1.

Критерії тяжкості перебігу COVID-19

За ступенем тяжкості. Легкий перебіг:
• температура тіла нижче 38 °C, кашель, слабкість,
біль у горлі;
• відсутність критеріїв середньоважкого і важкого
перебігу.
Середньо-важкий перебіг:
• лихоманка вище 38 °C;
• частота дихання більше 22 / хв;
• задишка при фізичних навантаженнях;
• пневмонія (підтверджена за допомогою комп’ютерної томографії легенів);
• SpO2 <95 %;
• CRP сироватки крові більше 10 мг/л.
Важкий перебіг:
• частота дихання більше 30 / хв;
• SpO2 ≤ 93 %;
• PaO2 / FiO2 ≤ 300 мм рт. ст.;
• прогресування змін у легенях, типових для пневмонії при COVID-19 (інфільтрати в легенях
> 50 % легеневого поля протягом 24-48 годин);
• зниження рівня свідомості, ажитація;
• нестабільна гемодинаміка (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт. ст. або
діастолічний артеріальний тиск менше 60 мм рт. ст., діурез менше 20 мл/ год);
• лактат артеріальної крові > 2 ммоль/л;
• qSOFA > 2 бали
Вкрай важкий перебіг.
•гостра дихальна недостатність з необхідністю респіраторної підтримки (інвазивна
вентиляції легенів);
• септичний шок;
• поліорганна недостатність.

2. Основні патогенетичні механізми ураження легень при COVID-19 (перерахувати)

1)Пряме вірусне пошкодження епітелію легень, передусім гладких епітеліальних клітин
дихальних шляхів (ДШ) і альвеолоцитів, а також ендотеліоцитів капілярів і тканинних
легеневих фібробластів,з вивільненням інтерферону альфа та бета,цитокінів.
2)виникнення спочатку інтенсивної локальної (легені), а потім уже й системної запальної
реакції, що супроводжується «цитокіновим штормом»:внаслідок вивільнення цитокінів
активуються альвеолярні макрофаги,що вивільняються il-1,6,8,INF-альфа,,IFN-гама(так
званий цитокіновий шторм).Внаслідок чого, підвищується проникність судин, набряк
інтерстиціальної,а потім альвеолярної тканини, розвивається - гіпоксемія та
гіперкапнія(респіраторний ацидоз).
3)Спостерігається збільшення кількості VCAMS на судинах,що веде за собою більше
проникнення нейтрофілів і макрофагів всередину альвеоли. Іл-8 активує нейтрофіли,
вивільняються активні форми кисню(оксидантний стрес) та протеази,що починають
руйнувати здорові альвеоцити(пневмоцити типу 1 та 2).При руйнуванні типу 1- порушення
газового обміну, гіпоксемія,задишка; при руйнуванні типу 2- зниження
сурфактанту,виникнення альвеолярного колапсу,гіпоксемія, задишка.
4)При тяжкому ступені хвороби вивільненні цитокіни призводять до гострого
респіраторного дистрес-синдрому (ГДС) , а потім, при прогресуванні хвороби- синдрому
гострої запальної відповіді (SIRS- підвищується прокоагулянти і знижуються антикоагулянти-
утворюються множинні тромби, може виникнути ДВЗ- синдром)
3. Описати рентгенологічні зміни типові для пневмонії при COVID-19
Часто не показує зміни у хворих з нетяжкою пневмонією.
При тяжких випадках відзначається односторонні чи двосторонні рентгенологічні
затемнення(інфільтрати) в легенях, що демонструється появою світлого забарвлення на тлі
нормальної темної паренхіми легені.
4. Показання до призначення анибактеріальної терапії при COVID-19
1) тяжкий стан при госпіталізації;
2) наявність відомого вогнища інфекції, підтвердженого бактеріологічними дослідженнями
(посів крові, сечі, спинномозкової рідини чи інших біологічних рідин);
3)підозра на приєднання бактеріальної інфекції (підвищення рівня прокальцитоніну,
нейтрофільоз в загальному аналізі крові та інші маркери запалення);
4) виявлені на рентгенограмі грудної клітки зміни, які можуть вказувати на бактеріальне
ураження дихальних шляхів;
5) наявність клінічних ознак сепсису.
5. Які лабораторні показники слід обовязково контролювати у пацієнтів з COVID-19 (як
предиктори тяжкого перебігу хвороби)
До них належать:
1. лейкоцитоз, лімфопенія,тромбоцитопенія;
2. підвищена активність ферментів печінки;
3. підвищена активність лактатдегідрогенази (ЛДГ);
4. підвищена концентрація маркерів запалення (наприклад, СRP, феритину,
прокальцитонін(при бактер.коінфекції);
5. підвищений рівень D-димеру (>1 мкг/мл);
6. збільшений протромбіновий час;
7. підвищений вміст тропоніну;
8. підвищена активність креатинфосфокінази;
9. підвищений вміст креатиніну та сечовини.

Хворий 42 років звернувся до лікаря на 5-й день хвороби зі скаргами на підвищення

температури до 380С, втрату апетиту, загальну слабкість, помірний головний біль, нечастий
сухий кашель, задишку. Відомо, що захворів гостро. Почалася хвороба з різкого підвищення
температури до 38,20С, вираженої загальної слабкості, через кілька днів помітив втрату
нюху та смаку, з'явився нечастий сухий кашель. Лікувався самостійно, приймав
жарознижуючі. Поява задишка змусила звернутися за медичною допомогою.
У стаціонарі на 8-й день хвороби стан хворого погіршився, підвищилась температура до
390С, наросли явища задишки - до 28/хв, SpO2 - 90%. У клінічному аналізі крові – виражена
лейкоцитопенія, лімфоцитопенія, зниження кількості тромбоцитів. На рентгенограмі
двостороння плямистість, виявлено інфільтрати розташовані білатерально, які стрімко
збільшились за добу, з’явилась їх консолідація, незважаючи на терапію захищеним
пеніциліном та макролідом. При огляді хворого, ураховуючи задишку та рухи грудної клітки,
складалось враження виконання ним тяжкої фізичної праці. Перкуторно над легенями
незначне укорочення звуку паравертебрально, стетоакустично - незначна кількість вологих
та сухих хрипів у нижніх ділянках з двох сторін.

1. Попередній діагноз. COVID-19.Негоспітальна двобічна нижньодольова

пневмонія,тяжкий перебіг,важка форма.ГДН ІІ ст.
2. План обстеження
1)Загальний аналіз крові з гематокритом.
2) Загальний аналіз сечі
3) Аналіз крові на RW методом РЗК
4) Аналіз крові на HbsAg методом ІФА
5) Аналіз калу на яйця гельмінтів
6) Біохімічний аналіз крові (глюкоза, білок загальний і фракції, АлАТ,
АсАТ,КФК,СРБ, білірубін загальний і фракції, сечовина, креатинін,
електроліти (Фосфор,натрій, калій,хлор),рН крові, газовий склад крові, КОС)
7)ШКФ
8)ІЛ-1,6,8,10
9)Прокальцитонін
10)Феритин
11)Д-димер
12)ЕКГ + контроль вітальних функцій (діурез, пульс, АТ, ЧД,
сатурація)
13)КТ ОГП
14)ПЛР мазка з носоглотки для виявлення РНК до COVID -19
15)SpО2 (пульсоксиметрія)
16)Рентгенографія органів грудної порожнини в прямій проекції.
17) Консультація пульмонолога

1. План лікування
1. Стаціонарне лікування у інфекційному відділенні
2. Киснева терапія зволоженим киснем починаючи з 5 л/хв з регуляцією швидкості потоку
до досягнення SpO2 більше 93%
3. Рясне пиття
4. Ремдесивiр 200 мг на 400 мл 0,9% фізіологічного розчину 1 раз/день - в/венна інфузія
протягом 60 хв
5. Актемра 20мг/мл 20 мл (400 мг) на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину в/в інфузія
протягом 60 хв 1 раз/день
6. Гепанеф комбі по 2 г 2 рази/день розвести на 2 мл 0,9% фізіологічного розчину і
дорозводити на 20 мл 0,9% фізіологічного розчину - в/в повільно
7. Нурофен по 400 мг 3 рази/день перорально
8. Амброксол 30мг/5 мл по 10 мл 2 рази/день перорально
9. Дексаметазон 6 мг (1,5 мл) 1 раз/добу в/м
10.Фуросемід 20 мг на 100 мл 0,9% фізіологічного розчину 1 раз/день повільна в/венна
інфузія не > 40 мг/хв
11.р-н Рінгера 400мл в/в 1 раз/день
12.Клексан розчин д/ін. 10000 анти-Ха МО мл (4000 анти-Ха МО) по 0.4 мл у шприці -
підшкірно 1 раз/день при кліренсi креатиніну >30 мл/хв; якщо кліренс креатиніну вiд 15 до
30 мл/хв - 2000 анти-Ха МО (0,2 мл) 1 раз/день