Безкоровайний Андрій М2207

Спинномозкові нерви. Шийне сплетення.

Зміст. Утворення спинномозкових нервів, їх гілки. Задні гілки

спинномозкових нервів, передні гілки. Шийне сплетення, його
топографія і гілки.

1. Скільки пар спинномозкових нервів у людини?

Розрізняють 31 пару спинномозкових нервів:
2. - 8 пар шийних (nn.cervicales) С1-С8;
3. - 12 пар грудних (nn. thoracici) Th1 – Th12;
4. - 5 пар поперекових ( nn. lumbales) L1 – L5;
5. - 5 пар крижових (nn.sacrales) S1-S5;
6. - 1 пару куприкових (nn.coccygei) С01.

2. Як утворюються спинномозкові нерви?

Спинномозкові нерви nervi spinales є змішаними і утворюються у філогенезі при злитті
заднього (чутливого) корінця radix posterior (sensoria) і переднього (рухового) корінця
radix anterior (motoria).
Передні корінці виходять із спинного мозку вздовж передньобічних борозен; задні
корінці – вздовж задньобічних борозен. Обидва корінці одного спинномозкового нерва
зближуються один з одним у ділянці міжхребцевого отвору. Тут задній корінець містить
чутливий вузол спинномозкового нерва (спинномозковий вузол) ganglion sensorium
nervi spinalis (ganglion spinale), до якого передній корінець тільки прилягає, не будучи з
ним органічно зв’язаний. Після вузла волокна переднього корінця змішуються з
дендритами нейронів спинномозкового вузла, утворюючи стовбур спинномозкового
нерва truncus nervi spinalis, який виходить з хребтового каналу через міжхребцевий
отвір.

3. Функціональна характеристика і склад волокон переднього корінця

спинномозкового нерва.
Передній корінець (руховий) radix anterior різних спинномозкових нервів відрізняється
за складом і утворений аксонами мотонейронів переднього сірого стовпа (переднього
рогу) спинного мозку та аксонами вегетативних нейронів проміжного сірого стовпа
(бічного рогу) або проміжної речовини спинного мозку. Ці аксони формують еферентні
волокна – соматорухові (іннервують скелетні м’язи) і вісцерорухові та секреторні
залежно від величини іннервованої ділянки; тому найтовстіші – крижові і нижні шийні
нерви, які іннервують потужні м’язи кінцівок і значну шкірну поверхню. Передні корінці
виходять із спинного мозку вздовж передньобічних борозен.

4.Функціональна характеристика і склад волокон заднього корінця

спинномозкового нерва.

Задній корінець (чутливий) radix posterior спинномозкового нерва утворений

аксонами нейронів спинномозкового вузла, які формують аферентні волокна –
соматочутливі та вісцерочутливі, що входять в задній ріг спинного мозку. Задні
корінці виходять вздовж задньобічних борозен. Тут задній корінець містить
чутливий вузол спинномозкового нерва (спинномозковий вузол) ganglion sensorium
nervi spinalis (ganglion spinale).
 5. Функціональна характеристика і склад волокон
спинномозгового нерва.
Спинномозкові нерви nervi spinales є змішаними і утворюються у філогенезі при злитті
заднього (чутливого) корінця radix posterior (sensoria) і переднього (рухового) корінця
radix anterior (motoria). Передні корінці виходять із спинного мозку вздовж
передньобічних борозен; задні корінці – вздовж задньобічних борозен. Обидва корінці
одного спинномозкового нерва зближуються один з одним у ділянці міжхребцевого
отвору. Тут задній корінець містить чутливий вузол спинномозкового нерва
(спинномозковий вузол) ganglion sensorium nervi spinalis (ganglion spinale), до якого
передній корінець тільки прилягає, не будучи з ним органічно зв’язаний. Після вузла
волокна переднього корінця змішуються з дендритами нейронів спинномозкового
вузла, утворюючи стовбур спинномозкового нерва truncus nervi spinalis, який
виходить з хребтового каналу через міжхребцевий отвір.
Спинномозковий вузол складається з чутливих псевдоуніполярних нейронів. Задній
корінець спинномозкового нерва утворений аксонами нейронів спинномозкового вузла,
які формують аферентні волокна – соматочутливі і вісцерочутливі, що йдуть до
спинного мозку. Передній корінець різних спинномозкових нервів відрізняється за
складом і утворений аксонами мотонейронів переднього сірого стовпа (переднього
рогу) спинного мозку та аксонами вегетативних нейронів проміжного сірого стовпа
(бічного рогу) або проміжної речовини спинного мозку. Ці аксони формують еферентні
волокна – соматорухові (іннервують скелетні м’язи) і вісцерорухові та секреторні
залежно від величини іннервованої ділянки; тому найтовстіші – крижові і нижні шийні
нерви, які іннервують потужні м’язи кінцівок і значну шкірну поверхню. Задні корінці
товщі від передніх, за винятком І пари шийних нервів, у якої вони тонші. Корінці
спинномозкових нервів проходять спочатку в підпавутинному просторі і оточені
безпосередньо м’якою оболоною. Підходячи до міжхребцевих отворів, корінці
залишаються щільно вкриті всіма трьома мозковими оболонами, які біля
спинномозкового вузла зростаються між собою і продовжуються у сполучну піхву.
Кожний спинномозковий нерв розгалужується на дві великі гілки (передню та задню), а
також віддає назад у хребтовий канал тонку оболонну гілку, яка іннервує оболони
спинного мозку. Окремо, як складову симпатичної частини автономного відділу
периферійної нервової системи, описують сполучні гілки, які з’єднують спинномозкові
нерви з вузлами симпатичного стовбура.
Задні гілки (дорсальні гілки) rami posteriores (rami dorsales) значно тонші за передні
(виняток становлять дві верхні пари шийних нервів) і за складом волокон є мішаними.
Обходять суглобові відростки хребців і йдуть назад між поперечними відростками (у
крижовій кістці через задні крижові отвори). Кожна з гілок (за винятком І шийного, IV i V
крижових та куприкового нерва) розгалужується на присередню гілку (r. medialis) і бічну
гілку (r. lateralis).
Передні гілки (вентральні гілки) rami anteriores (rami ventrales) за складом волокон є
мішаними і відрізняються від задніх тим, що більшість передніх гілок, з’єднуючись
одна з одною петлями, утворюють сплетення. Розрізняють шийне, плечове, поперекове,
крижове та куприкове сплетення. Лише передні гілки грудних нервів продовжуються у
міжреброві нерви (nn. intercostales), не утворюючи сплетень.
Від кожного спинномозкового нерва відходить гілка до спинномозкової твердої оболони –
оболонна гілка ramus meningeus, яка містить чутливі та симпатичні волокна. Раніше
оболонну гілку називали поворотним нервом, тому що вона повертається у хребтовий канал
через міжхребцевий отвір.
Спинномозкові нерви мають два різновиди сполучних гілок rr. communicantes. Один з них –
сполучна біла гілка ramus communicans albus – містить вкриті мієліном передвузлові
волокна (аксони нейронів бічного проміжного ядра сірої речовини спинного мозку), які
досягають певного вузла симпатичного стовбура. Ця білого кольору гілка є тільки у грудних
нервів (точніше, від VIII шийного до ІІ–ІІІ поперекових нервів). Інший різновид сполучних
гілок – сполучна сіра гілка ramus communicans griseus – містить переважно завузлові
безмієлінові волокна (аксони нейронів вузлів симпатичного стовбура), що йдуть у зворотному
напрямку від вузла симпатичного стовбура до спинномозкового нерва. По сполучній сірій
гілці до кожного спинномозкового нерва та його відгалуження проходять завузлові
симпатичні волокна.

6.Взаємозв’язок спинномозкових нервів по відношенню до

стовбура хребта (топографія):

C1 – виходять між потилицею і першим хребцем (атлантом)

C2-C8 - виходять між хребцями на один хребець вище

Th12, L5,S5,Co1 - виходять між

7. Дайте визначення "кінський хвіст"

Це Корінці чотирьох нижніх поперекових, п’яти крижових і куприкового нервів розміщені
майже прямовисно й утворюють “кінський хвіст” cauda equina.
8. Шийне сплетення утворено передніми гілками чотирьох верхніх шийних
спинномозкових нервів і розташоване під груднинно-ключично-соскоподібним м’язом,
де утворює три дугоподібні петлі.

9. Гілки шийного сплетення згідно їх функцій діляться на 3 групи:

І М’язові гілки (рухові) rr.musculares іннервують довгі м’язи голови і шиї, передні та
бічний прямі м’язи голови, передні міжпоперечні м’язи шиї, всі драбинчасті м’язи та м’яз
підіймач лопатки. М’язовою гілкою є також нижній корінець який з’єднавшись з верхнім
корінцем від 12 пари черепних нервів, формує шийну петлю (ansa cervicalis)

ІІ Шкірні гілки (чутливі) огинають задній край грудинно-ключично-соскоподібного м'яза,

пронизують власну фасцію шиї і виходять у її підшкірній основі
 малий потиличний нерв n.occipitalis minor - шкіра потиличної ділянки позаду вушної
раковини
 великий вушний нерв n.auricularis magnus - шкіра задньої поверхні вушної раковини,
відразу за вушною раковиною, під та перед вушною раковиною до кута нижньої
щелепи
 поперечний нерв шиї n.transversus colli
 верхні гілки - шкіра шиї вище рівня під'язикової кістки
 нижні гілки - шкіра шиї нижче під'язикової кістки
 надключичні нерви nn.supraclaviculares
 присередні - шкіра надключичної ямки, присередня третина ключиці
 проміжні - шкіра великої надключичної ямки, шкіра грудної клітки від рівня
ключиці до IV ребра
 бічні - шкіра цієї ділянки та над акроміоном

ІІІ Змішана гілка - діафрагмовий нерв n.phrenici. Спускається по передній поверхні

переднього драбинчастого м’яза вниз, проходить між підключичними артерією та веною і
проникає у грудну порожнину. Тут нерв знаходиться у передньому середостінні спереду від
кореня відповідної легені, між осердям та середостінною плеврою і досягає діафрагми. На
рівні верхнього отвору грудної клітки до n.phrenicus приєднуються додаткові діафрагмові
нерви, як гілки підключичного нерва (з plexus brachialis). Нерв іннервує:
 рухові гілки - м’яз діафрагми, осердя (осердна гілка – r.pericardiacus), плевру, а
діафрагмово-черевні гілки (rr. phrenicoabdominales) – очеревину діафрагми.
 чутливі гілки правого діафрагмового нерва проходять через черевне сплетення,
відгалужуючись до нього, досягають печінки. Френікус-симптом (+) при
захворюваннях печінки виявляється натисненням на праву малу надключичну ямку
(проекція правого n.phrenicus), де відчувається біль. Чутливі гілки правого
діафрагмового нерва приймають участь в утворенні глибокого серцевого сплетення, а з
гілками черевного сплетення досягають стінок шлунка, зокрема серозної оболонки,
обумовлюючи при її подразненні інтенсивний біль («кинжальний біль» при
перфоративній виразці шлунка).
 Мал.1.

1. Великий потиличний нерв Nervus occipitalis major.

2. Малий потиличний нерв Nervus occipitalis minor.
3. Великий вушний нерв Nervus auricularis magnus.
4. Поперечний нерв шиї Nervus transversus colli.
5. Надключичні нерви Nervi supraclaviculares.

Плечове сплетення.

Зміст. Плечове сплетення, його топографія. Короткі гілки плечового

сплетення. Підключична частина плечового сплетення – ї ї латеральний,
медіальний та задній пучки. Довгі гілки плечового сплетення, їх
топографія і гілки.
1. Плечове сплетення утворено передніми гілками чотирьох нижніх шийних
нервів і більшою частиною передньої гілки І грудного. Вони виходять через
spatium interscalenum (між m. scalenus anterior та m. scalenus medius) і конвергують,
проходячи над підключичною артерією. Сплетення спускається позаду ключиці з
ділянки шиї у пахвову порожнину, у зв’язку з чим у відношенні до ключиці воно
може бути розділене на над і під підключичну частини pars supraclavicularis i
pars infraclavicularis, що лежить у відповідній fossa infraclavicularis.

2. Стовбури плечового сплетення відносно чого (де?)

Передні гілки спинномозкових нервів, з'єднуючись між собою, спочатку утворюють
3 стовбури (первинні пучки) плечового сплетення - складові його надключичної
частини. Кожен з них за допомогою білих сполучних гілок сполучений із середнім
або нижнім шийними вегетативними вузлами.
1.Верхній стовбур утворюється в результаті з'єднання передніх гілок C5 і С6
спинномозкових нервів.
2. Середній стовбур є продовженням передньої гілки С7 спинномозкового нерва.
3. Нижній стовбур складається з передніх гілок С8, Th1 і Th2 спинномозкових
нервів.
Стовбури плечового сплетення спускаються між переднім і середнім драбинчастим
м'язами вище і позаду підключичної артерії та переходять в підключичну частину
плечового сплетення, розташовану в зоні підключичної і пахвової ямок.
3. Пучки плечового сплетення відносно чого (де?)
На підключичному рівні кожен із стовбурів (первинні пучки) плечового сплетення ділиться
на передню і задню гілки, з яких утворюються 3 пучки (вторинні пучки) - складові
підключичної частини плечового сплетення. Вони отримали назви залежно від їх
розташування щодо пахвової артерії (а. axillaris), яку вони оточують:

1.Задній пучок утворюється шляхом злиття всіх трьох задніх гілок стовбурів надключичної
частини сплетення. Від нього починаються пахвовий і променевий нерви.

2.Латеральний пучок складають передні гілки верхнього і частково середнього стовбурів

(C5, C6, C7). Від цього пучка беруть початок шкірно-м'язовий нерв і частина (зовнішня
ніжка - C7) серединного нерва.
3. Медіальний пучок є продовженням передньої гілки нижнього первинного пучка; з нього
утворюються ліктьовий нерв, шкірні медіальні нерви плеча і передпліччя, а також частина
серединного нерва (внутрішня ніжка - С8), яка з'єднується із зовнішньою ніжкою (попереду
пахвової артерії), разом вони утворюють єдиний стовбур серединного нерва
Мал. 2.

1. Плечове сплетення plexus brachialis

2. Ключиця clavicula
3. Пахвова вена v. axillaris
4. Пахвова артерія arteria axillaris
5. Латеральні та медіальні грудні нерви пп. pectoralis medialis et lateralis
6. Міжреберно-плечовий нерв n. intercostobrachiales
7. Довгий грудний нерв n. thoracicus longus
8. Грудо-спинний нерв N. pectoralis medialis
9. Пахвинний нерв nervus axillaris
10. Медіальний шкірний нерв плеча nervus intermedius
11. Променевий нерв n. radialis
12. Ліктьовий нерв n. ulnaris
13. Медіальний шкірний нерв передпліччя n. cutaneus antebrachii medialis
14. Серединний нерв n. medianus
15. М’язово-шкірний нерв n. musculocutaneus
16. Латеральний пучок Fasciculus lateralis
17. Медіальний пучок Fasciculus medialis
18. Задній пучок Fasciculus posterior