Алгоритм

діяльності
сімейного лікаря
при хронічному
пієлонефриті

Підготувала студентка 8127

групи Мірчук Анастасія
 Хронічний пієлонефрит (ХП) - хронічний неспецифічний
інфекційнозапальний процес з переважним і первинним
ушкодженням інтерстиціальної тканини, чашково-мискової
системи і канальців нирок, з подальшим залученням
клубочків і судин нирок
 Фактори, що сприяють розвитку хронічного пієлонефриту:
˗ перенесений гострий пієлонефрит;
˗ урологічні маніпуляції, ретроградна пієлографія;
˗ переохолодження;
˗ розлад уродинаміки тобто порушення відтоку сечі різного генезу (камені, пухлини
сечовивідних шляхів, аденома передміхурової залози, стриктури сечовивідних
шляхів);
˗ вагітність;
˗ цукровий діабет;
˗ хронічна інфекція ЛОР-органів, порожнини рота;
˗ генетична схильність до хронічного пієлонефриту, що проявляється великою
щільністю рецепторів слизової оболонки сечовивідних шляхів до кишкової палички.
 Класифікація

Хронічний пієлонефрит (МКБ-10: N11):

а) ускладнений;
б) неускладнений, у перебігу якого
розрізняють фази загострення,
латентного перебігу та ремісії
 Скарги:
Біль у ділянці нирок, нерідко - одностороння, інтенсивна, з іррадіацією в
нижні відділи живота, озноб з підвищенням температури тіла до 39 ° С з
нормалізацією до ранку, виділення каламутної сечі з гнійним осадом.
Загальні - слабкість, зниження працездатності, поганий сон, зниження
апетиту, головні болі.
 Симптом А.П. Тофіло - в положенні на
спині хворий згинає ногу в
тазостегновому суглобі і притискає
стегно до живота; при наявності
пієлонефриту посилюється біль у
ділянці нирок, особливо якщо при
цьому глибоко вдихнути.
 Обов'язкові лабораторні дослідження:
˗ ЗАК
˗ ЗАС: сеча каламутна, лужна реакція, помірна протеїнурія,
мікрогематурія, виражена лейкоцитурія, можливо - циліндрурія,
бактеріурія (більше 100000 мікробних тіл в 1 мл сечі);
˗ проба за Нечипоренком;
˗ бактеріологічне дослідження сечі з визначенням чутливості
збудника до антибіотиків; ˗ БАК: збільшення вмісту сіалових
кислот, фібрину, серомукоду, α-2 і γ-глобулінів, креатиніну,
сечовини; підвищення титрів антитіл до О-А2 антигену кишкової
палички, зниження кількості та функціональної активності Т-
лімфоцитів;
˗ проба Реберга-Тареєва.
 Патогномонічні ознаки пієлонефриту:
клінічні ознаки: дизурія, поліурія, підвищення температури тіла, озноб, біль у ділянці нирок
діагностично значуща бактеріурія (більше 100000 мікробних тіл в 1 мл сечі)
зміна осаду сечі (лейкоцитурія, мікрогематурія, переважання лейкоцитурії над мікрогематурією,
в пробі за Нечипоренком - кількість лейкоцитів в 1 мл сечі більше 4000);
рентгенологічні ознаки: деформація чашково-мискової системи, зменшення паренхіми нирок на
полюсах, піелоектазія, збільшення ренальнокортикального індексу (норма - 0,37-0,4);
ультразвукові ознаки: асиметрія розмірів нирок, розширення і деформація чашково-мискової
системи, дифузна акустична неоднорідність ниркової паренхіми
 Лікування

Показання до госпіталізації до терапевтичного

відділення:
- виражене загострення захворювання;
- розвиток важкокоригуємої артеріальної гіпертензії;
- прогресування ХХН;
- порушення уродинаміки, що вимагає відновлення
пасажу сечі;
- уточнення функціонального стану нирок;
- період лікування загострення ХП займає 4-6 тижнів.
 Лікувальне харчування
Обмеження вживання гострих страв, приправ, при відсутності
протипоказань - вживати рідини до 2-3 л на добу у вигляді
мінеральних вод, морсів, обмежити вживання повареної солі до
5-8 г на добу
 Необструктивний хронічний пієлонефрит
Антибактеріальна терапія (уроантисептики), в залежності від збудника
інфекційного процесу
Спазмолітична терапія:
но-шпа - 2,0 мг в / м, баралгін 5,0 мг в / м або в / в, ренальган 5,0 мг в / м.
Для поліпшення ниркового кровотоку:
уролесан - по 15 крапель 3 рази на день 7 днів; - канефрон-Н по 2 табл. 4 рази
на день протягом 2-х місяців
Гіпотензивна терапія при необхідності
 Обструктивний хронічний пієлонефрит
Хірургічне лікування для відновлення відтоку сечі (видалення
аденоми передміхурової залози, каменів з нирок і сечовивідних
шляхів), нефропексія при нефроптозі, пластика сечівника або
мисково-сечовідного сегмента в умовах урологічного стаціонару

Антибактеріальна терапія (уроантисептики), в залежності

від збудника інфекційного процесу
Спазмолітична терапія
Для поліпшення ниркового кровотоку
 Трудовий прогноз, показані та протипоказані
умови і види праці.
Усім хворим на хронічний пієлонефрит протипоказані важка фізична
праця, переохолодження та екзо- та ендогенні інтоксикації, іонізуюче
опромінення, вібрація. Крім цього, показані види праці залежать від
ступеня порушення функцій нирок, артеріального тиску і частоти
загострень!
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!