Ситуаційні задачі

1. Хвора К., 19 років, звернулася до лікаря зі скаргами на те, шо у неї тривалий час
спостерігаються рясні світлі слизові виділення. Менструація без відхилень від норми. При огляді
в дзеркалах на шийці матки виявляється яскраво-рожева ділянка. Кольпоскопічно в зоні І і ІІ,
частково III, виявлено яскраво-рожеву ділянку з зернистою поверхнею, яка нагадує гроно
винограду. Змін з боку матки, додатків, параметрія не виявлена. Встановіть попередній діагноз.
Які сучасні методи лікування можна використати при даній патології?

Попередній діагноз: дисплазія шийки матки. Сучасні методи лікування: конізація,

електрохірургічна деструкція, лазерна терапія, кріодеструкція, йодова терапія. Діагноз:
дисфункційна маткова кровотеча. План обстеження і лікування: планування гістероскопії з
біопсією, післяопераційне лікування залежно від результатів гістологічного дослідження.

2. У хворої А., 36 років, на профілактичному огляді в дзеркалах виявлено деформацію шийки

матки старими післяпологовими розривами. При кольпоскопічному дослідженні на задній губі
в зоні II на 16.00 виявлені поля дисплазії. Попередній діагноз. Що необхідно зробити для
уточнення діагнозу?

Попередній діагноз: деформація шийки матки з полями дисплазії. Для уточнення діагнозу
необхідно провести біопсію зони дисплазії.

3.Хвора 46 років має ожиріння і розлади менструльного циклу. За останні 3 роки з лікувальною і
діагностичною метою 5 разів проводилося роздільне вишкрібання цервікального каналу і
порожнини матки. Результат гістологічного дослідження після кожного вишкрібання — поліпоз
ендометрія. Консервативне лікування неефективне. Діагноз. План подальшого лікування.

Діагноз: поліпоз ендометрія. План подальшого лікування: гістероскопічна ексцизія поліпів,

післяопераційне обстеження з плануванням консервації або резекції матки

4.Хвора 35 років звернулась до гінеколога зі скаргами на рясні і часті місячні. До цього до

гінеколога не зверталась. В анамнезі: двоє пологів і 2 штучних аборти. При бімануальному
дослідженні патології не виявлено. УЗД: тіло матки та додатки нормальних розмірів, структура
не змінена. М - луна 25 мм. Діагноз. План обстеження і лікування.

Діагноз: дисфункційна маткова кровотеча. План обстеження і лікування: планування гістероскопії з

біопсією, післяопераційне лікування залежно від результатів гістологічного дослідження.

5.Хвора 59 років скаржиться на кров’яні виділення з піхви, які з’явилися після 8 років
менопаузи. Загальний стан задовільний. Пологів — 2, абортів — 3. За останні 2 роки до
гінеколога не зверталась. Об’єктивно: зовнішні статеві органи без патології, шийка матки
атрофічна, чиста. Тіло матки нормальних розмірів, трохи м’якуватої консистенції, рухоме,
безболісне. Склепіння глибокі. Придатки не визначаються, ділянка їх безболісна. Параметрії
вільні. Виділення серозно-кров’яні. Діагноз? Що робити?

Хвора може мати ендометрійну патологію, наприклад, гіперплазію або рак ендометрію. Потрібно
провести додаткові дослідження, зокрема гістероскопію та гістологічне дослідження ендометрія.

6.У хворої 30 років при черговому профогляді проведено цитологічне обстеження, результат
якого – ІІІ а тип мазка. Встановіть попередній діагноз. Що треба зробити для уточнення
діагнозу?

Попередній діагноз може бути пухлиною шийки матки. Для уточнення діагнозу необхідно
провести колпоскопію та біопсію.
7.Хвора 43 років скаржиться на кров'яні виділення зі статевих органів протягом двох тижнів.
Менструації з 14 років, по 4–5 днів, через 26 днів, помірні, безболісні. Остання менструація
почалася з затримкою на два тижні та тривала 14–15 днів. При дослідженні встановлено: шийка
матки циліндрична, вічко закрите, тіло матки нормальних розмірів, рухоме, безболісне.
Склепіння глибокі. Придатки не пальпуються. Параметрії вільні. Виділення кров'яні, в помірній
кількості. Що робити?

Хвора може мати патологію шийки матки або рак шийки матки. Потрібно провести додаткові
дослідження, зокрема колпоскопію та цитологічне дослідження мазка з шийки матки.

8. Хвора 45 років , звернулась до лікаря областного онкологичного диспансеру зі скаргами на

наявність болючох припухлості у лівій грудній залозі. З анамнезу відомо , що в неї відбулися
пологи 1 місяць тому назад,лактаційний період триває місяць . У хворої протягом останіх двох
діб спостерігається гарячка гектичного характеру. При огляді і пальпації визначається різка
болючість і припухлість у лівій грудній залозі в ділянці нижнього внутрішнього квадранту, шкіра
над цієб ділянкою гіперемічна. Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені. Попередній діагноз?
Яке лікування їй необхідно призначити?

Попередній діагноз може бути рак грудної залози. Хворій необхідно призначити оперативне
лікування, а саме мастектомію (видалення грудної залози). Після оперативного лікування може
бути рекомендовано проведення хіміотерапії та/або радіотерапії.

9.Хвора віком 48 років,незаміжня,звернулася зі скаргами на наявність виразки по зовнішньому

краю ареолиправої грудної залози,яке не загоюється протягом 4 місяців. Обєктивно : виразка в
діаметрі до 3 см, з нерівними краями ,гнійним дном ,запальний валик навколо виразки.Ваш
попередній діагноз? Ваші перші діагностичні заходи?Який план лікування в цьому випадку?

Попередній діагноз - гнойна виразка молочної залози. Перші діагностичні заходи - мамографія та
біопсія виразки. План лікування - антибіотикотерапія, хірургічне втручання з видаленням виразки.

10. В поліклініку диспансеру звернулася хвора 63 роки,зі скаргами на пухлину в лівій молочній
залозі. Новоутворення помітила більше року,тому відмічає що пухлина збільшилася в розмірах.
При пальпації відмічається пухлина 3 на 5 см,щільна,неболюча,малорухома,без чітких контурів.
Збільшені ліві аксилярні вузли. Які додаткові методи діагностики показано застосувати? Яке
захворювання має місце в даній ситуації?

Додаткові методи діагностики - мамографія, ультразвукове дослідження молочної залози та

біопсія пухлини. Захворювання - рак молочної залози

11.Хвора М., 45 років,звернулась до лікаря зі скаргами на тупий біль у правій молочнії

залозі,набряк, відчуття важкості і дискомфорту, особливо перед місячними .Хворіє протягом 3
місяців .Патологічних виділень із пипки немає,ареола не змінена. Пальпаторно: у зовнішньому
верхньому квадранті визначається пухлина розмірами 3 на 2 см ,рухома,щільно-еластичної
консистенції. Шкіра над нею не змінена.Який найбільш вирогідний діагнозу цієї хворої? Яка
ваша подальша діагностична тактика?

Найбільш вирогідний діагноз - доброякісна пухлина молочної залози. Подальша діагностична

тактика - мамографія, ультразвукове дослідження молочної залози, біопсія пухлини

12.Хвора Н.,31 року ,звернулася на косультацію до мамолога зі скаргами на утвір у лівій грудній
залозі , який виник раптово протягом останньої доби.Клінічно під час огляду- утвір знаходиться
субареолярно,округлої форми з гладкою поверхнею,щільно-еластичної консистенції ,розмірами
2 на 2 см. Аксилярні лімфатичні вузли не збільшені. Ваш попередній діагноз?Які потрібно
провести обстеження? Які варіанти лікування можливо у даному випадку?
Попередній діагноз - новоутворення молочної залози. Потрібно провести обстеження -
мамографія, ультразвукове дослідження молочної залози та біопсія утворення. Варіанти лікування
- хірургічне втручання з видаленням утворення, радіотерапія, хіміотерапія.