Тема 19: Міжреброві нерви: утворення, ділянки іннервації.

Поперекове сплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації.

ГРУДНІ НЕРВИ [TI – TI2]

(nervi thoracici [TI – TI2])
Грудні нерви (nervi thoracici [TI – TI2]) починаються від грудних сегментів спинного мозку.
Як і інши спинномозкові нерви, кожний грудний нерв розгалужується на:
- оболонну гілку; поворотну гілку (r. meningeus; r. recurrens);
- сполучну гілку (r. communicans);
- передню гілку; міжребровий нерв; вентральну гілку (r. anterior; n. intercostalis; r.
ventralis);
- задню гілку; дорсальну гілку (r. posterior; r. dorsalis)

Задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) пронизують глибокі м’язи
спини і закінчуються шкірними гілками.
Кожна із задніх гілок має такі гілки:
- присередні гілки (rr. mediales), що іннервують:
- глибокі м’язи спини;
- бічні гілки (rr. laterales), що іннервують:
- глибокі м’язи спини;
- задні шкірні гілки (rr. cutanei posteriores), що іннервуютьшкіру:
- хребтової ділянки (regio vertebralis);
- лопаткової ділянки (regio scapularis);

1
 - підлопаткової ділянки (regio infrascapularis);
- поперекової ділянки спини (regio lumbalis).
Міжреброві нерви; передні гілки; вентральні гілки (nn. intercostales; rami anteriores; rami
ventrales). Їх є 12 пар.
Одинадцять пар міжребрових нервів проходять в борозні відповідного ребра (sulcus
costae) між зовнішніми і внутрішніми міжребровими м’язами (mm. intercostales externi et
interni), іннервуючи їх.
ХІІ нерв називається підребровим нервом(n. subcostalis).
Шість верхніх міжребрових нервів доходять до груднини (sternum) та іннервують шкіру
грудей та грудну залозу (glandula mammaria).
Шість нижніх міжребрових нервів заходять у товщу черевних м’язів, входять у піхву
прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis) та іннервують м’язи передньої і бічної
стінок живота і шкіри над ними.
Грудні вузли симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici) складаються з 10–
12 вузлів, які розташованіпопереду від головок ребер (capita costarum) на бічних поверхнях тіл
хребців (facies laterales corporum vertebrarum).
Догрудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci symphatici)
підходятьсполучні білі гілки (rr. communicantes albi), що складаються з передвузлових
нервових волокон (neurofibrae preganglionicae).
Biд грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracicatrunci symphatici) відходять такі
гілки:
- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які підходять до міжребрових нервів
(nn.intercostales);
- грудні серцеві нерви (nn. cardiaci thoracici), які беруть участьу
формуваннісерцевого сплетення (plexus cardiacus);
- грудні легеневі гілки (rr. pulmonales thoracici), що йдуть до бронхів і легень (bronchi
et pulmones), утворюючилегеневе сплетення (plexus pulmonalis);
- стравохідні гілки (rr. oesophageales), які йдуть до стравоходу (oesophagus) та
утворюютьстравохідне сплетення (plexus oesophagealis);
- грудні аортальні гілки (rr. aortici thoracici), що утворюютьгрудне аортальне
сплетення (plexus aorticus thoracicus);
- великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major), утворенийгілками, що відходять
від VI–IX грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici) i
складаються переважно зпередвузлових нервових волокон (neurofibrae preganglionicae). Цей
нервчерез поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) проходитьу черевну
порожнину (cavitas abdominis) i закінчується у симпатичних вузлах черевного сплетення
(ganglia sympathica plexus coeliaci);
- малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor) починається від X–XI грудних
вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici) i також має в своєму складі
переважно передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae). Він спускаєтьсяв черевну
порожнину (cavitas abdominis) черезпоперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis)
i входить у симпатичні вузли черевного сплетення (ganglia sympathica plexus coeliaci).
Великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major) та малий нутрощевий нерв (n.
splanchnicus minor) містять велику кількість передвузлових нервових волокон (neurofibrae
preganglionicae), які утворюютьсинаптичний зв’язок у черевних вузлах черевного сплетення

2
(ganglia coeliaca plexus coeliaci) з тілами других нейронів, що розташовані у вузлах
симпатичного стовбура.
У складі нутрощевих нервів проходить також невелика частиназавузлових нервових волокон
(neurofibrae postganglionicae), які вже переключились в грудних вузлах симпатичного
стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici), що йдутьбезпосередньодо органів грудної і
черевної порожнин (organa cavitatis thoracis et abdominis Блукаючий нерв (X)

Поперекове сплетення
ПОПЕРЕКОВІ НЕРВИ [LI – L5]
(nervilumbales [LI – L5])
Поперекові нерви (nervilumbales [LI – L5]), як і усі спинномозкові нерви, розгалужуються
на:
- сполучні гілки (rr. communicantes);
- оболонні гілки (rr. meningei);
- передні гілки (rr. anteriores);
- задні гілки (rr. posteriores).
Задні гілки; дорсальні гілки (ramiposteriores; ramidorsales) поперекових нервів, проходячи
дозаду, розділяються на:
- присередні гілки (rr. mediales), які іннервують глибокі м’язи спини;
- бічні гілки (rr. laterales), які іннервують шкіру верхньої частини сідничної ділянки
(regioglutealis) – верхні нерви сідниці (nn. cluniumsuperiores);
- задні шкірні гілки (rr. cutaneiposteriores), які іннервують шкіру сідничної ділянки
(cutisregionisglutealis).
Передні гілки; вентральні гілки (ramianteriores; ramiventrales) формують:
- поперекове сплетення (plexuslumbalis);
- крижове сплетення (plexussacralis), які об’єднуються в попереково–крижове
сплетення (plexuslumbosacralis).

3
 Поперекове сплетення
(plexuslumbalis)
Поперекове сплетення (plexuslumbalis) утворене:
- передніми гілками чотирьох верхніх поперекових спинномозкових нервів;
- частиною ХІІ грудного спинномозкового нерва.
М’язові гілки поперекового сплетення іннервують:
- клубовий м’яз (m. iliacus);
- великий поперековий м’яз (m. psoasmajor);
- квадратний м’яз попереку (m. quadratuslumborum).
З–під бічного краю великого поперекового м’яза відходятьтакі нерви:

1) клубово–підчеревний нерв;
клубово–лобковий нерв (n. iliohypogastricus; n.iliopubicus), що розташовується
паралельно до ХІІ ребра та іннервує:
- бічну групу м’язів живота;
- прямий м’яз живота (m. rectusabdominis);
- шкіру над пахвинною зв’язкою (lig. inguinale).
2) клубово–пахвинний нерв (n. ilioinguinalis), що розташовується нижче і паралельно
до клубово–підчеревного нерва (n. iliohypogastricus) та іннервує:
- бічну групу м’язів живота; заходить в пахвинний канал (canalisinguinalis), лягає
спереду сім’яного канатика (funiculusspermaticus) та іннервує:
- шкіру під пахвинною зв’язкою,розгалужуючись на:
- у жінок – передні губні нерви (nn. labialesanteriores);
4
 - у чоловіків – передні калиткові нерви (nn. scrotalesanteriores);
3) бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneusfemorislateralis), що пронизує широку
фасцію стегна (fascialatafemoris) в ділянці верхньої передньої клубової ості
(spinailiacaanteriorsuperior) та іннервує:
- шкіру бічної поверхні стегна (cutisfacieilateralisfemoris);
4) стегновий нерв (n. femoralis) – найбільший нерв поперекового сплетення
(plexuslumbalis), який виходить на стегно (femur) через м’язову затоку (lacunamusculorum). На
стегні він іннервує: - усі м’язи передньої групи стегна та шкіру над ними.
Від стегнового нервавідходитьпідшкірний нерв (n. saphenus), який проходить у привідному
каналі (canalisadductorius) і виходить через його присередню стінку, лягає на присередню
поверхню гомілки (faciesmedialiscruris), доходячи до основи великого пальця стопи
(basishallucis).
Він іннервує:
- шкіру присередньої поверхні гомілки та стопи (cutisfacieimedialiscrurisetpedis).

5) затульний нерв(n. obturatorius), що виходить з–під присереднього краю великого

поперекового м’яза (margomedialismusculipsoatismajoris), який через затульний канал
(canalisobturatorius) виходить на стегно (femur). Він іннервує:
- зовнішній затульний м’яз (m. obturatoriusexternus);
- капсулу кульшового суглоба (capsulaarticulationiscoxae);
- всю присередню групу м’язів стегна та шкіру над ним;
6) статево–стегновий нерв(n. genitofemoralis), що виходить з товщі великого
5
поперекового м’яза і розгалужується на:
- стегнову гілку(r. femoralis), що іннервує:
- шкіру в ділянці підшкірного розтвору (hiatussaphenus);
- статеву гілку(r. genitalis), яка іннервує:
- м’яз–підіймач яєчка (m. cremaster) у чоловіків;
- круглу маткову зв’язку (lig. teresuteri) у жінок.

Контрольні питання

1. Чим відрізняються передні гілки грудних спинномозкових нервів від передніх гілок
поперекових і крижових нервів?

2. Схарактеризуйте топографію міжребрових нервів.

3. Які ділянки шкіри стінок грудної клітки іннервують передні та бічні шкірні грудні гілки
міжребрових нервів?

6
4. Де розташована передня гілка 12 грудного спинномозкового нерва?

5. Яке практичне значення має знання топографії міжребрових нервів?

6. Яка різниця в розташуванні шести верхніх і п’яти нижніх міжребрових нервів?

7. Назвіть м'язи , іннервовані руховими гілками міжребрових нервів.

8. Чим утворене поперекове сплетення , де воно розташоване ?

9. Назвіть , покажіть на препараті нерви поперекового сплетення.

10. Схарактеризуйте топографію клубово-підчеревного нерва. Що він іннервує?

11. Покажіть на препараті клубово-пахвинний нерв і назвіть ділянку його іннервації.

12. Де розташований статево-стегновий нерв? Через які топографічні утворення його гілки
виходять на шкіру передньої поверхні стегна , що іннервують?

13. Назвіть ділянку шкіри стегна , іннервовану бічним шкірним нервом стегна.

14. Покажіть на препараті стегновий нерв , схарактеризуйте його топографію.

15. Назвіть і покажіть м'язи стегна , іннервовані стегновим нервом.

16. Де і як на нижній кінцівці проходить підшкірний нерв – найдовша гілка стегнового нерва?
Що він іннервує?

17. Покажіть на препараті місце виходу на стегно затульного нерва.

Тестовий контроль

1. У хворої неврит стегнового нерва. Визначите який рух буде неможливо

здійснити?

A Розгинання в колінному суглобі

B Згинання в колінному суглобі

C Тильне згинання стопи

D Підошовне згинання стопи

2. Після операції аппендектомії у хворого залишилася знижена чутливість шкіри

над пахвинною зв'язкою на стороні проведеної операції. Гілки якого нерва були

ушкоджені в процесі оперативного втручання?

A * n.iliohypogastricus
7
B n.ilioinguinalis

C n.genito emoralis

D n. emoralis

E n.cutaneus emoralis lateralis

3. При травмі тазу (перелом кісток тазу справа, після автонаїзду) відсутня шкірна

чутливість нижньої частини медіального боку стегна, неможливість приведення

правої нижньої кінцівки до середньої лінії. Який нерв травмовано?

A *N.obturatorius

B N.ischiadicus

C N. emoralis

D N.genito emoralis

E N.ilioinguinalis

Джерела інформації:
а)основні:
1. Анатомиячеловека /под ред. М.Р.Сапина. - М.: Медицина, 1986. - т. 2. - С. 168-178.
2. Синельников Р.Д. Атлас анатомиичеловека. В 4-х томах. - М.: Медицина, 1991.
3. Конспекти лекцій.
б)додаткові:
1. Кефелі І.Є. Атлас схем з анатомії людини. - К.: Держ. медвидав, 1963. - 202 с.
2. Крылова Н.В., Искренко М.А. Анатомия в схемах и рисунках. - М.: Изд-во УДН,
1986. - 168 с.
3. Матешук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: Навч.-метод. посібник. - Львів: Поклик
сумління, 1997. - 269 с.
4. Нетлюх М.А. Латинсько-український анатомічний словник. - К.: Наукова думка,
1972. - 228 с.
5. Стебельский С.Е., Маковецкий В.Д., Степановская Т.П. Анатомиясосудистой и
периферическойнервной систем человека: Атлас схем. - К.: Вища школа, 1984. - 167
с.
6. Тонков В.Н. Учебникнормальнойанатомиичеловека / Под ред. Б.А.Долго-Сабурова. -
Л.: Медгиз, 1962. - 761 с.
7. Фениш Х. Карманный атлас анатомиичеловека / Под ред. С.Д.Денисова. - Минск:
Вышейшая школа, 1996. - 464 с.