Хворий К, 56 років.

Скарги на відчуття важкості в правому підребер’ї,

схуднення, періодичну шлункову диспепсію. З анамнезу - часто виникали
алергічні прояви у вигляді кропив'янки, проносу, нудоти, блювоти. 10 років
тому приїхав з Сибіру, де працював на фермі по обробці шкур хутрових
звірів.
При пальпації в правій частці печінки виявлено пухлиноподібне утворення
без чітких меж, горбисте, «кам'янистої щільності».
Запитання для письмової відповіді:

1. Визначте попередній діагноз хворого

Відповідно до даних анамнезу, а також клінічної картини і даних
пальпації, можна припустити - Альвеококоз печінки.
2. Складіть план обстеження хворого
Починають обстеження зі збору анамнезу, лабораторні обстеження
(загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, аналіз сечі), проводять
серологічні реакції ( ІФА, латекс-аглютинація, реакцію ензим-мічених
антитіл з альвеококовим діагностикумом).
Далі проводять обстеження, за допомогою інструментальних методів:
УЗД, КТ, рентгенографія, радіонуклідне сканування. Також важливе
значення має біопсія, з отриманням вмісту, що дає можливість
диференціювати паразитарну кісту від деяких інших захворювань.

3. Які додаткові інструментальні методи потрібні для уточнення діагнозу?

Інструментальні методи: УЗД, рентгенографія –звапніння стінок кісти,
збільшення печінки, високе стояння та обмеження рухливості діафрагми.
Також важливе значення має біопсія, з отриманням вмісту, що дає
можливість диференціювати паразитарну кісту від деяких інших
захворювань.
Радіонуклідне сканування – виявлення локалізації вогнища ураженні і його
розмірів.
КТ або МРТ – дає більш чітке зоображення вогнищ ураження.

4. Які лабораторні методи необхідні для визначення характеру утворення

печінки?
Використовують загальний аналіз крові та біохімічний аналіз, аналіз сечі,
а також серологічні реакції ( ІФА, латекс-аглютинація, реакцію ензим-
мічених антитіл з альвеококовим діагностикумом).

5. З якими захворюваннями провести диференційну діагностику?

Альвеококкоз печінки необхідно диференціювати від гідатидного
ехінококозу, цирозу і новоутвореннь печінки.
Гідатидний ехінококоз і альвеококоз є дуже схожими за симптоматикою,
результатами лабораторної діагностики та серологічних реакцій. Але при
 ренгтен-дослідженні компактні ділянки звапнення при гідатидному
ехінококозі можна відрізнити від «вапняних бризок » при альвеококозі.
Цироз відрізняється від ехінококозу наявністю порушення функції
печінки, відсутністю еозинофілії, та негативними серологічними
реакціями.
А відмінність від злоякісних пухлин характеризується анамнестичною
картиною, відсутністю кахексії та більшою щільністю утворення.

6. Які показання до операції в цьому випадку?

-Поставлений діагноз – альвеококоз печніки,
-Великі розміри кісти, її інвазивний ріст, що може призвести до проростання
вузлів альвеокока в суміжні тканини інших органів.

7. Яка операція необхідна хворому?

Резекція печінки в межах інтактних тканин.

При неможливості проведення радикальної операції застосовують

альтернативні втручання: видалення основної маси ураження печінкової
тканини з обробленням протипаразитарними засобами невеликих
вогнищ, що залишилися.
Паліативні резекції з кріообробкою уражених ділянок печінки.
Симптоматичні втручання, спрямовані на лікування ускладнень –
жовтяниця, перитоніт.

8. Яка медикаментозна терапія потрібна хворому в післяопераційному

періоді?
Призначають такі препарати:
• албендазол - у дозі 10-14 мг/кг на добу протягом 3 місяців - 1 року;
• мебендазол - 30-70 мг/кг на добу (при необхідності доза може бути
збільшена до 200 мг/кг на добу протягом 3 міс).

9. Які ускладнення можливі при даній патології?

При перетиснені кістою судин і жовчних шляхів може розвинутися
синдром портальної гіпертензії, з подальшим розвитком асциту,
механічна жовтяниця.
З приєднанням вторинної бактеріальної інфекції можливі абсцеси
печінки, гнійний холангіт, прорив кісти в черевну і плевральну
порожнини з розвитком перитоніту, плевриту і тд. Можливі віддалені
метастази в легені, головний мозок і нирки. При цьому метастатичні
бульбашки дають більш яскраву клінічну картину і діагностуються
раніше, ніж первинний процес. При злоякісному перебігу альвеококозу
розвивається кахексія.

10. Які параметри треба контролювати в ранньому та пізньому

післяопераційному періоді?
Диспансерне спостереження за хворими альвеококкозом проводиться не
менше 8 років. Хворі проходять обстеження, яке включає загальні аналізи
крові, сечі, визначення в сироватці крові білірубіну, АлАТ, АсАТ, та
серологічне дослідження (ІФА або ін.). УЗД – через 3,6,9,12 місяців після
операції, КТ – через 6-12 місяців. Також огляд лікарями-спеціалістами
(пульмонолог, гастроентеролог, невропатолог і ін. залежно від первинної
локалізації) не рідше як 1 раз на 2 роки. З обліку знімаються особи, без
клінічних проявів захворювання після 3-х - 4-х кратних негативних
результатів серологічних досліджень протягом 3 - 4 років.