Professional Documents
Culture Documents
Хронічна ниркова недостатність
Хронічна ниркова недостатність
Реферат на тему :
«Ведення хворого з хронічною хворобою нирок »
Підготував
Студент 6 курсу 10 групи
1 Медичного факультету
Литвин Микита Павлович
2023
Запоріжжя
План
1.Загальні поняття
2. Клініка
3. Діагностіка
4. Лікування
5. Моніторинг
Хронічна хвороба нирок (ХХН) за визначенням KDIGO 2012 ― це триваюче
протягом >3 міс. Значиме для здоров’я порушення анатомічної будови або
функції нирок.
Хронічна ниркова недостатність (ХНН) належить до категорій G3–G5 ХХН;
категорія G5 називається термінальною стадією ниркової недостатності (ТНН)
або уремією.
КК (мл/хв) = (140 – вік) × масу тіла (кг) / Ркреат ×72×[0,85 для жіночої статі]
G4 (ШКФ 15–29 мл/хв/1,73 м2; важка ХХН): виражене посилення вже існуючих
симптомів, у тю чю, порушення апетиту, нудота і блювання. Зазвичай,
креатинінемія >442 ммоль/л (5 мг/дл). Артеріальна гіпертензія розвивається у
>80 % пацієнтів, у багатьох із них виникає гіпертрофія лівого шлуночка, а в
деяких ― симптоми серцевої недостатності. У більшості пацієнтів значна
анемія, що викликає слабкість і зниження толерантності до фізичного
навантаження, а також метаболічний ацидоз.
G5 (ШКФ <15 мл/хв/1,73 м2, термінальна стадія ХХН [уремія]): симптоми, з боку
практично усіх органів і систем. Зазвичай, необхідна замісна ниркова терапія.
ДІАГНОСТИКА
Допоміжні дослідження
1. Загальне дослідження сечі: альбумінурія, протеїнурія,
мікро-/макрогематурія, циліндри, лейкоцитурія, низька відносна густина
сечі.
ЛІКУВАННЯ
Загальні рекомендації
1. Лікуйте супутні захворювання.
Дієтотерапія
Основна мета: забезпечення достатньої кількість енергії ― у дорослих пацієнтів
з ХНН і з нормальною вагою 35 ккал/кг м. Т. На день (30–35 ккал/кг м. Т. У осіб
>60 р.) ― 50–60 % за рахунок вуглеводів, ≤30 % жирів (тваринних ≤1/3).
Рекомендоване щоденне споживання білків залежить від ШКФ (мл/хв/1,73 м2):
>60 → 0,8–1,0 г/кг м. Т.; 25–60 → 0,8 г/кг м. Т.; <25 → 0,6 г/кг м. Т., 2/3
тваринного білка). Якщо добове споживання білка <0,6 г/кг м. Т. → додайте
незамінні амінокислоти, переважно, у формі кето-аналогів, проводьте
регулярний контроль харчового статусу. До 5 днів можна використовувати
стандартні дієти для ентерального харчування, згодом ― спеціальні дієти. При
виникненні артеріальної гіпертензії рекомендується обмежити споживання
натрію до 1,15–2,3 г/добу (50–100 ммоль/добу). Пацієнтам з нирковою
недостатністю не рекомендуйте доступну на ринку сіль з низьким вмістом
натрію, тому що натрій там замінений калієм, і споживання таких продуктів
супроводжується високим ризиком небезпечної для життя гіперкаліємії.
Зазвичай, не потрібно обмежувати споживання калію у хворих з ШКФ ≥30
мл/хв/1,73 м2, якщо вони не мають гіпоренінового гіпоальдостеронізму і не
приймають ЛЗ, що збільшують ризик розвитку гіперкаліємії (ІАПФ, БРА,
інгібітори реніну, калійзберігаючі діуретики, препарати калію). Добове
споживання фосфору потрібно обмежити до 800–1000 мг, якщо концентрація
неорганічних фосфатів у сироватці крові або концентрація ПТГ перевищили
ВМН. У хворих, які не лікуються із застосуванням діалізу, немає необхідності
добавляти будь-які вітаміни.
Фармакологічне лікування
1. Лікування, що знижує протеїнурію: мета ― протеїнурія <1 г/добу,
оптимально <0,3 г/добу. Основне значення має лікування спрямоване на
причину протеїнурії (первинна або вторинна гломерулопатія). У будь-
якому випадку, якщо немає протипоказів, призначайте ІАПФ або БРА,
також у пацієнтів з нормальним артеріальним тиском. У пацієнтів з
нормальною ШКФ ці ЛЗ повинні призначатися у помірних і максимальних
дозах, якщо ці ЛЗ добре переносяться пацієнтом. Будьте обережними →
починайте з малих доз, регулярно контролюйте концентрацію креатиніну
і калію в сироватці крові. ЛЗ та дози →табл. 2.20-6; моніторинг →розд.
2.19.1.
МОНІТОРИНГ