Тема 6. Ведення пацієнта з шлунковою диспепсією.

Відповідь коротко по таким розділам (якщо наявні): 

1. Алгоритм діагностики при запропонованих синдромах, або
патологічних станах (наприклад, на підставі патогенетичних
механізмів виникнення, етіологічному принципу, по групам
захворювань із загальними характеристиками). При кожному синдромі
алгоритми різні. 
Диспепсія
 Патогенетичний алгоритм діагностики враховує механізм
виникнення захворювання.
 Етіологічний алгоритм діагностики ґрунтується на встановленні
причини виникнення захворювання.
 Алгоритм діагностики по групах захворювань забезпечує
систематизацію патологічних станів за характерними ознаками
та проявами.
 Алгоритм діагностики за загальними характеристиками
передбачає визначення симптомів та синдромів, які
супроводжують захворювання. Для диспепсії це можуть бути
біль у животі, відчуття важкості, запаморочення, запереження,
відрижка, нудота, блювання. Визначення цих симптомів
допомагає встановити діагноз та план лікування.
2. Перерахуйте захворювання які входять у виділені Вами групи в
алгоритмі. Якщо хвороб багато – то найбільш часті 5-6. 
 Порушення руху їжі по шлунково-кишковому тракту,
порушення продукції травних ферментів, порушення секреції
шлункового соку
 Інфекції, погане харчування, стрес, застосування деяких
лікарських засобів (НПЗП, ІПП, препарати які містять
ацетилсаліцилову кислоту, антибіотики, препарати, які містять
залізо, препарати, що містять кодеїн, антидепресанти)
 Виразкова хвороба, ГЕРХ, диспепсія з функціональними
порушеннями, диспепсія з нефункціональними порушеннями,
запалення слизової оболонки шлунка, гастродуоденіт, синдром
подразненого кишківника.

3. Для кожної групи захворювань – складіть план методів дослідження

для підтвердження (іх верифікації), можливо необхідні консультації
вузьких спеціалістів. 
 Для визначення патогенезу захворювання можуть
використовуватися : БХак, гістологічні дослідження, РГ органів
черевної порожнини., УЗД органів черевної порожнини., МРТ,
фіброгастродуоденоскопія, езофагогастродуоденоскопія,
генетичні дослідження.
 Визначення етіології може вимагати додаткових досліджень,
таких як аналізи на інфекції, алергічні тести, гастроскопія, УЗД
органів черевної порожнини, калові дослідження, тест на
антитіла до H. Pylori, дослідження на інтолерантність до їжі,
гастродуоденальна манометрія.
 По групах захворювань:

Функціональна диспепсія:
 Зібрати детальний анамнез від пацієнта, уточнити характер
симптомів, їх тривалість та зв'язок з їжею.
 Виключити інші захворювання, такі як виразка шлунка,
хронічний гастрит, холецистит.
 Зробити огляд пацієнта та провести пальпацію живота.
 Провести лабораторні дослідження, такі як клінічний
аналіз крові, аналіз калу на дисбактеріоз.
 Застосувати тест на дихальну підтримку киснем для
виявлення інфекції H. pylori.

Рефлюксна хвороба:

 Зібрати детальний анамнез від пацієнта, уточнити характер

симптомів, їх тривалість та зв'язок з їжею.
 Лабораторні тести, такі як загальний аналіз крові та сечі,
допоможуть виявити наявність інфекцій або запальних
процесів
 24-годинна імпедансно-пХ-метрія
 Зробити фіброгастродуоденоскопію для виявлення ознак
запалення та ураження стінок стравохода.
 Застосувати манометрію стравохода для вимірювання
тиску в різних ділянках стравохода та діагностики
розширення клапана Карді.
 РГ для того, щоб виключити стеноз стравоходу або
ахалазію.
 Виключити інші захворювання, такі як виразка шлунка,
хронічний гастрит, холецистит.

Пептична виразка:

 Анамнез та фізичний огляд

 Гастрофіброскопія
 Визначення рівня кислоти в шлунку
 Лабораторні дослідження (для визначення наявності
гелікобактерної інфекції)
 Діагностична проба з інгібіторами протонної помпи
 Гастрит:

 Анамнез та фізичний огляд

 Гастрофіброскопія
 Лабораторні дослідження (для визначення наявності
хелікобактерної інфекції)
 Визначення рівня кислоти в шлунку
 Біопсія

Хронічний гастрит зі зниженням секреторної функції шлунка:

 Фіброгастродуоденоскопія зі збором біопсії для

визначення ступеня запалення та наявності H. Pylori.
 Дослідження кислотно-спірального тесту (у разі
відсутності H. Pylori) для оцінки секреторної функції
шлунка.
 Уреазний тест на визначення наявності H. Pylori в шлунку.
 Дослідження калу на наявність вірусу ротавірусу та інших
інфекційних агентів (у разі підозри на гастроентерит).
 Гастродуоденальна манометрія для вивчення моторної
активності шлунка.
 Тест на лактозну непереносимість, у разі підозри на це
захворювання.
 Калібрування pH-метра для оцінки кислотності
шлункового вмісту.
 Тест на визначення активності пепсину та інших ферментів
шлунка.
 Дослідження на наявність антитіл до гладеньких м'язів (у
разі підозри на гастропарез).
 Комп'ютерна томографія абдомінальної порожнини для
виключення злоякісних новоутворень.

4. Загальні принципи і загальні групи лікування, профілактики. 

 Корекція харчування: дотримання раціонального режиму

харчування, відмова від шкідливих звичок, уникання факторів,
що призводять до диспепсії (жирні, пікантні, пряні, солоні
страви, кава, газовані напої, алкоголь та ін.).
 Фармакотерапія: включає призначення ферментних засобів для
поліпшення травлення (наприклад, панкреатин), прокінетиків
для поліпшення рухливості шлунка та кишечника (наприклад,
метоклопрамід), засобів для нейтралізації надлишку кислоти
(наприклад, антациди), антисекреторних засобів для зменшення
продукції кислоти (наприклад, інгібітори протонної помпи),
препарати для ерадикації H. Pylori
 Проведення профілактичних заходів: попередження розвитку
диспепсії шляхом дотримання здорового способу життя,
правильного харчування, відмови від шкідливих звичок.