Еволюція

Нервової системи
безхребетних тварин
 ПЛАН

• Одноклітинні
• Губки
• Кишкопорожнинні
• Голкошкірі
• Нижчі черви
• Кільчасті черви
• Молюски
• Членостоногі
Нервова регуляція виникла в процесі еволюції у зв’язку
з реакцією організмів на подразнення. Поступово вона
перетворилася на складну систему регуляції всіх
функцій організму.
Значення нервової системи дуже велике і
полягає в тому, що вона поєднує, узгоджує і
регулює діяльність органів і систем,
зумовлює оптимум функціонування
Нервова система - сукупність органів , які
об'єднують діяльність усіх органів і систем організму
та забезпечують швидку відповідь на впливи
чинників середовища .
Клітини нервової системи - нейрони -
здатні сприймати інформацію,
перетворювати її на електричні сигнали
(нервовий імпульс) і передавати іншим
клітинам. Нейрони складаються з тіла
клітини та відростків. Зазвичай вони
мають відростки двох типів. Одні з них
короткі й розгалужені, ними нервові
імпульси прямують до тіла нейрона, їх
може бути декілька. Це чутливі
відростки. Є ще один довгий відросток,
розгалужений на кінці. Ним нервові
імпульси прямують від тіла нейрона до
інших нейронів, м’язових, залозистих
клітин тощо. Довгі нервові відростки,
оточені оболонкою, називають нервами.
• Нервова система всіх багатоклітинних має ектодермальне
походження. Вона утворюється в результаті занурення
чутливих клітин, які спочатку лежали на поверхні тіла, під
його покривом.
• Найпростіший тип будови нервової системи — у
безхребетних. На нижчих етапах еволюції органічного світу
подразнення сприймаються ектодермальнимм клітинами й
передаються сусіднім клітинам за допомогою
протоплазматичних зв’язків (плазмодерм).
• Спеціалізовані клітини, схожі на нервові, з’являються в губок.
У кишковопорожнинних формуються вже справжні нервові
елементи, які утворюють дуже примітивну дифузійну нервову
систему. Вона складається із сітки дифузно розкиданих
нервових клітин, з’єднаних між собою тонкими відростками.
АМЕБА
Амеба звичайна немає нервової
системи.
ГУБКИ
• Мають поодинокі нервові
клітини- бі- чи мульти полярні,
точний механізм функціонування
яких невідомий. Ці клітини
найчастіше розміщені біля пор
іригаційної системи.
• Такий етап розвитку нервової
системи називають стадія
незалежного ефектора
 ТИПИ НЕРВОВИХ СИСТЕМ БЕЗХРЕБЕТНИХ
ТВАРИН

Тип НС Характеристика Яким групам

властива
Дифузна Нервові клітини розкидані по Кишковопоро
поверхні тіла. Нервове збудження жнинні,
поширюється по всьому тілу. голкошкірі.

Вузлова Нервові клітини сконцентровані в Черви,

вузлах. Скупчення закінчень – членистоногі,
нерви. Нервові імпульси молюски
поступають від певної ділянки
тіла до конкретного вузла.
ДИФУЗНА НЕРВОВА СИСТЕМА
Дифузна нервова система найдавніша. Характерна
для кишковопорожнинних. Вона являє собою
сіткоподібно рівномірне поєднання розкиданих по тілу
нервових клітин. Примітивність такої системи в тому,
що відсутнє розподілення її на центральну та
периферичну частини та відсутні довгі провідні
шляхи. Сітка відносно повільно проводить
подразнення в усіх напрямках від нейрону до нейрону.
Так як нейрони пов’язані з епітеліально-мускульними
клітинами, то хвиля збудження від якої завгодно
точки тіла поширюється далі і супроводжується
м’язовими скороченнями. Реакції організму мають
неточний характер. Але велика кількість зв’язків між
елементами дифузної нервової системи спричиняють
їхню широку взаємозаміну, а цим забезпечується
надійність функціонування.
 ТИП
КИШКОВОПОРОЖНИННІ

• Нервова система вперше з'являється у кишковопорожнинних тварин.

• Вільноплавальні форми кишковопорожнинних (медузи, поліпи) мають
складнішу нервову систему, яка складається з нервових тяжів. У них
з’являються скупчення клітин, які сприймають зовнішні подразнення й
розташовуються в певних місцях, переважно навколо рота, у медуз — на
краях парасольки. Причому нервові елементи утворюються не тільки в
ектодермі, але й в ентодермі.
• Нервові клітини утворюють в ектодермі примітивну дифузну нервову
систему — розсіяне нервове сплетення
ТИП ГОЛКОШКІРІ
• У їхній нервовій системі
диференціюються нервові тяжі –
провідні шляхи. Особливістю є те, що
зільшується кількість нейронів і
вдосконалюються зв'язки між
чутливими органами і ефекторами.
• Типовим представником голкошкірих є
морська зірка, нервора система якої
складається з біполярного тільця,
радіальних нервових тяжів і
дермального сплепіння.
• А — загальна схема;
• Б — кільцеві канали і
осьовий орган; 1 —
ротовий (оральний)
кільцевий канал: 2 —
аборальний
кільцевий канал; 3 —
судини осьового
органу; 4 — радіальні
канали; 5 — судини
кишечника; 6 —
судини статевих
залоз
Подальша еволюція спрямована на концентрацію
нервових клітин — утворення нервових вузлів.
Виникають вони в місцях, де накопичуються
чутливі клітини. В організмів з радіальним типом
симетрії формується радіальний тип нервової
системи з білатеральною симетрією — нервові
вузли концентруються па передньому кінці тіла.
ВУЗЛОВА НЕРВОВА СИСТЕМА
• типова для червів, молюсків, членистоногих. Для неї характерне скупчення тіл
нервових клітин з утворенням вузлів – гангліїв. Нейрони, зосереджені у
гангліях, утворюють центральну частину нервової системи. Відбувається
диференціація нейронів згідно з різними функціями. Нейрони, по яких
інформація поступає в нервові центри називаються доцентровими (чутливими)
або аферентними. Нейрони, по яких інформація від нервових центрів іде до
органів, називаються відцентровими (руховими) або ефекторними. Нервові
клітини, що сприймають збудження від інших нейронів і передають далі
нервовим клітинам, називаються вставними або інтернейронами. Завдяки
спеціалізації нейронів, нервовий імпульс проводиться певним шляхом, що
забезпечує швидкість і точність реакцій
ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ
Нервова система плоских червів ділиться на 1
два відділи - центральний і периферичний.
Вони включають, відповідно, головний
нервовий вузол (1) із двома нервовими
стовбурами (2) і нервові відростки із
нервовими (3) закінченнями, що підходять
2
до всіх тканин та органів. Органи чуттів
краще розвинені у вільноживучих форм. Це
примітивні органи зору (світлочутливі вічка) 3
і органи рівноваги. У деяких видів є особливі
шкірні вії, здатні сприймати зміни
температури, дотик, вплив хімічних речовин.
ТИП КРУГЛІ ЧЕРВИ

• Складається з навкологлоткового
нервового кільця (6) й одного або
кількох поздовжніх нервових стовбурів
(7, 8) або з мозкового ганглію з нервами,
що відходять від нього. Органи чуттів
розвинені слабко.
• Головні вузли круглих червів
з’єднуються між собою, утворюючи
навкологлоткове нервове кільце. Від
нього відходить кілька поздовжніх
нервових стовбурів. Найбільші з них —
спинний і черевний.
ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ
Центральна нервова система кільчастих червів трохи
ускладнюється, утворюючи нервові ланцюжки. За будовою вона
нагадує сходи. Часто два ланцюжки зближаються й з’єднуються
в один черевний по середній лінії тіла. Нервову систему
кільчастих червів представлено навкологлотковим нервовим
кільцем, яке складається з надглоткового й підглоткового вузлів
(гангліїв), з’єднаних комісурами, і черевним нервовим
ланцюжком з посегментно розташованими нервовими вузлами.
У кожному сегменті ганглії з’єднуються між собою
перемичками- комісурами.
ТИП МОЛЮСКИ
 У більшості молюсків нервова система складається з
нервових вузлів, з’єднаних між собою нервовими
стовбурами. Ці елементи скла дають центральну
нервову систему, а нерви, що відходять від вузлів і
стовбурів, периферичну. Нервова система молюсків
належить до розкидано-вузлового типу. Проте у
молюсків, які ведуть активний спосіб життя
(наприклад, головоногих), утворюється головний
мозок складної будови.
 Органи чуттів у молюсків різноманітні. На поверхні
шкіри розкидані рецептори дотику, їх багато на
щупальцях, розташованих на голові. Органи
хімічного чуття реагують на хімічний склад води.
Органи зору - очі - найскладніше побудовані у
головоногих молюсків. У двостулкових молюсків, у
зв’язку з пасивним живленням і малорухомим
способом життя, органи чуттів розвинені слабко.
 Центральна нервова система членистоногих
побудована гак само, як і в кільчастих червів. У зв’язку
зі зменшенням кількості сегментів тіла, розвитком
кінцівок, органів чуттів спостерігається дедалі більша
концентрація нервових клітин у нервові вузли. У
надглотковому нервовому вузлі відбувається
відокремлення деяких нервових центрів. Зменшується
кількість вузлів нервового ланцюжка, збільшуються
їхні розміри. У деяких членистоногих (павукоподібні)
ганглії черевного нервового ланцюжка зливаються в
один головогрудний ганглій.
ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КЛАС
РАКОПОДІБНІ
Нервова система ракоподібних, як і у всіх членистоногих, представлена
парними надглотковим гангліями, навкологлотковим кільцем і черевним
нервовим ланцюжком. У примітивних - зяброногих раків нервова
система сходового типу; парні ганглії в сегментах широко розставлені і
з'єднані коміссур, створюючими перекладини нервових сходів. У
більшості ж видів є черевний нервовий ланцюжок.
КЛАС ПАВУКОПОДІБНІ
Нервова система
характеризується подальшою
концентрацією нервових вузлів.
У павуків у передньому відділі
головогрудей виникає єдине
скупчення нейронів —
головогрудна нервова маса. З
органів чуття розвинені дотик
(чутливі волоски на тілі та
кінцівках) і нюх. Зір дуже
слабкий, є декілька пар простих
очок.
КЛАС КОМАХИ

• Нервова система побудована за типом

нервового ланцюжка;
центральна нервова система включає
мозковий ганглій (головний мозок),
підглотковий ганглій, сегментарні
ганглії черевного ланцюжка.
Головний мозок досягає великого
розвитку, особливо у суспільних комах
Дякую за увагу!