Лекція № 2

Тема: Фізіологія сенсорних систем

СЕНСОРНІ СИСТЕМИ, АБО АНАЛІЗАТОРИ

Сенсорна система – це система організму, що забезпечує сприйняття
й перероблення інформації про зміни довкілля та стан внутрішнього
середовища організму. Органи, які сприймають інформацію й передають у
вищі відділи, називаються аналізаторами.
Органи чуття – це периферійні частини аналізаторів
Сенсорні системи людини та їх аналізатори
Зорова → око
Слухова → вухо
Смакова → язик
Дотикова → шкіра
Нюхова → ніс
Структура сенсорної системи
Рецептори формують периферичний відділ аналізатора. Це спеціальні
органи та клітини, здатні сприймати специфічну інформацію, а також
трансформувати енергію подразнення в електричний імпульс і таким чином
передавати інформацію.
Нервове волокно та провідникові шляхи спинного мозку утворюють
провідниковий відділ аналізатора. Здатні передавати виниклі в рецепторах
нервові імпульси до центральної нервової системи.
Підкіркові центри й зони аналізаторів на корі великих півкуль
формують центральний відділ аналізатора. Він є головним сенсорним
відділом, де обробляється отримана інформація та формується відповідь. До
центрального відділу належать сенсорні зони асоціативної кори великих
півкуль (зорова, слухова, смакова, нюхова, загальної чутливості).
Загальний принцип роботи сенсорних систем
 Подразник → Аналізатор (рецептор) → Провідні нервові волокна →
Підкіркові центри аналізаторів → Центри аналізаторів у сенсорній корі

ЗОРОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА

До периферичної частини зорового аналізатора належать очне яблуко
та допоміжний апарат ока, розташовані в ділянці очниці черепа. Око є
парним органом, має кулясту форму з більш опуклою передньою частиною.

Будова очного яблука

Будова зорового аналізатора

Відділ Будова Функція
органа
Зовнішня оболонка
Фіброзна Фіброзна оболонка є
оболонка: непрозорою капсулою, утвореною
сполучною тканиною. Має два
відділи: задній – склеру – і
передній – рогівку
– білкова Утворена щільною Захищає
оболонка волокнистою сполучною внутрішнє ядро ока,
(склера) тканиною. У шарі тканини зберігає його форму
переплетені колагенові й еластичні
волокна
– рогівка Утворена сполучною Пропускає та
тканиною, позбавлена заломлює промені
кровоносних судин. Є прозорою й світла, захищає око від
має високі світлозаломні механічних, хімічних
властивості ушкоджень,
мікроорганізмів
Відділ Будова Функція
органа
Середня оболонка
Судинна Судинна оболонка багата на Живлення
оболонка: кровоносні судини. Складається з очного яблука,
власне судинної оболонки, війкового сприйняття й
тіла й райдужної оболонки передача світла до
кришталика
– Райдужка містить пігментні Пропусканн
райдужна клітини, де розташований пігмент, що я світла
оболонка визначає колір очей. У центрі
райдужки є отвір – зіниця. Навколо
зіниці розміщені кругові м'язи,
внаслідок скорочення яких зіниця
звужується. Вона змінює свій діаметр
рефлекторно, залежно від
інтенсивності освітлення
– війкове Розташовується в передній Зміна
тіло частині судинної оболонки. кривизни
Складається з м'язів і зв'язок, до яких кришталика
 прикріплена капсула кришталика.
М'язи війкового тіла змінюють
кривизну кришталика
– власне Займає задню частину очного Живлення
судинна яблука. Багата на кровоносні судини. очного яблука й
оболонка Містить чорний пігментний шар, що поглинання світла
поглинає світло
Внутрішня оболонка
Світлочут Сітківка містить світлочутливі Колбочки
лива сітківка рецептори: палички та колбочки. сприймають колір,
Центр сітківки більше заповнений форму та деталі
колбочками, периферія – паличками об'єкта,
(жовта пляма). Світлочутливі клітини забезпечують
– палички та колбочки – здатні денний зір.
перетворювати енергію світла в Палички
енергію нервового імпульсу й у такий сприймають
спосіб передавати збудження у вищі форму й
відділи головного мозку забезпечують зір
за умов слабкого
освітлення
Ядро очного яблука
Криштали Є прозорою еластичною Заломлює
к двоопуклою лінзою. Розташований за світлові промені,
зіницею. Судини й нерви відсутні. що входять в око, і
Занурений у капсулу, сполучену з фокусує їх на
війковим тілом. Скорочення цих м'язів сітківці.
приводить до зміни кривизни Змінюючи
кришталика кривизну,
кришталик
забезпечує
 «далекий» і
«короткий»
(«ближній») зір
Склисте Заповнює всю порожнину очного Має
тіло яблука за кришталиком. Має вигляд світлозаломну
зовсім прозорої желеподібної маси, не здатність,
має кровоносних судин підтримує
внутріш-ньоочний
тиск
Водяниста Між кришталиком і райдужкою Підтримує
волога розташована задня камера ока, між форму ока завдяки
рогівкою і райдужкою – передня гідростатичному
камера. Водяниста волога заповнює тиску водянистої
порожнини камер вологи та
склистого тіла
Зоровий Фоторецептори сполучаються з Передача
нерв нервовими клітинами, потім – із зорової інформації
нервовим волокном (зоровим нервом). в зорову кору
Місце виходу зорового нерва із великих півкуль
сітківки називається сліпою плямою,
бо воно позбавлене фоторецепторів

Допоміжний апарат ока

Характеристика допоміжного апарату ока

 Відділ Будова Функція
Слізний Слізна залоза Сльоза постійно
апарат: розташована у верхньому омиває очне яблуко, не
– слізна зовнішньому кутку орбіти. даючи рогівці
залоза; Протоки слізної залози пересихати. Слізна
– слізний виходять у слізний мішок. рідина містить речовину
мішок; Носослізним каналом сльоза з бактерицидною
– потрапляє в носову порожнину властивістю
носослізний
канал
Руховий Утворений Рух очного яблука
апарат посмугованими м'язами. До в очниці
його складу належать косі та
прямі м'язи ока
Брови Брови – це волосся, що Захист очей від
росте над очима поту
Повіки Є шкірними складками з Моргання, що є
віями. Повіки здатні стулятись безумовним рефлексом,
і розтулятись захищає рогівку від
вітру, пилу, дрібних
частинок
Кон'юнктив Утворена сполучною Зменшує тертя між
а тканиною. Вкриває внутрішню повікою та очним
частину повіки й передній яблуком під час
відділ очного яблука моргання

Схема утворення зображення на сітківці

 Гігієна зору, запобігання його порушенням
Щоб зберегти нормальний зір, потрібно насамперед нормально
харчуватися, частіше перебувати на свіжому повітрі, робити фізичні вправи.
Денне світло повинно вільно потрапляти в кімнату через чисте віконне скло.
У сонячну літню погоду необхідно користуватися темними окулярами.
Слід користуватися захисними окулярами під час робіт, де утворюється
стружка, осколки матеріалів. Протирати очі чистою серветкою, спрямовуючи
рухи від зовнішнього кутка ока до внутрішнього, тобто до носа. Під час
читання та письма слід забезпечити рівномірне достатнє освітлення, яке не
сприяє швидкому розвитку втоми. Відстань від очей до предмета читання,
писання чи дрібних предметів має бути 30-35 см.
Перегляд телепередач слід проводити з відстані не менше 1,5 м і з
обов'язковим доосвітленням приміщення. Не читати в транспорті, лежачи. Не
дивитися телевізор більше двох годин на день. Дотримуватися правил під час
роботи з комп'ютером.
Дуже важливим для нормального зору є вітамінізоване харчування
взагалі й особливо вітамін А, на який багаті тваринні продукти, морква, диня.
Слід виключити шкідливі звички (тютюнопаління, уживання спиртних
напоїв), вести врівноважений спосіб життя.

СЛУХОВА СЕНСОРНА СИСТЕМА

Будова слухового аналізатора
 Слух є функцією організму, яка забезпечує сприймання звуку. Звук –
це коливання частинок, що складають середовище.
Для звуку характерні сила (амплітуда коливань), частота (кількість
періодичних коливань) і тембр або звуковий спектр (додаткові періодичні
коливання)
Органом, здатним сприймати звуки, є вухо. Людське вухо сприймає
звуки з частотою від 40 до 20000 Гц. Із віком чутливість до високих звуків
зменшується

Характеристика слухового аналізатора

Відділ Будова Функції
органа слуху
Зовнішнє Складається з вушної Уловлювання та
вухо раковини й зовнішнього спрямування звукових
 слухового проходу. Вушна коливань у просвіт
раковина: слухового проходу
– утворена еластичним Волоски й секрет залоз
хрящем, вкрита шкірою; (вушна сірка)
– має характерні перешкоджають
закрути, необхідні для потраплянню
спрямування звукових мікроорганізмів у середнє
коливань у слуховий прохід. вухо Передача звукових
Зовнішній слуховий коливань у середнє вухо
прохід:
– має вигляд трубки,
вистеленої шкірою;
– шкіра вкрита тонкими
волосками;
– у просвіт проходу
відкриваються протоки залоз,
що секретують вушну сірку;
межує із середнім вухом,
на межі розташована
барабанна перетинка (тонкий
пружний шар шкіри)
Середнє Порожнина, Ідентифікація звуку,
вухо відокремлена від зовнішнього захист від перепадів
вуха барабанною перетинкою, атмосферного тиску
а від внутрішнього –
перетинкою овального вікна. У
порожнині середнього вуха
розташовані слухові кісточки,
з'єднані рухомими суг лобами:
молоточком, стремінцем і
 коваделком. Порожнина
середнього вуха заповнена
повітрям і сполучена з
носоглоткою слуховою трубою
Внутріш Кістковий лабіринт, Передача звуку у
нє вухо розташований у скроневій вищі відділи центральної
кістці. У лабіринті є завитка, нервової системи
півколові канали та присінок.
Завитка та присінок беруть
участь у передачі звуку.
Основа завитки звернена до
внутрішнього слухового
проходу. Усередині кісткової
капсули розташовані дві
мембрани – базилярна та
рейснерова, що ділять завитку
на три частини: верхню,
середню й нижню. Верхня
частина – сходи присінка,
нижня – барабанні сходи,
середня – завиткова протока.
Верхня й нижня частини
заповнені перилімфою,
середня містить ендолімфу. На
базилярній мембрані
розташований апарат
звукосприймання –
спіральний орган, що містить
звукові рецептори, які
передають збудження
 волокнам слухового нерва, а
потім – у слухову зону кори
півкуль. Півколові канали та
ділянка присінка є частиною
апарату рівноваги

Схема поширення звукових хвиль

АПАРАТ РІВНОВАГИ
Апарат рівноваги
 Будова отолітового апарату

У разі зміни положення тіла волоскові (рецепторні) клітини

переміщуються і своїм тиском подразнюють інші рецепторні клітини;
отримані імпульси передаються в кору великих півкуль. У відповідь
рефлекторно змінюються тонус м'язів і положення тіла в просторі.