Вінницький національний

університет ім. М.І. Пирогова

Кафедра ортопедії та травматології

ПЕРЕЛОМИ КІСТОК ТАЗУ

Підготував лікар-інтерн (2 року

4групи)
Шендера О.В

Вінниця 2021
 План презентації

• Вступ
• Анатомія
• Класифікація переломів
• Механізм травми
• Клінічна картина
• Радіологічне обстеження
• Невідкладна допомога
• Лікування
• Ускладнення
 Вступ

• 3-4% усіх переломів. Рівень смертності складає 15-25% від усіх переломів при
закритих переломах, до 50% при відкритих переломах. • Супутні травми які
виникають:травма грудної клітки (до 63%), переломи довгих кісток ( 50%) ,
статева дисфункція( до 50%) , травма голови та черевної порожнини / органів
малого тазу (40%) , переломи хребта ( 25%)
Крововилив є основною причиною смерті .Збільшення смертності часто пов'язане
з систолічним АТ <90 мм.рт.ст,вік пацієнта> 60 років.
 Анатомія
• Таз - це кільцева структура, що складається з
трьох кісток:
• крижова кістка і дві тазові кістки. У свою
чергу, тазові кістки утворюються в
результаті злиття трьох окремих центрів
окостеніння з клубової, сідничної та
лобкової кісток.
Великий та малий таз
1. Малий таз
містить тазові
органи: Сечовий міхур,
уретра та пряма кишка,
матка і
Піхва(у жінок),
передміхурова залоза
у чоловіків
2. в той час як великий
таз утворює нижній
поверх черевної порожнини
порожнини.
Зв’язки

Передні зв’язки
зв’язки лобкового
симфізу(верхня та нижня
лобкова зв’язка)
(протистоять зовнішній
ротації)
Самостійні зв’язки
1. крижово-остиста зв’язка
(чинить опір зовнішній ротації
тазу)
2. крижово-горбиста зв’язка
(чинить зсуву та згинанню
тазу)
Задній крижово-клубовий комплекс - найміцніші зв’язки в
людському тілі.
- Є Більш важливішими за передні структури для
стабілізації тазового кільця
- передні крижово-клубові зв’язки(чинять опір зовнішній
ротації після пошкодження тазового дна та передніх
структур)
- міжкісткова крижово-клубова зв’язка(чинить опір
передньо-задньому зсуву тазу)
- задня крижово-клубова зв’язка(прикриває позаду
міжкісткову крижово-клубову зв’язку)
• - клубово-поперекова зв’язка (чинить опір зовнішній
ротації та доповнює задні кружово-клубові зв'язки)
 АО Класифікація переломів тазового
кільця
В неповний (частково
 А заднє півкільце стабільне
інтактне пошкодження)
 (стабільне
пошкодження)

С повний (нестабільне
пошкодження)
 Механізм травми
Передня задня компресія – вид пошкодження,що викликаний переднім ударом
по задньо-верхніх повздовжніх остей. Виявляються зламані гілки лобкової кістки
або тазова кістка з зовнішнім ротаційним компонентом,розривом
симфізу(перелом по типу відкритої книги)
Бічне стиснення - відбувається як наслідок ДТП чи падіння з висоти. При цьому
трапляється перелом передньої гілки лобкової кістки з одної або з двох
сторін,ззаду має місце дистрозія крижово-клубового з’єднання або перелом
крижової/клубової кістки або на стороні пошкодження лобкової кістки або з
другої сторони.
Вертикальний зсув - тазова кістка з однієї сторони зміщується вертикально,при
цьому відбувається перелом гілки лобкової кістки і відбувається розрив клубово-
крижового з’єднання зі сторони ураження. Це відбувається при падінні з висоти
з приземленням на одну ногу. Це зазвичай тяжке нестабільне пошкодження з
розривом м’яких тканин та крововиливом в заочеревиний простір.
• Комбінований механізм - поєднання двох із зазначених вище механізмів, що
призводить до картини перелому тазу, яка є поєднанням одного або декількох із
перерахованих вище типів переломів
 Клініка
 Пошкодження зі стабільним тазовим кільцем: Пацієнт
зазвичай не знаходиться в шоковому стані,порушується
функція ходи,визначається локальна болючість,пошкодження
внутрішніх органів рідкість.
 Пошкодження з втратою стабільності тазового кільця:
Пацієнт в шоковому стані, розмита болючість,яка не дає
поворухнутись.Одна кінцівка може частково втратити
чутливість через пошкодження сідничного нерву.
 Гемодинамічна нестабільність: Переломи тазу отримані
внаслідок сильної травмуючої дії несуть високий ризик
пошкодження внутрішніх органів, розвиток шоку,
сепсису,РДС. Пацієнт має бути ретельно оглянутий,оскільки
кровотеча може бути в інших ділянках(поза тазом)
 Рентгенографія
Необхідно виконати стандартну рентегонографію тазу в прямій
проекції,однозначно виконується рентгенографія грудної клітки.
Для повного обстеження виконують 5 рентгенограм тазу: передньо-
задня проекція,через верхню апертуру тазу( в краніально-
каудальному напрямку під кутом 30о),через нижню апертуру (в
каудально-краніальному напрямку під кутом 40о),ліва та права косі
проекції.
На Рентгенограмах можна визначити переломи гілок лобкової
кістки,задніх елементів тазу тієї ж або протилежної сторони
ураження,розходження симфізу,розриву крижового клубового
з’єднання або комбінації цих видів травм.
Рентгенологічні ознаки нестабільності включають:
- Крижово-клубовий зсув 5 мм в будь-якій площині.
- Авульсія п'ятого поперекового поперечного відростка, бічна межа
крижова кістка (крижово-горбкова зв’язка), або крижовий відділ
хребта (крижово-остиста зв’язка).
Нормальна рентгенографія тазу
Рентгенографія при переломах кісток
тазу
 КТ-дослідження
КТ - це спосіб вибору точного зображення
складних переломів вертлюгової западини або
тазового кільця. Після звичайної рентгенограми
проводиться КТ для більш точної оцінки
перелому.
• Хоча КТ не виявляє пошкодження зв’язок
безпосередньо про порушення зв’язок можна
зробити висновок при обстеженні порушеного
суглобу. Наприклад,зовнішня ротація клубового
крила свідчить про порушення передніх
крижово-клубових зв’язок.
Роль МРТ при переломах кісток тазу

МРТ може забезпечити чудову візуалізацію

сечостатевих органів та тазових судин. Магнітно-
резонансна томографія дозволяє здійснювати
безпосередній огляд пошкоджених зв’язок у
задній частині малого тазу. Однак остаточна
оцінка
цілості зв'язок може бути важкою через характер
МРТ. Набряк і рідина можуть обмежувати
візуалізацію зв'язок, а також справжній ступінь
пошкодження зв’язок може бути важко оціненим.
 Невідкладна допомога
 Необхідно вирішити наступні запитання в
міру їх надходження:
 Чи прохідні дихальні шляхи?
 Чи адекватна вентиляція легень?
 Чи немає тупої травми живота?
 Чи є пошкодження уретри та сечового
міхура?
 Чи стабільний перелом тазу чи не
стабільний?
 Перше що потрібно вирішити це
прохідність дихальних шляхів та
порушення вентиляції.
 Якнайшвидше розпочати інфузійну
терапію та проводити контроль
гемодинаміки. Пацієнта обстежують на
множинні травми з подальшою їх
фіксацією. Більш повне обстеження
робиться з акцентом на таз,живіт. Нижні
кінцівки обстежуються з метою виявлення
неврологічних уражень.. Необхідно щоб
пацієнт був оглянутий групою суміжних
спеціалістів для вирішення вузьких проблем
та подальшого вирішення обстеження.
 Лікування

 Консервативне лікуванння рекомендовано

при стабільних переломах тип А і тип В.
Заключається лікування у ліжковому
режимі та ранній мобілізації.
Зовнішня чи внутрішня стабілізація
 Дискусія про покази до внутрішньої або
зовнішньої фіксації продовжуються.
Зовнішній фіксатор має місце при
невідкладному лікуванні стабілізації тазу та
при окремих типах перелому(перелом
відкритої книги)
 Як метод остаточної фіксації апарату
зовнішньої фіксації ще не визначена.
Варіанти зовнішньої фіксації
Розрив лобкового симфізу зі стабільним
заднім кінцем
 Стандартним методом стабілізації являється
відкрита репозиція та внутрішня фіксація
динамічною компресійною пластиною
( DCP 4,5 мм). У худих пацієнтів можливо
застосування пластини (DCP 3,5 мм) або
реконструктивної пластини.
Нестабільність крила клубової кістки
 Переломи клубової кістки
можуть варіювати по
конфігурації тому для кожного
випадку потрібно
індивідуальний підхід до
внутрішньої фіксації. В ділянці
гребеню клубової кістки можуть
застосовувати стягующі гвинти
3,5 мм. В зоні граничної лінії
використовується DCP 3,5 мм або
реконструктивна пластина
Крижово-клубова нестабільність
 При наявності переломо-вивиху в крижово-
клубовому з’єднані надається перевага
фіксації гвинтами та пластиною з передньо-
латерального доступу.Альтернативним і
досить ефективним методом є
трансілісакральна фіксація гвинтами
 (6,5 мм спонгіозні і або 7,3 мм канюловані).
 Черезкрижова нестабільність
 Хірургічне лікування крижової кістки на
даний момент спірний. Специфічність
проблеми заключається в комбінації
нестабільності тазу з залученням нервових
корінців. Виконують задній доступ для
візуалізації лінії перелому та декомпресії
крижового з’єднання. Для стабілізації
перелому використовують пряму фіксацію
пластиною в безпечних зонах крижової
кістки.Альтернативним методом являється
використання трансіліосакральних гвинтів.
 Післяопераційне лікування
 Період часткового навантаження
обмежується 6 тижнями при переломах
типу В і 8-9 тижнями при переломах типу
С.Видалення імпланту дозволяється через 6-
12 місяців після операції,при яких імплант
перекриває суглоб.
 Хоча це не є обов’язково.
 Ускладнення
 1. Тромбоемболія.
 2. Ураження сідничного нерва.
 3. Урогенітальні ускладнення.
 4. Хронічні болі в крижово-повздовшному
з’єднанні.
 Список літератури
 1.Ортопедія і травматологія по Еплі Том 3.
 2. АО принципи лікування переломів Том 2.
 3. Fractures of the Pelvis and Acetabulum.
 4. medscape.com.
 5. Campbell's Operative Orthopedics 13th.
Дякую за увагу!