Ляшенко Дарья гр.

- 24

Реферат « Позагоспітальна пневмонія у дітей»

Пневмонія - це гостре неспецифічне запалення легеневої

тканини, в основі якого лежить інфекційний токсикоз, дихальна
недостатність, водно-електролітні та інші метаболічні порушення з
патологічними зсувами у всіх органах і системах дитячого
організму. За іншими поглядами, під пневмоніями слід розуміти
групу різних по етіології, патогенезу і морфологічній
характеристиці гострих вогнищевих інфекційно-запальних захворювань
легенів з обов'язковою наявністю внутрішньоальвеолярної запальної
ексудації.

За етіологією гострі пневмонії можуть бути бактеріальні,

вірусні (РС-вірус, грип тощо), вірусно-бактеріальні, грибкові та
викликані внутрішньоклітинними збудниками атипових пневмоній
(мікоплазми, хламідії, герпес, цитомегаловірус), найпростішими
збудниками - пневмоцисти та інші.

ВИДИ ЗБУДНИКІВ ПНЕВМОНІЇ

У дітей раннього віку: стрептококи групи В; (Streptococcus

agalacticae); Staphylococcus aureus; Listeria monocytogenes;
Escherichia coli; Klebsiella pneumoniae; рідше: - Streptococcus
pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis;
Bordetella pertussis; Chlamydia trachomatis, Cytomegalovirus;
Herpes simplex; гриби р. Candida; Micoplasma hominis; Pneumocystis
carinii; віруси (респіратор-носинтиціальний, парагрип, грип,
аденовіруси), вірусно-бактеріальні асоціації

У дітей дошкільного віку (віруси, бактерії (Streptococcus

pneumoniae - пневмокок), Haemophilus influenzae; Mycoplasma
pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae.

У віці від 7 до 15 років: - Streptococcus pneumoniae

(пневмокок), Streptococcus pyogenes, Haemophilus influenzae,
Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae.

КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ ПНЕВМОНІЇ:

Пневмонічний статус у дітей раннього віку:

- задишка без ознак бронхообструкції,

- дистантні періоральні хрипи при наявності синдрому

бронхообструкції,

- блідість шкіри з періоральним цианозом, який підсилюється

при збудженні або при годуванні,

Об'єктивне обстеження:

- при перкусії грудної клітини скорочення перкуторного звуку

над проекцією інфільтрації легеневої тканини, на 3-й -5-й день
захворювання можуть бути ділянки з тмпанічним відтінком,
 -при аускультації легень бронхіальне, послаблене (над
вогнищем інфільтрації) або жорстке дихання, на 3-й-5-й день
захворювання при розсмоктуванні вогнищ запалення з'являються
локалізовані дрібнопухирцеві та крепітуючі вологі хрипи, при
злитті вогнищ вислуховуються бронхіальне дихання, дрібні та
крепітуючі вологі хрипи.

Загальні симптоми:

- кашель вологий або сухий малопродуктивний, часто до появи

кашлю у акті дихання беруть участь допоміжні м'язи - роздування
крилець носа, інспіраторне втягування ямки над грудиною,

- нежить,

- кволість, відсутність апетиту, анорексія, відсутня динаміка

ваги,

- порушення терморегуляції,

- прояви різних ступенів токсикозу.

Рентгенографія легень - наявність однобічної інфільтрації

легеневої тканини, інфільтрація коренів легень на боці ураження з
збільшенням лімфовузлів; вогнище інфільтрації без чітких кордонів
при вогнищевій пневмонії (на відміну від чітких сегментарних тіней
при сегментарній пневмонії), посилення легеневого малюнку в
перифокальних зонах.

Загальний аналіз крові - лейкоцитоз, нейтрофільне зрушення

формули крові, підвищена ШОЕ.

Біохімічне дослідження крові - наявність С-реактивного білку,

підвищений рівень сіалових кислот, гіпергамаглобулінемія.

ПОКАЗАННЯ ДО ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ

Лікуванню у стаціонарі підлягають хворі на гостру пневмонію:

- у віці до 3 років,

- з ускладненим перебігом захворювання,

- при наявності дихальної недостатності 2-3 ступеня і

нестабільній гемодинаміці,

- діти з гіпотрофією,

- діти з вродженими вадами розвитку серцево-судинної системи,

аномаліями розвитку трахео-бронхіальної системи та легень,

- з несприятливим преморбідним фоном,

- з наявністю супутніх хронічних захворювань,

-з а несприятливих соціально-побутових умов.

 Діти з деструктивною пневмонією, плевритом потребують
переведення до хірургічного відділення. Показанням до термінового
переведення є виникнення пневмотораксу і піопневмотораксу.

АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ
Важливо своєчасно призначати адекватну антибактеріальну
терапію з урахуванням етіологічного чинника та характеру
патологічного процесу і загального стану хворого. Ефект від
антибактеріальної терапії залежить від правильно підібраної дози
та способу введення антибіотиків у процесі лікування. У більшості
випадків нетяжку гостру пневмонію лікують антибіотиками 7-10 днів.
Після досягнення ефекту (падіння температури, зупинка
прогресування процесу за клінічними та аускультативними даними)
продовжують антибіотикотерапію ще 2-3 дні. У цілому ж тривалість
курсу антимікробного лікування визначається станом хворого.
Критерієм відміни антибіотиків є повна ліквідація клінічних та
діагностичних ознак гострого запалення легень.
Основні групи антибіотиків, які можуть бути використані (у
ранжированній послідовності):

- напівсинтетичні пеніциліни,

- напівсинтетичні пеніциліни з клавулановою кислотою,

- цефалоспорини,

- макроліди,

- аміноглікозиди II-III поколінь (застосування гентаміцину

небажане в зв'язку з відсутністю чутливості антибіотику до
пенвмококу),

- похідні метронідазолу (метронідазол, метрогіл та інш.),

- в окремих випадках тяжкого перебігу з загрозою для життя -

фторхінолони (призначаються дітям з 12 років).

Для стартової емпіричної терапії середнього та

середньо-важкого перебігу гострої пневмонії у дітей можна
рекомендувати наступну схему:

- бета-лактамні антибіотики (пеніциліни, пеніциліни, захищені

клавулановою кислотою, цефалоспорини або карбопінеми) плюс
макроліди.

Антибактеріальна терапія повинна призначатися в максимально

ранні строки, що дозволить знизити рівень летальності. При
використанні комбінації антибактеріальних препаратів необхідно
враховувати синергізм та антагонізм їх дії.

Використані джерела:
1) https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0018282-05#Text
2) https://www.bsmu.edu.ua/blog/5123-pnevmoniya-pershi-oznaki-
hvorobi/
3) https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.3.11.1 .