Анатомія ока, його

придатків та орбіти.
Методи
дослiдження
Кафедра офтальмології ХНМУ
Зоровий
аналізатор
Загальна будова зорового аналізатора

• Сприймаюча частина (очне

яблуко)
• Провідні шляхи (зоровий
нерв, хіазма, зоровий
тракт)
• Підкіркові центри
• Зорові центри в корі
великих півкуль
 Очне яблуко
• Орган, що відповідає за
орієнтацію променів
світла, перетворення їх в
нервові імпульси та
створення зорового
образу в головному
мозку.
• Вага ~ 7,5 г
• Довжина ока ~ 24,00 мм
Очне яблуко
 Передній відрізок

Рогівка
Лімб Зіниця
Склера
Райдужка

Рогівка Зіниця
Лімб
Кон′юнктива
Склера

Циліарне Кришталик
тіло
 Задній сегмент

Склисте Склера
тіло
Судинна оболонка

Сітківка

Центральна артерія та Зоровий

центральна вена сітківки
нерв
Очне яблуко
• Оболонки :
1. Зовнішня фіброзна
1 2. Середня судинна
3. Внутрішня (сітківка)
2 • Внутрішні
3 структури ока.
• Внутрішньоочна
рідина.
• Кришталик
• Склисте тіло
 Оболонки ока
3 Оболонки.
• Фіброзна .
• Рогівка.
• Склера.

• Судинна.
• Циліарне тіло
• Райдужка
• Хоріоідея

•Сітківка.
Будова переднього відрізка ока
Рогівка
 Рогівка Роговица
Радужка
Функції:
• Захисна. Хрусталик
• Головне
заломлююче
середовище ока.
Сила заломлення
рогівки - 40 D
Будова:
Властивості: Товщина рогівки 0.52
мм.
прозорість
Температура рогівки 30 °
дзеркальність
Хім. склад:
сферичність
80% вода
відсутність судин
18% колаген
висока чутливість 2% мукополісахариди,
Рогівка
6 шарів:
1. Передній
епітелій.
2. Боуменова
оболонка.
3. Строма.
4. Шар Дюа
5. Десцеметова
оболонка
6. Ендотелій.
 Рогівка
У рогівці розрізняють 6 шарів:
•епітелій багатошаровий
плоский (продовження епітелію
кон'юнктиви)
•передня прикордонна
мембрана - боуменова
оболонка
•власне речовина рогівки –
строма
•шар Дюа – відкритий у червні
2013 року
•задня прикордонна мембрана -
Десцеметова оболонка
•ендотелій.
Рогівка

• ендотелій (задній • З усіх цих шарів регенерує

епітелій) - складається з
клітин призматичної
форми. Виконує функцію
осмотичної мембрани,
що захищає строму
рогівки, яка дуже
гідрофільна від камерної
вологи і осмотична. При
його пошкодженні
відбувається набряк
рогівки і її помутніння.
епітелій і Десцеметова
оболонка. Всі інші шари
відновлюються за рахунок
сполучної тканини і
розвивається помутніння.
Клітини ендотелію можуть
збільшується в розмірі і
закривати невеликі дефекти.
 Особливості будови рогівки у
дітей раннього віку
• У новонароджених - рогівка опалесцує
• Має велику кривизну
• Низька чутливість
• Прекорнеальна плівка, що покриває рогівку, не стабільна.
 Лімб

Лимб

• Лімб.
• Перехідна зона між склерою і рогівкою.
• Прикордонна лінія кон′юнктиви.
• Наявність крайової судинної мережі.
• Наявність густого нервового сплетіння.
 Склера
• Зовнішя захисна оболонка Склера
ока.
• Зберігає форму ока.
• Щільна, біла, непрозора,
еластична.
Склера

• Функції склери: формуюча і захисна.

• Найменшу товщину склера має в області
екватора, а найбільшу - в місці прикріплення
окорухових м'язів і навколо зорового нерва.
Найтонше місце склери - решітчаста
пластинка склери - в місці виходу зорового
нерва. Податливість склери в цьому місці
обумовлює можливість розвитку
глаукоматозної екскавації зорового нерва при
підвищенні внутрішньоочного тиску (ВОТ).
Судинна оболонка

Структури:

1. Райдужка.
2. Циліарне
тіло.
3. Хоріоідея. 1

3
Райдужка
 Зрачок
Райдужка

• Передній відділ судинного тракту.

• Рухлива діафрагма. Регуляція потоку світла
через отвір – зіницю.

Міоз – звуження зіниці.

Мідріаз – розширення зіниці.

Райдужка визначає колір очей.

Райдужка

• Функції райдужки:
- діафрагма, що регулює надходження світла в око в
залежності від різноманітних умов;
- забезпечення постійності температури вологи передньої
камери і самої тканини райдужки,
- участь в ультрафільтрації та відтоці внутрішньоочної
рідини.
Райдужка
 Райдужка

Сфінктер
• М′язи райдужки: Ділятатор

• Сфінктер.
Круговий м′яз, що
звужує зіницю
(міоз).
• Ділятатор.
Радіальний м′яз,
що розширює
зіницю (мідріаз).
 Особливості будови райдужки у
дітей раннього віку
• У дітей раннього віку погано розвинені м′язові волокна, що
розширюють зіницю, переважає парасимпатична іннервація,
тому пряма и содружня реакція зіниці на світло уповільнена,
зіниця більш вузька (1,5 мм, у дорослих – 3 мм), погано
розширюється у відповідь на інстилляцію мідріатиків.
Війчасте (циліарне) тіло
 Циліарне тіло
Будова:
• Відростки
циліарного Рогівка
тіла
• Плоска
частина
• Циліарний м
′яз Склера
Райдужка
Супрахоріоідальний Циліарне
простір тіло
Відростки Кришталик
циліарного тіла

Циннові зв’язки
 Радужка, вид снизу

                                                                                                                                 

                                                                                                                                  
 Війчасте (циліарне) тіло

Судинна частина –
М′язова частина - бере участь у виробленні
забезпечує аккомодацію внутрішньоочної рідини
 Циліарне тіло
Функції:

• Аккомодація.
Рогівка
Здатність ясно
бачити поблизу і
вдалину. Склера
• Підтримка N
офтальмотонуса Райдужка
за рахунок
продукції та Циліарне тіло
відтоку ВОР . Кришталик
Хоріоідея
Хоріоідея

• Складається з 3 шарів: шар великих судин,

середніх судин та шару хоріокапілярів.
Поверх шару хоріокапілярів знаходится
скловидна пластина, зверху котрої лежить
сітківка. Скловидна пластина, або мембрана
Бруха, сприяє проникненню поживних
речовин в сітківку та виведенню шлаків із
сітківки.
 Судинна оболонка

Хоріоідея
Функції: Склера

• Живлення Хоріоідея
безсудинних структур Сітківка
ока.
• Енергетична база
сітківки.
• Відтік ВОТ.
• Підтримка N
офтальмотонуса.
Хоріоідея

• Функції хоріоідеї:
- енергетична база, що забезпечує живлення
сітківки та відновлення зорового пурпуру, що
безперервно розпадається, необхідного для
зору.
- охолодження сітківки при нагріванні
світловим пучком, що проходить через оптичну
систему ока,
- хоріоідея приймає участь в регуляції
офтальмотонусу.
Сітківка ока
Сітківка ока
• 1. Пігментний епітелій (тіла
клітин заповнені фусцином).
• 2. Нейроепітелій
(фоторецептори: палички та
колбочки).
• 3. Зовнішня прикордонна
пластинка.
• 4. Зовнішній зернистий шар.
• 5. Зовнішній плексиформний
шар.
• 6. Внутрішній зернистий шар.
• 7. Внутрішній плексиформний
шар.
• 8. Гангліозний шар.
• 9. Шар нервових волокон.
• 10. Внутрішня прикордонна
пластинка.
Сітківка
(електронна мікроскопія)
 Сітківка
Фоторецептори сітківки
Склера
перетворюють світлову
Хориоидея
енергію в енергію
Сетчатка
невових імпульсів.
Нервові імпульси
збираються з сітківки
зоровим нервом. Хрусталик Стекловидное
Далі інформація тело
передається в
потиличну долю
мозку , де аналізується
зорове зображення.
Ora serrata
Сітківка
Палички
• Фоторецептори.
1. Ковбочки.
• Розташовані тільки в області жовтої плями.
• 6.5 мільйонів.
• Відповідальні за центральну гостроту зору і
сприйняття кольору.
2. Палички. Ковбочки
• Розташовані по всій сітківці.
• 120 мільйонів.
• Відповідальні за переферичний та сутінковий зір.
 Склисте тіло
СВЕТ

Сітківка
3
Ланцюг із 3-х нейронів:
1. Фоторецептори (палички,
ковбочки)
2. Біполярні клітини
3. Гангліозні клітини 2

Судинна оболонка
Склера
Макула
Будова центральної (макулярної) зони
сітківки
• Центральна область сітківки –
макула – має діаметр близько
5,5 мм.
• Від периферичної сітківки макула
відрізняється тим, що
фоторецептори в ній
представлені переважно
колбочками, а гангліозний шар
складається з декількох шарів
клітин. В макулі виділяють
декілька зон: фовеа, парафовеа і
перифовеа.
Лазерний конфокальний томограф
Особливості будови сітківки у
дітей
• У новонароджених дітей сітківка на всьому протязі має 10 шарів.
Зоровий нерв
утворений
відростками
( аксонами)
ганглиозних клітин
Провідні шляхи зорового
аналізатора
 Вміст очного яблука

• Внутрішньоочна рідина.

• Кришталик.

• Склисте тіло.
Вміст очного яблука
• Внутрішньоочна рідина

Передня камера
Задня камера
 Шлеммів канал
Трабекула
Вена

Рогівка Передня
камера

Райдужка
Склера
Радужка

Зіниця

Задня камера
Кришталик

Дилятатор
Супрахоріоідальний
простір
Передня и задня камери ока
Особливості будови передньої
камери ока у дітей
• У новонароджених дітей передня камера дрібніша – близько 1,5
мм. Кут передньої камери більш гострий.
 Кришталик

• Заломлююче
середовище ока:
Заломлююча сила:
• у спокої 19 D
• при аккомодації - до
33 D
 КРИШТАЛИК
Будова:
1. Передня капсула
2. Задня капсула
3. Ядро Ядро

Передняя
капсула Передня
капсула

Циннові
ядро зв′язки

Волокна
Задняя
капсула кришталика
Передня
Епителій капсула
Эпителий
Кришталик
Кришталик
•Склад:
• Вода - 62%.
• Розчинні білки - 18%.
• Нерозчинні білки -
17%.
• Неорганичні сполуки:
вітамини, холестерин,
ферменти,
мікроелементи (K, Na,
Ca, S, Zn, Ag, Cl).
 Функції кришталика та його
капсули
• Капсула кришталика виконує трофічну та бар′єрну
функції, пропускаючи всередину кришталика тільки
певний біохімічний спектр внутрішньоочної рідини.
Будь-яке порушення цілісності капсули веде до
його помутніння.
• Кришталик є пассивним елементом процесу
аккомодації. При розслабленні циліарного м′язу
капсула натягується, кришталик сплощується –
людина добре бачить вдалину. При напрузі
циліарного м′язу зв′язки слабкішають, натяг
капсули зменшується, кришталик набуває кулястої
форми. Людина краще бачить поблизу.
 Особливості будови кришталика в
залежності від віку
• У новонародженого кришталик
кулястої форми, прозорий,
безбарвний, м′якої
консистенції, містить 65% води
і водорозчинні білки.
• У недоношених дітей можуть
бути присутніми залишки
ебріональної судинної капсули
кришталика.
Особливості будови кришталика в
залежності від віку
• При рості нові • У дорослих
волокна кришталика кришталик набуває
утворюються під жовтуватий відтінок, с
капсулою, відсовуючи 40-45 років
формується щільне
до центру і ядро і еластичність
ущільнюють більш кришталика
старі волокна. знижується, у
кришталику
накоплюється більше
білків, нерозчинних у
воді.
 Склисте тіло

• Розташоване між сітківкою,

кришталиком та циліарним тілом.
• Об′єм ~ 4 мл.
• Забезпечує стабільність форми
ячного яблука.
• Захищає сітківку, кришталик,
циліарне тіло.
 Будова склистого тіла
• Склисте тіло ззовні вкрите гіалоїдною
мембраною та фіксується уздовж плоскої
частини циліарного тіла, навколо диску
зорового нерву та макули.
• У склистому тілі маються канали та системи
ретроциліарних та екваторіальних цистерн,
котрі забезпечують метаболізм склистого тіла і
внутрішньоочних структур, що з ним
контактують.
Будова склистого тіла

• По каналам (лентико-макулярний от
ретролентального простору до макули та
оптико-циліарний – від циліарного тіла до
макули) йде потік рідини у напрямі до
сітківки та зоровому нерву.
• Цим забезпечуються реактивні зміни ДЗН і
макули при увеїтах, а також ексудат при
увеїтах може накопичуватися в цистернах і
підтримувати запалення, тому іноді навіть
проводять видалення склистого тіла.
Склисте тіло

• Функція склистого тіла – транспортування поживних речовин та

створення форми.
Патологічні зміни склистого тіла
Особливості будови склистого тіла у
дітей
• У глибоконедоношених дітей можна
побачити елементи первинного
склистого тіла у вигляді Клокетова
канала і гіалоідної артерії.
• У дітей дуже міцне з′єднання склистого
тіла до задної капсули кришталика, що
при інтракапсулярній екстракції
катаракти може викликати
відшарування склистого тіла.
• Слабко виражене прикріплення
склистого тіла спереду зубчатого краю,
що рідше, ніж у дорослих викликає
відшарування циліарного тіла при
травмах.
Іннервація ока
 Іннервація ока
• Чутлива іннервація ока - перша гілка трійчастого нерву (n.
ophthalmicus).

Сльозний Носовійчастий Лобний

(Сльозна залоза, До війчастого вузла Довгі циліарні
Зовнішні відділи нерви
кон′юнктиви, (рогівка, райдужка
Шкіра зовнішнього кута в/п) цил. тіло)

Надблоковий
Надочничний
(середня и внутрішня частина шкіри
верхньої повіки)
 Іннервація ока
• Основним нервовим сплетінням для ока є війчастий
вузол
• Він має: 1) чутливий довгий корінець (radix longa) від
назовійчастого нерву; 2) рухливий короткий корінець
(radix brevis) – гілка окорухового нерву; 3) симпатичний
корінець (radix media), що відходить від симпатичного
сплетення внутрішньої сонної артерії.
• Від війчастого вузла в оці відходять 4-6 коротких
війчастих нервів (nn. ciliares breves). Довгі війчасті
нерви, що відходять від ствола назовійчастого нерву,
йдуть до очного яблука разом з короткими, але
оминають війчастий вузол.
Іннервація ока

• Біля входу в склеру зоровий нерв оточений

війчастими нервами, котрі потім перфорують склеру
та проникають в око. У сукупності довгі та короткі
циліарні нерви є джерелом рухливої (сфінк­тер і
ділятатор зіниці), чутливої (рогівка, райдужка,
циліарне тіло), вазомоторної і трофічної іннервації.
• Довгі війчасті нерви, коли проходять
супрахоріоідальний простір разом з короткими,
утворюють нервове сплетіння в області війчастого
тіла і розподіляються в рогівці у вигляді чутливих і
трофічних волокон. Крім того, наявні моторні
симпатичні волокна, котрі, оминаючи війчастий
візол, йдуть до ділятатора зіниці і частково до
війчастого м′яза.
 Волокна Волокна Волокна
носовійчастого окорухового зі сплетіння на
нерву нерву вн. сонній артерії
(Ч) (ПС) (С)

Війчастий ганглій
(розташований в орбіті із зовнішньої сторони зорового
нерву)

• Короткі війчасті нерви (рогівка, райдужка, циліарне тіло (Ч),

сфінктер зіниці, циліарний м′яз (ПС), ділятатор зіниці (С).
Кровопостачання ока
Кровопостачання ока –
гілки очної артерії

• Центральна артерия сітківки - судинна система сітківки.

• Задні (довгі та короткі) циліарні артерії.
• Передні війчасті артерії – гілки м′язових артерій.
Війчасті артерії

Задні короткі Задні довгі

(коло Цинна-Галлера, Супрахоріоідальний простір
власне судинна Велике артериальне
оболонка, склера) коло райдужки
(райдужка, цил. тіло)
(лімб, епісклера, кон′юнктива Передні
склера) війчасті артерії

М′язові артерії
Венозне кровопостачання

• Верхня очна вена

• Нижня очна вена
Допоміжні органи ока
Кон′юнктива
Повіки
М′язи очного яблука
Сльозний апарат
Орбіта
 Орбіта

Має форму
чотиригранної
піраміди
Функції орбіти:
захисна, є
вмістилищем
очного яблука
та його
придаткового
апарату.
 спереди

                                                                                                                                

                                                                                                                            
НАВКОЛОНОСОВІ ПАЗУХИ
Стінки орбіти

• Внутрішня - найтонша і
межує з гратчастою
пазухою, ззаду - з
клиноподібною пазухою.
• Верхня межує з лобовою
пазухою.
• Зовнішня – найміцніша.
• Нижня межує з
верхньощелепною
пазухою.
Внутрішня стінка орбіти

• На передній частині внутрішньої стінки орбіти

знаходиться ямка сльозного мішка. Сльозна
ямка донизу переходить у кістковий носо-
сльозний канал, закладений в товщі
внутрішньої стінки гайморової пазухи і
відкривається в нижній носовий хід під
нижньою носовою раковиною.
Отвори орбіти

• Зоровий отвір
переходить у канал
зорового нерва, що
з'єднує орбіту з
середньою черепною
ямкою
• (Зоровий нерв, очна
артерія)

• Клініка - втрата зору, кровотеча

Отвори орбіти

• Верхня очна щілина

• (1-а гілка трійчастого нерву,
всі окорухові нерви, верхня
очна вена, симпатичний
корінець війчастого вузла)

• Клініка - с-м "Верхньої

очноямкової щілини" (птоз,
повна офтальмоплегія,
розлад чутливості
кон'юнктиви, рогівки, шкіри
верхньої повіки і лоба,
екзофтальм)
Отвори орбіти

• Нижня очна щілина -

з'єднує орбіту з
крилопіднебінної ямкою
• (Орбітальний м'яз, нижня очна
вена, венозні анастомози,
нижньоорбітальний нерв,
нижньоорбітальна артерія)

• Клініка - енофтальм, порушення

чутливості шкіри і слизової
нижньої повіки, шкіри щоки і
скули)
Очна перегородка (septum orbitae)

• Екстраорбитальні Інтраорбитальні
утворення утворення
(сльозний мішок)

Оскільки очна перегородка досить щільна, при дакріоциститах,

флегмонах сльозного мішка інтраорбітальні утворення в запальний
процес втягуються надзвичайно рідко.
Особливості будови вен обличчя
• Вени обличчя і орбіти не мають клапанів. Зважаючи на це
інфекційні захворювання обличчя (абсцесс і т. д.) можуть по
венозному руслу поширюватися в очну ямку і печеристі пазухи.
Особливості будови орбіти у дітей
• Більш тонкі стінки
• Кут між осями орбіт гостріший, ніж у дорослих, що обумовлює
ефект уявної збіжної косоокості.
 Тенонова капсула

• Забезпечує положення ока в орбіті.

• Охоплює очне яблуко на всьому протязі, крім ділянок,
відповідних рогівці і місцю виходу зорового нерва.
• Між теноновую капсулою і очним яблуком знаходиться щілина з
міжтканинної рідиною - теноновий простір
 М′язи очного яблука

Верхній косий

Верхній прямий

Зовнішній прямий

Нижній прямий

Нижній косий

Сухожильне кільце
Окорухові м'язи
• 4 окорухові м'язи
починаються від
сухожильного кільця
каналу зорового нерву і
прикріплюються спереду
від екватора.
• Верхній косий
перекидається через
кістковий блок орбіти і
прікреплюється позаду
екватора.
• Нижній косий
починається від окістя
нижньо-внутрішнього
краю орбіти і
прикріплюється позаду
екватора.
 М′язи очного яблука

Верхній прямий

Верхній косий

Зовнішній
Внутрішній прямий прямий

Нижній прямий Нижній косий

Ліве око
 Напрямок руху окорухових м'язів

Нижній косий Верхній прямий

T Внутрішній прямий
Зовнішній прямий N

Верхній косий Нижній прямий

Іннервація окорухових м'язів
• Верхній, внутрішній, нижній прямі і нижній
косий - окоруховий нерв
• Зовнішній прямий м'яз - відвідний нерв
• Верхній косий м'яз - блоковий нерв
 Повіки

• Модифікована складка шкіри.

• Захист очного яблука від зовнішніх
подразників.
• Блимання забезпечують постійне зволоження
рогівки та кон′юнктиви.
 Повіки

1. Шар шкіри.
2. М′язовий шар.
Кожа Хрящевой слой
3. Хрящовий шар.
4. Кон′юнктивальний
шар.
Мышечный слой Конъюнктива

• Вії.
• Залози. Железы

Ресницы
 Повіки

• М′язи повік.
• круговий м'яз ока (m.
orbitalis oculi )
• м'яз, що піднімає
верхню повіку (m.
Levator palpebrae
superius).
 Повіки

Залози:
• додаткові сльозні Добавочные
слезные
• келихоподібні железы
клітини
• Мейбомієві
• сальні (Цейса)
Мейбомиева
• потові (Молля) железа

Потовая железа
Сальная железа
Особливості будови і функції повік
у дітей
• повіки вкорочені, шкіра тонка - через неї просвічують судини.
• дитина блимає в 7 разів рідше ніж дорослий
 Кровопостачання повік

• Кровопостачання повік здійснюється за

рахунок гілки очної артерії (a. Ophthalmica),
ящо на передній поверхні хрящів утворює дві
артеріальні дуги.
• Рясне кровопостачання сприяє швидкому
загоєнню ран повік, як при їх пошкодженні,
так і при пластичних операціях.
Кон’юнктива

Функції:
•               - захисна
•               - трофічна
•               - бар'єрна (за рахунок великої
кількості лімфоїдних елементів)
•               - секрет кон'юнктивальних залоз
забезпечує змазувальну функцію для
змикання повік поверхні очного яблука, бере
участь у будові прекорнеальної плівки.
 Сльозні органи

Верхній сльозний каналець

Сльозна залоза

Сльозній мішок

Сльозно-носовий Сльозна точка

канал
Нижній сльозний каналець
Сльозні органи
Відділи:
1. Сльозопродукуючий
• Сльозна залоза.
• Додаткові сльозн залози кон
′юнктиви.
2. Сльозовідвідний
• Сльозні точки (верхня,
нижня)
• Сльозні канальці (верхній,
нижній)
• Сльозний мішок.
• Сльозно-носовий канал.
Сльозні органи

• слізна залоза (glandula

lacrymalis)
• додаткові дрібні слізні залози
(залози Краузе)
• rivus lacrimalis
• сльозне озерце (lacus lacrimalis)
• сльозні точки (puncta lacrimalia).
• сльозні канальці (canaliculi
lacrymalis)
• сльозний мішок (saccus
lacrimalis)
• нососльозний канал (canalis
nasolacrimalis)
 Сльозні органи Слезная
пленка
Ліпідний
шар
Сльозна рідина

Склад:
• 98.2% H2O. Водний
• 1.8% твердих речовин: шар

• білки
• мінеральні солі
• мочевина
• лізоцим
Муциновий
шар

Епітелій
рогівки
 Сльозні органи Слезная
пленка
• Сльозна плівка. Ліпідний
шар
• Шар муцину.
Продукують келихоподібні клітини.
Муцин перетворює гідрофобну поверхню
рогівки в гідрофільну.
Водний
• Водний шар. шар
Продукують додаткові сльозні залози.
Живлення епітелію. Антибактеріальна
функція (лізоцим). Видалення дрібних
частинок.
• Ліпідний шар.
Продукують мейбоміеві залози.
Оберігають водний шар від висихання, Муциновий
забезпечують стабільність сльозної плівки. шар

Епітелій
рогівки
Сльозні органи

• Сльозна плівка.
Потрійна функція:
1. Захисна (бактеріцидна дія, видалення
частинок пилу).
2. Оптична ( сгладжує нерівності
поверхні рогівки, забезпечує її
вологість, гладкість, дзеркальність).
3. Трофічна (участь у живленні та
диханні рогівки).
Фізіологія ока
 Фізіологія ока
Функціональна здатність ока
• Денний зір
Ковбочки. Висока гострота зору.
Колірний зір.
• Сутінковий зір
Палички. Низька гострота зору.
Ахроматія.
• Нічний зір
Палички. Відчуття світла.
 Фізіологія ока

Зорові функції:

•Центральна гострота зору

•Периферичний зір
•Кольоровідчуття
•Світловідчуття
•Бінокулярний зір
Фізіологія ока

Центральна гострота зору

1'

Кут зору 1хв = гострота зору 1,0

 Фізіологія ока
Центральна гострота зору

Літерні оптотипи

Кільця Ландольта
Центральна гострота зору

Таблиця Головіна - Сивцева

- Літерні оптотипи
- Кільца Ландольта
Таблиці оптотипів
 Формула Снеллена

V = d/D,
де V (Visus) - гострота зору,
d – відстань, з якої бачить хворий,
D – відстань, з якої повинне бачити око
з нормальною гостротою зору знаки
даного ряду на таблиці.
 Світловідчуття – мінімальна гострота зору
Світловідчуття з правильною проекцією світла:
Visus = 1/∞ proectia lucis certa.

Світловідчуття з неправильною проекцією світла:

Visus = 1/∞ proectia lucis incerta.

Відсутніть світловідчуття:
Visus = 0.
 Поле зору
« Пагорб зору » над морем «сліпоти»
Harry Moss Traquair

Периметрія – дослідження поля зору:

кінетична
статична
 Периферичний зір

Мануальна кінетична периметрія

Периметр
Ферстера
Сферопериметр
Гольдмана
 Периферичний зір
Кінетична периметрія

Поля зору в нормі

Ліве око Праве око

Межі поля зору
• ззовні 90°
• доверху 50-55°
• доверху ззовні 70°
• доверху всередині 60°
• донизу 65-70°
• донизу ззовні 90°
• донизу всередині 50°
• всередині 55°.
Патологічні зміни поля зору

1. Звуження меж поля зору

- концентричне
- локальне
2. Вогнищеві випадіння зорової
функції- скотоми
Скотома - випадіння поля зору на обмеженій
ділянці
 Периферичний зір
Комп′ютерна статична периметрія

Програми:
центральне і периферичне поля зору
тотальна периметрія
макула
глаукома
меридіани
геміанопсії
мульти
Автоматична статична периметрія
Комп′ютерна
статична
периметрія
Звуження
носової половини
поля зору
Фізіологія ока
Зорові функції
Кольоровідчуття
• Колірний тон – якість кольору, котру ми
визначаємо словами червоний, жовтий,
зелений і т.д., і характеризується довжиною
хвилі. Ахроматичні кольори колірного тону не
мають.
• Яскравість, або світлота кольору – це близькість
його до білого кольору. Чим ближче колір до
білого, тим він світліше.
• Насыченість –основного тону і домішок до
нього. Чим більше в кольорі основного тону,
тим він більш насичений.
Таблиці Рабкіна
Таблиці Рабкіна
Протанопія
Дейтеранопія
Адаптометр
 Методи дослідження ока

•Біомікроскопія
•Офтальмоскопія
•Гоніоскопія
•Тонометрія
•Флюоресцентна ангіографія
•Оптична когерентна томографія
•УЗД
 Методи дослідження ока
• Біомікроскопія
Щілінна лампа /
біомікроскопія
 Методи дослідження ока
Офтальмоскопія – дослідження очного дна
- Зворотня офтальмоскопія
- Пряма офтальмоскопія

Зворотня
офтальмоскопія
Методи дослідження ока
Пряма
офтальмоскопія
Пряма офтальмоскопія

Лінза 90 діоптрій
Методи дослідження ока
Очне дно в нормі
Методи дослідження ока

Гоніоскопія – дослідження кута передньої

камери
камеры
Методи дослідження ока
Гоніоскопія
Методи дослідження ока
Гоніоскопія

Гоніоскоп
Методи дослідження ока
Гоніоскопія
 Гониоскопия – исследование угла передней камеры

УПК открыт УПК закрыт

Методи дослідження ока
Гоніоскопія

КПК в нормі КПК при глаукомі

 Тонометрія -
вимір внутрішньоочного тиску

•Контактна апплантаційна тонометрія

•Безконтактна тонометрія
Тонометр Гольдмана
Тонометрія
Тонометр Гольдмана
Тонометр Маклакова

Лінійка Поляка
Тонометрія
Безконтактна тонометрія
 Флюоресцентна ангіографія
Фундус - камера
 Флюоресцентна ангіографія

Задачі флюоресцентної ангіографії ( ФАГ ):

1. Дифференціальна діагностика
2. Визначення тактики лікування та показань
долазерної коагуляції
3. Точна локалізація процесу та визначення його
поширеності
4. Контроль за перебігом захворення та
ефективністю лікування