ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

СТАЦІОНАРНОГО ХВОРОГО

ПРІЗВИЩЕ ІМ’Я ХВОРОГО: ПЛЯХТУР РОМАН ОЛЕГОВИЧ

ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ: ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ТИП 2, ВАЖКА ФОРМА, ДЕКОМПЕНСОВАНИЙ
 Скарги хворого на день курації
Хворий скаржиться на сухість в роті, спрагу, іноді біль в суглобах
та головний біль, підвищена пітливість, тахікардія, біль при ході на
далекі відстані, погіршення зору, заніміння, судоми, підвищення
тиску до 190/100. Прибавка ваги +6 кг за 3 місяці.

Анамнез хвороби
Хворіє діабетом з 2019 р., розвиток пов’язує зі стресом.
Перебіг хвороби стабільний.
Отримує цукрознижуючий препарат Метформін 1000 2 рази на
день.
Протягом останнього року цукор в крові від 2,1 – 12,5 ммоль/л.
АТ 150/100 мм.рт.ст.
Попереднє стаціонарне лікування з приводу декомпенсації ЦД.
 Дані об’єктивного обстеження
Загальний стан – задовільний.
Шкіра нормальної вологості, чиста, колір звичайний.
Зріст – 176 см, вага 118 кг. Характер відкладення жиру рівномірний.
Задишка приході.
Пульс 79 на хв.
АТ 160/95 мм.рт.ст.
Печінка збільшена +2 см, край м’який, не болючий при пальпації.
Пульсація на a.femoralis знижена.
Тургор шкіри на ногах нормальний.
Нігті не змінені.
Гіперкератоз початковий.
Набряки відсутні.

Попередній діагноз: Цукровий діабет 2 тип, важка форма,

декомпенсований
 Підтвердження діагнозу «ЦД 2 тип, важка форма,
декомпенсований»:
Підтвердити діагноз цукровий діабет 2 тип
можна на основі таких симптомів та
досліджень:

 Полідипсія
 Надлишкова вага ( ожиріння ІІ ступеня; ІМТ
= 38,9)
 Підвищена пітливість
 Протягом останнього року цукор в крові від
2,1 – 12,5 ммоль/л.
 Порушення зору
Важка форма обгрунтовується наявністю ретинопатії (препроліферативна
форма), ангіопатії нижніх кінцівок 1 ступеня, жировим гепатозом.

Декомпенсований ЦД:
Глікозильований гемоглобін (HbA1c): 9,3%
Глікемія натще: 9,1 ммоль/л
Постпрандіальна глікемія: 11, 7 ммоль/л
Глікемія перед сном: 15,3 ммоль/л

Лікування цукрового діабету

Препарат Метформін 1000 2 рази на день.
Ускладнення: Ретинопатія (препроліферативна
форма), ангіопатія нижніх кінцівок 1 ступеня, жировй
гепатоз, ожиріння ІІ ступеня.
28.10.2022
 «Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок 1 стадії»

Клінічні ознаки ангіопатій нижніх кінцівок:

1) переміжна кульгавість;
2) кінцівки холодні на дотик;
3) Відсутність або знижена пульсація артерій на
стопі;
4) блискуча шкіра;
5) випадіння волосся на стопах і гомілках;
6) потовщення нігтів, часто їх грибкове
ураження;
7) атрофія підшкірно-жирової клітковини.
Ангіопатія розвивається при тривалому
перебігу цукрового діабету будь-якого типу
з частими декомпенсаціями. Під впливом
великої кількості цукрів, відбувається Патогенез
ущільнення стінки артерій, вен і дрібних
капілярів. Вони товщають, перешкоджаючи
нормальному кровотоку і обміну речовин
між тканинами. У зв’язку з цим виникає
гіпоксія – кисневе голодування навколишніх
тканин. Зокрема страждають дрібні судини
нижніх кінцівок, що призводить до появи
болю в ногах, утворення дрібних ран, які в
подальшому можуть призвести до гангрени
стопи.
1.Визначення температури шкіри.
Діагностика
2.Тест наповнення капілярів.
I або III пальцем натискають в різних дистальних відділах стопи до збліднення шкіри. У нормі рожеве
забарвлення відновлюється через 2-3 сек.
3."Підйомний тест".
Пацієнт, лежачи на спині, тримає одну ногу піднятою вище за рівень тулуба протягом 30 сек., потім
опускає її. У нормі забарвлення обох ніг стає однаковим через 15 сек. При зниженому артеріальному
кровотоку вирівнювання забарвлення займає більше 40 сек., шкіра набуває блідого або цианотичного
відтінку.
4. Дослідження пульсу на а.dorsalis pedis, а. tibialis posterior.
Варіанти порушення пульсу: 0 - відсутність пульсу; I - фібулярний пульс (визначається лише за
допомогою датчика доплера); II - ниткоподібний; III - слабкий; IV - нормальний; V - атеросклерозний
(твердий).
5. Дослідження пульсу за допомогою ультразвукового доплера.
Доплерівське дослідження дає уявлення про турбулентний рух і об'єм кровотоку. Звук, що виникає при
дослідженні, залежить від віддаленості судини від серця, калібру, еластичності, ушкодження артерій.
Ультразвукова хвиля, попадаючи на еритроцити, відбивається і частково зміщується (градус зміщення
пропорційне до швидкості кровотоку).
 Класифікація діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок

1 стадія (доклінічна) не супроводжується якими-небудь суб'єктивними проявами або

фізикальними симптомами.
При капіляроскопії визначається збільшення числа капілярів, звуження та вкорочення артеріальних
браншів, поява зернистого кровотоку. За даними тахоосцилографії - збільшення швидкості поширення
пульсової хвилі, підвищення середнього тиску.

2 стадія (функціональна) - клінічно виявляється болями в ногах при тривалій ходьбі,

мерзлякуватістю стоп, парестезіями, судомами литкових м'язів. При об'єктивному обстеженні
виявляють деяке ослаблення пульсації на артеріях стоп, зниження температури шкіри на 2-3 С°.
При капіляроскопії визначається деформація капілярів, каламутність фону, уривчастість кровотоку. За
даними тахоосцилографії - збільшення швидкості поширення пульсової хвилі. При реовазографії можливі
три типи порушень: гіпертонус судин, гіпотонус і спастикоатонія.

3 стадія (органічна) - характеризується приєднанням трофічних порушень: сухість шкіри стоп і

гомілок, блідість або ціаноз, "мармуровий" малюнок шкіри. Збільшується інтенсивність больового
синдрому - спастичні болі в литкових м'язах змушують пацієнта зупинятися при ходьбі звичайної
інтенсивності (синдром переміжної кульгавості). При фізикальному обстеженні визначається значне
ослаблення або відсутність пульсації на артеріях стопи.
При капіляроскопії виявляється запустіння капілярів, за даними тахоосцилографії - падіння осциляторного
індексу аж до відсутності осциляцій. При проведенні функціональних проб (холодової, нітрогліцеринової) -
відсутність або перекручення реакції.
4 стадія (виразково-некротична, гангренозна) відрізняється наявністю трофічних виразок і
гангрени пальців стопи або іншої локалізації.

1.Повна компенсація цукрового діабету.

2. Нормалізація обмінних процесів.
3. Усунення гіперліпопротеїдемії.
4. Ангіопротектори і антиагреганти.
5. Судинорозширювальні препарати.
 «Ожиріння ІІ ступеня»
У більшості людей із ЦД2 спостерігають
надлишкову масу тіла: жирові відкладення на
животі та у верхній частині тіла надають фігурі
силуету яблука. Також жир відкладається на
поверхні внутрішніх органів — серця, печінки.

Ожиріння — це хронічне рецидивуюче

захворювання, що характеризується
надлишковим накопиченням жирової тканини
в організмі.

При гіпoтaлaмo-гіпoфізaрнoму oжирінні нерідкo відзнaчaються спрaгa, підвищений

aпетит, сoнливість, рaптoве відчуття гoлoду, щo супрoвoджується слaбкістю,
пітливістю, тремoрoм, зaпaмoрoченням, які виникaють у вечірні тa нічні гoдини.
 Патогенез
Головною гіпотезою розвитку абдомінального
ожиріння є нейроендокринна. Під дією провокуючих
факторів зовнішнього середовища в осіб із
генетичною схильністю відбуваються гіперстимуляція
гіпоталамо-гіпофізарної системи. При цьому зростає
секреція інсуліну та кортизолу, реалізація ефектів
яких здійснюється переважно в адипоцитах
абдомінальної жирової тканини, що є найчутливішою
до гормональних впливів. Це призводить до розвитку
інсулінорезистентності, що в поєднанні з надлишком
вільних жирних кислот зумовлює прогресування
гіперінсулінемії і розвиток порушень обміну
вуглеводів та жирів.

При ожирінні у хворих із ЦД-2 важче досягти

компенсації вуглеводного обміну, і це зумовлено
наявними дисліпідемією та артеріальною
гіпертензією, які є наслідками інсулінорезистентності.
Oцінкa ступеня oжиріння
1. Зa % збільшення мaси тілa віднoснo ідеaльнoї.
І ст. - 10-29%
ІІ ст. - 30-49%
2.Зa індексoм мaси тілa ІМТ = мaсa
ІІІ ст. - 50-99%
тілa (кг) / зріст (м2 )
ІV ст. – більше 100%

28.10.2022
 Лікування
Для комплексного лікування ожиріння використовується кілька методів. Тактика терапії
визначається вираженістю симптомів, і лікування завжди починається з добору дієтичного
режиму харчування та посилення фізичної активності. 
Дієтотерапія
Для лікування ожиріння призначається гіпокалорійна дієта з урахуванням смакових переваг.
Збільшувати її ефект допомагає комплекс вправ для активації обмінних процесів та
розщеплення жирових сполук. У деяких випадках рекомендується лікувальне голодування.
Фізкультура та спорт
Для кожного пацієнта розробляється індивідуальна програма навантажень з урахуванням
загального стану здоров’я. Рекомендуються часті піші прогулянки, плавання, їзда на
велосипеді та інші види спорту.

28.10.2022