Professional Documents
Culture Documents
Історія Хвороби Жовчно-кам'Яна Хвороба Хірургія
Історія Хвороби Жовчно-кам'Яна Хвороба Хірургія
ІСТОРІЯ ХВОРОБИ
Сизоненко Надія Михайлівна
прізвище, ім'я, по батькові хворого
Клінічний діагноз:
Супутні захворювання:
СУМИ 2023
Загальні відомості про хворого
(паспортна частина)
Прізвище, ім'я, по батькові: Сизоненко Надія Михайлівна
Стать: жіноча
Вік: 75
Національність: українка
Сімейний стан: одружена
Місце роботи: пенсіонерка
Адреса хворого: вул. Шевченка 20, с. Вільшана
Дата і час прийняття у клініку: 04.03.23 20:01
Діагноз направлення: Жовчно-кам’яна хвороба
Діагноз під час прийняття у клініку: Механічна жовтяниця. Жовчно-кам’яна хвороба.
Холедохолітіаз
2. Анамнез захворювання
Зі слів пацієнтки хворіє близько 4-х діб, виник нападоподібний спастичний в правому
підребер’ї, нудота. З часом виникли пожовтіння шкіри та склер, інтенсивність болю
поступово зменшувалась, а прояви жовтяниці збільшувались. Лікувалась вдома
самостійно, за допомогою не зверталась. Симптоми наростали, за допомогою звернулась
до КНП КЛ №5, де була оглянута ургентним хірургом, госпіталізована до хірургічного
відділення №1
3. Анамнез життя
Пенсіонерка. Протягом життя, зі слів хворої, на малярію, вірусний гепатит, туберкульоз,
венеричні захворювання, СНІД не хворіла. Алергічний анамнез не обтяжений. Сімейний
анамнез – має 2 доньки та сина.
4. Об'єктивне обстеження стану хворого
4.1 Зовнішній огляд хворого
Загальний стан середнього ступеня тяжкості. Хвора в свідомості. Положення активне.
Нормотрофія. Шкіра та видимі слизові оболонки іктеричні, на шкірі сліди розчухів.
Температура тіла субфебрильна. Язик підсушений, обкладений білим нашаруванням.
Підшкірна жирова клітковина задовільно розвинута. Периферичні лімфатичні вузли
пальпаторно не збільшені. Молочні залози без ознак онкопатології.
4.2 Обстеження органів дихання
Грудна клітка звичайної форми. Екскурсія грудної клітки не обмежена. Дихання
везикулярне. Частота дихальних рухів 18/хв, ритмічні. Голосове дрижання не змінене.
При перкусії грудної клітки характер перкуторного звуку на симетричних ділянках грудної
клітки ясний легеневий.
При топографічній перкусії висота стояння верхівок правої та лівої легені спереду на 3 см
вище ключиці, ззаду - на рівні остистого відростка VII шийного хребця. Нижня межа правої
легені по парастернальній лінії проходить на рівні VI міжребер'я, по серединно-ключичній
лінії - на рівні VI міжребер'я. Нижня межа правої і лівої легені по передній пахвовій лінії -
VII міжребер'ї, по середній пахвовій лінії - VIII міжребер'ї, по задній пахвовій лінії - IX
міжребер'ї, по лопатковій лінії - X міжребер'ї, по хребетній лінії - на рівні остистого
відростка XI грудного хребця. Рухливість нижніх легеневих країв по серединно-ключичній
лінії для правої легені: на вдиху - 1,5 см, на видиху - 1,5 см; для лівої легені не
визначається. По середній пахвовій лінії рухливість нижніх країв для правої і лівої легені на
вдиху і видиху становить 2 см; по лінії лопатки - 1 см
4.3 Обстеження органів кровообігу
Серце: тони ритмічні, шуми не прослуховуються. АТ 130/85 мм рт.ст. Пульс 78 уд/хв, ритм
задовільного наповнення і напруження.
Відносна тупість серця
Права - в 4 міжребер'ї справа на 1 см назовні від правого краю грудини
Ліва - в розмірі 5 міжребер’ї зліва на 1 см досередини від лівої середньоключичної лінії
Верхня - в 2 міжребер'ї зліва по парастернальній лінії
Ширина судинного пучка- 6 см Конфігурація серця - нормальна
Абсолютна тупість серця
Права - у 5 міжребер'ї на 1 см досередини від середньоключичної лінії
Ліва - 5 міжребер'ї по лівій среднеключичной лінії
Верхня - по нижньому краю 4 ребра
Висновок: в нормі.
4. Біохімічний аналіз крові
Печінка: ПЗР п.д. – 130 мм; ПЗР л.д. – 85 мм. Ехогенність типова, структура однорідна.
Вогнищеві утворення – не виявлено. Холедох – в термінальних відділах розширений, 10
мм, в ному конкремент 6 мм в діаметрі. Внутрішньопечінкові протоки розширені.
Портальна вена 11 мм.
Жовчний міхур: положення типове, розміри 70х37 мм. Форма – деформований. Стінка – 3
мм, ущільнена. Вміст міхура: група конкрементів від 15 мм до 20 мм в діаметрі, згущена
жовч.
Підшлункова залоза: ПЗР голівки – 23 мм, ПЗР тіла – 18мм, ПЗР хвоста – 16 мм. Контури
залози чіткі. Ехогенність типова, деструктуризації змін не виявлено.
Селезінка: 82х44 мм, контури чіткі. Структура однорідна
Висновок: Холецистолітіаз, холедохолітіаз
8. Диференціальна діагностика
1. З гострим апендицитом:
Для гострого апендициту характерний біль у правій здухвинній ділянці, нудота, блювання,
загальна слабкість, субфебрильна лихоманка. Для гострого холециститу ці симптоми теж
характерні. Але для апендициту характерна первинна локалізація болю в епігастральній ділянці,
або болі приймають блукаючий характер по всьому животу. Через 2-3 години з моменту
захворювання біль, поступово наростаючи, переміщується в праву клубову ділянку. При ЖКХ і
гострому холециститі болі локалізуються відразу в правому підребер'ї, носять нападоподібний
характер, часто іррадіюють в праву лопатку, між лопаток, в праву ключицю і там може бути навіть
сильніше, ніж під ребром. Для апендициту характерні: симптом Бартомье-Міхельсона, симптом
Габая, симптом Чугаева, симптом Щоткіна-Блюмберга, симптом Воскресенського, симптом
Кримова. Для гострого холециститу характерні: симптом Мюссе-Геогріевского, симптом Кера,
симптом Мерфі, симптом Ортнера-Грекова. Окрім цього, при гострому апендициті не характерна
жовтушність шкіри та склер, які має хвора. Так само діагноз можна підтвердити за допомогою
додаткових лабораторних методів. Аналіз крові: при гострому апендициті вже в ранні терміни від
початку захворювання зазвичай визначається лейкоцитоз із зсувом формули вліво. ШОЕ в цей час
практично не змінюється. В загальному аналізі сечі змін, як правило, не буває. При ГХ збільшений
лейкоцитоз до 15-20 тис і більше, прискорення ШОЕ і збільшений гематокрит.
2. З перфоративною виразкою
Для перфоративної виразки характерний кинджальний біль, який виникає раптово. При гострому
холециститі буде також раптовий біль, але він буде нападоподібним і наростаючим. Також для ГХ
характерне блювання, що не характерно для перфоративної виразки. Вона також
характеризуватиметься вимушеним положенням у хворого, поверхневим диханням, звуженням
зони печінкової тупості. Рефлекторне напруження живота буде більш виражене у хворих із
перфоративною виразкою, аніж у тих, хто має ГХ. Для перформативної виразки будуть характерні
такі симптоми: симптом Де Кервена, с-м Кларка, Дьєлафуа, тріада Мондора, с-м Гюстена,
Спіжарного, Подлага, Вінтера.
3. З гострим панкреатитом
Як на ГП, так і ГХ найчастіше буде вказувати анамнез – коли біль виникає часто після вживання
некорисної їжі, алкоголю, переїдання чи голодування. Для обох захворювань також буде
характерний біль в епігастрії, повторне блювання. Але для гострого панкреатиту буде характерне
більш нестерпне блювання, криваве, яке не полегшуватиме стан. На відміну від ГХ, ГП буде
характеризуватись оперізувальним болем, блючість буде більше в епігастрії, аніж у правому
підребер’ї, при цьому буде відсутнє збільшення жовчного міхура, діастазурія при аналізі сечі і
більша тяжкість загального стану. Щодо запущених і більш тяжких форм гострого пвнкреатиту –
для них буде характерна наявність ціанозу, фіолетових плям на шкірі обличчя і тулуба (с-м
Мондора), ціаноз бокових стінок живота (с-м Турнера), жовтяничне забарвлення в області пупка
(с-м Куллена), ціаноз шкіри живота з петехіальними плямами на сідницях (с-м Девіса). В області
таких шкірних проявів відзначають локальний набряк шкіри з її ущільненням.
4. З вірусною жовтяницею:
Жовтяниці самі по собі не мають нозологічної самостійності. Разом з тим, уточнення типу
жовтяниці принципово важливо для розпізнавання хвороби, встановлення етіологічного діагнозу.
Труднощі диференціальної діагностики жовтяниць визначили необхідність використання
біохімічних, рентгенологічних, спеціальних інструментальних, радіоізотопних методів. Однак,
основну вихідну інформацію, необхідну для розмежування типу жовтяниць, дає аналіз анамнезу
життя і хвороби, скарг, результатів об'єктивного дослідження. Ознаки гіперспленізму - анемія,
тромбоцитопенія, нейтропенія - характерні для хворого з цирозом печінки. Істотну інформацію дає
визначення ШОЕ та його зміни: уповільнення ШОЕ свідчить про печінковий генез жовтяниці; ШОЕ
1-4 мм / годину "печінкова ШОЕ"; прискорення ШОЕ свідчить про підпечінкову або гемолітичну
природу жовтяниці.
3. Анамнезу захворювання:
Зі слів пацієнтки хворіє близько 4-х діб, виник нападоподібний спастичний в правому підребер’ї,
нудота. З часом виникли пожовтіння шкіри та склер, інтенсивність болю поступово зменшувалась,
а прояви жовтяниці збільшувались. Лікувалась вдома самостійно, за допомогою не зверталась.
Симптоми наростали, за допомогою звернулась до КНП КЛ №5, де була оглянута ургентним
хірургом, госпіталізована до хірургічного відділення №1
4. Об’єктивного обстеження:
Шкіра та видимі слизові оболонки іктеричні, на шкірі сліди розчухів. Субфебрильна температура.
Язик підсушений, обкладений білим нашаруванням. Живіт при пальпації болючий в правій
підреберній ділянці та епігастрії. В епігастральній ділянці пальпується м’яко-еластичний інфільтрат
до 15х10 см, чутливий при пальпації. Симптом Мюссе-Геогріевского, симптом Кера, симптом
Мерфі, симптом Ортнера-Грекова позитивні. Симптом Менделя позитивний у правому підребер'ї.
Симптом Ортнера позитивний.
Біохімічний аналіз крові: підвищений рівень сечовини, значно підвищений білірубін за рахунок
прямого, збільшення рівня АСТ і АЛТ.
ЕКГ: в нормі
6. Диференційної діагностики:
1. З гострим апендицитом:
Для гострого апендициту характерний біль у правій здухвинній ділянці, нудота, блювання,
загальна слабкість, субфебрильна лихоманка. Для гострого холециститу ці симптоми теж
характерні. Але для апендициту характерна первинна локалізація болю в епігастральній ділянці,
або болі приймають блукаючий характер по всьому животу. Через 2-3 години з моменту
захворювання біль, поступово наростаючи, переміщується в праву клубову ділянку. При ЖКХ і
гострому холециститі болі локалізуються відразу в правому підребер'ї, носять нападоподібний
характер, часто іррадіюють в праву лопатку, між лопаток, в праву ключицю і там може бути навіть
сильніше, ніж під ребром. Для апендициту характерні: симптом Бартомье-Міхельсона, симптом
Габая, симптом Чугаева, симптом Щоткіна-Блюмберга, симптом Воскресенського, симптом
Кримова. Для гострого холециститу характерні: симптом Мюссе-Геогріевского, симптом Кера,
симптом Мерфі, симптом Ортнера-Грекова. Окрім цього, при гострому апендициті не характерна
жовтушність шкіри та склер, які має хвора. Так само діагноз можна підтвердити за допомогою
додаткових лабораторних методів. Аналіз крові: при гострому апендициті вже в ранні терміни від
початку захворювання зазвичай визначається лейкоцитоз із зсувом формули вліво. ШОЕ в цей час
практично не змінюється. В загальному аналізі сечі змін, як правило, не буває. При ГХ збільшений
лейкоцитоз до 15-20 тис і більше, прискорення ШОЕ і збільшений гематокрит.
2. З перфоративною виразкою
Для перфоративної виразки характерний кинджальний біль, який виникає раптово. При гострому
холециститі буде також раптовий біль, але він буде нападоподібним і наростаючим. Також для ГХ
характерне блювання, що не характерно для перфоративної виразки. Вона також
характеризуватиметься вимушеним положенням у хворого, поверхневим диханням, звуженням
зони печінкової тупості. Рефлекторне напруження живота буде більш виражене у хворих із
перфоративною виразкою, аніж у тих, хто має ГХ. Для перформативної виразки будуть характерні
такі симптоми: симптом Де Кервена, с-м Кларка, Дьєлафуа, тріада Мондора, с-м Гюстена,
Спіжарного, Подлага, Вінтера.
3. З гострим панкреатитом
Як на ГП, так і ГХ найчастіше буде вказувати анамнез – коли біль виникає часто після вживання
некорисної їжі, алкоголю, переїдання чи голодування. Для обох захворювань також буде
характерний біль в епігастрії, повторне блювання. Але для гострого панкреатиту буде характерне
більш нестерпне блювання, криваве, яке не полегшуватиме стан. На відміну від ГХ, ГП буде
характеризуватись оперізувальним болем, блючість буде більше в епігастрії, аніж у правому
підребер’ї, при цьому буде відсутнє збільшення жовчного міхура, діастазурія при аналізі сечі і
більша тяжкість загального стану. Щодо запущених і більш тяжких форм гострого пвнкреатиту –
для них буде характерна наявність ціанозу, фіолетових плям на шкірі обличчя і тулуба (с-м
Мондора), ціаноз бокових стінок живота (с-м Турнера), жовтяничне забарвлення в області пупка
(с-м Куллена), ціаноз шкіри живота з петехіальними плямами на сідницях (с-м Девіса). В області
таких шкірних проявів відзначають локальний набряк шкіри з її ущільненням.
Жовчний міхур є важливим органом жовчовидільної системи, і саме в ньому утворюються камінці.
У нормі жовчний міхур контролює жовч. У проміжках між прийомом їжі жовчний міхур
наповнюється жовчю з печінки, контролює її і під час їжі викидає в дванадцятипалу кишку.
Погіршення спорожнення жовчного міхура незалежно від його механізмів сприяє
каменеутворенню.
Тобто якщо в жовчі збільшується вміст холестерину - утворюються холестеринові камені, вони
жовтого кольору; якщо збільшується вміст білірубіну - утворюються пігментні камені, вони темно-
коричневі; якщо збільшується вміст солей Са, то утворюються сольові камені, вони білого кольору,
так само можуть утворюватися змішані камені.
До вроджених причин відносяться: погана робота нервово-м'язового апарату, погана робота м'язів
сфінктера Одді, дискінезії, навколопапілярні дивертикули, недостатня ф-я сосочка.
Крім згаданих вище факторів розвитку ЖКХ, грунтуючись на даних різних статистик виділяють
основні чинники, які можна вважати поштовхом для розвитку ЖКХ:
Стать - жінки страждають ЖКБ частіше за чоловіків (85%). Жіночі статеві гормони, особливо
естрогену, впливають на утворення каменів. В
Вік - з віком кількість холестерину в жовчі внаслідок посилення його секреції печінкою і зниження
синтезу жовчних кислот зростає.
Надлишкова маса тіла - підвищення здатності до формування каменів в жовчі у повних людей є
наслідком підвищеної секреції холестерину.
- порушення відтоку жовчі і її застій. При цьому відіграють роль механічні фактори - камені в
жовчному міхурі або його протоках, перегини подовженої і звивистої протоки, її звуження.
2) інфузійна терапія: глюкоза 400,0 в/в, р-н NaCl 400,0 в/в, Рінгера р-н 400,0 в/в
Rp.: Sol. Glucosae 5% - 400.0
S. В/в крапельно, повіьно 1-2 раза в день
Rp.: Solutionis Natrii chloridi isotonicae 0,9% — 500 ml
D. S. В/в по 1 флакону 1 раз на день
13. Епікриз
На підставі:
1. Скарг хворого: на дискомфорт в епігастрії, правій підреберній ділянці, нудоту,
блювання, сухість та гіркоту в роті, шкірний зуд, пожовтіння шкіри і склер, загальну
слабкість.
2. Суб’єктивного обстеження: Швидка стомлюваність і задишка під час фізичного
навантаження. Загальна слабкість. Сухість та гіркота в роті. Наявні диспепсичні явища:
нудота, блювання, не інтенсивні. Блювота повторюється багато разів і не приносить
полегшення. Діарея може виникати після прийому їжі, особливо смаженої або жирної.
Біль в епігастрії, правій підреберній ділянці, нападоподібний спастичний, інтенсивність
зменшувалась в кожним днем.
3. Анамнезу захворювання:
Зі слів пацієнтки хворіє близько 4-х діб, виник нападоподібний спастичний в правому
підребер’ї, нудота. З часом виникли пожовтіння шкіри та склер, інтенсивність болю
поступово зменшувалась, а прояви жовтяниці збільшувались. Лікувалась вдома
самостійно, за допомогою не зверталась. Симптоми наростали, за допомогою звернулась
до КНП КЛ №5, де була оглянута ургентним хірургом, госпіталізована до хірургічного
відділення №1
4. Об’єктивного обстеження:
Шкіра та видимі слизові оболонки іктеричні, на шкірі сліди розчухів. Субфебрильна
температура. Язик підсушений, обкладений білим нашаруванням. Живіт при пальпації
болючий в правій підреберній ділянці та епігастрії. В епігастральній ділянці пальпується
м’яко-еластичний інфільтрат до 15х10 см, чутливий при пальпації. Симптом Мюссе-
Геогріевского, симптом Кера, симптом Мерфі, симптом Ортнера-Грекова позитивні.
Симптом Менделя позитивний у правому підребер'ї. Симптом Ортнера позитивний.
Було поставлено попередній діагноз: Механічна жовтяниця, гострий холецистит
Пацієнту було проведено усі необхідні обстеження – загальний огляд, поверхневу та
глибоку пальпацію живота і призначено лабораторні та інструментальні дослідження:
клінічний аналіз крові, група крові та резус-фактор, клінічний аналіз сечі, біохімічний
аналіз крові, коагулограма, ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини.
Клінічний аналіз крові: підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, збільшення гематокриту.
Клінічний аналіз сечі: в нормі
Біохімічний аналіз крові: підвищений рівень сечовини, значно підвищений білірубін за
рахунок прямого, збільшення рівня АСТ і АЛТ.
Коагулограма: підвищення фібриногену.
ЕКГ: в нормі
УЗД: холецистолітіаз, холедохолітіаз
Було проведено диференціальну діагностику гострого холециститу на фоні ЖКХ з гострим
апендицитом, перфоративною виразкою, гострим панкреатитом та вірусною жовтяницею.
Та остаточно встановлено заключний діагноз: Жовчно-кам’яна хвороба, ускладнена
гострим холециститом, механічною жовтяницею та холедохолітіазом.
Далі було призначено дієта № 5 та проведене лікування:
Медикаментозне:
1) знімання больового синдрому: Анальгін 2,0 в/м, Платифілін 1,0 п/ш, Дротаверин
2,0 в/м
2) інфузійна терапія: глюкоза 400,0 в/в, р-н NaCl 400,0 в/в, Рінгера р-н 400,0 в/в
3) дезінтоксикаційна терапія: Гепадіф 1 фл в/в
4) гемостатична терапія: Вікасол 1,0 в/м
5) симптоматична терапія: Дексаметазон 4 мг в/м, Омепразол 40 мг, Фуросемід 1,0
в/в, Метоклопрамід 2,0 в/м
6) загальнозміцнююча терапія: аскорбінова кислота 0,5 мл в/в
Та оперативне:
1) ЕРХПГ, папілосфінктеротомія, холедохолітоекстракція
2) Діагностична лапароскопія. ДЧП
У післяопераційному періоді призначено:
1. Метоклопрамід – 2,- в/в струминно при нудоті
2. Анальгін 50% - 2,0 мл в/в струминно 2 рази
3. Димедрол 1% - 1,0 мл в/в струминно 2 рази
4. NaCl 0,9% - 400.0 в/в крапельно 2 рази
5. Р-н Рінгера лактатний 500,0 в/в 1 раз
6. Цефтріаксон – 1г + NaCl 0,9% - 100,0 в/в крапельно 2 р/день.
Хвора відзначає покращення самопочуття. В даний час продовжує лікуватися в стаціонарі і
незабаром буде виписана на амбулаторне лікування з суворою дієтою.