ТЕМА № 1. Введення в курс інфектології. Внутрішньолікарняні інфекції.

Загальна характеристика групи інфекційних хвороб із фекально-оральним

механізмом передавання. Черевний тиф. Паратифи А та В.

Тести для самоконтролю засвоєння знань:

1. Шлях (механізм) передачі інфекції при черевному тифі, паратифах А

і В:

1. Контактний (раньовий)
2. Водний *
3. Трансмісивний
4. Парентеральний
5. Повітряно-краплинний

2. Імунітет після перенесеного черевного тифу:

1. Антитоксичний тривалий
2. Антитоксичний нетривалий
3. Антибактеріальний тривалий *
4. Антибактеріальний нетривалий
5. Не розвивається

3. Джерело інфекції при черевному тифі:

1. Дикі й домашні птахи

2. Дикі м'ясоїдні тварини
3. Гризуни
4. Люди і тварини
5. Тільки люди *

4. Паличка черевного тифу при проникненні в тканини людини

насамперед розмножується в:
1-2 фаза в мезентеріальних ЛВ
1. Лімфоїдних утвореннях слизової оболонки тонкого кишечника *
2. Клітинах червоного кісткового мозку
3. Макрофагах печінки й селезінки
4. Печінкових і позапечінкових жовчних протоках
5. Усі вищевказані відповіді правильні
 5. Лейкопенія при тифо-паратифозних захворюваннях
патогенетично пояснюється:

1. Руйнуванням лейкоцитів внаслідок виражених автоімунних

процесів
2. Масивною запальною інфільтрацією лейкоцитами слизової
оболонки тонкого кишечника Ендотоксин пригнічує роботу КМ
3. Ураженням білого паростка кісткового мозку ендотоксином *
4. Утворенням абсцесів паренхіматозних органів внаслідок важкого
ускладненого перебігу
5. Прийомом сульфаніламідних препаратів і левоміцетину

6. Найчастіше паратифи А і В відрізняються від черевного тифу:

1. Найгострішим початком, торпідним порівняно тяжким перебігом

2. Поступовим початком, тривалим в'ялим перебігом, неоднозначним
для видужання прогнозом
3. Поступовим початком, затяжним перебігом із хронізацією
4. Більш гострим початком, порівняно легким перебігом і меншою
тривалістю захворювання *
5. Більш гострим початком, більш тяжким перебігом і більшою
тривалістю захворювання

7. Клінічні прояви дії ендотоксину палички черевного тифу в розпал

захворювання:

1. Загальмованість, порушення свідомості * Тифозний статус

2. Тахікардія, серцебиття
3. Біль у животі, мелена
4. Занепокоєння, збудження
5. Діарея, тенезми

8. Строки появи екзантеми при типовому черевному тифі:

1. У перший день захворювання
2. До 5-го дня захворювання
3. З 5-го по 7-й день захворювання
4. На другому тижні захворювання * 8-10 день розеольозні висипи
5. На третьому тижні захворювання

9. Який із зазначених симптомів при тифо-паратифозних

захворюваннях з'являється раніше?

1. Підвищення температури тіла *

2. Збільшення селезінки
3. Відносна брадикардія
4. Метеоризм
5. Екзантема

10. Симптом Падалки (притуплення перкуторного звуку в правій

здухвинній ділянці) пояснюється:

1. Гепатомегалією
2. Дефансом у правій здухвинній області
3. Лімфаденітом брижових лімфатичних вузлів *
4. Метеоризмом
5. Затримкою випорожнень

11. Типова висипка при паратифі А і В:

1. З'являється до 7-го дня хвороби на тулубі й верхніх кінцівках,

макуло-папульозна, рясна *
2. З'являється після 7-го дня хвороби на тулубі й верхніх кінцівках,
розеольозна, поодинокі елементи
3. З'являється в перші години захворювання, без певної локалізації,
макуло-папульозні поодинокі елементи
4. З'являється в перші години захворювання, переважно на сідницях і
стегнах, поліморфна, геморагічна, рясна
5. З'являється на 4-6-й день хвороби переважно в природніх
складках, розеольозно-петехіальна, нерясна
12. Клінічна особливість паратифу В порівняно з паратифом А:

1. Більш короткий інкубаційний період

2. Наявність катарального синдрому
3. Гострий початок захворювання
4. Макуло-папульозна рясна висипка
5. Наявність синдрому гастроентериту *

13. Характер змін язика у хворого на черевний тиф і паратифи А і В:

1. Сухий, обкладений, зменшений у розмірах

2. Звичайної форми й розміру, уся поверхня обкладена сіро-білим
нальотом
3. Збільшений у розмірах, набряклий, краї й кінчик вільні від нальоту *
4. Збільшений у розмірах, набряклий, уся поверхня покрита білим
нальотом
5. Рожевий, по типу «малинового» з гіперплазією сосочків

14. Типові клінічні прояви «Status typhosus»:

1. Втрата свідомості, галюцинації, марення, психомоторне збудження *

2. Пригнічення, загальмованість, головний біль, порушення сну
3. Занепокоєння, метушливість, порушення сну, головний біль
4. Пароксизм черевнотифозної гарячки
5. Рецидив черевного тифу

15. Чим зумовлені строки виділення з різних біосубстратів хворого

палички черевного тифу?

1. Технічними можливостями лабораторії

2. Кваліфікацією персоналу лабораторії
3. Патогенезом захворювання * У різні фази знаходиться в різних ділянках
4. Тяжкістю захворювання
5. Можливим розвитком ускладнень

16. Дослідження білікультури використовується при черевному тифі

для:
 1. З'ясування етіології захворювання
2. Виявлення ускладнень
3. Визначення прогнозу захворювання
4. Оцінки ефективності терапії
5. Контролю за ерадикацією збудника *

17. Специфічне ускладнення черевного тифу, паратифів А і В:

1. Стриктура кишечнику
2. Парез кишечнику
3. Заворот кишок
4. Кишкова кровотеча *
5. Кишкова непрохідність

18. Матеріал для раннього й достовірного бактеріологічного

підтвердження діагнозу черевного тифу, паратифів А і В:

1. Розеолокультура
2. Уринокультура
3. Копрокультура
4. Холекультура
5. Гемокультура * під час 3 фази (бактерімія)

19. У випадку неможливості клінічно віддиференціювати черевний тиф

від паратифу А в пацієнта Н. до 5-го дня захворювання діагноз
встановлюється за допомогою:

1. Усі зазначені відповіді правильні

2. Врахування усіх характеристик висипки
3. Бактеріологічного дослідження крові або одержання позитивної
гемокультури *
4. Виявлення характерних змін гемограми
5. Виявлення джерела інфекції

20. Яка з перерахованих ознак не характерна для черевнотифозної

висипки?
 1. Папульозна, зникає разом з нормалізацією температури тіла *
2. З'являється на 7-10-й день, розеольозна
3. Розташована переважно на животі й нижній частині грудної
клітки, спостерігається в половини хворих
4. Кількість елементів обмежена, підсипає протягом гарячкового
періоду
5. Розеольозна, зберігається 3-5 днів

21. Які зміни серцево-судинної системи характерні для черевного тифу?

1. Брадикардія, дикротія пульсу, приглушення серцевих тонів,
гіпотензія
2. Тахікардія, дикротія пульсу, приглушення серцевих тонів,
гіпотензія
3. Тахікардія, дикротія пульсу, приглушення серцевих тонів,
гіпертензія
4. Відносна брадикардія, дикротія пульсу, приглушення серцевих
тонів, гіпотензія *
5. Дикротія пульсу, приглушення серцевих тонів, гіпотензія

22. Які зміни в загальному аналізі крові характерні для періоду розпалу
черевного тифу?

1. Лейкопенія, анеозинофілія, лімфо- і моноцитоз, підвищена

ШОЕ * вплив ендотоксина на КМ
2. Лейкоцитоз, гіпереозинофілія, тромбоцитоз, підвищена ШОЕ
3. Гіпохромна анемія, лейкоцитоз, поява юних форм, ШОЕ не
змінена
4. Гіперхромна анемія, лейкоцитоз, паличкоядерний зсув,
підвищена ШОЕ
5. Лейкопенія, лімфопенія, тромбоцитоз, підвищена ШОЕ
23. Антибактеріальна терапія хворому на черевний тиф припиняється:
1. Відразу після нормалізації температури тіла
2. Після 10-го дня нормальної температури тіла *
3. Після нормалізації показників клінічного аналізу крові
4. Через 10 днів після зникнення розеол
5. Після нормалізації розмірів печінки й селезінки

24. Реконвалесцентів черевного тифу виписують зі стаціонару після:

1. Одноразового негативного бактеріологічного дослідження крові й

випорожнень
2. 21-го дня нормальної температури тіла й 3-кратного негативного
бактеріологічного дослідження випорожнень й сечі й однократного -
жовчі *
3. 14-го дня нормальної температури тіла й 2-кратного негативного
бактеріологічного дослідження випорожнень й сечі й однократного -
жовчі
4. Клінічного одужання й нормалізації показників клінічного аналізу
крові
5. Після нормалізації температури тіла й при відсутності титру антитіл
в РНГА

25. Клінічні ознаки інтоксикаційного синдрому, характерні для черевного

тифу, за винятком:

1. Головний біль, безсоння, адинамія, загальмованість

2. Наліт язика, слабкість, відсутність апетиту
3. Блідість шкірних покривів, підвищення температури тіла
4. Відносна брадикардія, глухість тонів серця
5. Міалгії, артралгії, осалгії *

26. Виберіть характерний клінічний аналіз крові для черевного тифу в

періоді розпалу:
1. Ер. 4,0x1012/л, Ht 0,42, Hb 140 г/л, лейк. 12,1x109/л, еоз. 6%, нейтр.
74%, лімф. 15%, мон. 5%, ШОЕ - 22 мм/год.
 2. Ер. 3,1x1012/л, Ht 0,3, Hb 112 г/л, лейк. 3,1x109/л, еоз. 14%, нейтр.
46%, лімф. 25%, мон. 15%, ШОЕ - 12 мм/год.
3. Ер. 5,0x1012/л, Ht 0,45, Hb 155 г/л, лейк. 13,0x109/л, еоз. 0%, юні
2%, нейтр. 83%, лімф. 10%, мон. 5%, ШОЕ - 50 мм/год.
4. Ер. 6,2x1012/л, Ht 0,6, Hb 180 г/л, лейк. 18,1x109/л, еоз. 2%, нейтр.
73%, лімф. 20%, мон. 5%, ШОЕ - 22 мм/год.
5. Ер. 3,8x1012/л, Ht 0,4, Hb 127 г/л, лейк. 3,0x109/л, еоз. 0%, нейтр.
45%, лімф. 40%, мон. 15%, ШОЕ - 22 мм/год. *лейкопенія, анеозинофілія, лімфо
та моноцитоз, підвищенна ШОЕ

27. Принципова відмінність інфекційного захворювання від інфекційного

процесу:

1. Супроводжується перебудовою імунної системи макроорганізму у

відповідь на проникнення мікроорганізму з утворенням специфічних
антитіл
2. Виникає внаслідок проникнення мінімальної хвороботворної дози
патогенних мікроорганізмів у клітини й тканини сприйнятливого
макроорганізму
3. Інфікований макроорганізм стає джерелом інфекції
4. Відсутність впливу факторів зовнішнього середовища
5. Cупроводжується патологічними функціонально-морфологічними
змінами макроорганізму * Процес = пристосувальні реації
Хвороба = зрив гоместазу

28. Яке твердження відносно нозокоміальної (внутрішньолікарняної)

інфекції неправильне?

1. Виникає під час перебування пацієнта в лікарні або після виписки з

лікарні
2. Виникає винятково під час знаходження пацієнта в лікарні *
3. Виникає в результаті зараження пацієнта винятково в лікарні
4. Виникає під час перебування пацієнта в лікарні або після виписки з
лікарні, внаслідок зараження в лікарні
5. Виникає внаслідок інфікування медичного працівника в результаті
професійного контакту з інфекційним хворим

29. До внутрішньолікарняних інфекцій не відносяться:

1. Випадки виникнення інфекційних хвороб у пацієнтів протягом перших

48 годин з моменту госпіталізації
2. Випадки госпіталізації пацієнтів, що перебувають в інкубаційному
періоді
3. Випадки інфекційних хвороб, які є закономірним розвитком основного
захворювання
4. Випадки внутрішньоутробної інфекції, інфікування немовляти при
проходженні через родові шляхи
5. Усі відповіді правильні *

30. Препарати першої лінії при лікуванні черевного тифу й паратифів А і

В, зараження якими відбулося поза Україною:

1. Кларитроміцин або еритроміцин

2. Цефотаксим або цефуроксим
3. Ципрофлоксацин або офлоксацин або пефлоксацин * Цефтріаксони
4. Амоксицилін або амоксиклав
5. Делагіл або фансидар