ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ

План лекції
 1. Захворюваність та смертність новонароджених.
Основні причини. Запобігання захворюваності та
зниження смертності. Принципи організації відділень
патології новонароджених. Режим роботи.
Медсестринське спостереження. Роль медичної сестри в
профілактиці захворювань новонароджених.
 2. Пологові травми. Поняття про фактори ризику і
причини ВЧПТ. Медсестринський процес при пологовій
пухлині, кефалогематомі, ушкодженні м’язів та ураженні
периферійної та центральної нервової систем.
Профілактика ушкоджень при пологах.
 3. Асфіксія. Визначення, етіологія, класифікація.
Оцінювання за шкалою Апгар. Медсестринський процес
при асфіксії. Профілактика вторинної асфіксії
 4. Гемолітична хвороба . Визначення, етіологія,
класифікація. Медсестринський процес при гемолітичній
хворобі. Значення антенатального патронажу в
профілактиці захворювання.
 5. Поняття про вроджені вади розвитку та спадкові
захворювання новонароджених.
 Асфіксія новонароджених
Асфіксія ( задушення) – це патологічний
процес, який виникає в зв’язку з порушенням
газообміну плода і новонародженої. При цьому
спостерігається нестача кисню у крові
(гіпоксія) і надлишок вуглекислоти
(гіперкапнія). Одночасно в організмі
нагромаджуються недоокислені продукти
клітинного обміну (ацидоз).
Асфіксія буває :
а) первинною (внутрішньоутробною);
б) вторинною (набутою). Причини: патологія
легеневої тканини – пневмопатії; крововиливи
у легеневу тканину.
Медсестринський процес при асфіксії
Анамнез
Причини в/утробної гіпоксії та причини гострої
гіпоксії плода:
- захворювання матері, які призводять до
зниження вмісту кисню в крові плода;
- професійні шкідливості, що діяли під час
вагітності;
- шкідливі звички вагітної;
- порушення матково-плацентарного кровообігу;
- захворювання плода;
- гостра гіпоксія під час пологів у матері;
- порушення пуповинного кровообігу;
- ураження головного мозку плода з пригніченням
дихального центру під час пологів;
- аспірація навколоплідними водами
 Шкала Апгар
Ознаки 0 балів 1 бал 2 бали

ЧСС Відсутні Менше 100 Більше 100

Дихальні Відсутні Рідкі, Голосний

рухи нерегулярні крик
М’язовий млявий Кінцівки Активні
тонус слабко зігнуті безпорадні
рухи
Безумовні відсутні гримаса Чхання,
рефлекси кашель
Колір шкіри Білий, синій Тіло рожеве, Рожевий
кінцівки сині
 Об’єктивне обстеження
 І ступінь – легка (за шкалою
Апгар 6 - 7 балів)
 ІІ ступінь – середньої
важкості (за шкалою Апгар
4 - 5 балів)
 ІІІ ступінь – важка (за
шкалою Апгар 0 - 3 бали)
Задача 1.
 Дитина народилася в сідничному передлежанні.
Відмічаються рідкі вдихи, шкіра ціанотична,
частота серцевих скорочень – 96 за хвилину,
кінцівки слабко зігнуті, при відсмоктуванні слизу
– гримаса на обличчі.
 Оцініть стан дитини за шкалою Апгар.

Задача 2.
 При народженні шкіра дитини рожева, але
кінцівки мають синюшний відтінок,
спостерігається легкий ступінь згинання кінцівок,
дихання нерегулярне, на катетер, яким
відсмоктують слиз із верхніх дихальних шляхів,
відповідає гримасою, частота серцевих скорочень
110 за хвилину.
 Оцініть стан дитини за шкалою Апгар.
 Еталони відповідей:
Задача 1
Шкіра ціанотична – 0 б;
рідкі вдихи -1б;
частота серцевих скорочень – 96 за хвилин – 1б;
кінцівки слабко зігнуті -1б;
при відсмоктуванні слизу – гримаса на обличчі – 1б.
Загальна кількість балів 4.
Задача 2
Шкіра дитини рожева, але кінцівки мають синюшний
відтінок – 1б;
легкий ступінь згинання кінцівок – 1б;
дихання нерегулярне – 1б;
на катетер, яким відсмоктують слиз із верхніх
дихальних шляхів, відповідає гримасою – 1б;
частота серцевих скорочень 110 за хвилину – 2 б.
Загальна кількість балів -6.
 МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

08.06.2007 N 312

Про затвердження
клінічного Протоколу
з первинної реанімації та
післяреанімаційної
допомоги
новонародженим
 Загальна методологія оцінки стану
новонародженої дитини під час реанімації
Вирішення питання щодо необхідності подальшої
допомоги новонародженому під час реанімації
ґрунтується на одночасній оцінці трьох клінічних ознак:
 1) наявності й адекватності самостійного дихання;
 2) частоти серцевих скорочень (ЧСС);
 3) кольору шкіри і слизових оболонок.
Після кожних 30 секунд надання реанімаційної
допомоги новонародженій дитині потрібно:
 1) оцінити зазначені вище життєво важливі ознаки;
 2) використовуючи загальний алгоритм реанімації
 вирішити, що робити далі;
 3) виконати відповідну дію;
 4) знову оцінити 3 життєво важливі ознаки; вирішити,
яке втручання необхідне в цей момент, і діяти;
 5) продовжувати цикл "оцінка-вирішення-дія" до повного
закінчення реанімації.
 Наявність і адекватність самостійного дихання -
основна ознака, що визначає необхідність надавати
реанімаційну допомогу новонародженому
Оцінку наявності і адекватності самостійного дихання
проводять:
- відразу після народження дитини для вирішення питання про
початок реанімаційних дій;
- наприкінці 1 і 5 хвилин (і далі, за потребою) для оцінки за шкалою
Апґар;
- під час реанімаційних дій;
- протягом перебування новонародженого в пологовій кімнаті
(незалежно від того, чи проводилась первинна реанімація).
-Ознаки адекватного дихання новонародженого - крик і/або

задовільні екскурсії грудної клітки:

- частота і глибина дихальних рухів повинні зростати через декілька
секунд після народження (тактильної стимуляції);
- нормальна частота дихання новонародженого становить 30-60 за 1
хвилину.
- Крім частоти і глибини потрібно оцінити симетричність
дихальних рухів, а також наявність інших дихальних розладів
 Оцінка ЧСС
- Нормальна ЧСС щойно народженої дитини >= 100 за 1
хвилину.
- Брадикардія < 100 серцевих скорочень за 1 хвилину
у новонародженого завжди є показанням для початку
ШВЛ
Методи визначення ЧСС:
- вислуховування стетоскопом серцебиття над лівою
стороною грудної клітки є найбільш надійним методом;
- пальпація пульсу на основі пуповини, безпосередньо у
ділянці її приєднання до передньої черевної стінки
дозволяє лише вірогідно заперечити наявність
брадикардії;
- підрахунок ЧСС ведуть протягом 6 секунд і, щоб
отримати показник за 1 хвилину, отриманий результат
множать на 10;
- на час підрахунку ЧСС ШВЛ і непрямий масаж
серця припиняють.
 Оцінка кольору слизових оболонок і шкіри
Зі встановленням регулярного самостійного дихання слизові
оболонки здорової новонародженої дитини стають рожевими
без призначення додаткового кисню. Однак, цей фізіологічний
процес є поступовим і може тривати щонайменше 10 хвилин .

Лише стійкий центральний ціаноз, який є клінічним

еквівалентом гіпоксемії, вимагає втручання:
спочатку – кисневої терапії, а у разі неефективності останньої -
ШВЛ.
Спостерігати потрібно за наявністю і динамікою
центрального ціанозу, який визначається як синій колір
слизових оболонок, губ і шкіри тулуба.
- Акроціаноз (синій колір кистей і стоп) без центрального
ціанозу, як правило, не вказує на низький рівень кисню у
крові дитини, однак може свідчити про наявність
холодового стресу (гіпотермії) у новонародженого.
- Блідість або мармуровий рисунок шкіри можуть бути
неспецифічними ознаками зменшеного серцевого викиду,
важкої анемії, гіповолемії, гіпотермії або ацидозу.
 Внутрішньочерепна пологова травма (ВЧПТ)
 Близько 40 – 50% новонароджених помирають в перші
10 днів життя саме від цієї патології.
 Етіологічні чинники:

- захворювання жінки ( нефропатія, гіпертонія, інфекція),

- шкідливі звички батьків,
- патологія вагітних (гестоз І і ІІ половини вагітності),
- ускладення при пологах (обвиття пуповини,
передлежання плаценти, затяжні пологи, сідничне
передлежання, недоношеність),
- пологи великим плодом,
- асфіксія новонароджених,
- накладання акушерських щипців, використання
вакуумекстрактора.
 Медсестринський процес при ВЧПТ
- Зміна частоти, глибини і ритму дихання ( 90 – 140 за 1 хв ).
При тяжкій формі – стогін, шум, клекотання.
- Порушення серцево–судинної системи ( брадикардія 90 – 100
серцевих скорочень за хвилину, змінюється тахікардією). Тони
послаблені.
- Колір шкіри: блідість, ціаноз.
- Млявість, адинамія або збудження.
- Гіпо- або арефлексія.
- Крик слабкий, або пронизливо – однотонний («мозковий»).
- Тремор, ністагм, косоокість, анізокарія, симптом Грефе (симптом
сонця, що сідає).
- Випинання великого тім’ячка.
- Зміни з боку травної системи: блювання, затримка газів і
випорожнень.
- Кон’югаційна жовтяниця.
- Затримка сечовипускання протягом 26 – 20 год.
Діагностика :
 огляд очного дна;
 лікворологічне дослідження (мутність, кров, білка).
 Ускладнення
 олігофренія,
 церебральні паралічі,
 епілепсія,
 гідроцефалія.
 Діти, які перенесли ВЧПТ, можуть
страждати різними формами
неврозу, схильні до пневмоній і
інших захворювань.
 Дії медичної сестри по догляду за
дітьми з ВЧПТ
 1. Дитину помістити в кувез у палаті інтенсивної терапії.
 2. У кувезі створити підвищене положення голови та
максимальний спокій (температура повітря — до 33° С,
вологість — 80%, концентрація кисню в повітряній
суміші — 60%).
 3. Розпочати годувати через 12 -24 год. зцідженим
грудним молоком через зонд. Залежно від стану дитини її
прикладають до грудей матері після 7—8-ї доби;
спочатку проводять по 1 грудному годуванню в день.
 4. З метою максимального спокою всі маніпуляції
проводити в кувезі.
 5. Проводити краніоцеребральну гіпотермію протягом 1-
2 годин.
 6. Виконувати призначення лікаря.
 7. навчати батьків хворої дитини догляду.
 Пологова пухлина
 Утворюється в результаті набряку м’яких
тканин, застою крові і лімфи, які
виникають внаслідок підвищеного тиску
на передлежачу частину тіла.
 Її локалізація залежить від положення
плода під час пологів.
 Може поширюватись на суміжні кістки.
 Зникає протягом 1-2 діб.
 Кефалгематома
- Крововилив під окістям і зовнішньою
поверхнею окремих кісток черепа
- Вона завжди обмежена однією кісткою.
- Не пульсує.
- Не є болючою.
- Протягом першого тижня може
збільшуватись.
- Розсмоктується через 6-8 тижнів.
- Може інфікуватися і нагноюватися.
- У разі великих гематом показана пункція
з відсмоктуванням крові.
 Гемолітична хвороба
новонароджених (ГХН)
Розвивається в результаті несумісності крові
матері і плода за Rh-фактором, а також за
основними групами системи АВО:
1. У жінки кров Rh-негативна, у плода – Rh-
позитивна.
Негативні чинники:
- переливання жінці Rh-позитивної крові в
минулому;
- штучне переривання першої вагітності і ін.
2. У жінки І група крові за системою АВО, у плода
– ІІ група крові (конфлікт у 90% випадків), у
плода ІІІ група крові (конфлікт у 10% випадків).
Медсестринський процес при
ГХН

 Клінічні форми ГХН:

 Набрякова форма
 Анемічна форма
 Жовтянична форма
 Змішана форма
Жовтянична форма проявляється
жовтяничним забарвленням шкіри та
слизових.
Анемічна форма проявляється блідістю,
низьким рівнем гемоглобіну (<120 г/л) при
народженні.
Набрякова форма проявляється
генералізованими набряками та анемією при
народженні.
При змішаній формі об’єднуються
симптоми 2 або 3 форм, описаних вище.


 Жовтянична форма ГХН

найчастіше дає найбільше ускладнень.

- Жовтяниця з’являється на 1–2-й добі життя і
швидко наростає (при народженні жовтяничне
забарвлення навколоплідних вод і пуповини);
- збільшені печінка і селезінка;
- погіршується загальний стан - мляві, погано
смокчуть груди, знижені безумовні рефлекси,
петехіальні крововиливи.
- в аналізі крові: анемія, лейкоцитоз;
- підвищення непрямого (вільного)
білірубіну в сироватці крові і швидке
погодинне його збільшення.
 Якщо білірубін збільшується до високих
цифр, розвиваються ураження ЦНС -
білірубінова енцелофалопатія - ядерна
жовтяниця:
- поява загальмованості, сонливості та
пригнічення смоктального рефлексу на ранніх
стадіях ураження центральної нервової системи
- підвищена дратівливість, м’язова гіпертонія,
можливе підвищення температури
- на незворотних стадіях у дитини відмічається
опістотонус, судоми, апное, монотонний
пронизливий крик, глибокий ступор або кома.
 Обов’язкові обстеження:
Визначення групи крові дитини та її резус-належності
(якщо це не було визначено раніше)

Визначення рівня загального білірубіну в сироватці крові

Визначення погодинного приросту рівня білірубіну

Визначення прямої проби Кумбса

Загальний аналіз крові з підрахунком еритроцитів,

гемоглобіну, гематокриту, частини ретикулоцитів
Дії медичної сестри по догляду за дітьми з ГХН
(наказ Міністерства охорони здоров’я України
від 27.04.2006 № 255)

Як мінімум 50% новонароджених з групи ризику по

розвитку гемолітичної хвороби не мають клінічних проявів
даної патології після народження і не потребують терапії.
У дітей з клінічними проявами гемолітичної хвороби
новонароджених основними цілями терапії є
наступні:
- Попередження розвитку ураження центральної нервової
системи внаслідок токсичного впливу білірубіну
- Попередження розвитку важкої гемолітичної анемії
Найчастішим проявом гемолітичної хвороби
новонароджених є жовтянична форма, при якій стартовим
методом лікування є фототерапія (вплив світлом на
шкіру дитини).
- Замінне переливання крові, якщо є загроза ядерної
жовтяниці
 Поради медсестри батькам:
Ви повинні викликати лікаря у випадку, якщо у Вашої
дитини розвинеться будь-який із наступних симптомів:

· Відмова від грудного вигодовування або годування із

пляшечки;

· У дитини з’явилися в’ялість або сонливість;

· Втрата ваги більше 10% від ваги при народженні;

· У дитини пожовтіли кінцівки, ступні та долоні;

· Жовтяниця зберігається без тенденції до зменшування в

доношеної дитини після 14 дня життя, а в недоношеної –
після 21 дня життя.
Вроджені вади розвитку
та спадкові
захворювання
новонароджених
Гемангіома