You are on page 1of 24

Челленюк Марія 8207

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця


Кафедра клінічної фармакології та клінічної фармації
Завідувач кафедри – проф. М.В.Хайтович

ПРОТОКОЛ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ


ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ПІБ хворого_____Кубарич Петро Степанович___________ Вік______45_____

Дата курації 28.09.2022


Діагноз: основний:____Туберкульоз_________________

Куратор: студент_______5_____курсу
ф-т ____________м2__________
група ________8207_______________
ПІБ__ЧелленюкМарія Михайлівна
Викладач : к.м.н., доцент Афанасьєва І.О.

Київ-2022
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПАЦІЄНТА (ПАСПОРТНІ ДАНІ)
1) Прізвище, ім'я та по-батькові. Кубарич Петро Степанович
2) Дата народження. 27.09.1977
3) Стать.чол
Місце проживання. м. .Київ, Печерський район, вул.Б.Хмельницьго, 22.кв.89.
4)
5) Місце роботи. Київський ліцей 4
6) Спеціальність, посада-вчитель
7) Інвалідність (вказується група інвалідності, з якого року є інвалідом).
Дата (число, місяць, рік, година і хвилини) поступлення в клініку. 28.09.2022
8) Початок курації.28.09.2022
9) Кінець курації17.10.2022

2. СКАРГИ

Висока тепмература тіла. Загальна слабкість, сонливість, підвищена


стомлюваність

3. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ (коротко)


Обстежувався флюорографічно 2 рази в році, патології виявлено не було.
З’явилися пітливість, підвищення температури до 37,4, загальна слабкість,
сонливість, підвищена стомлюваність. Хворий схуд на 23 кг. У цей же період, зі
слів хворого, він 5 разів втрачав свідомість (непритомність тривали хвилину,
супроводжувалися потом) інтоксикація .Далі приєднався
непродуктивний кашель, через місяць почалося виділення каламутній
мокротиння. Зміни в легенях виявлені в виявлено МБТ у мокроті. Хворий був
госпіталізований, отримував стрептоміцин, рифампіцин, етамбутол, піразинамід,
гемодез, глюкозу, тубазід протягом 5 місяців. Відзначалася позитивна динаміка.
Через 1 місяць нормалізувалася температура, відзначалася збільшення ваги в 10
кг. Побічних реакцій на препарати не відзначалося. Зазначає поліпшення стану.
Зазначає про контакт з хворим на туберкульоз

4. АНАМНЕЗ ЖИТТЯ (коротко)

Шкідливих звичок не зазначає.

Міцним чаєм, кавою іноді зловживає. Вживання


наркотичних засобів заперечує.

Перенесені захворювання: у дитячому віці переніс скарлатину,


краснуху, вітряну віспу, майже кожен рік хворіє ангіною.

Спадковість: не
обтяжена.

Алкоголізму, цукрового діабету, хвороб


крові, пухлин, психічних захворювань -
заперечує.

Епідеміологічний анамнез: гепатит, дизентерію, черевний


тиф, малярію, холеру, сальмонельоз, туберкульоз, венеричні
захворювання -

заперечує.

Гемотрансфузії до надходження в клініку не проводилися,


внутрішньовенних та внутрішньом'язових ін'єкцій не було.
Санація зубів не здійснювалася
5. АЛЕРГОЛОГІЧНИЙ І ЛІКАРСЬКИЙ АНАМНЕЗ (вказати на які
лікарські засоби були побічні реакції)
Алергологічний анамнез: алергічні реакції на
лікарські препарати, продукти харчування, запахи
заперечує.

6. ДАНІ ОБ'ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ (коротко лише патологічні


зміни)

Стан хворого відносно задовільний. Свідомість ясна. Положення хворого


активне. Тип статури гіперстенічна. Порушень постави і ходи не
відзначається. При огляді голови, обличчя, шиї патологічних змін не
спостерігається. Особа не висловлює хворобливих проявів. Температура 36,8 С.

Шкірні покриви на момент огляду блідо-рожеві, чисті, помірно


вологі. Еластичність шкіри хороша. Зростання волосся не порушено. Нігті не
змінені.
Підшкірний жировий шар розвинений (товщина шкірної складки на животі на
рівні пупка +3 см), розподілений рівномірно. Набряків немає.
При огляді лімфатичні вузли невеликі, не пальпуються.
Загальний розвиток м'язової системи хороше. Атрофії та гіпертрофії окремих
м'язів і м'язових груп не відзначається. Хворобливість при обмацуванні м'язів
відсутній. М'язова сила хороша. Гіперкінетичним розладів не виявлено.

Дослідження кісткової системи. Скарг немає.

Дослідження системи дихання. Скарг на задишку, задуха, кашель, виділення


мокротиння, кровохаркання, болі в грудній клітці немає.

Дихання через ніс вільне. Відчуття сухості в носі немає. Виділень з носових ходів
не

Тип дихання - переважно черевної. Частота дихання - 22 на хвилину.

Ритм дихання правильний. При пальпації грудної клітини болючості не


відзначається. Еластичність грудної клітини хороша. Голосове тремтіння не
змінено, відчувається в симетричних ділянках грудної клітини з однаковою
силою.

При порівняльній перкусії в симетричних ділянках грудної клітки звук ясний


легеневий. Вогнищевих змін перкуторного звуку не відзначається.

Дослідження системи кровообігу. Скарг на болі в області серця, прискорене


серцебиття, перебої в роботі серця, задишку, кашель, кровохаркання, задуха немає
Грудна клітка в ділянці серця не змінена.

Серцевий поштовх відсутній. Пульсації в епігастральній ділянці немає. Межі


відносної тупості серця відповідають віковій нормі. Конфігурація серця не
змінена. Межі абсолютної тупості серця в нормі. Поперечник абсолютної тупості
серця - 5,5 см.

При аускультації артерій патологічних змін немає. Артеріальний тиск на правій


руці 110 / 70

Дослідження системи травлення. Скарг немає. Без патологій. При перкусія та


пальпації печінки і жовчного міхура патології не виявлено.

Підшлункова залоза не пальпується, болючості при пальпації в зоні Шоффара


і панкреатичної точці Дежардена не відзначається. Симптом Мейо - Робсона
негативний. Симптом Кача (шкірна гіперестезія в зонах іннервації 8 грудного
сегмента зліва) негативний.

Дослідження селезінки. Межі селезінкової тупості в межах норми.

Розміри селезінкової тупості: поперечник - 6 см, довжині - 8 см. Селезінка не


пальпується.

Дослідження системи сечовиділення. Скарг немає. При огляді області нирок


патологічних змін не виявляється, нирки не пальпуються. Хворобливість при
пальпації у верхніх і нижніх сечовідних точках

відсутня. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін.


Дослідження ендокринної системи. Скарг немає. При огляді передньої поверхні
шиї змін не відзначається. Щитовидна залоза не пальпується. Очні симптоми
негативні.

Дослідження нервово - психічної сфери. Хворий правильно орієнтований у


просторі, часі й власній особистості. Контактний. Сприйняття не порушено, увагу
не ослаблений, здатний довго зосереджуватися на одній справі. Пам'ять
збережена. Інтелект високий. Мислення не порушено.

7. ДАНІ ДОДАТКОВИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ З


ІНТЕРПРЕТАЦІЄЮ РЕЗУЛЬТАТІВ (лише патологічні зміни)

ЗАК: Лейкоцитоз свідчить про бактеріальної інфекції, запаленні і некрозі тканин,


інтоксикації. Еозінофілез може бути проявом алергії, непереносимості ліків,
т.е.сенсібілізаціі. Лімфоцитоз свідчить про наявність бакінфекціі
(туберкульозу). ШОЕ незначно знижений, що може свідчити про хронічну
недостатності кровообігу.

У цілому, аналіз крові характерний для запального процесу (туберкульозну


їінфекцію).

ЗАС: Лейкоцитурия супроводжує лихоманки, інтоксикації. Кисле середовище сечі


і, як наслідок, урати в неорганізованому осаді, також спостерігаються при
гарячкових станах.

Висновок: аналіз сечі характерний для гарячкового стану, інтоксикації.


Мікроскопічне дослідження мокротиння: МБТ- НЕ виявлено. Востаннє МБТ були
виявлені в мокроті то хворий буде вважатися умовною бактеріоносієм.

На оглядовій рентгенограмі грудної клітки білатерально в верхньо-середніх


відділах грудної клітини посилений і деформований легеневий малюнок з
вогнищами та фокусами на цьому тлі. Тіні дисеміновані. Вогнища різного
розміру, дрібні (до 1,5 см), поліморфні (круглі, овальні), середньої інтенсивності,
структурно тіні негомогенні, контури вогнищ чіткі.. Не виключено розвиток
каверни. Корінь лівої легені інфільтрований, розширено. Серце без особливостей.

Висновок: дисемінований туберкульоз, фаза розсмоктування.

КТ: у верхніх частинах з обох сторін, а також в S 6 зліва визначаються нечисленні


вогнища різної щільності, розміри від 4 до 10 мм. Навколишній легеневий фон
фіброзно змінений.

8. ОБҐРУНТУВАННЯ КЛІНІЧНОГО ДІАГНОЗУ


______________________________________________________________________

Дисемінований туберкульоз. Фаза розпаду. МБТ (-). Процес підгострий.

Діагноз туберкульозу легенів встановлений на підставі:

1. характерною клініки (малосимптомность в поєднанні з поширеним


(підтвердженими рентгенологічно) процесом;
2. даних анамнезу:
- Контакт з хворими на туберкульоз;

- Туберкульоз легень виявлено( клінічні ознаки, МБП


«+», характерна рентгенологічна картина, характерна поразка верхньої та
середньої часток);

- Був «+» клінічний ефект протитуберкульозного


лікування, характерної симптоматики в дебюті захворювання;

3) даних рентгенологічного дослідження легень -. посилений і деформований


легеневий малюнок з вогнищевими і інфільтративними затемненнями з
просвітленнями;

Діагноз дисемінованого форми туберкульозу встановлений на підставі даних

1) рентгенологічного обстеження: білатерально в верхньо-середніх відділах


грудної клітини посилений і деформований легеневий малюнок з вогнищами та
фокусами на цьому тлі. Тіні дисеміновані. Вогнища різного розміру, дрібні (до 1,5
см), поліморфні (круглі, овальні), середньої інтенсивності, структурно тіні
негомогенні, контури вогнищ різкі. Не виключено розвиток каверни. Корінь лівої
легені інфільтрований, розширено.

2) КТ: у верхніх частинах з обох сторін, а також в S 6 зліва визначаються


нечисленні вогнища різної щільності, розміри від 4 до 10 мм. Навколишній
легеневий фон фіброзно змінений.

Фаза розпаду встановлена на підставі виявлених при рентгенологічному


дослідженні множинних вогнищ малої інтенсивності, негомогенний, з чіткими
контурами.

МБТ (-) - на підставі відсутності МБТ в мокротинні та у змивах з бронхів.

Підгострий процес - за характерною для підгострого процесу рентгенологічній


картині: відсутність вираженого перифокального запалення, симетричне
ураження легень, наявність порожнин розпаду без фіброзу, тенденція вогнищ до
злиття.

9. ФАРМАКОТЕРАПІЯ
А) Загальна клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів, що
застосовуються
Особливості
фармакокінетик
Дозовий и (вказати:
№ Особливості
МНН режим, біодоступність,
з/ фармакодинаміки (вказати
(АТС) шлях Tmax, Vd, %
п механізм дії)
введення зв'язку з білком,
шляхи
метаболізму, Т1/2)
1. 5 мг/кг -добре активний відносно M.
Ізоніазид маси тіла всмоктується з Tuberculosis, бактерицидидна
на добу; травного тракту, дія, на м/о розташовані поза /
всередину легко проникає внутрішньоклітинно. Пригнічен
, після через ням синтезу міколієвих кислот з
їжі; гематоенцефалічн довгим ланцюгом, які є
ий бар’єр. компонентами клітинної
оболонки мікобактерій.
- Час досягнення
Стійкість до ізоніазиду виникає
максимальної
швидко, якщо його
концентрації в
застосовують як монопрепарат
крові становить 1-
у лікуванні клінічних
4 години.
захворювань, спричинених
Зв’язування з
мікобактеріями. Ймовірний
білками плазми
механізм його дії - заміна
крові становить нікотинової кислоти на
до 10 %. -Об’єм ізонікотинової в реакціях
розподілу – 0,56- синтезу НАД, підвищення
0,76 л/кг. -- активності системи
Туберкулостатичн флавінових ферментів з
а концентрація утворенням пероксиду водню
після прийому в замість води; яке порушення
разовій дозі синтезу воску, що входить до
зберігається складу клітинної стінки і
протягом 6-24 визначенню кислотостійкості
годин. Широко мікобактерій туберкульозу.
розподіляється у
тканинах і
рідинах
організму,
включаючи
спинномозкову
рідину,
плевральний
випіт, асцитичну
рідину, шкіру,
легені,
мокротиння,
слину, казеозні
маси. Проникає
через плаценту та
екскретується у
грудне молоко.

Метаболізується в
печінці шляхом
ацетилування.
Швидкість в.

-У «швидких»
інактиваторів
період
напіввиведення
ізоніазиду
становить 0,5-1,6
години, а
кількість
незміненої
речовини,
виділеної
нирками, – менше
10 % на добу.

- У «повільних»
інактиваторів –
відповідно 2-5
годин та понад 10
% на добу.

2. 300 мг 1 -має більш Рифабутинin vitro проявляє


раз на тривалий період високу активність щодо
Рифабути добу, напіввиведення. лабораторних штамів і клінічно
н пероральн Всмокт.: виділених культурM.
о tuberculosis. Дослідженняin
швидко
vitro показали, що від 30 до 50
абсорбується у
% штамівM. tuberculosis,
ШКТ
резистентних до рифампіцину,
Максимальна
концентрація чутливі до рифабутину (тобто
препарату у існує неповна перехресна
плазмі крові резистентність між цими
(Сmах) антибіотиками).
досягається
Активність рифабутинуin
приблизно через 2
vivo при інфікуванніM.
- 4 години після
tuberculosis була у 10 разів
прийому
вищою за активність
внутрішньо, при
рифампіцину, що відповідає
одноразовому
даним, отриманимin vitro
прийомі 300 мг,
450 мг і 600 мг Встановлено, що рифабутин

препарату активний щодо

фармакокінетика нетуберкульозних (атипових)

рифабутину бактерій, включаючиМ. avіum

носить лінійний intracellulare complex

характер, при (MAC) якin vitro, так і при


цьому Сmах експериментальній інфекції,
визначається у
діапазоні 0,4-0,7
мкг/мл. Рівень
препарату у
плазмі крові
підтримується
вище мінімальної
інгібуючої
концентрації
(МІК) дляM.
tuberculosis до 30
годин з моменту
прийому.

Розподіл:

широко
розподіляється у
тканинах і
органах організму
людини, за
винятком
головного мозку.
Зокрема,
концентрація
рифабутину у
легеневій тканині
через 24 години
після прийому у
5-10 разів
перевищувала
концентрацію
препарату у
плазмі крові.

Здатність
рифабутину
проникати
всередину клітин
дуже висока.

Виведення

З організму
людини
рифабутин та
його метаболіти
виводяться
переважно із
сечею. Період
напіввиведення
становить
приблизно 35-40
годин.

3. 0,4 по 4 т При застосуванні Чинить виражену


1 раз на усередину 75-80 бактеріостатичну дію
Етамбуто день % препарату щодоMycobacterіum
л абсорбується з tuberculosіs, а також деяких
травного тракту. атипових мікобактерій
Одночасний (M .avium , M .kansasii ,
прийом їжі M .xenopi). Препарат пригнічує
підсилює і розмноження мікобактерій,
прискорює процес стійких до стрептоміцину,
всмоктування. ізоніазиду, парааміносаліцилова
Макс. Конц. кислота (ПАСК), етіонаміду,
етамбутолу в канаміцину та до інших
крові досягається протитуберкульозних засобів.
приблизно через 2 Механізм дії етамбутолу після
години і його проникнення в
становить 4-5 мікобактерію пов'язують із
мкг/мл при пригніченням синтезу РНК і
введенні білків, здатністю взаємодіяти з
препарату в дозі іонами двовалентних біометалів
25 мг/кг і 8-9 (мідь, магній), порушенням
мкг/мл - при структури рибосом та
введенні пригніченням інтенсивності
препарату в дозі ліпідного обміну. Первинну
50 мг/кг. стійкість до препарату має
Звʼязування з близько 1% пацієнтів. При
білками плазми монотерапії туберкульозу
крові залежить від розвивається швидка
прийнятої дози і толерантність.
становить 10-40
%. Період
напіввиведення
(Т½) становить
3,3-3,5години.
Особливістю є
те, що він
вибірково
накопичується в
еритроцитах
(концентрація у 2
рази вища, ніж у
плазмі крові).
Етамбутол
проникає у
спинномозкову
рідину, крізь
плаценту і у
грудне молоко.
Препарат
виводиться
переважно в
незміненому
вигляді із сечею.
Близько 10-20 %
етамбутолу
екскретується з
калом у вигляді
неактивних
метаболітів
(альдегіди,
дикарбонові
кислоти).

Б) Очікувані ефекти у пацієнта

Показники, що
Відомі методи
враховуються для Очікуваний
№ контролю (ЕКГ,
МНН оцінки терапевтичний
з/п аналіз крові
фармакологічного результат
тощо)
ефекту у пацієнта
А) Вплив на основне захворювання
На ЕКГ
ЕКГ,
ЧСС, рівень подовжується RR,
Наприклад, вимірювання
1 артеріального тиску, PQ; зменшується
пропранолол артеріального
RR, PQ ЧСС; знижується
тиску
артеріальний тиск
А) Вплив на супутнє захворювання
2 Немає
супутніх
захв.

В) Очікувані несприятливі побічні реакції (НПР) та заходи профілактики


Критерії НПР у Заходи

безпеки пацієнта профілактик
з/ МНН Очікувані НПР
(методи и
п
контролю)
1. Ізоніазид нудота, -ЗАК,ЗАС, нудота, Метоклопра
. блювання, запор, Біохімія блювання, мід -5 нг/мл
сухість у роті, крові. ЕКГ. запор,гол.біль 0,5 в/в-1р/д.
дискомфорт, Ренгеногра Дексалгін-2,0
лергічні реакції, фія ОЧП. в/в/-1-2 р/д.
у т. ч. реакції
гіперчутливості,
такі як
медикаментозна
гарячка, тремор,
вертиго,
головний біль,
периферична
нейропатія/неври
ти,
запаморочення,
судоми,
гіперрефлексія,
еврит зорового
нерва, атрофія ,
ртеріальна
гіпертензія,
відчуття
серцебиття, біль
за грудниною,
атримка сечі;
нефротоксичніст
ь. пневмоніт
(алергічний).
2. рифабут нудота, ЗАК,ЗАС, Анемія, -модифікація
ин блювання, Біохімія артралгія, способу
підвищення крові. ЕКГ. нудота, життя.
активності Ренгеногра блювання. Метоклопра
печінкових фія ОЧП. мід -5 нг/мл
ферментів, 0,5 в/в-1р/д.
лейкопенія, іноді
тяжка;
тромбоцитопенія
, анемія,
артралгія,
міалгія.
головний біль,
астенія,
ангіоневротични
й набряк,
кропив’янка.зб.
лужної
фосфатази, АСТ,
АЛТ. іозит, біль,
знебарвлення
шкіри.
10. ОЦІНКА ХАРАКТЕРУ МОЖЛИВОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЛІКАРСЬКИХ
ЗАСОБІВ
10.1. Проводиться шляхом попарного співставлення між собою
препаратів, призначених пацієнту. Уточнюється характер взаємодії і механізм:
фізико-хімічна (в шприці, в інфузаті, в травному тракті), фармакокінетична (на
етапі всмоктування, зв'язку з білками плазми крові, в процесі біотрансформації, на
етапі елімінації), фармакодинамічна (синергізм чи антагонізм).

Фармакокінетична взаємодія лікарських засобів, призначених пацієнту


№ Препарат 1 2 3
1 ІЗОНІАЗИД + + +

2 РИФАБУТИН + + +

3 ЕТАМБУТОЛ + + +

«+» - комбінація ефективна та безпечна


«-» - комбінація нераціональна (вказати чому, наприклад – фармакокінетична
взаємодія альмагелю із тетрацикліном – зменшується всмоктування і відповідно
біодоступність тетрацикліну)
Фармакодинамічна взаємодія лікарських засобів, призначених пацієнту
№ Препарат 1 2 3 4
1 ІЗОНІАЗИД + + +

2 РИФАБУТИН + + +

3 ЕТАМБУТОЛ + + +

4 Х
«+» - комбінація ефективна та безпечна
«-» - комбінація нераціональна (вказати чому, наприклад – фармакокінетична
взаємодія альмагелю із тетрацикліном – зменшується всмоктування і відповідно
біодоступність тетрацикліну)

10.2. Вказати можливий вплив харчування, куріння, вживання алкоголю на


фармакокінетику та фармакодинаміку лікарських засобів у пацієнта.
_1. Ізоніазид не слід приймати під час їди. Дослідження показали, що
біодоступність ізоніазиду значно знижується при його застосуванні разом із їжею.

Можлива взаємодія ізоніазиду з продуктами харчування, що містять гістамін і


тирамін (твердий сир, червоне вино, тунець, тропічна риба): можуть розвинутися
побічні реакції, такі як головний біль, підвищена пітливість, відчуття серцебиття,
припливи, артеріальна гіпотензія.

Під час лікування слід уникати вживання алкогольних напоїв.


2.Можливе призначення рифабутину по 150 мг 2 рази на добу під час прийому
їжі.

3. Етиловий спирт посилює токсичну дію етамбутолу на органи зору, тому під час
лікування слід відмовитися від вживання алкоголю.

Підсилюється негативний вплив етамбутолу на органи зору, тому під час


лікування слід відмовитися від вживання алкоголю.

10.3. Вказати можливий вплив лікарських засобів, які приймає пацієнт, на


засвоєння нутрієнтів, алкоголю тощо.
1. Ізоніазид не слід приймати під час їди.

Під час лікування слід уникати вживання алкогольних напоїв.

Дослідження показали, що біодоступність ізоніазиду значно знижується при його


застосуванні разом із їжею.

Можлива взаємодія ізоніазиду з продуктами харчування, що містять гістамін і


тирамін (твердий сир, червоне вино, тунець, тропічна риба): можуть розвинутися
побічні реакції, такі як головний біль, підвищена пітливість, відчуття серцебиття,
припливи, артеріальна гіпотензія.

2.Можливе призначення рифабутину по 150 мг 2 рази на добу під час прийому


їжі.

3. Етиловий спирт посилює токсичну дію етамбутолу на органи зору, тому під час
лікування слід відмовитися від вживання алкоголю.

Підсилюється негативний вплив етамбутолу на органи зору, тому під час


лікування слід відмовитися від вживання алкоголю.
11. ВИПИСАТИ РЕЦЕПТИ НА ВСІ ПРИЗНАЧЕНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ
1)Rp.: Tab. "Isoniazid" 0,5 № 50
D.S. Всередину, по 1 таблетці 3 раза в день після прийому їжі.

2)Rр.: Caps. Rifabutini 0,30 № 20


D.S. Всередину, 1 раз/добу, незалежно від прийому їжі.

3) Rp.: Tab. Ethambutoli 0,4 № 100


D.S. По 3 таблетки на день, після прийому їжі.

12. ВИСНОВОК ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ:


Висновок (варіанти)
1. Фармакотерапія згідно з ________________________ (указати протокол, за
яким призначено лікування), відмічається покращення стану пацієнта.
2. Фармакотерапія не достатньо обґрунтована (наприклад, не враховано дані
доказової медицини; відсутня корекції супутньої патології; не враховано
можливий негативний вплив лікарських засобів на супутню патологію;
поліпрагмазія тощо).
3. Нераціональне поєднання лікарських засобів
_________немає.__________________.

Рекомендації:
а) препарат _____-______________відмінити (вказати чому)
б) замінити препарат ___________-_________ на ___________________ (пояснити)
в) змінити дозовий режим препарату _____-___________ (пояснити)
г) змінити заходи клініко-лабораторного контролю за ефективністю та
безпечністю препарату _________-_________ (пояснити)
в) продовжити курс лікування без змін тривалістю (вказати кількість
днів/тижнів/міс для кожногопрепарату.

13. ДАТА _________ ПІДПИС _______________________

14. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за останні 5 років)

1. likicontrol.com.uа
2.К л ін іч н а ф а р м а к о л о гія : підручник / Кол. авторів; за ред. К47 О.Я.
Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. — К.: Медицина, 2008. — 768 с.

3.Клінічна фармакологія : Підручник для студентів і лікарів / [Абдуєва Ф. М.,


Бичкова О. Ю., Бондаренко І. О. та ін.]; за загальною редакцією М. І.
Яблучанського та В. М. Савченка. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – 405 с.

You might also like