Шляхи зараження

туберкульозом:
повітряно-крапельний
(при кашлі, чханні);
 контактний (через предмети Умови виникнення
побуту); туберкульозу:
 харчовий(через вживання  масивність інфекції;
заражених продуктів).  висока вірулентність МБК;
 тривалість контакту із МБК;
Шляхи розповсюдження
 зниження захисних якостей
туберкульозу:
організму.
 бронхогенний;
 лімфогенний;
 гематогенний.
 Мікобактерія

Бронхогенний Лімфогенний Гематогенний

шлях поширення шлях поширення шлях поширення

Туберкульоз
Вогнищевий внутрішньогрудних Десимінований
туберкульоз лимфовузлів туберкульоз

Первинний
Інфільтративний туберкульозний
туберкульоз комплекс

Туберкулома
Фіброзно-кавернозний туберкульоз
Циротичний туберкульоз
 Клінічна форма Коментар
Туберкульоз в/грудних
лимфовузлів Інтоксикація, сильний кашель з
Первинний харкотинням, ознаки недостатності
туберкульозний комплекс дихання
Вогнищевий туберкульоз Малосимптомний

Інфільтративний Виражені ознаки інтоксикації

туберкульоз
Дисемінований Синдром інтоксикації та легеневої
туберкульоз недостатності
Фіброзно-кавернозний
туберкульоз Клінічні ознаки хронічної легеневої
Циротичний туберкульоз недостатності

Туберкулома Малосимптома
 Початок захворювання латентний.
 Кашель. При малих клінічних формах
туберкульозу кашель незначний, при
ураженні внутрішньогрудних лимфовузлів –
сильний, у вигляді нападів, може бути із
прожилками крові. При розпаді кашель із
гнійним харкотинням.
 Астеноневротичний синдром – слабкість,
нічний гіпергідроз, зниження
працездатності, швидка втомлюваність,
підвищена дратливість.
 Синдром інтоксикації – гарячка; на ранніх
етапах розвитку хвороби підвищення
температури тіла незначне, недовге та
відмічається у першій половині дня -
спотворена лихоманка (вогнищевий
туберкульоз); при розпаді температура
висока і тримається довго.
 Синдром недостатності дихання – ЧД
прискорена, шкіра бліда, у тяжких випадках
акроціанотична.
 Дослідження мокротиння на
присутність ВК:
 загальний аналіз мокротиння;
 дослідження мокротиння
методом флотації;
 бактеріологічне дослідження
мокротиння (посів).
Рентгенологічні дослідження:
 рентгенографія – оглядова,
бокова, прицільна;
 томографія;
 КТ.
 Кровохаркання. Може буть передвісником легеневої
кровотечі.
 Легенева кровотеча. При цьому спостерігається
кашель з великою кількістю яскраво-червоної
пінистої рідини. Хворий блідий, млявий, занепокоєний.
Пульс слабкий, артеріальний тиск низький.
Невідкладна допомога: покласти хворого до ліжка,
трохи піднявши голову та повернувши її убік, підкласти
рушник, лоток для відхаркування крові, накласти
джгути на нижні кінцівки, холод на грудну клітку,
приготувати все необхідне для проведення
кровозупинної терапії (амінокапронова кислота або
дицинон в/в краплинно, кальцію хлорид в/в струминно,
вікасол в/м). Контроль АТ.
 Плеврит.
 Спонтанний пневмоторакс. Виникає при зниженні
тиску у плевральній щілині. Клінічно проявляється
симптомами гострої дихальної недостатності.
Етіотропне лікування при туберкульозі легень повинно бути:
 тривалим – від 4-х місяців до року;
 безперервним – в організмі пацієнта необхідно постійно підтримувати
певний рівень вмісту (концентрація) протитуберкульозних препаратів;
 комплексним – не менше двох протитуберкульозних препаратів
одночасно; комбінація препаратів, їх доза, шлях введення
передбачений певними режимами хіміотерапії.
 Дієта № 11: прийом їжі не менше 5-ти разів на день, їжа білкова,
достатня кількість вітамінів та мікроелементів.
 Протитуберкульозні препарати (2-3) І, ІІ ряду чи резервної групи:
тубазид, стрептоміцин, рифампіцин та ін. (див. фармакологію).
 Туберкулінотерапія.
 Вітамінотерапія, кумисотерапія.
 Симптоматичне лікування: заспокійливі засоби, транквілізатори,
протикашльові препарати, біогенні стимулятори, жарознижуючі.
 Хірургічне лікування.

Період реабілітації складає 2-3 роки, протягом яких пацієнти повинні

суворо дотримуватися рекомендацій фтізіатра та здорового
способу життя
 Контроль та допомога в
дотриманні дієти.
 Спостереження за хворим:
визначення та аналіз
показників АТ, ЧД, пульсу,
температури, кольору
шкіри.
 Догляд за хворим:
своєчасна зміна білизни
при гіпергідрозі, догляд за
порожниною рота.
 Забезпечення пацієнта
плювальницею.
 Допомога у виконанні
санітарно-гігієнічних
заходів.
 Виконання призначень
лікаря.
 Навчання пацієнта та його
оточення само- та
взаємодогляду.
Проблеми пацієнта Втручання
Наявні
Гарячка, нічний Зміна натільної та постільної білизни
гіпергідроз
Кашель Забезпечення пацієнта плювальницею
Соціальна ізоляція Пояснити хворому необхідність перебування на
хворого у зв’язку з стацлікуванні, шляхи попадання інфекції до здорової
виділенням ВК з людини, необхідність збирати харкотиння у
харкотинням плювальницю
Потенційні
Кровохаркання Цей симптом повинен насторожити медичну сестру,
тому що після кровохаркання можлива легенева
кровотеча. Контроль АТ
Легенева кровотеча  інформування лікаря щодо погіршення стану
пацієнта;
 відміна теплових процедур;
 контроль АТ, пульсу, кольору шкіри
 готовність до проведення гемостатичної терапії за
призначенням лікаря
 Неспецифічна – формування здорового способу життя,
просвітня робота серед населення

Специфічна

Первинна Вторинна
Вакцінація БЦЖ Проба Манту Хіміопрофілактика
(див. педіатрію) (див. педіатрію) хворих на
туберкульоз легень
Обстеження Профілактичне
контактних лікування контактних
осіб осіб

Інфекційний
контроль
  Формування рівня медичної культури серед
населення, проведення санітарно-просвітньої роботи
серед населення (проводиться дільничою
медсестрою).
 Залучення населення для проведення
флюорографічного обстеження.
 Проведення вакцінації та ревакцінації.

 Проведення проби Манту (див.

“Медсестринство в педіатрії”).
 Проведення своєчасного та
систематичного обстеження контактних
пацієнтів.
 Проведення дезинфекції у вогнищі
інфекції – поточної, заключної (див.
“Основи медсестринства”).