Нефрологія Тема 5

Клінічний випадок №1
Хвора Р., 46 років, надійшла до лікарні машиною швидкої допомоги із
скаргами на запаморочення, рідкі чорні випорожнення впродовж
останніх двох днів. Вже декілька днів почувалася втомленою. При
огляді шкірний покрив блідий, хвора загальмована, ЧСС 120 за 1 хв., АТ
80/50 мм рт. ст. Попередній діагноз шлунково-кишкова кровотеча
невідомої етіології. Після лабораторного дослідження отримані наступні
результати:
Нb – 70 г/л; гіпохромія еритроцитів, Nа+ – 139ммоль/л; К+ – 4,1
ммоль/л; бікарбонат– 24 ммоль/л, сечовина – 9,2 ммоль/л; SCr – 78
мкмоль/л.
Запитання
1. Чи нормальні значення концентрації сечовини та креатиніну?
У хворої сечовина підвищена (9,2 ммоль/л), а креатинін в межах норми
(78 мкмоль/л).
2. Чи свідчать ці значення про наявність захворювання нирок?
Ці значення можуть свідчити про наявність захворювання нирок, але не
є достатніми для
постановки точного діагнозу
3. Чи підтверджують результати лабораторних аналізів попередній
діагноз?
Результати лабораторних аналізів частково підтверджують попередній
діагноз :
-Зниження гемоглобіну (Нb – 70 г/л)
- гіпохромія еритроцитів
Вони свідчать про анемію, яка може бути наслідком хронічної
крововтрати.
Рідкі чорні
випорожнення (мелена) також є ознакою верхньої шлунково-кишкової
кровотечі.
Однак, для
встановлення причини кровотечі необхідно провести ендоскопічне
дослідження шлунка та
дванадцятипалої кишки.
4. При яких станах можуть спостерігатися подібні рівні сечовини та
креатиніну крові?
Подібні рівні сечовини та креатиніну крові можуть спостерігатися при
різних станах, які
впливають на обмін білків, функцію печінки та нирок, а також на обсяг
циркулюючої
крові.
Такі стани: дехідрація, кровотеча, високобілкова дієта, печінкова
недостатність, гіпертонічна криза, гострий інфаркт міокарда, гострий
панкреатит, недостатність м’язової маси, вагітність, гіпотиреоз, гепатит,
цироз печінки тощо.

Клінічний випадок №2
У старшого брата хворої Р. був діагностований цукровий діабет 2-го
типу, тому вона вирішила визначити цукор в сечі за допомогою
діагностичних смужок. Позитивний результат запевнив її в тому, що не
дивлячись на гарне самопочуття, вона хворіє на діабет. Хвора
звернулась до лікаря, який призначив аналіз крові на цукор. Отриманий
результат (вміст глюкози натщесерце 5,3 ммоль/л) не розвіяв сумнівів
пацієнтки щодо її захворювання на діабет. Проведені поспіль двічі
тестування глюкози в сечі знову дали позитивний результат. Лікар
запропонував хворій провести ГТГ. Його результати були такими: рівень
глюкози в плазмі крові натщесерце складав 4,8 ммоль/л, а через 2 години
після цукрового навантаження – 7,5 ммоль/л.
Запитання
1. Чи виправдані побоювання пацієнтки?
У паціентки рівень глюкози натще нормальний , але після
навантажуваного теста залишився підвищенним . Це не цукровий діабет
, але стан толерантності до глюкози.

2. Чи є у хворої цукровий діабет?

Цукрового діабета у хворої немає .
3. Яке значення мають позитивні результати глюкози в сечі?
Підвищення виділення глюкози з сечею вказує на збільшений рівень
глюкози крові , або на проблему сприйняття глюкози клітинами
організму , що слідчіть про преддіабет