Пієлонефрит

Виконала Бондар Яна

студентка 4 курсу 95-а групи
 Пієлонефрит- це неспецифічне
бактеріальне захворювання нирок,
що уражає паренхіму нирок,
переважно інтерстиціальну тканину,
миску та чашечки.
 Класифікація
За етіологією За локалізацією
первинний
1 2 ураження
вторинний одностороннє
двостороннє

За клінічним За функцією
перебігом нирок
гострий
4 3 без порушення
хронічний з порушенням
 Класифікація пієлонефриту Н. А. Лопаткіна
(1974)
1. А. Гострий: серозний; гнійний (вогнищевий,
абсцедуючий, дифузний); некротичний
Б. Хронічний: фаза активного запалення, фаза латентного
запалення, фаза ремісії.
2. А. Однобічний Б. Двобічний
3. А. Первинний Б. Вторинний
 Морфологічна класифікація пієлонефриту
(В.В. Сєров та співавтори, 1985):
1) пієлонефрит з мінімальними змінами;
2) пієлонефрит з тубулоінтерстиціальним компонентом (12,8%);
3) пієлонефрит зі стромально-клітинним компонентом (45,3%);
4) пієлонефрит зі стромально-судинним компонентом (11,2%);
5) змішана форма (11,4%);
6) зморщування нирки.
Класифікація пієлонефриту, яка адаптована до
клінічної практики:
1) Гострий: неускладнений; ускладнений; катаральний;
апостематозний; гнійний; емфізематозний; пієлонефрит
вагітних.
2) Хронічний: неускладнений; ускладнений; фаза
загострення; фаза латентного перебігу; фаза ремісії.
Додаткові характеристики: гіпертензія, транзиторна
ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність.
 Етіологія і патогенез
Пієлонефрит виникає в результаті
інфікування наступною мікрофлорою:
грамнегативні палички — кишкова паличка,
цитробактер, ентеробактер, протей,клебсиелла,
синьогнійна паличка; грампозитивні палички —
мікобактерії туберкульозу; грампозитивна
кокова флора — стафілокок, ентерокок.
Провідним збудником є E.coli (кишкова
паличка).
 Шляхи поширення інфекції:
1. Уриногенний (висхідний) — основний шлях. При міхурово-
сечовідно-мисковому рефлюксі.( по просвіту сечоводу/ по стінці
сечоводу)

2. Гематогенне інфікування сечових шляхів спостерігається в

основному при імунодефіциті (з вогнищевої інфекції в малому
тазу, при сепсисі)
Чинники розвитку гострого пієлонефриту
1. Аномалії розвитку нирок і сечоводу
2. Камені
3. Обструкція на будь-якому рівні
4. Цукровий діабет
5. Жіноча стать
6. Вагітність
7. Нейрогенний сечовий міхур
8. Інструментальні маніпуляції
 Клінічні прояви
Загальні прояви
підвищенні температури до
фебрильних цифр
озноб, проливний піт
артралгія, міалгія
загальна слабкість
головний біль
нудота, блювання
тахікардія, АТ-гіпотензія
Місцеві прояви
біль і напруження м`язів попереку
болючість в костовертибральному
кутку
позитивний симптом
Пастернацького
дизурія, ніктурія
полакіурія
імперативне сечовипускання
 У дітей: виражений інтоксикаційний синдром та
абдомінальний біль
У людей старечого віку: атипова клініка з стертою клінікою, або
виражені тільки загальні синдроми
 Лабораторна діагностика
1.ЗАК
Лейкоцитоз з зсувом вліво
4. Лейкоурограма
підвищення ШОЕ нейтрофільний тип
2. ЗАС 5. Аналіз сечі на бактеріурію
каламутність сечі 5
>10 КОУ
лужна реакція 6. Аналіз на С-реактивний білок
лейкоцитурія (може
покривати все поле зору)
протеїнурія
3. За Нечипоренком
лейкоцитурія
 Інструмнентальна діагностика
1. Ультразвукове
2. Рентгенологічні методи
дослідження дослідження ( оглядова і
збільшення екскреторна урографія)
нирки,зменшення дають змогу виявити
рухливості, розширення обтурації, аномалії та
чашечко-мискової ускладнення
системи
 Лікування
АБ-терапія призначається після посіву сечі і визначення
антибіотикочутливості
1. Фторхінолони- 7-10 днів per os( ципрофлоксацин 500мг 2р/день або
левофлоксацин 500мг 4р/день)
2. Альтернативні ліки- 10-14 днів per os цефподоксим 200 мг 2 р/день,
цифтибутен 400 мг 1р/день, котримоксазол 960 мг 2р/день,
амоксицилін з клавулоновою кислотою 1,0 г 2р/ день
 Дякую за увагу!
Бережіть здоров`я!