Харківський національний медичний університет

Кафедра дитячих інфекційних хвороб

ГРВІ.
Клініка, діагностика,лікування,
профілактика.
 Актуальність
Захворювання верхніх дихальних шляхів
є найбільш поширеними інфекційними
захворюваннями. В Україні щорічно на ГРЗ
хворіє від 10 до 14 млн. осіб, що становить
25–30% усієї та близько 75–90% інфекційної
захворюваності в країні. ГРЗ, які
спричинюються вірусами, називаються
гострими респіраторними вірусними
інфекціями (далі — ГРВІ).
 Визначення
ГРВІ – це група гострих захворювань
респіраторного тракту, що викликані вірусами,
передаються повітряно-крапельним шляхом,
характеризуються загальною інтоксикацією та
переважним ураженням слизових оболонок
респіраторного тракту.
Враховуючи відсутність широкого
запровадження експрес-методів для етіологічної
діагностики ГРВІ у практичній ланці охорони
здоров’я, лікар повинен вміти за клінічними та
епідеміологічними даними поставити клінічний
діагноз ГРВІ та визначитися з терапевтичними та
профілактичними заходами.
 Епідеміологія
Джерелом інфекції при ГРВІ є хворі з вираженими
або стертими формами хвороби, рідше - здорові
вірусоносії.
Зараження відбувається за рахунок повітряно-
крапельного механізму передачі, під час кашлю або
чхання. Велика кількість серотипів більшості
збудників ГРВІ і типоспецифічність імунітету є
причиною того, що на ці недуги люди хворіють
багаторазово протягом життя.
Рівень захворюваності підвищується у зимово -
осінній період і ранньою весною, за умов вологої та
холодної погоди.
 Етіологія
До основних етіологічних збудників ГРВІ
відносяться:
• віруси парагрипу;
• віруси грипу А, В, С;
• аденовіруси;
• риновіруси;
• ентеровірус;
• респіраторно-синцитіальний вірус;
• коронавіруси.
 Патогенез
- Ураження чутливого епітелію. Для частини ГРВІ
існує певна «вибірковість» ураження ВДШ, яка
пов’язана з рецепторно-лігандними
взаємовідносинами, що дозволяє клінічно
запідозрити етіологію ГРВІ.
- Розмноження вірусів в епітелії ВДШ та його
ушкодження.
-Генералізація процесу, вірусемія, ураження
судинної стінки з розвитком вторинних процесів.
- Формування системної клітинної імунної
відповіді, стимуляція розвитку серологічного захисту.
- Усунення інфекційного процесу, розвиток
серологічного захисту, репаративні процеси,
відновлення.
 Грип
Грип - гостре інфекційне захворювання з періодичним
епідемічним поширенням, яке характеризується ураженням
верхніх дихальних шляхів із переважанням трахеобронхіту,
що супроводжується вираженою інтоксикацією і гарячкою.
Під час епідемічних спалахів хворіє до 30-50% населення
ураженого регіону, що призводить до великих економічних
втрат.
Резервуаром і джерелом інфекції є хвора людина.
Механізм передачі - повітряно- крапельний, аерозольний.
Сприйнятливість до грипу дуже висока. Імунітет нетривалий,
видо-,субтипо- і сероспецифічний.
 Етіологія
Віруси грипу відносяться до сімейства Orthomyxoviridae.
Influenza virus (вірус грипу) — вірус, який містить РНК. За
антигенною структурою вірус грипу поділяється на 3 типи: А, В, С.
Характерною особливістю вірусу грипу А є зміна антигенних
властивостей поверхневих білків: гемаглютиніну (Н) та
нейрамінідази (N), процес мінливості яких відбувається
незалежно один від одного. При цьому можлива мінливість як
одного антигену (дрейф), так і зміна двох антигенів одразу
(шифт). Дрейф відбувається кожні 2–3 роки, а шифт — 1 раз у 10–
20 років. Дрейф при грипі зумовлює виникнення епідемій, а
шифт — пандемій. Захворювання у людей зумовлені різними
комбінаціями 3 підтипів гемаглютиніну ( Н1, Н2, Н3) та 2 підтипів
нейрамінідази (N1 та N2).
Вірус грипу В характеризується меншою мінливістю, а вірус грипу
С має постійну антигенну структуру.
 Клінічні особливості грипу
Ознака Грип
Інкубаційний період 1-3 дні
Початок Раптовий
Зовнійшній вигляд Одутлість, гіперемія обличчя, склерит

Катаральні явища Закладеність носа, виділення з 2-3 дня.

Температура тіла Висока з першого дня
Нежить +,-
Ларингіт +,-
Геморагічний синдром +
Головний біль +++
Біль в очах +++
Біль у м’язах +++
В’ялість, адинамія +++
 Патогенез органних та системних порушень при грипі
Ознака
Головний біль, запаморечення, іноді
менінгізм
Пропасниця, ниючий біль у м’язах,
кістках, суглобах.
Кашель, садніння і біль за грудиною,
нежить
Носова кровотеча, кровоточивість
ясен, петехії на шкірі і слизових
оболонках, кровохаркання, токсичний
геморагічний набряк легень
Зниження АТ, схильність до колапсу,
тахікардія, брадикардія, пітливість,
гіперемія обличчя і слизових
Патогенез
Пряма токсична дія вірусів і метаболітів
на нервові клітини. Гіперпродукція СМР,
підвищення внутрішньочерепного тиску
Пірогенна дія вірусу і метаболітів,
інтоксикація
Ураження вірусом слизової оболонки,
некроз і відторгнення епітеліальних
клітин.
Підвищення проникності і ламкості судин
Коливання тонусу симпатичної і
парасимпатичної вегетативної нервової
системи за рахунок ураження
 Ускладнення грипу
Прояв
ГРДС, токсичний геморагічний
набряк легень
Несправжній круп
Пневмонія вогнищева,
сегментарна, зливна
(стафілококи, ентеробактерії,
стрептококи, пневмококи,
гемофільна паличка).
Активація хронічних вогнищ
інфекції.
Причина
Ушкодження альвеолярних
мембран
Ушкодження і набряк слизистої
гортані
Гострий імунодефіцит, за
рахунок лімфопенії, можливе
приєднання бактеріальної
мікрофлори ( супер-інфекція
або активація хронічних
вогнищ інфекції в організмі)
 Формулювання діагнозу
Діагноз грипу - клініко-епідеміологічний.
Лабораторне підтвердження в період епідемії
не обов’язкове.
Критерії тяжкості - вираженість інтоксикації,
гарячки, термін появи та характер ускладнень.
Діагноз: Грип, ідентифікований ( спричинений
вірусом H, N….) або неідентифікований, форма
тяжкості (легка, середньої тяжкості, тяжка),
ускладнення.
 Діагностика

Діагноз "Грип" Лабораторні методи

встановлюють, дослідження включають:
головним чином, на • ПЛР-діагностика
підставі клінічних та •Експрес-тести
епідеміологічних
даних. •ІФА, РЗК, РГГА
•РІФ
 Лікування
Режим постільний.
Дієта молочно-рослинна, збагачена
вітамінами, рясне (підкислене) пиття.
Противірусні засоби (озельтамівір (таміфлю),
ремантадин.
Жарознижуючі (ібупрофен, парацетамол)
Вітаміни, симптоматичні засоби.
 Рекомендації щодо дозування озельтамивіру
Дітям до 12 місяців Дітям старше 12 місяців

0 – 14 днів: по 3 мг/кг один раз на маса тіла≤15 кг: по 30 мг двічі на

добу добу впродовж 5 днів
>14 днів – 12 міс.: по 3 мг/кг двічі маса тіла=15 – 23 кг: по 45 мг двічі
на добу на добу впродовж 5 днів
маса тіла=24 – 40 кг: по 60 мг двічі
на добу впродовж 5 днів
маса тіла≥40 кг: по 75 мг двічі на
добу впродовж 5 днів
Примітка щодо лікування озельтамивіром:
•Лікування слід розпочинати впродовж перших 48 годин від початку клінічних проявів, засіб можна також
призначати в будь-якій стадії хвороби.
•При кліренсі креатиніну <30 мл/хв необхідно розглядати можливість зниження дози озельтамивіру.
•Пацієнтам з тяжким чи прогресуючим перебігом хвороби, котрі не реагують на звичайні схеми, можуть бути
показані більш високі дози озельтамивівру (до 150 мг двічі на добу) та більша тривалість курсу терапії.
•Озельтамивір та занамівір можна використовувати в якості методу післяконтактної хіміопрофілактики для осіб з
груп ризику.
•Особам, котрі мали контакт із хворим, але при низькій імовірності ускладнень інфекції, противірусна
хіміопрофілактика призначатися не повинна.
 Профілактика
Кращий спосіб запобігти
грипу - це щорічна
вакцинація від грипу.
Проводиться вона в
передепідемічний період -
до підйому рівня
захворюваності.
Види вакцин: Корейська вакцина
Джіс Флю (інактивована).
Французька Ваксигрип
(інактивована). Обидві
застосовуються дітям від 6
місяців
 Вакцинації від грипу підлягають:
• групи медичного ризику (високий ризик клінічних ускладнень грипу):
• особи з хронічними захворюваннями дихальної та серцево-судинної систем,
нирок, порушенням обміну речовин;
• особи віком понад 60 років;
• особи, що перебувають у спеціалізованих колективах (інтернатах, будинках
для осіб похилого віку, будинках дитини тощо);
• групи епідемічного ризику (висока можливість інфікування грипом);
• діти загальноосвітніх закладів;
• персонал медичних закладів;
• персонал дошкільних, середніх шкіл та інших навчальних закладів, інтернатів,
будинків дитини та будинків для громадян похилого віку тощо;
• робітники сфери послуг, торгівлі, транспорту, військові, а також особи, що
перебувають у контакті з великою кількістю людей;
• персонал підприємств, установ, організацій (з метою запобігання спалахам
інфекційних хвороб);
• особи, які доглядають хворих на грип удома;
• особи віком понад 60 років;
• жінки, які планують вагітність, під час епідемії грипу;
• вагітні.
 Парагрип
Гостре захворювання респіраторного тракту, яке
викликається вірусами парагрипу, характеризується
помірною інтоксикацією і симптомами ураження верхніх
дихальних шляхів, переважно носа, гортані і трахеї.
Етіологія і епідеміологія.
Віруси парагрипу людини належать до сімейства
параміксовірусів. Відомо 5 типів вірусів, у тому числі,
найбільше значення в патології мають 1–3 типи. Усі вони
мають гемаглютинін-нейрамінідазну активність. Віруси
парагрипу містять РНК, нестійкі в навколишньому
середовищі. Від вірусів грипу їх відрізняє стабільність
антигенної структури і відсутність мінливості генома віріона.
 Особливості парагрипу
Інкубаційний період - 2-7 днів
Початок поступовий - 37 - 37,5 С
Інтоксикація виражена слабо (нездужання, головний біль,
ломота в тілі). Зовнішній вигляд не змінений.
Типовим для парагрипу є :
-Повільний, млявий розвиток хвороби, лихоманка.
-Слабо виражені загальнотоксичні явища.
-Помірні катаральні явища.
-Грубий сухий кашель.
-Ларингіт ( ураження гортані, часом із синдромом стенозу
гортані).
-Розвиток гострого стенозуючого ларинготрахеїту (ГСЛТ)(у дітей
1-3 років).
Не спостерігається біль в очних яблуках
Немає пастозності, кон’юнктивіту
Не спостерігаються епідемії
 Гострий стенозуючий ларинготрахеїт (ГСЛТ)
Гострий стенозуючий ларинготрахеїт (круп) –
гостре запалення слизової оболонки гортані та
трахеї, що супроводжується порушенням
прохідності дихальних шляхів на рівні гортані
внаслідок набряку в підскладковому просторі,
спазму м'язів, гіперсекреції мокротиння та
характеризується наступними проявами:
- грубим «лаючим» кашлем;
- гучним стенотичним диханням;
- сиплим голосом.
Парагрип

Діагноз ГСЛТ ставиться на підставі

наявності характерної тріади
симптомів (осиплість голосу,
«лаючий" кашель, стенотичне
дихання), даних анамнезу, а також
інших проявів ГРВІ.
 Стадії стенозу гортані
Стадія стенозу гортані визначається за рахунок
ступеня звуження діаметра гортані, вираженості
дихальної недостатності та ступеня виснаження
компенсаторних механізмів.
– стеноз гортані І ступеня – компенсований;
– стеноз гортані II ступеня – субкомпенсований;
– стеноз гортані III ступеня – декомпенсований;
– стеноз гортані IV ступеня – термінальний (асфіксія).
 Клінічні прояви при різних стадіях ГСЛТ
Стадії стенозу
Клінічні симптоми
1 2 3 4
Загальний стан, Задовільний або Середньої важкості, Важкий або дуже Вкрай важкий,
свідомість середньої важкості, свідомість ясна, важкий, свідомість свідомість відсутня.
свідомість ясна, постійне збудження сплутана, постійно
періодичне різке збудження.
збудження.

Колір шкіри Легкий ціаноз Помірно вираженй Виражений ціаноз Ціаноз всього тіла
навколо рота при ціаноз носогубного шкіри обличчя,
неспокої трикутника акроціаноз

Втягнення
міжреберних В спокої відсутнє, Виражене навіть в Виражене, при Стає менш вираженим
проміжків і при неспокої стані спокою поверхневому
надключичних ямок помірне диханні може бути
відсутнім

Дихання Не прискорене Помірно прискорене Значно прискорене, Переривчасте,

може бути поверхневе
поверхневе

Пульс Відповідає Прискорений Значно Значно прискорений,

температурі тіла прискорений, ниткоподібний, в ряді
випадання на вдиху випадків уповільнений

Пульсоксиметрія 95-98% <95% <92% <92%

Алгоритм надання медичної допомоги дітям з ОСЛТ в залежності від ступеня стенозу
I ступінь: ≤ 2 бали II ступінь: 3-7 балів III ступінь: ≥ 8 балів

• Емоційний і психічний спокій • Госпіталізація в ПІТ або ВРІТ

• Доступ свіжого повітря • При пульсоксиметрії <92% -
• Комфортне положення для дитини зволожений кисень.
• Відволікаючі процедури: зволожене повітря • Дексаметазон 0,6 мг/кг або
• За показанням жарознижувальна терапія преднізолон 2-5 мг/кг в/м.
• Контроль ЧД, ЧСС, пульсоксиметрія • Будесонід 2 мг одноразово
або 1 мг через 30 хв до
• Будесонід 0,5 мг інгаляційно через • Виклик ШМД, екстрена госпіталізація . купірування стенозу гортані
небулайзер з 2 мл фіз. розчину
Застосовувати L –епінефрин 1:1000 • При стабілізації стану 0,5 мг
• При поліпшенні стану кожні 12 год
інгаляційно (разова доза для дітей < 4 кожні 12 год (Будесоніду)
до купірування стенозу гортані
років – 2.5 мл; для дітей > 4 років – 5 мл; • Повторна оцінка симптомів
• Переоцінка симптомів через
розчинити у 2 мл 0.9% розчині NaCl) через 20 хв.
15-20 хв.
• Будесонід стартова доза 2 мг • Інтубація, трахеостомія за
інгаляційно через небулайзер або 1 мг показаннями
двічі через 30 хв. до купірування стенозу
гортані.
• При стабілізації стану 0,5 мг кожні 12
год. Дексаметазон 0,6 мг / кг або
преднізолон 2-5 мг кг в / м
При відсутності ефекту від При відсутності ефекту або зниження Sat
інгаляцій: 0, 92% перевезти в ПІT або ВРІТ
• дексаметазон 0,1-0,6 мг/кг в/м
або преднізолон 2-5 мг/кг в/м
•госпіталізація
ЧД - Частота дихання; ЧСС - частота серцевих скорочень; ШМД - швидка медична допомога; ПІТ- палата
інтенсивної терапії; ВРІТ - відділення реанімації та інтенсивної
 Аденовірусна інфекція
Гостре інфекційне захворювання, що викликється
ДНК-вмісними вірусами з родини Adenoviridae.
Інкубаційний період складає 5-6 днів.
Аденовірусна інфекція характеризується підгострим
початком із помірно вираженим інтоксикаційним
синдромом (навіть за умови високої температури
тіла, самопочуття хворого залишається відносно
задовільним) та поліморфізмом клінічних проявів.
Характериними є: фарингіт, тонзиліт, кон’юнктивіт,
полілімфаденопатія, гепатолієнальний синдром та
діарея.
Поліморфізм клінічних проявів визначає
різноманітність клінічних форм захворювання:
Клінічні форми аденовірусної інфекції
• ГРВЗ (ринофарингіт, ринофаринготонзиліт,
ринофарингобронхіт).
• Фарингокон’юнктивальна гарячка.
• Кон’юнктивіт, кератокон’юнктивіт.
• Аденовірусна атипова пневмонія (визначається не
всіма дослідниками).
• Аденовірусна діарея (ентерит, переважно у дітей).
• Аденовірусний геморагічний цистит (розвивається
дуже рідко).
• Ураження нервової системи.
 Аденовірусна інфекція

Характерною є тріада симптомів:

риніт — фарингіт — кон'юнктивіт —
лихоманка.
 Риновірусна інфекція
Риновірусна інфекція - гостре респіраторне захворювання, яке
характеризується слабо вираженими симптомами загальної
інтоксикації і переважним ураженням слизової оболонки носа.

Інкубаційний період в середньому 2-3 дні.

Провідний симптом - ринорея. Загальні ознаки виражені слабо.

Температура підвищується до субфебрильних цифр (2 дні),
інтоксикацій немає.

Спочатку з’являється закладеність носа і незначні виділення з

носа, а через декілька годин розвивається риніт з ринореєю.
В період вираженого риніту спостерігається чхання,сльозотеча,
іноді фарингіт.
 Респіраторно-синцитіальна інфекція
Респіраторно-синцитіальна інфекція
(РС-інфекція) - гостре вірусне захворювання, що
характеризується помірно вираженою
інтоксикацією, що протікає з переважним
ураженням нижніх дихальних шляхів з
розвитком бронхіту, бронхіоліту, пневмонії.
Діагностичні критерії РС-вірусної
інфекції
– інкубаційний період – 3-7 днів;
– зимова сезонність, гострий початок;
– легкий перебіг у дітей старшого віку
(за типом гострого бронхіту);
– розвиток бронхіоліту в немовлят;
– іноді розвиток синдрому крупу.
 Основні диференціальні симптоми ГРВІ
Нозологічна Характерні симптоми
одиниця
Грип А,В,С Епідеміологічний підйом захворюваності, специфічна
грипозна інтоксикація, висока температура, озноб,
запаморочення, головний та м’язовий біль. Можливий
сегментарний або геморагічний набряк легень.

Аденовірусна Виражені катаральні явища, гіперплазія лімфоїдної

інфекція тканини ротоглотки, лімфаденопатія, катарально-
фолікулярний, плівчастий кон’юнктивіт, діарея.

Парагрип Синдром крупу: грубий, “лаючий” кашель, шумне

стенотичне дихання, осиплий голос.
РС-інфекція Клінічна картина бронхіту, бронхіоліту

Риновірусна Ринорея при слабко вираженому катарі верхніх

інфекція дихальних шляхів. Інтоксикація відсутня.
 Рекомендації для амбулаторного лікування хворого на
ГРВІ:
-Контроль температури не менше 2-ох разів на добу та при погіршенні стану;
-підтримувати температуру в приміщенні 18-20°С;
-підтримувати вологість у приміщенні 70±10%;
-ліжковий режим;
- провітрювати приміщення не менше 2-ох разів на добу;
-вживати достатню кількість рідини ( вода, компот, сік, морс, чай);
-хворому одягати медичну маску для захисту оточуючих;
-тим, хто доглядає за хворим, часто мити руки, по можливості обмежити
контакти з пацієнтом;
при температурі >38,5°С: фізичні методи охолодження (роздягання; вологе
обтирання), часте пиття; (Залежно від типу лихоманки «рожева» чи «бліда»)
-при відсутності ефекту від попередніх заходів слід прийняти жарознижуючий
засіб.
- лікування гарячки у дітей: дітям до 2-ох років - супозиторії ректальні:
Парацетамол або Ібупрофен (10 мг/кг одноразово; до 30 мг/кг на добу); від 2-ох
років - Парацетамол або Ібупрофен таблетки, суспензії або сиропи, (10 мг/кг
одноразово; до 30 мг/кг на добу);
Рекомендації для амбулаторного лікування хворого на ГРВІ:
- Сольові краплі в ніс.
-при відсутності ефекту від попередніх засобів слід прийняти
жарознижуючий засіб.
-При наявності невідкладних станів у пацієнта йому надається медична
допомога відповідно до чинних медико-технологічних документів що
стосуються цих станів.
-Дітям і підліткам (<18 років) не слід призначати лікування препаратами,
які містять саліцилову кислоту, через ризик виникнення синдрому Рея
(енцефалопатія і гостра жирова дистрофія печінки з гострим розвитком
печінкової недостатності).
 Лікування
Спираючись на сучасні доказові клінічні настанови,
протоколи та рекомендації, МОЗ наполягає звернути увагу,
що антибіотики (крім захворювань, що зумовлені
бактеріями), противірусні препарати (крім озельтамівіру та
занамівіру за показанням при лікуванні грипу),
«імуномодулятори» та препарати інтерферонів не
рекомендовані для лікування застуди у дітей.
Неконтрольоване та необґрунтоване вживання антибіотиків
призводить до формування резистентності до них.
Ефективність вітамінів, антигістамінних та рослинних
препаратів не є доведеною в якісно проведених наукових
дослідженнях, а «Сиропи від кашлю» можуть бути
шкідливими для дітей віком до 4 років. «Комбіновані ліки від
застуди», котрі полегшують симптоми у дорослих, є
забороненими для дітей молодшого віку.
Я один із збудників
ГРВІ, діагностуй
мене вірно!