1.

Причини розвитку жовтяниці при лептоспірозі

Жовтяниця при лептоспірозі виникає внаслідок 1) прямої дії лептоспір на гепатоцити

(паренхіматозний компонент жовтяниці), 2)і за рахунок посиленого гемолізу еритроцитів
– надпечінкова жовтяниця.

2. Охарактеризувати температурну криву при бруцельозі

Вперші 3-4 днів продромального періоду - температурна крива без змін. Потім
температура тіла хворого збільшується до 38,5-39,5 °C упродовж 3-7 днів. У подальшому
температурна крива може бути різних типів:

1) хвилеподібна ("ундулююча"), властива головним чином бруцельозу овечо-козиного

типу;

2) ремітуюча,
3) інтермітуюча,
4) постійна (при якій коливання між ранковою та вечірньою температурою складає
меньше 1°), зустрічається рідше.
Упродовж перших 7-10 днів від початку хвороби характерна невідповідність між високою
температурною реакцією та доволі задовільним самопочуттям хворих, які у цей період
зберігають працездатність.
3. Алгоритм обстеження хворого при встановленні попереднього діагнозу гарячки
невідомого ґенезу

 Критерії діагнозу лихоманки неясного генезу:

1)температура тіла у пацієнта 38°З і вище;
2)тривалість- для дорослих - понад 3 тижнів для дітей - більше 8 днів
3)неможливість поставити діагноз після рутинного обстеження
4)патологічні симптоми- озноб,пітливість,відчуття нестачі повітря,біль у серці.
5)класифікація гарячки за характером, за рівнем , за типом підвищення температури;
 Діагностика гарячки включає:
1. загальний аналіз крові та сечі, коагулограму;
2. біохімічний аналіз крові (цукор, АЛТ, АСТ, СРБ, сіалові кислоти, загальний білок та
білкові фракції);
3. аспіриновий тест;
4. тригодинну термометрію;
5. реакцію Манту;
6. рентгенографію легень (виявлення туберкульозу, саркоїдозу, лімфоми,
лімфогрануломатозу);
7. ЕКГ; Ехокардіографію (виключення міксоми, ендокардиту);
8. УЗД черевної порожнини та нирок;
9. МРТ чи КТ головного мозку;
10. консультація гінеколога, невролога, ЛОР-лікаря.
 Додаткові дослдження:
1. мікробіологічне дослідження сечі, крові, мазка з носоглотки (дозволяє виявити
збудника інфекції); аналіз крові на внутрішньоутробні інфекції;
2. виділення вірусної культури із секретів організму, її ДНК, титрів вірусних антитіл
(дозволяє діагностувати цитомегаловірус, токсоплазмоз, герпес, вірус Епштейн-
Барра);
3. виявлення антитіл до ВІЛ (метод ензим – зчепленого імуносорбентного комплексу,
тест Вестерн – блот);
4. дослідження під мікроскопом товстого мазка крові (для виключення малярії);
5. дослідження крові на антинуклеарний фактор, LE-клітини (для виключення
системного червоного вовчаку);
6. проведення пункції кісткового мозку (для виключення лейкозу, лімфоми);
7. комп’ютерна томографія органів черевної порожнини (виключення пухлинних
процесів у нирках та малому тазі);
8. сцинтиграфія скелета (виявлення метастазів) та денситометрія (визначення щільності
кісткової тканини) при остеомієліті, злоякісних утвореннях;
9. дослідження шлунково-кишкового тракту методом променевої діагностики,
ендоскопії та біопсії (при запальних процесах, пухлинах у кишечнику);
10. проведення серологічних реакцій, у тому числі реакції непрямої гемаглютинації з
кишковою групою (при сальмонельозі, бруцельозі, хворобі Лайма, тифі);
11. збір даних про алергічні реакції на лікарські препарати (при підозрі на лікарську
хворобу); вивчення сімейного анамнезу щодо наявності спадкових захворювань
(наприклад, сімейної середземноморської лихоманки).

4. Клінічні критерії діагнозу геморагічна гарячка Крим-Конго

1) Гострий початок
2) Рання інтоксикація: швидке підвищення температури тіла до 39—41 , іноді з
вираженим ознобом; сильний головний біль; біль у суглобах, м’язах, попереку; ломота в
усьому тілі.
3) Різко виражений ДВЗ-синдром: петехіальний висип на шкірі, у цей час з’являється
енантема на слизових оболонках ротоглотки; геморагічний висип на шкірі й слизових
оболонках; гематоми в місцях ін’єкцій; шлунково- кишкова кровотеча, макрогематурія.
Тривалість кровотеч - 1-10 днів.
4) Двохвильова температурна крива - характерна ознака Крим-Конго геморагічної
гарячки : Тривалість початкового періоду - від 1 до 7 днів, температура тіла знижується
до субфебрильної на 1—2 дні (у цей період розвивається геморагічний синдром із
подальшим підвищенням температури тіла до фебрильної).
5) Лейкопенія, гіпохромна анемія , тромбоцитопенія, анеозинофілія

5. Зміни в загальноклінічних аналізах у хворих на ГЛНС

1) ЗАК : визначають тромбоцитопенію, помірний лейкоцитоз, зростання кількості
плазматичних клітин, збільшення ШОЕ.
2) ЗАС : значно підвищується концентрація білка (аж до 60 г/л за добу), на початку
олігуричної стадії може виникати мікрогемагурія; в осаді виявляють гіалінові, зернисті,
еритроцитні циліндри, довгі грубі (“фібринні”) циліндри Дунаєвського, вакуолізовані
клітини ниркового епітелію (клітини Дунаєвського).
3) Біохімічне дослідження: зростає рівень залишкового азоту, підвищується
концентрація сечовини і креатиніну, зменшується кількість загального быка, наявні
гіпонатріємія і гіперкаліємія, помірно підвищується активність АлАТ і АсАТ.
4) Коагулограма : збільшується час кровотечі, тромбіновий час, активується
частковий тромбопластиновий час.

Ситуаційна задача 14

Хворого 43 років госпіталізовано з підозрою на ВГА на 6 день хвороби. З анамнезу

відомо, що захворів гостро, коли відчув мерзлякуватість, було запаморочення, Т тіла 39,0
С, нудило,1 раз було блювання, біль у жувальних та литкових м`язах. Виникали труднощі
при пересуванні. Приймав антипіретики та анальгетики без ефекту. На 4 день хвороби
помітив жовтяницю, потемнішала сеча, наступного дня з`явилась геморагічна висипка на
тулубі і кінцівках.

Під час огляду: у свідомості, адекватний, Т 37,2 С, язик сухий з білим нашаруванням,
шкіра та склери істеричні, є петехіальна висипка на спині та нижніх кінцівках. Дихання
жорстке, з обох боків у нижніх відділах – вологі хрипи, ЧД 32\хв. Тони серця ритмічні,
приглушені, пульс 110\хв., АТ 115\40 мм рт, ст. Пальпація м`язів стегон і гомілок посилює
біль. Близько доби не було сечовипускання.

1. Лептоспіроз, жовтянична форма, тяжкий ступінь(гепаторенальний та геморагічний

синдроми) Ускладнення: ГНН, стадія анурії.ГДН Іст. позагоспітальна нижньодольова
пневмонія
2. План діагностики :
1)Загальний аналіз крові
2)Загальний аналіз сечі(білок,циліндри,уробілін)
3)Аналіз крові на RW; на HBsAg
4)Аналіз калу на яйця гельмінтів
5)Копрограма,аналіз калу на приховану кров
5) Група крові, резус-фактор
6)Біохімічне дослідження(загальний білірубін і його фракції, АСАТ, АЛАТ, ЛФ, ГГТП
КФК,сечовини,креатиніну,глюкози, електролітів)
7) Темнопольна мікроскопія цитратної крові на виявлення лептоспір
8) Бактеріологічний метод – культивування лептоспір на спеціальних середовищах
Флетчера, Ферворта-Вольфа в темноті
9)Пульсоксиметрія , контроль сатурації
10)ЕКГ,ЕхоКГ
10) Рентгенологічне дослідження
12)УЗД ОЧП,заочеревинного простору
13)Серологічні методи – РМА - 1:100, РНГА - 1:80, ІФА - IgM до лептоспірозного
антигену з 3-4 дня.
14)Контроль:ЦВТ,АТ,ЧСС,ЧД
15) ПЛР
3. Лікування:
1)Обов´язкова госпіталізація в інтенсивне відділення
2)Ліжковий режим
3)дієта 7,500 мл
4)Катетеризація центральної вени,сечовий катетер
5)Оксигенація підігрітим зволоженим киснем
6)Бензинпеніцилін натрієва сіль 1,5 млн.ОД в/в 6 р а день(перед введенням проба на
чутливість)
7)40% глюкоза, Реосорбілакт 400 мл в/в , 0,9 %.Na Cl 400 мл в/в 1 р на день
8)Рінгер розчин 200 мл,в/в1 р на добу
9)Преднізолон 90 мг(3 мл) в/в 2 р на день
10)Допамін 10 мл (200 мг) в/в в 200 мл NaCl в/в 1 р на добу
11)Інфунгал 1 г в 100 мл води для ін´єкції в/в 1 р на добу
12)Контрикал 100000 ОД в/в 1 р на добу
13)Фуросемід 40 мг в/в 2 р на день
14)Омепразол 40 мг в 10 мл 0,9 %.Na Cl в/в 1 р на день
15)Ацетилцистеїн 200 мг в 100 мл води 3 р на день
16)Аскорбінова кислота10% 5мл в/в 1 р на день