,40С. Захворіла напередодні гостро: з ознобом ввечері піднялась
до високих цифр температура тіла. Сьогодні зранку виникло відчуття розпирання і
тупий біль у правій гомілці, почервоніння шкіри.
Об’єктивно: температура тіла 39,80 С, на шкірі гомілки еритема яскраво-
червоного кольору, гаряча на дотик, чітко видокремлена у вигляді «язиків полум’я» з
нерівними краями. Помірно збільшені болючі пахвинні лімфатичні вузли справа.
Пульс – 98 за хвилину. Тони серця ледь приглушені. АТ – 130/85 мм рт.ст. Над
легенями везикулярне дихання.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

1. D.S : Бешиха первинна, еритематозна форма, середній ступінь тяжкості

2. План обстеж.
 заг.ан.крові
 заг.ан.сечі
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 ан.калу на я/г
 Б/х - заг.білок фракції, креатинін, сечовина, глюкоза, ревмопроби
 ЕКГ
 огляд хірурга
3. Лікування:
 Режим постільний,дієта№15
 Пеніцілін 1 млн ОД 6р/д в/в струм
 Рясне тепле пиття
 Лоратадин 0,1 1р/д реr os
 Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д реr os
 Парацетамол 0,5г реr os (при підвищенні Т 38)
 УФО на уражені ділянки щоденно
Ситуаційна задача №45
Хворий 45 років доставлений у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на
виражену задишку, значну загальну слабкість, підвищення температури до 40,00С, біль
у грудній клітці під час кашлю. Повернувся літаком з туристичної поїздки, під час якої
мешкав у готелі, де працювали кондиціонери. Захворювання почалося з нежитю і
дряпання у горлі.
Об’єктивно: шкіра бліда, акроціаноз. ЧД 32/хв. Тони серця значно приглушені,
пульс – 60 уд/хв., АТ 100/60 мм. рт. ст. Були одноразове блювання та діарея тричі за
добу. Над легенями жорсткедихання, в нижніх відділах обох легень є поодинокі вологі
хрипи.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

1. Легінельоз, хвороба легіонелів, важкий ступінь тяжкості, ГДН 2 ступеня

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий
склад крові, КОС, АлАТ, АсАТ, білірубін загальний і фракції)
 ЕКГ
 Рентгенографія ОГК
 Бак.посів харкотиння
 Аналіз харкотиння загальний і на МБТ
 Спірометрія
 УЗД ОЧП
 Специфічна діагностика:
 Аналіз харкотиння методом РНІФ на наявність легіонел
 Бак посів харкотиння на наявність легіонел
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 5
 Катетеризація підключичної вени, сечовий катетер, назогастральний зонд, ШВЛ
 Азитроміцин 0,5 в/в струминно 1 раз на добу
 Глюкоза 5% 500мл 2рази на добу в/в краплинно
 Трисіль 1000мл 2 рази на добу в/в краплинно
 Преднізолон 60мг 2 рази на добу в/в струминно
 Лазолван 2,0 в/в струминно 3 рази на добу
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно

Ситуаційна задача №46

Хворий, 36 р., скаржиться на сильний головний біль, запаморочення,
підвищення температури до 39°С, порушення мови, хиткість ходи, слабкість і
обмеження активних рухів у правих та нижніх кінцівках, виражену загальну слабкість
та схуднення впродовж останніх 4-х місяців. З анамнезу відомо, що хворий близько 7
років вживав ін’єкційні наркотичні речовини.
Об’єктивно: астенізований, зниженого вгодовування. Збільшені всі групи
лімфовузлів. В легенях дихання ослаблене. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм
рт.ст., пульс 92 уд/хв, температура тіла 38°С. Живіт м’який, безболісний, печінка
збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеальний синдром виражений
незначно,правобічний геміпарез, порушення координаційних проб, афазія. За
результатами МРТ: множинні вогнища ураження головного мозку в області базальних
ядер і таламуса, оточені зоною перифокального набряку, ознаки стиснення прилеглої
речовини мозку.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
 3. Лікування.

1. D.S : ВІЛ інфекція, клінічна стадія, тяжкий перебіг. Токсоплазмовий

менінгоенцефаліт
2. План обстеж
 заг.ан.крові
 заг.ан.сечі
 ан.крові на RW
 ан.крові на Нbs антиген
 ан.калу на я/г
 Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,
креатинін,сечовина,глюкоза, ЛФ, тимолова проба.
 УЗД ор.чер.порж,
 ЕКГ
 ЕЕГ
 Люмбальна пункція: бак посів ліквору на токсоплазму
Спец.діагн:
1. Ан.крові на ІФА антитіла до ВІЛ
3. Лікування:
 Режим постільний,
 Дієта№4 чи 5
 Зидовудін 0,3г 2р/д пер ос
 Ламівудин 0,3 г 2р/д пер ос
 Індинавір 0,8г 3р/д пер ос
 Ровоміцин 3 млн ОД 2р/д в/м + Бісептол 0,4 3р/д пер ос
 Дексаметазон 16мл 2 р/д в/в
 Трисіль 1000 мл 2рази на добу в/в кр
 Глюкоза 5% 500 в/в
 Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per os
Ситуаційна задача №47
Хвора 17 років, скаржиться на тупі болі в епігастральній ділянці та правому
підребер’ї, що виникають після прийому їжі, нудоту, зниження апетиту, напіврідкі
випорожнення до 3 разів на добу, загальну слабкість, роздратованість. Хворіє 3 роки.
Неодноразово лікувалася у гастроентеролога з приводу хронічного гастродуоденіту та
дискінезії жовчовивідних шляхів.
Об’єктивно: загальний стан задовільний, температура тіла 36,6°С. Астенічної
тілобудови, зниженого вгодовування. Живіт при пальпації болісний у
пілородуоденальній ділянці, в правому підребер’ї та в точці Кера. Слабопозитивний с-
м Ортнера, симптоми подразнення очеревини негативні. Тони серця ритмічні, звучні,
ЧСС – 80 уд/хв, АТ – 100/60 мм рт.ст.
1. Попередній діагноз.
2. План обстеження.
3. Лікування.

1. Хронічний лямбліоз, стадія загострення, середній ступінь тяжкості

2. Діагностика:
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, глюкоза, загальний білок і його фракції,
білірубін фракції і загальний, АлАТ, АсАТ)
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 ФЕГДС
 Ретроградна пактеато-дуодено-холангіо графія
 КТ ОЧП
 Огляд хірурга
 Огляд невропатолога
Специфічна діагностика:
 Паразитоскопія калу на на лямблії
 Аналіз дуоденального вмісту на лямблії
 Аналіз крові на ІФА IgM до збудника лямбліозу
3. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта 5
 Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os
 Рясне тепле пиття до 3л на добу
 Но-шпа 0,04 1 раз на добу при спазмі per os
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os
 Гепабене 0, 25 3 рази на добу per os
 Канадський йогурт 1 капсула 3 рази на день per os