Гостре пошкодження нирок

ВИКОНАЛА: ВАСИЛЬЧЕНКО КАТЕРИНА, 8111

 Гостре пошкодження нирок (ГПН) за визначенням (KDIGO 2012) є клінічним
синдромом, що характеризується підвищенням концентрації креатиніну в сироватці на
≥0,3 мг/дл (26,5 ммоль/л) протягом 48 год, або ≥1,5-кратним підвищенням протягом
останніх 7 днів, або діурез <0,5 мл/кг/год протягом 6 год. Класифікація ступеня
тяжкості ГПН базується на величині підвищення концентрації креатиніну в сироватці
та темпі погодинного діурезу.
 Етіологія
 1. Преренальне ГПН є результатом порушення ниркової перфузії. Причини:
 1) зниження ефективного об'єму циркулюючої крові (гіповолемія), низький серцевий викид 2) порушення тонусу ниркових та інших судин ―
генералізована вазодилятація.
 4) ниркова гіпоперфузія з порушенням ауторегуляції ― інгібітори циклооксигенази (НПЗП), інгібітори АПФ (ІАПФ), блокатори рецепторів
ангіотензину (БРА);
 5) синдром підвищеної в'язкості крові ― множинна мієлома, макроглобулінемія Вальденстрема, справжня поліцитемія;
 2. Pенальне ГПН (паренхіматозна) є результатом пошкодження ниркових структур внаслідок запальних і не запальних причин. Причини:
 1) пepвинне ураження клубочків і ниркових мікросудин ― гломерулонефрит, системний васкуліт, тромботична мікроангіопатія.
 2) гостре пошкодження ниркових канальців .3) тубулоінтерстиціальний нефрит.
 5) інші рідкісні причини ― гострий некроз кори нирок, нефропатія після застосування китайських трав, гостра фосфатна нефропатія,
варфаринoва нефропатія, видалення єдиної функціонуючої нирки;
 6) гостре відторгнення ниркового трансплантату.
 3. Постренальне ГПН ― є результатом обструкції сечових шляхів (обструктивна нефропатія.
 1) непрохідність сечоводів, або сечоводу єдиної функціонуючої нирки внаслідок обструкції (каменями при нефролітіазі, згустками крові),
компресія ззовні . 2) хвороби сечового міхура ― нейрогенний сечовий міхур, обструкція виходу з сечового міхура пухлиною (рак сечового
міхура), камінням, згустками крові;
 3) захворювання передміхурової залози ― доброякісна пухлина або рак;
Лікування
 Виходячи і лікування ГПН результати міжнародного обсерваційного дослідження хворих в
критичному стані з ГПН показали, що смертність в ВРІТ(відділення реанімації та інтенсивної
терапії) становила 52%. Важливо також, що ГПН може бути причиною розвитку ХХН. У пацієнтів,
які перенесли ГПН, різко зростають кардіоваскулярні ризики. 1 і 2 стадія ГПН, як правило,
дозволяють проводити консервативну терапію. Ознаки ГПН в 3 стадії вимагають вирішення
питання про початок замісної ниркової терапії (НЗТ).
 При високому ризику розвитку або вже розвиненому ГПН слід тимчасово скасувати
препарати, що блокують РАС (іАПФ, БРА), і перейти на лікування з використанням
інших груп антигіпертензивних препартов. Терапія ГПН повинна включати білкову
підтримку з забезпеченням добового вживання білка в межах 0,8-1,2 г / кг маси тіла і
енергії не нижче 20-30 ккал / кг маси тіла, здійснювати переважно ентеральне
харчування. До парентерального харчування вдаватися в міру необхідності.
 НЗТ у пацієнтів з гострою нирковою недостатністю слід починати ургентно при
наявності наступних абсолютних показань:
 - життєвонебезпечна і рефрактерна до медикаментозної
 терапії гіпергідратація;
 - гіперкаліємія (понад 6,5 ммоль / л);
 - клінічні ознаки уремічний інтоксикації;
 - тяжкість метаболічного ацидозу (рН менше 7,1).
Лікування ускладнень ГПН
 1. Гіпергідратація: обмеження введення солі і води та петльовий діуретик ― фуросемід 40 мг в/в; при
відсутності діуретичного ефекту ― у в/в інфузії 200–300 мг (макс. 500 мг) протягом 30–60 хв. Якщо не
вдається отримати діурез, не слід призначати наступні дози діуретиків (петльові діуретики у високих дозах
можуть призвести до втрати слуху), з метою видалення зайвої води потрібно використати гемофільтрацію
або діаліз.
 2. Гіперкаліємія → Обмежте введення калію, фуросемід 20–40 мг в/в, дозу можна повторювати кожні 6–8
год. в/в 10–20 мл 10 % розчину глюконолактобіонату кальцію або кальцію хлориду
 3. Метаболічний ацидоз: →Після введення NaHCO3 може розвинутись гіпокальціємія.
 4. Гіперфосфатемія → гідроксид алюмінію; макс. кілька тижнів, загроза токсичності алюмінію) 1–2 табл. 3 ×
на день, карбонат кальцію або ацетат кальцію 3–6 мг/добу, севеламер 1,5–6 г/добу, карбонат лантану 200–
1200 мг/добу; ці медикаменти потрібно приймати під час їжі або відразу після їжі
 5. Анемія: переливання відмитих еритроцитів у випадку важкої анемії. При ГПН не застосовуйте активаторів
еритропоезу, зазвичай виникає резистентність до дії цих ЛЗ.
 6. Геморагічний діатез: при кровотечах:
 1) десмопресин 0,3 мкг/кг у в/в інфузії протягом 15–30 хв чи п/ш, або 3 мкг/кг інтраназально, дозу можна
повторити через 6 год, діє коротко (години);
 2) кріопреципітат кожні 12–24 год;
 3) можливо природні етерифікованi естрогени (0,6 мг/кг протягом 5 днів, тривалість дії до 2 тиж.).