МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кафедра педіатрії №2

Завідувач кафедри: член-кореспондент НАМН України,

доц. мед. наук Волосовець Олександр Петрович

ЩОДЕННИК
з виробничої лікарської практики (професійне навчання) у педіатричному
відділенні

Студента Лисака Нікіти Васильовича

Факультету медичний №2 курсу 4 групи 9218
Освітній рівень другий (магістерський) Спеціальність 222 Медицина
Термін практики: з 7 квітня 2023 р. до 13 квітня 2023 р.
Місце проходження практики: Комунальне некомерційне підприємство
“Київська міська дитяча клінічна лікарня №2”
Керівник практики: канд. мед. наук, асист. каф. Криворук Інна Михайлівна

Київ — 2023
Дата Зміст виконаних навичок Виконані навички
7.04.202 Паспортна частина: Курація пацієнта у
3 П.І.Б. хворого: Петренко Сергій Сергійович відділенні:
Вік 16р , дата народження 15.03.2007 - спілкування з
Домашня адреса проспект Правди 31, кв56 пацієнтом та батьками
Назва дитячого колективу, який відвідує - детальний збір скарг та
дитина СЗШ 274 анамнезу
Дата госпіталізації 01.04.23 , день - проведення
захворювання 2 фізикального
Дата виписки 13.04.2023 обстеження (огляд,
Вихід захворювання: видужання пальпація, перкусія,
Ким направлений хворий: (назва ЛПЗ, що аускультація,
направив): самозвернення вимірювання ЧСС, ЧД,
Діагноз при направленні – Гострий АТ)
пієлонефрит - призначення плану
Діагноз при поступленні – Гострий обстеження
пієлонефрит - оцінка клінічних,
Клінічний діагноз: Гострий пієлонефрит лабораторних та
основний Гострий необструктивний інструментальних даних
пієлонефрит, ІІ ступеня активності, - встановлення діагнозу
інфільтративна стадія - призначення лікування
II. АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ
Дитина захворіла 1 квітня . Захворювання
розвивалось гостро . Виникло ,зі слів
хворого, після заняття напередодні в
басейні, де температура води була нижче
звичайного . Захворювання розпочалось (зі
слів матері) підвищенням температури тіла
до 38°С, лихоманки, з порушенням сну та
апетиту, спрага, млявість, головний біль,
тупий біль в поперековій ділянці. Сечопуск
частий, болючий.
ІІІ. АНАМНЕЗ ЖИТТЯ
 в/утробний розвиток
Дитина від 1 вагітності, стан здоров’я
матері під час вагітності задовільний
Лікування під час вагітності вагітна не
приймала
Умови проживання та харчування під
час вагітности- умови задовільні,
харчування правильне( з необхідною к-
стю жирів, білків, вуглеводів, без
шкідливої їжі, алкоголю чи інших
тератогенних чинників)
 Шкідливі звички матері під час
вагітності- відсутні
Професійні шкідливості під час
вагітності – відсутні
Вага при народженні – 4030г , зріст 58см
Відпадання пуповини і загоєння
пупкової рани в строк

Дитина перебувала на грудному

вигодовуванні до 10 місяців.
Харчування було калорійним та
різноманітним

Віксувати предмети очами почав в 1міс.

Став впізнавати матів в 2.5 місяці.
Сидіти на початку 6 місяців, стояли в 9
місяців , самостійно ходити в 1 рік. У5
місяців з’явився перший зуб, до року
зубів стало 8. У 3 місяці почав
вимовляти окремі голосні літери, а в 8
місяців сказав перше слово.
Розумово та фізично після першого року
життя дитина росла і розвивалась
нормально, не відстаючи від однолітків.
Ознаки рахіту та ексудативного діатезу
не спостерігалися

Перенесені захворювання- в 6 років

переніс вітряну віспу

Щеплення- згідно календаря щеплень,

побічних дій не відзначалося

Здоров’я членів сім’ї: Мати та батько

здорові

Алергоанамнез- необтяжений

Матеріально-побутові умови сім’ї-

задовільні

Контакт з інфекційними хворими : мати

і дитина контакт з інфекційними
хворими заперечують
ІV. ДАНІ ОБ`ЄКТИВНОГО
ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО
Загальний стан хворого: середньої
тяжкості
Температура-39.2о, ЧСС-85 уд/хв,
ЧД-14, АТ-130/90. Самопочуття хворого-
скаржиться на біль в поперековій
ділянці,слабкість. Свідомість ясна.
Положення в ліжку активне. Пацієнт в часі
і просторі орієнтований , йде на контакт, на
питання відповідає чітко. Вираз обличчя
виснажений.
Антропометричні показники: зріст-
175 см, маса тіла-65кг.
Психомоторний розвиток відповідає
віку. Розумовий розвиток, мова, інтелект,
пам'ять – відповідають віку
Нервова система. Координація рухів
в нормі. Хода – не змінена. Дослідження
рівноваги тіла (симптом Ромберга)-
відхилення в позі Ромберга не
спостерігається. Пальце-носова проба – в
нормі .
Нюх – без змін, відповідає нормі.
Гострота зору – відповідає нормі. Реакція
зіниць на світло – збережена з обох сторін,
акомодацію та конвергенцію - без
патологій , обсяг рухів очних яблук –
повний, без патологій. Парези та паралічі
мімічних м`язів - відсутні. Характер
ковтання – ковтання неускладнене.
Симетрія м`якого піднебіння - симетричне,
положення язика в роті - центральне .
Поверхневі рефлекси: черевні,
підошвений, кремастерний,
кон'юнктивальний, рогівковий –
симетричні, в нормі.
Глибокі рефлекси: колінний,
карпорадіальний – симетричні, без
патологічних змін. Тактильна, больова,
термічна чутливість – збережена , без
патологічних змін. М`язово-суглобове
відчуття – збережене без патологічних змін.
Наявність патологічних рефлексів –
патологічні рефлекси відсутні.
Менінгеальні симптоми (ригідність
м'язів потилиці, симптом Керніга,
Брудзінського ) – менінгеальна
симптоматика не спостерігається.
Шкіра та підшкірна клітковина:
шкіра світлого кольору, еластична, суха,
тургор знижений, висипів не
спостерігається; ПЖК- рівномірно
розподілена. Стан волосся та нігтів -без
суттєвих змін .
Слизові оболонки: сухі, звичайного
кольору.
Лімфатичні вузли: не збільшені,
звичної форма, безболісні, рухливі, шкіра
над ними не змінена
М'язова система. М’язи розвинені
рівномірно, відповідно віку. Тонус м'язів –
без патологічних змін. Болючість при
пальпації або рухах - відсутня. Наявність
атрофії, гіпертрофії і ущільнень - відсутня
Кістково-суглобова система: кістки
симетричні; розмір і форма голови
відповідажють нормі , краніотабес
відсутній. Форма та деформації грудної
клітки – не спостерігається змін. Стан
хребта, кісток (викривлення, болючість) –
відповідно віку, викривлень і болючості не
відмічає. Форма, розміри, набряклість,
болючість суглобів, стан шкіри над ними та
об'єм активних і пасивних рухів у суглобах
– суглоби не змінені, рухи необмежені,
безболісні.
Система органів дихання: глибоке,
ритмічне, везикуляре ЧД-14. Носове
дихання – неутруднене , виділення з
носових ходів – незначні слизові. Голос не
змінений. Кашель – не відмічається. Участь
в акті дихання обох половин грудної клітки
– беруть участь симетрично. Голосове
тремтіння – помірно виражене, однакове на
симетричних ділянках.
 Топографічна перкусія легень –
відповідає віковій нормі.
 Характер перкуторного звуку над
легенями – ясний легеневий.
 Характер дихання при порівняльній
аускультації легень – везикулярне ,
без сторонніх шумів.

Серцево-судинна система:
Пульс на променевій артерії – 85
уд/хв , ритмічний, напружений на обох
кінцівках
Межі відносної серцевої тупості –
Права межа ~1 см вище від правого краю
грудини (по правій білягруднинній лінії),
Верхня межа- на рівні 3 ребра, Ліва межа 5
міжребер’я на 1-2 см до середини від лівої
середньоключичної лінії.
Межі абсолютної серцевої тупості – права –
по лівому краю грудини , верхня - на рівні
4 ребра, ліва – на 1-2см досередини від
межі відносної серцевої тупості..
Аускультація серця - Тони серця ясні,
звучні. На верхівці - співвідношення 1 і 2
тонів не порушено. Шумів немає. Над
аортою - співвідношення тонів не
порушено. Над легеневою артерією -
співвідношення тонів не порушено.
Акценту і розщеплення не виявлено. Над
проекцією тристулкового клапана (в
області мечоподібного відростка) - тони
звучні ясні, співвідношення 1 і 2 тони не
змінено. У точці Боткіна - Ерба
співвідношення 1 і 2 тони не порушено.
Тони звучні, ясні. Шумів немає.
Система органів травлення: губи сухі
без ушкоджень, слизова рота суха без
наявих ознак запалення; Живіт невеликих
розмірів, приймає участь в акті дихання,
патологічних явищ з боку живота не
відмічається.
Пальпація живота безболісна,
симптоми подразнення очеревини
негативні.
Сечова система: болючість при
пальпації нирок , позитивний симптом
Пастернацького, сеча каламутна, темного
кольору, полакіурія, поліурія.
Ендокринна система: порушень з
боку ендокринної системи не
спостерігається

V. ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ
На підставі патогномонічних
скарг(симптомів, біль в попереку,
проблеми з сечопуском, підвищення
температури тіла), даних
анамнезу(перенесена напередодні появи
симптомів застуда), даних об`єктивного
обстеження хворого (болючість при
пальпації нирок, позитивний симптом
Пастернацького , каламутна сеча)
Можна припустити ураження
сечовидільної система і виділити наступні
синдроми
1. Сечовий синдром- зміни в сечі:
лейкоцитурія, циліндрурія,
бактерійурія.
2. Інтоксикаційний синдром-
підвищення температури тіла,
підвищення ШОЕ
3. Дизуричний- поліурія, полакіурія.
4. Больовий синдром.
Зміни з боку сечової системи можуть
свідчити про гострий пієлонефрит.

VІ. ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО

Лабораторні дослідження: загальний аналіз
крові(для встановлення ознак запалення),
загальний аналіз сечі, аналіз сечі за
Нечипоренком(вміст еритроцитів,
лейкоцитів і циліндрів),
антибіотикограма(визначення чутливості
збудника), бактеріологічне дослідження
сечі( визначення збудника)

Інструментальні методи дослідження: УЗД

нирок( визначити зміни в нирці),
екскреторна та оглядова урографія(оцінити
стан чашечково-мискової системи),
мікційна цистографія( оцінити стан
сечоводів, сечового міхура), ЕКГ.
КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ
На підставі попереднього діагнозу ,а
саме
Даних анамнезу: дитина захворіла 1 квітня .
Захворювання розвивалось гостро .
Виникло ,зі слів хворого, після заняття
напередодні в басейні, де температура води
була нижче звичайного . Захворювання
розпочалось (зі слів матері) підвищенням
температури тіла до 38°С, лихоманки, з
порушенням сну та апетиту, спрага,
млявість, головний біль, тупий біль в
поперековій ділянці. Сечопуск частий,
болючий, іноді — затримка сечі.
Клінічних проявів: болючість при пальпації
нирок , позитивний симптом
Пастернацького, сеча каламутна, темного
кольору, дизуричні явища.
Даних додаткових методів обстеження:
висновок УЗД, рентгенологічних
досліджень, лабораторних досліджень.
Диференціальної діагностики: при
пієлонефриті: характерні симптоми:
лихоманка, дизуричні стани, позитивний
симптом Пастернацького, бактерійурія та
лейкоцитурія в сечі.
Для гломерулонефриту ж характерні :
набряки, гіпертонія, гематурія. В сечі буде
визначатись протеїнурія, гематурія,
циліндрурія
Можна стверджувати про:
-Гострий необструктивний пієлонефрит,
ІІ ступеня активності, інфільтративна
стадія.
. ЛІКУВАННЯ
Режим фізичного навантаження
В періоді гіпертермії - ліжковий режим до
зменшення симптомів інтоксикації, в
наступному - кімнатний режим, поступове
включення лікувальної фізкультури.

Період ремісії - загальний режим за віком, з

обмеженням тривалого ортостатичного
навантаження, уникати переохолодження.

Дієтотерапія.
Лікувальне харчування
 Обмеження солі - за наявності порушення
функції нирок та/чи артеріальної
гіпертензії.
Обмеження м`яса - при порушенні функції
нирок.

Вживання рідини.
Рекомендовано водне навантаження з
розрахунку 25-50 мл/кг/добу (достатність
питного режиму оцінюється за величиною
діурезу - 1,5-2 л) під контролем
своєчасного опорожнення сечового міхура
(не рідше 1 разу на 2-3 години).

Питний режим включає чай, лужну

мінеральну воду, чисту воду, компоти (з
сухофруктів), молочні продукти. При
лужній реакції сечі показано збільшення
кислих валентностей - морси, напої з
журавлини, брусниці, тощо.

Медикаментозне лікування

1. Парацетамол 500мг 2-3 рази на

день( в залежності від рівня
гіпертермії)
2. Реосорбілакт 200мл в/в краплинно,
для усунення симптомів інтоксикації
3. Для усунення больового синдрому
можливе використання
антиспастичних препаратів –
мідокалм 150мг всередину після їди,
запиваючи склянкою води
4. Цефотаксим у дозі 1г кожні 12 год
в/м протягом 10-14 діб
5. Пробіотики- йогурти , біфілакт
екстра по 1 капсулі 2-3 рази на день

Практичні навички: Інтерпретація скарг пацієнта і його матері

Скарги хворого (molestiae aegroti) визначаються на момент обстеження.
Скарги можна поділити на:
 1. Основні: найвиразніше свідчать про захворювання і є причиною
звернення до лікаря
2. Додаткові (супутні): додаткові у формуванні основного діагнозу або
притаманні супутнім захворюванням
3. Загальні: притаманні багатьом захворюванням (головний біль, слабкість,
втомлюваність, зниження апетиту, зниження працездатності тощо)
Спочатку варто пацієнту дати можливість самому висловитись щодо своїх
скарг, проте, якщо лікар розуміє, що хворий або починає розповідати одне й те
саме по декілька разів чи відходити від теми на будь-які інші історії, то варто
тактовно почати задавати конкретні питання. Варто також звернути увагу
на те, з якого часу пацієнт вважає себе хворим, з чим він може пов’язати свої
скарги, локалізація/характер/інтенсивність/іррадіація болю, чи пов’язаний він
зі стресом, фізичним навантаженням чи прийомами їжі/медикаментів.

Розпитування про функціональний стан органів і систем (anamnesis communis)

Починається з системи, яка вважається ураженою або проводиться у такій
послідовності:
1. Органи кровообігу
2. Органи дихання
3. Органи травлення
4. Органи сечовиділення
5. Нервова система
6. Кістково-м’язова система

На підставі отриманих в ході розпитування даних

1. Виділити основну скаргу (скарги) хворого.
2. Проаналізувавши наявність додаткових скарг, виділити основний
синдром (синдроми) захворювання.
3. Встановити, яка система уражена.
4. Визначити характер перебігу захворювання (гострий, підгострий,
хронічний).
5. Визначити можливу причину захворювання.

Невідкладний стан: Гостра серцева недостатність

Основні заходи терапії включають:
1.Підвищене положення пацієнта у ліжку (положення у ліжку з підняттям
головного кінця на 30°).
2.Оксигенотерапія в режимі штучної вентиляції легенів з застосуванням
піногасників (30% розчин етанолу або 10% розчин антифомсилану).
Відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів.
3.Петльові салуретики (фуросемід 1-2 мг/кг до 4 разів на добу)
внутрішньовенно.
4.Інфузійна терапія обмежується (внутрішньовенна інфузія не більш, ніж 65
мл/кг на добу), звичайно використовується 10 % розчин глюкози з додаванням
панангіну.
5.Харчування висококалорійне.
6.Седативні, аналгетичні засоби, антигіпоксанти (промедол 2 % 0,05-0,1 мл/год,
седуксен 0,1 мл/кг тощо) внутрішньовенно.
7.Кардіоінотропні засоби (дофамін, добутамін або дігоксин).
8.Глюкокортикостероїди (преднізолон 5-7 мг/кг) внутрішньовенно.
9.Корекція кислотно-лужного стану.
10.Антимікробна терапія широкого спектру дії внутрішньовенно.
11.Муколітичні (ацетілцистеїн тощо), ситуаційні засоби — за показаннями.
12.Застосування периферичних вазодилятаторів (нітрогліцерин) має бути вкрай
обережним та лише у відділенні реанімації.