Модуль «Внутрішня медицина»

Змістовий модуль «Ведення хворих в гематологічній клініці»

Тема 1. Ведення пацієнта з анемією.

Варіант 1
1. Визначення залізодефіцитної та В12-дефіцитної анемії.
Залізодефіцитна анемія – це стан, при якому в організмі не
вистачає заліза для вироблення необхідної кількості гемоглобіну, білка,
який міститься в червоних кров’яних тільцях, який переносить кисень по
всьому тілу. Без достатньої кількості гемоглобіну тканини й органи
організму не отримують достатньо кисню, що може призвести до таких
симптомів, як втома, слабкість, задишка, блідість шкіри та прискорене
серцебиття. Залізодефіцитна анемія може бути викликана різними
факторами, включаючи недостатнє споживання заліза з їжею, порушення
всмоктування заліза, крововтрату внаслідок менструації, травми або
вагітності.

В12-дефіцитна анемія — це стан, при якому в організмі не вистачає

вітаміну В12 для вироблення достатньої кількості еритроцитів. Вітамін
B12 важливий для виробництва ДНК і еритроцитів, а його дефіцит може
призвести до розвитку аномально великих і незрілих еритроцитів, які не
функціонують належним чином. Симптоми В12-дефіцитної анемії
можуть включати втому, слабкість, задишку, блідість шкіри,
поколювання або оніміння в руках і ногах, а також гладкий червоний
язик. B12-дефіцитна анемія найчастіше спричинена недостатнім
споживанням B12 з їжею або проблемою зі здатністю організму
засвоювати вітамін, як, наприклад, у випадку перніціозної анемії.

2. Основні причини дефіциту заліза.

Дефіцит заліза може бути спричинений різними факторами, такими як:
 Недостатнє споживання з їжею: залізо отримується з продуктами,
які ми їмо, і якщо в раціоні не вистачає багатих на залізо продуктів,
таких як червоне м’ясо, птиця, риба, боби, горіхи, насіння та зелені
листові овочі, може виникнути дефіцит заліза.
 Втрата крові: втрата крові є поширеною причиною дефіциту заліза.
Внутрішні кровотечі можуть бути пов'язані з запальними процесами,
які можуть пошкоджувати тканини органів, у жінок, причиною є
втрата крові, яка може статися через сильну менструальну
кровотечу, або осіб, у яких в анамнезі були шлунково-кишкові
 кровотечі. Зовнішні кровотечі можуть бути пов'язані з травмами зі
значною втратою об’єму крові.
 Підвищена потреба в залізі: Потреба в залізі збільшується в періоди
швидкого росту, вагітності, годування грудьми та інші становища. У
цих випадках організму потрібно більше заліза, ніж зазвичай.
 Погане всмоктування: Залізо з їжі поглинається в кишечнику, але
деякі захворювання можуть ускладнювати цей процес такі, як
хвороба Крона, целіакія, запальні захворювання кишечника та
операції, які видаляють або обходять частину кишечника, можуть
перешкоджати здатності організму засвоювати залізо. Також погане
поглинання заліза може бути пов'язане з вживанням певних
лікарських препаратів або з алкогольним або кофейним вживанням.
 Збільшений «викид» заліза з організму: Залізо може «викидатися» з
організму при зниженні кислотності шлункового соку, що
спричинює зниження поглинання заліза в кишечнику.
 Умови, які вимагають від організму вироблення більшої кількості
еритроцитів, наприклад хронічна хвороба нирок або серцева
недостатність, можуть збільшити попит на залізо та призвести до
дефіциту заліза.
 Донорство крові: регулярна здача крові також може спричинити
дефіцит заліза, оскільки це призводить до втрати червоних
кров’яних тілець.
 Генетичні фактори: У деяких випадках дефіцит заліза може бути
спричинений генетичними факторами, які впливають на залізообмін
в організмі.

3. Механізми внутрішньосудинного та внутрішньоклітинного гемолізу.

Гемоліз - це руйнування еритроцитів та звільнення гемоглобіну в кров.
В гемолітичних анеміях, гемоліз може відбуватися внутрішньосудинно
(інтраваскулярно) або внутрішньоклітинно (інтраклітинно).

 Внутрішньосудинний гемоліз виникає, коли еритроцити руйнуються

в кровоносних судинах. Це може бути викликано різними
факторами, такими як механічні травми, інфекції, аутоімунні
розлади (імунна система, може розпізнавати еритроцити як
чужорідний елемент та атакувати їх, автоімунна гемолітична анемія
є прикладом такого механізму), реакції на ліки або ж вплив хімічний
речовин (гемоліз може виникати внаслідок отруєння
отрутохімікатами, такими як арсен або свинець). При
внутрішньосудинному гемолізі еритроцити пошкоджуються і
викидають свій вміст, включаючи гемоглобін, у кров. Це може
 призвести до утворення гему та залізовмісних комплексів, які
можуть бути шкідливими для організму. Вивільнений гемоглобін
також може зв’язуватися з гаптоглобіном, білком, який допомагає
вивести гемоглобін із циркуляції та запобігти подальшому
пошкодженню організму.

 Внутрішньоклітинний гемоліз виникає, коли еритроцити

руйнуються в клітинах, таких як макрофаги в селезінці або печінці.
Цей процес також відомий як позасудинний гемоліз. У цьому
механізмі імунна система розпізнає старі або пошкоджені червоні
кров’яні тільця та видаляє їх із кровообігу. Процес видалення
включає фагоцитоз, або поглинання еритроцитів макрофагами.
Потім гемоглобін розщеплюється на гем і глобін, і залізо
переробляється, а гем перетворюється на білірубін і виводиться з
жовчю. Внутрішньоклітинний гемоліз може також виникати в
результаті генетичних дефектів (сфероцитоз є генетичною
аномалією, яка призводить до вироблення еритроцитів з
неправильною формою та мембраною, що може спричинити їх
руйнування)

Як внутрішньосудинний, так і внутрішньоклітинний гемоліз може

призвести до анемії, яка є зменшенням кількості еритроцитів в
організмі.