Модуль «Внутрішня медицина»

Змістовий модуль «Ведення хворих в гематологічній клініці»

Тема 3. Ведення пацієнта з лімфоаденопатією.
Варіант 2
1. Диференціальний діагноз неходжкінських лімфом.
Неходжкінські лімфоми (НХЛ) являють собою гетерогенну групу пухлин
лімфатичної системи, які розвиваються з лімфоцитів. Вони характеризуються
дифузною інфільтрацією лімфатичних вузлів і лімфатичних органів, а також
наявністю лімфаденопатії, системних симптомів (гарячка, схуднення, нічна
пітливість) та агресивним перебігом.
Диференціальний діагноз НЛ включає виключення інших пухлин
лімфатичної системи та органів, що можуть маніфестувати подібними
симптомами. Диференціальний діагноз неходжкінських лімфом може бути
складним, оскільки їх клітинна структура може бути схожою з клітинною
структурою інших злоякісних пухлин.

До диференціальної діагностики НЛ належать:

 Лімфома Ходжкіна - найчастіша лімфопроліферативна пухлина, що

уражає лімфатичні вузли та селезінку. Має більш сприятливий перебіг,
ніж НЛ. Лімфома Ходжкіна характеризується наявністю клітин Ріда-
Штернберга, має більш млявий перебіг, ніж НХЛ, і характеризується
безболісною лімфаденопатією, лихоманкою та втратою ваги.
 Первинна ефекторна Т-клітинна лімфома - рідкісна агресивна пухлина
з цитотоксичних Т-лімфоцитів. Має атипові Т-клітини великих
розмірів зі збільшеним ядром та скупченнями атипових лімфоцитів у
периваскулярних просторах. Характеризується ураженням шкіри,
печінки, гемофагоцитарним синдромом.
 Лімфома з клітин мантельної зони - виникає з В-лімфоцитів мантельної
зони лімфатичних вузлів. Характеризується наявністю клітин
мантельної зони з великими ядрами та потовщеним хроматином. Має
млявий перебіг і характеризується безболісною лімфаденопатією.
 До Т-клітинних лімфом належать різноманітні агресивні лімфоми, які
розвиваються з Т-клітин (Т-клітинна лімфома, анапластична
великоклітинна лімфома та ін.). Для них характерні дисеміновані
ураження, високий індекс проліферації та стійкість до хіміотерапії.
 До В-клітинних лімфом належать різноманітні агресивні лімфоми, які
розвиваються з В-клітин (дифузна великоклітинна В-клітинна лімфома,
фолікулярна лімфома, мантійно-клітинна лімфома та ін.). Вони
характеризуються дисемінованими ураженнями, високим індексом
проліферації та різною чутливістю до хіміотерапії.
  Волохатоклітинний лейкоз — це хронічний В-клітинний лейкоз, що
характеризується панцитопенією, спленомегалією та волосяними
клітинами в кістковому мозку.
 Хронічний лімфолейкоз — хронічний В-клітинний лейкоз, що
характеризується лімфоцитозом, лімфаденопатією та низьким індексом
проліферації.
 Саркома Капоші - пухлина з ендотеліальних клітин, що може уражати
шкіру та лімфатичні вузли. Проявляється у вигляді фіолетових вузлів
або плям.
 Метастази інших злоякісних пухлин (рак легень, меланома тощо) в
лімфатичні вузли.

2. Медикаментозне та немедикаментозне лікування хворих з

лімфоаденопатією.
Підхід до лікування залежить від основної причини збільшення лімфатичних
вузлів.
Медикаментозне лікування спрямоване на усунення основної причини
захворювання.
 Антибіотики: якщо лімфаденопатія спричинена бактеріальною
інфекцією, можна призначити курс антибіотиків, щоб очистити
інфекцію та зменшити набряк лімфатичних вузлів.
 Кортикостероїди: при лімфаденопатії, пов’язаній із запаленням,
кортикостероїди, такі як преднізон, можуть допомогти зменшити
запалення та полегшити симптоми. Зазвичай стероїди приймають
всередину протягом 7-10 днів.
 Імуносупресанти: при лімфаденопатії, спричиненій аутоімунним
станом, можна використовувати імунодепресанти для пригнічення
гіперактивної імунної системи.
 Противірусні препарати: якщо причиною є вірусна інфекція, як-от
мононуклеоз, противірусні препарати можуть допомогти в лікуванні
основної інфекції та, у свою чергу, зменшити набряк лімфатичних
вузлів.
 Хіміотерапія: у рідкісних випадках лімфоми або лейкемії може
знадобитися хіміотерапія для зменшення збільшених лімфатичних
вузлів.

Немедикаментозні методи включають:

 Хірургічне видалення показане при великих розмірах лімфатичних
вузлів, що спричиняють компресію судин або органів.
 Теплі компреси: застосування теплих вологих компресів до опухлих
лімфатичних вузлів може допомогти зменшити запалення та
полегшити біль. Робіть це протягом 10-15 хвилин 3-4 рази на день.
 Лікувальний масаж: ніжний масаж навколо лімфатичних вузлів
може допомогти покращити дренаж і зменшити набряк.
Використовуйте довгі погладжувальні рухи.
 Підйом: утримання ураженої ділянки вище рівня серця може
зменшити накопичення рідини.
 Відпочинок: додатковий відпочинок дозволяє організму зосередити
свою енергію на боротьбі з інфекцією та зменшенні запалення.
 Пункцію або дренаж абсцесів