Петренко Олександра 8133мс

Тема 1
Задача 1
Хворий 45 років доставлений 26 липня у лікарню на 3 день хвороби зі скаргами на значно
виражену задишку, різку загальну слабкість, підвищення температури до 40 0С, біль у грудній
клітці при кашлі. Повернувся з туристичної поїздки під час якої проживав у великому готелі,
де працювали кондиціонери, повертався додому літаком. Захворювання почалось як нежить
з дряпанням у зіві. При обстеженні: шкіра бліда, акроціаноз. ЧДР – 32/хв. Тони серця значно
приглушені, пульс – 60/хв., АТ- 100/60 мм. рт. ст. Виникло одноразове блювання та діарея 3
рази на добу. Рентгенологічно – білатеральні інфільтрати значні фокальні та зливні тіні,
залучена нижня та середня доля справа, плевральний випіт, з часом спостерігалось
прогресування легеневих інфільтратів, не дивлячись на антибактеріальну терапію. На 10
день перебування хворого у лікарні з’явились симптоми міокардиту. При лабораторних
дослідженнях - гіпонатріємія - 120 ммоль/л, у клінічному аналізі крові лейкоцитоз, різкий
нейтрофільний зсув, ШОЄ - 50 мм/год.
1. Попередній Діагноз
Легінельоз, Атипова негоспітальна нижньо та середньо дольова правостороння
пневмонія, важкий ступінь тяжкості, ГДН 2 ступеня
Ускладнено Міокардитом
2. Діагностика:
 Загальний клінічний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, КОС, АлАТ, АсАТ,
білірубін загальний і фракції)
 Мікроскопія мазків харкотиння
 Бактеріологічне дослідження крові з виділенням культури Легіонели
 Спірометрія
 Пульсосиметрія
 УЗД ОЧП
 ЕКГ
 ЕхоКГ
 Консультація кардіолога
 РІФ експрес метод на виявлення легіонельозу
 РНІФ харкотиння на виявлення легіонельозу
3. Лікування
 Постільний режим
 Черезмаскова оксигенотерапія
 Левофлоксацин 500мг 2 рази на добу в/в краплинно
 Дезінтоксикаційна терапія
 Розчин Рінгера 1000мл 60 крапель/хвилину під контролем діурезу
 Рясне пиття до 2л на добу
 Муколван 2,0 в\в струминно на 20 мл Nacl 0.9% 2рази на добу
4. Диференційний діагноз
Диференційний діагноз слід провести з Грипом, Парагрипом
- На них у нас не вказує Загальний аналіз крові який носить бактеріальний характер
Простою пневмонією
- При ній не характерні наявність абдомінальних симптомів (діарея, блювота)
 Задача 2
Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення
температури до 380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль, нечастий
сухий кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого підвищення
температури до 38,20С, вираженої загальної слабкості, через кілька днів помітив втрату нюху
та смаку, з'явився нечастий сухий кашель. Лікувався самостійно, приймав жарознижуючі.
Поява задишка змусила звернутися за медичною допомогою.
У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась температура до 39 0С,
наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 89%. ЧСС - 98 уд/хв, АТ - 125/75 мм рт.ст. У
клінічному аналізі крові – виражена лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження кількості
тромбоцитів. На рентгенограмі двостороння плямистість, виявлено інфільтрати розташовані
білатерально, які стрімко збільшились за добу, з’явилась їх консолідація, незважаючи на
терапію захищеним пеніциліном та макролідом. При огляді хворого, ураховуючи задишку та
рухи грудної клітки, складалось враження виконання ним тяжкої фізичної праці. Перкуторно
над легенями незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна
кількість вологих та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.
1. Попередній діагноз
Гостра короновірусна хвороба, COVID- 19, типова форма, тяжкий перебіг.
Негоспітальна двухстороння нижньодольова пневмонія, ДН 2ст. ГРДС
2. Диференційний діагноз
Диференційний діагноз слід провести з Грипом, Парагрипом
- Для них не характерна втрата нюху та смаку
3. План обстеження
- Загальний аналіз крові
- Загальний аналіз сечі
- С-реактивний білок
- Біохімія крові (АЛТ, АСТ, креатинін, сечовина, глюкоза, ІЛ6, КОС)
- Електроліти крові (натрій, калій, хлор), рН крові
- Прокальцитонін
- Феритин
- D-димер
- аналіз крові на RW
- аналіз крові на гепатити В і С
- Аналіз калу на яйця гельмінтів
- ЕКГ
- КТ органів грудної клітки
- ПЛР мазка з носоглотки для виявлення РНК до коронавіруса SARS-CoV-2
- Пульсоксиметрія
- Спірографія
4. Лікування
- Стаціонарне лікування у інфекційному відділенні
- Киснева терапія зволоженим киснем починаючи з 8 л/хв
- Рясне пиття
- Гепацеф комбі по 2 г 2 рази/день розвести на 2 мл 0,9% фізіологічного розчину і дорозводити
на 20 мл 0,9% фізіологічного розчину – в/венно повільно
- Нурофен по 400 мг 3 рази/день перорально
- Муколван 2,0 в\в струминно на 20 мл Nacl 0.9% 2рази на добу
- Аброл 75мг 1 таблетка 1р/д
- Дексаметазон 6 мг (1,5 мл) 1 раз/добу внутрішньом’язово
- р-н Рінгера 200 мл 60-80 крапель/хвилину в/венна інфузія 1 раз/день
- Еноксапарин 4000 анти-Ха MO 40 мг один раз на добу підшкірно

Задача 1 (тема 2)
 Хворий 22 років поступив в інфекційне відділення на 4 день хвороби зі скаргами на гарячку,
головний біль, кашель, висип, нудоту, блювання. Захворювання почалось гостро, з
підвищення температури тіла до 38,9 С, головного болю, слабкості. На другий день
приєднався кашель, нежить, сльозотеча. Сьогодні стан погіршився – зросла слабкість,
помітив висип на обличчі, з’явились нудота, багаторазове блювання, одноразове
послаблення випорожнень. Звернувся до лікаря, був госпіталізований.
Об’єктивно: Т тіла – 400С, млявий, адекватний, свідомість ясна, патологічної неврологічної
симптоматики немає. Обличчя гіперемійовано, набрякле. Виражений склерит та кон’юнктивіт.
На шкірі обличчя та шиї рясний плямісто-папульозний висип з тенденцією до злиття. Слизова
оболонка ротоглотки гіперемована, біля нижніх кутніх зубів – дрібна біла енантема. Язик
сухий. Пальпуються чутливі шийні лімфовузли. Поодинокі елементи висипу на грудях та
плечах. Тони серця незначно приглушені, пульс – 100 уд/хв, АТ – 110/60 мм.рт.ст. Живіт
м’який, болючий в епігастрії та лівому підребер’ї, ослаблена пульсація черевного відділу
аорти.
1. Попередній діагноз.
Кір, типова форма, період висипу, важкий ступінь тяжкості. Гострий панкреатит.
2. План обстеження.
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімічний аналіз крові ( АСТ, АЛТ, креатинін, сечовина, білірубін +фракції, лужна
фасфатаза, амілаза, С-реактивний білок, білок та його фракції, електроліти Na, K,
Коагулограма)
 Аналіз сечі на діастазу
 Пульсоксиметрія
 Рентгенографія ОГК у двох проекція
 ЕКГ
 Контроль АТ, ЧСС, температури тіла, сатурації, діурезу
 Дослідження крові на виявлення РНК вірусу кору методом ПЛР
 Дослідження крові на виявлення антитіл класу IgM до антигенів вірусу кору методом ІФА
 УЗД ОЧП та позачеревинного простору
 Консультація гастроентеролога, хірурга

3. План лікування:

 Ліжковий режим
 Дієта № 5
 Рясне пиття до 2л. на добу
 АЦЦ 0, 6г 1 р/д перорально
 Інфулган 500 мг в/в крапельно 2р/д
 5% розчин глюкози 500 мл в/в крапельно 1 р/д 60 крапель/хв
 Розчин Рінгера 500мл в/в краплинно 1р/д 60 крапель/хв
 Контрикал 200 000 Од в/в краплинно 1 р/д
 дротаверин2% 2,0 в/м 2р/д
 Омепразол 40 мг перорально 1 р/д

4. Диференційний діагноз
Краснуха:
 на шкірі обличчя та шиї рясний плямісто-папульозний висип, а при краснусі – плямистий
висип, з'являється як правило в перший день
 збільшені чутливі шийні лімфовузли, а при краснусі патогномонічно
збільшенізадньопотиличні і задньошинні лімфовузли
 сильна гарячка, виражений склерит та кон'юнктивіт, чого не буде при краснусі
 наявний патогномонічний симптом кори дрібна біла енантема, яка не присутняпри краснусі
 температурна реакція у хворого 40С, а при краснус і переважно нормальна, субфебрильна
З алергічним дерматитом:
 висип виникає на 1 день; незмінні лімфатичні вузли; єконтакт з алергеном на відміну від кору
Псевдотуберкульоз:
 на шкірі обличчя та шиїрясний плямісто-папульозні й висип, а при дрібно точкова, дрібно
плямиста симптом “капюшона”, “рукавиць”, “шкарпеток”
 виражений склерит та кон'юнктивіт, чого не буде при псевдотуберкульозі
 катаральні явища присутні, а при псевдотуберкульозівідсутній
 слизова піщана ротоглотка гіперемована, біля нижніх кутніх зубів – дрібна білаенантема, при
псевдотуберкульозі буде гіперемія передніх дужок, мигдаликі

Задача 2 (тема 2)
Хворий 29 р. на 6 день хвороби поступив зі скаргами на підвищення Т тіла до 39,2 0С, сухий
кашель, з періодичним виділенням слизово-гнійного харкотиння, задишку. Захворю-вання
почалось з підвищення температури тіла до 380С, остуди, головного болю з локаліза-цією в
ділянці лоба, надбрівних дуг, ломоти в тілі. На 2 добу з’явився сухий кашель з дертям за
грудниною, сухість та дряпання в горлі, закладення носу. На 3 добу температура тіла
нормалізувалась, з’явились мізерні виділення з носу, посилився кашель. Приймав
жарознижуючі, відхаркуючі препарати та краплі в ніс. На 5 добу температура знову
підвищилась до 39,80С, з’явився кашель з виділенням харкотиння.
Об-но: гіперемія шкіри обличчя, Т тіла 38,20С, АТ 100/60 мм рт. ст., пульс 96/хв., тони серця
приглушені, ритмічні, ЧД 26/хв. Над легенями укорочення перкуторного звуку в нижньому
відділі правої легені, аускультативно - дихання жорстке, в нижніх відділах вислуховуються
дрібнопухирчаті вологі хрипи та крепітація. Живіт м’який, випорожнення без змін.
1. Попередній діагноз.
Грип, типова форма, середнього ступеня тяжкості . Ускладнена негоспітальною
правосторонньою нижньодольовою пневмоінкою, ДН 1ст
2. План обстеження.
 Загальний аналіз крові з гематокритом
 Загальний аналіз сечі
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg, HCV, HIV
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Біохімія крові (АЛТ, АСТ, глюкоза, сечовина, креатинін, білок загальний і фракції, газовий
склад крові)
 ЕКГ
 Рентгенографія ОГК
 Бак.посів харкотиння
 Аналіз харкотиння загальний і на МБТ
 Спірометрія
 Аналіз мазка з носоглотки на РНІФ вірусу грипу Аналіз крові на РНГА з грипозним AG в
динаміці

3. Лікування.
 Постільний режим
 Дієта 15
 Тепле рясне пиття до 2 л на добу
 Інгаляції кисню 4л/хв
 Озельтамавір 0,075 2 рази на добу, per os
 Азитроміцин 0,5 1 раз в день per os
 АЦЦ 0,2 3 рази на добу, per os
 Лоратадин 0,1 1 раз в день, per os
 Парацетамол 0,5 (при підвищенні Т більше 38), per os
 Рінозал 2 вприскування в кожнуф ніздрю 2 рази на день
4. Диференційний діагноз
Короновірусна хвороба:
 ознаки інтоксикації на 3-4 день(в задачі зперший)
 втрата нюху/смаку (не вказано)
 не характерний біль в ділянці лоба(він є у задачі)

Парагрип:
 поступовий початок (в задачі гостро)
 традиційний ларингіт (відсутній у задачі)
 не значний інтоксикаційний синдром (в задачахсильний)

Задача 1 (тема 3)
Студент з Ефіопії захворів поступово через тиждень після повернення з дому, де перебував
на канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості без централізованого
водопостачання. Хвороба розпочалася із загальної слабкості, підвищення температури до
38.0, погіршення апетиту. Починаючи з 5 дня хвороби, температура має постійний характер у
межах 39,0 – 40,00С, з’явився сильний головний біль, стан значно погіршився. Направлений
до лікарні на 7 день хвороби.
Під час огляду: стан тяжкий, хворий загальмований, температура тіла 39,7 0С, язик
“фулігінозний”. Слабко позитивні симптоми Брудзинського, Керніга, визначається помірна
ригідність потиличних м’язів. Шкіра бліда, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60 мм рт ст.
Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка збільшені. Позитивний симптом Падалки.

1. Попередній діагноз

Черевний тиф, період р озпалу, важкий перебіг. Ускладнення : менінготиф

2. Диференційний діагноз
1) Інфекційний мононуклеоз:
- при черевному тифі у початковомуперіоді відсутнє ураження зіва
- в аналізі крові лейкоцитоз та переважання мононуклеарів при інфекційномумононуклеози,
та лейкопенії та нейтропенії при черевному тифі
- поліморфним, рясним висипом, можливим запаленням шкіри, іктеричністю склера та
шкіри.характерні для інф.мононуклеозу
2) сальмонельоз:
- Для сальмонельозу характерний гострий початок зблюванням, діареєю, болем у тварині
- Для сальмонельозу характерно рання поява висипу, висип більш яскравийза кольоромніж
при черевному тифі
- Для сальмонельозу характерно у аналізі кровілейкоцитоз
3) Висипний тиф:
- Для висипного тифу характерна тахікардія, аритмія-
Для висипного тифу характерне відновлення хворого, підвищена активність пацієнта
- Для висипного тифу характерна гіперемія обличчя, ін'кціясудинний склер, симптом Кіарі-
Авцина, тремор язик
3. План обстеження

 Загальний аналіз крові: гематокрит

 Загальний аналіз сечі
 Біохімічний ан аліз крові(АЛТ , АСТ ,креатинін, січовина,
креатинфо сфокіназа,глюкоза, загальний білок і його фракції , С-реактивнийбілок,
білірубін та фракції його, електроліти: K,Na,Cl, Ca)
 Коагулограма
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg, HCV, HIV
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Консультація невролога
 Люмбальна пункція з бакпосівом ліквору у 10% жовтий бульйон для виявлення
збудника черевного тифу – Після консультації офтальмолога!
 Бактеріологічний посів крові на 10% жовтий бульйон для виділення гемокультури.
 Імуноферментний аналіз сироватки крові пацієнта з 7-го дня хвороби впарних
сироватках длявиявлення титру антитіл IgG(у 4 рази) до антигену черевного тіфу
 РНГА крові для виявлення антитіла до збудникачеревноготифу та наростання титру
антитіл окремо з О-, Н- таві-діагностикумами
 Реакція аглютинації для дослідження крові пацієнта для виявлення антитіл до
збудникачеревного тифу
 РЗК для виявлення укрові пацієнта антитіл до Treponema Pallidum

4. Лікування

1)Госпіталізація
2)Ліжковий режим
3)Дієта № 1 за Певзнером
4)Цефтріаксон 1,0 на 10мл 0,9% р-ну NaCl та вводити в/в повільно, 2р/д
5)Ципрофлоксац 0,4 в/в краплинно, продовжуючи 30 хвилин 2 рази на добу
6) Парацетамол 500мг повільно впродовж 15 хвилин при температурі вище 38,5 град
Дезінтоксикаційна терапія:
8)Розчин Рінгера 400 мл в/вкраплинно 1 р/д
9) Реосорбілакт 200 мл в/вкраплинно 1 р/д
10)5% Глюкоза 400 мл в/вкраплинно 1р/д
11) Рясне пиття 2л/д

Задача 2 (тема 3)

Хвора 52 років занедужала гостро, коли після ознобу температура тіла підвищилася до
39,8°С, з'явився головний біль, одноразово була блювота. У наступні дні зберігалася,
незважаючи на прийом аспірину, висока постійного типу гарячка, наростала сонливість. На 6-
ту доба впала в безсвідомий стан. 10 днів тому приїхала з Африки, де була протягом 1
місяця.

Об-но:Т-40,1°С. Без свідомості. Зіниці звужені, погано реагують на світло. Колінні рефлекси
підвищені, позитивні симптоми Бабинского та Оппенгейма. Шкіра бліда з лимонним відтінком,
ціаноз губ. Склери іктеричні. Пульс 112 за 1 хвилину, слабкого наповнення. АТ- 90/60 мм рт.
ст. Тони серця глухі. Пальпується значно збільшена селезінка. Печінка помірно збільшена. У
загальному аналізі крові низький рівень гемоглобіну.

1.Попередній діагноз.

Тропічна малярія, стадія первинної атаки, церебральна форма, важкогоступеня.

Істинна малярійна кома. Набута гемолітична анемія.
2.План обстеження:

 Загальний аналіз крові з формулою;

 Загальний аналіз сечі;
 Біохімія крові (білірубун загальний та фракційно, АЛТ, АСТ, загальний білок, ЛДГ,
креатинін, сечовина, глюкоза, С-реактивний білок, КОС)
 Електроліти крові (натрій, калій, хлор), рН крові
 Коагулограма з МНО;
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg, HCV, HIV
 Щогодини постійний контроль діурезу
 КТ голови (для можливого кровообігу чи ускладненькомі)
 Рентгенографія органів грудної клітки;
 УЗД ОЧП
 ЕКГ; ехокардіографія;
 пульсоксиметрія; контроль температури тіла;
 вимірювання ЦВТ;
 Консультація: невролога, офтальмолога
 Паразитоскопія товстої краплі і мазка крові під мікроскопом
 ПЛР крові для виявлення ДНК плазмодіїв

3. Лікування:
- Термінова госпіталізація увідділення інтенсивної терапії;
- Парацетамол розчин 500мг в/в крапельно 1 р/д
- Оксигенотерапія через назальну канюлю
- Доксициклін 100 мг у 20,0 ізотонічного розчину натрію хлориду в/в струменно 1 разна
день;
- Хініну гідрохлорид 700 мг в/в вільно крапельно кожні 8 годин на 5 % розчиніглюкози
400,0 в/в крапельно 1 раз на день (під контролем ЦВТ);
- Фуросемід 40 мг на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину 2 рази/день повільна в/венна
інфузія не ˃ 40 мг/хв
- Реосорбілакт по 200 мл 2 рази/день в/венно краплинно
- р-н глюкози 5% 200 мл 60-80 крапель/хвилину в/венна інфузія 1 раз/день під
контролем глікемії
- Переливання еритроцитарної маси
Диференційн ийдіагноз
Черевний тиф:
 У даного хворого захворювання почалося гостро, а для черевного тифу характерним
є поступовий початок;
  у хворого відмічається виражена тахікардія при зниженому АТ і високій температурі
тіла, а для черевного тифу характерною є брадикардія
 у хворого наявний озноб, тоді як при черевному тифі він не є характерним;
Сепсис:
 у хворого згідно з умовами завдання наявна анемія, що швидко розвинулась, тоді як
присепсис анемія розвивається вільніше.
 у хворого згідно з умовами задачі немає гнійних вогнищ інфекції та
геморагічногосиндром, що характерні для сепсиса;
 ухво рог озгі днозумов амизад ачіная вніана мені сти чнідан іпропер ебу ван нявепід
емічному регіоні, що не є характерним для сепсиса;
Менінгококовий менінгіт:
 В задачі шкіра з лимонним відтінком та іктеричні склери, що не є характерним
дляменінгококового менінгіту;
 Також у хворого низький рівень гемоглобіну, що не є характерним для
менінгококового менінгіту;
 у хворого пальпується значно збільшена селезінка і помірно збільшена хвороба, що
не є характерним для менінгококового менінгіту;

Задача 1 (тема 4)

Хворий 34 роки, поступив у інфекційне відділення на 5-й день хвороби зі скаргами на

виражену загальну слабкість, помірний головний біль і біль у горлі при ковтанні, утруднене
носове дихання, підвищення температури тіла – 38,0 – 38,60С, неприємні відчуття в області
серця, ломота в м′язах і суглобах.

Об´єктивно: шкірні покриви – бліді, ціаноз губ та носогубного трикутника. Слизова ротоглотки
– незначно гіперемована, ціанотична, виражений її набряк. На мигдаликах є фібринозні
нашарування, що поширються на задню стінку глотки та язичок. При риноскопії – на фоні
незначного набряку та ціанозу слизової виявлено сірі плівки. Пальпуються підщелепні
лімфовузли (0,5-1см) та визначається набряк підщелепної і шийної клітковини. Тахікардія
(ЧСС-104 уд/хв), тони серця глухі. АT 90 \ 60мм.рт.ст. Живіт м´який, безболісний.

Попередній діагноз

Дифтерія носоглотки та глотки, комбінована, плівчаста, середньо-тяжкий перебіг

2. Диференційний діагноз:

Стрептококова ангіна
Характерно:
Яскрава гіперемія слизових ротоглоток,
Гнійні осумковані чи в лакунах біло-жовтінашарування, які легко знімаються,
Слизова не кровоточить, не виходять замежі мигдаликів.
Обов'язкове виділення стрептококової бактерії (прощо в задачі не сказано)

Інфекційний мононуклеоз
Характерні симптоми, які відсутні в задачі: гострий початок,
 підвищення температури тіладо 38-39, головний біль, закладеність носа, біль у горлі,
симптоми тонзиліту та фарингіту, лімфаденопатія, зміни на мигдаликах катаральні,
фолікулярні, лакунарні, виразково-некротичні, підвищення температури та селезінки,
можлива помірна жовтяниця

3. План обстеження

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі
- Аналіз калу на яйця гельмінтів
- Аналіз крові на RW
- Аналіз крові на HbsAg, HCV, HIV
- БХ крові (сечовина, креатинін, ЛДГ, КФК, глюкоза, загальний білок з фракціями)
ревмопроби
- ЕКГ
- Консультація ЛОР
- Консультація кардіолога
- Бактеріоскопія мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
- Бак.посів мазка з носа та глотки на збудника дифтерії
- Аналіз крові на РНГА з дифтерійним антигеном в динаміці

4. Лікування:
 Постільний режим
 Дієта №15
 Рясне тепле пиття до 2 л на добу
 ПДС 100 тис ОД в/м (0,1 мл в/ш 1:100, через20-30 хв оцінка реакції, при негативній
пробівводимо 0,1 мл цільної сироватки п/ш, через 20-30 хв оцінка реакції, при
негативній пробі.вводимо решту цільної сироватки в/м)
 Азитроміцин 0,5 1 раз на добу per os
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу per os
 Аскорбінова кислота 0,5 3 рази на добу per os
 Полоскання ротоглотки та носа розчином фурациліну 3 рази на день

Задача 2 (тема 4)

Пацієнт М. 30р. звернувся до офтальмолога зі скаргами на субфебрильну температуру,

загальну слабкість, біль в горлі, відчуття «піску» в очах, головний біль, періодично нудоту.
Хвороба розпочалася підгостро з явищ ринофарингіту, помірного токсикозу, було двократне
послаблення випорожнень, з 3 дня - відчуття «піску» в очах.

Об-но: Т тіла 37,80С, блідий, пальпуються збільшені шийні, пахвинні лімфатичні вузли до 1 см
в діаметрі, м’які, не спаяні між собою і оточуючими тканинами, у ротоглотці гіперемія,
мигдалики гіпертрофовані і гіперемовані. Кон’юнктиви ін’єктовані, набряк
повік. Слабкопозитивні менінгеальні знаки. Дихання жорстке, тони серця приглушені,
АТ 130/80 мм.рт.ст. ЧСС – 96/хв. Живіт м’який, чутливий під час пальпації в правому
підребер’ї. Печінка пальпується біля реберної дуги. Фізіологічні випорожнення в нормі.

1. Діагноз
Аденовірусна хвороба, фаринго-кон'юнктивальна гарячка, середній ступінь тяжкості.

2. Диференційний діагноз:
Риновірусна інфекція
 температура тіла нормальна чи трохипідвищена,
 зміни в глотці – слабка гіперемія слизових оболонок,
 збільшення лімфатичних вузлів відсутнє,
 ураженя очей відсутнє

Грип

 температура 39 і вище,
 провідний симптом інтоксикації,
 катаральний синдром помірний, більш виражений з 3 доби ібільше,
 в роті глотки помірна,синюшна гіперемія і зернистість задньої стінки глотки,
 збільшення лімфатичних вузлів відсутнє,
 гепатолієнальний синдром відсутній

Парагрип

 легка закладеність носа,грубий «гавкаючий» кашель,збільшення лімфатичних вузлів

відсутнє,
 ураження очей відсутнє,
 гепатолієнальний синдром відсутній

3. План обстеження:

- Загальний аналіз крові

- Загальний аналіз сечі
- Біохімія крові (АЛТ, АСТ, білок + фракції, глюкоза, креатинін, січовина, ЛДГ, КФК,
коагулограма, С-РБ)
- Аналіз калу на яйця гельмінтів
- Аналіз крові на RW
- Аналіз крові на HbsAg, HCV, HIV
- ЕКГ
- Рентгенографія ОГП
- РІФ назофарингеальний мазок на виявлення антигену парагрипу
- ПЛР крові на визначення ДНК аденовірусу
- Консультація: офтальмолога, ЛОРа

4. План лікування:

- режим ліжковий
- дієта стіл №15
- рясне тепле пиття 2л\д
- розчин «Окомістин» по 1 краплі в шкіру око 3 рази на добу
- Дексаметазон 0,01% по 1 краплі в кожне око 4 рази в день
- Лоратадин 0,0 1 раз в день, per os
- аскорбінова кислота 1000 мг per os 1 р/добу
- парацетамол 0,5 per os (при підвищеній температурі тіла вище 38,1
Задача 1 (Тема 5)

Хворий 40 років хворіє протягом 2 останніх років, протягом яких турбує загальна слабкість,
постійні болі в животі, частий рідкий стілець з домішками крові та слизу. Своє захворювання
пов’язує з перебуванням в Індії.

Стан різко погіршився напередодні госпіталізації: виражена загальна слабкість,

запаморочення, хворий знепритомнів. Під час огляду: виражена блідість шкіри, холодний піт
на обличчі; температура 37,2. АТ 80/50. Пульс 120/хв., слабкий. Живіт дещо здутий, болючий
за ходом товстого кишечнику. Випорожнення рідкуваті, мають вигляд дьогтю.

1. Попередній діагноз

Хронічний амебіаз, кишкова форма, стадія загострення, стан тяжкий. Кишкова

кровотеча. Геморагічний шок.

2. Диференційний діагноз:

сальмонельоз:

 Початок захворювання гострий, симптоми інтоксикації виникають раніше,

ніждиспепсичні розлади.
 Інтоксикаційний й синдром, ураження травногоканалу й ознаки зневоднення шкідливих
речовин.
 Після короткого періоду дискомфорту (відчуття нездужання, здуття і гурчання
втварини) з'являються ознаки зі швидким підвищенням температури тіла, головний
біль,запаморочення, загальна слабкість, ломота в тілі (більше в стисах і попереку).

Шигельоз:
 Інкубаційний період 2-3 доби,
 гострий перебіг — до 3 міс,
 уражені всі відділи нервової системи, що зумовлює значну частину хвороб
(нездужання,головний біль, запаморочення та ін.) інизку пошкоджень функцій ССС і
травногоканалу.
 У хворих спостерігають виражені оознаки вегетативної дистонії:
мерзлякуватість,тремор рук іповік, порушення дермографізму, пригноблена психіка.
 Максимальна швидкість тіла досягається до максимальної цифри (39—40°С і
більше),утримуватися на постійному рівні від кількох годин до 2—5 діб

3. План обстеження
 Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Біохімія крові (сечовина, креатинін, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок і його фракції,
коагулограма)
 Кров на групу та резус фактор
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg, HCV, HIV
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Паразитоскопія калу на на амебіаз
  Ренгенографія ОГК
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Консультація хірурга

4. Лікування:
 Госпіталізація в реанімаційне відділення
 Дієта 4
 Метронідазол 0,5 3 рази на добу, per os
 Індометацин 0,5 3 рази на добу, per os
 Лоратадин 0,1 1 раз на добу, per os
 -квадевіт 1 капсула 3 рази на добу, per os
 в/в краплинно р-н Трисіль 500мл 60 крапель/хв
 в/в краплинно р-н 5% Глюкоза 500мл 60 крапель/хв

Задача 2 (Тема 5)

Хвора І. 25 років поступила в лікарню через 6 годин від початку захворювання, яке
розпочалося гостро з частих рідких випорожнень і блювання без нудоти та болю в животі.
Незабаром з'явилися значна слабкість, спрага, сухість в роті.

Об-но: Т – 36,0Со. Хвора адинамічна, свідомість збережена. Шкіра ціанотична, кінцівки

холодні. Голос осиплий. Пульс слабкого наповнення, 110 за 1хв. Тони серця глухі, АТ 90/60
мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений білим нашаруванням. Живіт м'який, безболісний. Печінка і
селезінка не збільшені. Повторні судоми м'язів кінцівок. Випороження часті, рясні, водянисті з
домішкою білих “пластівців”. Діурез 400 мл за добу.

Загальний аналіз крові: гемоглобін 146 г/л, лейкоцити 12х109/л, ШЗЕ – 5 мм /год.

1. Попередній діагноз

Холера, типова форма, стан важкий, дегідратація ІІ ступеню, субкомпенсований

дегідратаційний шок

2. Диференційний діагноз

сальмонельоз

 при сальмонельозі підвищується температура тіла до 38-39°С, існує виражений

інтоксикаційний синдром, чого не спостерігалося в даній ситуації

 для сальмонельозу характерний сильний, переважно в епігастрії й навколо пупка, що

підсилюється перед актом дефекації

 при сальмонельозі спостерігається зеленуватий або темно-коричневий, смердючий, з

домішкою зелені й слизу, у вигляді «болотної тіни» кал, у даному випадку він
водянистий

ешерихіозом:
  для ешерихіозу характерний синдром гастроентероколіту, а в даній ситуації
спостерігається гастроентерит

 для ешерихіозу характерний переймоподібний біль у животі, відсутній у даній ситуації

 при ешерихіозі наявний інтоксикаційний синдром, якого немає у даного хворого

 при ешерихіозі у перші дні хвороби піднімається температура тіла до 38оС, чого немає
у даного хворого

Харчові токсикоінфекції:

 часто холероподібний перебіг зі шви дким зневодненням, колапсом,

 можуть бути відсутні температура іблювання (Cl.perfringers, Proteus vulgaris).
 При холері відсутні, ав даному випадку шляхом виявлення інфекційно-токсичного
шоку,нудота і багаторазове блювання, біль у тварині, іноді дуже сильний,
частопідвищення температури, після промивання шлунка загальний станхворого
швидкого покращується

3. План обстеження

 загальний аналіз крові з гематокритом

 загальний аналіз сечі

 біохімічний аналіз крові (глюкоза, білок загальний і фракції, сечовина, креатинін,

залишковий азот, електроліти (натрій, калій, хлор), газовий склад крові, кислотно-
основний стан)

 коагулограмма

 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg, HCV, HIV
 контроль кількості виділень (блювання, випорожнення, діурез)

 контроль ЦВТ

 ЕКГ

 бак посів блювотних мас, випорожнень на збудника холери на лужні середовища

 аналіз калу на збудника холери у реакції макро- і мікроаглютинації під впливом

протихолерної сироватки

4. Лікування:
 Режим ліжковий
 Дієта: стіл №4
  розчин трисіль 2000 мл в/в крапельно (швидкість 120 мл/хв.), далі 2000 мл
(швидкі ст.80 мл/хв.), далі 2000 мл (50 мл/хв.)- розчин вводять підігрітим до 38 градусів
 Регідрон 1 пакет на 1000 млводи peros– 2-3 пакета на добу
 доксициклін 0,3per os (після при пиненні блювання)

Задача 1(Тема 6)

У кардіохірурга, 32 років з’явились швидко зростаючі слабкість, нудота, погіршання апетиту,

артралгії, збільшення селезінки, печінки, а через 9 діб – блювота, відраза до їжі, безсоння,
запаморочення, зменшення розмірів печінки, болючість та тістоподібність її краю, яскрава
жовтяниця, петехії на шкірі, незначні тахікардія, субфебрилітет, гіперамінотрансфераземія.

При огляді на 11-й день хвороби: збуджений, ейфоричний. Яскрава жовтяниця, болюча,
тістоподібна печінка, помірна тахікардія. При УЗО – жовчі у жовчному міхурі немає, печінка
майже не збільшена, помірно зменшеної акустичної щільності, холедох не більше 3 мм, дещо
збільшена, не ущільнена селезінка. ЧСС - 108 уд/хв, АТ - 110/70 мм рт ст. У крові –
незначний нейтрофільний лейкоцитоз, ШОЕ 15 мм/год, незначно переважає прямий
білірубін, АлАТ – 5650 ОД/Л, ЛФ – 280 ОД/Л, АсАТ – 3240 ОД/Л, γГТП – 240 ОД/Л, креатинін –
90 мкмоль/л, сечовина 1,6 ммоль/л, альбумін 16 г/л, протромбіновий індекс – 42 %.

1. Попередній діагноз

Гострий вірусний гепатит В, фульмінантний перебіг, жовтянична форма, жовтяничний

період, тяжкий стан. Гостра печінкова недостатність. Гостра печінкова енцефалопатія І
ступеню(прекома). Геморагічний синдром

2. Диференційний діагноз

З гострим неалкогольним стеатогепатитом:

 наявні фіброзні зміни печінки на УЗД;
 є метаболічний синдром;
 не характерне підвищення АлАТ, АсАТ на відміну від вірусного гепатиту В

З гострим алкогольним гепатитом:

 печінка щільної консистенції та значно збільшена;
 в анамнезі наявне зловживання алкоголем;
 відсутні артралгії та петехії на відміну від вірусного гепатиту В

З гострим токсичним медикаментозним гепатитом:

 наявний контакт з гепатотропними засобами;
 відсутня петехіальна висипка;
 характерно більше підвищення АсАТ, ніж АлАТ на відміну від вірусного гепатиту В

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові з гематокритом, група крові та резус-фактор

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма
  Біохімія крові (загальний білірубін та його фракції, тимолова проба, креатинін,
сечовина, СРБ, АлАТ, АсАТ, ЛФ, ГГТП, КОС, електроліти, глюкоза) в динаміці

 Копроцитограма

 Аналіз крові на RW

 ЕКГ, ЕхоКГ

 Пульсоксиметрія

 Контроль температури, ЧД, ЧСС, АТ, випорожнень, діурез

 ПЛР крові на виявлення ДНК HBV

 ПЛР крові на виявлення ДНК HDV

 ІФА крові на виявлення HBsAg, HBeAg, анти HBcor IgM

 ІФА крові на виявлення total антиHDV та антиHDV IgM

 Консультація гастроентеролога

4. Лікування

 Госпіталізація до реанімаційного відділення

 Суворий ліжковий режим
 Дієта - безбілкова
 Інфляція зволоженого кисню через маску 6 л/хв
 Розчин Трисіль 400 мл в/в крапельно, 5% гюкоза 400 мл в/в крапельно 60кр/хв
 Фуросемід 40 мг в/в 1 раз на добу
 Преднізолон 60 мг в/в кожні 6 годин
 L-орнітин L-аспартат 10 мл на 200 мл 0,9% NaCl 4 рази на добу в/в крапельно
 Контрикал 100 тис МО/добу на 200 мл 0,9% NaCl в/в крапельно
 Рифаксимін 200 мг кожні 8 годин перорально
 Атоксіл 4 г розвести у 100 мл води 3 рази на добу перорально
 Лактулоза 30 мг 2 рази на добу перорально
 Етамзилат 12,5% 2 мл 3 рази на добу в/в
Задача 2 (Тема 6)

Хвора З. госпіталізована в інфекційне відділення на 7-й день хвороби із скаргами на

підвищення температури тіла до 37,5 - 37,80С, біль в суглобах, знижений апетит, жовтяницю.
Захворювання почалося з блювоти і проносу протягом 2-х діб, жовтяницю помітила на 6-ий
день хвороби.

Об-но: нерясний дрібно-плямистий висип на кінцівках і тулубі, збільшені шийні, пахвові

лімфовузли, катаральні зміни слизової оболонки ротоглотки, збільшення печінки. ЧCC - 90
уд/хв, АТ - 120/80 мм рт ст. Білірубін загальний – 56,7 мкмоль/л, білірубін прямий -26,0
мкмоль/л, АЛТ – 340 од., Л- 9,6·109/л, п- 14%, ШОЕ – 25 мм/год.

1. Попередній діагноз

Кишковий єрсінеоз, генералізована форма, стан середньої тяжкості.

2. Диференційний діагноз

Псевдотуберкульоз

Блювота і пронос не є характерними для псевдотуберкульозу Під час огляду хворого на

псевдотуберкульоз виявляють гіперемію обличчя і шиї, незначну одутлість обличчя (симптом
каптура, або капюшона), ін'єкцію судин кон’юнктив і склер, гіперемію кистей і стоп (симптоми
рукавичок і шкарпеток), чого немає у хворої. Висип при псевдотуберкульозу характерно
накопичується навколо природніх складок шкіри та суглобів

Ентеровірусна інфекція

Висипка при ентеровірусній інфекції з’являється переважно на обличчі та тулубі, а в даному

випадку – на кінцівках і тулубі Для ентеровірусної інфекції характерна наявність енантеми на
м'якому піднебінні,

Вірусний гепатит В

Дожовтяничний період дуже рідко починається з блювоти та діареї. Якщо таке трапляється
симптоми мають незрачну тривалість з переважанням інших диспептичних симптомів. Для
вірусного гепатиту В не характерне збільшення шийних лімфовузлів та катаральні зміни
ротоглотки Висипка при гепатиті В петехіальна, еритематозна та переважно уртикарна, в
окремих хворих за типом кропив’янки, а не дрібно-плямиста герпангіни Висипка при
ентеровірусній інфекції зазвичай з’являється на фоні нормалізації температури тіла, в даній
ситуації висипка з’явилася пізніше

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові з формулою;

 Загальний аналіз сечі;
 Біохімія крові (білірубун загальний та фракційно, АЛТ, АСТ, загальний білок, ЛДГ,
креатинін, сечовина, глюкоза, С-реактивний білок)
 Коагулограма з МНО;
 Аналіз калу на яйця гельмінтів
 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg, HCV, HIV
 ЕКГ
 УЗД ОЧП
 Ренгенографія ОГК
 Виявлення антигену Y.Enterocolitica у випорожненнях методом РІФ

4. Лікування

 Госпіталізація в інфекційне відділення

  Суворий ліжковий режим
 Дієта
 Рясне пиття
 Ципрофлоксацин 0,5 г 2 рази на добу перорально
 розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно, 5% Глюкоза 200мл в/в крапельно 60 кр/хв
 Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
 Лоратадин 0,01г 1 раз на добу перорально
 Лінекс 2 капсули 3 рази на добу під час їжі перорально

Задача 1 (Тема 7)

Хворий М. повернувся з туристичної поїздки до Сіцілії, де часто вживав в їжу козине молоко,
сири домашнього виготовлення. Звернувся зі скаргами на підвищення температури тіла
упродовж 3 тижнів, пітливість, відчуття жару. Загальне самопочуття не страждає.

Об-но: шкіра волога, розширення меж серця, приглушеність серцевих тонів, ЧCC-106 уд/хв,
АТ-120/70 мм.рт.ст, спостерігається помірне збільшення печінки і селезінки, системна
лімфаденопатія. У гемограмі – лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, помірно прискорена
ШOЕ.

1. Попередній діагноз

Бруцельоз, гострий перебіг, середній ступінь тяжкості. Гострий інфекційний

міокардит.

2. Диференційний діагноз

З генералізованою формою туляремії:

 наявний висип; має бути контакт з гризунами або їх виділеннями, вживання харчових
продуктів і вод, забруднених виділеннями гризунів, обробка інфікованих зернових
продуктів, укуси комах; виражена інтоксикація на відміну від бруцельозу

З черевним тифом:

 відсутня генералізована лімфаденопатія та пітливість; не залежить від контакту з

продуктами з козячого молока; гарячка стійкого постійного характеру на рівні 39-40 без
ознобу, інтоксикація наростає аж до тифозного статусу на відміну від бруцельозу

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі і жовчні пігменти, діастаза сечі

  Біохімічний аналіз крові ( АЛТ, АСТ, Креатинін, Сечовина, КФК, глюкоза, білірубін та
його фракції, тимолова проба, загальний білок і його фракції, Среактивний білок,
електроліти: K+,Na+,Cl-, Ca2+)

 Коагулограма

 Аналіз калу на яйця гельмінтів

 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg, HCV, HIV
 ІФА крові для якісного та кількісного виявлення антитіл до бруцелл

 ПЛР крові для виявлення ДНК бруцелл

 ЕКГ

 ЕхоКГ

 Ренгенографія ОГК

 УЗД органів черевної порожнини

 Консультація кардіолога

4. Лікування

 Госпіталізація в інфекційне відділення

 Постільний режим
 Дієта № 10
 Доксициклін 0,1г 1 таб 2 рази на добу per os
 Рифампіцин 0,3г 2 рази на добу per os
 Лоратадин 0,01 г 1 раз на день per os
 Розчин Рінгера в/в 600 мл 1 р/д в/в крапельно (60 крап/хв)
 NaCl 0,9 % 400 мл 2 р/добу в/в крапельно (60 крап/хв)
 Парацетамол розчин для інфузії 1% 0,5 при температурі вище 38,5

Задача 2 (тема 7)

Хворий Ч., 42 років, поступив в інфекційне відділення на 2й день хвороби із скаргами на

озноб, підвищення температури тіла до 40ºС, міалгії, головний біль, слабкість, біль у правій
паховій ділянці, спрагу. Працює дератизатором, останній раз проводив дератизацію за 3 дні
до хвороби.

Об’єктивно: температура тіла 40С, АТ 80/40, Рs 124 у хв., аритмічний. У свідомості, але на
запитання відповідає мляво. Визначається гіперемія обличчя, сухість слизових оболонок.
Тони серця різко приглушені, перкуторно розширення меж серця. В легенях послаблене
дихання везикулярного характеру, хрипів немає. Печінка, селезінка не збільшені. У паховій
ділянці справа виявлено вузол діаметром до 10 см, різко болючий при пальпації, без чітких
меж, шкіра над ним почервоніла з цианотичним відтінком. Інші лімфовузли не збільшені,
висипки на тілі немає. В крові: L-1810/л, ШОЕ – 54 мм/год, Hb-122г/л, П-24%, С-60%, Л-
15%, М-1%.

1. Попередній діагноз

Бубонна чума, важкий ступінь тяжкості. Ускладнення: ІТШ ІІ ступеня, гострий міокардит

2. Диференційний діагноз

З бубонною формою туляремії:

 вузол має чіткі межі; діаметр вузла має менший діаметр, ніж 10 см; шкіра над вузлом
не змінена на відміну від чуми

З гнійним лімфаденітом:

 відносно задовільний стан; наявний гострий гнійний запальний процес в місці вхідних
воріт; невеликі розміри вузлів на відміну від чуми

Сибірською виразкою:

 Для сибірської виразки характерні виражені катаральні явища -характерний симптом

Стефанського. -характерна помірна інтоксикація

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі

 Коагулограма

 Біохімія крові (сечовина, креатинін, СРБ, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, КФК, BNP, NT-proBNP,
тропоніни, прокальцитонін, глюкоза, лактат, КОС, електроліти)

 Аналіз калу на яйця гельмінтів

 Аналіз крові на RW
 Аналіз крові на HbsAg, HCV, HIV
 УЗД ОЧП

 Рентгенографія ОГК

 ЕКГ, ЕхоКГ

 Пульсоксиметрія

 Контроль ЧД, ЧСС, АТ, температури, діурезу

 Консультація хірурга, кардіолога

  Бакпосів крові з антибіотикограмою на визначення Y.pestis

 ІФА крові на виявлення IgM до Y.pestis

 Біологічна проба крові на виявлення Y.pestis

 Експрес-методи: РІФ крові на АГ Y.pestis

 Бактеріоскопія нативного мазку крові на виявлення Y.pestis

4. Лікування

 Госпіталізація в реанімаційне відділення інфекційного стаціонару

 Суворий ліжковий режим
 Дієта
 Інсуфляція зволоженим киснем через кисневу маску 8 л/хв
 Реосорбілакт 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу, розчин 5% глюкози 400 мл в/в
крапельно 1 раз на добу, розчин Рінгера 400 мл в/в крапельно 1 раз на добу
 Фуросемід 20 мг в/в 1 раз на добу
 Стрептоміцин 1 г в/в струминно повільно 2 рази на добу
 Парацетамол 500 мг в/в крапельно
 Преднізолон 90 мг в/в 1 раз на добу
 Контрикал 100000 ОД на 200 мл 0,9% NaCl в/в крапельно 1 раз на добу
 Омепразол 40 мг в/в 1 раз на добу
 Аскорбінова кислота 5% 10 мл в/в 1 раз на добу

Задача 1 (тема №8)

Хворий Г., 27 років поступив у клініку інфекційних хвороб в тяжкому стані на 6-й день
хвороби. Захворювання розвивалося підгостро: втомлюваність, помірний головний біль, біль
у горлі, підвищення температури тіла до 37,3-37,5°С. Хворий до лікаря не звертався і
продовжував працювати. На 5-й день стан різко погіршився, температура тіла досягла 39°С,
головний біль значно посилився, була одноразова блювота. На 6-й день температура тіла -
40,6°С, хворий втратив свідомість і машиною “швидкої допомоги” доставлений до лікарні.

При госпіталізації в клініку: свідомість відсутня. Температура тіла - 39,8°С. Положення

вимушене: лежить на боці із зігнутими в колінах ногами. Періодично з’являється різке
збудження, клоніко-тонічні судоми м’язів кінцівок. Обличчя яскраво гіперемійоване, з багрово
ціанотичним відтінком. Шкіра суха, гаряча, без висипки. Пульс 72 уд/хв., ритмічний,
задовільного наповнення, АТ – 130/90 мм рт.ст. Дихання часте – 32 за хв. Тони серця глухі.
Живіт м’який, безболісний. Сечовипускання самовільне. Виражена ригідність м’язів потилиці,
позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Зіниці звужені, реакція на світло в’яла. Аналіз
СМР: тиск – 450 мм вод.ст., спинномозкова рідина каламутна, білок – 10 г/л, плеоцитоз –
15000/мкл, нейтрофіли – 100%, глюкоза – 2,8 ммоль/л.

1. Попередній діагноз
Гостра менінгококова інфекція, генералізована форма, менінгоенцефаліт. На
бряк головного мозку, кома 2 ст, ДН 2 ст. Судомний синдром

2. Диференційний діагноз

Кліщовим енцефалітом:

 Епіданамнез: захворювання виникає в лісистих місцях регіонів, ендемічні покліщовому

енцефаліті; передається частіше через укус кліща, рідше – при вживаннісирого
коров'ячого чи козячого молока.
 Початок кліщового енцефаліту гострий з підвищення температури тіла, до
високихцифр, іноді двохвильового характеру, а також зі швидко прогресуючою
загальноінтоксикаційною та менінгеальною симптоматикою.
 При огляді шкіри нерідко можна знайти сліди первинного афекту або
локальноїеритеми в місці укусу кліща.
 Вогнещеві неврологічні симптоми проявляються частіше атаксією,
гіперкінезами, рідше – ураженням окорухових нервів, розвитком бульбарного
синдрому.
 Розвиток таких симптомів, як порушення свідомості, мляві парези м'язів
плічовогопояса, характерні тільки для важких вогнещевих форм (східний варіант КЕ).
 При дослідженні ліквору – лімфоцитарний плеоцитоз.

Ентеровірусним менінгітом:

 Епіданамнез: переважно хворіють діти дошкільного та молодшого шкільного віку;

літньо-осіння сезонність; спорадичний або епідемічний характер захворювання.
 Початок гострий, з вираженного загально інтоксикаційного синдрому, помірноївиражен
ності менінгіальних симптомів.
 Характерний зовнішній вид хворих: гіперемія обличчя, блідий носо-губнийтрекутник,
ін’єкція судин склер.
 Серозний менінгіт поєднується з іншими формами ентеровірусної інфекції
герпангіною, екзантемою, епідемічною міалгією).
 Менінгіальний синдром характеризується коротко тривалістю, нестійкістю танерідко
дисоціацією, бистрим зникненням
3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі
 Біохімічне дослідження крові (АЛТ, АСТ, ЛДГ, ЛФ, СРБ, сечовина, креатинін, глюкоза,
електроліти (К+, Na+, Сl-), альбуміни, прокальцитонін, КОС)
 Коагулограма
 Контроль АТ, ЧД, ЧСС, погодинного діурезу + пульсоксиметрія;
 ІФА крові на HBsAg, anti-HCV (сумарні)
 Кров на RW
 Копрограма;
 ЕКГ
 Ехо-КГ
 КТ/МРТ головного мозку
  Консультація офтальмолога, кардіолога, реаніматолога, невролога. На cito
 Проведення спинномозкової пункції подальшим мікроскопічним та
бактеріологічним дослідженням ліквору (після консультації офтальмолога) +антибіотик
ограма.

 Аналіз крові на РНГА зі специфічним антигеном методом парних сироваток (вдинаміці)

.
 Дослідження крові та ліквору методом ПЛР для виявлення ДНК Neisseriameningitidis.
4.Лікування

 Госпіталізація до ВАІТ
 Режим – суворо ліжковий.
 Дієта – парентеральне харчування.
 Забезпечення венозного доступу, катетеризація сечового
міхура, встановленняназогастрального зонда.
 Оксигенотерапія під ШВЛ.
 Цефтріаксон 2 г 2 рази/добу кожні 12 год в/в струминно.
 Манітол 15% 200 мл в/в крапельно протягом 20 хв
 Сібазон 2 мг 0,5% 2 рази/добу в/в струминно.
 Р-н глюкози 5% 400 мл + р-н Трисіль 600 мл в/в крапельно 60кр на/хв під контролем
діурезу.
 Фуросемід 40 мг 1 раз/добу в/в струминно.
 Інфлуган в/в 100 мл на добу (при t > 38,5 С + фізичні методи охолодження (лід
намагістральні судини, обтирання тіла прохолодною водою тощо).
 Аскорбінова кислота 5% 10мл в/в струминно
 Омепразол 40 мг 1 раз/добу в/в струминно.

Задача 2 (тема №8)

Студент 25 років захворів гостро через тиждень після повернення з Карпат, де перебував на
канікулах впродовж місяця, жив у сільській місцевості де у великій кількості вживав саморобні
молочні продукти. Хвороба розпочалася гостро із підвищення температури до 38,5, ознобу,
нудоти, блювання, головного болю. Починаючи з 3 дня хвороби, температура знизилася
до субфебрильної, стан значно покращився. За медичною допомогою не звертався. Але
через 7 днів температура тіла раптово підвищилася до 39,20С. Направлений до лікарні на 7
день хвороби.

Об’єктивно: хворий загальмований, температура тіла 39,70С, слабко позитивні симптоми

Брудзинського, Керніга, визначається помірна ригідність потиличних м’язів. Шкіра обличчя,
верхньої частини тулуба гіперемійована, висипу немає. Пульс 80/хв.; АТ 100/60мм рт ст.
Живіт помірно здутий. Печінка, селезінка помірно збільшені.

1. Попередній діагноз
Центральноєвропейський кліщовий енцефаліт. Менінгеальна форма, стан тяжкий.

2. Диференційний діагноз

Лептоспірозом

 Лістеріоз часто пов'язаний з споживанням незадовільних чи заражениххарчових

продуктів, зокрема молочних продуктів.

 Кліщовий енцефалітпередається через укуси кліщів, які можуть бути поширені в

сільських районах, особливо в лісах та гірських регіонах.

 Поїздка в Карпати тапроживання у сільській місцевості вказує на енцефаліт в даному

випадку.

Герпетичний енцефаліт

 при герпетичному менінгоенцефаліті менінгіальні ознаки зявляються вперші дні

хвороби, а у хворого згідно з умовою задачі менінгіальнісимптоми виникли з 7-го дня
хвороби

 При герпетичному енцефаліті виникає висип, якого у хворого за умовамизадачі немає.

 у хворого згідно з умовою задачі температура має хвилеподібнийхарактер, тоді як для

герпетичного менінгоенцефаліту це не характерно.

 у хворого згідно з умовами задачі виявлено збільшення печінки іселезінки, що не

характерно для герпетичного менінгоенцефаліту

3. План обстеження

 Загальний аналіз крові

 Загальний аналіз сечі
 Коагулограма
 Копрограма
 Біохімія крові (СРБ, прокальцитонін, АЛТ, АСТ, , ЛДГ, КФК,креатинін, сечовина,
глюкоза)
 ІФА крові на HBsAg, anti-HCV (сумарні)
 Кров на RW
 УЗД ОЧП
 ЕКГ
 Ехо-КГ
 Консультація офтальмолога, кардіолога, реаніматолога, невролога. На cito
 Проведення спинномозкової пункції подальшим мікроскопічним та
бактеріологічним дослідженням ліквору (після консультації офтальмолога)
 МРТ головного мозку
 Контроль температури, ЧД, ЧСС, АТ, діурезу
 ІФА крові для виявлення IgM до збудника кліщового енцефаліту
 ПЛР ліквору для виявлення РНК збудника кліщового енцефаліту
 4. Лікування

 Госпіталізація в інфекційне відділення

 Ліжковий режим, дієта

 Катетеризація периферичної вени,
 Оксигенотерапія - зволоженим киснем через кисневу маску
 Сировотковий імуноглобулін 6мл в/м через кожні 12 год
 Рибонуклеаза 0,03г 6 раз на добу в/м перша доза вводиться за методом
Безредька
 Пиття Перораль 1000 мл/д
 Реосорбілакт 400мл 1 раз на добу в/в крап. в/в Краплинно Трисіль 600мл 60 к/хв
 контрикал 20000 ОД 3 рази на добу в\в струминно
 Фуросемід 40мг в/в 1 раз на добу струм.
 Парацетамол 500мг при температурі 38.5 per os

Петренко О.О Тема 9

Задача 1 (Тема 9)

Хворий 30 років скаржиться на рідкі випорожнення протягом 6 тижнів, підвищення

температури тіла до субфебрильних цифр. На першому тижні хвороби діагностували
сальмонельоз, проте збудник не виявлено, лікування було практично неефективним,
антибіотикотерапія, що проводилась, ефекту теж не дала. Хворий відзначає прогресуючу
слабкість, пітливість, втрату ваги.

Об’єктивно: астенізований, зниженого живлення. Збільшені усі групи лімфовузлів. В легенях

розсіяні сухі хрипи. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв., температура
тіла 38 °C. Живіт м‫ۥ‬який, безболісний, печінка збільшена, селезінка не пальпується.
Менінгеального синдрому немає.

1. Попередній діагноз

ВІЛ, 4 стадія, хронічний криптоспорідіоз, тяжкий ступінь, дегідратація 2 ступінь.

Негоспітальна пневмонія?

2. Диференційний діагноз

Цитомегаловірусна інфекція: поступовий початок хвороби, продромальний період.Стул 5-10

разів в день, рідкий, може бути синдром гострого живота. Фебрильнатемпература, при
колоноскопії виразки і ерозії. Висока концентрація ДНК ЦМВ вкрові

Інфекційний мононуклеоз: лейко і лімфоцитоз з наявністю атипових

мононуклеарів,плазматичних клітин. Діагноз можно підтвердити серологічними
реакціямигетерогемаглютинації, наростання титру антитіл до вірусу Епшейна-Барр.

3. План обстеження
  Загальний аналіз крові
 Загальний аналіз сечі
 Біохімія крові (білірубін загальний та фракції, АЛТ, АСТ, сечовина, креатинін, білок
загальний та фракції, глюкоза, С-реактивний білок, КОС)
 Електроліти крові (натрій, калій, хлор)
 Копроцитограма
 Імуноцитометрія крові для визначення абсолютної і відносної кількості Т-хелперів
 Рентген органів грудної клітки
 ЕКГ
 Пульсоксиметрія
 ІФА крові на HBsAg, anti-HCV
 Кров на RW
 ІФА крові для виявлення IgM до криптоспоридії
 Виявлення ооцист криптоспоридій у фекаліях
 ПЛР змиву з бронхів для виявлення ДНК P.jirovecii
 ІФА крові /сироватка або плазма/ для визначення антитіл проти структурних білків та
антигенів ВІЛ - при позитивному результаті проводять ще 2 тестування з тим же
матеріалом
 Тест Western Blot (імуноблотинг крові) для виявлення конкретних протеїнів ВІЛ
(внутрішні білки - р17, р24, р55 та білки оболонки - gp41, gp120, gp160, ферменти -
р51, р51, р66)

4. Лікування

 Режим постільний,
 ДієтаNo 5
 амфотерицин В 800мг/добу per os
 Ефавіренц по 600 мг 1 раз/день per os
 Ламівудин 0,3 г 2р/д пер ос
 Індинавір 0,8г 3р/д пер ос
 Дексаметазон 16мл в/в
 Р-н Рінгера 1000 мл в/в кр + Глюкоза 5% 500 в/в краплинно 60-80 крапель на хвилину
 Аскорб.кислота 0,5 г 3р/д per os
 Парафузів 100мл в/в
 Лоперамід по 2 мг 4 р/д per os
 Лінекс форте 1капсула р/д per os
 Атоксіл по 1 саше 3 рази/день перорально

Задача 2 (тема 9)

Хвора С, 32 років поступив в інфекційний стаціонар зі скаргами на підвищення температури

тіла до 37,3 С, загальну слабкість, біль у грудній клітці з правого боку, деяку охриплість
голосу. Захворювання триває останні 6 місяців, за цей час уже був один рецидив.

В об’єктивному статусі звертали на увагу мікрополіаденопатія, висипання у вигляді ланцюжка

пухирців на рівні 4 міжребір’я з правого боку, почервоніння шкіри. Тони серця приглушені, АТ
100/70 мм рт ст., пульс 92 уд/хв., температура тіла 38 °C. Живіт м‫ۥ‬який, безболісний, печінка
збільшена, селезінка не пальпується. Менінгеального синдрому немає. У загальному аналізі
крові – лейкопенія, лімфопенія.

1. Попередній діагноз

ВІЛ-інфекція, 2 стадія,середньої важкості. Рецидивуючий оперізуючийгерпес

грудна форма,період загострення.
2. Диференційний діагноз

 З простим герпесом: свербіж і висипання везикулярного типу; збільшення регіонарних

лімфатичних вузлів; гострий гінгівіт та стоматит, губний герпес навідміну від ВІЛ-
інфекції
 З шкірним лейшманіозом: лихоманка; чорний колір шкірних покривів; нома,висип/вугрі,
що вражає руки та тулуб на відміну від ВІЛ-інфекції
 З екзема: група безладно розташованих пухирів (не ланцюжком); як правило
двобічналокалізація; відсутня інтоксикація на відміну від ВІЛ-інфекції

3. План обстеження

 ЗАК
 ЗАС
 Б/х-білірубін(загальний,фракції)АЛТ,АСТ,заг.білок фракції,креатинін,сечовина,глюкоза,
ЛФ, тимолова проба, електроліти, с-рб.
 ІФА крові на HBsAg, anti-HCV
 Кров на RW
 Кал на яйця глист
 Імунограма (CD4, CD8, CD4/CD8)
 Ан.крові на ІФА антитіла до ВІЛ
 Тест Western Blot (імуноблотинг крові) для виявлення конкретних протеїнів ВІЛ
(внутрішнібілки - р17, р24, р55 та білки оболонки - gp41, gp120, gp160, ферменти - р51,
р51, р66
 Дослідження крові методом ПЛР до вірусу простого герпесу
 ІФА крові до АТ до ЦМВ та ЕБВ

 Рентгенографія ОГП
 УЗД ОЧП
 Консультація невролога
4. Лікування

 Амбулаторний режим під наглядом лікуючого лікаря

 ліжковий режим
 Дієтотерапія + рясне пиття до 2-2,5 л на добу
 Валацикловір 1 г 3 рази на добу перорально
 Ацикловір 2,5% мазати зону ураження 5 разів на добу
 Ламівудин 300 мг 1р\д per os
 Тенофовір 300 мг 1р\д per os
 Ритонавір 100 мг 1р\д per os