РОБОЧИЙ ЗОШИТ

Модуль 3. Акушерство і гінекологія.

Тема 3. “Жіночі генітоуринальні запальні захворювання. Особливості запальних
захворювань геніталій в дитячому та підлітковому віці”

Завдання для самостійного опрацювання теми (потрібно відповісти письмово)

Варіант 2

Завдання для самостійного опрацювання теми (потрібно відповісти письмово)

Завдання 1.
1. Що розуміється під гострим, підгострим та хронічним перебігом запального
процесу?
Гострий перебіг запального процесу триває від 2 місяців.
Характеризується:
 інтенсивною течією та порівняно невеликою (зазвичай 1-2, максимально до
4-6 тижнів) тривалістю (залежно від пошкодженого органу або
тканини,ступеня та масштабу їх альтерації, реактивності організму та ін.);
 Помірно вираженою альтерацією та деструкцією тканин, ексудацією
тапроліферацією в осередку ушкодження при нормергічному
характерізапалення. При гіперергічній його течії у вогнищі
запалення домінують альтерація та руйнування тканин.
Підгострий перебіг запального процесу- триває до 6 місяців.
Хронічний перебіг запального процесу - триває від кількох місяців до
пожиттєвого перебігу з момента миремісії та загострення.
Хронічне запалення характеризується:
 Тривалим і млявим перебігом. Протікає таке запалення протягом багатьох
років і навіть всього життя пацієнта (наприклад, у хворих на
проказу,туберкульоз, токсоплазмоз, хронічні форми пневмонії,
гломерулонефриту,гепатиту, ревматоїдного артриту та ін);
 Формуванням гранульом (наприклад, при туберкульозному,
бруцельозномучи сифілітичному запаленні);
 Утворенням фіброзної капсули (наприклад, за наявності у
тканиністороннього тіла або відкладення солей кальцію)
Завдання 2.
1. Особливості вульвовагініту у дівчат.
Вульвовагініти складають біля 65% від всіх захворювань статевих органів в
віковий період від 1-9 р. Це пояснюється тим, що покрови вульви і слизова
піхви в нейтральний період рихлі, ніжні, ранимі. Вміст піхви має лужну
реакцію, епітелій не має глікогену. В результаті проникнення патологічних
збудників нерідко призводить до виникнення вульвовагінітів, особливо при
наявності передумов.

1
 У препубертатному і пубертатному періодах вульвовагініти у дівчаток
виникають значно рідше, що пов’язано з підвищенням ендокринної функції
яєчників, посиленням синтезу глікогену в слизовій оболонці піхви і
ферментативних процесів. Що визначають фізіологічну ступінь кислотності
вмісту піхви.
Вульвовагініти у дівчат, як правило, бувають інфекційної етіології і
викликаються гонококами, стафілококами, стрептококами, кишковою
паличкою і багатьма іншими мікробами. Збудниками паразитарних
вульвовагінітів є піхвові трихомонади, дріжджоподібні гриби роду Сandidа,
гострики.
Виникненню вульвовагінітів сприяє порушення правил особистої гігієни:
неохайність, неправильний догляд за зовнішніми статевими органами дівчаток,
користування загальними предметами гігієнічного догляду, близький контакт з
хворими дітьми або батьками. Інфікування слизових статевих органів може
бути при маніпуляції дівчаток на власних статевих органах руками або різними
предметами. Мають значення також термічні, механічні (тертя тісним одягом,
сторонніми тілами, розчісування при проникненні гостриків та ін.), хімічні
пошкодження, які нерідко провокують виникнення запального процесу.
Патогенні мікроорганізми можуть викликати запальний процес і без
пошкодження слизових статевих органів, які є вхідними воротами. Умовами
для цього є загальні інфекційні захворювання (кір, скарлатина, ревматична
атака), тривало існуючі вогнища інфекційно-токсичної дії (гайморит, тонзиліт,
пієлонефрит), понижуючі імунітет дівчинки. Нерідко вульвовагініти
розвиваються при зниженні імунологічної реактивності та зміні обміну речовин
при ексудативному діатезі, ожирінні, діабеті, тиреотоксикозі
Рідше вульвовагініти розвиваються після введення в статеві шляхи сторонніх
тіл.
Вульвовагініти у дівчаток можуть виникати гостро, але нерідко спостерігається
і хронічний перебіг.
Гострий вульвовагініт, клінічна картина:
Скарги: на болі при ходьбі, свербіж і печію, що посилюються при
сечовипусканні. Інколи з’являється відчуття болю в ділянці піхви, внизу
живота, відмічається іррадіація болів в крижово-поперековій ділянці. Крім
дизуричних явищ, хворі нерідко страждають закрепами. При переході
захворювання в хронічну стадію гіперемія і ексудація зменшуються, болі
затихають. Переважують скарги на гноєподібні виділення зі статевих шляхів,
нерідко відчуття свербежу.
Огляд: гіперемія, набряклість вульви. Гіперемія може поширюватися на шкіру
великих статевих губ, стегон.
Для всіх вульвовагінітів характерні гноєподібні виділення з піхви.
Вагіноскопія: виявляють ознаки запальної реакції і виключають або
підтверджують наявність сторонніх тіл в піхві. При дослідженні чітко
визначають гіперемію слизової піхви, інколи петехії, легеневу кровоточивість.
На гіперемійований слизовій оболонці видні серозно-гнійні або гнійні
виділення. Ці ознаки особливо характерні для гострого вагініту.

2
 Дані вагіноскопії мають важливе значення не тільки для діагностики вагініту,
але й для контролю ефективності терапії, що проводиться.
Завдання 3.
Навести можливі ускладнення запальних процесів в жіночих статевих органах
1. Пельвіоперитоніт
2. Уретрит
3. Переход запалення у хронічну форму, виникнення фіброміом
4. Непрохідності маткових труб
5. порушення менструального циклу
6. безпліддя
7. виникнення доброякісних та злоякісних новоутворень
8. гнійно-септичні ускладнення
Завдання 4.
Клініка та діагностика гострого пельвіоперитоніту.
Клініка
Клініка :типова для гострого запалення:
 фебрильна температура,
 сильний більу низу живота,
 здуття живота,
 м’язовий дефанс
 при гнійному пельвіоперитоніті -позитивний симптом
 Щоткіна-Блюмберга.
 Перистальтика кишечника ослаблена, може бутизатримка випорожнень і газів,
язик сухий, відзначаються нудота та блювання.
 ЗАК: ШОЕ різко прискорена, виражений високий лейкоцитоз із
 нейтрофільним зрушенням вліво.
 Стан пацієнтки тяжкий.
Діагностика
Гінекологічне обстеження: в перші дні захворювання відзначається
лише ригідність та болючість заднього склепіння, де потім з'являється
випинання внаслідок скупчення ексудату.
Важливе значення мають пункціязаднього склепіння, бактеріологічне дослідження
пунктату, ультразвукове дослідження. Анамнез. Аналіз периферичної крові при
пельвіоперитоніті виявляє підвищену ШОЕ, лейкоцитоз зі зсувом формули вліво,
токсичнуанемію. СРБ різко позитивний.
Пальпаторно визначається напруга м'язів живота, верхня межа
запального інфільтрату у малому тазі, позитивні перитонеальні симптоми.
Бімануальне вагінальне дослідження супроводжується різкою хворобливістю
в ділянці матки та придатків; через наявність випоту - випинання заднього склепіння
піхви, зміщення матки вперед і вгору.
УЗД вагінальним датчиком дозволяє уточнити поширеність запалення,
виявити наявність випоту в малому тазі. Для виключення гострої патології у
черевній порожнині виконується оглядова рентгенографія.
З метою ідентифікації мікробних агентів проводиться бактеріологічне
дослідження відокремлюваної піхви та шийного каналу, ІФА-діагностика.
Однак, оскільки мікрофлора піхви може не відображати процеси, що
3
розвиваються в малому тазі, при пельвіоперитоніті виправдано проведення
діагностичної лапароскопії або пункції.

Завдання 5.
1. В яких випадках при гострому запаленні геніталій показано хірургічне
лікування?
Гострий бартолініт
Гострий сальпінгоофорит
Параметрит
Пельвіоперитоніт
Поширений перитоніт
Показання до черевосічення формулюються наступним чином:
• підозра на перфорацію гнійної освіти придатків;
•ускладнення гострого запалення придатків матки гнійним параметритом;
• наявність піосальпінксу або тубооваріального абсцесу на тлі ендоміометриту,
спричиненого абортом або ВМС;
•неефективність комплексного лікування з використанням лапароскопі
чеського дренування, що проводиться протягом 2-3 діб.
У молодих жінок необхідно використовувати найменшу можливість для
збереження репродуктивної функції. Але, якщо операція з приводу гнійного
запалення проводиться у молодих жінок із післяабортним ендоміометритом.
або з ендоміометритом на фоні ВМС, то обсяг її повинен бути розширений до
екстирпації матки з обома трубами. Яєчник видаляється лише за наявності
у ньому патологічних змін.
Завдання 6.
1. Які методи профілактики ЗПСШ?
 Бар’єрні методи контрацепції (презервативи)
 Правильне застосування місцевих бактерицидних засобів,антисептиків, які
значно знижують, але повністю не усувають ризик зараження;
 Дотримання правил особистої гігієни
 Періодичне обстеження за допомогою клінічної та лабораторної
 Діагностики для обох партнерів;
 У разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність)спеціалізоване
лікування;
 Статева стриманість;
 Обов'язкове повідомлення статевих партнерів;
 Вакцинація проти онкогенних вірусів гепатиту B та ВПЧ для дівчат
підліткового віку

Тестові запитання.
Виберіть одну правильну відповідь.
11. Для клінічного перебігу туберкульозу додатків матки характерним є:
A. Довготривалий хронічний перебіг.
B. Періодичні загострення процесу.

4
 C. Відсутність ефекту звичайних методів лікування.
Д. Усе вказане.
Е. Жодне з них.
12.Найбільш інформативним методом дослідження в діагностиці трубно-
перитонеальної неплідності є:
A. Кімографічна пертурбація.
B. Пстеросальпінгографія.
C. Трансвагінальна ехографія.
Д. Лапароскопія з хромосальпінгоскопією.
Е. Біконтрастна пельвіографія.
13. Переважний шлях розповсюдження гонорейної інфекції.
A. Лімфогенний.
B. Гематогенний.
C. Періневральний.
Д. Контактний.
Е. Інтраканалікулярний.
14.При обстеженні хворої, 25 років, з первинною неплідністю на підставі
анамнестичних та об'єктивних даних поставлений попередній діагноз
„туберкульоз додатків матки".
Які методи дослідження допоможуть Вам уточнити діагноз?
A. Ендоцервікальне введення туберкуліну в дозі 20-50 ТЕ.
B. Трансвагінальне ультразвукове сканування.
C. Гістеросальпінгографія.
Д. Лапароскопія з гістологічним дослідженням біоптату тканин додатків
матки.
Е. Всі перераховані.
15. Для гонококів характерні ознаки:
A. Позитивне забарвлення по Граму.
B. Розташування в клітинах (цитоплазмі мононуклеарів).
C. Округла форма.
Д: Тропність до багатошарового плоского епітелію.
Е. Всі перераховані.

16. Висхідна гонорея - це ураження:

A. Каналу шийки матки.
B. Маткових труб.
C. Парауретральних залоз.
Д. Уретри.
5
 Е. Бартолінових залоз.

17. Діагноз гонореї може бути поставлений на підставі:

A. Знаходження в мазках мікроорганізмів, розташованих парами в
формі диплококів.
B. Негативного забарвлення коків за Грамом.
C. Розташування бактерій внутрішньоклітинно.
Д. Знаходження любої з цих ознак.
Е. Поєднання всіх перерахованих ознак.
18. Найбільш ефективним методом ідентифікації гонокока є:
A. Серологічний.
B. Культуральний.
C. Бактеріоскопічний.
Д. Імунофлюоресцентний.
Е. Біологічна провокація з наступною бактеріоскопією.
19. Вкажіть можливі ускладнення гострого запалення додатків матки:
A. Перехід в хронічну форму.
B. Генералізація інфекції з розвитком пельвіо- або розлитого
перитоніту.
C. Абсцедування.
Д. Формування синдрому хронічних тазових болей.
Е. Всі перераховані.
20 Для гонорейного сальпінгіту характерне все перераховане, крім:
A. Дебюту захворювання в ранню фолікулярну фазу
менструального циклу.
B. Двобічного ураження додатків матки.
C. Швидкого ефекту від застосування антибактеріальних
препаратів.
Д. Відсутності активації гострофазових показників крові.
Е. Багатовогнищевого ураження.