Тема №»26

Класифікація кламерів,показання до застосування. Замкові кріплення,балкові та телескопічні

системи фіксації бюгельних протезів
Навчальна мета
Ознайомити студентів з основними видами кламерів безкламерної фіксації, їх конструктивними
особливостями та показаннями до застосування
Кількість годин – 2
Форма заняття – клінічне
Місце заняття – клінічний кабінет
Матеріальне забезпечення – таблиці, стенди, мультимедійні порезентації
План проведення заняття
1.Перевірка домашнього завдання
2.Співбесіда за питаннямиꓽ
·Складові елементи кламерів
·Класифікація кламерів за функцією
·Показання до застосування різних видів кламерів
·Вимоги до опорно-утримувальних кламерів
·Конструктивні елементи опорно-утримувальних кламерів
·Класифікація кламерів Нея
Види безкламерної фіксації
·Конструктивні особливості замкових кріплень
·Конструктивні особливості балкової системи фіксації бюгельних протезів
·Конструктивні особливості телескопічних коронок
·переваги та недоліки безкламерної фіксації бюгельних протезів
3.Самостійна робота студентів
4.Підсумок заняття, домашнє завдання
Методика проведення заняття
Після перевірки домашнього завдання проводиться опитування студентів з оцінюванням рівня
підготовки за питаннями, зазначеними у плані заняття
Під час опитування викладач визначає рівень підготовки студентів до теми. Викладач роз´яснює які є
конструктивні елементи кламера та їх функції, розказує про різні види кламерів, а також пояснює їхні
переваги та недоліки. Викладач детально розповідає про найраціональніші за формою кламери системи
Нея, їхні складові елементи, а також покази та протипокази до застосування . Викладач роз´яснює які
є конструктивні елементи різних видів безкламерної фіксації бюгельних протезів: використання
замкових кріплень, телескопічних коронок та балкова фіксація. Їх конструкційні особливості ,переваги
та недоліки.

На стендах та таблицях викладач демонструє різні види кламерної фіксації бюгельних протезів.
Незрозумілі питання обговорюються. Наприкінці заняття підводяться підсумки ,виставляються оцінки
і задається домашнє завдання
Зміст теми
Для виготовлення бюгельних протезів у якості фіксуючих елементів використовуються кламери
Кламери складаються з таких елементів: плече, тіло, відросток кламера й оклюзійну накладку. В
одних кламерах перераховані частини можуть бути представлені повністю, в інших — частково. Є і
складніші кламери, у конструкцію яких уведено додаткові деталі.
Плечем кламера називається пружна частина, що охоплює коронку зуба. Його положення
визначається анатомічною формою зуба. У практичній стоматології прийнято ділити поверхню
коронки зуба на дві частини — оклюзійну і пришийкову. Межею між ними є пояс зуба, тобто лінія,
що проходить по найбільш випуклій частині зуба.
Тілом кламера називається його нерухома частина. Вона розміщується над поясом опорного зуба, на
його контактній поверхні. її не слід розміщувати нижче від пояса, біля шийки зуба, оскільки у такому
разі кламер протидіє накладанню протеза. На фронтальних зубах з естетичних міркувань цього
правила можна не дотримувати, розмістивши тіло кламера ближче до ясенного краю. Тоді між ним і
зубом повинен створюватися просвіт, який полегшує накладання протеза.
Відросток необхідний для фіксації кламера у протезі. Його розміщують уздовж беззубого
коміркового гребеня під штучними зубами. Не рекомендується розміщувати відросток на піднебінній
або язиковій поверхні базису, оскількі це часто призводить до його перелому. Відростки можуть мати
дрібнопетлисті сітки, а в дугових протезах їх спаюють з каркасом.
За функцією розрізняють:
1 утримувальні,
2 опорні,
3 опорно-утримувальні
4 комбіновані кламери.
Перші призначені переважно для утримування протеза. Розміщуючись нижче від пояса на нижніх і
вище — на верхніх зубах, вони ковзають по поверхні зуба. Протез, укріплений за їх допомогою, під
час вертикального тиску рухається у напрямку до слизової оболонки і занурюється у неї. Тиск за
такої умови передається не на зуб, а на слизову оболонку. Під час бічних зсувів протеза утримувальні
кламери включаються у розподілення жувального тиску, передаючи його на опорні зуби під кутом до
кореня у напрямку, який завжди вважався малосприятливим для пародонта. Опорні комбіновані
кламери крім плеча звичайно мають оклюзійну накладку, розміщену на оклюзійній поверхні зуба. З її
допомогою жувальний тиск передається на опорний зуб по довжині кореня у найсприятливішому для
пародонта напрямку. Комбіновані кламери являють собою поєднання утримувальних (частіше
двоплечих) кламерів з опорними, завдяки такій будові вони беруть участь у розподіленні як
горизонтальних, так і вертикальних сил, вигідно відрізняючись тим самим від утримувальних
кламерів. Передаючи частину жувальних сил на опорні зуби, опорні комбіновані кламери
розвантажують слизову оболонку від жувального тиску, який для неї не є ад
У клініці ортопедичної стоматології для виготовлення бюгельних протезів широкого застосування
набули опорно-утримувальні кламери. Це найефективніша та найпоширеніша конструкція кламерів,
яка використовується для фіксації бюгельних протезів.
Опорно-утримувальні кламери, що застосовують для виготовлення бюгельних протезів, повинні
відповідати таким вимогам:
1) забезпечувати фіксацію та стабілізацію бюгельного протеза в ротовій порожнині;
2) під час жувальних рухів раціонально розподіляти тиск між опорними зубами та слизовою
оболонкою коміркових відростка і частини;
3) передавати тиск під час жування по осі зуба
4) у разі пародонтиту треба застосовувати багатоланкові кламери із зачіпними петлями для
шинування зубів;
5) не повинні перевантажувати тканини пародонта та розхитувати опорні зуби;
6) у стані спокою кламер не повинен мати вплив на зуб, інакше він діятиме як ортодонтична
пружина.
Конструкційними елементами опорно-утримувального кламера є: оклюзійна накладка, плечі, тіло та
відросток
Найраціональнішими за формою є кламери системи Нея. Автори системи розподілили кламери на 5
основних груп і розробили показання до їх застосування.
Кламер першого типу (Аккера).
Даний кламер використовується у разі типового розміщення межової лінії, коли вона проходить по
щічній або язиковій поверхні зуба приблизно посередині коронки, в зоні, яка прилягає до дефекту, та
дещо наближаючись до ясен у пришийковій ділянці зуба.
Конструктивними особливостями його є те,що він складається з двох плечей з оклюзійною накладкою
, що з'єднані між собою монолітно, а також тіла, розташованого з боку дефекту зубного ряду та
відростка Плечі кламера охоплюють 3/4 поверхні зуба, виконують опорну, стабілізувальну та
фіксувальну функції. Оклюзійна накладка міститься у фісурі і виконує опорну функцію.
Кламер другого типу (Роуча) складається із оклюзійної накладки, яка з'єднана з тілом, та двох Т-
подібних плечей, які прикріплені до сідла з боку язикової або піднебінної дуг.
Кламер третього типу. Одне його плече є частиною кламера першого типу, а друге — частиною
кламера другого типу. Кламер третього типу застосовується, коли межова лінія має неоднаковий
напрямок на різних поверхнях зуба.
Кламер четвертого типу одноплечий, зворотної дії, з однією оклюзійною накладкою
Застосовують його на зубах з атиповим розміщенням межової лінії, що спостерігається за наявності
щічного або язикового нахилу премолярів, ікол,а також у разі їх конічної форми або низьких клінічних
коронок
Кламер п'ятого типу — кільцевий, одноплечий, складається з довгого плеча, яке охоплює майже всю
поверхню зуба, та двох оклюзійних накладок у маргінальній і дистальній фісурах
Кільцевий кламер застосовують на окремих молярах, які обмежують дефект зубного ряду, і на верхній
щелепі нахилені у бік щік, а на нижній — язика.
Крім описаних типів кламерів системи Нея для конструювання бюгельних протезів застосовують інші
види литих кламерів.
Кламер Джексона — перекидний опорно-утримувальний кламер з подвоєним плечем Подвоєне плече
може виконувати стабілізаційну й ретенційну функцію. Кламер застосовують на бічних зубах і
передусім — на ділянках суміжних.
Кламер Бонвіля — подвійний, двоплечий з оклюзійними накладками у фісурах суміжних зубів.
Застосовують для протезування у разі однобічних кінцевих дефектів зуб ного ряду, поміщають у
неперервному зубному ряді, між молярами.
Кламер Райхельмана — поперечний кламер з оклюзійною накладкою у вигляді поперечної
перегородки, яка проходить через жувальну поверхню у присінково-ротовому напрямку і з'єднує два
плеча — присінкове і ротове. Показанням до його застосування є однобічні кінцеві дефекти.
Окрім класичної кламерної фіксації,що має незадовільний естетичний ефект у виготовленні бюгельних
протезів широко застосовують такі види безкламерної фіксації:
1.Бюгельні протези з замковою системою фіксації
Даний вид бюгельних зубних протезів не має кламерів, тому його зовнішній вигляд більш естетичний.
З метою захисту й посилення опорних зубів їх попередньо закривають металокерамічними коронками,
в які впроваджують половину замка, а другу його половину розташовують на металевому каркасі
бюгельного протеза в ділянці опорних зубів. Замки, закріплені в коронках зубів, забезпечують високу
міцність кріплення протеза. Крім того, вони дозволяють надійно фіксувати конструкцію і легко знімати
для її періодичної гігієнічної чистки.
Такі бюгельні протези теж мають ряд недоліків. Один з них – складність виготовлення, використання
додаткових зубних конструкцій у вигляді опорних металокерамічних коронок та висока вартість.
2.Бюгельні протези з балковою системою фіксації.
Ця система є різновидом попередньої системи та являє собою опорні штанги, або рейки (за
термінологією, яка застосовувалася раніше). Її розробку пов'язують з іменами С. Rumpel, H. Schroder,E.
Dolderта ін. Система також має незнімну та знімну частини. Незнімна частина являє собою балку, або
штангу, з прямокутним або еліпсовидним перетином, яка з'єднана зі металевими коронками,
фіксованими на опорних зубах.
Розташовують балки як у фронтальному, сагітальному, фронтально-сагітальному напрямках, так і по
дузі, чим досягається виражений шинуючий і стабілізуючий ефект. Знімна частина представлена
зазвичай бюгельним протезом, в базисах якого є пази або контрштанги, які точно повторюють профіль
балок. Наявність великих зубів і достатнього міжальвеолярного простору полегшує розташування
балки з коронками і протеза зі штучними зубами. Застосування цієї системи також вимагає великої
точності при підготовці як незнімної, так і знімної частин протеза.
3. Бюгельні протези з фіксацією за допомогою телескопічних коронок.
Телескопічні коронки складаються з двох частин — внутрішньої і зовнішньої . Внутрішня частина
являє собою металевий ковпачок, що покриває культю зуба. Зовнішньою частиною є коронка з
вираженою анатомічною формою та має нормальні оклюзійні співвідношення з антагоністами .
Внутрішню частину (ковпачок) закріплюють на зубі цементом, зовнішню (коронку) з'єднують з
протезом.
Телескопічні коронки показані у разі низьких клінічних коронок опорних зубів, коли звичайні опорно-
утримувальні кламери не забезпечують надійної фіксації протеза.
Цей вид бюгельного протезування вважається вже найбільш естетичною конструкцією. Висувна
(телескопічна) коронка служить для фіксації: знімна її частина входить до складу металевого каркаса
бюгельного протеза, а незнімна частина – фіксується за допомогою цементу на опорних зубах. Для
ортопедичного лікування таким видом бюгельного протеза потрібно провести попереднє препарування
твердих тканин зубів, виготовити металеві коронки, відполірувати їх та лише потім розпочати етап
виготовлення бюгельного протеза. Даний вид протеза потребує достатньої мануальної майстерності
під час виготовлення, тому що для його стабілізації на протезному ложі необхідно абсолютне збігання
незнімної та знімної частин телескопічної коронки.
Види телескопічних коронок:
1. Закриті ( з конічними станками).
2. Відкриті (кільцеві) пропонуються пацієнтам з захворюваннями
скронево-нижньощелепного суглоба для збереження фіксованої міжкоміркової відстані після зняття
знімного протезу.
3. Часткові телескопічні коронки з паралельними стінками застосовують у ділянці передніх зубів і
премолярів. Язичну поверхню внутрішньої коронки фрезерують з уступом, а саму коронку
облицьовують з зовнішньої сторони керамікою або пластмасою. Таким чином, при знятті протеза
первинна (внутрішня) коронка залишається з декоративним покриттям і зберігає естетичний зовнішній
вигляд на відміну від закритих типів подвійних коронок.
Відкриті, закриті і часткові телескопічні коронки застосовуються при протезуванні включених,
кінцевих або комбінованих дефектів і виконують опорну і утримуючу функції, а також функції протидії
зсуву і перекидання протеза.
До недоліків цих конструкцій відносять зменшену площу з'єднання зовнішньої та внутрішньої
коронок, а також можливість накопичення зубних відкладень в зазорі між коронками при недотриманні
правил гігієнипорожнини рота, що супроводжується зростанням кількості анаеробних бактерій і
появою неприємного запаху з рота.
Протези з фіксацією телескопічними коронками показані при дефектах I, II або III класів за Кеннеді.
Опорні зуби, на яких кріпляться телескопічні коронки, повинні бути стійкими, без патологічних змін у
тканинах пародонта, осі опорних зубів паралельні. У антагонуючому зубному ряду не повинно бути
вираженого феномена Попова. Застосування телескопічних коронок вважається найбільш показаним
при дефектах з зубами, що поодиноко стоять і зберегли нормальну висоту.
Виготовлення телескопічних коронок протипоказано в наступних випадках:
1. Наявність виражених патологічних змін в пародонті опорних зубів.
2. Значний нахил опорних зубів, що не дозволяє створити паралельність між ними шляхом
препарування.
3. Наявність серцево-судинних захворювань в анамнезі, що не допускає препарування зубів.
4. Значна стертість твердих тканин зубів II і III ступеня.
Перша – внутрішня коронка готується у формі "наперстка" в зуботехнічній лабораторії без відновлення
анатомічної форми зуба. Припасовують у роті, фіксують цементом. Після затвердіння цементу
знімають
відбиток для виготовлення другої – зовнішньої телескопічної коронки.
Моделювання зовнішньої коронки проводять таким чином, щоб по відношенню до внутрішньої
коронки утворився зазор в 0,5 мм з вестибулярної, оральної і апроксимальних поверхонь і 1 мм по
жувальній поверхні. У пришийковій ділянці зовнішня коронка повинна щільно прилягати до
внутрішньої.
БЮГЕЛЬНІ ПРОТЕЗИ З ЗАМКОВОЮ СИСТЕМОЮ ФІКСАЦІЇ
Атачмени (від англ. Attachment – прикріплення, приєднання), або замкові кріплення (ЗК), – це
механічні пристрої, призначені для фіксації, ретенції і стабілізації зубних протезів Вони складаються
з двох (іноді і більше) частин, матриці і патриці, які в комплексі формують високоточне розбірне
з'єднання. Одна частина з'єднується з поверхнею штучної коронки, фіксується в корені зуба, на
імплантат, фіксується за допомогою адгезійної техніки до твердих тканин коронки зуба, інша
інтегрується в знімний протез і використовується для забезпечення механічного з'єднання. Функцією
цієї системи є приєднання знімного протеза до решти зубів або прикріплення до протеза двох або
декількох частин мостоподібного протеза. Залежно від конструкції в базисі, або каркасі, знімного
протеза можна зміцнювати патрицю або матрицю. Причому в знімному протезі необхідно зміцнювати
найбільш складну, активуючу частину замкового кріплення, оскільки вона швидше виходить з
експлуатації. Зміцнювати цю частину слід так, щоб можна було легко здійснювати її корекцію, а при
необхідності і замінити, виключаючи переробку протеза.
ЗК повинні функціонально забезпечувати :
– опору – опір руху протеза у напрямку до тканин протезного ложа;
– ретенцію – опір руху протеза у напрямку від тканин протезного ложа;
– зворотньо-поступальні рухи – протидія силам, що викликається
ретенційними елементами;
– стабілізацію – протидія силам, що викликають зсув протеза під час функції;
– фіксацію – протидія руху опорного зуба від протеза і руху протеза від опорного зуба.
Незважаючи на велику різноманітність ЗК, у кожному з них використовуються такі елементи, як і в
кріпленнях опорно-утримуючих кламерів, зокрема, вертикальна (оклюзійна чи приясенна)
обмежувальна накладка, фіксувальний антиперекидач і ретенційний механізм
Правильне застосування ЗК дозволяє успішно вирішувати фізіологічні та естетичні проблеми, що
виникають під час ортопедичного лікування класичними знімними протезами.
ЗК використовують для таких ортопедичних конструкцій:
– часткові знімні протези (під час ортопедичного лікування – протезуванні одно- і двобічних
дистально необмежених та включених дефектів зубних рядів);
– покриваючі протези типу "overdenture";
– з'єднуючі(розбірні) мостоподібні протези великої протяжності;
– мостоподібні протези (при конвергенції або дивергенції зубів, що обмежують дефект);
– протези, фіксовані на імплантатах (operatory removed implant dentures).
Перевагами ЗК порівняно з кламерами є наступні:
1. Більш висока точність.
2. Високі естетичні якості протезів, невеликий період звикання пацієнтів до них.
3. Забезпечення (завдяки адгезивній техніці) фіксації до коронок інтактних зубів.
4. Тривалий термін служби протезів (в середньому 7–10 років).
5. Наявність стандартних взаємозамінних складових частин.
6. Можливість зміни матриць і повторної активації.
До відносних недоліків ЗК можна віднести їх більш високу вартість у порівнянні з кламерами,
необхідність забезпечення більш високої якості технічних процедур (моделювання, лиття каркаса
протеза), потреба у додатковому обладнанні (паралелофрезу, обладнання для зварювання)
ТИПИ ЗАМКОВИХ КРІПЛЕНЬ
У даний час в практиці використовуються напівпрецизійні (напівточні) і прецизійні (точні) ЗК
За характером забезпечення ретенції вони можуть бути:
– активуючі (забезпечують активну ретенцію між матрицею і патрицею; в міру користування
протезом можуть бути повторно реактивовані; використовуються при виготовленні знімних
протезів);
– неактивуючі (забезпечують пасивну ретенцію між елементами, тобто сила ретенції між матрицею і
патрицею протягом періоду користування протезом не змінюється і не може бути збільшена або
зменшена; найбільш часто подібні кріплення застосовуються при виготовленні розбірних і
зчленованих мостоподібних протезів або знімних мініпротезів) .
ЗК бувають жорсткими і лабільними (solid /rigidattachments). Елементи жорстких кріплень нерухомі
по відношенню один до одного. Кріплення такого типу можна раціонально використовувати при
протезуванні невеликих включених дефектів зубних рядів, коли все жувальне навантаження
передається на опорні зуби. У лабільних кріпленнях (resilientattachments) матриця і патриця з'єднані
рухомо, що забезпечує перерозподіл навантаження між опорними зубами і слизовою оболонкою
протезного ложа. Такі кріплення використовуються при протезуванні кінцевих дефектів зубних рядів
НАПІВПРЕЦИЗІЙНІ ЗАМКОВІ КРІПЛЕННЯ
Кріплення називаються напівпрецизійними в зв'язку з тим, що ступінь точності їх лінійних розмірів
залежить від умов технологічного процесу.
НапівточніЗК (semi-precisiondentalattachments) виготовляються шляхом прямого лиття за
пластиковими або восковими заготовками, які виготовлені промисловим способом або індивідуально.
Більшість таких заготовок виготовляються фабрично ливниковим пресуванням з акрилових пластмас.
Напівпрецизійні ЗК коштують відносно недорого. Їх можна зробити з будь-яких наявних ливарних
сплавів. При виготовленні протезів з таким кріпленням використовують однорідні метали, причому
виключається необхідність спайки /зварювання частин ЗК і каркаса протеза.
ПРЕЦИЗІЙНІ ЗАМКОВІ КРІПЛЕННЯ
Прецизійні ЗК (high-precisiondentalattachments) виготовляються фабрично шляхом фрезерування на
верстатах з комп'ютерним управлінням. Вони відрізняються високою точністю і наявністю
обмежених допусків (допустима неточність в лінійних розмірах подібних ЗК менше 0,01 мм).
Склад і міцність сплавів, з яких вони виготовляються, теж строго регламентовані. Практично всі
високоточні ЗК встановлюються методом зварювання/спайки або за технологією caston. Оскільки
дані кріплення виготовляються фабричним способом, їх можна легко полагодити в разі потреби.
У сучасній стоматології всі типи прецизійних ЗК прийнято ділити
на 6 груп :
1.позакоронкові ЗК (Extracoronalattachments);2.внутрішньокоронкові ЗК (Intracoronalattachments)
3. суглобові з'єднання (Auxillaryattachments); 4. анкерні ЗК (Anchors);5. дуги (Bars);6. інші типи.
Для грамотного вибору ЗК, відповідних клінічній ситуації, необхідно враховувати такі їх якості:
– тип конструкції;
– функціональні можливості;
– механізм з'єднання матриці і патриці.
Крім того, потрібно враховувати вартість ЗК і наявний простір, необхідний для його постановки.
Розрізняють декілька типів конструкції ЗК:
Внутрішньокоронкові ЗК – матриця включена в штучну коронку (зуб) або встановлена в твердих
тканинах опорного зуба і не виступає за контур зуба. Внутрішньокоронкові ЗК забезпечують розподіл
жувального навантаження по поздовжній осі опорного зуба. Однак, при недостатньому для розміщення
матриці розмірі коронки опорного зуба вони викликають надмірне збільшення її контуру. У подібних
випадках предметом вибору є позакоронкові ЗК. Всі внутрішньокоронкові ЗК є жорсткими, у зв'язку з
чим при протезуванні необхідно підключати мінімум ще один зуб, який поруч стоїть.
У разі невеликої висоти опорних зубів для забезпечення достатньої стабілізації протеза слід
обов'язково застосовувати антиперикидачі і фрезеровані лінгвальні накладки.
Позакоронкові ЗК – патриця виступає за контур коронки опорного зуба. Вона встановлюється шляхом
зварювання/спайки з каркасом або відливається разом з каркасом незнімного протеза.
Позакоронкові ЗК можуть бути жорсткими, але більшість з них – лабільні. Останні дозволяють
здійснювати різні види рухливості матриці і патриці, що забезпечує перерозподіл навантаження між
тканинами протезного ложа і періодонтом опорних зубів. Однак з метою запобігання перевантаження
останніх при протезуванні до них бажано підключити поруч стоячі зуби.
Позакоронкові ЗК дозволяють зберігати нормальні розміри коронки опорного зуба і легко вводити
протези. Крім того, вони виключають необхідність сильно зішліфовувати тверді тканини зубів. Але
при таких кріпленнях досить важко підтримувати гігієну порожнини рота в ділянці їх фіксації. Тому
пацієнтів слід інструктувати з питань використання зубних ниток та інших додаткових засобів гігієни
з метою запобігання акумуляції зубного нальоту і утворення зубного каменю.
Існують також кореневі і внутрішньо кореневі гудзикоподібні ЗК. Для їх установки необхідно провести
спеціальну підготовку опорних коренів. Матрицю або патрицю можна встановлювати шляхом
спайки/зварювання з кореневої частиною або відливати разом з кореневим штифтом.
Внутрішньокореневі ЗК типу Uni-Anchor або Direct O-Ring цементуються в кореневому каналі без
виготовлення індивідуального кореневого штифта .
Матриця внутрішньокореневого ЗК типу Swiss, Logic і Zest встановлюється в межах створеного в
опорному корені простору. При виготовленні протезів типу "overdenture" на імплантатах
використовуються фабрично виготовлені головки, що накручуються з гудзикоподібними кріпленнями.
Останні дозволяють підтримувати гігієну порожнини рота на хорошому рівні і забезпечувати краще
співвідношення коронкової і кореневої частин опорних зубів завдяки невисокому профілю
надкореневою частиною, що зводить до мінімуму бічні навантаження при користуванні протезом.
Практичне застосування знаходять і балкові ЗК. Їх розташовують над беззубими ділянками
альвеолярного відростка. Вони з'єднують опорні зуби, корені або імплантати . Знімні мостоподібні
протези, часткові знімні протези або протези типу "overdenture" покривають балку і через матрицю
з'єднуються з її ретенційними елементами.
ЗК балочного типу дозволяють об'єднувати "проблемні" опорні зуби (коріння) в одну функціонуючу
групу і в подальшому виключати в неї опори без істотної переробки протеза. При конструюванні
знімних протезів з фіксацією на балкових ЗК необхідно враховувати стан слизової оболонки беззубого
альвеолярного відростка для забезпечення в подальшому можливості дотримання нормальної гігієни
порожнини рота.

Тестові завдання для самоконтролю

1.Назвіть основні елементи опорно-утримуючого кламера Акераꓽ
А. Утримуюче плече
В. Тіло кламера
С. Відросток
D. Стабілізуюче плече, оклюзійна накладка
Е. Все перераховане вірне
2.Які типи кламерів включає система Неяꓽ
А. Акера, Роуча, комбінований, задньої дії, зворотньої задньої дії і круговий
В. Кламери Бонвіля та Джексона
С. Кламери Роуча
D. Кламер Кенеді
Е. Багатоланковий кламер
3.Назвіть основні елементи кламера Роучаꓽ
А. Тіло, два Т-подібних плеча
В. Одне плече, дві оклюзійні накладки
С. Одне плече, оклюзійна накладка, тіло
D. Оклюзійна накладка, тіло, два Т-подібних плеча
Е. Два плеча, оклюзійна накладка
4.Кламер 1-ого типу по Нею використовують при такому розташуванню межової лініїꓽ
А. коли вона проходить по щічній чи язичній поверхні зуба ,приблизно по середині коронки в зоні що
прилягає до дефекту і дещо наближається до ясен в пришийковій області
В. високо на контактній поверхні зуба ,що звернена до дефекту
С. на щічній поверхні зуба ближче до жувальної поверхні
D. правильний варіант відсутній
5.Який тип кламерів набули найширшого використання у виготовленні бюгельних протезівꓽ
А. Опорно-утримувальні
В. Опорні
С. Утримувальні
D. Комбіновані
Е. Усі відповіді вірні
6.До якого типу в системі кламерів Нея відноситься одноплечий кламер з оклюзійною накладкою ,що
знаходиться біля основи плеча або на самому плечіꓽ
А. До 1-ого
В. До 2-ого
С. До 3-ого
D. До 4-ого
Е. До 5-ого
7.Який кламер застосовується при односторонній відсутності жувальних зубів без дистальної опори і
повністю збереженими зубами на протилежній стороніꓽ
А. кламер Аккера
В. Джексона
С. Роуча
D. Кемені
Е. кламер Бонвіля
8.Опорно-утримуючий кламер у вигляді петлі, що перекидається через міжзубні проміжки на
вестибулярну поверхню ,де вона розташовується нижче екватора зуба. Хто автор описаної конструкції
зубаꓽ
А. Аккер
В. Джексон
С. Роуч
D. Кемені
Е. Правильна відповідь відсутня
9. Який тип кламера застосовується при язиковому (піднебінному) чи щічному нахилу опорних зубів
,коли межова лінія займає атипове положення ,тобто на стороні нахилу вона знаходиться високо ,а на
протилежній опускається до ясенꓽ
А. 1-ий
В. 2-ий
С. 3-ий
D. 4-ий
Е. 5-ий
10. Кламер має дві оклюзійні накладки, тіло його лежить на опорній поверхні моляра ,оточуючи його
кільцем. До якого типу відноситься цей кламер у системі Нея ꓽ
А. 5-ий
В. 3-ий
С. 2-ий
D. 1-ий
Е. 4-ий
11.Назвіть показання до використання балкової системи кріплення знімних протезівꓽ
А. Кінцеві дефекти зубних рядів із рухомими зубами, які медіально обмежують дефект
В. Включені дефекти зубних рядів за наявності рухомих опорних зубів з високими клінічними
коронками
С. Включені дефекти зубних рядів за наявності опорних зубів з низькими клінічними коронками
D. Шинування рухомих зубів при захворюваннях тканин пародонту ,травматичних вивихах та
підвивихах зубів
12.Назвіть конструктивні елементи балкової системи фіксації бюгельного протеза ꓽ
А. Опорні коронки з вираженим екватором, в знімному протезі - опорно-утримуючі кламери
В. Опорні коронки із нерухомо встановленою патрицею, фрезерованими уступом та вертикальним
пазом, в знімному протезі - матриця, в яку входить патриця, опорне плече із циліндричним стрижнем,
який входить у вертикальний паз
С. Кнопкова патриця, зацементована в корінь зуба разом із куксовою штифтовою вкладкою, в знімному
протезі - матриця в базисі знімного протеза
D. Опорні коронки з вираженим екватором,в знімному протезі- кламери системи Нея
13. Назвіть конструктивні елементи замкової системи фіксації бюгельного протезаꓽ
A. Опорні коронки із вираженим екватором, в знімному протезі - опорно-утримуючі кламери
B. Опорні коронки із нерухомо встановленою патрицею, фрезерованими уступом та вертикальним
пазом, в знімному протезі - матриця, в яку входить патриця, опорне плече із циліндричним стрижнем,
який входить у вертикальний паз
C. Кнопкова патриця, зацементована в корінь зуба разом із куксовою штифтовою вкладкою, в знімному
протезі - матриця в базисі знімного протеза
D. Опорні коронки з вираженим екватором,в знімному протезі- кламери системи Нея
14. Назвіть конструктивні елементи замкової системи фіксації повного пластинкового протеза, який
перекриває залишені корені зубів
A. Опорні коронки із вираженим екватором, в знімному протезі - опорно-утримуючі кламери
B. Опорні коронки, з'єднані балкою, в знімному протезі - металевий паз із силіконовою матрицею, яка
повторює форму балки
C. Кнопкова патриця, зацементована в корінь зуба разом із куксовою штифтовою вкладкою, в знімному
протезі - матриця із силіконовою втулкою в базисі знімного пластинкового протеза
D.Опорні коронки із нерухомо встановленою патрицею, фрезерованими уступом та вертикальним
пазом, в знімному протезі - матриця, в яку входить в патриця, опорне плече із циліндричним стрижнем,
який входить у вертикальний паз
15.Назвіть показання до застосування замкового кнопкового внутрішньокореневого кріплення :
A.Як додатковий фіксуючий елемент при протезуванні повними знімними протезами, які
перекривають збережені корені зубів
B. Як фіксуючий елемент при протезуванні частковими пластинковими та бюгельними протезами
C.Як додатковий фіксуючий елемент при протезуванні бюгельними протезами із опорно-
утримувальними кламерами
D. Як додатковий фіксуючий елемент при протезуванні на імплантатах
16. Назвіть показання до застосування бюгельних протезів із замковим кріпленням:
A. Включені та кінцеві дефекти зубних рядів, високі естетичні вимоги
B. Поодиноко збережені зуби на щелепах, високі естетичні вимоги
C. Включені та кінцеві дефекти зубних рядів, захворювання тканин пародонту опорних зубів, їх
рухомість II-ІІІ ступеня
D. Повна відсутність зубів, високі естетичні вимоги
17. Які заходи необхідно вжити для попередження функціонального перевантаження опорних зубів
при протезуванні бюгельними протезами із замковим кріпленням у разі кінцевих дефектів зубних
рядів?
A. Шинування усіх рухомих зубів, зменшення площі базису протеза, збільшення розмірів оклюзійної
поверхні штучних зубів та їх кількості
B. Не застосовувати бюгельний протез, а застосувати частковий знімний пластинковий протез із
утримуючими кламерами
C. Атачмен встановлювати на опорних зубах по центру альвеолярного гребеня, орієнтуючи його згідно
з шляхом введення протеза, враховуючи міжоклюзійні взаємовідношення
D. Шинування опорних зубів, збільшення площі базису протеза, зменшення розмірів оклюзійної
поверхні штучних зубів та їх кількості
18. Назвіть правильне положення атачмена на опорному зубі:
A. По центру альвеолярного гребня, згідно шляху введення протеза, на не менше ніж 0,5мм відстояти
від маргінальних ясен, які повинні бути вільними для гігієнічних процедур
B. На рівні оклюзійної поверхні опорного зуба та ближче до язичної поверхні згідно з шляхом введення
протеза, відстояти від маргінальних ясен
C. Ближче до вестибулярного скату альвеоляного гребеня, згідно з шляхом введення протеза, упритул
до маргінальних ясен
D. По центру альвеолярного гребня, згідно з шляхом введення протеза, впритул до маргінальних ясен
19. На якому рівні по відношенню до маргінальних ясен повинні формуватися фрезеровані поверхні,
опори матриць та патриць на опорних штучних коронках ?
A. Не менше, ніж на 0,5 мм вище маргінальних ясен
B. Якомога вище від маргінальних ясен, на рівні оклюзійної поверхні опорної коронки
C. На 0,2мм вище маргінальних ясен
D. Упритул до маргінальних ясен
20. Фіксація бюгельного протеза забезпечується:
A. Магнітними фіксаторами
B.Адгезією
C. Функціональною присмоктуваністю
D.Механічними пристосуваннями - кламерами, замковими та балочними кріпленнями, телескопічними
коронками та анатомічною ретенцією

Література
1. Быкин Б. Н. Ортопедическая стоматология / Б. Н. Быкин, А. И. Бенильман. – Москва : Медицина,
2001
2. Варес Э. Я. Централизованное изготовление зубных протезов с использованием новой и
усовершенствованной технологии / В. А. Варес, В. А. Нагурний. – Житомир : Изд-во "Тетерев", 1992.
3. Гітлан Є. М. Посібник з бюгельного протезування /Є. М. Гітлан, М. К. Кроть. – Київ : Здоров′я, 2000.
4. Киндий Д. Д. Применение усовершенствованной конструкции бюгельного протеза для
восстановления жевательной эффективности при двухсторонних экзостозах нижней челюсти / Д. Д.
Киндий, С. С. Асанов. – Стоматологическая наука и практика. – 2014.
5. Комлев С. С. Совершенствование технологии изготовления бюгельного протеза / С. С. Комлев //
Saratov Journal of Medical Scientific Research. – 2016.
6. Копейкин В. Н Руководство по ортопедической стоматологии /В. Н Копейкин. – Москва
:Медицина,2003.
7. Кулаженко В. И. Бюгельное протезирование / В. И. Кулаженко, С. С. Березовский // Современная
стоматология. – 2015
8. Олесова В. Н. Особенности выбора замковых креплений в практике бюгельного протезирования / В.
Н. Олесова, А. П. Перевезенцев. – Москва : Медицина, 2003