МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра хірургії травматології, ортопедії та фтизіатрії
Завуч кафедри д.м.н.,
проф. І.Д.Дужий
___________________________

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ
Сизоненко Надія Михайлівна
прізвище, ім'я, по батькові хворого
Клінічний діагноз:

Основне захворювання: Жовчно-кам’яна хвороба

Ускладнення: гострий холецистит, механічна жовтяниця, холедохолітіаз

Супутні захворювання:

Куратор: Котькова Олександра Миколаївна

Курс: 4
Група: Мц.м-902
За захист історії хвороби__________________
Підпис викладача______________________

СУМИ 2023
 Загальні відомості про хворого
(паспортна частина)
Прізвище, ім'я, по батькові: Сизоненко Надія Михайлівна
Стать: жіноча
Вік: 75
Національність: українка
Сімейний стан: одружена
Місце роботи: пенсіонерка
Адреса хворого: вул. Шевченка 20, с. Вільшана
Дата і час прийняття у клініку: 04.03.23 20:01
Діагноз направлення: Жовчно-кам’яна хвороба
Діагноз під час прийняття у клініку: Механічна жовтяниця. Жовчно-кам’яна хвороба.
Холедохолітіаз

Клінічний діагноз під час виписування зі стаціонару:

Основне захворювання: Жовчно-кам’яна хвороба
Ускладнення: гострий холецистит, механічна жовтяниця, холедохолітіаз
Дата і назва операції: 09.03.2023 - ЕРХПГ, папілосфінктеротомія, холедохолітоекстракція;
11.03.2023 - Діагностична лапароскопія. ДЧП
Ускладнення після операції:
Вид знеболення: загальне
Побічна дія ліків:
Дата виписування зі стаціонару :
Результат захворювання: видужання
 1. Суб'єктивне обстеження стану пацієнта
1.1. Скарги хворого
Хвора скаржиться на дискомфорт в епігастрії, правій підреберній ділянці, нудоту,
блювання, сухість та гіркоту в роті, шкірний зуд, пожовтіння шкіри і склер, загальну
слабкість.
1.1.1. Дихальна система
Дихання вільне, через ніс, через рот, виділення із носа відсутні. Відсутній біль у грудній
клітці, кашлю немає. Швидка стомлюваність і задишка під час фізичного навантаження.
1.1.2. Серцево-судинна система
Біль у ділянці серця відсутній. Набряки кінцівок відсутні.
1.1.3. Органи травлення і черевної порожнини
Апетит добрий, сухість та гіркота в роті. Наявні диспепсичні явища: нудота, блювання, не
інтенсивні. Блювота повторюється багато разів і не приносить полегшення. Діарея може
виникати після прийому їжі, особливо смаженої або жирної. Біль в епігастрії, правій
підреберній ділянці, нападоподібний спастичний, інтенсивність зменшувалась в кожним
днем.
1.1.4. Сечовидільна система
Біль у поперековій ділянці відсутній, сечовипускання вільне, кількість сечі за добу – 1000
мл.
1.1.5. Кістково-м'язова система
Біль у м’язах, кістках, суглобах відсутній, Судоми не виникають.
1.1.6. Нервова система
Загальна слабкість, яка посилюється протягом дня, настрій пригнічений, адекватні реакції
на різні подразники, сон тривожний, орієнтація у просторі збережена. Зір знижений, слух і
нюх в нормі, погіршень пам'яті не відмічається, головокружіння, біль голови, шум у вухах
відсутні.

2. Анамнез захворювання
Зі слів пацієнтки хворіє близько 4-х діб, виник нападоподібний спастичний в правому
підребер’ї, нудота. З часом виникли пожовтіння шкіри та склер, інтенсивність болю
поступово зменшувалась, а прояви жовтяниці збільшувались. Лікувалась вдома
самостійно, за допомогою не зверталась. Симптоми наростали, за допомогою звернулась
до КНП КЛ №5, де була оглянута ургентним хірургом, госпіталізована до хірургічного
відділення №1

3. Анамнез життя
Пенсіонерка. Протягом життя, зі слів хворої, на малярію, вірусний гепатит, туберкульоз,
венеричні захворювання, СНІД не хворіла. Алергічний анамнез не обтяжений. Сімейний
анамнез – має 2 доньки та сина.
 4. Об'єктивне обстеження стану хворого
4.1 Зовнішній огляд хворого
Загальний стан середнього ступеня тяжкості. Хвора в свідомості. Положення активне.
Нормотрофія. Шкіра та видимі слизові оболонки іктеричні, на шкірі сліди розчухів.
Температура тіла субфебрильна. Язик підсушений, обкладений білим нашаруванням.
Підшкірна жирова клітковина задовільно розвинута. Периферичні лімфатичні вузли
пальпаторно не збільшені. Молочні залози без ознак онкопатології.
4.2 Обстеження органів дихання
Грудна клітка звичайної форми. Екскурсія грудної клітки не обмежена. Дихання
везикулярне. Частота дихальних рухів 18/хв, ритмічні. Голосове дрижання не змінене.
При перкусії грудної клітки характер перкуторного звуку на симетричних ділянках грудної
клітки ясний легеневий.
При топографічній перкусії висота стояння верхівок правої та лівої легені спереду на 3 см
вище ключиці, ззаду - на рівні остистого відростка VII шийного хребця. Нижня межа правої
легені по парастернальній лінії проходить на рівні VI міжребер'я, по серединно-ключичній
лінії - на рівні VI міжребер'я. Нижня межа правої і лівої легені по передній пахвовій лінії -
VII міжребер'ї, по середній пахвовій лінії - VIII міжребер'ї, по задній пахвовій лінії - IX
міжребер'ї, по лопатковій лінії - X міжребер'ї, по хребетній лінії - на рівні остистого
відростка XI грудного хребця. Рухливість нижніх легеневих країв по серединно-ключичній
лінії для правої легені: на вдиху - 1,5 см, на видиху - 1,5 см; для лівої легені не
визначається. По середній пахвовій лінії рухливість нижніх країв для правої і лівої легені на
вдиху і видиху становить 2 см; по лінії лопатки - 1 см
4.3 Обстеження органів кровообігу
Серце: тони ритмічні, шуми не прослуховуються. АТ 130/85 мм рт.ст. Пульс 78 уд/хв, ритм
задовільного наповнення і напруження.
Відносна тупість серця
Права - в 4 міжребер'ї справа на 1 см назовні від правого краю грудини
Ліва - в розмірі 5 міжребер’ї зліва на 1 см досередини від лівої середньоключичної лінії
Верхня - в 2 міжребер'ї зліва по парастернальній лінії
Ширина судинного пучка- 6 см Конфігурація серця - нормальна
Абсолютна тупість серця
Права - у 5 міжребер'ї на 1 см досередини від середньоключичної лінії
Ліва - 5 міжребер'ї по лівій среднеключичной лінії
Верхня - по нижньому краю 4 ребра

4.4. Обстеження органів черевної порожнини

Живіт симетричний, приймає участь в акті дихання. При пальпації болючий в правій
підреберній ділянці та епігастрії. В епігастральній ділянці пальпується м’яко-еластичний
інфільтрат до 15х10 см, чутливий при пальпації. Аускультативно перистальтика звичайна.
Печінкова тупість збережена. Симптом Щоткіна-Блюмберга негативний у всіх відділах
живота. Стілець без особливостей. На глибині введеного пальця патології стінок прямої
кишки не виявлено. На рукавичці сліди калу.
Під час глибокої методичної ковзної пальпації за Образцовим і Стражеско у лівій клубової
області визначається сигмовидна кишка, при пальпації рухома, безболісна, у вигляді
гладкого щільного циліндра діаметром близько 4 см. В правій клубовій ділянці
визначається сліпа кишка. При пальпації є щільним безболісним циліндром, діаметром
близько 4 см
Симптом Мюссе-Геогріевского, симптом Кера, симптом Мерфі, симптом Ортнера-Грекова
позитивні. Симптом Менделя позитивний у правому підребер'ї. Синдроми подразнення
очеревини негативні
Печінка і жовчний міхур:
Випинання в області правого підребер'я відсутні. Симптом Ортнера позитивний. Межі
печінкової тупості: верхня - 5 міжребер'ї по правій серединно-ключичній лінії; нижня - по
краю правої реберної дуги. По серединній лінії: верхня - на перетині горизонтальної лінії
що проходить через 5 міжребер’я і серединну лінію; нижня - на межі верхньої та
середньої третини відстані між пупком і мечовидним відростком грудини. По лівій
реберній дузі - на рівні 8 ребра. Розміри печінки по Курлову: по правій середньоключичній
лінії - 11 см; по серединній лінії - 10 см; по лівій реберній дузі - 9 см. Жовчний міхур не
пальпується. Підшлункова залоза і селезінка не пальпуються.
4.5 Обстеження органів сечостатевої системи
Симптом Пастернацького негативний з обох боків. Стан статевих губ, клітора, вульви
нормальний. Нирки і сечовий міхур не пальпуються. Сечовипускання вільне і безболісне.
Діурез достатній
4.6 Обстеження нервової системи
Настрій пригнічений, наявну бажання спілкуватися, орієнтація у навколишньому
середовищі нормальна. Рух очних яблук в повному обсязі, реакція зіниць на світло
позитивна. Менінгеальні симптоми відсутні. Рогівковий, глотковий, ахилові і колінний
рефлекси без патології.
4.7 Обстеження ендокринної системи
Зріст, статура і пропорційність окремих частин тіла не порушені. Вторинні статеві ознаки
розвинені відповідно до статі та віку. Щитовидна залоза не пальпується
4.8 Обстеження кістково-м’язової системи
М'язи розвинені задовільно, тонус збережений, болючість при пальпації відсутня,
потовщень немає. Форма кісток не змінена, болючість при пальпації, перкусії не
виявляється. Конфігурація суглобів не змінена, шкіра над суглобами не відрізняється від
інших шкірних покривів, хворобливості при обмацуванні не виявляється, гіперемії не
виявлено, місцева температура шкіри над суглобами не змінена. Рух в суглобі активний.
 5. Попередній діагноз
На підставі:
1. Скарг хворого: на дискомфорт в епігастрії, правій підреберній ділянці, нудоту,
блювання, сухість та гіркоту в роті, шкірний зуд, пожовтіння шкіри і склер, загальну
слабкість.
2. Суб’єктивного обстеження: Швидка стомлюваність і задишка під час фізичного
навантаження. Загальна слабкість. Сухість та гіркота в роті. Наявні диспепсичні явища:
нудота, блювання, не інтенсивні. Блювота повторюється багато разів і не приносить
полегшення. Діарея може виникати після прийому їжі, особливо смаженої або жирної.
Біль в епігастрії, правій підреберній ділянці, нападоподібний спастичний, інтенсивність
зменшувалась в кожним днем.
3. Анамнезу захворювання:
Зі слів пацієнтки хворіє близько 4-х діб, виник нападоподібний спастичний в правому
підребер’ї, нудота. З часом виникли пожовтіння шкіри та склер, інтенсивність болю
поступово зменшувалась, а прояви жовтяниці збільшувались. Лікувалась вдома
самостійно, за допомогою не зверталась. Симптоми наростали, за допомогою звернулась
до КНП КЛ №5, де була оглянута ургентним хірургом, госпіталізована до хірургічного
відділення №1
4. Об’єктивного обстеження:
Шкіра та видимі слизові оболонки іктеричні, на шкірі сліди розчухів. Субфебрильна
температура. Язик підсушений, обкладений білим нашаруванням. Живіт при пальпації
болючий в правій підреберній ділянці та епігастрії. В епігастральній ділянці пальпується
м’яко-еластичний інфільтрат до 15х10 см, чутливий при пальпації. Симптом Мюссе-
Геогріевского, симптом Кера, симптом Мерфі, симптом Ортнера-Грекова позитивні.
Симптом Менделя позитивний у правому підребер'ї. Симптом Ортнера позитивний.
Можна поставити попередній діагноз: Механічна жовтяниця, гострий холецистит

6.План обстеження хворого

1. Клінічний аналіз крові
2. Група крові та резус-фактор
3. Клінічний аналіз сечі
4. Біохімічний аналіз крові
5. Коагулограма
6. ЕКГ
7. УЗД
7. Результати додаткових методів обстеження і висновки суміжних фахівців
1. Клінічний аналіз крові

Висновок: підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, збільшення гематокриту

2. Група крові та резус-фактор
Висновок: група крові – В(ІІІ), резус-фактор – позитивний.
3. Клінічний аналіз сечі

Висновок: в нормі.
4. Біохімічний аналіз крові

Показники Результат Норма

Загальний білок 74,3 г/л 65.5-85 г/л
Сечовина 8,6 ммоль/л 1,7-8,3 ммоль/л
Креатинін 52,4 мкмоль/мл 55-100 мкмоль/мл
Білірубін загальний 85,0 мкмоль/мл До 20,5 мкмоль/мл
-прямий 43,0
-непрямий
АСТ 67,6 мкмоль/мл.год 0,11-0,4 мкмоль/мл.год
АЛТ 99,7 мкмоль/мл.год 0,11-0,4 мкмоль/мл.год

Висновок: підвищений рівень сечовини, значно підвищений білірубін за рахунок прямого,

збільшення рівня АСТ і АЛТ.
5. Коагулограма

Показники Результат Норма

Фібриноген 4,27 г/л 2-4 г/л
Активований час 64 50’ -70’
рекальцифікації
Толерантність плазми до 10 6’-13’
гепарину
Висновок: підвищення фібриногену
6. ЕКГ
Висновок: в нормі
7.
УЗД

Печінка: ПЗР п.д. – 130 мм; ПЗР л.д. – 85 мм. Ехогенність типова, структура однорідна.
Вогнищеві утворення – не виявлено. Холедох – в термінальних відділах розширений, 10
мм, в ному конкремент 6 мм в діаметрі. Внутрішньопечінкові протоки розширені.
Портальна вена 11 мм.
Жовчний міхур: положення типове, розміри 70х37 мм. Форма – деформований. Стінка – 3
мм, ущільнена. Вміст міхура: група конкрементів від 15 мм до 20 мм в діаметрі, згущена
жовч.
Підшлункова залоза: ПЗР голівки – 23 мм, ПЗР тіла – 18мм, ПЗР хвоста – 16 мм. Контури
залози чіткі. Ехогенність типова, деструктуризації змін не виявлено.
Селезінка: 82х44 мм, контури чіткі. Структура однорідна
Висновок: Холецистолітіаз, холедохолітіаз

8. Диференціальна діагностика
1. З гострим апендицитом:
Для гострого апендициту характерний біль у правій здухвинній ділянці, нудота, блювання,
загальна слабкість, субфебрильна лихоманка. Для гострого холециститу ці симптоми теж
характерні. Але для апендициту характерна первинна локалізація болю в епігастральній ділянці,
або болі приймають блукаючий характер по всьому животу. Через 2-3 години з моменту
захворювання біль, поступово наростаючи, переміщується в праву клубову ділянку. При ЖКХ і
гострому холециститі болі локалізуються відразу в правому підребер'ї, носять нападоподібний
характер, часто іррадіюють в праву лопатку, між лопаток, в праву ключицю і там може бути навіть
сильніше, ніж під ребром. Для апендициту характерні: симптом Бартомье-Міхельсона, симптом
Габая, симптом Чугаева, симптом Щоткіна-Блюмберга, симптом Воскресенського, симптом
Кримова. Для гострого холециститу характерні: симптом Мюссе-Геогріевского, симптом Кера,
симптом Мерфі, симптом Ортнера-Грекова. Окрім цього, при гострому апендициті не характерна
жовтушність шкіри та склер, які має хвора. Так само діагноз можна підтвердити за допомогою
додаткових лабораторних методів. Аналіз крові: при гострому апендициті вже в ранні терміни від
початку захворювання зазвичай визначається лейкоцитоз із зсувом формули вліво. ШОЕ в цей час
практично не змінюється. В загальному аналізі сечі змін, як правило, не буває. При ГХ збільшений
лейкоцитоз до 15-20 тис і більше, прискорення ШОЕ і збільшений гематокрит.

2. З перфоративною виразкою
Для перфоративної виразки характерний кинджальний біль, який виникає раптово. При гострому
холециститі буде також раптовий біль, але він буде нападоподібним і наростаючим. Також для ГХ
характерне блювання, що не характерно для перфоративної виразки. Вона також
характеризуватиметься вимушеним положенням у хворого, поверхневим диханням, звуженням
зони печінкової тупості. Рефлекторне напруження живота буде більш виражене у хворих із
перфоративною виразкою, аніж у тих, хто має ГХ. Для перформативної виразки будуть характерні
такі симптоми: симптом Де Кервена, с-м Кларка, Дьєлафуа, тріада Мондора, с-м Гюстена,
Спіжарного, Подлага, Вінтера.

3. З гострим панкреатитом
Як на ГП, так і ГХ найчастіше буде вказувати анамнез – коли біль виникає часто після вживання
некорисної їжі, алкоголю, переїдання чи голодування. Для обох захворювань також буде
характерний біль в епігастрії, повторне блювання. Але для гострого панкреатиту буде характерне
більш нестерпне блювання, криваве, яке не полегшуватиме стан. На відміну від ГХ, ГП буде
характеризуватись оперізувальним болем, блючість буде більше в епігастрії, аніж у правому
підребер’ї, при цьому буде відсутнє збільшення жовчного міхура, діастазурія при аналізі сечі і
більша тяжкість загального стану. Щодо запущених і більш тяжких форм гострого пвнкреатиту –
для них буде характерна наявність ціанозу, фіолетових плям на шкірі обличчя і тулуба (с-м
Мондора), ціаноз бокових стінок живота (с-м Турнера), жовтяничне забарвлення в області пупка
(с-м Куллена), ціаноз шкіри живота з петехіальними плямами на сідницях (с-м Девіса). В області
таких шкірних проявів відзначають локальний набряк шкіри з її ущільненням.

4. З вірусною жовтяницею:
Жовтяниці самі по собі не мають нозологічної самостійності. Разом з тим, уточнення типу
жовтяниці принципово важливо для розпізнавання хвороби, встановлення етіологічного діагнозу.
Труднощі диференціальної діагностики жовтяниць визначили необхідність використання
біохімічних, рентгенологічних, спеціальних інструментальних, радіоізотопних методів. Однак,
основну вихідну інформацію, необхідну для розмежування типу жовтяниць, дає аналіз анамнезу
життя і хвороби, скарг, результатів об'єктивного дослідження. Ознаки гіперспленізму - анемія,
тромбоцитопенія, нейтропенія - характерні для хворого з цирозом печінки. Істотну інформацію дає
визначення ШОЕ та його зміни: уповільнення ШОЕ свідчить про печінковий генез жовтяниці; ШОЕ
1-4 мм / годину "печінкова ШОЕ"; прискорення ШОЕ свідчить про підпечінкову або гемолітичну
природу жовтяниці.

10. Клінічний діагноз

На підставі:
1. Скарг хворого: на дискомфорт в епігастрії, правій підреберній ділянці, нудоту, блювання,
сухість та гіркоту в роті, шкірний зуд, пожовтіння шкіри і склер, загальну слабкість.

2. Суб’єктивного обстеження: Швидка стомлюваність і задишка під час фізичного

навантаження. Загальна слабкість. Сухість та гіркота в роті. Наявні диспепсичні явища: нудота,
блювання, не інтенсивні. Блювота повторюється багато разів і не приносить полегшення. Діарея
може виникати після прийому їжі, особливо смаженої або жирної. Біль в епігастрії, правій
підреберній ділянці, нападоподібний спастичний, інтенсивність зменшувалась в кожним днем.

3. Анамнезу захворювання:
Зі слів пацієнтки хворіє близько 4-х діб, виник нападоподібний спастичний в правому підребер’ї,
нудота. З часом виникли пожовтіння шкіри та склер, інтенсивність болю поступово зменшувалась,
а прояви жовтяниці збільшувались. Лікувалась вдома самостійно, за допомогою не зверталась.
Симптоми наростали, за допомогою звернулась до КНП КЛ №5, де була оглянута ургентним
хірургом, госпіталізована до хірургічного відділення №1

4. Об’єктивного обстеження:
Шкіра та видимі слизові оболонки іктеричні, на шкірі сліди розчухів. Субфебрильна температура.
Язик підсушений, обкладений білим нашаруванням. Живіт при пальпації болючий в правій
підреберній ділянці та епігастрії. В епігастральній ділянці пальпується м’яко-еластичний інфільтрат
до 15х10 см, чутливий при пальпації. Симптом Мюссе-Геогріевского, симптом Кера, симптом
Мерфі, симптом Ортнера-Грекова позитивні. Симптом Менделя позитивний у правому підребер'ї.
Симптом Ортнера позитивний.

5. Результатів додаткових методів обстеження:

Клінічний аналіз крові: підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, збільшення гематокриту.

Клінічний аналіз сечі: в нормі

Біохімічний аналіз крові: підвищений рівень сечовини, значно підвищений білірубін за рахунок
прямого, збільшення рівня АСТ і АЛТ.

Коагулограма: підвищення фібриногену.

ЕКГ: в нормі

УЗД: холецистолітіаз, холедохолітіаз

6. Диференційної діагностики:
1. З гострим апендицитом:

Для гострого апендициту характерний біль у правій здухвинній ділянці, нудота, блювання,
загальна слабкість, субфебрильна лихоманка. Для гострого холециститу ці симптоми теж
характерні. Але для апендициту характерна первинна локалізація болю в епігастральній ділянці,
або болі приймають блукаючий характер по всьому животу. Через 2-3 години з моменту
захворювання біль, поступово наростаючи, переміщується в праву клубову ділянку. При ЖКХ і
гострому холециститі болі локалізуються відразу в правому підребер'ї, носять нападоподібний
характер, часто іррадіюють в праву лопатку, між лопаток, в праву ключицю і там може бути навіть
сильніше, ніж під ребром. Для апендициту характерні: симптом Бартомье-Міхельсона, симптом
Габая, симптом Чугаева, симптом Щоткіна-Блюмберга, симптом Воскресенського, симптом
Кримова. Для гострого холециститу характерні: симптом Мюссе-Геогріевского, симптом Кера,
симптом Мерфі, симптом Ортнера-Грекова. Окрім цього, при гострому апендициті не характерна
жовтушність шкіри та склер, які має хвора. Так само діагноз можна підтвердити за допомогою
додаткових лабораторних методів. Аналіз крові: при гострому апендициті вже в ранні терміни від
початку захворювання зазвичай визначається лейкоцитоз із зсувом формули вліво. ШОЕ в цей час
практично не змінюється. В загальному аналізі сечі змін, як правило, не буває. При ГХ збільшений
лейкоцитоз до 15-20 тис і більше, прискорення ШОЕ і збільшений гематокрит.

2. З перфоративною виразкою

Для перфоративної виразки характерний кинджальний біль, який виникає раптово. При гострому
холециститі буде також раптовий біль, але він буде нападоподібним і наростаючим. Також для ГХ
характерне блювання, що не характерно для перфоративної виразки. Вона також
характеризуватиметься вимушеним положенням у хворого, поверхневим диханням, звуженням
зони печінкової тупості. Рефлекторне напруження живота буде більш виражене у хворих із
перфоративною виразкою, аніж у тих, хто має ГХ. Для перформативної виразки будуть характерні
такі симптоми: симптом Де Кервена, с-м Кларка, Дьєлафуа, тріада Мондора, с-м Гюстена,
Спіжарного, Подлага, Вінтера.
3. З гострим панкреатитом

Як на ГП, так і ГХ найчастіше буде вказувати анамнез – коли біль виникає часто після вживання
некорисної їжі, алкоголю, переїдання чи голодування. Для обох захворювань також буде
характерний біль в епігастрії, повторне блювання. Але для гострого панкреатиту буде характерне
більш нестерпне блювання, криваве, яке не полегшуватиме стан. На відміну від ГХ, ГП буде
характеризуватись оперізувальним болем, блючість буде більше в епігастрії, аніж у правому
підребер’ї, при цьому буде відсутнє збільшення жовчного міхура, діастазурія при аналізі сечі і
більша тяжкість загального стану. Щодо запущених і більш тяжких форм гострого пвнкреатиту –
для них буде характерна наявність ціанозу, фіолетових плям на шкірі обличчя і тулуба (с-м
Мондора), ціаноз бокових стінок живота (с-м Турнера), жовтяничне забарвлення в області пупка
(с-м Куллена), ціаноз шкіри живота з петехіальними плямами на сідницях (с-м Девіса). В області
таких шкірних проявів відзначають локальний набряк шкіри з її ущільненням.

4. З вірусною жовтяницею: Жовтяниці самі по собі не мають нозологічної самостійності. Разом з

тим, уточнення типу жовтяниці принципово важливо для розпізнавання хвороби, встановлення
етіологічного діагнозу. Труднощі диференціальної діагностики жовтяниць визначили необхідність
використання біохімічних, рентгенологічних, спеціальних інструментальних, радіоізотопних
методів. Однак, основну вихідну інформацію, необхідну для розмежування типу жовтяниць, дає
аналіз анамнезу життя і хвороби, скарг, результатів об'єктивного дослідження. Ознаки
гіперспленізму - анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія - характерні для хворого з цирозом
печінки. Істотну інформацію дає визначення ШОЕ та його зміни: уповільнення ШОЕ свідчить про
печінковий генез жовтяниці; ШОЕ 1-4 мм / годину "печінкова ШОЕ"; прискорення ШОЕ свідчить
про підпечінкову або гемолітичну природу жовтяниці.

Можна встановити заключний діагноз: Жовчно-кам'яна хвороба, ускладнена гострим

холециститом, механічною жовтяницею та холедохолітіазом.

11. Етіологія, патогенез, патоморфологія

Жовчнокам'яна хвороба (холелітіаз) - поліетіологічне, тобто обумовлене багатьма причинами,
захворювання характеризується утворенням каменів в жовчовивідних шляхах, жовчному міхурі та
жовчовивідних протоках.

Жовчний міхур є важливим органом жовчовидільної системи, і саме в ньому утворюються камінці.
У нормі жовчний міхур контролює жовч. У проміжках між прийомом їжі жовчний міхур
наповнюється жовчю з печінки, контролює її і під час їжі викидає в дванадцятипалу кишку.
Погіршення спорожнення жовчного міхура незалежно від його механізмів сприяє
каменеутворенню.

Основні причини утворення каменів:

1.Зміна хімічного складу жовчі

Тобто якщо в жовчі збільшується вміст холестерину - утворюються холестеринові камені, вони
жовтого кольору; якщо збільшується вміст білірубіну - утворюються пігментні камені, вони темно-
коричневі; якщо збільшується вміст солей Са, то утворюються сольові камені, вони білого кольору,
так само можуть утворюватися змішані камені.

2. Уповільнення відтоку хімічно зміненого за своїм складом жовчі.

До вроджених причин відносяться: погана робота нервово-м'язового апарату, погана робота м'язів
сфінктера Одді, дискінезії, навколопапілярні дивертикули, недостатня ф-я сосочка.

До набутих відносять вплив вірусів гепатиту.

Крім згаданих вище факторів розвитку ЖКХ, грунтуючись на даних різних статистик виділяють
основні чинники, які можна вважати поштовхом для розвитку ЖКХ:
Стать - жінки страждають ЖКБ частіше за чоловіків (85%). Жіночі статеві гормони, особливо
естрогену, впливають на утворення каменів. В

Вік - з віком кількість холестерину в жовчі внаслідок посилення його секреції печінкою і зниження
синтезу жовчних кислот зростає.

Надлишкова маса тіла - підвищення здатності до формування каменів в жовчі у повних людей є
наслідком підвищеної секреції холестерину.

Вагітність - було доведено, що естріол - основний естроген, виявляється у вагітних, може

викликати продукцію літогенної жовчі, тобто здатну утворювати холестеринові або змішані камені.

Причини розвитку запального процесу:

- наявність мікрофлори в порожнині міхура і порушення відтоку жовчі. Основне значення

надається інфекції. Патогенні мікроорганізми можуть потрапляти в міхур трьома шляхами:
гематогенним, лімфогенним, ентерогенним. Найчастіше в жовчному міхурі виявляють такі
організми: E.coli, Staphylococcus, Streptococcus.

- порушення відтоку жовчі і її застій. При цьому відіграють роль механічні фактори - камені в
жовчному міхурі або його протоках, перегини подовженої і звивистої протоки, її звуження.

На тлі жовчнокам'яної хвороби, за даними статистики, відбувається до 85-90% випадків гострого

холециститу. Безумовне значення у розвитку холециститу відіграють судинні зміни в стінці міхура.
Від ступеня порушення кровообігу залежать темпи розвитку запалення, а також морфологічні
порушення в стінці

12. Лікування пацієнта

Дієта харчування: дієта № 5
Їжа повинна прийматись 5-6 разів на добу дрібно, тільки в відвареному або запеченому
вигляді. Білки 100-120 г (не менше 50% з них має бути тваринного походження), до 80 г
жирів (до 40% з них рослинного походження), до 450 г вуглеводів (з них цукру не більше
70гр). Вміст солі - до 10 м
Медикаментозне лікування:
1) знімання больового синдрому: Анальгін 2,0 в/м, Платифілін 1,0 п/ш, Дротаверин
2,0 в/м

Rp.: Sol. Analgini 50 % - 2 ml

D.t.d. № 10 in amp.
S. По 2 мл в/м

Rp: Sol. Platyphylline 0,2% - 1 ml

D.t.d. numero 6 in ampullis

Rp.: Sol. Drotaverini 2% – 2ml.

D. t. d. № 10 in ampull.
S. В/м 2 раза в день.

2) інфузійна терапія: глюкоза 400,0 в/в, р-н NaCl 400,0 в/в, Рінгера р-н 400,0 в/в
Rp.: Sol. Glucosae 5% - 400.0
S. В/в крапельно, повіьно 1-2 раза в день
 Rp.: Solutionis Natrii chloridi isotonicae 0,9% — 500 ml
D. S. В/в по 1 флакону 1 раз на день

Rp.: Sol. "Ringer-Locke" 10% - 400 ml

Sterilisetur!
D.S.: В/в по 60 мл крапельно

3) дезінтоксикаційна терапія: Гепадіф по 1 капс. 3 р/д

Rp.: Caps. "Hepadif" №50
D.S. по 1 капс. 3 р/д

4) гемостатична терапія: Вікасол 1,0 в/м

Rp.: Sol. Vicasoli 1% pro inject I ml
D.t.d. №4
S. в/м по 1мл 2 р/д

5) симптоматична терапія: Дексаметазон 4 мг в/м, Омепразол 40 мг, Фуросемід 1,0

в/в, Метоклопрамід 2,0 в/м

Rp.: Dexamethasoni 0,0005

D. t. d. № 30 in tab.
S.: По 1 табл. 1 раз на день всередину

Rp.: Omeprazoli 0,02

D.t.d. № 30 in caps.
S.: По 1 табл. 1 раз на день всередину

Rp.: Sol. Furosemidi 1 % - 2 ml

D.t.d. № 10 in amp.
S.: Внутрішньовенно повільно, перед цим розвести з 10 мл розчину натрію хлориду

Rp.: Sol. Mеtoclopramidi 0,5% 2,0 № 10

D.S. по 1 ампулі 3-4 раза на день, в/м

6) загальнозміцнююча терапія: аскорбінова кислота 0,5 мл в/в

Rp: Acidi ascorbinici 0,05 D.S: в / в 2 рази в день

12.1. Передопераційна підготовка

Передопераційний епікриз (09.03.23)
У хворої, Сизоненко., Ds: ЖКХ. Холедохолітіаз. Холецистолітіаз. Хвора потребує
оперативного лікування ( ЕРХПГ, папілосфінктеротомія, холедохолітоекстракція) в
плановому порядку. Згода на операцію отримана, о можливих наслідках хвора
попереджена. Запрошено лікаря-анестезіолога для консультації.
Огляд хірурга 11.03.23
Скарги на болі в епігастрії та правому підребер’ї. Загальний стан середнього ступен.
Тяжкості. Шкіра та видимі слизові оболонки звичайного кольору. Пульс – 78/хв, ритмовий,
А/Т=120/80 мм.рт.ст. Дихання везикулярне, ритмове, 19/хв. Язик чистий вологий, живіт
звичайноїї форми, приймає участь в акті дихання, м’який, незначно болісний в епігастрії та
правому підребер’ї. Печінка, селезінка не пальпуються. Позитивні симптоми Кера,
Ортнера. Синдроми подразнення очеревини негативні. Симптом постукування негативний
з обох сторін. Перистальтика звичайна. Гази відходять. Гази відходять. Стілець та діурез в
нормі.
У пацієнтки за даними УЗД ОЧП – ЖКХ. Хронічний калькульозний холецистит. Пацієнтці
проведено ЕРХПГ з папілосфінктеротомією, літоекстракцією 09.03.23. Згідно протоколу
пацієнтці необхідне оперативне лікування – холецистектомія 11.09.23. Готувати до
оперативне лікування.
Передопераційний епікриз (11.03.23)
Пацієнтка Сизоненко Н.М. 75 років, турбує виражений біль в епігастрії та правій
підреберній ділянці. За даними УЗД дослідження – ЖКХ. Хронічний калькульозний
холецистит. Клінічно: ЖКХ. Хронічний калькульозний холецистит. Показане оперативне
лікування. Обсяг втручання – Лапароскопічна холецистектомія. Згода на операцію у хворої
отримана. З можливими ускладненнями хвора ознайомлена. Знеболювання загальне. З
метою переопераційної антибіотикопрофілактики введено: Цефтріаксон 1,0 в/м за 45 хв.
До операції. Премедикація за призначеннями анестезіолога.

12.2. Протокол операції

09.03.2023, 17:10-18:50
Операція: ЕРХПГ, папілосфінктеротомія, холедохолітоекстракція.
В асептичних умовах під в/в знеболюванням за допомогою дуоденоскопа Pentax ED-
3490TK виконано дуоденоскопію. У шлунку в антральному і пілоричному відділах
візуалізуються 3 поліпи, 12-пала кишка уражена по типу феномена «манної крупи»,
візуалізовано великий дуаденальний сосочок, збільшений в розмірах, жовч поступає
скудно. За допомогою папілотому та провідника з великими технічними труднощами
виконано конюляцію великого дуоденального сосочка, провідник заведено в холедох під
рентген контролем. В холедох введено контрастну речовину Тріомбраст 20,0, виконано
рентгеноскопія. Холедох розширений до 0,7 см в діаметрі, візуалізуються дрібні
конкременти. Виконано папілосфінктеротомію, з великого дуоденального соска
виділяється жовч з домішками контрастної речовини. За допомогою ендоскопічного
балону виконано холедохолітоекстракцію, отримано 2 дрібних конкремента і велику
кількість уламків та пристінкових відкладень. Контроль рентгеноскопії, конкременти не
візуалізуються. Контроль гемостазу – сухо
Діагноз: ЖКХ. Холедохолітіаз. Холецистолітіаз. Поліпи шлунка
Хірурги: Яблочник Д.А., Хахалєв М.А. Операційна сестра: Колінько Д.
Анестезіолог: Освій В.Б.
11.03.23 08:35-09:05
Операція: Діагностична лапароскопія. ДЧП
В асептичних умовах під загальним знеболюванням за допомогою голки Вереша
накладено карбоксиперитонеум. В черевну порожнину встановлені чотири порти з
інструментами та відеолапароскопом. Підч ас огляду в проекції жовчного міхура
виявляється щільний інфільтрат утворений великим чепцем, гострим краєм печінки та
дванадцятипалою кишкою. Частково зруйновано інфільтрат, тканини контактно
кровоточать, частково візуалізовано жовчний міхур у вигляді рубцевих тканин, до якого
інтимно підпаяна дванадцятипала кишка. Встановлено діагноз – холецистодуоденальна
нориця. Зважаючи на дані ЕРХПГ контраст не заходить в міхур, та він не контрастується
(відключений жовчний міхур). Зважаючи на відключений жовчний міхур, руйнувати
холецистодуоденальну норицю не доцільно. Контроль гемостазу – сухо. Під печінку та під
діафрагму заведені поліхлорвінілові дренажі. Рани пошарово зашиті. С-4. Асептична
пов’язка.
Діагноз: ЖКХ, Відключений жовчний міхур. Холецистодуоденальна нориця
Хірурги: оперував – Перерва, асистував – Ведмідь
Операційна сестра: Семенова
Анестезіолог: Кондратюк

12.3 Післяопераційний період

11.03.2023 року 09:30
Хвору переведено з операційного відділення. Огляд анестезіолога:
Загальний стан хворої середнього ступеня важкості, відповідає терміну та об’єму
проведеного оперативного втручання. В свідомості. Скарги на загальну слабкість, сухість в
роті та помірний біль в ділянці післяопераційної рани.Шкірні покриви звичайного кольору
теплі. Температура тіла – 36,5. Дихання самостійне, адекватне. Аускультативно дихання –
везикулярне, дещо ослаблене в нижніх відділах. SpO2-98%. ЧДР – 16/хв. Серцеві тони
приглушені , аритмічні. ЧСС – 92/хв. Гемодинаміка стабільна. АТ- 160/90 мм Hg. Пульс
задовільних властивостей. Язик підсушений. Живіт приймає участь в акті дихання, при
пальпації м’який, болючий в ділянці п.о. рани. В ділянці післяопераційної рани накладено
асептичну пов’язку. Перистальтика ослаблена. Сечовиділення самостійне.
Рекомендовано: апаратний моніторинг фізіологічних показників ( АТ, ЧСС, SpO2, ЕКГ,
температура). Клінічний аналіз крові, час згортання.
Призначено:
1. Метоклопрамід – 2,- в/в струминно при нудоті
Rp.: Sol. Mеtoclopramidi 0,5% 2,0 № 10
D.S. по 1 ампулі 3-4 раза в день, в/м

2. Анальгін 50% - 2,0 мл в/в струминно 2 рази

Rp: Analgini 0,5
D.S: в / м 3 рази в день

3. Димедрол 1% - 1,0 мл в/в струминно 2 рази

Rp.: Sol. Dimedroli l%- 1,0
D.t.d. № 10 in amp.
S. Вводити в/м по 1 мл.
 4. NaCl 0,9% - 400.0 в/в крапельно 2 рази
Rp.: Solutionis Natrii chloridi isotonicae 0,9% — 500 ml
D. S. В/в по 1 флакону 1 раз на день

5. Р-н Рінгера лактатний 500,0 в/в 1 раз

Rp.: Sol. "Ringer-Locke" 10% - 400 ml
Sterilisetur!
D.S.: В/в по 60 мл крапельно

6. Цефтріаксон – 1г + NaCl 0,9% - 100,0 в/в крапельно 2 р/день.

Rp.: Сeftriaxoni 1,0
D.t.d. № 10 in flac.
S. Вміст розвести з NaCl 0,9% - 100,0 – вводити в/в крапельно 2р/день
11.03.2023 року 12:00
Огляд анестезіолога:
Загальний стан хворої середнього ступеня важкості. Шкірні покриви звичайного кольору,
теплі. Пов’язки помірно просякнути серозно-геморагічним вмістом. Температура тіла –
36,6. Дихання самостійне, адекватне. Аускультативно дихання – везикулярне, дещо
ослаблене в нижніх відділах. SpO2-98%., ЧДР – 15/хвилину. Серцеві тоин приглушені,
аритмічні. ЧСС 85/хв. Гемодинаміка стабільна. АТ- 130/80 мм Hg. Пульс задовільних
властивостей. Живіт приймає участь в акті дихання. Пов’язки помірно просякнуті серозно-
геморагічним вмістом. Дренажі функціонують. Перистальтика ослаблена. Сечовиділення
самостійне.
Рекомендовано: апаратний моніторинг фізіологічних показників (АТ, ЧСС, SpO2, ЕКГ,
температура).
Для подальшого лікування переводиться до Х/В 1

12.4 Щоденники спостережень за хворими

04.03.23. 20.01
Скарги: на дискомфорт в епігастрії, правій підреберній ділянці, нудоту, блювання, сухість
та гіркоту в роті, шкірний зуд, пожовтіння шкіри та склер, загальну слабкість.
Об’єктивно: загальний стан хворої середнього ступеня тяжкості. Хвора в свідомості.
Положення активне. Шкіра та видимі слизові оболонки іктеричні, на шкірі сліди розчухів.
Дихання везикулярне. Частота дихальних рухів 18/хв, ритмічні. АТ=130/85 мм.рт.ст.,
пульс=78уд/хв, ритм задовільного наповнення і напруження. Язик підсушений,
обкладений білим нашаруванням. Живіт симетричний, приймає участь в акті дихання. При
пальпації болючий в правій підреберній ділянці та епігастрії. В епігастральній ділянці
пальпується м’яко-еластичний інфільтрат до 15х10 см, чутливий при пальпації.
Аускультативно перистальтика звичайна. Печінкова тупість збережена. Симптом Щоткіна-
Блюмберга негативний у всіх відділах живота. Діурез достатній. Стілець без особливостей.
09.03.2023 20:05
Скарги: на помірний біль та дискомфорт в епігастрії та у правому підребер’ї. Об’єктивно:
загальний стан середнього ступеню тяжкості. Шкіра блідо-рожевого кольору. Чиста.
Видимі слизові блідо-рожевого кольорі, вологі. Язик вологий, чистий. Дихання
везикулярне, ритмове, ЧД=18/хв. Гемодинаміка стабільна, Пульс= 88/хв. АТ=120/70
мм.рт.ст. Живіт звичайної форми, не збільшений в розмірах, бере участь в диханні, при
пальпації помірно болісний в епігастрії. Печінка, селезінка не пальпуються. Симптом
Щоткіна-Блюмберга негативний в усіх відділах. Симптом постукування негативний з обох
сторін. Діурез достатній. Пов’язка після ЕРХПГ суха.
10.03.2023 08:10
Скарги: на помірний біль та дискомфорт в епігастрії та у правому підребер’ї. Об’єктивно:
загальний стан середнього ступеню тяжкості. Шкіра блідо-рожевого кольору, чиста.
Видимі слизові блідо-рожевого кольору, вологі. Язик вологий, чистий. Дихання
везикулярне, ритмові, 20 за хв. Гемодинаміка стабільна, пульс-74/хв. АТ=125/70 мм.рт.ст.
Живіт звичайної форми, не збільшений в розмірах, бере участь в диханні, при пальпації
помірно болісний в епігастрії. Печінка, селезінка не пальпуються. Симптом Щоткіна-
Блюмберга негативний в усіх відділах. Симптом постукування негативний з обох сторін.
Діурез достатній. Пов’язка суха.
12.03.2023 09:30
Скарги: хвора відзначає покращення самопочуття на легкий біль в епігастрії та у правому
підребер’ї. Об’єктивно: загальний стан нормальний. Шкіра блідо-рожевого кольору, чиста.
Видимі слизові блідо-рожевого кольору, вологі. Язик вологий, чистий. Дихання
везикулярне, ритмові, 18 за хв. Гемодинаміка стабільна, пульс-70/хв. АТ=120/70 мм.рт.ст.
Живіт звичайної форми, не збільшений в розмірах, бере участь в диханні, при пальпації не
болісний в епігастрії. Печінка, селезінка не пальпуються. Симптом Щоткіна-Блюмберга
негативний в усіх відділах. Симптом постукування негативний з обох сторін. Діурез
достатній. Пов’язка суха.

13. Епікриз
На підставі:
1. Скарг хворого: на дискомфорт в епігастрії, правій підреберній ділянці, нудоту,
блювання, сухість та гіркоту в роті, шкірний зуд, пожовтіння шкіри і склер, загальну
слабкість.
2. Суб’єктивного обстеження: Швидка стомлюваність і задишка під час фізичного
навантаження. Загальна слабкість. Сухість та гіркота в роті. Наявні диспепсичні явища:
нудота, блювання, не інтенсивні. Блювота повторюється багато разів і не приносить
полегшення. Діарея може виникати після прийому їжі, особливо смаженої або жирної.
Біль в епігастрії, правій підреберній ділянці, нападоподібний спастичний, інтенсивність
зменшувалась в кожним днем.
3. Анамнезу захворювання:
Зі слів пацієнтки хворіє близько 4-х діб, виник нападоподібний спастичний в правому
підребер’ї, нудота. З часом виникли пожовтіння шкіри та склер, інтенсивність болю
поступово зменшувалась, а прояви жовтяниці збільшувались. Лікувалась вдома
самостійно, за допомогою не зверталась. Симптоми наростали, за допомогою звернулась
до КНП КЛ №5, де була оглянута ургентним хірургом, госпіталізована до хірургічного
відділення №1
4. Об’єктивного обстеження:
Шкіра та видимі слизові оболонки іктеричні, на шкірі сліди розчухів. Субфебрильна
температура. Язик підсушений, обкладений білим нашаруванням. Живіт при пальпації
болючий в правій підреберній ділянці та епігастрії. В епігастральній ділянці пальпується
м’яко-еластичний інфільтрат до 15х10 см, чутливий при пальпації. Симптом Мюссе-
Геогріевского, симптом Кера, симптом Мерфі, симптом Ортнера-Грекова позитивні.
Симптом Менделя позитивний у правому підребер'ї. Симптом Ортнера позитивний.
Було поставлено попередній діагноз: Механічна жовтяниця, гострий холецистит
Пацієнту було проведено усі необхідні обстеження – загальний огляд, поверхневу та
глибоку пальпацію живота і призначено лабораторні та інструментальні дослідження:
клінічний аналіз крові, група крові та резус-фактор, клінічний аналіз сечі, біохімічний
аналіз крові, коагулограма, ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини.
Клінічний аналіз крові: підвищення ШОЕ, лейкоцитоз, збільшення гематокриту.
Клінічний аналіз сечі: в нормі
Біохімічний аналіз крові: підвищений рівень сечовини, значно підвищений білірубін за
рахунок прямого, збільшення рівня АСТ і АЛТ.
Коагулограма: підвищення фібриногену.
ЕКГ: в нормі
УЗД: холецистолітіаз, холедохолітіаз
Було проведено диференціальну діагностику гострого холециститу на фоні ЖКХ з гострим
апендицитом, перфоративною виразкою, гострим панкреатитом та вірусною жовтяницею.
Та остаточно встановлено заключний діагноз: Жовчно-кам’яна хвороба, ускладнена
гострим холециститом, механічною жовтяницею та холедохолітіазом.
Далі було призначено дієта № 5 та проведене лікування:
Медикаментозне:
1) знімання больового синдрому: Анальгін 2,0 в/м, Платифілін 1,0 п/ш, Дротаверин
2,0 в/м
2) інфузійна терапія: глюкоза 400,0 в/в, р-н NaCl 400,0 в/в, Рінгера р-н 400,0 в/в
3) дезінтоксикаційна терапія: Гепадіф 1 фл в/в
4) гемостатична терапія: Вікасол 1,0 в/м
5) симптоматична терапія: Дексаметазон 4 мг в/м, Омепразол 40 мг, Фуросемід 1,0
в/в, Метоклопрамід 2,0 в/м
6) загальнозміцнююча терапія: аскорбінова кислота 0,5 мл в/в
Та оперативне:
1) ЕРХПГ, папілосфінктеротомія, холедохолітоекстракція
2) Діагностична лапароскопія. ДЧП
У післяопераційному періоді призначено:
1. Метоклопрамід – 2,- в/в струминно при нудоті
2. Анальгін 50% - 2,0 мл в/в струминно 2 рази
3. Димедрол 1% - 1,0 мл в/в струминно 2 рази
4. NaCl 0,9% - 400.0 в/в крапельно 2 рази
 5. Р-н Рінгера лактатний 500,0 в/в 1 раз
6. Цефтріаксон – 1г + NaCl 0,9% - 100,0 в/в крапельно 2 р/день.
Хвора відзначає покращення самопочуття. В даний час продовжує лікуватися в стаціонарі і
незабаром буде виписана на амбулаторне лікування з суворою дієтою.

14. Прогноз захворювання

Щодо життя прогноз сприятливий, оскільки при адекватному лікуванні захворювання не
становить небезпеки для життя. Відносно одужання сприятливий. Щодо працездатності -
прогноз сприятливий, ступінь працездатності не зміниться.

15. Профілактика захворювання

Профілактика жовчно-кам’яної хвороби включає в себе:
1) Суворе дотримання дієти, при цьому уникаючи нерегулярних вживань нездорової
їжі;
2) Споживання оптимальної кількості води на добу;
3) Фізична активність;
4) Застосування комплексної терапії, щоб поліпшити функціонування жовчного
міхура.

16. Список основної та додаткової літератури

1. Хірургічні хвороби [Текст] : підручник / Я. С. Березницький, О. А. Вільцанюк, М. Д.
Желіба та ін. ; за ред.: П.Д. Фоміна, Я.С. Березницького. — 2-ге вид., випр. — К. :
Медицина, 2017. — 408 с. + Гриф МОН; Гриф МОЗ.
2. Хірургія [Текст] : підручник: у 2-х т. Т. 1 / С. O. Бойко, О. О. Болдіжар, П. О. Болдіжар та ін.
; за ред.: П. Г. Кондратенко, В. І. Русин. — Вінниця : Нова Книга, 2019. — 704 с.
3. “Surgery. Emergency abdominal surgery”/ O. L.Sytnik, V. V. Leonov, V. Y. Petrenko. - Sumy:
Sumy State University, 2012. - 189 p
4. Додаток «EmPendium» : Хвороби шлунково-кишкового тракту – жовчно-кам'яна
хвороба.