Тема 6. Ведення пацієнта з шлунковою диспепсією.

Відповідь коротко по таким розділам (якщо наявні): 

1. Алгоритм діагностики при запропонованих синдромах, або патологічних станах
(наприклад, на підставі патогенетичних механізмів виникнення, етіологічному
принципу, по групам захворювань із загальними характеристиками). При кожному
синдромі алгоритми різні. 
2. Перерахуйте захворювання які входять у виділені Вами групи в алгоритмі.
Якщо хвороб багато – то найбільш часті 5-6. 
3. Для кожної групи захворювань – складіть план методів дослідження для
підтвердження (іх верифікації), можливо необхідні консультації вузьких
спеціалістів. 
4. Загальні принципи і загальні групи лікування, профілактики. 
 

1. Диспепсія – збірне поняття,яке включає більшість суб’єктивних проявів хвороб органів

шлунково кишкового тракту (ШКТ),зумовлених порушенням процесів травлення. Термін,в
перекладі з грецької, дослівно означає порушення (dys) травлення(pepsis,peptein). Однак,коли
мова йде про шлункову диспепсію, мають на увазі не ферментативну дисфункцію внаслідок
зміни вироблення соляної кислоти та пепсину, а, в першу чергу, моторні порушення верхніх
відділів травного тракту.Якщо після проведення всебічного ретельного обстеження
органічних причин диспепсії встановити не вдається, виставляється діагноз функціональної
диспепсії. Таким чином,ФД – діагноз виключення (у МКБ-10 код К 30).Згідно Римських
критеріїв IIIфункціональну диспепсію визначають як комплекс функціональних розладів,
тривалістю не менше 6 місяців з моменту виставлення діагнозу, який включає наявність
симптомів з боку гастродуоденальної зони (біль в епігастрії, печія, раннє насичення, відчуття
переповнення шлунку після їжі), активних не менше 3 місяців (не обов'язково підряд) без
органічних, системних або метаболічних порушень, які можуть пояснити диспептичні
симтоми. Діагностічні критерії для функціональної диспепсії (Рімські критерії ІІІ, 2006 р.)
повинні містити:
1. один або більше з наведених нижче симптомів рецидивуючого або персистуючого
характеру:неприємне постпрандіальне переповнення;швидке перенасичення;епігастральний
біль;епігастральне печіння.
2. брак даних щодо органічної патології (у тому числі результатів верхньої ендоскопії), які б
могли пояснити генез скарг.3. Відсутність симптомів, що вказують на зв'язок диспепсичних
симптомів з порушенням функції кишківника

2. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба Ерозивно-виразкові ураження слизистої

гастродуоденальної зони будь-якої етіології
Пухлини шлунку
Жовчнокам'яна хвороба
Панкреатит
Пухлини підшлункової залози
Судинні враження шлунково-кишкового тракту (ішемічний абдомінальний синдром)

3. Додаткові методи дослідження при абдомінальному больовому синдромі:

Загальноклінічні (обов'язкові для всіх пацієнтів):

1. Аналіз крові загальний;

2. Аналіз сечі загальний;

3. Аналіз крові на цукор;

4. Аналіз крові на RW;

5. Аналіз калу на яйця гельмінтів;

6. Група крові і резус-фактор;

Лабораторні (біохімічні):

1. Загальний білірубін та його фракції;

2. Амілаза крові;

3. Ліпаза крові;

4. Діастаза сечі (за Вальгемутом);

5. Проби на активність запального процесу (СРП, сіалові кислоти, серомукоїд, фібриноген і

т.п.);

6. Електроліти крові (К, Na, Ca, Mg, Cl);

7. Сироваткове залізо;

8. Ферменти: аланінамінотрансфераза (АлАТ), аспартатамінотрансфераза (АСТ),

лактатдегідрогеназа (ЛДГ), лужна фосфатаза (ЛФ), гаммаглютамілтранспептідаза (ГГТП,
GGT);

9. Коагулограма;

10. Загальний білок та білкові фракції;

11. Сироваткові імуноглобуліни;

12. Виявлення антитіл до гліадину (при підозрі на целіакію);

13. Холестерин крові та його фракції, тригліцериди;

14. Маркери гепатитів В і С (АнтиHBV, АнтиHCV);

15. Серологічні методи дослідження (в залежності від нозології);

16. Феритин крові (при підозрі на хворобу Вільсона-Коновалова);

17. α-фетопротеїн крові (при підозрі на гепатит);

18. Аналіз калу на приховану кров (реакція Грегерсена);

19. Копроцитограмма;
20. Посів калу на дисбіоз;

Інструментальні методи дослідження:

1. ЕКГ;

2. ФГДС із прицільною біопсією;

3. Гістологічне і цитологічне дослідження біоптатів;

4. Уреазний дихальний тест (на наявність Hb.pylori);

5. Інтрагастральна pH-метрія;

6. Добовий pH-моніторинг з комп'ютерною обробкою результатів;

7. Фракційне дослідження шлункового вмісту;

8. П’ятифазне дуоденальне зондування;

9. Амілазний дихальний тест;

10. УЗД органів черевної порожнини і заочеревинного простору;

11. Ro-дослідження шлунку і 12 п. кишки з BaSO4;

12. Оглядова Ro-графія органів черевної порожнини (у вертикальному і горизонтальному

положеннях);

13. Ro-дослідження шлунку і 12 п. кишки з BaSO4 з подальшмим доглядом кишківника;

14. Селективна ангіографія; целіакографія; спленопортографія;

15. Іригоскопія;

16. Колоноскопія;

17. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ);

18. Сканування печінки і селезінки;

19. Чрезкожная біопсія печінки;

20. КТ;

21. МРТ;

22. Діагностична лапароскопія;

23. Діагностична лапаротомія;

24. Консультації фахівців за показаннями (хірурга, ендокринолога, гематолога, гінеколога,
психіатра та ін.)

4.
Основні напрямки купірування больового абдомінального синдрому включають:

а) етіологічне і патогенетичне лікування основного захворювання;

б) нормалізацію моторних розладів;

в) зниження вісцеральної чутливості;

г) корекцію механізмів сприйняття болю.

Алгоритм купування абдомінального болю:

1. Препарати, що зменшують інтенсивність руйнування ентероцитів (антациди, вісмут).

2. Блокатори мускаринових рецепторів (препарати беладони, піренцепін).

3. Інгтбітори фосфодіестерази активатори аденілатциклази (дротаверін).

4. Інгібітори кальцієвих каналів (діцітел). Інгібітори натрієвих каналів (дюспаталин).

5. Ліганди серотонінових рецепторв, антагоністи 5НТ3 (апосетрон), антагоністи 5НТ4

(тегасерод).

6. Препарати 5 АСК (месалазін).

7. НПЗП.

8. Антидепресанти.

9. Опіати.
Етіотропне і патогенетичне лікування залежить від поставленого діагнозу.

Використання спазмолітиків : сходинковий підхід до призначення анальгетиків і

спазмолітиків для лікування абдомінального болю:

Спазм Ноціцепція ЦНС

Болі слабкою і середньої Тривалий і зростаючий біль
інтенсивності Надзвичайно сильний,
резистентний біль

Перша сходинка Друга сходинка Третя сходинка

- спазмолітики (Но-шпа, - блокатори серотонінових - психотропні засоби;

Дуспаталін); рецепторів;
- ненаркотичні аналгетики;
- антациди. - НПЗП;
- наркотичні аналгетики.
- ненаркотичні аналгетики
(трамадол);

- психотропні засоби.