ВИРАЗКОВА ХВОРОБА

У ДІТЕЙ

Мусієнко Катерини
10131 МС
 хронічне рецидивуюче поліциклічне
захворювання слизової оболонки
гастродуоденальної зони з
формуванням локального
ерозивного ушкодження
хелікобактерного або інфекційного
Виразкова походження з порушеннями
балансу між факторами «агресії» та
хвороба «захисту».

Шифр по МКХ-10:
К 25-виразка шлунку
К 26-виразка 12-палої кишки
Актуальнiсть проблеми виразкової хвороби для
педiатричної практики визначається широкою
розповсюдженiстю хронiчної патологiї шлунка i
дванадцятипалої кишки, що призводить у багатьох
випадках до iнвалiдностi i навiть до смертi. Частота
виразкової хвороби в дiтей неухильно збiльшується, i це
неможливо пояснити полiпшенням якостi дiагностики.
Адже хвороба, яка дебютує у дитячому вiцi, у кожної
третьої дитини характеризується маломанiфестним
перебiгом, що iстотно утруднює дiагностику. Разом iз
тим, проведене на раннiй стадiї лiкування дозволяє не
тiльки досягти ремiсiї, попередити рецидив, позбавити
хворого хiрургiчного втручання, але й у певних
випадках цiлком вилiкувати пацiєнта. Це й визначає
соцiальну i медичну значущiсть проблеми.
 Поширенiсть.

У структурi патологiї органiв травлення на долю

виразкової хвороби припадає 1,7 — 16%.

Розповсюдженiсть ВХ серед дитячого населення

України становить 0,4 — 4,3%.

Пiк захворюваностi припадає на 9 — 11 рокiв у

дiвчат i на 12 — 14 рокiв у хлопчикiв.

Спадкова схильнiсть при виразковiй хворобi має

мiсце у 45 — 75%.

При загостреннi ВХ звичайно виявляється

рецидивуюча виразка (гостра ерозiя), найчастiше
асоцiйована з Helicobacter Pylori (НР) - (HP + ВХШ — 68
— 70% випадкiв, НР+ ВХ ДПК — 88 — 98% випадкiв).

У бiльшостi випадкiв у дiтей зустрiчається ВХ ДПК —

82 — 87%, на ВХШ припадає 11 — 13%, сполучена
форма — ВХШ i ДПК — 4 — 6% випадкiв.
 Етiопатогенез
В Х о б у м о вл ен ий п о р у шен н я м р iвн о ва г и мiж ф ак то р а ми
« аг р ес iї» i фа к то р а ми « з а х и с т у » с л и з о во ї о б о л о н к и
г ас тр о д у о д ен ал ьн о ї з о н и , з а вж д и з п ер еваг о ю а г р ес и вн и х
к о мп о н ен т iв ( аг р ес и вн а д iя к и с л о тн о —п еп т ич н о го ,
р еф л ю к с н о г о , iн фек ц iйн о г о й iн ших у л ьц ер о г ен н и х
ф ак т о р iв п р и з н и ж ен н i р ез ис тен т н о с тi с л и з о во ї о б о л о н к и
шл у н к а i д ва н а д ц я ти п а л о ї к и шк и у р ез у л ьта тi з а п а л ен н я ,
мета п л а з iї, ат р о фiї, ч ас тiше о б у мо вл ен их к о н т ам iн а ц iєю
H P) .
Анамнез ВХШ – початок поступовий,
перебіг – рецидивуючий із сезонними
загостреннями, зв'язок з
аліментарними порушеннями.

Анамнез ВХ ДПК – виражена

спадкоємна схильність (до 75%
хворих), зв'язок загострення з
психоемоційними перевантаженнями,
перебіг – рецидивуючий, сезонність
виражена в 1/3 хворих.
 біль (частіше ниючий) за
мечоподібним відростком і в
Скарги при епігастральній області через 0,5-
1,5 години після прийому їжі,
ВХШ блювота, зниження апетиту до
анорексії, нудота, печія.м
 і н тен сивн ий ( н ию ч ий і н а п а д о п од і б н и й)
б і л ь у вер хн і й п ол овин і живота ,
п і л о ро д уод ен а л ьн ий зон і н атщесерц е
а б о п і зн і й ( ч ер ез 2 - 3 го д ин и п і с л я ї жі ) ;

Скарги при ВХ н і ч н і б ол і у 5 0 - 6 0 % хвор их,

мойн і га н і вськ ий р ит м б ол і , н ер і д ко

ДПК і р а д і а ц і я ( у сп ин у, у п оп ер ек) ,
ві сц ер а л ьн і б ол і ; п еч і я, ві д р иж ка
к ис л и м, б л ю вота ( ч а с ті ш е од н ок р ат н а ) ,
схил ьн і с т ь д о за п ор і в, гол овн и й б і л ь,
емоц і йн а л а б і л ьн і с ть
 емоційна нестійкість

підвищена дратівливість

стомлюваність

Симптоми розлади сну, пов'язані з дисфункцією

центральной і вегетативної нервової
ендогенної системи.

інтоксикаціїм підвищена пітливість

схильності до брадикардії і
артеріальної гіпотонії

зміни дермографізму.
 За тяжкiстю перебiгу
ВХ видiляють:
• легкий перебiг: строк епiтелiзацiї виразки -
4 тижнi для ВХ ДПК та 6 тижнiв для ВХШ; ремiсiя -
понад 1 рiк; вiдсутнiсть ускладнень (27 - 30%
хворих);

• перебiг середньої тяжкостi: строк загоєння

виразки - вiд 1 до 2 мiсяцiв; ремiсiя — менше
року; вiдсутнiсть ускладнень (25% хворих);

• тяжкий перебiг: нетипова локалiзацiя

виразок, численнi дефекти (3 та бiльше), строк
загоєння - понад 2 мiсяцi або вiдсутнiй, частi
рецидиви - бiльше нiж 2 рази на рiк або
безперервно рецидивуючий тип перебiгу (40 -
45% хворих).
 Фізикальне обстеження

При загальному огляді можуть відзначатися прояви

вегетативної дисфункції, такі як вологі холодні долоні, стійкий
дермографізм, схильність до брадикардії та гіпотензії. При
об’єктивному обстеженні в періоді загострення ВХ під час
пальпації часто вдається виявити хворобливість в епігастрії
та помірну резистентність м’язів передньої черевної стінки.
Можливим є виявлення локальної перкуторної хворобливості
в цій самій ділянці (симптом Менделя). Проте ці ознаки не є
суворо специфічними для загострення ВХ. У разі «німих»
виразок симптоми ВХ можуть бути відсутні, й захворювання
маніфестує тяжкими ускладненнями – шлунково-кишковою
кровотечею, перфорацією чи пенетрацією виразки,
формуванням рубцевого стенозу пілоричного від ділу.
 Обов'язковi обстеження:

1. Загальний аналiз кровi.

2. Загальний аналiз сечi.

3. Визначення групи кровi i резус—фактору.

4. Аналiз калу на скриту кров (реакцiя

Грегерсена).

5. Протеїнограма.

6. Езофагогастродуоденоскопiя з прицiльною
бiопсiєю слизової оболонки шлунка i ДПК, а також (при
необхiдностi) периульцерозної зони (двiчi).

7. Гiстологiчне i цитологiчне дослiдження

бiоптатiв.

8. Проведення уреазного та дихального тестiв

д л я в и я в л е н н я H P.

9. УЗД органiв черевної порожнини.

Додатковi обстеження:

1. Рентгенологiчне
дослiдження.

2. Iнтрагастральна
рН-метрiя.

3. Iмунограма.

4. Неiнвазивнi
методи виявлення HP.

5. Iншi.
 Дiагностика
виразкової хвороби грунтується на детально зiбраних скаргах (наявнiсть
больового, диспептичного, iнтоксикацiйного синдромiв), особливостях
анамнезу життя: обтяжений спадковий анамнез, наявностi виразкового
дефекту на слизовiй оболонцi при езофагогастродуоденоскопiї, наявнiсть
Hеlicobacter pylori.

Дiагноз ВХ ДПК та ВХШ i її морфологiчний субстрат визначаються

тiльки за допомогою езофагогастродуоденоскопiї (рис.1) з прицiльною
бiопсiєю слизової оболонки шлунка i ДПК. Встановлюють топографiю,
число, розмiри, стадiю виразкового дефекту (I - IV ст.), констатують
наявнiсть ускладнень, вираженiсть, варiант i активнiсть супутнього
гастродуоденiту, контамiнацiю HP (рис. 2-15) .
Езофагогастродуоденоскопiя проводиться до початку лiкування iз
дiагностичною метою та через 3-4 тижнi пiсля початку курсу лiкування.
При гiстологiчному дослiдженнi бiоптатiв з
периульцерозної зони слизової оболонки шлунка (при
ВХШ) виявляють гостре запалення з iнфiльтрацiєю i
стазом, атрофiю рiзної виразностi; у бiоптатах CO ДПК
(при ВХ ДПК) - гостре запалення з iнфiльтрацiєю i
повнокров'ям, гiперплазiєю дуоденальних залоз,
розростання сполучної тканини. Гiстологiчно в
бiоптатi визначають наявнiсть HP i ступiнь мiкробної
забрудненостi слизової оболонки (+, ++, +++).

УЗД органiв черевної порожнини – проводиться

для скринiнг – дiагностики супутньої патологiї.

Рентгенологiчне дослiдження проводять тiльки у

випадку неможливостi виконання ендоскопiчного
дослiдження та для дiагностики моторно-евакуаторних
порушень, дуоденостазу. Абсолютнi рентгенологiчнi
ознаки ВХ (симптом «нiшi», конвергенцiя складок в
бiк виразкового дефекту, рубцево-виразковi
деформацiї) у дитячому вiцi виявляються тiльки в 18 -
25% хворих.
Лiкування.
Мета лiкування:

1) купувати симптоми ВХ i
забезпечити репарацiю виразкового
дефекту;

2) усунути контамiнацiю HP;

3) домогтися вiдновлення не
тiльки цiлiсностi, але i
функцiональної спроможностi слизової
оболонки;

4) попередити розвиток
загострень i ускладнень.
 Основнi принципи
лiкування.
Основнi принципи лiкування ВХ залежать вiд топографiї виразкового дефекту
(ДПК або шлунок), перiоду хвороби, тяжкостi перебiгу, наявностi ускладнень, вiд
з в ' я з к у з H P.

При загостреннi:

1) Вибiр режиму харчування (призначення дiєтичного харчування з поступовим

переходом вiд столу № 1а, № 1 до столу № 5), вибiр рухового режиму
(оберiгаючий, ЛФК);

2) iндивiдуальний пiдбiр комплексного лiкування з урахуванням етiологiї,

провiдних патогенетичних механiзмiв i клiнiко—ендоскопiчного
симптомокомплексу.

При HP—асоцiйованiй ВХ лiкування починають з ерадикацiї HP: призначається

одна iз загальноприйнятих схем (потрiйна або квадротерапiя) протягом 7 днiв з
наступним пiдтвердженням ефективностi ерадикацiї (не менш нiж через 4 — 6
тижнiв пiсля закiнчення антиНР—терапiї) будь-якими двома методами верифiкацiї
H P. Я к б а з и с н о м у п р е п а р а т у д л я е р а д и к а ц i й н и х с х е м п е р е в а г у в i д д а ю т ь д е н о л у ,
для посилення терапiї використовують препарати РРI (омепразол).