Тема 4

Захворювання гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи.

Ожиріння

Мета (навчальні цілі)

 навчити студентів розпізнавати основні симптоми та синдроми при
патології надниркових залоз;
 ознайомити студентів з методами дослідження при патології
надниркових залоз, показаннями до їх застосування, методикою
виконання, діагностичною цінністю кожного з них;
 навчити студентів самостійно тлумачити результати проведених
досліджень
 Ознайомитися з поліморфізмом патології, об’єднаної поняттям
«гіпоталамічний синдром» та «гіпопітуїтаризм».
 Ознайомитися з поширенням ожиріння в Україні.

Студент повинен знати:

 класифікацію захворювань надниркових залоз;
 етіологію, патогенез, клініку та методи діагностики первинної
хронічної недостатності та гормонально-активних пухлин надниркових
залоз;
 тактику і методику лікування хронічної надниркової недостатності,
гормонально-активних пухлин надниркових залоз.
 класифікацію захворювань гіпоталамо-гіпофізарної системи;
 етіологію, патогенез, клініку та методи діагностики захворювань
гіпоталамо-гіпофізарної системи
 тактику і методику лікування захворювань гіпоталамо-гіпофізарної
системи
 етіологію, патогенез, клініку та методи діагностики, лікування
ожиріння

Студент повинен вміти:

 діагностувати захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи,
надниркових залоз та визначати тактику лікування і профілактики;
 проводити диспансерну опіку та експертизу працездатності хворих
з гіпоталамо-гіпофізарною патологією, хронічною наднирковою
недостатністю та гормонально-активними пухлинами надниркових залоз;
 оволодіти методикою постановки діагнозу і здійснення
диференціальної діагностики захворювань гіпоталамо-гіпофізарної
системи, надниркових залоз, ожиріння;
 діагностувати та лікувати гостру та хронічну надниркову
недостатність в умовах стресу.
1
  Діагностувати і лікувати хвороби гіпоталамо-гіпофізарної системи,
ожиріння

Завдання для самостійного опрацювання теми

Завдання 1
Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних та інструментальних
обстежень хворого на хронічну надниркову недостатність та гормонально-
активні пухлини надниркових залоз
Порядкове Метод обстеження Мета обстеження
число
1 Загальний аналіз крові виявлення анемії
2 Глікемія дослідження вуглеводного обміну
3 Кортикотропін Диференціальна діагностика
первинної і вторинної
наднирникової недостатності.
-Підозра на синдром Іценко-
Кушинга та диференціальна
діагностика з хворобою Іценко -
Кушинга.
-Диференціальна діагностика
гіпертензивних станів.
-Стомлюваність неадекватна
навантаженню і синдром
хронічної втоми.
-Тривала терапія
глюкокортикоїдами

4 Кортизол крові діагностика хвороб Іценко-

Кушинга та Адісона
диф діагностика гіпертензивних
станів

5 Калій, натрій крові діагностика хвороб Іценко-

6 Альдостерон крові
7 Ренін крові
Кушинга та Адісона
Оцінка стану надниркових залоз.
- Діагностика
гіперальдостеронізму.
Диф. діагностика артеріальної
гіпертензії, яка важко
піддається традиційній
гіпотензивній терапії.
Дифдіагностика гіпертензивних
2
 станів (особливо тих, що погано
піддаються традиційній
8 Тестостерон крові діагностика класичних і
некласичних форм вродженої
гіперплазії кори наднирників
9 17-оксипрогестерон діагностика класичних і
крові некласичних форм вродженої
гіперплазії кори наднирників
10 Естрогени крові Оцінка стану надниркових залоз.
11 Адреналін, діагностика феохромоцитоми
норадреналін крові
12 Метанефрини сечі діагностика феохромоцитоми
13 Катехоламіни сечі діагностика феохромоцитоми
14 МРТ органів діагностика пухлин надниркових
залоз до 10 мм
заочеревного простору

Завдання 2
Заповніть таблицю диференційованого лікування пацієнтів з хронічною
недостатністю кори надниркових залоз, гормонально-активними
пухлинами надниркових залоз
Препарат Спосіб введення, доза Показання
Кортизон таблетки по 0.025 г і Замісна
ампули по 10 мл 2,5% глюкокортикоїдна
розчину (1 мл розчину терапія при хронічній
містить 25 мг наднирковій
кортизону): доза недостатності
препарату залежить від
ступеня тяжкості
захворювання і
гормональних показників
упродовж лікування (у
середньому від 1 до 3
таблеток)
Дезоксикортикостерон масляний розчин 0.5%. 1 Замісна
у ацетат мл у ампулі або глюкокортикоїдна
таблетки по 5 мг терапія при хронічній
(призначають наднирковій
сублінгвально) недостатності
Гідрокортизон застосовують у вигляді Замісна
суспензії, вміщує у 1 мл глюкокортикоїдна

3
 25 мг препарату, терапія при хронічній
вводять в/м і в/в при наднирковій
виразній декомпенсації недостатності
захворювання або
інтенсивній терапії
гіпокортицизму:
фторпдрокортизон -
синтетичний
мінералокортикоїд,
таблетки по 0.1 мг;
призначають
внутрішньо по 1/2-2
таблетки на добу,
щоденно або через 1 -3 дн
Аскорбінова кислота 1-1,5 г на день активація синтезу
стероїдних гормонів
ß-адреноблокатори Атенолол-50-100мг лікування
Метопролол-100-200мг феохромоцитоми
Бісопролол-5-10мг

α-адреноблокатори феноксибензамін лікування

(спочатку 10 мг п/о 2 × феохромоцитоми
на день, поступово
збільшуючи до макс. 1
мг/кг м. т./добу, аж до
досягнення
артеріального тиску
<140/90 мм рт. ст.), або
доксазозин (спочатку 2
мг п/о в 1 чи у 2 прийоми,
поступово збільшуючи до
макс. 32 мг/добу;
препарати
Дексаметазон 1 таб. лікування хронічної
дексаметазон500 мкг надниркової
доза препарату недостатності
залежить від ступеня
тяжкості захворювання
і гормональних
показників упродовж
лікування (у середньому
від 1 до 3 таблеток)

Флудрокортизон 0,05-0,2 мг тричі на хронічна надниркова

4

Глюкоза
Завдання 3
Заповніть таблицю обов’язкових лабораторних та інструментальних
обстежень хворого із ураженнями гіпоталамо-гіпофізарної системи
№ Метод обстеження
1 Визначення соматотропіну
2 Визначення інсуліноподібного
чинника росту
3 Визначення глікемії
4 Визначення вазопресину
5 Визначення кортикотропіну
6 Визначення гонадотропінів
7 Визначення кортизолу
8 Визначення тиреотропіну
9 Визначення паратгормону
10 Визначення кальцію, фосфору
крові
11 Визначення азот видільної
функції нирок
12 Дослідження осмолярності
плазми крові
13 Аналіз сечі за Зимницьким
14 Визначення пролактину
15 Визначення антимюллерового
гормону
тиждень недостатність
5%розчин ліквідація гіпоглікемії
Мета обстеження
Виявлення гіпер-/гіпо- секреції
соматотропіну; діагностика
акромегалії
Виявлення гіпер-/гіпо- секреції
інсуліноподібного чинника
росту;діагностика акромегалії
оцінка вуглеводного обміну
діагностика нецукрового діабету
діагностика хвороби Іценко-
Кушінга
діагностика гіпогонадизму
діагностика хвороби Іценко-
Кушінга
діагностика хвороб
щитоподібної залози
діагностика гіпер або
гіпофункції паращитоподібних
залоз
діагностика гіпер або
гіпофункції паращитоподібних
залоз
Визначення порушень з боку
нирок
виявлення нецукрового діабету
оцінка концентраційної
здатності нирок
діагностика гіперпролактинемії
Оцінка чоловічої статевої
функції в різні вікові періоди,
діагностика причин неплідності
у чоловіків, діагностика
синдрому персистенції
мюллерових проток; контроль
5
 ефективності антиандрогенної
терапії
16 МРТ гіпоталамо-гіпофізарної діагностика новоутворень
ділянки головного мозку гіпоталамуса, гіпофіза
17 МРТ органів заочеревного діагностика новоутворень
простору надниркових залоз
17 Сонографія та МРТ органів діагностика новоутворень
малого таза жіночої статевої системи
18 Рентгенографія кісток діагностика остеопорозу
19 Обчислення ІМТ діагностика ожиріння
20 Обчислення показника виявлення
інсулінорезистентності інсулінорезистентності
21 Обмірювання обводу талії та Виявлення надмірної маси тіла
стегон
22 Визначення кісткового віку Визначення віку людини за
станом кісткової системи

Завдання 4
Заповніть таблицю диференційованого лікування пацієнтів з ураженнями
гіпоталамо-гіпофізарної системи, ожиріння
Препарат Спосіб введення, доза Показання
Соматотропний гормон Нордітропін, соматотропна
НордіЛет, недостатність
Генотропін,Хуматроп,
Растан та Добова доза
коливається від 0,07 до
0,1 МО/кг маси тіла
(0,05 мг/кг)
Агоністи дофаміну Каберголін 0,25-2 мг під при незначних
час прийому їжі, не клінічних проявах
більше 4,5 мг на акромегалії,
тиждень наявності
Бромкриптин 5-8 мг під гіперпролактинемії.
час прийому їжі 2-4
рази на день
Синтетичні аналоги Десмопресин по 0,1 0,2 Нецукровий діабет
вазопресину мг за 30-40 хв до
прийому їжі або через 2
год після, 1-З рази на
добу.
Рідка форма
десмопресину
6
 використовується
інтраназально по 2-8
крапель на добу(10-40
мкг).

Тестові запитання
1. У хворого Р., який лікується з приводу септичного стану, раптово
виникли значна слабкість, адинамія, блювання, пронос. Сопор. Пульс
ниткоподібний, 110 нахв., АТ 60/40 мм рт.ст. На ЕКГ: тахікардія,
зниження вольтажу всіх зубців. Лабораторні дані: гіпонатріємія,
гіпохлоремія, гіперкаліємія, гіпоглікемія.
Вкажіть причину розвитку такого стану:
A Гіпоталамічна криза
B Гостра недостатність надниркових залоз
C Гіпоглікемічна кома
D Пангіпопітуїтаризм
E Гострий інфаркт міокарда

2. Хвора Д., 42 років, після фізичного перевантаження знепритомніла.

АТ знизився до 40/20 мм рт.ст. В анамнезі тривале (5 років) вживання
глюкокортикоїдів, у зв’язку з тим, що хворіє на бронхіальну астму. В
останні 4 дні глюкокортикоїди не приймає. Об-но: загальмована, шкіра
звичайного кольору, нормальна вологість, тони серця глухі, пульс 100 за
хв., слабкого наповнення, ритмічний. Рівень глюкози в крові – 3,0
мМоль/л,натрію – 117 мМоль/л, калію – 6,0 мМоль/л.
Встановіть попередній діагноз.
A Кардіогенний шок
B Адреналова криза
C Гостра надниркова недостатність
D Гіповолемічний шок
E Гіпоглікемічна кома

3. У хворої К., 29 р., із задовільно компенсованим цукровим діабетом

типу 1 з’явились часті гіпоглікемії, нудота, розлади кишечника,
гіперпігментація шкіри (бронзовий колір), АТ – 70/50 мм рт.ст.,Hb  100 г/л.
Чим може бути зумовлене зниження тиску?
A Хронічна недостатність надниркових залоз
B Діабетична ентеропатія
C Діабетична гастропатія
D Передозування антидіабетичних препаратів
7
 E Розвиток нецукрового діабету

4. Хворий У., 18 років, доставлений до лікарні машиною швидкої

допомоги непритомним.
Із додаткових досліджень: підвищення рівня калію у сироватці крові
до 8 мМоль/л, рівень кортизолу – 18 мкг у 100 мл плазми. На ЕКГ – високі
загострені зубці Т. При КТ – ознаки звапнування наднирків. Який діагноз
найбільш вірогідний?
A Недостатність кори наднирків
B Гіперосмолярна кома
C Гіперлактацидемічна кома
D Тиреотоксичний криз
E Гіпоглікемічна кома

5. Хвора 43 р. доставлена в тяжкому стані. Зі слів чоловіка, хворіє на

хворобу Аддісона. Постійно приймала 5 мг преднізолону. Протягом тижня
препарат не приймала, оскільки з’явився біль в ділянці шлунка, погіршився
апетит, вчора не їла через нудоту та блюванням. Хвора в сопорозному
стані. Шкіра та слизові гіперпігментовані. Тургор шкіри та м’язів
знижений. Тони серця приглушені, прискорені, АТ – 60/40 мм рт.ст., ЧСС
– 96/хв. Натрій крові – 130 мМоль/л, калій – 5,5 мМоль/л. Дефіцит якого
гормону відіграє провідну роль у розвитку ускладнення?
A Альдостерону
B Кортикотропіну (АКТГ)
C Адреналіну
D Норадреналіну
E Кортизолу

6. Хворий З., 52 років, доставлена ургентно у клініку зі скаргами на

різку слабкість, запаморочення, схуднення, відсутність апетиту, нудоту,
блювання, різкий біль в епігастральній області, пронос, посилена
пігментація шкіри.
Найбільш вірогідний діагноз?
A Пелагра
B Аддісонічна криза
C Менінгоенцефаліт
D Гострий гастроентерит
E Склеродермія

7. Пацієнтка 47 років перебуває на обстеженні у зв’язку з частими

епізодами підвищення АТ до 280/140 мм рт.ст. протягом останніх кількох
місяців. Сімейний анамнез по артеріальній гіпертензії негативний. Вранці
скаржиться на інтенсивний головний біль, серцебиття, занепокоєність. АТ
300/160 мм рт.ст., ЧСС – 128 за 1 хв. Раніше при подібних станах
8
реєструвалися гіперглікемія, лейкоцитоз, після тамування кризу
відмічалася виражена поліурія.
Оберіть клас препаратів для усунення даного гіпертензивного кризу:
A α-адреноблокатори
B β-адреноблокатори
C Антагоністи кальцію
D Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
E Діуретики

8. У 38-річної жінки після сварки виникло запаморочення, слабкість.

В анамнезі анорексія, втрата ваги, нудота, діарея. Гіпотензія 50/30 мм
рт.ст. у вертикальному положенні. Пульс 110 за хв., малий, ритмічний.
Глюкоза крові – 3,3 мМоль/л. Гіпонатріємія. Гіперкаліємія.
Гіперпігментація шкіри. Екскреція17-ОКС з сечею знижена.
Попередній діагноз:
A Прихована внутрішня кровотеча
B Вагітність, гіпотонічний стан
C Вегетативно-судинна дистонія, гіпотонічний тип
D Колапс при наднирковій недостатності
E Цукровий діабет, гіпоглікемічний стан

9. Визначте ендокринне захворювання, що завжди супроводжується

зменшенням маси тіла:
A Інсулома
B Гіперпаратиреоз
C Гіпотиреоз
D Хвороба Аддісона
E Цукровий діабет тип 2
10. Хвора 40 р. з первинною наднирковою недостатністю, постійно
вживає преднізолон до 7,5 мг на добу. У зв’язку з загостренням
туберкульозу легенів зменшила дозу преднізолону до
5 мг на добу. Через 2 дні стан погіршився, з’явилась різка слабкість,
нудота, блювота, знизився АТ до 80/40 мм рт.ст.
Препаратом вибору для лікування хворої на даний час є:
A Преднізолон
B Фтивазид
C Дексаметазон
D Гідрокортизон
E Рифампіцин

11. Хвора С., 30 років, скаржиться на ожиріння, що розвинулося

поступово, підвищений апетит, спрагу, поліурію, майже постійну
сонливість, аменорею. Часто відмічається підвищення температури тіла до

9
38-39°С з ознобом, пітливістю, тахікардією, підвищенням артеріального
тиску.
Який відділ нервової системи ушкоджений?
A Гіпоталамус
B Кора головного мозку
C Таламус
D Довгастий мозок
E Мозочок

12. У хворого скарги на спрагу, поліурію. Свій стан хворий пов’язує з

черепномозковою травмою. Питома вага сечі 1,002.
Про яке захворювання слід думати?
A Неврогеннаполідипсія
B Цукровий діабет
C Хронічний нефрит
D Нецукровий діабет
E Енурез

13. У жінки 34 років спостерігається ожиріння, переважно на плечах,

тулубі, багряво-ціанотичні розтяги шкіри на грудях, животі.
Який діагноз є найбільш вірогідним?
A Гіпотиреоїдне ожиріння
B Хвороба Іценка-Кушінга
C Гіпооваріальне ожиріння
D Аліментарне ожиріння
E Пубертатне ожиріння

14. В ендокринологічному відділенні обстежується жінка 42 років з

приводу різкого збільшення (за останні 6 місяців на 20 кг) маси тіла,
порушення менструального циклу, головного болю. Описані симптоми
з’явилися після перенесеної вірусної інфекції. Амбулаторно був
визначений рівень ТТГ, Т3, Т4, гормонів наднирків, зроблена ЕКГ.
Суттєвих відхилень від норми не зафіксовано.
Які дообстеження необхідно провести хворій для визначення причини
збільшення ваги тіла?
A УЗД наднирків
B Рентгенографію органів грудної клітки
C Рентгенографію черепа
D Визначити рівень креатиніну в крові
E Визначити рівень калію, натрію в крові

15. Хворий К., 43 років, скаржиться на помірне збільшення маси тіла,

задишку при фізичному навантаженні. В минулому нічим не хворів. Маса

10
тіла – 124 кг, зріст – 176 см. Правильної статури, розподіл жирової
клітковини рівномірний.
Яке захворювання може бути у хворого?
A Аліментарне ожиріння
B Гіпоталамічне ожиріння
C Дизгонадне ожиріння
D Хвороба Іценка-Кушінга
E Адипозо-генітальна дистрофія

16. Хворий 15 років, скаржиться на надмірну масу тіла, головний біль,

роздратованість, швидку втому. Значне збільшення маси тіла відбулося у
віці 14 років. Маса тіла – 90 кг, зріст 160 см, правильної статури. Розподіл
жирової клітковини рівномірний. На стегнах, животі і грудних залозах –
рожеві тонкі стрії. АТ – 145/90 мм рт.ст.
Ваш попередній діагноз?
A Вегето-судинна дистонія
B Аліментарно-конституційне ожиріння
C Пубертатно-юнацький диспітуїтаризм
D Хвороба Іценка-Кушінга
E Синдром Іценка-Кушінга

17. Хвора 37 років звернулася до лікаря з приводу надмірної ваги з

метою схуднення. Об’єктивно: зріст 160 см, вага 125 кг. Розподіл жирової
тканини рівномірний.
Який метод лікування буде найбільш доцільним?
A Медикаментозна терапія
B Субкалорійна дієта
C Субкалорійна дієта і фізичні навантаження
D Баріатрична хірургія
E Психотерапевтична корекція харчової поведінки

1. Створити алгоритм терапії хронічної надниркової недостатності і моніторингу за

ефективністю лікування
Фармакотерапія. Проводиться комплексна терапія: етіотропна, патогенетична,
симптоматична. Етіотропна терапія ХННЗ рекомендована у разі встановлення
причини захворювання. Етіотропна медикаментозна терапія при інфекційних та
запальних ураженнях гіпофіза та гіпоталамуса (терапія туберкульозу, сифілісу,
сепсису, грибкових захворювань тощо). Променеве лікування показане при
розвитку пухлини гіпофіза, гіпоталамуса. Хірургічне втручання проводиться з
метою видалення пухлини, аневризми та ін.
Під час проведення терапії препаратами глюко- та мінералокортикоїдів треба
враховувати:

 дози препаратів потрібно підбирати індивідуально та оптимально, тобто

контролювати динаміку змін гормональних показників упродовж лікування,

11
 нормалізувати стан хворих (зменшення пігментації шкіри, відновлення маси
тіла, нормалізація гемодинамічних показників, зникнення нудоти і проносів);
 після досягнення стану компенсації захворювання треба постійно знижувати
дози препаратів і переходити на підтримуючу терапію, при якій
використовують дози глюко- та мінералокортикоїдних препаратів, що
зберігають стан компенсації;
 глюкокортикоїдні препарати призначають з урахуванням добових ритмів
секреції глюкокортикоїдних гормонів — 2/3 дози о 7–9 год. ранку, 1/3 — у
другій половині дня;
 при стресах, інфекціях, операціях, травмах доза глюко- та
мінералокортикоїдних препаратів збільшується у 2–3 рази порівняно з
підтримуючою;
 необхідне регулярне спостереження за хворими упродовж лікування для
запобігання розвитку симптомів передозування глюкокортикоїдних
препаратів, якщо такі виявляються. Доза гормональної терапії зменшується,
можливе поєднання у комплексній терапії препаратів глюко- та
мінералокортикоїдів;
 дози гормональних препаратів, що застосовуються, залежать від ступеня
тяжкості захворювання.

2. Створити діагностичний алгоритм гормонально-активних пухлин надниркових

залоз

У випадку гормонально активних пухлин патогенез захворювання залежить від виду

гормонів, які секретує пухлина. Більшість гормонально активних пухлин секретують
кортизол, рідше – андрогени, естрогени чи альдостерон. Змішані форми гормональної
секреції зустрічаються майже в 75% випадків. Залежно від превалюючої гормональної
секреції виділяють 4 основні синдроми гіперкортицизму:
1. Синдром Іценка-Кушинга – гіперпродукція глюкокортикоїдів.
2. Синдром вірилізації (адреногенітальний синдром) – гіперпродукція андрогенів.
3. Синдром фемінізації – гіперпродукція естрогенів.
4. Гіперальдостеронізм – гіперпродукція мінералокортикоїдів.
12
Кортикостерома (глюкостерома). Клінічна картина патології зумовлена порушенням
функції системи гіпоталамус-гіпофіз-надниркові залози з вираженими ознаками
гіперкортицизму, який ідентичний із синдромом Іценка-Кушинга
гетеросексуальний синдром (від 77 до 100%): розлади менструального циклу (аж до
стійкої аменореї і безплідності), зниження лібідо у жінок і потенції у чоловіків, різного
ступеня гірсутизм й облисіння волосяної частини голови, наявність висипання на шкірі
(acnae vulgaris) як у жінок, так і у чоловіків, можлива лакторея (до 23% випадків).
У хворих спостерігається виражене диспластичне ожиріння з переважним скупченням
жиру в ділянці обличчя, плечового поясу, передньої черевної стінки, зі схудненням
кінцівок за рахунок проксимальних аміотрофій; гіперемія й одутлість обличчя
(матронізм). Шкіра стає сухою, тургор її знижується, з’являються типові широкі, звиті,
синюшно-багряні смуги розтягання («стриї»), що локалізуються на тулубі, кінцівках.
Часто відмічають трофічні процеси на шкірі гомілок.
Синдром артеріальної гіпертензії інколи супроводжується розвитком недостатності
кровообігу, серцево-судинними порушеннями.
До розладу статевої функції, збільшення маси тіла, гіпертонії, зміни шкірного покриву і
зовнішності згодом додаються остеопороз, розлад вуглеводного обміну (від порушень
толерантності до вуглеводів до стероїдного ЦД). Клінічна картина доповнюється
вираженим астено-депресивним синдромом, різкою слабкістю, болями в попереку,
кінцівках, головним болем.
Андростерома. Ці пухлини в значній кількості секретують андрогени –
дегідроепіандростерон (ДЕА) і дегідроепіандростерон-сульфат (ДЕА-с), які є маркерами
андрогенів надниркових залоз, а також андростендіон, 11-ОН-андростендіон,
тестостерон, що і зумовлює клінічну картину.
Першими клінічними ознаками андрогенпродукуючої пухлини наднирників є
порушення статевої функції, а потім додаються явища маскулінізації й дефемінізації.
Найчіткіше вірильний синдром виявляється у жінок у вигляді гіпоплазії молочних залоз,
зміни тембру голосу, появи акне на шкірі, випадіння волосся на голові, гіпертрофії
клітора. Паралельно відзначається аменорея, безплідність, часто – артеріальна
гіпертонія. У дітей клініка супроводжується синдромом несправжнього передчасного
статевого дозрівання за ізосексуальним типом у хлопчиків і гетеросексуальним – у
дівчаток. Інколи клініка андростероми поєднується з явищами гіперкортицизму за
типом синдрому Іценка-Кушинга.
Кортикоестрома. Пухлина кори наднирників з гіперпродукцією естрогенів зустрічається
рідко.
Клініка характеризується розвитком елементів фемінізації чоловіків: гінекомастія,
зміна статури, припинення росту бороди і вусів, атрофія яєчок, імпотенція,
олігоспермія, хоча розміри статевого члена і передміхурової залози залишаються
нормальними; інколи гіпертонія, збільшення маси тіла, підвищена втомлюваність,
депресія. Ці пухлини зазвичай великого розміру і легко пальпуються. Інколи
кортикоестрома комбінується з іншими пухлинами кори надниркових залоз.
Альдостерома- альдостерон
Клініка пухлини характеризується артеріальною гіпертензією, тахікардією, м’язовою
слабкістю (міастенія). Міастенія може бути виражена від легкої м’язової слабкості до
тяжких псевдопаралітичних станів. Характерним є зниження концентраційної функції
нирок, поліурія, полідипсія, ніктурія, гіпоізостенурія, пієлонефрити. Знижується
толерантність до вуглеводів. Пацієнти скаржаться на головний біль, переважно у
лобних долях, запаморочення, задишку. Інколи відмічають біль у попереку.

13
3. Створіть схему діагностики акромегалії
Лабораторні дослідження:

1) вихідний рівень СТГ може бути у нормі;

2) відсутність пригнічення секреції СТГ через 2 год після виконання перорального

глюкозо-толерантного тесту із 75 г глюкози (2 год ПГТТ) — концентрація СТГ, визначена
імунохімічним методом не знижується <46 пмоль/л (1,0 мкг/л) (увага: концентрація,
визначена радіоімунним методом, є у ≈2,5 рази вища);

3) концентрація IGF-1 перевищує вікову і статеву норму.

2. Візуалізаційні дослідження: МРТ або КТ візуалізують аденому гіпофізу, найчастіше —

макроаденому.

3. Офтальмологічне обстеження: оцінка очного дна та полів зору; макроаденоми з

поширенням поза межі турецького сідла можуть викликати компресію перехресту
зорових нервів та викликати бітемпоральну геміанопсію.

4. Інші: слід виключити гіпопітуїтаризм → (можливість компресії пухлиною здорової

частини аденогіпофіза) та первинний гіпертиреоз →(при акромегалії часто розвивається
зоб, а вузли щитоподібної залози можуть ставати автономними).

14