1.

Дівчинка від першої вагітності, термінових пологів, народилася у синій

асфіксії, перебувала у вкрай тяжкому стані; були явища аспіраційної
пневмонії. З другого дня життя підвищилася температура до 38,8 С, на
5-й день життя виявлено двосторонній гнійний паротит, у зв'язку з чим
дитина була госпіталізована до хірургічної клініки. Пупковий залишок
відпав на 6-й день, і надалі рана гоїлася без ускладнень. Стан дитини
при надходженні був вкрай важким: в області інфільтрату зроблено
розрізи, отримано гнійний вміст, у сівбі з гною виділено патогенний
золотистий стафілокок. У аналізі крові: л. - 49,5 х 10 /л, нейтрофілоз зі
зсувом вліво до мієлоцитів (м.4%, ю.3%, п.6%, с.45%, лімф.35%,
мон.7%). У засіві крові золотистий патогенний стафілокок. Після
розрізів, на тлі антибіотикотерапії стан дівчинки дещо покращився,
хоча у легенях визначалися явища пневмонії. Через деякий час стан
знову погіршився, наросла задишка, періоральний ціаноз, збільшилися
розміри печінки та селезінки. У легенях визначалося справа скорочення
перкуторного звуку, а при аскультації ослаблене дихання. На
рентгенограмі легень на тлі значних інфільтративних змін праворуч
виявлено велику порожнину з горизонтальним рівнем, надалі при
повторному рентгенологічному дослідженні виявилася велика кількість
порожнин без горизонтальних рівнів та збільшення інфільтративних
змін в обох легенях. Гемограма вказувала на наростання анемії (Нв 78
г/л, ер. – 4,2 х 10/л); протеїнограма характеризувалася наростанням
альфа1 та альфа2 фракцій, загальна кількість білка знизилася до 48 г/л.
1. Сформулюйте діагноз.
Септикопіємія новонародженого
2. Складіть план лікування.
Організація спеціального догляду та вигодовування;
Вплив на збудника інфекції – антибіотикотерапія;
Ампіцилін + гентаміцин;
Ампіцилін + цефотаксим (особливо при ураженні нирок);
Ванкоміцин + гентаміцин або ампіцилін + цефуроксим )при підозрі на
стафілококову інфекцію);
Ампіцилін + цефотаксим + гентаміцин (при менінгіті);
При некротичному ентероколіті додатково призначають метронідазол.
 З 5-ї доби лікування з профілактичною метою додають флуконазол, а при
розвитку кандидозного сепсису – амфотерицин В, 5-флуороцитозин або
флуконазол;
Інфузійна терапія, зокрема з метою підтримання гемодинаміки (дофамін або
допутамін), об’єму циркулюючої крові (свіжозаморожена плазма), корекції
осмолярності плазми, дезінтоксикації, корекції порушень обмінних процесів,
тощо;
Респіраторні підтримка (за показанням);
Імунотерапія - використовують внутрішньовенне введення імуноглобулінів
(пентаглобін 500 мг/кг на добу протягом 3 діб, сандоглобін, інтерглобін тощо).;
Місцева санація гнійних вогнищ (за показанням);
Посиндромна та ситуаційна терапія.

2. Переношена дитина 41 тижні гестації, народжена шляхом кесарського

розтину. З перших хвилин життя з'явилися ознаки задухи. При
об'єктивному дослідженні: еквиваленти дихальної недостатності,
розрідження легеневого перкуторного тону, помірне розширення меж
серцевої тупості. Вказані клінічні ознаки суттєво зменшилися після 12
годин життя.
1. Який попередній діагноз?
Транзиторне тахіпное новонароджених.
2. Наведіть необхідні лабораторні та функціональні методи дослідження для
підтверження діагнозу.
Загальний аналіз крові, біохімічний моніторинг крові, газовий склад крові,
кислотно-лужний стан, рентгенографія органів грудної клітини.
3. З якими станами періоду новонародженості слід провести диференційну
діагностику?
СДР 1 типу, вроджені аномалії дихальної та серцево-судинної системи,
вроджені пневмонії.
4. Яка тактика неонатолога у даному випадку?
Допоміжна вентиляція легенів за допомогою маски, киснева терапія.
Медикаментозна терапія, як правило, не потрібна.