Запорізький державний медичний університет

Кафедра внутрішніх хвороб 1 та симуляційної медицини

Завідувач кафедри д.м.н., професор Кисельов С.М.

Викладач к.м.н., ассистент Бондаренко О.П.

РЕФЕРАТ
«Хронічні панкреатити. Ускладнення»

Виконала:
Студентка 4 курсу група 28
І медичного факультету
Спеціальності «Медецина»

Запоріжжя, 2021
 План
1. Хронічні панкреатити. Визначення

2. Ускладнення ХП
1. Хронічні панкреатити. Визначення

Хронічний панкреатит (ХП) - одне з поширених гастроентерологічних

захворювань, яке становить близько 8–10  % у структурі усіх захворювань
органів травлення. [1]

Нерідко це захворювання діагностують пізно (алкогольної природи – до 30

місяців, іншої етіології – до 60 місяців від початку розвитку захворювання).
За останні роки збільшилася частота захворювання на ХП, який
супроводжується структурними змінами, що призводить до екзо- та
ендокринної недостатності ПЗ, характеризується значним погіршенням
якості життя і достатньо високим ризиком розвитку цукрового діабету й
пухлин підшлункової залози. Через 10 років після встановлення діагнозу ХП
приблизно 25 % пацієнтів змушені залишити свою професійну діяльність або
стають інвалідами. [1]

При цьому розвивається зовнішньосекреторна недостатність ПЗ, страждає

травлення завдяки формуванню мальдигестії (синдром порушеного
перетравлювання) та мальабсорбції (синдром зниженого всмоктування).
Знання етіологічних чинників (куріння, алкоголізм, інфекційні, вірусні,
гельмінтозні чинники, спадковість, метаболічний синдром, ендокринні
захворювання, холелітіаз, хронічна ниркова недостатність тощо) при цьому
мають значення не тільки для діагностики, але й для перебігу,
диференційного діагнозу, лікування, реабілітаційних заходів та прогнозу
перебігу захворювання. [1]

Хронічний панкреатит — це хронічне поліетіологічне запальне

захворювання тканини підшлункової залози з вогнищевими, сегментарними
або дифузними дегенеративними та деструктивними змінами паренхіми, з
розвитком фіброзу та порушенням її екзо- та ендокринної функції. [2]

2. Ускладнення ХП

Ускладнення хронічного панкреатиту

Це кровотечі з шлунка і кишечника, так як часто панкреатит призводить до

ерозії і виразок у слизовій цих органів. Жовтяниця спостерігається у 8%
хворих. Причиною її є здавлення дистального відділу холедоха. Часто
формуються камені в протоках, виникає стенозирующий папиллит, також
токсичний гепатит. Можливий розвиток портальної гіпертензії і асцит, так як
в деяких випадках здавлюється і тромбируются воротная і селезінкові вени.
Якщо хронічний панкреатит існує тривалий час, є ризик розвитку карциноми
ПЖ. [3]
Ускладнення при ХП, які спостерігаються у 30% пацієнтів, можуть бути
ранніми та пізніми

1. Ранні ускладнення
 Шок.
 Діабетична кома.
 Механічна жовтяниця.
 Плевропульмональні розлади.
 Панкреатогенна енцефалопатія.
 Шлунково-кишкові кровотечі.
 Гіпокальціємія.
 Кардіоміопатія. ДВЗ-синдром.
 Динамічна кишкова непрохідність.
 Оментит, абсцеси підшлункової залози, печінки, холангіти.
 Панкреатогенні гепатити та нефрити.[2]

2. Пізні ускладнення
 Псевдокісти.
 Парапанкреатит.
 Панкреатогенний асцит.
 Нориці-жовчні, шлунково-кишкові.
 Стриктури та звуження товстої кишки.[2]

Одним із ранніх ускладнень хвороби може стати діабетична кома. У

людини, яка перехворіла панкреатитом за кілька років може також
розвинутися цукровий діабет.  Також можуть утворитися шлунково-
кишкові та жовчні нориці. Це патологічні канали, які з'єднують
патологічні осередки або внутрішні органи. Вони лікуються
хірургічно.  [4]

Найбільш значущими ускладненнями хронічного запалення ПЗ є такі:

1. Псевдокісти підшлункової залози у 20–40 % хворих. [3]

2. Звуження або непрохідність загальної жовчної протоки: у 5–10 % хворих;
виникає біль після прийому їжі та холестатичне пошкодження печінки
(підвищена активність печінкових ферментів, з гіпербілірубінемією за
рахунок кон’югованого білірубіну); у випадку звуження дванадцятипалої
кишки відчуття швидкої насиченості. [3]
3. Асцит панкреатичного походження: внаслідок розриву протоки
підшлункової залози з утворенням нориці до черевної порожнини (або також
плевральної порожнини) або розриву псевдокісти до черевної порожнини. У
асцитичній рідині характерна висока активність амілази (>1000 ОД/л). [3]
4. Тромбоз селезінкової вени: у 2–4 % хворих; вторинно виникає ізольована
портальна гіпертензія і варикозно розширені вени шлунку, з можливістю
виникнення кровотечі з верхнього відділу ШКТ.

5.Псевдоаневризми судин, розміщених поряд з підшлунковою

залозою (напр., селезінкової артерії, гастродуоденальної,
панкреатодуоденальної): рідко методом вибору при їх лікуванні стає
емболізація, а у випадку її неефективності і кровотечі — хірургічне
лікування. [3]
6. Рак ПШЗ →розд. 5.4; у 4 % хворих на ХП, при спадковому ХП навіть у 44
% хворих у віці <70-ти р. (хворим зі спадковим ХП показана онкологічна
диспансеризація). [3]
Література
1. Т. М. Христич, Д. О. Гонцарюк ВГМУ України «Буковинський державний
медичний університет», Чернівці.ЕТІОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ, ЩО
ФОРМУЮТЬ ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ ©2018 р.

2. Внутрішня медицина (В.І. Денесюк, О.В. Денесюк, за ред. В.М. Коваленка,

2019) Розділ 4. Захворювання органів травлення

3. Внутрішня медицина: Порадник лікарю загальної практики: навчальний

посібник. / А.С. Свінціцький, О.О. Абрагамович, П.М. Боднар та ін.; За ред.
проф. А.С. Свінціцького. – ВСВ «Медицина», 2014

4. Міністерствоохорониздоров’яУкраїни. Панкреатит: причини та симптоми

2019