БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ
ТА СИМПТОМИ ЇЇ УРАЖЕННЯ
 БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Нервова система (НС) людини забезпечує взаємодію організму
з зовнішнім середовищем шляхом регулювання внутрішніх
процесів організму та кореляції екзо- та ендогенного
впливу з метою забезпечення гомеостазу, та цілісності
організму в усіх його проявах.
Функціонально вся НС ділиться на соматичну та
вегетативну НС. Соматична або анімальна НС забезпечує
зв'язок організму з зовнішнім середовищем. Вегетативна або
рослинна НС забезпечує сталість фізіологічних процесів
всередині організму.
Морфологічно НС ділиться на центральну НС (ЦНС) та
периферичну НС (ПНС). До складу ЦНС входять головний та
спинний мозок, до складу ПНС – 12 пар черепномозкових
нервів, передні та задні корінці з міжхребцевими вузлами,
корінцеві нерви, спинномозкові нерви, нервові сплетіння та
периферичні нерви.
 БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Головний мозок людини складається з

довгастого мозку, моста, середнього
мозку, проміжного мозку, кінцевого
мозку та мозочка. Довгастий мозок,
міст та середній мозок (ніжки мозку та
чотирьохгорбкове тіло) утворюють
стовбур мозку, до проміжного мозку
належать таламус та гіпоталамус, а
кінцевий мозок це дві великі півкулі
мозку.
 БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Всередині головного мозку є чотири

порожнини – шлуночки (два парні та два
непарні). В великих півкулях парні –
бокові шлуночки, між зоровими буграми
непарний – 3-й шлуночок, між довгастим
мозком, мостом та мозочком непарний – 4-
й шлуночок. Стовбур мозку є
продовженням СМ. В довгастому мозку
розташовані дихальний та серцеруховий
центри. Тут розташовані ядра IX, X, XI та
XII пар черепномозкових нервів (ЧМН).
Давньою назвою довгастого мозку є
бульбус (від лат. bulbus - цибулина).
 БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Кінцевий мозок представлений двома півкулями ГМ, в яких

розрізняємо лобову, тім’яну, скроневу та потиличні частки.
Дві масивні борозни Роландова та Сільвієва,
відокремлюють відповідно, лобову частку від тім’яної та
тім’яну частку від скроневої. В прецентральній звивині, що
розташована попереду Роландової борозни, розташований
корковий центр руху, в постцентральній - корковий центр
чутливості. В лобовій частці розташовані центр моторної
мови, центр співдружнього повороту голови та тулуба. В
скроневій частціі розташовані коркові центри слуху та
розуміння почутої мови, в тім’яній частці - центр
практичних навичок, а в потиличній частці – корковий
центр зору.
 БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
За рівновагу, координацію рухів та м’язовий
тонус в організмі людини відповідає мозочок,
який розташований в задній черепній ямці і
відділений від півкуль мозку наметом.
Мозочок розташований позаду стовбура мозку
над 4-м шлуночком. З ГМ його з’єднують три
пари ніжок: верхні, середні та нижні, між якими
накинутий верхній та нижній паруси, що
накривають 4-й шлуночок. В складі нижніх
ніжок проходять шляхи, що з’єднують мозочок
з СМ та довгастим мозком, а саме з
мозочковими рецепторами в м’язах, з
інтерорецепторами, з оливами, з
вестибулярними ядрами та ретикулярною
формацією. Через середні ніжки входять
шляхи від кори контрлатеральних півкуль, а
через верхні ніжки виходить мозочково-
руброспінальний шлях
 БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Спинний мозок (СМ) людини розташований

в спинномозковому каналі утвореному тілами
хребців та їх дугами. У дорослої людини СМ
закінчується на рівні верхнього краю другого
поперекового хребця. СМ має форму тяжа в якому
виділяють шийне та поперекове потовщення.
Анатомічно-функціональною одиницею СМ
є спинномозковий сегмент (СМС). СМС це ділянки
СМ з однією парою спинномозкових нервів. На
поперечному розтині СМ сіра речовина
розташована в центрі нагадуючи обриси метелика
чи літери “Н” з ніжними (тонкими) задніми рогами
та більш масивними - передніми рогами. Біла
речовина оточуючи сіру речовину утворює задні,
бокові та передні канатики.
 БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
До складу периферичної нервової
системи входять ХІІ пар ЧМН:

• Нюховий; Нюховий
• Зоровий; Зоровий
Окоруховий
• Окоруховий;
Блоковий Трійчастий
• Блоковий;
• Трійчастий; Відвідний
• Відвідний; Присінково- Лицевий
• Лицевий; завитковий Язиково-глотковий
• Присінково-завитковий; Підязиковий Блукаючий
• Язиковоглотковий; Додатковий
• Блукаючий;
• Додатковий;
• Підязичний
 БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

• передні та задні корінці з Корінці шийно-грудного

відділу хребта

міжхребцевими вузлами; Плечове сплетіння

Периферичні нерви
верхньої кінцівки

• корінцеві нерви; Спинний мозок

Корінці попереково-крижового
• спинномозкові нерви; відділу хребта

Попереково-крижове плетіння

• нервові сплетіння та Периферичні нерви

нижньої кінцівки

периферичні нерви.
 БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Вегетативні волокна черепно-мозкових нервів керують
діяльністю слинних і слізних залоз, беруть участь в іннервації
дихання. Серцевої діяльності, органів травного тракту. Крім того
че6репно-мозкові нерви забезпечують роботу органів чуття,
підтримують зв’язок ЦНС з рецепторами нюху, зору, слуху і смаку.
Кожний із черепно-мозкових нервів виконує визначену
функцію. Зоровий нерв проводить в головний мозок сигнали від
зорових рецепторів ока, які сприймають світло і колір. Слуховий
нерв забезпечує передачу в ЦНС інформації від сприймаючого
слухового апарату внутрішнього вуха. Трійничний нерв, що
складається в основному з чутливих нервових волокон, передає
інформацію від рецепторів шкіри обличчя, слизові оболонки очей,
ротової і носової порожнини, ясен і зубів.
 БУДОВА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
До рухових черепно-мозкових нервів відноситься лицьовий, око
руховий, під’язиковий нерви. Лицьовий нерв іннервує м’язи обличчя (
мімічні м’язи), окоруховий м’язи, що рухають очні яблука, під’язикові –
м’язи язика. Особливе місце серед черепно-мозкових нервів займає
блукаючий нерв в складі якого є рухові, чутливі і вегетативні нервові
волокна. Рухові волокна іннервують м’язи глотки гортані,
забезпечують акт ковтання і роботу голосових в’язок. Чутливі
волокна передають в головний мозок інформацію від рецепторів
слизової оболонки глотки і гортані, а також від смакових рецепторів
задньої частини язика.
Вегетативні волокна проникають в грудну порожнину грудної
клітки. В черевну порожнину, регулюючи процес дихання, серцеву
діяльність, органів травного тракту.
 I. НЮХОВІ НЕРВИ (N. OLFACTORIUS)
складається з чутливих нервових волокон (сукупність тонких нервових
ниток – fila olfactoria), які являться центральними відростками нюхових
клітин, що залягають в regio olfactoria слизової оболонки носової
порожнини, в області верхньої носової раковини (верхній носовий хід)
тобто з органа нюху. Нюхові нервові нитки проходять через отвори
решітчастої пластинки решітчастої кістки ( у верхній стінці носової
порожнини) і проникають в порожнину черепа і підходять до другого
нейрона в нюховій цибулині. Звідси, тобто з нейронів нюхової цибулини
нервові імпульси по нервових волокнах передаються по нюховому тракту і
закінчуються нервові волокна в клітинах сірої речовини нюхового тракту,
trigonum olfactorium, substantia perforata anterior I septum pellucidum. Більша
частина нервових волокон доходить до кори gyrus para hyppocampalis,
gouncus де розміщується коковий кінець нюхового аналізатора. По функції
– чутливий, не мають чутливого ядра.
 II. ЗОРОВИЙ НЕРВ, N. OPTICUS
він являється провідником світлових відчуттів і складається з чутливих
нервових волокон, які являються відростками гангліозних клітин сітчастої
оболонки очного яблука. Нервові волокна вийшовши від задньої периферії
очного яблука в орбіту, і покидають орбіту через зоровий канал,
проникаючи в порожнину черепа зоровий нерв утворює перехрест з таким
самим нервом іншої сторони. Перехрест неповний, перехрещуються лише
медіальні волока нерва. Перехрест chiasma opticum розміщується в
борозні клиноподібної кістки, поблизу турецького сідла. Продовженням
зорового шляху за хіазмою служить зоровий тракт, який йде до підкоркових
зорових центрів, - до ядер верхніх горбиків покрівлі середнього мозку, до
латеральних колінчастих тіл метала мусу, до подушки таламуса, а від них
нервові волокна в складі білої речовини півкуль йдуть в кору, а саме в
потиличні долі півкуль великого мозку ( зорова сенсорна зона кори). По
функції – чутливий, немає чутливого ядра.
II. ЗОРОВИЙ НЕРВ, N. OPTICUS
III. ОКОРУХОВИЙ НЕРВ N. OCULOMOTORIUS
по функції руховий, і парасимпатичний складається з
рухових, соматичних і еферентних парасимпатичних нервових
волокон. Має рухове і додатково парасимпатичне ядро. Волокна
цього нерва, являються аксонами нейронів, що складають ядра
нейронів. Ядра знаходяться на дні водопроводу середнього мозку,
в його центральній сірій речовині, на рівні покрівлі середнього
мозку. На основі мозку виходить в окоруховій борозні, поблизу
соскоподібних тіл, і з порожнини черепа через верхню очну щілину
проникає в орбіту і ділиться на дві гілки: верхню і нижню. Рухові
соматичні волокна цих гілок іннервують верхній, медіальний,
нижній прямі м’язи, нижній косий м’яз, і м’яз, що піднімає верхню
повіку; парасимпатичні волокна іннервують м’язи, які звужують
зіницю ока і війковий м’яз.
III. ОКОРУХОВИЙ НЕРВ N. OCULOMOTORIUS
 IV. БЛОКОВИЙ НЕРВ (N. TROCHLEARIS)
по функції – руховий, м’язовий,
складається з нервових волокон,
що відходять від рухового ядра,
яке розміщене на дні
водопроводу мозку (в
центральній сірій речовині), в
ніжках мозку на рівні нижніх
горбиків покрівля середньо мозку.
На основі мозку корінці нерва
виходять позаду пластинки
чотиригорбкового тіла і виходить
з порожнини черепа в орбіту,
іннервує верхній косий м’яз
очного яблука.
 V. ТРІЙНИЧНИЙ НЕРВ ( N. TRIGEMINUS)
по функції – змішаний, складається з чутливих і рухових нервових
волокон. Чутливі нервові волокна являється периферичними від
ростками нейронів трійничниного вузла, який знаходиться на
передній поверхні піраміди скроневої кістки. Чутливі нервові
волокна утворюють 3 гілки нерва: перша гілка – очний нерв, друга –
верхньощелепний нерв, третя - нижньощелепний нерв. Центральні
відростки ( аксони) нейронів – трійничного вузла складають
чутливий корінець трійничного вузла, що йде в мозок до чутливих
ядер. Вони розміщуються в мосту, а саме в сірій речовині
ромбоподібної ямки. Корінці п’ятої пари виходять з мозку в місці
переходу моста всередині ніжки мозочка на його передній
поверхні.
V. ТРІЙНИЧНИЙ НЕРВ ( N. TRIGEMINUS)
V. ТРІЙНИЧНИЙ НЕРВ ( N. TRIGEMINUS)
V. ТРІЙНИЧНИЙ НЕРВ ( N. TRIGEMINUS)
 VI. ВІДВІДНИЙ НЕРВ, N. ABDUCENS
по функції руховий, складається з
рухових соматичних нервових
волокон. Рухове ядро розміщене в
мості, с в сірій речовині, на дні
ромбоподібної ямки. На основі мозку
корінці 6 пари виходять між мостом і
пірамідами довгастого мозку. З
порожнини черепа нерв виходить
через верхню очну щілину в орбіту
іннервує латеральний прямий м’яз
очного яблука
 VII. ЛИЦEВИЙ НЕРВ ( N. FACIALIS)

по функції – змішаний, складається з рухових нервових соматичних волокон,

секреторних, парасимпатичних волокон, чутливих смакових волокон. Рухові
волокна відходять від ядра лицьового нерва, що знаходиться в мозку, а саме в
сірій речовині ромбоподібної ямки. Секреторні парасимпатичні і чутливі смакові
волокна входять в склад проміжного нерва, який має парасимпатичне і чутливі
ядра в мосту і виходять з мозку разом з лицьовим нервом. Корінці лицьового
нерва на основі (поверхні) мозку виходять в мостомозочковому куті (між
мостом і довгастим мозком та мозочком) на задньому краї моста. Потім він
проникає у внутрішній слуховий прохід ( porus acusticus internus) і вступає в
лицьовий канал ( canalis facialis) скроневої кістки, проходить по внутрішній стінці
барабанної порожнини, далі виходить з каналу і через шилососкоподібний отвір
виходить з порожнини черепа. По виходу із foramen stylomastoideum лицьовий
нерв вступає в товщу привушної слинної залози і розділяється на свої кінцеві
гілки.
VII. ЛИЦEВИЙ НЕРВ ( N. FACIALIS)
 VIII. ПРИСІНКОВО-ЗАВИТКОВИЙ НЕРВ
( N. VESTILOCOCHLEARIS)
по функції чутливий, складається з чутливих нервових волокон, що йдуть від
органа слуху і рівноваги. Він складається з двох частин – pars vesstibularis і pars
cochlearis, які по свої функціях різні. Присінкова частина являється
провідником імпульсів від вестибулярного апарату закладеного в присінку і пів
колових каналах лабіринту внутрішнього вуха. Завиткова частина проводить
нервові імпульси від органа, що знаходиться в завитці, і який сприймає звукові
подразнення . кожна частина має нервовий вузол із чутливих нейронів,
розміщених у піраміді скроневої кістки поблизу внутрішнього вуха, а саме в
завитці і вестибулярному апараті: в мішечку, маточці і ампулах пів колових
протоків внутрішнього вуха. Обидві частини – одна завиткова, одна пристінкова
– від внутрішнього вуха йдуть по внутрішньому слуховому проході в міст мозку,
де знаходяться їх ядра, від яких відходять нервові волокна, що на основі мозку
виходять в мостомозочковому куті, і далі нервові імпульси йдуть до ядер нижніх
горбиків покрівлі середнього мозку, медіальних колінчастих тіл – це підкоркові
слухові центри, а звідси нервові імпульси йдуть до верхньої звивини скроневої
долі ( слухова зона кори) ядра присінкової частини 8 пари черепних нервів
зв’язані з мозочком.
 IX. ЯЗИКОГЛОТКОВИЙ НЕРВ
( N. GLOSSOPHARINGEUS)
по функції змішаний, складається з чутливих і смакових волокон,
рухових соматичних волокон, секреторних парасимпатичних волокон.
Чутливі волокна іннервують слизову оболонку кореня язика, глотки,
барабанної порожнини, смакові волокна - смакові сосочки кореня
язика. Рухові волокна – шило глотковий м’яз, а секреторні,
парасимпатичні волокна – привушну слинну залозу. Ядра знаходяться в
довгастому мозку ( в сірій речовині ромбоподібної ямки), корінці на
основі мозку виходять із довгастого мозку позаду оливки. З порожнини
черепа виходить через яремний отвір, спускається вниз до переду по
напрямку до кореня язика і ділиться а гілки, що йдуть до відповідних
органів: (язик, глотка, барабанна порожнина, привушна слинна залоза).
 X. БЛУКАЮЧИЙ НЕРВ (N. VAGUS)
по функції – змішаний, складається з
чутливих, рухових соматичних, і
парасимпатичних нервових волокон. Чутливі
волокна розгалужуються в різних внутрішніх
органах. Одна з чутливих гілок - нерв-
депресор, закінчується рецепторами в дузі
аорти і відіграє важливу роль в регуляції
кров’яного тиску. Тонкі чутливі гілки
іннервують частину твердої мозкової
оболонки головного мозку і невелику ділянку
шкіри в зовнішньому слуховому проході.
 XI. ДОДАТКОВИЙ НЕРВ N. ACCESSORIUS
по функції руховий, складається з
рухових волокон, ядра розміщені в
довгастому мозку ( в сірій речовині
ромбоподібної ямки) і в шийному
сегменті спинного мозку. Корінці
11пари на основі мозку виходять з
довгастого мозку в задній латеральній
борозні. З порожнини черепа виходить
через яремний отвір на шию. Зона
іннервації іннервує грудинно-ключично-
соскоподібний м’яз і
трапеційноподібний м’яз.
 XII. ПІД’ЯЗИКОВИЙ НЕРВ N.HYPOGLOSSUS
руховий по функції, тобто являється м’язовим, має рухові волокна,
що йдуть до м’язів язика. Єдине соматично – рухове ядро нерва,
закладене в довгастому мозку, в сірій речовині ромбоподібної
ямки. Корінці 12 пари на основі мозку виходять з довгастого мозку
між пірамідами і оливами, з бокової борозни довгастого мозку. З
порожнини черепа через однойменний канал (canalis n. Hypoglossi)
потиличної кістки, спускається по латеральній1 стороні, а a.carotis
interna, проходить під m. digastricus і йде по латеральній поверхні
m. hypoglossus і розпадається на кінцеві гілки, які входять в
мускулатуру язика. Одна з гілок під’язикового нерва утворює
разом з гілками 1-3 шийних нервів так звану шийну петлю. Гілки цієї
петлі (за рахунок волокон із шийних спинномозкових нервів)
іннервують м’язи ший, що лежать нижче під’язикової кістки.
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ
НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТА
СИМПТОМИ ЇЇ УРАЖЕННЯ
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Чутливість – це здатність живого організму
сприймати подразнення, що надходять із навколишнього
середовища або від власних тканин і органів, і відповідати
на них диференційованими формами реакцій. Всі
сприймання впливу зовнішнього і внутрішнього середовища
в фізіології прийнято об'єднувати поняттям «рецепція».
Інформацію про явища, що відбуваються як в
навколишньому, так і у внутрішньому середовищі організму
здійснюються дякуючи аналізаторам. Аналізатори поділяють
на 2 групи. Зовнішні (екстероцептивні) аналізатори
здійснюють аналіз інформації про явища, що відбуваються в
навколишньому середовищі. До них відносяться зоровий,
нюховий, слуховий, тактильний, больовий та ін. Внутрішні
(інтероцептивні) аналізатори здійснюють переробку
інформації про зміни, що відбуваються у внутрішньому
середовищі організму.
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Види чутливості. Виділяють поверхневу, глибоку, складну,
інтероцептивну і спеціальну чутливість. До поверхневої відносять
больову, теплову, холодову і тактильну чутливість. М’язово-
суглобове відчуття, чуття тиску і ваги тіла, вібраційна, кінестетична
чутливість відносяться до глибокої чутливості.
Тактильну чутливість перевіряють легким дотиком до шкіри
ваткою, м'якою кісточкою або тонким папером.
При дослідженні глибокої чутливості, наприклад суглобово-
м’язового відчуття, при закритих очах визначають напрям пасивного
руху в кінцівках. Кінестезію шкіри перевіряють, зміщуючи складку
шкіри, а хворого просять визначити напрям зміщення.
Визначення чуття тиску і ваги в клініці перевіряються рідко.
Сприймання відчуття вібрації виникає при використанні
камертона.
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Перший нейрон провідників больової і температурної чутливості, як і інших
шляхів загальної чутливості, представлений нервовою клітиною
спинномозкового ганглія з її Т-подібним відростком (1). Периферичний
відросток цієї клітини у складі спинномозкового нерву, сплетення,
периферичного нервового стовбура йде до відповідного дерматому.
Дендрити, що сприймають холодові подразнення, містять рецептори у
вигляді інкапсульованих чутливих закінчень (цибулини Краузе), а теплові
волокна – у вигляді неінкапсульованих нервових закінчень (закінчення
Руффіні).
Аксони клітин спинномозкового ганглія, увійшовши в речовину спинного
мозку, утворюють в основі заднього рогу синапс із другим нейроном
чутливого шляху (2). Клітини другого нейрону складають так звані власні
ядра заднього рогу – колонку нервових клітин, що проходить вздовж
спинного мозку.
Аксон другого нейрону після цього переходить через передню спайку на
протилежну сторону в боковий канатик, однак ці волокна проходять не
суворо горизонтально, а косо і вверх на 1-2 сегменти вище. Ця анатомічна
особливість має значення при визначенні рівня ураження спинного мозку.
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Увійшовши в боковий канатик на протилежній
стороні, аксон другого нейрона прямує вверх разом з
аналогічними волокнами, що вступають в боковий
канатик нижче (3). Утворюється пучок, що проходить
через увесь спинний мозок і мозковий стовбур, і
закінчується у вентролатеральному ядрі таламуса
(4). Частина аксонів другого нейрона закінчується в
ретикулярній формації і в неспецифічних ядрах
таламуса.
Аксони третього нейрону прямують до задньої
третини заднього стегна внутрішньої капсули і
досягають кори (постцентральна звивина). Тут
спостерігається така ж соматотопічна проекція
кіркових центрів по відношенню до певних частин
тіла, як і в прецентральній звивині (5).
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Хід провідників глибокої чутливості відрізняється від ходу провідників
больової і температурної чутливості. Перший нейрон провідників цього
шляху, як і інших видів загальної чутливості, представлений клітиною
спинномозкового ганглія з її Т-подібними відростками (6). Відросток глибокої
чутливості закінчується в спіралеподібному рецепторі сухожилку (В).
Дендрити, які сприймають тактильні подразнення, закінчуються в тільцях
Меркеля або Мейснера, що знаходяться в шкірі і глибоких тканинах. Аксони
клітин спинномозкового ганглію вступають в задній канатик своєї сторони і
після цього піднімаються наверх до довгастого мозку (7). Сукупність цих
висхідних волокон утворює тонкий і клиновидний пучки (пучки Голля і
Бурдаха).
В ході волокон задніх канатиків є наступна особливість. Нові волокна,
що входять, відтісняють до середньої лінії волокна нижче розташованих
спінальних гангліїв. Тому в медіально розташованому тонкому пучку
проходять волокна для нижніх кінцівок, а в латеральному – клиновидному
пучку – для тулубу і верхніх кінцівок. Аксони перших нейронів закінчуються в
довгастому мозку – ядрах Голля і Бурдаха, де знаходяться тіла других
нейронів (8).
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Аксони других нейронів утворюють новий, так званий
бульботаламічний пучок, що переходить на протилежний бік біля
нижніх олив довгастого мозку (9). Після перехресту цей комплекс
волокон йде у висхідному напрямі, в мості мозку до нього
приєднуються волокна больової і температурної чутливості, після
чого він називається медіальною петлею (lemniscus medialis). Ця
анатомічна особливість має значення при визначенні рівня
ураження спинного мозку. Провідники глибокої чутливості
закінчуються у вентролатеральному ядрі таламуса (третій
нейрон).
Аксон третього нейрона прямує до кори мозку і носить
назву таламокірковий. В складі таламокіркового пучка аксони
третіх нейронів проходять через середню третину задньої ніжки
внутрішньої капсули, через променистий вінець і закінчуються в
постцентральній і частково в прецентральній звивинах в
соматотопічному порядку
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
В залежності від локалізації
осередку ураження в нервовій системі
розрізняють 4 типи порушення чутливості:
• провідниковий;
• сегментарний;
• периферичний (невральний);
• дистальний (поліневритичний).

Для однобічного ураження

спіноталамічного шляху характерним є
наявність рівня ураження, нижче якого
поверхнева чутливість відсутня. Через те,
що спіноталамічний шлях робить перехрест
на рівні сегмента спинного мозку, при його
ураженні на рівні наприклад 6 грудного
сегменту випадіння поверхневої чутливості
можна виявити на протилежному боці з
рівня 7-8 сегмента.
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Ураження на рівні задніх

спинномозкових корінців призводить до
сегментарного розладу чутливості у
відповідних дерматомах (корінцевий
варіант). На тулубі дерматоми
розташовуються у виді поперечних смуг,
на кінцівках поздовжніх, на сідниці у
виді концентричних півкуль. Розлади
чутливості при ураженні корінців
відповідають означеному розподілу. Для
корінцевих уражень особливо
характерні іритативні явища у формі
болю і парестезій у відповідних
дерматомах.
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Своєрідна картина розладу чутливості спостерігається при поліневритах.
Чутливість порушується в дистальних відділах верхніх і нижніх кінцівок.
Образно таку картину називають анестезією за типом “рукавичок” або
“панчіх”. Ступінь розладів поступово зменшується у напрямі від кінця
кінцівки до її основи. Такий варіант розподілу розладів чутливості
називають дистальним або поліневритичним. Водночас з розладом
чутливості і болем для поліневриту характерні паралічі і парези кінцівок.
Для дистального (поліневритичного) типу порушення чутливості
характерним є біль, парестезії, дізестезії, гіперпатії, аллодинії;
 ЧУТЛИВА ФУНКЦІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Для однобічного ураження спинного мозку
характерною є клінічна картина
половинного поперечного ураження зрізу
спинного мозку (синдром Броун-Секара). В
цьому випадку на стороні ураження
порушується:
• суглобово-м’язове відчуття внаслідок
виключення заднього канатику;
• настає спастичний параліч нижньої
кінцівки (перерив раніше перехрещеного
пірамідного пучка); Сторона ураження Інтактна сторона
а на протилежному боці:
• випадіння больової і температурної
чутливості за провідниковим типом Спастичний парез Порушення больової та
температурної чутливості
(пошкоджується спинно-таламічний тракт у
боковому канатику). Таку клінічну картину
називають паралічем. мозок