Professional Documents
Culture Documents
ИБ (пупковий сепсис)
ИБ (пупковий сепсис)
Історія хвороби
Куратор
Студентка 5 курсу групи
медичного факультету
.
Початок курації:
Кінець курації:
М. Запоріжжя , 2022р.
1. ПАСПОРТНІ ДАНІ
1. Прізвище, Ім'я дитини. Балабуха Віктор Романович
2. Дата народження. 20.04.2022 ( 4 доба)
3. Місце проживання. М.Запоріжжя, вул. Гаврилова 12
4. Дата і час прибуття у лікарню. 20.04.2022 11:00
5. Яким закладом спрямований. КНП ПОЛОГОВИЙ БУДИНОК № 1
6. Діагноз спрямувавшого лікаря. Раній неонатальний сепсис.
7. Діагноз клінічний: Пупковий сепсис стафілококової етіології. Дихальна
недостатність 3ст., недостатність кровообігу 2Б ст.
2. АНАМНЕЗ
Анамнез захворювання.
Скарги при госпіталізації :підвищення температури тіла вище 38,7 С, дитина
млява, в’яло ссе, брудно-сірий відтінок шкірного покриву, наявне часте поверхневе
дихання з втягуванням міжреберних проміжків, тахікардія, гіпотонія, запалення
пупкової ранки.
Вище перелічені скарги з’явились на 4 добу життя.
Дитину перевели в ОРІТ для подальшого обстеження та лікування.
Антенатальний період.
Дитина народилася від 1 вагітності . Пологи в терміні 39 тижнів. Пізня явка у 14
тижнів. Вагітність протікала без ускладнень. Харчування вагітної було
раціональне, регулярне, збалансоване. Професійні шкідливості відсутні. Пологи
природнім шляхом , без ускладнень.
Оцінка новонародженого по шкалі Апгар -4\5
Антропометричні дані на день народження.
Маса Довжина ВагоростовийКоло Коло
тіла тіла показник голови грудної
клітини
3050 50 см 61 33 см 32 см
г
Щеплення відсутні.
ЧД 40 разів на хвилину,
ритмічний,SpO2- 98% (на
кисневій масці)
Пальпація грудної
клітини – безболісна.
Перкусія легень – ясний
легеневий звук.
Велике тім'ячко не
вибухає, не напружене 1х1
см.
Серцеві тони ясні,
ритмічні. ЧСС – 155\хв.
Живіт м’який,
безболісний при
пальпації.
Сечовипускання
регулярне, 4-5 р\добу.
9. ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ
1) Гіпоксично-ішемічним ураження ЦНС з синдромом підвищеної збудливості.
Характерний синдром гіперзбудливості: неспокій, мозковий крик, інверсія сну,
підвищення рухової активності, гіперестезія, підвищення м’язового тонусу. Однак
для субарахноїдального крововиливу характерний лікворно-гіпертензійний
синдром (запрокидування голови, судоми, напруження м’язів потилиці,
напруження великого тім’ячка, розходження черепних швів, збільшення обводу
голови),а також локальна неврологічна симптоматика (косоокість, ністагм,
анізокорія, симптом Грефе, порушення ковтання),чого не спостерігається при
гіпоксично-ішемічному ураженні ЦНС з синдромом підвищеної збудливості.
Остаточно верифікувати діагноз субарахноїдального крововиливу можна ,на основі
даних нейросонографії-локальне розширення та гіперехогенність сільвієвої
борозни та міжпівкульної щілини.,найчастіша локалізація крововиливу в тім’яно-
скроневій ділянці півкуль та мозочку;та даних люмбальної пункції- геморагічний
або ксантохромний характер, високий цитоз, підвищений вміст білка.
2) необхідно проводити диференційну діагностики з хворобою гіалінових
мембран . Респіраторний дистрес-синдром (РДС) – це гостре захворювання легень,
яке виникає переважно в недоношених новонароджених внаслідок дефіциту
легеневого сурфактанту і незрілості дихальної системи. Його симптоми
з’являються невдовзі після народження, а клінічний перебіг за відсутності
лікування супроводжується погіршенням стану протягом перших 2 днів життя.
Спільні риси:
ціаноз або очевидна потреба в кисні, та
тахіпное (частота дихання > 60/хв.), та
ретракція ребер/груднини, та
хрипляче дихання.
11. ЛІКУВАННЯ
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИИ ЛІКУВАННЯ
1. Перебування в умовах постійного термонейтрального середовища, що
забезпечуються у кувезі або під джерелом променевого тепла на
реанімаційному столику.
2. Моніторінг життєво важливих функцій (важкість ДР, наявність епізодів
апное, колір шкіри і слизових оболонок, насичення гемоглобіну киснем,
температуру тіла, ЧСС, АТ, діурез).
2. Забезпечення повноцінного харчування. Годування сцідженим грудним молоком
7р\д, використовуючи назогастральний зонд.
3. Інфузійна терапія: плазма 10–15 мл/кг, 10% розчин глюкози 10–15 мл/кг, еуфілін
2,4% 0,1 мл/кг, рибоксин 0,1 мл/кг, вітамін С 5% 0,5 мл, кокарбоксилазу 5–8 мл;
Інфузійна терапія проводиться з урахуванням вікової потреби дитини у рідині, ,
об’єм в 1-у добу 70-80 мл/кг, в подальшому кожну добу додається по 20 мл/кг.
Обов’язковий облік погодинного діурезу та контроль маси тіла, а також контроль
електролітного складу крові. Перевага надається 10% розчину глюкози.
4. Оксигенотерапія (через маску, киснева палатка, носові канюлі, киснева терапія
безпосередньо в кувезі);
5. Антибіотикотерапія : ампіцилін + цефуроксим при підозрі на стафілококову
інфекцію
З 5-ї доби лікування з профілактичною метою додають флуконазол, а при розвитку
кандидозного сепсису – амфотерицин В, 5-флуороцитозин або флуконазол.
Лікування 10-14 діб
6. Гепаринотерапія – з метою профілактики ДВС-синдрому. 1-2-й день 100 ОД 4
рази/добу, 3-4-й день 75 ОД 3 рази/добу, 6-7-й день 25 ОД/добу.
7. Місцева санація вогнища інфекції.
РЕКОМЕНДОВАНЕ ЛІКУВАННЯ
1. Дитина має перебувати в кувезі. Годування сцідженим грудним молоком 7р\
д, використовуючи назогастральний зонд.
2. Оксигенотерапія (через маску, або киснева терапія безпосередньо в кувезі)
3. Антибіотикотерапія : Ампіцилін 75 мг\кг\добу впродовж 21 дня
Rp: Pulv. Ampicillini 1,0
D.t.d: № 10
S: попередньо розчинити у 20,0 мл фіз.рочину. Новонародженим до 7-денного
віку: 50 мг/кг/добу розподілені на рівні дози через 12 год. Після 7-ї доби життя
75 мг/кг/добу розподілені на рівні дози через 8 годин
Rp: Cefuroximi 0,75
D.t.d: №20 in flac.
S: по 10-50 мг\кг \ добу за 2 прийми в\м.
4. Інфузійна терапія.
Rp.: Sol. Glucozi 10% - 100 ml
Sol. Kalii chloridi 4% - 7 ml
Sol. Magnii sulfatis 25% - 2 ml
M.D.S. 1 раз в день внутрішньовенно зі швидкістю 10 мл / год
5. з метою профілактики ДВС-синдрому
Rp.: Sol. Heparini 5ml ( 1ml – 5000ME)
D. t. d. № 1 in ampull.
S. 1-2-й день 100 ОД 4 рази/добу, 3-4-й день 75 ОД 3 рази/добу, 6-7-й день 25
ОД/добу.
6. Місцева санація пупкової ранки
12. ЕПІКРИЗ
Пацієнт, Балабуха В.Р., народився 20.04.2022. Скарги при
госпіталізації :підвищення температури тіла вище 38,7 С, дитина млява, в’яло ссе,
брудно-сірий відтінок шкірного покриву, наявне часте поверхневе дихання з
втягуванням міжреберних проміжків, тахікардія, гіпотонія, запалення пупкової
ранки.
Вище перелічені скарги з’явились на 4 добу життя.
Дитину перевели в ОРІТ для подальшого обстеження та лікування.
Загальний стан дитини тяжкий. Вираз обличчя хворобливий.
Шкіряні покрови з брудно-сірим відтінком, наявний периоральний,
периорбітальний ціаноз. При пальпації шкіра помірної вологості, еластична, тепла.
Симптомі білої плями 5 секунд. Наявне некротичне запалення пупкової ранки.
Положення в ліжку вільне, спонтанна рухова активність мінімальна.
Набряки на нижніх кінцівках. М’язовий тонус знижений.
Наявна гепатоспленомегалія. Органи дихання. Форма грудної клітини правильна,
циліндрична. Дихання через ніс вільне (70 за хвилину - тахіпное), поверхневе, з
втягуванням міжреберних проміжків.
В легенях перкуторний звук з коробочковим відтінком, вислуховується ослаблене
везикулярне дихання, хрипи відсутні.
Органи кровообігу. ЧСС- 170\хв. Пульс – слабкого наповнення та напруження,
ритмічний. Аускультація серця (тони серця приглушені). АТ 100\60 мм.рт.ст.
Перкуторно - розширені межі серця.
Оцінка стану рухової сфери: спонтанна рухова активність мінімальна.
Оцінка чутливості: дитина реагує на больові подразники плачем. Плач слабкий і
нетривалий.
Стан фізіологічних рефлексів: всі фізіологічні рефлекси пригнічені. Самостійно
дитина не ссе, годується через зонд, періодично зригує.
Використані джерела: