Основи гепатології

Виконала: студентка 4 курсу

8218, Мельник С.М.
 План
- Визначеня поняття гепатології
- Анатомо-фізіологічні особливості гепатології
- Методи дослідження печінки
- Основні синдроми
- Висновок
- Використані джерела інформації.
Гепатологія – розділ
медицини, присвячений
вивченню захворювань
печінки та жовчного
міхура.
Анатомія печінки
Анатомія жовчних шляхів
 Морфологія печінки
• Основна структурна одиниця печінки
– долька, що складається з гепатоцитів
.
• 1 мг печінки людини містить
202х103 клітин.
Особливість кровопостачання печінки –
кров поступає у печінку по 2 судинам –
печінковій артериії (1/3 об’єму крові) та
воротній вені (2/3 об’єму крові).
Основні функції печінки
Білковий обмін
- синтез основних білків організму з амінокислот
- синтез амінокислот і регуляція постійного
амінокислотного складу крові
- синтез білкових комплексів ліпопротеідів,
глікопротеідів
- розщеплення білків та амінокислот до нетоксичної
сечовини
 Ліпідний обмін
Вуглеводний обмін - синтез 90% холестерину
- підтримання постійної концентрації - подтримання постійного
глюкози в крові рівня холестерину
- синтез полісахаридів (гепарин, - синтез жовчних кислот
гіалуронова кислота) - синтез жирних кислот та
- синтез глюкуронової кислоти їх розщеплення до
ацетилкоензиму А.

Пігментний обмін
- Обмін білірубіну Обмін гормонів
- Ферментний обмін - синтез ангіотензиногену
- Синтез багаточисленних ферментів
- руйнування альдостерону
Обмін вітамінів
- синтез гепарину..
Дезінтоксикаційна функція
Печінка - головний орган біотрансформації, що забезпечує
знешкодження ендогенних та екзогенних речовин, у тому числі,
ліків

Травна функція
- забезпечує всмоктування жирних кислот,
холестерину, жиророзчинних вітамінів
- стимулює моторну функцію кишечнику
- стимулює секрецію подшлункової залози
- стимулює утворення жовчі
Методи дослідження
Біохімічне дослідження
Біопсія печінки
УЗД
 Основні синдроми у гепатології
Жовтяниця - синдром, який розвивається
внаслідок накопичення у крові збиткової
кількості білірубіну до 50 мкмоль/л (2,5 мг%) і
вищє.

Клінічні симптоми:
- жовтяничне забарвлення шкіри, склер,
слизових
- шкірний свербіж
Субіктеричність - забарвлення у жовтуватий
колір склер - виявляється при рівні білірубіну
більще 36 мкмоль/л
Гемолітична (надпечінкова ) жовтяниця - результат підвищєного
руйнування
еритроцитів та надмірного утворення білірубіну з гемоглобіну, що
перевищує здатність печінки його виводити
Зустрічається як симптомокомплекс при:
- гемолітичних анеміях,
- ряді різних захворюваннь (хвороба Адісона-
Бірмера, малярія, септичний ендокардит)
- інтоксикаціях, що визивають гемоліз
(арсеній, сульфаніламіди, грибний яд та зміїна
отрута)
- переливанні несумістної за групою або
резус – фактором крові
Паренхіматозна (печінкова) жовтяниця —
розвивається внаслідок ураження клітин
паренхіми печінки та зниження їх
здатності уловлювати білірубін з крові,
зв’язувати його з глюкуроновою
кислотою та виділяти його у жовчні
шляхи
Спостерігається при :
- гострому вірусному гепатиті
- хронічному гепатиті
- інфекціонному мононуклеозі
- токсичних, лікарських, алкогольних
ураженнях печінки
- цирозі
- раку печінки
Механічна (обтураційна, підпечінкова)
жовтяниця — пов’язана з
перешкодженням відтоку жовчі у
непечінкових жовчовивідних шляхах

Виникає при:
- обтурації жовчних протоків камнями,
пухлиною, паразитами (опісторхоз,
фасциолез, аскаридоз, клонорхоз, ехінококкоз)
- рубцях або спайках, що звужують
жовчні протоки
- здавлювання жовчних протоків зовні
(рак голівки підшлункової залози)
 Холестаз
Холестаз - клінічний та біохімічний синдром,
що розвивається у результаті порушення виділення
жовчі або окремих її компонентів
Зниження надходження жовчі у кишечник за
принципом ауторегуляції стимулює посилений
синтез компонентів жовчі гепатоцитами
Клінічні симптоми:
- шкірний свербіж
- стеаторея
- ксантоми
- у сиворотці крові підвищується вміст жовчних кислот, ЩФ,
ГГТП
Портальна гіпертензія -
стійке підвищєння кровяного тиску у
воротній вені
Виникає при
порушенні відтоку крові з воротної вени при
її здавлюванні пухлиною, лімфатичними
вузлами ворот печінки;
облітерації печінкових розгалуджень воротної
вени у результаті хронічних захворювань
печінки (хронічний гепатит, цироз);
 тромбозі воротної вени або ії відгалуджень
Патофізіологія портальної гіпертенії
Гепатолієнальний синдром –
одночасне збільшення печінки
та
селезінки з підвищєнням її
функції
- анемія
- лейкопенія
- тромбоцитопенія
Геморогічний синдром -
поява крововиливів на шкірі та у
підшкірній клітковині,
кровоточивість
ясен, носові кровотечі, а також
кровотечі з гемороідальних вен,
вен
стравоходу та шлунку
Ятрогенний гепаторенальний синдром
–
ураження печінки при вживанні ліків
- НПЗЗ: парацетамол, саліцилати (некроз
гепатоцитів 3 зони ацинусу)
- антибіотики: аміноглікозиди,
тетрацикліни (гострий гепатит)
- протитуберкульозні препарати (гострий
або хронічний гепатит)
- протигрибкові препарати (гострий
гепатит)
- нітрофурани (хронічний гепатит)..
 Висновок
- Гепатологія — це окремий напрямок у
гастроентерології, що займається дослідженням,
діагностикою та розробкою методик лікування
та профілактики хвороб печінки, таких як цироз,
гепатит, рак.
- Печінка займає центральне місце в обміні
речовин завдяки анатомічному розміщенню і
багатому набору ферментів, виконує важливі
функції для підтримки гемостазу.
Використані джерела
1. Петров С.П. - „Общая хирургия". Санкт-Петербург, 2002.
2 Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. Київ, "Здоров"я", 2004 р.
3. Іоффе О.Ю., Крижановський Я.Й., Буренко Г.В. та ін. Загальна хірургія
(практичні навички).- К.: Сталь, 2014.- 308 с.
4. Schwartz’s, F. Charles Brunicardi, Dana K. Andersen, Timothy R. Billiar, David
L. Dunn, John G. Hunter, Jeffrey B. Matthews, Raphael E. PollockPrinciples of
surgery Tenth Edition, 2015 року видання.