1. Які відмінності справжнього та несправжнього крупу?

Не справжній:
раптово на висоті хвороби, тільки у дітей,(сппазм), справжній дифтерія,
кашлюк( набряк)
2. Які ускладнення грипу можуть привести до смерті в перші дні хвороби?набряк
мозку, крововилив у мозок, синдром Рея, синдром раптової смерті, неспр.круп.
3. Як і в які терміни проводиться екстрена профілактика грипу. Після появи
першого хворого в близькому оточенні ремантадин 0,05г. 1р/добу 7 днів, оксолінова
мазь 0,25% 2р/день(у період епідемії, діти дошкільного віку інтерферон 5кр 2р/д
закапувати в ніс з інтервалом 6 годин,марлева маска.
4. Виберіть, який відділ респіраторного тракту найбільше уражається при
парагрипі у дорослих (гортань, трахея, бронхи, альвеоли)? Гортань
5. Найбільш типові форми аденовірусної інфекції у дорослих (не менше 2-х)
Аденовірусні ГРЗ(риніт, фарингіт, тонзиліт), аденовірусна пневмонія,
фарингоконюктивальна гарячка, епідемічний кератоконюнктивіт.
6. Основні клінічні відмінності грипу та парагрипу у дорослих. Парагрип-
розвивається поступово, спокійна гемограма, вражає переважно гортань. Грип
навпаки, лейкопенія з відносним лейкоцитозом,вражає трахею.
7. Охарактеризуйте гарячку при неускладненому грипі (характер появи,
тривалість)різкий підйом, тривалість близько 5-7 днів.
8. Які збудники закономірно викликають кон’юнктивіт (не менше 2-х)?
аденовіруси, ентеровіруси, лептоспіроз, герпесвірус.
9. Основні клінічні прояви першої доби типового грипу у дорослих..спочатку я
вища інтоксикації переважають над катаральними явищами. Обличчя залаканої
дитини, гіперемія з ціанозом со рот. пор.
10. Опишіть скарги хворого у першу добу типового грипу. Озноб, різкий
головний та мязовий біль, слабкість, розбитість, пітливість.
11. Які структури найбільше вражає респіраторно-синцитіальний вірус?
бронхіоли
12. Специфічна діагностика грипу кров на РТГА з грипозним діагностикумом
у динаміці, мазок с носоглотки на РНІФ на визначення вірусу грипу, плр?
13. Лікування неускладненого середньотяжкого грипу. Ліжковий, №15,
ремантадин 0,1г 3р/д, протирання розчином оцту ),0,25%-0,5%, аскорутин 1т 3р/д, 6
днів,тавегіл 0,001г 2р день, метилурацил 0,5 г 4р/д 4-5д, пертусин по 1 стол.л. 3р/д.
нафтизин.
14. Перелічіть не менше 4-х ускладнень грипу? Токс.гемор. набряк легень,
несправжній круп, гломерулонефрит, набряк мозку, с-м Гиена-Баре, пневмонії.
15. Клінічні особливості парагрипу у дорослих (характеристика гарячки й
інтоксикації, переважне ураження якого відділу респіраторного тракту відбувається)початок
поступовий, Т не перевищує 38, незначні явища інтоксикації, гортань.
16. Розташуйте відповідність збудників грипу, парагрипу, аденовірусної,
респіраторно-синцитіальної інфекції тим відділам респіраторного тракту, які найбільше
уражаються при цих інфекціях у дорослих (аденовірус-глотка,парагрип-гортань,грип-
трахея,рс-бронхіоли)?
17. Клінічні діагностичні критерії типового грипу. Ломота в тілі, озноб, сухий
кашель, температура висока.лейкопенія відносний лейкоцитоз
18. Основні симптоми при типовій формі аденовірусної інфекції у дорослих
кон’юнктивіт, фарингіт, риніт, різь в очах, підвищення температури.
19. Характеристика висоти гарячки та її тривалості при середньотяжкому грипі
різкий підйом, тривалість близько 5-7 днів.
20. Які інфекційні хвороби перебігають з гарячкою, яка відповідає критерію
"тривалої гарячки невідомого генезу" (не менше 4-х)? черевний тиф, малярія, амебіаз,
мононуклеоз, герпесвірусні інфції, туберкульоз, віл.
21. Характеристика ураження ЦНС при висипному тифі. Період розпалу-
дезорієнтація, збудження, агресія, марення,галюцинації, елементи негативізму,
агентивний синдром, ураження різ відділів переф. Нер. с-ми., потім збудження
змінюється на загальмованість.
22. Що таке хвороба Брила? Ендогенний рецидив епідемічного висипного
тифу.
23. Характеристика висипу при висипному тифі (час появи, характерні елементи
висипки) на 4-5 день на висоті температури, висипка поліморфна( петехії, розеоли)
24. Що таке симптом Кіарі – Авцина при висипному тифі? До появи висипки на
перехідній складці кон'юнктиви виникають дрібнокрапкові крововиливи
25. Перелічіть не менше 4-х рикетсіозів ендемічний епідемічний висипний
тиф, хвороба бриля, везикульозний рикетсіоз,
26. Опишіть головний шкірний симптом при хворобі Лайма.1 мігруюча
(локальна) еритема,2вторинні (дисиміновані) еритеми ІІІ стадія хрон. Атрофіч.
Дермат.
27. Етіотропне лікування хвороби Лайма. Антибіотики тетрациклін до 1г на
добу, доксициклін 0,2г на добу 20-40 днів,пеніцилін 20000000 ОД (вагітним)
28. Які системи в організмі людині закономірно уражаються при хворобі Лайма?
Опорно-руховий апарат, нервова, лімфатична, серце, очі,печінка,дихальна сма.
29. Перелічіть не менше 4-х нематодозів, які зустрічаються в Україні ентеробіоз,
трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз
30. Укажіть локалізацію збудника бичачого ціп’яка (теніарінхусу) в організмі
людини. Товста кишка.
31. Які гельмінтози (не менше2-х) можуть передаватися людині при вживанні в
їжу свинячого м’яса?
32. Клінічні прояви трихінельозу у розпал хвороби. Набряк повік та обличчя,
мязовий біль, пропасниця, поліморфний висип(свербить). Сухий кашель з
астматичним компонентом.
33. Чим відрізняються геогельмінти від біогельмінтів?геогельмінтам не треба
проміжний хазяїн( аскаридоз, ентеробіоз), біоГ. (опісторхоз) 2 проміжних.
64. Перелічіть основні клінічні прояви, що вказують на тяжкий перебіг вірусного
гепатиту В (не менш 3-х)
Порушення психічного статусу( поруш.сну, дратівливість/в’ялість…), наростання
жовтяниці, поява геморрагічного синдрому.
65. Лабораторні маркери гострого вірусного гепатиту В
HBs Ag?, анти-HBc Ig M, ДНК HBV
66. Які основні лабораторні показники необхідно досліджувати для диференціації
печінкової та надпечінкової жовтяниць?
Загальний аналіз крові (при надпечінковій-анемія), прямий і непрямий білірубін,
стеркобілін у калі (при надпечінковій)
67. Можливі наслідки вірусного гепатиту В?
Видужання, хронічний гепатит, цироз, первинний рак печінки
68. Серологічний маркер, який підтверджує діагноз «Вірусний гепатит А»
Анти-HAV IgM
69. Як змінюється співвідношення фракцій білірубіна, активність АлАТ й АсАТ при
вірусному гепатиті В при розвитку фульмінантної форми?
Білірубін збільш. (за рах.прямого), АлАТ зменшується, АсАТ збільш. (стає більше ніж
АлАТ, їх співвідношення ~=1)
70. Укажіть, як зміни характерні для основних показників видільної функції печінки
в розпал типового перебігу вірусного гепатиту
Білірубін у крові підвищується, за рахунок прямого; підвищення в сечі жовчних
пігментів та уробіліну (у разі повного холестазу сеча темна за рах. розчинного
 прямого білірубіну, уробілін зникає) стеркобілін- відсутній в калі; ЛФ під час поруш.
відтоку жовчі- підвищується у крові
71. Особливості клінічного перебігу вірусного гепатиту С
Початок захворювання поступовий, часто без вираженого продрому. Перебіг
переважно легкий. Ступінь вираженості жовтяниці, інтоксикаційного синдрому,
збільшення і щільності печінки часто не корелюють. Хронізація процесу в
більшості хворих. Захв. перебігає з періодичними ферментативними
загостреннями
72. Які збудники зазвичай передаються парентеральним шляхом (не менш 4-х)
Вірус ВІЛ, вірус гепатиту С (HCV), збудники малярії (Plasmodium vivax, Pl. ovale, Pl.
malariae, Pl. falciparum), лейшманії
73. Варіанти переджовтяничного періоду гострого вірусного гепатиту В
Артралгічний, диспепсичний, алергічний, астеновегетативний, змішаний
74. Які збудники, крім вірусів гепатитів, можуть викликати ураження печінки та
жовтяницю? Назвати не менш 2-х
Збудники малярії (Plasmodium vivax, Pl. ovale, Pl. malariae, Pl. falciparum), лептоспіри,
збудник жовтої гарячки (арбовірус роду Flavivirus)
75. Клінічні варіанти перебігу переджовтяничного періоду вірусного гепатиту А
Грипоподібний (загальноінтоксикаційний), диспепсичний, астеновегетативний,
змішаний
76. Які фракції загального білірубіна переважають при надпечінковій, печінковій
та підпечінковій жовтяниці?
Надпечінкова- непрямий, підпечінкова- прямий, печінкова- 50:50 прямий і непрямий
77. Які вірусні гепатити бувають у наркоманів з урахуванням механізму передачі?
Вірусний гепатит В, D, C.
78. Як змінюються фракції білірубіну, активність АлАТ та АсАТ при
фульмінантному перебігу вірусного гепатиту В?
Білірубін збільш. (за рах.прямого), АлАТ зменшується АсАТ збільш. (стає більше ніж
АлАТ, їх співвідношення ~=1)
79. Відмінності переджовтяничного періоду при вірусному гепатиті А від такого при
вірусному гепатиті В
При ВГА- псевдогрипозний вар., початок гострий, пропасниця,
загальноінтоксикаційний синдром, в останні дні- відс. апетиту, важкість у
епігастрії, нудота; або диспепсичний вар. Без пропасниці. Тривалість 3-6 днів
ВГВ- поступовий початок, без пропасниці, часті вар.- артралгічний, диспепсичний,
алергічний. 3 дні- 3 тижні.
80. При якому вірусному гепатиті основним варіантом перебігу переджовтяничного
періоду є псевдогрипозний?
ВГА
81. Опишіть два варіанти спільного перебігу вірусного гепатиту В з вірусним
гепатитом D?
1-коінфекція, внаслідок одночасного зараження HBV і HDV. Коротший інкубаційний
період, у переджовтяничний період часто підвищення t, біль у правому підребер’ї і
надчеревній діл, рано з,являється і тривало зберіг., жовтяничний- субфебр.,
поліморфний висип
2-суперінфекція, нашарування HDV-інфекції на ВГВ, хвилеподібний перебіг, х-на тріада:
озноб, підвищення t, набряково-асцитичний синдром. Швидкий перехід хронічний
гепатит, потім у цироз.
82. Зміни загального аналізу крові в розпалі типового перебігу вірусного гепатиту
В
Помірна лейкопенія, лімфомоноцитоз, зсув ф-ли вліво. ШОЕ норм. або уповільнена
внаслідок порушення співвідношення білків
83. Які антигени розрізняють у вірусу гепатиту В
HBs-Ag – поверхневий антиген, HBe-Ag, HBc-Ag
84. Особливості перебігу вірусного гепатиту С (гострота хвороби, тривалість,
наслідки)
Початок захворювання поступовий, часто без вираженого продрому. Перебіг
переважно легкий. Ступінь вираженості жовтяниці, інтоксикаційного синдрому,
збільшення і щільності печінки часто не корелюють. Хронізація процесу в
більшості хворих. Захв. перебігає з періодичними ферментативними
загостреннями. Повільне прогресування- через 8-10 років- хронічний гепатит;
цироз печінки і гепатоцеллюлярна карцинома- через 1,5 і 2-2,5 десятиріччя
відповідно
85. Зміни загального аналізу крові у розпал вірусного гепатиту А
Помірна лейкопенія, лімфомоноцитоз, зсув ф-ли вліво. ШОЕ норм. або уповільнена
внаслідок порушення співвідношення білків
86. Відмінності переджовтяничного періоду вірусного гепатиту А від такого при
вірусному гепатиті В (гострота початку, тривалість, основний варіант перебігу)?
При ВГА- псевдогрипозний вар., початок гострий, пропасниця,
загальноінтоксикаційний синдром, в останні дні- відс. апетиту, важкість у
епігастрії, нудота; або диспепсичний вар. Без пропасниці. Тривалість 3-6 днів
ВГВ- поступовий початок, без пропасниці, часті вар.- артралгічний, диспепсичний,
алергічний. 3 дні- 3 тижні
87. Наслідки вірусного гепатиту В
Видужання, хронічний гепатит, цироз, первинний рак печінки
88. Специфічна лабораторна діагностика вірусного гепатиту С
Кров на ІФА для виявлення анти-HCV антитіл (IgM і Ig G)
Кров на ПЛР до РНК HCV
Кров на ЦІК, кров на імуноблот до білків вір. геп. С- ?
89. Характеристика пульсу у розпал жовтяниці при типовому перебігу вірусних
гепатитів
Відносна брадикардія
90. Перелічіть не менше 4-х збудників харчової токсикоінфекції
E. coli, Proteus, Cl. Perfringens, Staphylococcus
91. Основні клінічні особливості стафілококової харчової токсикоінфекції
Інкуб. період- 2-8 год., початок гострий, 1-ші с-ми- різкий, часто нападоподібний біль у
животі в епігастрії, часто за ходом кишки, тенезми відсутні, нудота, блювота
(часто повторна), діарейний синдром помірний або не виражений, випорожнення не
втрачають калового х-ру, гіповолемія не характерна, виражений загально
інтоксикаційний синдром (до ІТШ), t- норм. І субфебрильна, тривалість пропасниці-
к-ка год.- 1 доба, трив. Клін.проявів- к-ка год.1 доба.
92. Невідкладна допомога при харчовій токсикоінфекції
Промивання шлунка і кишечника теплими розчинами 0,02-0,1% калію перманганату або
3-5% натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод. За відсутності блювання і
вираж. зневоднення- тепле питво (ораліт, чай з аскорбіновою к-тою), ознаки
зневодн.- регідратац. терапія
93. Невідкладна допомога при харчовій токсикоінфекції
94. Специфічна лабораторна діагностика шигельозу
Бактеріологічне дослідження- бак. посів фекалій на виділення шигел, при важкому
перебігу- посів крові. Виявлення шигельозного антигену методом РІА у зависі
нативних випорожнень. Серологічні методи- РА, РНГА, РПГА для виявлення
антитіл (Ig M і Ig G?) до збудника шигельозу
95. Які лабораторні показники особливо необхідно контролювати при лікуванні
холери?
Гематокрит, Рівень глюкози в крові, загальний білок і фракції, електроліти плазми
крові- Na, K, Cl, КОС, відносна густина плазми крові, залишковий азот, креатинін,
білок в сечі
96. Чи призначаються антибактерійні засоби при легкому перебігу шигельозу?
Ні
97. Основні клінічні прояви типової форми шигельозу
Гострий початок (продром. період-1-2 доби, озноб, заг.слабкість), біль у животі,
нерідко переймоподібний, що локалізується переважно у лівій здухвинній ділянці,
домішки слизу і крові в калі, тенезми . Згодом випорожнення змінюють х-
р-«ректальний плювок»- згусток з каламутного слизу і крові, 20-25р/д Пропасниця
від субфебр. до 40, max на 2-й день хвороби, триває 4-5 днів, зниж. скороченим
лізисом. Заг. інтоксикація
98. Опишіть клінічні ознаки дистального коліту при типовому шигельозі (характер
болю, випорожнень)
Періодичний переймоподібний біль у животі, що зміщується у ліву здухвинну ділянку,
супроводжується позивами на дефекацію (тенезми), після неї трохи затихає.
Випорожнення з домішками слизу і крові, у невеликій к-кості- «ректальний плювок»,
20-25 разів на добу
99. Основні прояви з боку кишечнику при типовому шигельозі
Випорожнення з домішками слизу і крові, у невеликій к-кості- «ректальний плювок»,
20-25 разів на добу
При пальпації- спазм, Ущільнення і болісність товстої кишки, особливо сигмоподібної
(щільний болісний малорухомий шнур Д до 1 см) після пальпації- несправжні позиви
на деф., кров’янисті випорожнення зі слизом.
100. Патогенетичне обґрунтування переймоподібного болю у животі при шигельозі
Завдяки виразкоутворенню подразнення нервових сплетень у слизовій оболонці
стінки кишечника (товстої кишки)
101. Основні клінічні форми шигельозів
Гастроентероколітична, ентероколітична, колітична
102. Специфічна лабораторна діагностика шигельозу
Бактеріологічне дослідження- бак. посів фекалій на виділення шигел, при важкому
перебігу- посів крові. Виявлення шигельозного антигену методом РІА у зависі
нативних випорожнень. Серологічні методи- РА, РНГА, РПГА для виявлення
антитіл (Ig M і Ig G?) до збудника шигельозу
103. Лікування легкої форми холери
Регідратація- перорально глюкозосольова суміш «Ораліт» (2-3л?)
Тетрациклін ( по 0,5 г 4 р/д) або доксициклін (200 мг 1 р/д) протягом 5 діб
104. Які препарати застосовуються для етіотропного лікування шигельозів в
сучасних умовах?
Нітрофурани, похідні 8-оксихінолону (мексаформ, інтестопан)
Фуразолідон 5-10 мг/кг всередину після їди, розділивши добову дозу на 4 прийоми, 5
днів.
Неграм або невіграмон усередину по 1 г 4 р/д 5-7 днів
Норфлоксацин, офлоксацин, ципрофлоксацин.
Важка септ. форма- ампіцилін парентерально за 4 прйоми у доб. Дозі 100-150 мг/кг, 5-7
днів.
105. Основні ускладнення шигельозу (не менше 2-х)
ІТШ, (важкий перебіг гастро ентероколітичної форми Ш. Зонне- гіповолемічний шок) ,
перитоніт, інвагінація тонкої або товстої кишки, масивна кишкова кровотеча,
гнійні менінгіт, менінгоенцефаліт, абсцеси мозку, шигельозні ураж. сечовивідних
шляхів- уретрит, цистит. Випадання прямої кишки, тріщини заднього проходу.
Артрити.
106. Які зміни в копроцитограмі відзначаються у хворого на тяжку типову форму
шигельозу?
Незмінені і мало змінені еритроцити і лейкоцити вкривають все поле зору, слиз.
107. Черговість блювання та діареї при типовій холері
Блювання після діареЇ
108. Характеристика випорожнень при типовій формі холери
У великій кількості, за 1 раз- приблизно 500 мл, водянистого вигляду, не мають
запаху, наявність плаваючих пластівців (грудочки слизу і клітини епітелію),
нагадують рисовий відвар.
109. Чи є характерною для типової холери гарячка?
Ні
110. На що спрямовано в першу чергу лікування при холері?
Регідратаційна терапія
111. Локалізація основного патологічного процесу при холері
Тонка кишка
112. Лікування дегідратаційного шоку при холері (укажіть основні препарати,
швидкість і шлях введення)
Глюкозо-сольова суміш «Ораліт» 1 порошок на 1 літр води(39-40град.С) перорально-
легка форма. Розчини «Дисіль» Трисіль, Квартасіль, Ацесіль, Хлосіль, Лактасіль
в/венно протягом 1-ї год. 5 л, перші 1,5-2л струминно 100-120 крапель за 1 хв, у
подальшому-до 50-70 крапель за 1 хв.
113. Характеристика блювання та блювотних мас при типовій холері?
З”являється після діареї; виникає без попередньої нудоти, раптово; дуже сильне,
фонтаном; не супроводжується болем у животі. 1-ші порції блювотних мас
містять залишки їжі, забарвлені жовчю, у подальшому блюв. стає багаторазовим,
іноді-неспинним.
114. Як проводиться лікування хворих холерою без блювання й ознак
дегідратаційного шоку
Регідратація- перорально глюкозосольова суміш «Ораліт» 2-3 л
Тетрациклін ( по 0,5 г 4 р/д) або доксициклін (200 мг 1 р/д) протягом 5 діб
115. Особливості температурної реакції та діареї при типовій холері T тіла-
нормальна і навіть знижена тим значніше, чим різкіше виражене зневоднення.
Діарея- раптово, без болю, випорожнення у великій кількості, водянистого вигляду,
не мають запаху, наявність плаваючих пластівців (грудочки слизу і клітини
епітелію), нагадують рисовий відвар.
116. Які інфекційні захворювання перебігають з переважним ураженням тонкої
кишки? (назвати не менш 4-х)
Сальмонельоз, холера, черевний тиф, кишковий ієрсиніоз
117. Чи потрібне антибактерійне лікування при середньотяжкому перебігу
гастроінтестінальної форми сальмонельозу?
Ні
118. Невідкладна допомога при середньотяжкому перебігу гастроінтестінального
варіанту сальмонельозу
Промивання шлунка і кишечника теплими розчинами 0,02-0,1% калію перманганату або
3-5% натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод.
Глюкоза 5 % 500 мл в/венно крапельно
Ацесіль 500 мл в/венно крапельно 2 р/добу
перорально глюкозосольова суміш «Ораліт»
?- Індометацин 50 мг 1 р/добу
119. Які лабораторні дослідження необхідно зробити, щоб підтвердити діагноз
«сальмонельоз» (з урахуванням клінічної форми)?
Гастроінтестинальна форма- КОС, рівень електролітів, глюкози. Бак. посів
блювотних мас, промивних вод шлунка, сечі, калу крові ( як при
гастроінтестинальній, так і при генералізованій формах) ,спинномозковой рідини
за наявності менінгеального синдрому на виділення сальмонел.
?- Кров на РА / РЗК/ РНГА для виявлення антитіл до сальмонел у динаміці.
120. Клінічна класифікація сальмонельозів
-гастроінтестинальна, локалізована форма (гастритичний, гастроентеритичний,
гастроентероколітичний, ентероколітичний варіанти)
-генералізована (тифоподібний і септикопіємічний варіанти)
- бактеріоносійство- гостре(до 3 міс), хронічне (понад 3 міс.), транзиторне.
-субклінічна (безсимптомна)
121. Невідкладна допомога хворим з середньотяжким перебігом
гастроінтестінальної форми сальмонельоз
Промивання шлунка і кишечника теплими розчинами 0,02-0,1% калію перманганату або
3-5% натрію гідрокарбонату до чистих промивних вод.
Глюкоза 5 % 500 мл в/венно крапельно
Ацесіль 500 мл в/венно крапельно 2 р/добу
перорально глюкозосольова суміш «Ораліт»
?- Індометацин 50 мг 1 р/добу

122. Принципи лікування дегідратаційного шоку при кишкових інфекціях

1 ступ.- відсутність нудоти, блювання- рясне тепле пиття 2-3 л/добу, пероральна
регідратація, р-ни Регідрон (1 порошок на 1 л)- пити до 3 л на добу, Ораліт (1
порошок на 1 л)
2 ступ.-пероральна регідр. + симптоматична терапія
3 ступ.- пероральна і в/венна регідратація (сольові р-ни- Ацесіль, Трисіль…)
4 ступ- в/венна регідр.
123. Зміни у загальному аналізу крові у розпал типового черевного тифу
Лейкопенія, лімфоцитоз, анеозинофілія, тромбоцитопенія, ШОЕ збільшена. Важкий і
тривалий перебіг- панцитопенія.
124. Етіотропне лікування типового черевного тифу (препарати, дози, тривалість)
Левоміцетин 0,75 4 рази на добу у таб. (непритомний стан- в/м ’язове введення
левоміцетину сукцинату по 1 г 3 рази на добу
При не перенос.- ампіцилін до 4-6 г/добу
Бісептол-480 по 2 таб. 2 р/добу.
Антибактерійна тер.- увесь період пропасниці і ще 10 днів за нормальної
температури
125. Що характерне для розпалу типового черевного тифу: затримка випорожнень
чи діарея?
Затримка випорожнень
126. Специфічні кишкові ускладнення черевного тифу
Перфорація кишечнику, кровотеча, перитоніт, апендицит
127. Які стадії патоморфологічних змін у кишечнику виділяють при черевному тифі?
мозкоподібне набухання 1й тиж, 2й т місцевих некрозів 3й тиж.- відторгнення
некротичних мас і утворення виразок. 4й тиж –повне очищення виразок.5й тиж –
загоєння виразок.
128. Особливості гарячки при черевному тифі в типових випадках (гострота
зростання, характеристика добових змін, тривалість)гарячка 1)крива Вундерліха
поступове (протягом 4-6 днів)наростання температури, потім протягом 1-3 тиж
t постійно тримається високою з перепадами між ранковою і вечірньою менш як 1
С, а потім відбувається поступове (протягом тижня) її зниження до норми.2) крива
Бот кінська (хвилеподібна) в межах першої хвилі t може набувати характеру
 continua, потім знижуватися на 1,5-2 С на 1-3 дні, не досягаючи норми, а потім знову
підвищується,формуючи чергову хвилю. При цьому на фоні другої хвилі пропасниці
вона може залишитисяпостійною або набувати ремітуючого характеру.
129. Характеристика пульсу при типовому черевному тифі? Пульс звичайно
відстає від t (відносна брадикардія).Але у тому випадку, коли починається
кровотеча, виникає компенсаторна тахікардія,що на t листку.Звичайно це буває на
3-му тижні хвороби
130. Яке дослідження найбільш переконливе підтверджує діагноз «черевний
тиф»? Реакція Відаля в титрі 1:200 у подальшому наростанні; гемопультура.
131. Який добовий тип гарячки характерний для періоду розпалу типового перебігу
черевного тифу? Поступове підвищення +- “розігрівання” пропасниця переважно
постійного типу
132. Діагностичні клінічні критерії черевного тифу (не менше 4-х) 1)поступовий
початок захворювання; 2) тривалу пропасницю,переважно постійного типу, 3)
наявність тріади провідних клінічних симптомів у початковий період, 4)
пропасниця,безсоння, головна біль.
133. Характеристика висипу при черевному тифі (термін появи, локалізація,
елемент висипки Висип: відсутність на обличчі, розеольозний характер,розміщення
їх на блідій шкірі,локалізується на животі.
134. Що характерне для розпалу ботулізму: м’язовий гіпертонус чи слабкість?
Мязова слабкість.Слабкість прогресує. У розпал хвороби особливо чітко помітне
переважне ураження мязів шиї і кінцівок. За важкого перебігу хворі неспроможні
самостійно пересуватися, вони буквально ”висять” на тих,что їх
супроводжує.Мязова сила в руках різкоослаблена,хворий неспроможній підняти руку
(вона падає, як батіг),неспроможний стиснути руку співрозмовнику.Якщо хворий
сидить , то голова опущена,йому нелегко утримати її,вона буквально падає на
груди.
135. Перелічіть окулярні прояви у розпал тяжкого ботулізму Птоз , мідріаз,
анізокорія, косоокість, неможливість читання.
136. Що є характерним для розпалу ботулізму: міоз чи мідріаз?
137. Які продукти небезпечні по можливості зараження ботулізмом? Ковбаси,
буженіна, консерви мясні й овочеві,консервовані гриби (особливо консерви із
бомбажних банок), риба (копчена).
138. Які зміни з боку органів дигестивної системи спостерігаються в розпал
ботулізму? Підвищена стомлюваність, мязова слабкість,запаморочення,порушення
салівацій зору, бульбарні симптоми, порушення дихання,сечовиділення, ураження
черепних нервів
139. Невідкладна допомога при ботулізмі Промивання шлунку і
кишечника.Введення протиботулістичної сироватки, дегідраційна терапія з
форсованим діорезом.
140. Які основні симптоми характеризують зміни зору при типовій формі ботулізму?
Порушення зору – один із найяскравіших ранніх симптомів ботулізму, - не
спроможність читати текст, що лежить перед ним,Але добре бачить спочатку
предмети, розташовані вдалині, гострота зору прогресуюче знижується, іноді
катастрофічно швидко, виникає двоїння предметів, привертають увагу широкі
зіниці, порушення конвергенції, зявляється птоз верхньої повіки, очна щілина
звужена, іноді виявляється збіжна або розбіжна косоокість.
141.
142. Опишіть основні клінічні прояви з боку органів живота у розпал ботулізму
Ознаки ураження травного тракту: нудота, блювання, послаблення випорожнень.
Особливістю ботулінічного гастроентериту є короткочасність(1-2 рази
блювота, 1-3 рази послаблення випорожнень).Блювання, розлад випорожнень
 можуть супроводжуватись незначним болем у животі(епігастральна ділянка). Дуже
швидко нудота, блювання, пронос припиняються і настає стадія парезу
кишечнику: зявляються здуття живота, запір, іноді виникає біль у животі. Швидко
наростаючим може бути метеоризм у поєднанні з повним “мовчанням” кишечнику
під час аускультації.
143. Перелічіть кишкові інфекції, що зустрічаються в Україні (не менш 4-х)
Бутулізм, харчові токсикоінфекції, шигельоз, сальмонельоз.
144. Характеристика висипу при псевдотуберкульозі (термін появи, локалізація,
основний елемент висипки) Дрібноточкоий може бути на стопох і долонях з
геморагічнимиелементами.
145. Основні клінічні ознаки типового генералізованого псевдотуберкульозу
Гепатоспленомегалія, лихоманка, дрібноточковий висип.
146. Які три хвороби викликаються ієрсиніями? Псевдотуберкульоз,кишковий
ієрсиніоз.
147. Перечисліть не менше 4-х інфекцій, які передаються трансмісивним
механізмом передачі Малярія vivax, тропічна, ovale – малярія чотиридена
148. Основні клінічні форми ентеровірусної інфекції (не менш 4-х) Асептичний
аменгіт, герпангіна , везикулярний стамотит, гострийпаренгит
149. Специфічна лабораторна діагностика малярії Кров на паразитоносійство
на малярію(мазок і товста капля).
150. Назвіть групи препаратів для етіотропного лікування малярії
Гематошизотропні,гістошизотропні,гематотропні.
151. При якому виді малярії може розвитися малярійна кома?Тропічна.
152. При якому виді малярії швидко прогресує анемія? Чому? Тропічна.Висока
паразитемія з розрухою.
153. Основні ускладнення тропічної малярії Кома,анемія.
154. Які види плазмодіїв викликають малярію у людини? Plasmodium vivax, ovale/
malariae, falciparum
155. Чим обумовлені пізні рецидиви при vivax-малярії? Наявність брадіс
паразоїдів
156. . Перелічіть стадії малярійного пароксизму Озноб, жар, піт
157. Характерні зміни загального аналізу крові у розпал тропічної малярії
Нормохромна анемія, лейкоцитоз з паличко ядерним зрушенням, тромбоцитопенія,
лімфоцитоз, збільшення ШОЕ
158. Який препарат завжди застосовується для лікування малярійної коми при
тропічній малярії? Хінін
159. Тривалість еритроцитарної шизогонії при різних видах малярії Відповідає
кратності нападів. У разі триденної та тропічної малярії триває 48 год, чотириденної – 72
год, визначаючи як час і тривалість гарячки, так і її періодичність
160. Перелічіть основні клінічні форми менінгококової інфекції Локалізовані форми
(менінгококоносійство, назофарингіт), генералізовані (менінгококцемія типова і атипова,
менінгококовий менінгіт), комбіновані (менінгококовий менінгоенцефаліт +
менінгококцемія)
161. Характеристика ліквору при серозному менінгіті прозорий, опалесцюючий, витікає
під підвищеним тиском, лімфоцитарний цироз, клітинно-білкова дисоціація
162. Основні ускладнення менінгококового менінгіту Гостре набухання і набряк мозку,
уклинення довгастого мозку у великий потиличний отвір, синдром церебральної
гіпотензії, епендиматит, субдуральний випіт, раптова смерть, глухота, зиження інтелекту,
гідроцефалія, епілепсія
163. Характеристика ліквору при менінгококовому менінгіті в періоді розпалу
Каламутний, 80-90% нейтрофіли, диплококи внутрішньоклітинно у нейтрофілах, клітинно-
білкова дисоціація, помірно зижений рівень глюкози, реакція Нонне-Апельта++++
164. Основні клінічні ознаки вклинення довгастого мозку у великий потиличний отвір
при менінгококовому менінгіті Гіперемія і ціаноз обличчя, тоніко-клонічні судоми,
згасають кореальні рефлекси, з’являється дихання Чейна-Стокса. Смерть на фоні
зупинки дихання.
165. Специфічна діагностика менінгококового менінгіту Пункція спинномозкової рідини
ПЛР, мікроскопія, посів, антитіла на РПГА
166. Особливості висипань при менінгококцемії (терміни появи, характер, основна
локалізація у дорослих) в перший день/години, неправильна зірчаста форма, розміри
від дрібних петехій до великих екхімозів діаметром у кілька сантиметрів, елементи
щільнуваті на дотик. Може вкривати увесь тулуб і кінцівки. Набуває характеру поширених
крововиливів з нерівними, але досить чіткими контурами у вигляді «трупних плям»
167. Як класифікуються за змінами ліквору менінгіти? Серозний, гнійний, геморагічний
(субарахноідальний крововилив), бактеріальний, серозний туберкульозний
168. Шляхи генералізації менінгококової інфекції Лімфогенний, гематогенний,
периневральний, через решітчасту кістку
169. Характеристика висипу при менінгококцемії (термін появи, локалізація у
дорослих, елементи висипки) в перший день/години, неправильна зірчаста форма,
розміри від дрібних петехій до великих екхімозів діаметром у кілька сантиметрів,
елементи щільнуваті на дотик. Може вкривати увесь тулуб і кінцівки. Набуває характеру
поширених крововиливів з нерівними, але досить чіткими контурами у вигляді «трупних
плям»
170. Охарактеризуйте патогномонічний діагностичний критерій менінгококцемії в
перший день/години, неправильна зірчаста форма, розміри від дрібних петехій до
великих екхімозів діаметром у кілька сантиметрів, елементи щільнуваті на дотик. Може
вкривати увесь тулуб і кінцівки. Набуває характеру поширених крововиливів з нерівними,
але досить чіткими контурами у вигляді «трупних плям». Гострий початок. Передуючий
назофарингіт. Виражений загальноінтоксикаційний синдром. Висока температура тіла (до
розвитку ІТШ). Полісистемність уражень.виражений нейтрофільний лейкоцитоз. Кров на
ПЛР. РЗК, РПГА
171. Перелічіть головні ускладнення дифтерії ІТШ, міокардит, ураження нервової
системи, нефрозонефрит, дифтерійний гепатит, неспецифічні ускладнення
(паратонзилярний абсцес, отит, пневмонія)
172. Основні клінічні відмінності дифтерії мигдаликів від ангіни При ангіні: яскрава
гіперемія слизових оболонок ротової порожнини і мигдаликів; гіперемія обличчя; гнійні
накладення жовтуватого або білого кольору або у вигляді «пробок», вони легко без
кровоточивості знімаються; процес не виходить за межі мигдаликів; збільшені і різко
болісні підщелепні лімфатичні вузли; різкий біль у горлі під час ковтання; відсутність
парезу м’якого піднебіння; наявність коків у мазках.
173. У якому випадку ставиться діагноз субклінічної форми дифтерії ротоглотки?
Клінічні прояви (як місцеві, так і загальні) практично відсутні, лише у разі дуже
старанного обстеження оторино-ларингологу вдається інколи виявити незначний набряк
або гіперемію мигдаликів чи задньої стінки глотки. Самопочуття не порушене, біль у горлі
відсутній, і хворий не звертається до лікаря до тих пір, поки не дають про себе знати пізні
ускладнення, які можливі і в разі легкого перебігу хвороби (найчастіше міокардит.
Субклінічні форми або не розпізнаються взагалі, або трактуються як носійство (якщо
пацієнта було обстежено як контактного), або верифікуються ретроспективно під час
поглибленого обстеження пацієнтів з ускладненнями.
174. Що таке комбінована форма дифтерії? Наведіть приклад х-терне: швидке
наростання клінічних симптомів та їх динаміка; більший поліморфізм клінічних проявів,
який відбиває поширеність процесу; значно виражений токсикоз. Приклад: дифтерія
мигдаликів і дифтерійний фарингіт(передніх відділів носа, ларингеальна дифтерія)
175. Класифікація дифтерії ротоглотки по ступеню тяжкості Легка, середня, важка.
Гіпертоксична, геморагічна
176. Перелічіть типові ускладнення дифтерії (не менше 2-х) ІТШ, міокардит, ураження
нервової системи, нефрозонефрит, дифтерійний гепатит
177. Чим обумовлений більший ступінь інтоксикації при дифтерії ротоглотки у
порівнянні з дифтерійним ураженням гортані? Слабше всмоктування токсину
178. Головні клінічні ознаки типової дифтерії мигдаликів Інтоксикаційний синдром,
підвищення температури, біль у горлі, плівчасті нальоти на мигдаликах, збільшені, трохи
болісні підщелепні лімфатичні вузли, відносна тахікардія, приглушені тони серця
179. Причини смерті при дифтерії мигдаликів та дифтерії гортані ранні терміни – круп,
пізні – ураження нервів, що іннервують гортань, дихальні м’язи та діафрагму.
180. Перелічіть не менше 2-х інфекційних захворювань, при лікуванні яких
застосовують специфічну сироватку Дифтерія, ботулізм
181. Методи специфічного підтвердження діагнозу «дифтерія» бактеріоскопія,
бактеріологія, серологія (РПГА)
182. Етіотропне лікування дифтерії ПДС (30000-4000 – легка, 50000-80000 – сер, 90000-
150000 – важка і дуже важка); еритроміцин (до 2 г на добу), пеніцилін (до 6000000 ОД)
або ампіцилін (до 3 г на добу)
183. Основні медичні заходи при лікуванні дифтерії. Режим – від важкості. Дієта –
висококалорійна, рідка їжа. Етіотропна терапія: ПДС (30000-4000 – легка, 50000-80000 –
сер, 90000-150000 – важка і дуже важка); еритроміцин (до 2 г на добу), пеніцилін (до
6000000 ОД) або ампіцилін (до 3 г на добу). Патогенетична: дезінтоксикація,
глюкокортикостероїди, не стероїдні протизапальні. Антисептики
184. Зміни в ротоглотці при типовій поширеній дифтерії ураження слизової оболонки
носових ходів, слиз. оболонку гайморових пазух, де утв. фібринозний наліт. Поєднується
з дифтерійним фарингітом.
185. Які невідкладні лікувальні заходи при анафілактичному шоку? Припинити
введення препарату, який викликав шок. Легенево-серцева реанімація. Горизонтальне
положення, підняті нижні кінцівки, обкласти грілками, постійно давати кисень. 0.4-0.5 мл
0.1% адреналіну гідро хлорид в/в. вище уколу від якого шок – джгут. Преднізолон 5-10
мг/кг в/в. Антигістамінні – тавегіл 2 мл. Еуфілін 4-5 мг/кг.
186. Основні клінічні прояви анафілактичного шоку зниження АТ, t, бронхоспазм,
гіперсекреція слизу, ларингоспазм, набряк гортані, чхання. Ринорея, свистяче дихання,
задишка, акроціаноз, олігурія, тахікардія, збудження, непритомність, судоми, мозкова
кома, біль унизу живота, метрорагії, свербіж шкіри, уртикарна висипка, набряки типу
Квінке, затримання сечі, біль у животі, діарея. Синдроми: абдомінальний, печінковий,
алергійний, ГСН, ГДН, госта церебральна недостатність.
187. Який антибактерійний препарат викликає висип, якщо його застосувати при
інфекційному мононуклеозі? ампіцилін.
188. В яких клітинах крові відбувається розмноження збудника інфекційного
мононуклеозу? В- лімфоцити
189. Основні клінічні прояви при типовому інфекційному мононуклеозі: пропасниця,
лімфаденопатія, біль у горлі.
190. Клінічні діагностичні критерії інфекційного мононуклеозу (не менше 4-х):
пропасниця, лімфаденопатія, біль у горлі, гепатоспленомегалія. ЗАК атипові
мононуклеари, лімфомоноцитоз, ↑паличкоядерних нейтрофілів
191. Характерні гематологічні зміни в розпал типового інфекційного мононуклеозу
ЗАК атипові мононуклеари, лімфомоноцитоз, ↑паличкоядерних нейтрофілів
192. Особливості перебігу оперізувального лишаю на тлі ВІЛ-інфекції: виражений
інтоксикаційний синдром, генералізація висипань, важкий перебіг, сповільнений
ефект від лікування.
193. Основні ВІЛ-асоційовані інфекції (не менше 4-х): дисеміновані
кокцидіомікози, саркома Капоши, пневмоцистна пневмонія, дисемінований
позалегеневий гістоплазмоз
194. Принципи лікування ВІЛ-інфекці: потрійна( подвійна) терапія,яка включає
препарати: інгібітор протеаз (ритонавир, ампренавир), нуклеозидні
інгібітори(ламівудин, ставудин), імуномодулятори(α- інтерферон, лаферон) і
симптоматияна терапія
195. Шляхи передачі ВІЛ-інфекції: статевий контакт, переливання крові, при
трансплантації органів, парентеральних маніпуляціях, від матері до дитини при
пологах.
196. Які клітини уражає вірус імунодефіциту людини:на поверхні яких
знаходяться CD4 рецептори..
197. Які інфекційні хвороби респіраторної системи є ВІЛ-індикаторними (не менше 2-
х): кандидоз бронхів, трахеї, легень; легеневий гістоплазмоз, пневмоцистна
пневмонія.
198. Перелічить не менш 2-х інфекцій, які викликають ураження мозку або мозкових
оболонок при ВІЛ-інфекції: токсоплазмоз, герметична інфекції
199. Зміни в загальному аналізі крові при пізніх стадіях ВІЛ-інфекції: панцитопенія
(лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія)
200. Шляхи зараження ВІЛ: статевий, парентеральний, вертикальний.
201. Перелічіть не менше 2-х збудників, які викликають діарею при ВІЛ-інфекції:
криптоспоридіоз( Cryptosporidium muris, C.parvum), сальмонельоз.
202. Специфічна лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції : кров на ИФА на
виявлення антитіл до ВИЧ1 і ВИЧ2 і їх фрагменти, Кров на ПЛР до РНК ВИЧ, Кров
на ПЛР до ДНК провірусу, кров на РА до антитіл Вич Іg M I gG;
203. Які пухлини (не менше 2-х) закономірно асоціюються з ВІЛ-інфекцією: саркома
Капоші, неходжкінська лімфома.
204. Перечисліть не менше 4-х ВІЛ-індикаторних інфекцій: кандидоз бронхів,
трахеї, легень; легеневий гістоплазмоз, пневмоцистна пневмонія. саркома Капоші,
неходжкінська лімфома.
205. Перелічіть не менше 2-х інфекцій, які можуть становити надзвичайну ситуацію в
галузі охорони здоров’я у міжнародному масштабі: чума, жовта гарячка, холера,
натуральна віспа
206. Характеристика висипу при кору (на яку добу хвороби з’являється, у якому
порядку йдуть висипання, який елемент висипки є основним): на 4- ту добу, спочатку на
виступаючих частинах лиця, потім натулуб, щоки стегна, потім голені і стопи.
Плямисто- папульозний висип.
207. Які ускладнення зв'язані із бактеріальним суперінфікуванням при корі? (Не
менше 2-х): отогенний менінгіт, гайморит, фронтит, вогнищева пневмонія.
208. Характеристика висипань при краснусі (термін появи, елемент висипки): на 1-
2-й день,макуло-папульозні елементи.
209. Які періоди розрізняють у клінічному перебігу кору?
інкубаційний,продромальний( катаральний), висипань і період реконвалесценції.
210. Опишіть характерні прояви катарального (довисипного) періоду кору: t- 38-39
˚C, озноб, утруднене носове дихання, сухий лаючий кашель, світобоязнь, різь в
очах, на мякому піднебінні енантема, пятна Бельского- Філатова –Коплика.
211. Відмінності висипу при кору від краснухи: при краснусі: відсутня етапність
висипань( протягом доби висип розповсюджується по всьому тілу), висип мілкий не
схильний до злиття
212. Назвати не менш 4 інфекційних хвороб, що закономірно протікають з висипом:
кір, краснуха, скарлатина, вітряна віспа, псевдотуберкульоз
213. Виберіть, які з перелічених інфекцій належать до групи герпетичних інфекцій:
кір, вітряна віспа, грип, цитомегаловірусна інфекція, інфекційний мононуклеоз
214. Опишіть висипання при вітряній віспі: зявляються на тулубі, кінцівках
потім на обличчі, носять поліморфний характер (папули, везикули,
 пустули,кірочки) везикули однокамерні, оточені обідком гіперемії, висипання
супроводжується сильним свербежем.
215. Які залози, окрім слинних, закономірно можуть уражатися при епідемічному
паротиті? любу залозисту тканину:молочна, щитовидна,, сльозова, яїчники,
підшлункова.
216. Який елемент висипки характерний для інфекції, викликаної вірусом простого
герпесу: везикули( потім різні стадії везикули, пустули, єрозії, кірочки)
217. Найбільш часті місця локалізації висипу при простому герпесу I типу? шкіра і
слизові оболонки( крім області гені талій)
218. Розшифруйте абревіатуру TORCH? Toxoplasmosis (токсоплазмоз), Rubella
(краснуха), Cytomegalovirus (цитомегаловирусная инфекция) и Herpes simplex virus
(инфекция, вызываемая вирусом простого герпеса).
219. Зміни в загальному аналізі крові при лептоспірозі: лейкоцитоз,
нейтрофільоз, ↑ШОЕ, при кровотечах ↓Ер
220. Основні клінічні прояви в початковому періоді лептоспірозу, викликаного L.
Icterohaemorrhagiae: гострий початок, темп 39.5-40˚C, біль в мязах( переважно
литкових), симптом’’капюшона’’,зниження апетиту, головний біль, висип( коре-,
скарлатино, краснухо подібний)
221. З якими вірусними гепатитами доцільно в першу чергу диференціювати
лептоспіроз? вірусний гепатит А і В
222. Опишіть характерні міальгії при лептоспірозі: переважно литкові мязи,
стегнові, поясниця болючі при пальпації.
223. Які структури нирок уражаються при геморагічній гарячці з нирковим
синдромом: ураження ниркових судин, що супроводж набряком тканин нирки і в
подальшому розвитком двостороннього інтерстиціального серозно-геморагічного
нефриту.
224. Які органи й системи організму закономірно уражаються в розпал бруцельозу?
печінка, кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли.
225. Які тварини є найбільш небезпечним джерелом зараження бруцельозом для
людини?кози, велика рогата худоба, свині.
226. Класифікація бешихи за місцевими змінами: еритематозна, еритематозно-
геморагічна, еритематозно- бульозна, бульозно-геморагічна, флегмонозна,
некротична.
227. Клінічна класифікація правця:генералізований, місцевий( лицьовий
правець Розе, головний правець Бреннера), правець новонароджених ?
228. Екстрена профілактика правця у нещепленої людини: ПХО рани, В/м 1 мл
анатоксина, через 30 хв в іншу частину тіла- ППС( 3000-6000 МЕ)або імуноглобулін(
300 МЕ),( далі активна імунізація по звичній схемі).
229. Характерна тріада ознак у ранньому періоді генералізованого правця: тризм,
сардонічна посмішка, дисфагія.( або парестезії в області рани, подьоргування
мязів тянучий біль в області рани)
230. Тріада ранніх клінічних ознак генералізованої форми правця тризм,
сардонічна посмішка, дисфагія.
231. Що повинен зробити лікар швидкої допомоги перед транспортуванням хворого
тяжкою формою правця в стаціонар: огляд, видалення сторонніх тіл з рани, далі якщо
пацієнт був імунізований то йому вводять протиправцеву сироватку( 3000-6000
МЕ)або людський Іg( 300 МЕ);якщо пацієнт не імунізований йому вводять в/м 1 мл
анатоксина, через 30хв в іншу частину тіла ППС(3000-6000 МЕ) або Іg( 300 МЕ)
232. Чому при правцеві розвиваються клонічні судоми? постійне збудження
мотонейронів поперечносмугастих м’язів, блокуючи дія на вставні нейрони.
233. З якою метою при генералізованому правці призначаються антибіотики?
для профілактики вторинної інфекції
234. Перелічіть не менш 4-х ускладнень генералізованого правця: переломи
хребта, кісток, розриви м’язів, асфіксія, крововиливи в речовину мозку, інфаркт
міокарда
235. Клінічні форми сибірки: шкірна, легенева, кишечна, септична.
236. Шляхи передачі сибірки від тварин до людей: контактний,
аліментарний,повітряно-крапельний,, трансмісивний.
237. Характерні клінічні ознаки карбункулу, що виникає при сибірці: трьохколірний
чорний струп в центі потім жовтий обідок і широкий пояс багрового вала,
безболісний.
238. Принципи екстреної профілактики сказу: місцева обробка рани, імуно- і
вакцинотерапія. спочатку проводиться пасивна імунізація, потім активна.
239. Особливості екстреної профілактики сказу при укусах в обличчя: вводять
вакцину і антирабічний γ-глобулін( 20 МЕ на 1 кг маси тіла) половину дози вводять
місцево інфільтруючи краї рани, половину в/м( обл. сідниці)
240. Екстрена профілактика сказу при укусах в пальці рук: введення вакцини в/м в
дельтоподібний м’яз.
241. Протягом якого часу потрібно спостерігати за твариною, що вкусила людину?
Відповідь обґрунтувати: 10 діб, максимальний інкубаційний період у тварин
242. Опишіть характерну реакцію хворого на воду у розпал сказу: гідрофобія, може
спровокувати приступи( судорожне скорочення дихальних і ковтаючих м’язів).
243. Клінічні ознаки чумного бубону: різко запальний лімфатичний вузол або
конгломерат спаяних між собою лімфатичних вузлів, болючий. Спочатку
з’являється різка болючість, потім гіперемія і уплотнение. збільшуеться в
розмірах
244. Основні клінічні прояви орнітозу у дорослих: пропасниця,
гепатоспленомегалія, головний біль, задишка, утруднене дихання, блювання,
гіпотензія, брадикардія, блідість, ціаноз.геморагічний висип
245. Як відбувається зараження людей легіонеллами? аерогенним шляхом
(системи кондиціонування повітря), можливий вертикальний шлях передачі.
246. Антибіотики яких груп застосовують у лікуванні легіонельозу?
найефективніший еритроміцин, рифампіцин, тетрацикулін
247. Які збудники викликають хвороби із клінікою атипової пневмонії (не менше 2-х)?
mycoplasma pneumonia, legionella
248. Як відбувається передавання інфекції людині при орнітозі та легіонельозі:
основним механізмом передачі при орнітозі є повітряно-крапельний, значно
менший фекально-оральний, при легінельозі: аерогенний шлях.
249. Антибактерійні препарати для лікування респіраторного мікоплазмозу:
антибіотики тетрациклінового ряду та еритроміцин
250. Які геморагічні гарячки зустрічаються на території України (не менше 2-х)?
Конго-Кримська геморагічна гарячка, геморагічна гарячка з нирковим синдромом.